Любов Вишневецька

Сторінки (10/915):  « 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 »

Средь звезд далеких

Облака  плывут  за  ворот...
Холод  вечный  под  ребром...
-  Где  же  тот,  кто  был  так  дорог?!
Закрывал  от  бед  теплом…

Растворился  милый  в  прошлом…
будто  сказка…  будто  сон…  
-  Не  хотел  моих  ладошек!..
Не  услышал  сердца  стон…

Потерялись  мы  навеки…
Дни  в  судьбе  теперь  пусты…
Таяли  средь  звезд  далеких
и  надежды…  и  мечты…

Лист  осенний  долго  кружит…
В  одиночестве  кадриль…
Так  и  я…    в  тиши  мой  ужин…
-  Значит  он…  и  не  любил…  

                                                           25.03.2024  г.

Фото  из  инета.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1010584
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.04.2024


Щасливий путь…

Туман  здійнявся  там,  де  річка
свої  плекала  береги...
Згасало  сонце,  наче  свічка…
Стелився  вечір  навкруги…

А  Місяць  вже  завис  у  небі…
сміявся  з  сонних  зірочок…
Розправив  крила,  наче  лебідь,
із  хмар  кудлатих…  -  Дивний  шовк!..

Садок,  заквітчаний  Весною,
духмяним  запахом  п'янив...
Припудрив  Всесвіт  пеленою...
Вмикав  під  серденьком  мотив...

Затихли  півні…  Сиза  ковдра
із  тиші  з  спокоєм  лягла…
Зігріла  кожне  серце  добре!..
І  мріям  додала  крила…

Спокійно  в  рідній  Україні...
Щасливий  доля  має  путь...
-  Там,  де  природа  -  рай  картинний...
чудові  діточки  ростуть!..

                                                               14.03.2024  р.

Фото  з  інету.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1008360
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.03.2024


За стеною

За  кирпичною  стеною
звезд  сиянье,  облака…
Я  же  в  комнате…  с  мечтою…
-  С  болью,  с  пульсом  у  виска!..

Выше  крыши  –  Месяц  дивный…
Шепчет  сказку  о  любви…
А  в  моей  душе  лишь  ливни  …
Безысходности  ручьи…

Не  уменьшит  чай  обиду…
И  тепла  не  даст  камин…
Я  под  вечер  к  звездам  выйду…
-  Под  ребром  сорву  полынь!

Сяду  с  кошкой  на  крылечко…
взгляд  заброшу  в  небеса…
-  Где  же  тот,  что  любит  вечность?!
Сказки  мне  расскажет  сам…

Нет  его…  лишь  стылый  ветер
лист  гоняет  на  тропе…
Вдруг  швырнул  его,  где  клевер
дал  обман  моей  судьбе…

Я  сотру,  что  было  прежде!
Сердце  просит  перемен…
Будут  новые  надежды…
-  Завтра  будет  новый  день…

                                                             7.03.2024  г.

Фото  из  инета.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1007713
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.03.2024


Тихий вечiр

Тихий  вечір  йде  в  садочок...
Посміхнусь,  як  кобзарю:
-  Я  плету  тобі  віночок!..
Хай  заквітчує  зорю...

Тінь  лягла  попід  забором...
заховала  солод  грон...
У  безкрайнії  простори
лине  спокій...  лине  сон...

Місяць  світ  вгортав  у  хустку!..
Срібло  сипав  навкруги...
Я  з  промінчиком  пелюстку
піднімаю  догори!..

По  м’якій  траві  стежини
доля  стелиться  моя...
-  Раптом  там,  де  кущ  ожини...
спів  розлився  солов’я!

Зупиняє  миттю  подих!
Зупиняє  серця  стук...
З  ним  так  часто  щастя  ходить...
Нагадав  про  біль  розлук...

Вечір  влігся  у  садочку...
чув  бажань  моїх  слова...
-  Розповім,  як  в  холодочку...
милий  ніжно  цілував...

                                                               23.12.2023  г.

Фото  з  інету.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1001444
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.12.2023


Листва кружится…

-  А  знаешь,  милый,  я  любила...
Тогда  ты  самым  лучшим  был!..
Но  вдруг  неведомая  сила
рвет  пару  крыл...

Повсюду  тают  солнца  блики...
Исчезла  в  небесах  лазурь...
Округа  крылась  ветром  диким...
Замерз  Амур...

Ох,  как,  родной  мой,  я  любила!
Тогда  таким  ты  нужным  был!..
Но  лился  шепот  средь  ухмылок...
-  Ты  изменил...

И  стал  чужим  вдруг...  безразличным...
Тепло  ладоней  позабыл!..
Слеза  застряла  средь  ресничек...
Уходит  пыл...

Листва  кружится  по  аллее...
Прохлада  больно  давит  грудь...
-  А  я  дышу...  и  не  надеюсь...
Ищу  свой  путь...

                                                                         12.12.2023  г.

Фото  из  инета.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1000716
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.12.2023


Среди туч…

Осень...  сыро...  всюду  лужи...
от  промозглости  дрожат...
Лист  последний  долго  кружит...
пал,  где  тысячу  опят...

Терен  ягодкою  терпкой
подтверждает  жизни  вкус...
Мы  живем  с  такою  ролью...
и  другой  я  не  дождусь...

Ветер  ласков  был  и  нежен...
Что  случилось  с  ним  теперь?!
-  Слышен  рык  его  медвежий!..
Стал  жестоким  дикий  Зверь...

Бренный  мир  укрылся  рыжим
покрывалом  из  листвы...
Мы  поникшей  верой  дышим...
дней  коротких...  дождевых...

Под  опушкой  пыль  тумана...
-  Ну-ка  я  в  него  нырну!
Заведу  свое  сопрано
и  достану  вышину!..

Вдруг  просвет  средь  тучек  выполз!
Хоть  он  был  ничтожно  мал...
-  Душу  мне  накрыл  улыбкой!..
Тонкий  луч  надежду  дал...

                                                                         2.12.2023  г.

Фото  из  инета.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=999999
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 02.12.2023


Бреду по тропинке…

Бреду  по  тропинке  знакомой...
Как  будто  бы  в  сказку  влекло...
Здесь  воздух  с  блаженной  истомой!..
Здесь  бабьего  лета  тепло...

Ладонью  поймав  паутину,
почувствую  нежность  шелков...
Малютка  улегся  в  корзину...
он  первенец  в  стайке  грибов...

Березки,  осины  и  липы
оделись  в  осенний  наряд...
А  в  небе  средь  туч...  слышны  всхлипы...
Там  гуси,  прощаясь,  кружат...

Печаль  и  меня  одолела...
Душа  желтизною  горит!..
Заветным  мечтам  нет  предела...
-  Тянулась  из  прошлого  нить...

                               1.12.2023  г.

Фото  из  инета.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=999928
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 01.12.2023


А мы вздохнем…

Пришла  орда  в  родной  мой  дом...
Сломала  все  устои...
Закрыла  небо  сущим  злом!..
-  Влекло  все,  что  чужое...

Откуда  жажда  убивать?!
Откуда  столько  злобы?
-  Вас  родила  не  ваша  мать!
Вы  с  дьявольской  утробы!..

Но  Бог  все  видит...  Он  -  судья!
Накроет  карой  смертной!
-  Утащит  ада  полынья
туда,  где  жарят  черти...

А  мы  вздохнем  от  горестей...
от  ран...  смертей  и  битв...
Парней  встречая  доблестных!..
-  Начнем  спокойно  жить...

                                                             9.10  2023  г.

Фото  из  инета.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=995759
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 09.10.2023


Спасибо, милая…

Спасибо,  мамочка,  за  жизнь!
За  все  в  судьбе  моей  дороги...
Ты  мной,  родимая,  гордись!
За  то,  что  одолела  много...

Со  мной  любимый  человек...
Ты  знаешь,  он  теплее  солнца!..
Он  не  предаст  меня  вовек!
Любое  горе  с  ним  сотрется...

Он  рядом  в  холод  и  в  жару...
Не  сыщешь,  мама,  лучшей  пары!
За  все  тебя’  благодарю!..
Мой  каждый  шаг  тобой  подарен...

Спасибо,  милая,  за  все...
За  веру  пылкую  и  мудрость...
За  сахар  сладкий  и  за  соль,
за  сны,  что  в  лунных  перламутрах...

За  океан  моей  души
средь  пульса  неспокойных  мыслей...
За  плеск  мечты  в  ночной  тиши!..
За  все,  что  послано  мне  свыше...

За  ветра  теплого  прибой,
за  звезд  рожденье  на  закате...
За  то,  что  ты  была  со  мной...
дарила  нежность  мне  когда-то...

Я  все  проблемы  изотру!
Спасибо  за  твои  советы...
За  то,  что  рано  поутру
могу  встречать  каемку  света...

                                                               29.09.2023  г.

Фото  из  инета.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=995023
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 29.09.2023


Моє серденько…

Вітер  пісню  свою  заспівав,
колисавши  насуплені  хмари...
Ті  причуди  -  посеред  заграв,
не  лякали  закохану  пару...

-  Моє  серденько,  любе  дівча,
пронесу  почуття  крізь  століття!
Ти  тримайся  міцного  плеча...
доля  завжди  з  ним  буде  зігріта...

Я  цілую  тебе  під  дощем...
Хай  гроза  скаженіє  у  небі!
Під  ребром  розливається  щем  –
пригортаю  жадану  до  себе!..

-  В  нашім  ріднім  щасливім  краю
будь  світанком  моїм  і  зорею...
Коли  поряд,  я  наче  в  раю!
Будь,  кохана,  навіки  моєю...

*      *      *

Вітер  пісню  свою  ще  співав,
але  хмари  стікали  під  ноги...
Стало  менше  на  небі  заграв...
а  двох  милих...  чекали  дороги...

                               14.09.2023  р.

Фото  з  інету.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=993874
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.09.2023


З вiрою…

Я  знайшла  небесне  світло,
що  зігріє  в  люту  мить...
Це  Володар  над  всім  світом!
Він  від  горя  боронить...

Тільки  він  примусить  лихо
розчинитися  в  імлі!
Віру  людям  дасть  на  втіху!..  
Дасть  надію  у  вогні...

Зникне  бісова  навала!
Зникне  смерть...  і  страх,  і  плач...
Хоч  чортів  повзло  немало...
-  В  пеклі  всі!  Сам  Бог  –  палач...

                                                                   4.09.2023  р.

Фото  з  інету.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=993028
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.09.2023


Где солнца луч…

Безмолвно  к  нам  приходит    час  -
Захватит  душу  неба  бездна!
-  Где  солнца  луч...  не  будет  нас!..
Растает  след...  мечты  исчезнут...

Не  сможет  хрупкий  силуэт
росу  сбивать  босой  подошвой!..
Не  будешь  больше  сожалеть
о  всех  потерях  в  глупом  прошлом...

В  судьбе  не  будет  новых  сцен...
Растает  вдруг  цепочка  мыслей...
Исчезнет  все...  и  свет,  и  тень...
и  никаких  не  будет  смыслов...

Зато...  пока  я  все  могу!
Могу  обнять  весь  мир  чудесный!..
Луч  ласковый  к  щеке  прильнул...
Кружатся  птицы  в  поднебесье...

и  там,  как  будто  бы  пастух,
гнал  Ветер  облаков  отару...
-  Ох,  как  захватывает  дух,
когда  в  мечтах  я  к  ним  взлетаю!

Пусть  осень  волос  серебрит...
Листва  рыжеет...  –  Это  злато!
Храню  под  сердцем  малахит...
оттенками  душа  богата...

Пока  не  нужен  мне  покой!
Я  песнь  пою...  могу  смеяться!
Могу  изнеженной  душой
безбрежного  касаться  счастья...

Его  я,  точно,  сберегу!
Влюблюсь,  как  будто  одержима!..
Пока  еще...  любить  могу...
И  быть  могу  еще  любимой...

                                                                       28.08.2023  г.
           
Фото  из  инета.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=992436
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 28.08.2023


С надеждой…

В  жаровне  робкого  рассвета,
где  с  пылу-жару  –  новый  день,
согрелась  дивная  планета...
Сползал  прохладной  ночи  плен...

Зарей  румяной  обогрелись
все  те,  кто  тащит  судеб  нить...
Кто  очень  добрый...  кто-то  злее...
кто,  просто  –  есть...  и  хочет  жить...

Смеется  кто-то...  кто-то  плачет...
Согрело  всех,  кому  тепло
так  много  в  этой  жизни  значит!..
Всех  под  крыло  к  себе  влекло...

Небес  вселенское  Светило
зажгло  улыбок  искренность!
Согрело...  души  осветило...
-  Стелило  веры  искорку!..

И  разбежались  тучи  в  небе!
Дорогу  дали  лучикам...
Свет  в  судьбах  рвал  невзгоды  цепи...
вселив  надежду  в  лучшее...

