Максим Олійник

Сторінки (1/2):  « 1»

Зависнувши в часі

Зависнувши  в  часі,  нам  із  тобою,
Нарешті  немає  дороги  назад.
Вечірній  Київ  святою  журбою  ,
Усе  колихає  вогні  автострад…

Сонце  встане  і  кожного  ранку
Його  ненавидять  сотні  із  нас.
Нашу  забудуть  усі  забаганку,
Лиш  на  секунду  зависнув  час.

Мить  помчить  далі,  її  не  змінити,
І  міцний-неміцний  той  шнапс,
Будемо  тихо,  повільно  п`яніти
Та  лиш  до  ранку,  а  далі-колапс.

Ми  спокійно  ненавидим  ранок,
Ми  чекаєм  наступний  раз,
Коли  серед  теплих  зіркових  в  язанок
Знову  зависне  у  миті  наш  час.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=454083
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 12.10.2013


Ти сидиш у затхнулій маршрутці

Ти  сидиш  у  затхнулій  маршрутці,
Що  ковтає  нерівності  трас.
Всі  ми-діти  примарних  ілюзій
І  прийшов  визнавати  це  час
Ця  бляшанка  поїде  далі,
У  вікні  блисне  тінь  полів.
Сам  свої  рани  зализуй  надалі,
Унеможливлюй  гниття  морів.
Сьогодні  відсутня  можливість  тікати,
Сьогодні  немає  поважних  причин.
І  хоч  на  які  б  ти  не  тиснув  педалі,
Стрімголов  не  туди  все  ж  помчиш.
А  в  бажанні  знайти  свою  нішу,
Спробі  схопити  щасливий  білет,
Ти  забудеш  з  такими  як  ти,  що,
Друже  мій,  alta  alatis  patent.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=454081
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 12.10.2013