В  жаровне  робкого  рассвета,
где  зарождался  новый  день,
согрелась  дивная  планета...
-  И  каждый  стал  благословен...

                                                                                   7.08.2023  г.

Фото  личное...  Из  уцелевших...  (((

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=990729
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 07.08.2023


Горнятко тепла

Моя  Україна  –  це  хліб  на  полях...
Це  воля  від  предків  могутня...
Моя  Україна  –  це  зоряний  шлях,
що  долю  веде  у  майбутнє...

Моя  Україна  –  це  мови  плаї...
це  квіти,  кульбабка  та  сонях!
Моя  Україна  –  це  мами  пісні...
горнятко  тепла  у  долонях...

Цілющий  медок  добавляє  всім  літ...
В  чай  з  м’яти  меліси  натрyсиш...
Cyниці  листочки  та  липовий  цвіт
відновлюють  зморену  душу...

Червона  калина  на  серце  лягла...
краса  вишиванки-сорочки...
Колись  ще  бабуся  стелила  талан  –  
в  нитках  кольорових  рядочки...  

Тут  всюди  розкинулась  божа  краса...
Ти  дбаєш  про  кожну  стеблинку!
Дивують  раптово  когось  небеса  -
Лелека  приносить  дитинку!..

Нехай  не  торкнуться  жорстокі  вітри
мого  заповітного  краю!
Хай  щастя  навічно  тут  буде  цвісти!
І  мрії  до  неба  злітають...

З  віками  не  зникне  любов  у  людей
до  рідної  Батьківщини...
Нехай  кожен  шлях  нас  додому  веде!
-  Твоїх  діточок,  Україно...

                                                                     2.08.2023  р.

Фото  з  інету.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=990352
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.08.2023


Октябрь

Октябрь  осеннею  листвою
накрыл  мечты...  надежды  выстлал...
Бреду  знакомою  тропою...
пытаюсь  прошлое  осмыслить...

Зачем  любовь  судьбу  накрыла?!
Огнем  тропинку  опалила...
Зачем  душе  дарила  крылья,
потом  срывала  их?..  -  О,  милый!..

Ждала  тебя,  как  солнце  утром!
Как  свет  средь  туч  зари  вечерней...
Но  ты  исчез...  чужой  как  будто...
совсем  нелюбящий...  неверный...

Совсем  одна...  промозлый  холод
души  касается,  поранив...
Надвое  мир  теперь  расколот...
в  пыли  несбывшихся  свиданий...

А  вихрь  опавшею  листвою
накрыл  судьбу...  печалью  выстлал...
Бреду  знакомою  тропою...
свои  стереть  пытаюсь  мысли...

                                                                         30.07.2023  г.

Фото  из  инета.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=990077
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 30.07.2023


Где звезды…

Осколок  из  чувств  под  сердечком
без  устали  колет...  болит...
Одна  на  прохладном  крылечке...
тащила  из  прошлого  нить...

и  тут  же  ткала  покрывало,
где  звезды  с  мечтами...  слова...
и  счастье...  что  так  убегало!
И  пламя  любви  в  кружевах...

Надежда  –  серебряной  нитью...
каемкой  шла...  лунным  лучом...
-  Лишь  вечность  я  не  смогла  выткать...
и  Ангела  с  сильным  крылом...

Разлуки  мучительной  темень
рвала  поднебесный  покров...
губило  полотнище  время...
в  судьбе  не  оставив  следов...

Теперь  я  одна  на  крылечке...
и  что-то  сердечко  болит...
И  мысли...  все  о  человечке...
-  Пошлю  о  нем  в  небо  молитв...

                                                                     9.07.2023  г.

Фото  из  инета.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=988283
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 09.07.2023


В муках

Човен  долі  зачепивсь  за  муки...
Милий  обіцяв,  що  йде  на  мить...
-  Загубився  сміх  мій  від  розлуки!
Серденько  від  розпачі  болить...

А  його  нема  все!..  Мрії  в  зорях
покотилися  рясним  дощем...
Тиша  сутінкова  вкрила  долю,
запаливши  невгамовний  щем...

Я  забуду...  Я  усе  забуду!..
Піднебесся  сохне  від  дощу...
Обігріють  світ  мій  інші  люди...
-  А  тебе,  коханий,  не  прощу...

                                                                             5.07.2023  р.

Фото  з  інету.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=987951
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.07.2023


Надежды шаль…

Луна  висит,  как  яблочко...
Небесный  райский  свет...
-  А  я...  сижу  на  лавочке...
но  миленького  нет...

Все  так  же  тень  в  саду  густом
раскидала  плащи...
-  А  он,  прощаясь,  мне  шепнул,
что  больше...  не  ищи...

Зачем  все  думаю  о  нем?..
-  Надежды  грела  шаль...
Но  сердце  пламенным  огнем
изранила  печаль...

Луны  исчезло  яблочко...
Исчез  небесный  свет...
-  Замерзла  я  на  лавочке...
 Здесь  миленького...  нет...

Прохладу  ветерок  сулил...
В  листве  шептал:  -  Забудь!
С  другой  давно  любимый  мил...
а  ты  уж...  как-нибудь...

Вдруг  туча  серая  слезой
накрыла  все  пути!..
Тащила  душу  плоть  домой...
и  волоком  –  мечты...

                                                                     4.07.2023  г.

Картинка  из  инета.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=987833
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 04.07.2023


В звездной тиши…

Перестала  писать  о  любви...
Не  читает  мой  миленький  письма...
-  Без  взаимности  душу  не  рви!  –
тащу  к  сердцу  пыльцу  реализма...

Прикажу  себе  в  звездной  тиши:
-  Позабыть  давно  прошлое  надо!
Повстречается  друг  для  души...
Тот,  кто  к  счастью  разрушит  преграды...

Он  позволит  весь  мир  ощутить!
Необъятную  даль  во  Вселенной...
Он  поставит  на  прошлом  гранит!..
-  Еще  больше  я  буду  влюбленной!

Пусть  печали  не  будет  следа!
Пролистать  нужно  с  болью  страницы...
Позабыть,  что  ушло  навсегда...
-  Новый  в  сердце  костер  заискрится!..

Позабуду  о  счастье  былом...
Улыбнусь  своему  оберегу...
-  Прикоснуться  ладони  теплом
я  хотела...  к  холодному  снегу...

                                                                               2.06.2023  г.

Фото  из  инета.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=985016
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 02.06.2023


Вечер тихий…

Вечер  тихий  у  окна...
с  алой  зорькой  дивною...
Я  же...  как  всегда  –  одна...
копошусь  с  архивами...

Утащила  в  даль  весна
сон,  где  был  хороший  мой...
Счастье  выпито  до  дна...
Все  теперь  –  из  прошлого...

И  надежды  все  пусты...
Отзвучали  нотки  пьес...
В  звездной  дымке  след  мечты...
осыпалась  пыль  небес...

Сладкий  запах,  словно  плед...
Липа  цветом  радует...
И  Луна...  пыталась  греть
мое  сердце  рваное...

Вечер  тихий  у  окна...

                                                     28.05.2023  г.

Фото  из  инета.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=984569
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 28.05.2023


Где рая обитель…

Где  рая  обитель...
где  дочка...  где  мать...
летел  истребитель...
-  Летел...  убивать!

Там  дом...  там  собака...
там  радуги  свет!
россии  вояка  
оставил  свой  след...

Все  стало  кровавым
в  том  рае  земном!..
Он  истинный  дьявол!
Ему  все  равно...

Закрыл  смертным  дымом
небес  синеву!..
Он  проклят  живыми!
Его  ждут  в  аду...

*      *      *

-  Зачем,  россияне,
пришли  убивать?!!
В  раю  первозданном...
погибшая  мать...

А  дочка  сквозь  раны
шептала  молитв...
-  Я  вас  проклинаю!
И  Бог  не  простит...

                                           22.04.2023  г.

Фото  из  инета.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=980931
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 22.04.2023


Янгола крило

На  планеті  є  країна
неймовірної  краси...
Де  не  глянь  -  пейзаж  картинний!
До  небес  квіткова  синь!..

Там  в  озерах  стільки  риби,
що  сміються  рибаки!
Там  із  кожної  садиби
 линуть  ластівки-байки...

Там  духмяний  запах  груші
застеляє  чийсь  пиріг...
Вишиванка  вкрила    душі...
(то  ж  бабусі  оберіг)...

Там  таке  повітря  чисте!..
І  медове  джерело...
А  дівчата  у  намисті...
З  ними  –  янгола  крило!

Солов’ї  бринять  під  вечір
для  закоханих  пісні...
Там  немає  холоднечі!
Під  ребром  -  тепло  весни...

Там  світанки  сплять!..  В  діброві
сяйва  місячного  слід...
Там  рівнини  кольорові!..
Там  росте  для  діток  хліб...

Там  співає  вільний  вітер
та  ганяє  зграї  хмар...
Там  в  калин  шепочуть  віти!..
-  Люди  щастя  п’ють  нектар!..

Мальовнича  ця  країна
наче  справжній  божий  рай!
-  Заповітна  Україна...
наймиліший  серцю  край!..

                               28.03.2023  р.                        

Фото  з  інету.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=978474
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.03.2023


Я люблю тебя, Россия!

Я  люблю  тебя,  Россия!
Не  любить  тебя  нельзя…
Я  ж  никто...)  а  ты  –  Мессия!
-  Под  прицелом  -  все  друзья!..

Ты  сейчас  их  всех  –  сбежавших,
изо  всех  цепляешь  сил...
Поманила  бы  их  пальцем!
-  Автоматом  кто  просил?!

Знаешь,  страны  отвернулись…
Целоваться  не  спешат...
Дружно  крутят  с  перцем  дули!
От  тебя  вздохнуть  хотят!..

Сколько  тел  ты  закопала  
Ради  дружбы  дорогой?
Все  земельки  тебе  мало!..
-  Я  ж  люблю!!!  Дружу  с  тобой...)

Помнят  многие  народы
твою  злобную  любовь...
-  Не  хватало  кислорода!
Помню  флаг…  Сплошная  кровь.

Ею  залит  весь  твой  домик!
Вдруг  друзья  его  сожгут?!
Полечись...    ты  ж  уголовник!
Наложи  на  шею  жгут.

Знаю  точно  –  есть  там  Люди!
Мало  их,  но  все  же,  есть...
Видят  зло  и  то,  что  худо!..
Им  поклон,  хвала  и  честь.

Нет  им  жизни,  коль  нет  права!
Уничтожить  можешь  их!..
Ты  готовишь  им  расправу!..
-  Голос  нынче...  поутих...

Ты  забудь  про  Украину!
Отвяжись-ка,  наконец.
-  Не  понравится  картина,
где  увидишь  свой  конец!

Россиян  нет  в  Украине?..
Так  откуда  здесь  война?!
Моего  соседа  ныне
Хвалят  русские  войска...

К  ним  зачислен  он  весною.
Как  ракетчик.  ПВО...
Убивать  пошел  с  тобою
земляков  он.  –  Ну,  орел!

Не  люблю  тебя,  Россия!
 И  дружить  с  тобой  нельзя...
Сволочь  ты,  а  не  мессия!
-  Не  пойдут  на  цепь  друзья...

Попрошу  святого  Бога
Покалечить  власть  в  кремле.
Дьяволу  одна  дорога  –
отдыхать  в  сырой  земле.

                                                               12.09.2014  г.

Фото  из  инета.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=978151
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 25.03.2023


Летели лебеди…

Летели  лебеди  домой...
а  здесь  –  ракеты!
Над  их  речушкою  родной
ад  беспросветный!..

Дождь  жутких  бомб  рвал  облака!
Крушил  суть  жизни!..
Судьба  у  птиц  была  горька...
и  ненавистна...

Во  взгляде  ужас...  в  крыльях  дым...
Кричали  души!
-  Бес  отобрал  их  дом,  где  Крым...
И  здесь  разрушил!..

Кружила  стая  лебедей
где  край  родимый...
Где  муки...  тысячи  смертей!
Невыносимых...

Земля  горела...  все  в  огне!..
Пылал  их  берег!
Беда  в  сердечной  стороне...
Боль  не  измерить...

Кружила  стая  лебедей
средь  мест  желанных...
-  Вдруг  потащила  поскорей
вдаль  шаль  страданий...

                                                             25.03.2023  г.

Фото  из  инета.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=978105
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 25.03.2023


Божа зiйде благодать…

Річка  чомусь  потемніла...
сірі  хмари  навкруги...
А  моє  боліло  тіло...
-  Де  ж  ті  світлі  береги?!

Душу  рвуть  новини  з  фронту...
-  Боже,  гаспидів  спини!
Замість  сонця...  горизонтом
ллється  горе...  Кожну  мить!..

Будь  ти  проклята,  росія!!!
Хай  вітри  тебе  знесуть!
За  ті  смерті,  що  ти  сієш,
хай  до  пекла  йде  твій  путь!..

Й  там  палає  кожен  смертний,
що  оправдував  війну!
Той,  хто  сипав  дощ  ракетний!
І  не  відчував  вину...

А  над  нами...  зійде  сонце...
Божа  зійде  благодать!..
Обігріє  кожне  серце!..
-  Мирні  співи  зазвучать...

                               23.03.2023  р.

Фото  з  інету.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=977956
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.03.2023


Помилився…

Здичавіле  орка  тіло
топче  вільний  рідний  край!
Навкруг  нього  все  горіло,
а  йому  здавалась  гра...

Кидав  бомби  там,  де  діти!..
-  Ти  не  маєш  жодних  прав!
Ти  не  маєш  права  жити,
раз  чиєсь  життя  забрав!

Ти  не  вирішив  все  мирно...
Виліз  з  дикої  глуші...
Ти  вважав,  що  самий  сильний?
Справжній  воїн  у  душі?

Помиливсь  жорстокий  ірод...
-  Ти  почуй  мене!  Повір...
Твоє  місце  –  де  задвірок!
Ти  нікчема!..  Просто,  звір...

Розвернувся  з  пеклом  човен
і  поплив  в  твої  края?!
Стало  важко  невимовно?..
То  ж  за  мене  хлопці  мстять!..

Під  твоїм  поганим  серцем
пекла  буде  каганець!
Сам  відчуєш  жаху  танці!
Скоро  стрінеш  свій  кінець...

                                                         19.03.2023  р.

Фото  з  дому...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=977562
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.03.2023


Позабуду все…

Застелил  туман  весны  надежды...
Впереди  слезливая  пора...
-  Летом  позабуду  все,  чем  брежу!..
Отогрею  душу  у  костра...

Одиночество  украсят  звезды...
Лунный  дым  застелет  все  мечты...
Мне  –  несостоявшейся  невесте...
силу  дарит  Ангел  с  высоты...

Я  печалиться  не  буду  вечно!
Заживет  в  душе  моей  ожог...
У  судьбы,  как  и  у  каждой  речки,
есть  второй...  родимый  бережок!

Позабуду  все,  что  было  прежде!
По  ветру  рассею  пыл  любви...
-  К  счастью  ниточку  с  улыбкой  режу!..
В  том  меня  уж...  не  остановить...

                                                                                   19.03.2023  г.

Фото  из  инета.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=977511
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 19.03.2023


Судьбу окрасили следы…

Судьбу  окрасили  следы
любви  неразделенной...
И  между  ними  зной  беды...
И  плач...  по  всей  Вселенной!

Душа  пылает  под  ребром!..
Пыталась  жечь  надежду...
Дышать  мешал  обиды  ком...
все  то,  что  было  прежде...

Коль  не  мелькает  у  окна
тень  с  любым  персонажем,
твоя  ладошка  не  нужна,
сердечка  стук  не  важен...

Пусть  исчезает  прошлое!
К  нему  пусть  рвутся  нити...
-  Крупицы  там  хорошего,
а  счастье...  все  испито...

Пусть  в  милом  нет  надежности!
Разлуки  давит  глыба...
-  Порадуйся  возможности
сначала  сделать  выбор...

                                                                     19.03.2023  г.

Фото  из  инета.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=977486
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 19.03.2023


Мною милый согрет…

На  одной  из  планет,
под  огромной  Луною,
мною  милый  согрет
безграничной  любовью!..

Пусть  не  тает  волна
невозможного  счастья!..
Явь  как  будто  из  сна!
Мед  неистовой  страсти...

В  небесах  лунный  свет
нам  окрашивал  крылья...
Душу  грел  звездный  плед...
поцелуй  до  бессилья!..

Пусть  во  всем  нам  везет!..
Пусть  мечты  Ангел  слышит...
Бережет  небосвод
наши  пылкие  души...

Где  судьбы  ровный  след,
под  огромной  Луною,
мною  милый  согрет
был...  земною  любовью!..

Разделю  его  боль...
выпью  горечи  кружку...
-  Бог,  подольше  позволь
делить  хлеба  краюшку!

Нужен  очень  он  мне!..
Он  единый  под  небом...
Прошепчу  в  тишине:
-  Мой  любимый...  мой  лебедь...

                                                 16.03.2023  г.

Фото  из  инета.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=977233
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 16.03.2023


Средь серых туч…

Судьбой  своей  израненной  шагаю  я  вперед...
То  камни,  пропасть,  ветренно...  то  ливнями  зальет!..

Сирень  теряла  лепестки  и  липа  не  пышна...
-  Я  не  заметила,  когда...  закончилась  весна...

Вдруг  стукнет,  будто  колокол,  под  сердцем  горе-мысль...
-  Вдали  осталась  молодость!..  Где  жизни  спрятан  смысл?!

Куда  спешим?..  Торопимся...  не  видя  неба  синь...
Жизнь  сыплется  сквозь  пальчики...  как  будто  день  один...

Средь  серых  туч...  отчаяний...  есть  в  мире  благодать...
-  В  одном  мне  надо  поспешить  -  успеть  счастливой  стать!..

И  счастья  теплым  лучиком  кого-то  обогреть...
Пока  дышу...  могу  еще...  дарить  небесный  свет...

                                                                                               11.03.2023  г.                              

Фото  из  инета.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=976673
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 11.03.2023


Под куполом церкви…

Пришел  десантник  утром  ранним
в  заветный  храм...  под  церкви  купол...
Рука  в  повязке...  (враг  поранил...)
Встал  на  колени...  –  Мариуполь!

Дрожащим  голосом...  неспешно...
стал  имена  читать  для  Бога!
Пришел  с  единственной  надеждой...
с  письмом  безмерным  для  святого...

Господь  пусть  там...  в  раю  небесном...
обнимет  всех!  Покой  подарит...
Пусть  каждый  мученик  воскреснет!
И  пусть  врагов  застелет  карой...

Вся  церковь  пала  на  колени!
Господь  надрывный  плач  их  слушал...
Мелькали  дружно  в  церкви  тени...
Встречал  Бог  праведные  души...

*      *      *

Закон  Всевышнего  единый  –
кто  грех  творит  –  накроет  адом!
-  Будь  проклят  всяк,  кто  в  Украину
принес  войну!  Не  жди  пощады!

                                                                             10.03.2023  г.

Фото  из  инета.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=976556
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 10.03.2023


Двух ладошек теплота…

Во  Вселенной  -  средь  потерь...
запись  пары  есть  влюбленной...
День  разлуки...  боли  мер...
горьких  снов...  надежды  плена...

*      *      *

Он  был  лучшим  другом  мне!..
Я  была...  его  подружкой...
Не  досталось  при  Луне
сказок...  шепота  над  ушком...

взглядов  ласковых  и  жадных...
и  объятий  жаркий  пыл...
Где  цветущий  палисадник,
на  руках  бы  закружил!

Ранней  зорьки  поутру
сладкий  сок  вдвоем  бы  пили!
Не  замерзнуть  на  ветру!..
От  злых  вьюг  закроет  милый...

То  заветные  мечты...
Не  иссякнет  их  речушка...
Только  все  они  пусты...
я  ж  подружка...  Я  –  подружка!..

*      *      *

Я  был  лучшим  другом  ей...
добрым...  искренним...  надежным...
Только  чувство  горячей
разлило  под  сердцем  нежность...

Полюбил  голубку  тАк,
что  дышать  бывало  тяжко!
Безысходность...  полумрак...
хоть  со  мною  рядом  пташка!

Рассказать  не  в  силах  ей...
Вдруг  обижу...  вдруг  прогонит...
Она  неба  мне  нужней!
И  причина  всех  бессониц...

*      *      *

Во  Вселенной  -  средь  потерь...
запись  пары  есть  влюбленной...
Верной  дружбы  был  барьер...
неземной  любви  заменой...

*      *      *

Пусть  надежды  пустота
шлет  отчаяний  лавину...
Двух  ладошек  теплота
греет  сердце  и  доныне...

                               9.03.2023  г.

Фото  из  инета.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=976484
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 09.03.2023


Осіння прохолода

Літній  день  не  віщував
холодів  осінніх...
І  гіркий  розлуки  шквал...
-  Десь  подівся  милий!

Ох,  удаче,  ти  сліпа?!
Я  ж  кричу  від  болю!
Бо  на  двох  була  тропа...
розділили  долі!..

Милий  плани  замінив...
Не  потрібні  зорі!..
Лиш  гірких  залишив  злив
та  безодню  горя...

Почуття  посіяв  десь...
І  осипав  мрії...
-  Перекреслив  світ  увесь!
Сонце  не  зігріє...

Він  моє  тепло  забув...
Став  чужим...  став  інший...
-  Він  ковтком  повітря  був!..
Був  за  всіх  рідніший...

Ну  й  лети  у  далечінь!
Подолаю  смуток
та  зітру  з-під  серця  тінь...
Пошматую  путо!

Коли  з  льоду  серденько,
то  тепла  не  буде...
-  Зникни  моє  лишенько!
Буде  кращий  любий...

                                                   7.03.2023  р.

Фото  з  інету.

                     Осени  прохлада      

Летний  день  не  предвещал
осени  прохлады...
и  разлуки  горький  шквал...
-  Может  так  и  надо?!

Ох,  удача...  ты  слепа?!
Счастье  из  лоскутьев...
На  двоих  была  тропа...
разделили  судьбы...

Милый  планы  поменял!..
Звездный  свет  не  нужен...
-  Где-то  ярче  карнавал!
Стал  вдруг...  равнодушен.

Стал  бесчувственным...  стал  груб...
Обижал  сердечко...
-  Он  настолько  был  мне  люб!..
Главный  человечек!

Как  же  я  ловила  взгляд
неба  голубее!
Был  ли  мне  он  так  же  рад?..
Любый...  всех  роднее...

-  Ну  лети  за  ветром  вдаль!
Пусть  и  там  полюбят...
Я  сотру  с  души  печаль...
и  тебя  забуду...

Если  сердце  изо  льда,
то  согреть  не  сможет!..
Пусть  рассыплется  беда!
Встречу  луч  дороже...

                                                     5.03.2023  г.

Фото  из  инета.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=976196
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.03.2023


Перше кохання

Дівча  уперше  покохало...
Було  все,  як  солодкий  сон!..
Повітря  раптом  стало  мало!
Палав  під  серденьком  вогонь...

Стелилась  доля  між  зірками
та  мрії  сіяла  дощем...
А  Місяць  –  янголя  ласкаве  –
під  ребра  лив  їй  теплий  щем...

Надія  обігріла  душу...
давала  віри  джерело...
І  та  душа  –  неначе  в  мушлі!..
Покрови    лагідне  крило...  

Для  долі  милий  –  подарунок!
Коханий...  бажаний...  святий!
Коли  відчула  поцілунок,
то  зрозуміла:  -  Щастя  їй!

Подруги  лиш  жахи  говорять...
кропили  сонце  в  небесах...
-  Не  буде  вічність  любий  поряд!
Кохати  вперше  –  світ  в  сльозах!..

Чомусь  зникає  теплий  погляд...
летять  за  вітерцем  слова...
Гіркий  залишиться  лиш  спогад!..
Накриє  серденько  журба...

-  Таке  казали  злії  люди!..
Їх  не  торкалось  почуття...
А  я  любити  вічно  буду!
Єдиний  він...  на  все  життя...

Хай  календар  листає  весни,
Скидають  листя  ясени...
Кохання  тлітиме  під  серцем,
її  освітлюючи  сни...

                                                                   3.03.2023  р.

Фото  з  інету.


                               Первая  любовь
                     
Впервые  девочка  влюбилась...
Все  было...  будто  сладкий  сон!
Душа  почувствовала  крылья
и  сердца  колокольный  звон...

Судьба  средь  звезд  тропу  стелила...
мечты  рассеяла  дождем...
Луна  зависла  добрым  тылом...
ее  волшебным  кораблем...

Надежда  душу  согревала,
встречая  первый  поцелуй...
Среди  таинственного  бала,
дыши  счастливая,  танцуй!

Подруги  лиш  жахи  говорять...
кропили  сонце  в  небесах...
-  Не  буде  вічність  любий  поряд!
Кохати  вперше  –  світ  в  сльозах!..

Не  будет  в  пары  чувство  вечным...
Закат  у  Солнца  каждый  день...
Не  будет  главным  человечек!..
Лишь  под  ребром  оставит  тень...

-  Такое  шепчут  люди  злые!
Их  не  коснулись  два  крыла...
И  пусть  любовь  пришла  впервые...
Она  без  срока  расцвела!

Пусть  календарь  листает  весны,
сквозь  пальцы  сыплются  года...
Девчонка  с  чувством  поднебесным
уж  не  разлюбит  никогда...

                                                                 28.02.2023  г.

Фото  из  инета.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=975757
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.03.2023


Хокку

Мне  дышать  осталось  малость...
Бог  все  знает...
Я...  сломалась.

5.02.2023  г.

Автор  фото  Наталья  Меньтюгова  (Natalia  Mentugova).

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=972934
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 05.02.2023


Стелила доля…

Дівча  безмежно  покохало...
Стелила  доля  рушничок,
де  щастя  сипалось  немало...
де  Місяць  в  сяйві  зірочок...

Де  Сонця  лагідне  проміння
неначе  річка  теплоти!
Птахів  із  раю  воркотіння...
та  вир  цілющої  води...

Вогонь  під  ребрами  ласкавий
зігрів  надію  у  душі...
Шалено  серце  калатало,
як  дзвін  церковний  в  метушні!..

Рій  мрій  крилатих  все  міцнішав...
Як  чарівник,  вперед  веде!
-  Нехай  кохання  буде  вище
зірок...  найкраще  у  людей!..

Нехай  рушник  у  долі  довгий
не  мав  кордонів  і  дверей...
Не  знає  відчаю  й  тривоги...
Хай  доля  з  щастям  дасть  дітей...

                                                                 5.02.2023  р.

Фото  з  інету.


                         Судьба  стелила...

Ах,  как  девчоночка  влюбилась!
Судьба  стелила  звездный  путь,
где  искра  счастья  вспыхнет  с  милым...
Костер,  который  не  задуть...

Где  солнце  прикоснется  лаской,
как  будто  речка  теплоты!..
Где  близость  будет  сладкой-сладкой!
Где  все  восполнятся  мечты...

Душа  не  ведает  разлуки...
Печаль  не  тронет  сердца  стук...
Любовь  совсем  не  знает  скуки!..
Пусть  пара  не  бросает  рук...  

Тропа  в  судьбы  пусть  будет  долгой...
границ  не  зная  и  дверей...
без  боли,  зноя  и  тревоги...
Пусть  в  счастье  доля  даст  детей...

                                                                                   24.02.2023  г.

Фото  из  инета.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=972926
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.02.2023


Будемо вiльними…

Колосок  здригнувсь  від  болю...
-  Ворог  поле  підпалив!
Корінець  сидить  в  неволі...
й  так  чекає  з  неба  злив!..

Як  він  любить  діда  землю!..
І  так  сонечко  любив...
Мрії  вибратись  –  даремні...
Для  зернят  не  буде  жнив...

Сатанинське  зло  бездушне,
як  смола,  повзло  в  поля!..
Колосок  же  –  відчайдушно...
щось  до  Бога  промовляв...

Бог  все  бачить...  відчай...  горе...
Захистить  всіх  скривджених!
Зло  всіляке  він  поборе
надміцними  крилами...

Згодом  буде  Перемога!
Заколоситься  весь  світ!..
Росіянам  -  біль  від  Бога...
і  важкий  позору  гніт...

Не  пробачить  Україна
їм  за  кожний  колосок!
Буде  вільною  країна
в  майбуття  робити  крок...

                               27.01.2023  р.

Фото  з  інету.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=972127
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.01.2023


Щеміло серце…

Мрії  зшиті  ланцюгом...
Сонце  в  небі  -  зрідка...
Десь  далеко  світ  з  добром!..
Поряд...    лише  будка...

Та  вона  йому  мала!..
Ще  й  холодна  дуже...
Й    від  людей  нема  тепла...
-  Всі  такі  байдужі!

А  в  сусідів  вільний  пес...
Доля  без  кайданів...
Чи  такий  у  нього  хрест?..
-  Кожен  їсть,  що  має...

Думи  тяжкії  у  пса
застрявали  в  горлі...
А  в  очах  пекла  роса...
виїдали  солі...

Скільки  пес  той  сам-на-сам
днів  протягне  божих?!
Щоб  віддати  небесам
свій  останній  подих...

Не  для  нього  вітру  спів!
Запах  квітів  в  полі...
Неосяжний  сон  степів...
клич  доріг  на  волі...

Не  для  нього  ліс  шумить...
шепотить  джерельце...
-  Все  життя  -  неначе  мить,
де  щеміло  серце...

Доля  зшита  ланцюгом...

                                         24.01.2023  р.

Фото  з  інету.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=971871
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.01.2023


Обнімалась я з Вітром…

Моя  віра  сутула
прилягла  серед  трав...
-  Я  в  промінні  тонула!..
В  океані  тепла...

Насолоджуюсь  сонцем,
де  пилок  польовий...
де  хмарки-охоронці...
-  П’ю  небесну  блакить!..

Мрії  ковзали  небом...
та  зникали  пусті...
-  Скільки  щастя  нам  треба
щоб  життя  це  пройти?..

Для  моєї  надії,
що  бринить,  як  струна,
трави  світ  застелили!..
-  Ніжність  чую  сповна...

Там,  де  чисте  повітря,
де  просохла  сльоза,
обнімалась  я  з  Вітром...
-  Самий  вірний  козак...

                                                               23.01.2023  р.

Фото  з  інету.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=971805
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.01.2023


Розтане лихо!

Стояла  жінка  край  дороги...
щось  шепотіла...
Зверталась  в  розпачі  до  Бога...
-  Від  горя  біла!

Звірячий  подих  із  Росії
стелився  раєм!..
-  Погибель  людям  триклятий  сіяв!
У  ріднім  краї...

Молилась  жінка  край  дороги...
просила  Бога...
-  Хай  захистить,  дасть  допомоги!..
Хай  зникне  ворог!

Холодний  вітер  дув  їй  в  спину...
здирав  надію...
Та  мила  серцем...  без  упину...
усе  молила...

-  Матусю,  знай:  все  буде  добре!..
Господь  поможе...
Усіх  він  бісів  переборе!
Все,  що  вороже...

Не  може  зло  ось  так  палати
катам  на  втіху!..
Не  може  в  горі  мерти  мати...
Розтане  лихо!

Зігріє  сонце  усі  серденька
в  твоїй  країні!
І  будеш  ти  –  щаслива  ненька...
стрічати  сина...

                                                             19.01.2023  р.

Фото  з  інету.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=971426
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.01.2023


Шепотiла Богу…

Я  стояла  на  колінах  
і  молилась  Богу...
На  війну  пустила  сина...
Не  зв’язала  ноги...

Не  знайду  для  серця  спокій!..
-  Вкрився  світ  бідою!
На  війну  поїхав  сокіл
битись  з  Сатаною...

Ох,  ріднесенький  синочок...
я  молюсь  за  тебе!..
Щоби  долечки  струмочок
не  затих  під  небом...

Щоб  стелилися  дороги
до  мого  порогу!..
-  Дай  скоріше  Перемогу!  -
шепотіла  Богу...

Хай  минають  серце  тіні...  
зникне  щем  тривоги...
-  Кожна  мати  хай  зустріне
синоньку  живого!..

Зникне  лиха  павутиння...
-  Хай  же  без  упину,
наче  сонячне  проміння,
гріє  мир  країну!..

Знову  буде  звідусюди
линуть  сміх  дитячий!..
Знов  щасливі  будуть  люди...
та  ніхто  не  плаче...

Захисти  від  Звіра,  Боже!..

                                                     18.01.2023  р.

Фото  з  інету.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=971307
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.01.2023


Листва осыпалась…

Кричала  блаженная  в  небо...
Кричала  она,  что  есть  сил!
-  Зачем  ему  верила  слепо,
когда  он  шептал,  что  любил?!

Зачем  он  закрыл  собой  Солнце?!
И  звезды,    и  лунный  опал...
Не  дышит  она...  не  смеется...
-  Он  душу  с  собою  забрал!

Судьба  иногда  ухмылялась  -
Дороги  двоих  развели...
Как  будто  невинная  шалость
кого-то  и  в  чьей-то  любви...

Скрипела  калитка  от  ветра...
Листва  осыпалась  в  саду...
А  в  небе  грустила  Венера...
что  девушка  будто  в  аду...

                               15.01.2023  г.

Фото  из  инета.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=971057
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 15.01.2023


Разом…

Так  кличе  пам’ять  у  минуле!..
Чи  й  справді  щось  колись  було?..
-  А  я  нічого  не  забула!..
Хоч  щастя...  повз  мене  пройшло...

Він  не  кохав...  мені  відомо...
Не  линув  в  небо  до  пташок!
І  зірка  перша  невідома...
-  До  нього  я  робила  крок!..

Назустріч  не  летів  коханий!
То  я  була  неначе  тінь...
В  моїй  душі  росли  тюльпани,
а  він  не  знав  таких  цвітінь!..

Як  загубились...  я  хворіла...
Розлука  до  цих  пір  пече!..
Його  ж  не  знало  болю  тіло!
Печаль  не  хмурила  очей...

А  я  блаженною  блукала...
по  світу  горечко  тягла!..
-  Без  нього  неба  стало  мало!
Та  повернути...  не  змогла...

Тепер  лиш  пам’яті  криниця
бриніла  ніжністю...  теплом...
Стає  реальним  те,  що  сниться!
-  Я  посміхнуся...  ми  –  разом...

                                                               12.01.2023  р.

Фото  з  інету.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=970824
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.01.2023


Вiри дим…

Кати  у  рай  благословенний
тягли  із  пекла  полум’я...
-  Бомбили  отчий  край  щоденно!
Земля  була  знедолена...

*      *      *

Сиділа  мати  під  віконцем...
встромила  погляд  в  річку  з  хмар...
І  так  її  боліло  серце!..
-  Бо  розривав  думок  тягар...

І  батько  сам  собі  не  радий!
Застряло  горе  під  ребром...
В  житті  тепер  не  буде  ладу!..
-  Син  вічним  став  захисником...

Життя  скінчилось  без  дитини!..
Згубив  свій  відлік  календар...
Стелився  відчай  павутини...
-  Сховалось  Сонце  серед  хмар!..

Та  все  ж...  не  вірять...  є  надія...
-  Дитя  повернеться  до  них!..
Лиш  зітре  військо    лиходія,
почують  рідний  голос...  сміх...

Чекати  довго  будуть  сина!..
Не  буде  важливіших  справ...
-  Хоч  він  загинув  за  країну...
За  маму  серденько  віддав...

*      *      *

Хай  вірить  батько,  вірить  мати...
Синок  повернеться  живим!
Не  треба  в  горі  захлинатись!..
Нехай  рятує  віри  дим...

*      *      *

Сиділа  мати  край  вікна...
тримала  свічку...
Сиділа  день...  сиділа  два...
і  кожну  нічку...

                                                         10.01.2023  р.

Фото  з  інету.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=970676
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.01.2023


Там, де ясне сонце…

Щось  гребеться  в  огороді...
там,  де  ясне  сонце  ходить...
То  звичайний  був  крадій...
Ненаситний  лиходій!..

-  Що  хотів  знайти,  чужинець,
із  московії  злочинець?..
Ти  шукав  собі  рабів?!
Ще  й  немислимих  скарбів...

Не  навчила  тебе  мати,
що  чуже  не  можна  брати!
Жив  так  само  й  батько  твій...
То  ти  й  лізеш  в  дім  чужий...

Всі  сліди  твої  криваві!
І  про  тебе  лине  слава
до  самих  небесних  зір!
-  Ти  жорстокий  дикий  Zвір!..

Ти  не  був  ніколи  добрим...
Зло  твоє  летить  за  обрій!
Згинеш  сам  в  моїм  краю!
Згубиш  тіло  у  бою...

А  душа  полине  в  пекло...
-  Ти  тікай!  Поки  не  смеркло...
Хоч  вже  пізно...  за  гріхи
будеш  жаритись  віки...

А  в  моїй  країні  люди
відбудують  всі  споруди!
Заколоситься  пустир!
Буде  щастя,  буде  мир...

                                                       2.01.2023  р.

Фото  з  інету.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=969990
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.01.2023


Мысли, будто облака…

Мысли,  будто  облака...
мчатся  бесконечно...
Вспомнилось,  как  завлекал
миленький  сердечко...

Счастье  даже  средь  дождя
чувствовали  вместе!..
-  Что  случилось  погодя,
Господи  небесный?!

Вдруг  разлуки  холодок
плоть  сдавил  клешнею...
-  Вдаль  умчался  мой  дружок!..
Стал  моей  бедою...

Как  рассыпать  горечь  мук
сердцем  обгорелым?!
Потемнело  все  вокруг...
боль  пронзила  тело...

Не  оставил  и  следа...
-  Больше  он  не  любит...
Потерялись  навсегда...
Разбежались  судьбы...

Солнца  нет...  лишь  облака...
будто  бы  кольчуга!..
-  Помечтаю  я  пока...
пленница  недуга...

                                               11.12.2022  г.

Художник  Андре  Кон.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=968150
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 12.12.2022


Звездный свет

Я  сегодня  не  спала...
Мысли  копошились...
-  Сыпались  с  небес  слова,
что  шептал  мне  милый...

Теплый  слов  тех  звездный  свет
согревал  сердечко...
Только  вдруг  пришел  рассвет...
с  пустотою  вечной...

Скрип  калитки  на  ветру
бередил  надежду...
-  Как  понять  судьбы  игру?!
И  забыть,  чем  брежу...

Веер  лучиков  прилег
по  осенним  лужам...
Я  же...  чувствую  ожег...
-  Нет  того,  кто  нужен...

Облака  спешили  в  даль...
Встретятся  с  любимым...
Пусть  прольют  мою  печаль...
-  Вспомнит,  что  сгубил  он...

                               3.12.2022  г.

Автор  фото  Наталья  Меньтюгова  (Natalia  Mentugova)

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=967317
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 03.12.2022


В журбі…

Лебідь  журився  на  річці...
-  Де  ж  тепер  пара  його?!
Бути  одному  на  віці
розпорядився  сам  Бог...

Холодно...  стелиться  вітер
листям  ржавілим...  сідим...
Птаха  сумує...  у  світі
бути  судилось  однім...

Хвиля  шепоче  про  милу...
В  небо  підійме  крило...
-  Птах  не  знаходить  обійми...
Не  віднайдеться  тепло...

Лебідь  тужив  за  минулим...
Крик  заплітався  в  вербі!..
Доля  неначе  заснула...
Серце  тонуло  в  журбі...

                                                               3.12.2022  р.

Фото  з  інету.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=967304
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.12.2022


Похмура осiнь

Похмура  осінь  все  забула...
Про  срібні  зорі  десь  під  ранком...
Про  спів  пташиний  в  поцілунку...
Про  ніч  в  обіймах  двох  на  ганку...

Забула  осінь  все...  забула...
Про  сонце  жовте...  ніжне...  миле...
Ковтало  нічку,  як  акула!
-  А  зараз...  наче  в  тій  могилі...

Що  зеленіло,  тріпотіло,
стелило  землю  буйним  цвітом,
Тепер  лягло,  як  мертве  тіло!
Надія  стерлась...  зникло  світло...

Повітря  змокло  у  тумані...
і  Вітер  –  вічний  співрозмовник...
Безвихідь  жме,  неначе  камінь!
Думки  усі  про  теплий  вогник...

Здавалось,  десь  в  безкрайнім  полі,
де  сіре  небо  тче  сльозами,
блукає  виснажена  доля...
Тягає  пам’яті  кайдани...

Немає  світу...  Мряка...  холод...
І  день  насуплений  в  образі,
що  осінь  сум  вела  по  колу...
топтала  мрії  по  дорозі...

Похмура  осінь...

                                                                   27.11.2022  р.

Фото  з  інету.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=966725
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.11.2022


Де вiйна…

Там,  де  ліс,  Святії  Гори,
кошенятам  довелось,
народившись,  стріти  горе!..
-  Бомби  дітям  сипав  хтось...

Вибух  знову...  Зовсім  близько!
Страх  малих  не  полишав...
Дощ  з  уламків...  у  колисці!
Не  витримує  душа!..

Та  й  не  витримала  в  мамки!
Під  ребром  застряв  шматок...
Не  побачить  вже  світанків!..
Горечко  у  діточок...

Обнімали  мертву  неньку
й  так  кричали  до  небес!..
Та  ніхто  не  чув  маленьких...
Де  війна  –  нема  чудес...

Знову  вибух!  Горя  більше...
В  справжній  рай  пішли  малі!
-  Лиш  одне  дитя  ще  дише
у  пекельному  вогні!..

Скільки  днів  воно  не  їло?!
І  так  довго  плакало!..
Обгоріле  змерзле  тіло
ждало  матінки  тепло...

Раптом  тут  чиїсь  долоні
обняли  слабке  дитя!..
Сохнуть  слізоньки  солоні!
Зміни  сипались  в  життя...

Наче  крила  янголяти
в  другий  світ  несли  мале!
То  була...  неначе  мати!..
Та,  що  тільки  щастя  шле...

Небо  стало  синім-синім!
Десь  поділись  всі  хмарки...
-  Дарувала  лиш  єдинім
доля  довгії  роки...

                                                       26.11.2022  р.

Фото  мого  Щасливчика...
Не  всіх  росіяни  убили  в  Святогірську...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=966719
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.11.2022


В прохладе…

Кто  стучит  в  мое  окошко?
То  ко  мне  пришла  Зима...
Погостит  пускай  немножко...
-  Все  же  буду  не  сама...

Вьюга  песнею  лихою
удивляет  небеса!..
А  снежинки  бахромою
по  округе  колесят...

Ветер  счастлив  в  ритме  вальса
с  юной  девицей  кружить...
Попытался  целоваться...
-  Только  снег  нельзя  любить...

Вихрь  с  Метелицей  у  сада
рассыпают  серебро...
-  Я  ищу  тепло  в  прохладе...
Душу  грею  под  ребром...

Пирогом  творожным  с  вишней
угощу  своих  гостей...
-  Лишь  обидно  -  будет  лишней
с  нами  Грусть...  хоть  всех  верней...

Пусть  заводит  Ветер  пляски,
Вьюга  долго  пусть  поет...
Я  была  сегодня  в  сказке...
-  Снова  чувствовала  лед...

                                                       25.11  2022  г.

Фото  из  инета.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=966549
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.11.2022


Тропинкою знакомою…

Облака  повисли  над  дубравою...
Тонкий  луч  расчесывал  ковыль...
-  Называл  любимый  самой-самою!..
А  потом...  хороший  мой...  забыл...

Я  брела  тропинкою  знакомою
по  густой  нехоженой  траве...
Здесь  когда-то...  счастьем  переполнена...
пребывала  с  милым    в  волшебстве...

Осень  нынче...  вечерок  с  прохладою...
Речка  стонет  между  берегов...
-  Все,  что  было...  позабыть  мне  надо  бы...
вытряхнуть  из  тайных  уголков...

Осыпается  поникшая  листва...
Время  не  жалеет  и  ее...
-  Так  исчезнут...  растворятся  все  слова,
зацепившиеся  под  ребром...

Тишина  здесь...  и  тоска  осенняя...
птичий  гам  в  других  теперь  местах...
-  Только  я  здесь...  с  дикой  болью  венами...
с  глупою  надеждою  в  мечтах...

Облака  все  так  же  над  дубравою...
Тонкий  луч  расчесывал  ковыль...
-  Я  была  когда-то...  самой-самою!
А  теперь  все  в  прошлом...  просто,  пыль...

                                                                                                       1.10.2022  г.

Фото  из  инета.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=961495
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 01.10.2022


Будто любимый…

Сырость  повсюду...  и  хлещет
дождик  без  жалости  в  душу!
С  зонтиком  Любочке  легче...
Лишь...  не  попала  бы  в  лужу!..

Осень  судьбу  обнимала...
Красила  мир  желтизною...
-  Ей  же  тепла  было  мало!..
Счастье  прошло  стороною...

В  прошлом  ее  скрылся  милый...
с  чувством...  на  тысячу  жизней!
Доля  лишь  дружбу  дарила...
С  верностью  и  бескорыстью...

Дружба  –  то  чистое  диво...
Пусть  моросит  дождь  немножко!
Пусть  бы  сердечко  влюбилось!!!
-  Не  потерять  бы  ладошку...

П-в:  -  Спасибо,  друг  Сашка,  за  зонтик!
             С  ним  тучи  казались  цветными...
             А  сам  ты  –  как  хлебушка  ломтик!..
             А  сам  ты...  как  будто  любимый...

                                                                                   26.09.2022  г.

Фото  из  инета.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=960985
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 26.09.2022


Не жалей…

Взлетай,  душа  моя,  взлетай!
И  не  смотри  на  козни  бесов...
Скорей  почувствуй  нежный  май!..
И  дуновенье  сказок  леса...

и  широту  цветных  полей...
родной  речушки  сладкий  шепот!..
-  Душа,  о  прошлом  не  жалей...
Лишь  посмотри  на  лунный  обод!..

Красиво  так,  как  будто  сон!
Кружись  средь  звезд,  как  легкий  ветер!..
Пусть  к  небесам  коснется  стон...
Сама  окрасься  звездным  светом!..

А  то,  что  в  прошлом...  все  ушло!
Давно  пролистаны  страницы...
-  Не  возвратится  то’  тепло,
хоть  под  ребром  еще  искрится...

Взлетай,  душа  моя,  взлетай...
Не  все  куплеты  перепеты!..
А  новый  день  спешит  пускай,
счастливым  радуя  рассветом...

Взлетай,  душа  моя...

                                                                       17.09.2022  г.

Фото  и  инета.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=960060
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 17.09.2022


Денёк последний…

Сидели  люди  на  рыбалке...
азарт...  веселье...
А  завтра  всех...  война  пугала...
-  Сам  ад  на  деле!..

Сидели  люди  на  рыбалке
денек  последний!..
А  завтра  сгинут  в  перепалке...
-  Соседей  бредни...

Жилось  прекрасно  в  Украине...
Здесь  счастья  вдоволь!..
В  России  -  зависть...  и  гильотина...
И  гниль,  где  совесть...

Их  мысли...  будто  бы  заноза...
к  убийствам  гнали!
Как  результат  властей  психоза...
-  Смертей  им  мало!..

Ни  стариков  не  жаль  убийцам,
ни  деток  малых...
Нечеловеческие  лица
жизнь  отбирали...

Сидели  люди  на  рыбалке...
денек  последний...
А  завтра...  сгинут  в  перепалке...
в  аду  бесследно...

                                                               23.08.2022  г.

Фото  личное...  23  февраля  2022  год.....  ((

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=957317
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 23.08.2022


Він палив моє небо…

Він  хотів,  щоб  мене  не  було...
Під  цим  сонцем...  під  небом...  у  світі!
Він  не  сіє  добро...  лише  зло!..
Він  стирає  мій  край  заповітний!

Він  хотів,  щоб  мене  не  було...
Щоб  не  бачила  синього  неба!
Він  розвіяв  під  серцем  тепло,
лише  страху  насипав  під  ребра!..

Він  хотів,  щоб  мене  не  було...
У  садочку,  де  пташки,  де  квіти!..
Щоби  щастя  мене  обійшло!
В  зірочки  не  змогла  би  злетіти...

Він  хотів,  щоб  мене  не  було...
Щоб  степи  не  вкривала  піснями!..
Він  кривавим  зробив  джерело!
Від  містечка  залишив  лиш  ями...

В  нім  звичайний  прокинувся  біс!
Він  ненавидить  все,  що  від  раю...
Сміх  дитячий  він  з  мріями  зніс!
Де  пройшов  –  навкруги  все  згорає...

Люд  піднявся  очистить  свій  край!..
Поки  зовсім  від  горя  не  смеркло...
-  Знов  казковий  тут  стелиться  рай!..
А  всі  біси  трикляті  –  у  пеклі!

*      *      *

Він  хотів,  щоб  мене  не  було...
Він  палив  моє  небо  безкрає!
Думав,  зламане  зовсім  крило!
Та  душа  моя  -  в  мріях...  літає...

                                                                                       20.08.2022  р.

Фото  з  інету.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=957019
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.08.2022


Сладкий сон

Слышен  вздох  под  небесами...
Шепот  плыл  к  самой  Луне:
-  Засыпал  меня  цветами,
да  не  тот,  кто  нужен  мне...

*      *      *

Ночь  накрыла  звездной  шалью...
Все  запрятала  мечты...
Но  насмешник  лунный  шарик
осветил  их  с  высоты...

Растревожил...  и  напомнил...
был  когда-то  сладкий  сон...
-  Отдала  себя  родному!..
Под  ребром  зажгла  огонь...

Полюбила...  будто  лебедь!..
Птица  любит  только  раз...
Чувство  силой  выше  неба!
-  Но  любимый...  где  сейчас?!

Счастье  было  нереальным...
Небывалой  сказкою...
Все  накрылось  звездной  шалью...
тишиною  вязкою...

*      *      *

Бродит  плоть  под  небесами...
Шепот  шлет  к  самой  Луне:
-  Засыпал  меня  цветами,
да  не  тот,  кто  нужен  мне...

                                                                       16.08.2022  г.

Фото  из  инета.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=956645
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 16.08.2022


Він врятує…

Господи  мій  милий,  ти  на  світі  є?!
Ти  ж  усе  умієш!  Ти  ж  над  усіма!..  -
шепотіла  в  небо...  -  Захисти  людей!!!
Морок  обіймав!..

Думи  серце  крають...  під  ребром  болить...
В  хату  ворог  лізе!  Губить  рідний  край!..
Звуки  сатанинські  чую  кожну  мить!
Догорає  рай...

Правда  десь  поділась...  видно  тільки  зло...
Видно  кривди  цвіт!..
-  У  моїй  країні  пекло  розцвіло!    
До  небес  горить!..

Шепотіла  в  небо...  -  Захисти  людей!!!
Ти  ж  усе  умієш!  Ти  ж  над  усіма!..
Господи  мій  милий,  ти  на  світі  є?!
Чи  тебе  нема...

*      *      *

Знаю,  що  він  чує...  Знаю,  бачить  все...
Згодом  прийде  час,
Перемога  буде!  Нас  Господь  спасе!..
Він  врятує  нас...

                                                                                       12.08.22  р.

Фото  з  інету.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=956168
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.08.2022


Расплата

Ты  убивал  меня,  проклятый!
России  нелюдь...
Жди  для  своей  души  распятье!
Готов  к  расстрелу?..

Ты  сам  почувствуешь,  как  жжется
под  сердцем  рана!
Увидишь  ужас  в  глазенках  детских...
-  Ты...  бездыханный!..

Судьба  откроет  дверцу  ада...
-  Потащит  силой!
Раз  боль  ты  сеял,  то  так  и  надо!
Расплата,  милый...

Жди  для  своей  души  распятье!
Ползет  смерть  тенью...
-  Ты  убивал  меня,  проклятый...
Не  жди  прощенья!

                                                                       30.07.2022  г.

Фото  из  инета.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=954904
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 30.07.2022


Під небом…

Моя  Україна  –  це    запашний  сад...
В  нім  яблука,  груші  медові!..
Промінням  зігрітий,  смачний  виноград...
-  А  небо!  Світанки  -  шовкові!..

Розлогим  трояндово-ніжним  крилом
сповзає  геть  темрява  нічки...
Прокинеться  світ  мій...  стрічає  добро!..
І  буде  так,  впевнена  –  вічність!

Веселка  обійме  усі  береги...
насипле  надії  і  віри...
Щоб  щастя  плекало  усіх  навкруги,
зігріло  любов’ю  без  міри!

Моя  Україна  –  це  серце  Землі
з  родючим  пухким  чорноземом!
Нехай  вороги  не  виходять  з  імли,
лиш  друзів  стрічаємо  в  домі!..

Моя  Україна  –  це    запашний  сад...
сік  яблука,  сливи  і  груші...
Долонькою  ніжно  торкну  небеса!..
-  Лиш  тут  розкриваються  душі...

Достатку  бажаю  усім  досхочу!
Хай  квітне  віками  країна...
Я  Богу  постійно  молитву  шепчу:
-  Люби  й  бережи  Україну!..

                                                                   1.07.2022  р.

Фото  з  інету.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=952122
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.07.2022


Худший

Вцепилось  Чудовище  в  кресло...
Крысиным  не  вытравить  ядом!
Пинали  его,  все  ж  воскресло...
И  кроет  людей  жутким  адом!..

-  Подумал,  что  ты  небожитель?
Ты  -  худшая  Тварь  подворотни!
Убийца,  маньяк,  потрошитель!
Ты  –  дрянь,  от  которой  воротит...

Прорвется  однажды  сквозь  тучи
луч  солнца,  отыщет  трясину!
Иссушит  твой  потрох  гниющий!
За  боль,  что  принес  в  Украину...

Рассыплется  прах  твой  по  ветру!
Затопчется  пыль  под  ногами...
Тогда  только  каждый  поверит,
что  воля  звенит  над  церквями!..  

Поднимется  в  небо  веселье...
Везде  будут  счастливы  дети!
Тогда  лишь  вздохнут  с  облегченьем
народы  родимой  планеты...

                                                                       29.06.2022  г.

Фото  из  инета.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=951800
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 29.06.2022


Іди до мене…

-  Іди  до  мене,  милий  мій!
Іди  в  обійми,  серденько!..
Не  ображай  моїх  надій...
Без  тебе  мені  лишенько...

Скоріше  йди,  бо  змерзла  я!
Без  тебе  плач  до  неба  ллю!..
Все  шепочу  твоє  ім’я!
Зову  тебе...  бо  так  люблю!..

Я  застелю  небесну  синь
по  тій  доріжці,  що  ти  йдеш!..
Твоя  мене  збентежить  тінь...
-  Як  наче  тисяча  пожеж!

Неначе  стався  зорепад!
Проміння  грає  під  ребром...
Неначе  Всесвіту  парад
дарує  щастя  і  добро!..

Ти  подолати  все  зумій!..
Ти  переможеш  доленьку...
-  Іди  до  мене,  милий  мій!..
Іди  до  мене,  серденько...

                                                       28.06.2022  р.

Фото  з  інету.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=951753
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.06.2022


Свиданий дым…

Ранним  утречком  в  долине,  
где  еще  бродили  сны,
Обнимала  я  рябину...
что  любимый  посадил!..      

Обнимала...  вспоминала
дней  ушедших  жаркий  пыл!..
Только  тех  денечков  мало!
-  Просто,  милый...  разлюбил...

А  одной...  сердечку  горько!
Больно  знать  –  не  позовет!..
Не  встречать  счастливой  зорьку...
Стал  невидимым  рассвет...

Под  ребро  легла  прохлада...
Растворились  реки  слов...
-  Только  он  мне  очень  надо!
Теплым  солнцем  средь  ветров...

Ранним  утречком  в  долине,  
где  осыпались  сады...
обнимала  я  рябину...
-  Там  свиданий  прошлых  дым...

                                                                 28.06.2022  г.

Фото  из  инета.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=951712
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 28.06.2022


Повітря мало…

У  заростях  високих  бур’янів
кишить  когорта  бісових  шакалів!
-  Хто  ж  запустити  їх  сюди  посмів?!
Й  чи  захистить  хоч  хтось  нас  від  навали?..

Дрижать  гаї  ріднесенькі  мої!..
Там...  де  колись  душа  відпочивала!..
-  Куди  усі  поділись  солов’ї,
що  співи  нам  стелили  покривалом?!

А  сонце  ще  на  небі  чи  нема?..
Проміння  під  ребром  не  гріє  більше...
З  минулого...  лиш  попіл  обіймав...
-  Згоріло  все  вже,  що  було  раніше...

Накрила  мертва  тиша  білий  світ...
Така  перерва  між  відлунням  смерті...
І  не  важливо  зовсім,  скільки  літ!..
-  Вогнем  пекельним  всі  там  долі  стерті...

У  заростях  високих  бур’янів
кишить  когорта  бісових  шакалів!..
-  Я  загубилась  серед  довгих  снів...
Щоб  вільно  дихати...  повітря  мало...

*    *    *

Та  все  ж  колись  мене  розбудить  дзвін,
що  милі  пташенята  стелять  в  лісі!
Хоч  навкруги  побачу  лиш  полин...
-  Про  перемогу  ощасливлять  вісті!..

                                                                                               21.06.2022  р.

Фото  з  інету.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=951137
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.06.2022


Небо розовым…

У  нее  было  небо  розовым...
влюблена  до  потери  сил!..
Он  же...  тело  ее  использовал...
И  об  этом  ее  не  спросил...

Она  душу  ему  открытую...
не  задумаясь,  отдала!..
Плоть  точеную,  будто  статую...
-  Только  в  чувствах  его  –  зола!..

На  ветру  она  с  ним...  над  пропастью!
Ей  мечты  надо  разрушать...
Не  любил!..  Не  окутал  нежностью...
Будто  камень  его  душа...

Она  –  глупая...  все  надеялась,
что  полюбит...  -  Он  лучше  всех!..
-  Только  счастье  ее  развеялось...
потерялся  веселый  смех...

У  нее  было  небо  розовым...
влюблена  до  потери  сил!..
-  Он  же...  тело  ее  использовал...
И  об  этом  ее  не  спросил...

                                                                           12.06.2022  г.

Фото  из  инета.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=950330
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 12.06.2022


Відчуваю душею…

Моя  Україна  –  ранкова  зоря,
що  в  віях  заплуталась  сонних...
Це  мамина  пісня  зі  слів  кобзаря...
усмішка  і  теплі  долоні...

Моя  Україна  –  це  сонця  розмай!
Це  подих  пшеничної  хвилі...
Квітучий  і  благословенний  це  рай...
-  Тут  все,  що  серденько  любило!..

Цей  край  своїм  тілом  закрив  дід-козак...
боровся  за  кожну  стеблину!
Моя  Україна  –  це  мами  сльоза...
Молитва  за  кожну  дитину...

Моя  Україна  –  це  подих  віків...
Це  воля...  це  янгола  крила!
Найкраща  країна  зіркових  світів!..
Для  долі  –  чарівне  вітрило...

Колись  загублюсь  я...  в  якійсь  чужині...
та  знатиму,  що  необхідно...
-  Торкнусь  піднебесся  там...  хоч  уві  сні!..
Відчую  душею  край  рідний...

                                                                   10.06.2022  р.

Фото  з  інету.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=950170
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.06.2022


Только это…

Выходить  мне  замуж  иль  не  надо?..
Бу’дет  лучше?!  Иль  наоборот...
Всю  судьбу  мою  накроет  рана!..
Поджидает  горе  у  ворот...

Мне  бы  так,  чтоб  каждый  день  встречала
Солнышко...  тепло  в  своей  груди!..
Чтоб  улыбок  не  казалось  мало...
Счастье  есть  и  будет  впереди!..

Не  коснуться  к  туче  разногласий,
грубый  не  услышать  тон...  упрек...
Мне  судьбу  бы  радугой  окрасить!..
От  нее  не  ждать  иных  дорог...

Встреча  наша  чтоб  казалась  чудом!
Чтоб  благодарила  я  тот  день!..
Чтоб  любил  меня...  был  лучшим  другом!
Пусть  объятий  вечным  будет  плен!..

Выходить  мне  замуж  иль  не  надо?..
-  Выйду!  Полюбила  навсегда...
Только  это  сердцем  знаю  твердо...
Остальное...  сыплют  нам  года...

                                                                                         5.06.2022  г.

Фото  из  инета.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=949693
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 05.06.2022


За небокраєм…

У  когось  не  буде  світанку...
бо  доля  розсипалась  вщент!..
А  мати...  чекає  на  ганку!
Засипала  душу  дощем...

Голубила  пташку-надію...
щоб  та  не  злетіла  десь  в  даль!..
А  думи  її  –  з  буревієм!
Палала  під  серцем  печаль...

Хай  вітер  ті  думи  розгонить...
А  мир...  хай  обійме  наш  край!..
-  Крізь  сльози,  молитви,  крізь  дзвони...
ти,  матінко  мила,  чекай!

Хай  віра  твоя  не  згасає!..
Синочок  –  живий!  Тільки  так...
За  синім  десь  там  небокраєм
спішить  до  матусі  юнак...

                                                             19.05.2022  р.

Фото  з  інету.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=948171
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.05.2022


Незабаром скрипне хвіртка…

Не  збирай,  матусю,  маки...
бо  живим  прийде  синок!..
Квітка  ця  –  печалі  знаки!
Не  плети  собі  вінок...

Згодом  бу’де  перемога!
Доля  знайде  і  тебе!
Ти  відчуєш  силу  Бога!
Щастя  стрінеш  до  небес!

Посміхнеться  син  твій  ніжно...
сльози  витре  рукавом...
скаже:  -  Матінко,  я  вижив!
Мир  прийшов  до  нас  з  добром...

Скаже,  що  усі  печалі  
зникли,  як  війни  вогонь!..
Ворог  відійшов  подалі!
Горе  зникло,  наче  сон...

-  Все  тепер  в  нас  добре,  мамо!..
Вільний  знову  рідний  край!
Доля  в  нас  міцна,  як  камінь!..
Жити  в  спокої  пора...

*      *      *

Не  збирай,  матусю,  квіти  ...
Ти  надійся...  прийде  син!
Незабаром...  скрипне  хвіртка...
обійматимеся  з  ним!..

                                                                     11.05.2022  р.
                                                             
Фото  з  інету.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=947502
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.05.2022


Небо серым…

Боже,  как  же  я  любила!
Им  жила  моя  душа!..
Но  неведомая  сила
стала  пару  разрушать...

Кто-то  нам  послал  разлуку!..
Сыпал  горстями  тоску...
Отослал  меня  на  муки,
шрам  отметив  на  веку!

Но  я  все  листала  память...
Верила  его  словам!
Полыхало  в  сердце  пламя!..
-  Я  ждала  его!!!  Ждала...

Мне  дала  надежду  вера!
Только  счастья  не  дала...
-  Я  встречала  небо  серым...
а  без  Солнца...  нет  тепла...

                                                 10.05.2022  г.

Фото  из  инета.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=947378
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 10.05.2022


Бог знает…

Пришел  с  войной  убийца  к  нам...
Взорвал  жестоко  чей-то  терем...
Он  все  разбил  по  сторонам!
Он  был  всегда  жестоким  Zверем...

-  Мужик,  тебе  нужна  война?!
Хотел  убить  соседки  сына?!!
Иди  домой!  Там  ждет  жена...
И  позабудь  про  Украину!..

-  Мужик,  спеши  домой...  Беги!!!
Иначе  смерть  тебя’  настигнет!..
Бог  знает,  кто  мои  враги...
меня  он  слышит...  –  Сам  погибнешь!

Да  и  зачем  тебе  война?!
Зачем  тебе  что  бьет,  что  режет?..
И  грех  зачем?..  Зачем  вина?!
-  Спасайся  сам...  прорвешься  может...

*      *      *

Пришел  с  войной  убийца  к  нам...
Взорвал  жестоко  чей-то  терем...
Он  любит  время,  коль  война...  
Он  был  всегда  жестоким  Zверем...

                                                                                       6.05.2022  г.

Фото  из  инета.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=947049
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 06.05.2022


В осеннем парке

Скучает  лавка  в  парке  тихом...
в  дыму  костров...
А  под  моим  сердечком  эхо...
из  старых  снов...

Здесь  помню  встречи  пары  нашей!..
Бреду  сюда...
Здесь  счастья  блик...  с  пыльцою  фальши...
Моя  беда...

Любовь  была...  но  только  горстка!..
Остыла  вдруг...
Стал  ненаглядный  груб...  стал  жестким...
Он  мой  недуг...

Не  буду  я  его  невестой!
Не  быть  женой...
Мы  никогда  не  будем  вместе!..
Не  суждено...

В  осеннем  парке  шорох  листьев...
лежат  ковром...
А  я  тащу  надежды  искру...
боль  под  ребром...

                                                                           29.04.2022  г.

Фото  из  инета.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=946439
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 29.04.2022


Маленький патріот

Народивсь  я  в  Україні...
матінки  своєї  син...
Та  і  ще...  я  син  країни  –
наймилішої  з  країн!

Тут  ліси,  поля  і  гори  -
таїна  усіх  чудес!
Ще  й  казкове  синє  море!..
Плескіт  ллється  до  небес!

Край  ріднесенький...  єдиний...
Тут  чарує  кожна  мить!
Тут  обійме  спів  пташиний!..
Розтривожить...  полонить...

Кожне  дерево,  стеблинка,
сонця  промінь,  хліба  шмат...
-  Мамо,  це  моя  домівка!..
Кожен  тут  мій  друг...  мій  брат...

Прошепоче  мати  сину:
-  Ти  досягнеш  всіх  висот!
Ти  –  майбутнє  України!
Мій  маленький  патріот...

                                               27.04.2022  р.

Подарунок  Стасу  Кузьмінському  с.  Кальник.

Фото  з  інету.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=946246
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.04.2022


За матусині обійми…

Промінь  обіймав  калину...
поки  що...  серед  руїн...
-  Йде  війна  в  моїй  країні!..
В  самій  кращій  із  країн!

Горю  литися  недовго,
бо  його  не  вічний  час...
-  Знищать  гаспида  самого
й  прийде  мир  тоді  до  нас!

Зарясніє  кущ  калини
серед  ніжних  промінців!
А  народ  мій  в  Україні
шануватиме  бійців!..

За  свободу...  небо  синє...
За  пахучий  коровай...
За  матусині  обійми!..
За  квітучий  рідний  край...

                                                               26.04.2022  р.

Фото  з  інету.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=946195
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.04.2022


За волю…

Не  хочуть  росіяни  жити  в  мирі...
Їм  насолода  -  убивати!
Вони  лиш  зовні  схожі  на  людину...
по  суті  –  з  пекла  їхня  матір!

Та  бісів  клятих  вила  українські
в  болотах  вб’ють...  заколять  тричі!
Врятують  землі  рідні..  материнські...
і  буде  мир,  нарешті...  вічний!..

Не  будуть  діточки  ракет  боятись...
Вже  не  почують  вибух...  постріл...
Навік  замовкнуть  всі  гармати!
Країна  буде  –  райський  острів...

Та  що  було,  розкажемо  нащадкам!
Щоб  знали,  хто  біду  приносив...
Та  віддавали  шану  всім  козакам,
за  діток...  волю...  за  колосся...

*      *      *

Не  хочуть  росіяни  жити  в  мирі...
Їм  насолода  -  убивати!!!
Заклякли  болем  в  серці  думи  сірі!..
-  Як  ворогів  спинити  клятих?!!  

                                                                 19.04.2022  р.

Фото  особисте.  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=945450
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.04.2022


Бабця Йожка, встало сонце!

(вільний  переклад  пісні  Морозової  Тетяни
,,Бабка  Ежка,  выгляни  в  окошко,,).

По  незвіданих  доріжках
там,  де  веселковий  міст...
Дім  на  курячих  є  ніжках...
А  до  хмар  тягнувся  ліс...
-  Хто  живе  в  будиночку  –
200  років  жіночці?!
Там  бабусенька  Яга...
кістяна  її  нога...

П-в:  
Бабця  Йожка,  встало  сонце!
Освітило  всі  поля...
Тру-ля-ля,  тру-ля-ля...
Вибігай  з  своєї  хати,
щоб  співати  й  танцювати!
Тру-ля-ля,  тру-ля-ля...

Стільки  літ  одна  бабуся...
Так  чекала  друзів  в  дім!
Йдуть  до  неї...  обіймуться...
Буде  весело  усім!
Буде  бабця  посміхатись...
Хоровод  їй  аж  до  сліз!
У  танок  пішла  і  хатка!..
Й  пісня  лине  на  весь  ліс...

П-в:
Бабця  Йожка,  встало  сонце!
Освітило  всі  поля...
Тру-ля-ля,  тру-ля-ля...
-  Я  біжу!..  Біжить  і  хата!
Щоби  з  вами  танцювати...
Тру-ля-ля,  тру-ля-ля...

                                                         14.04.2022  р.

Переклад  для  дитячого  танцювального  колективу  з  Падіюна,  м.Ужгород...)


адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=944992
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.04.2022


В цинковой коробке

Вернулся  папка,  наконец,  с  войны...
Играет  в  прятки...  спрятался  в  коробке...
Игрушек  обещал...  –  И  где  они?!
Шептал  мне  в  телефон:  -  По  обстановке!..

Игрушки  там,  где  дом  стоит  чужой...
и  люди  там  живут...  и  дети  с  ними...
-  Я  самокат  просил!  И  ножик  выкидной...
Ты  слышишь,  пап,  вы  всех  уже  убили?!

А  мамка  так  мечтала,  чтоб  манто
до  самых  пяточек...  длиной  до  пола!
Ревет  чего-то...  -  Где  твое  ,,потом,,?!
Еще  ей  миксер  обещал  и  магнитолу...

Не  вижу  ничего...  –  Ну  выйди,  пап!
Не  прячься...  хватит...  мне  не  интересно!
Сосед  сказал  тут,  пап,  что  ты  кацап!
И  что  людей  ты  убивал  напрасно...

Еще  сказал,  что  грязи  много  тут...
И  что  очиститься  нам  не  удасться...
-  А  я  еще,  папуль,  хотел  батут!
Не  будет  ничего...  с  тобой  все  ясно...

И  мамка  ненавидит...  позарез!
Вдруг  кто-то  поспешил  за  неотложкой...
Обидел  пап...  подарков  не  привез!
-  Зарыла  в  землю  с  цинковой  коробкой!
                                   
                                                                                             14.04.2022  г.

Фото  з  інету.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=944990
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.04.2022


Не простим…

Март...  Весна...  Да  только  мира  нет!..
Солнце  скрылось...  всех  накрыла  темень!
-  Русские  придумали  сюжет,
где  плюют  свинцовой  пулей  в  темя!

Дьяволята  совершают  казнь...
Убивают  гордо...  за  похлебку...
-  Отбирают,  не  жалея,  жизнь!..
У  отца...  у  матери...  ребенка...

С  поднебесья  сыплется  беда!
Я  закроюсь  от  нее  ладонью!..
-  Не  простим...  Навеки  к  ним  вражда!
И  отрубим  голову  драконью...

                                                                         13.04.2022  г.

Фото  из  инета.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=944907
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 13.04.2022


Будет счастье…

Затухают  под  сердцем  угли...
Перестал  милый  быть  кавалером...
Осыпались  надежды  мои...
Вместе  с  ними  -  заветная  вера...

Так  хотела  всю  жизнь  быть  его!..
Родила  бы  ребеночка  даже...
-  Не  была  у  него  я  одной!..
И  что  любит...  уже  мне  не  скажет...

Разбежались  пути  далеко...
В  прошлом  сад,  где  цветущие  вишни...
И  тепло  на  плече  под  рукой...
и  улыбка...  –  Я  стала  вдруг...  лишней!..

Так  бывает...  Как  в  небе  лазурь
кружит  солнышка  ласковый  мячик...
То  вдруг  тьма...  стаи  туч  среди  бурь...
-  Но  чуть  позже...  проклюнется  лучик!..

Позабуду,  что  мы  не  смогли
сохранить  с  теплотою  объятье...
Пусть  затухнут  под  сердцем  угли...
-  Я  свое  подожду!..  Будет  счастье...

                                                                               10.04.2022  г.

Фото  из  инета.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=944583
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 10.04.2022


Не нужно было…

А  знаешь,  милый,  я  любила!..
Ждала  с  тобою  счастья  миг...
Но  ты  на  нас  не  тратил  силы...
Казалось,  всех  вершин  достиг...

Казалось,  радуга  зимою
не  удивит  тебя  совсем!
В  душе  полынь  стоит  стеною...
сказал...  –  Не  нужен  мне  Эдем!

Сказал,  не  нужен  птичий  гомон...
не  тронет  хора  звездный  миг!
Скворцам  не  будешь  строить  домик...
не  хочешь  видеть  деток  их...

Не  замечал  цветов  весенних...
возврата  белых  лебедей!
Ты  сам  себе  и  бог,  и  гений...
-  Ты  самый  лучший  из  людей?!

А  знаешь,  милый,  я  любила...
такою  чуткою  душой!..
Взамен...  печаль  лишь...  горстка  ила...
-  Не  нужно  было  быть  с  тобой!..

                                                                               9.04.2022  г.

Фото  из  инета.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=944505
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 09.04.2022


Парад

Восемь  лет  война  с  Россией!
Горя...  боли...  страха...  зла!..
Смерть  людей  косой  сносила
и  сжигала  их  дотла!..

Убивать  послал  бес  путин...
Убивать,  кто  был  живым...
-  Путин  сам  -  никто  по  сути!
И  по  сути...  был  гнилым...

Он  обычным  был  вандалом...
-  Им  развязана  война!..
С  кровожадным  Zверь  оскалом...
можно  просто  –  Сатана...

Не  закроет  дочку  мама,
не  спасется  папин  сын...
Будет  горе...  будут  шрамы...
будет  боль  среди  руин...

Но  однажды  День  Победы
наши  парни  принесут!..
-  Убегут  в  Россию  беды!
Убегут  туда,  где  лгут...

Где  жила  семья  убийцы...
там  кромешный  вспыхнет  ад!..
Смерть  с  грехом  отыщет  лица...
проведет  во  тьму  парад...

                                                                         9.04.2022  г.

Фото  из  инета.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=944476
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.04.2022


З милесеньким …

З  милесеньким  рахуємо  зірки,
де  сад  розквітлий,  де  пташиний  щебет...
Нас  долі  пов’язали  навіки...
А  дві  долоньки  не  розділить  небо!

І  час  нас  не  лякає...  хай  пливе!..
Дзвенить  джерельце  наших  теплих  бесід...
Нас  кожну  мить  чекає  щось  нове...
а  мрії  чарівні  колишуть  Всесвіт...

Нам  кожен  ранок  посміхнеться  Бог!..
Серця  застелить  ранньою  зорею...
З  надією  ми  вип’ємо  удвох
гарячу  каву...  й  новий  день...  –  Душею!..

Рятує  віра  в  краще  від  усіх
незрозумілих  справ  чи  негараздів...
Розіб’ємо  біди  міцний  горіх
посеред  щастя  зорепадів!..

З  милесеньким  рахуємо  зірки,
де  сад  розквітлий...  де  пташиний  щебет...
-  Нас  долі  пов’язали  навіки...
а  дві  долоньки...  не  розділить  небо!

                                                                                       8.04.2022  р.

Фото  з  інету.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=944418
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.04.2022


Навсегда…

Я  всегда  его  буду  любить...  
Где  бы  ни  был...  далёко  иль  близко...
Между  нами  есть  тонкая  нить...
и  слова,  что  шептал  мне  на  ушко!..

И  свидания  теплой  весной,
когда  птицы  тревожили  песней...
И  закаты  с  огромной  звездой!..
Поцелуи...  на  несколько  жизней!..

Я  любить  его  буду  всегда...
Не  забуду  улыбку...  ладони...
-  Пусть  бы  издали...  хоть  иногда...
встретить  взгляд  с  синевою  бездонной!..

Пусть  не  рядышком  милый...  не  мой...
Разлюбить  его  –  вечности  мало!
Он  в  судьбе  моей  -  главный  герой!
И  мечтать  я  о  нем  не  устану...

                                                                       8.04.2022  г.

Фото  з  інету.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=944400
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 08.04.2022


Колисає мати…

Колисає  мати...  чорта!
Любить  дуже...  свій  же  син!..
Хоч  душа  у  нього  чорна,
та  у  неї  він  один...

Зовні...  начебто  людина...
так...  звичайнеє  дитя...
Та  татусь  його  –  тварина!
Демон  без  серцебиття...

Думи  гірко  обпікали...
Зморена...  зустріла  сон...
-  Ями  там...  та  гострі  скали...
Крики  чула...  плач  та  стон...

Йшли  роки...  дитя  зростало...
Виріс  справжній  Сатана!..
Погубив  людей  немало...
Вся  кривава  сторона!

Там,  де  світло,  стало  темно!
-  Щоб  згубити  більше  душ,
зліз  на  трон  кривавий  демон!
Й  стільки  горя  лив  довкруж!..

Розливалась  кров  рікою!
Смерть  повзла  з  усіх  кінців!
-  Плоттю  ласував  людською
Сатана!  Її  хотів...

Розсвітало...  Сон  розвіявсь...
Мати  знову  думи  тче!
-  Буде  згодом  те,  що  снилось!..
Світу  буде  гаряче...

Не  того  хотіла  мати!
Силоміць  взяв  старий  біс...
-  Їй  малого  колисати,
чи  віднести  в  дикий  ліс?!

Гіркота  серденько  крає...
Що  робити?  Чує  Бог?!
Хмари  лиш  над  небокраєм...
-  Як  лишитися  тривог?!

Постояла  за  порогом...
-  Їй  би  Янгола  крила!!!
Посміхнулась  до  малого...
годувати  понесла...

                                                 6.04.2022  р.

Фото  з  інету.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=944235
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.04.2022


Остання віра…

-  Тарасе,  рідний...  в  Україні  
страждають  люди!..
Повзуть  з  Росії  в  серце  тіні!
Тут  горе  всюди!!!
 
Російські  найманці...  чи  біси...
стріляють  в  діток!!!
Їм  кремль  складав  жахливі  п’єси...
Вже  стільки  вбито!..

Тарасе,  милий...  ти  на  небі
до  Бога  ближче!
Хай  чує  ще  живих  молебень!
Плач  з  попелища!..

Хай  покарає  лиходіїв!
Хай  знищить  Zвіра!!!
Наш  Бог  –  останняя  надія!..
Остання  віра...

-  Тарасе,  чуєш?..

Не  може  кат  бомбити  хати!..
Сам  жити  потім...
Хай  згинуть  всі,  хто  став  проклятим!
Хай  щезнуть  зовсім...

                                                                               31.03.2022  р.

Фото  з  інету.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=943665
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 31.03.2022


На незораному полi…

На  незораному  полі
хлопці  наші  полягли...
Хтось  хотів  такої  долі?!
-  Так...  хотіли  вороги...

Не  посіяні  зернятка
не  дадуть  в  цей  рік  хлібів...
-  Не  обнімуть  маму  й  татка
стільки  соколів-синів!..

Хай  прокляття  вороженькам
в  їхню  хату  долетить!
Є  і  в  них  синок  рідненький...
-  Буде  й  їм  для  горя  мить!..

На  незораному  полі
червонів  під  небом  мак...
-  Він  носій  чийогось  болю!..
Пам’ятав,  кого  нема...

                                                     30.03.2022  р.

Фото  з  інету.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=943560
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.03.2022


Радiв Звiрина…

Чорти  мою  Яцьківку  стерли...
З  людьми...  Нема  тепер  села...
Там  стільки  діточок  померло!!!
Їм  смерть  Росія  принесла...

Російський  біс  був  за  штурвалом...
Так,  він  людиною  не  був!
Звірина  з  нелюдським  оскалом...
З  самого  пекла  ніс  війну!..

Сумлінно  цілився  по  хатам...
Він  відчував,  де  більше  душ!
Радів  Звірина,  як  багато
кривавих  розливав  калюж...

Село...  то  був  куточок  райський!
Такий  родимий...  божий  дар!
-  Все  знищив  Zвір...  неначе  грався!
Наносив  авіаудар...

Йому  крильцята  обламали
країни-неньки  козаки!
Та  попливе  проклять  немало
його  нащадкам  крізь  роки...

                                                                         29.03.2022  р.

Фото  з  Яцьківки...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=943506
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.03.2022


Холопа клон…

Кого-то  путлер  мне  напомнил...
Холопа  клон...  шута  черты...  
Из  клетки  выпустил  питомник...
Уродлив...  прям  до  тошноты!

Он  со  своей  душонкой  темной
попортил  многие  меха...
-  Яйцо  блохи  он  мне  напомнил!
Он,  просто,  гн...  и  да!  Он  –  блоха!

Я  знаю,  что  исчезнет  лихо!
Спокойно  снова  будем  жить...
-  Мелькнула  тень  в  аптеку  тихо,
от  блох  чего-то  там  купить...

                                                                     27.03.2022  г.

Фото  из  инета.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=943505
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 29.03.2022


На ветру…

В  саду  замерзший  листик  
кружился  на  ветру...
В  душе  сверкнула  искра!..
-  Напомнила  весну...

Блаженный  рай  подарком
был  в  запахах  цветов!..
Там  солнечно  и  ярко!
И  ветер  без  грехов...

Тогда  легко  дышалось...
Обнять  хотелось  мир!..
Душа  просила  вальса
и  счастья  эликсир...

В  саду  хор  птиц  -  услада!
Листвы  родной...  не  счесть!..
-  Теперь  встречай  прохладу...
Теперь  на  прошлом...  крест.

Но  сердце  держит  нити...
те,  что  мечта  велит!
-  Лист,  ржавчиной  укрытый...
припомнил  малахит...

                                                   26.03.2022  г.

Фото  из  инета.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=943309
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 26.03.2022


Я буду жити…

Моє  містечко  розгромили...
Був  заготовлений  сюжет...
Бомблять  дітей...  Не  шкода  сили!
-  Російський  Звір  та  їхня  ,,зет,,...

А  буква  ,,v,,  -  заклятий  Ворог!
В  країну  горечко  несе...
-  Від  їх  ракети  в  тілі  сполох!
Горить  і  мре  навкруг  усе...

А  я  живу!  Я  буду  жити...
щоб  розказати  ворог  де!..
Щоб  він  не  міг  ні  їсти-пити...
ні  дихати  серед  людей...

                                                             21.03.2022  р.

Фото  з  інету.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=942953
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.03.2022


Не до зірок…

Тихо  падає  сніжок
на  страждальний  світ...
А  милесенький  дружок
прийняв  перший  бій...

Вже  йому  не  до  зірок...
та  немає  сну...
Лиш  повітря  би  ковток...
та  міцну  броню...

Ворог,  наче  клятий  чорт,
блискавицю  шле!..
Бо,  де  смерть  -  їм  як  курорт...
-  Серце  їх  гниле...

Не  шкодують  ні  старих,
ні  дітей  малих...
Іродів  ділили  гріх...
-  У  болото  б  їх!..

То  ж  коханий  мій  дружок
та  ще  хлопців  ряд
б’ють  чортів  з  усіх  стежок!
Щоб  зазнали  втрат...

*      *      *

Тихо  падає  сніжок...

                                                 17.03.2022  р.

Фото  з  інету.


                   Не  до  звезд...

Тихо  стелется  снежок
там,  где  край  родной...
А  любимый  мой  дружок
принял  первый  бой...

Жизнь  висит  на  волосок!..
Не  до  звезд  с  зарей...
-  Лишь  бы  воздуха  глоток
с  крепкою  броней!

Враг,  как  окаянный  черт,
молний  людям  шлет!..
Где  беда  –  ему  курорт...
 -  Там  душа  –  гнилье!

Жалости  нет  к  пожилым...
к  деткам  маленьким!
После  жизни  -  лишь  угли
и  развалины...

Вот  любимый  мой  дружок
да  мальчишек  ряд
всем  чертям  дают  урок,
отправляя  в  ад!..

*      *      *

Тихо  стелется  снежок...

                                                           18.03.2022  г.

Фото  из  инета.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=942573
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.03.2022


Под кожей…

Девчонка  встретила  парнишку...
такой  красивый!..  Прям,  плейбой...
Зашел  в  салон  к  ней  сделать  стрижку...
шепнув  ей...  –  Встретился  с  судьбой!

Она  же...  сразу  полюбила!..
Навек  сердечко  отдала!..
Хотела,  сколько  бы  ни  жили...
чтоб  только  с  ним  душа  была!..

Связал  пути  их  солнца  лучик
и  обогрел  своим  теплом...
Счастливей  нет!  Не  будут  тучи
пугать,  когда  они  вдвоем!..

Они  встречались  больше  года...
Шекспировских  коснулись  пьес!..
Они  коснулись  небосвода!
-  Потом  красавчик  вдруг...  исчез...

Сменилось  счастье  тишиною...
Боль  одиночества  –  года!
-  Ее  желание  мечтою
осталось,  видно,  навсегда...

*      *      *

Переступить  не  всякий  может
через  родник  любви  своей...
И  не  у  всех  она  под  кожей
продержится  вот  столько  лет...

                                             10.03.2022  г.

Фото  из  инета.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=942071
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 10.03.2022


Для сердца…

Кого-то  сегодня  убьют...
Убьют  обязательно...  знаю!..
Россия  войну  распыляет...
Ложатся  ракеты  на  грудь...

Стеной  заготовленной  лжи,
спектаклей  циничных...  жестоких...
истории  спрятав  истоки,
Россия  вползла  в  нашу  жизнь...

Звучит  канонада  всю  ночь...
С  рассветом  беда  не  затихнет...
Попробуй  найти  судьбе  выход,
когда  расстрелять  враг  не  прочь!..

Кого-то  сегодня  убьют...
И  завтра...  и  после...  и  много!..
-  Но  все  ж...  отыщу  я  дорогу,
где  будет  для  сердца  уют...

                                                       9.03.2022  г.

Фото  из  инета.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=942049
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 10.03.2022


Сквозь золотые рукава…

Сквозь  золотые  рукава
проклюнется  над  горизонтом
тончайший  луч  благого  солнца...
-  И  засияют  кружева!

На  платье  яркий  шлейф...
Парча  алеет!..  Первый  лучик...
прилег  на  лес,  на  речку,  тучи...
дома  и  вышивки  полей!..

Подхватит  утро  птичий  звон...
Я  улыбнусь  судьбе  счастливой,
зарю  встречая...  –  Божье  диво!
И  прогоню  последний  сон...

Здесь  все  -  родные  берега...
Здесь  с  милым  встретились,  воркуя...
Страницы  памяти  порву  я...
Оставлю  фраз  лишь  жемчуга...

Уже  наверно...  не  люблю...
Забыла  взгляд...  забыла  руки...
И  перестала  слушать  звуки,
что  звали  бы  встречать  зарю...

От  слез  затух  любви  костер...
-  Я  не  скучаю  почему-то!..
Тепло  рассыпалось  в  минутах...
Разлука  охладила  все...

                                                         8.03.2022  г.

Фото  из  инета.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=941957
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 09.03.2022


Бог накажет…

У  меня  совсем  подвала  нет...
-  В  уголок  забилась,  как  мышонок!
Лишь  шепчу,  что  проклятый  сосед!..
Бог  накажет...  Враг  мой  -  обреченный...

Не  герои  вы!  Убийцы  лишь,
мальчики-солдатики  России...
-  Каждый  парень,  ты  меня  услышь!
Ты  –  убийца!  Дьявол  твой  мессия!..

Каждому  из  вас  готова  смерть...
Не  дождется  мать  убийцу-сына!
-  Бес  ты,  а  не  воин!  Слышишь,  верь,
ты  навеки  остаешься  в  Украине!

Пусть  сейчас  мне  страшно...  Будет  мир!
Все,  что  было  прежде  –  все  вернется!
Но  на  дружбе  с  русскими  –  пунктир...
С  дьяволом  у  них  большое  сходство...

*      *      *

У  меня  подвала  нет...((

                               8.03.2022  г.

Фото  из  инета.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=941956
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 09.03.2022


В шрамах…

Март...  Весна...  А  тишины  все  нет!..
Каждый  выстрел  ставит  шрам  на  сердце!
-  Как  все  дружно  выключили  свет!
Прячутся  от  горя  и  пришельцев...

Враг  не  собирается  домой!..
Не  совсем  разорванное  небо...
-  За  моим  окошком...  страшный  бой!
Где  же  Бог?!  И  ангелы...  Иль  слепы?!

Выжить  здесь...  то,  просто  –  чудеса!
-  Бесы  набежали  к  нам...  войсками...
Выстрел  ударяет  небеса!..
Звездочки  осыпались  слезами!

-  А  я  буду  жить!  Ты  слышишь,  враг?!
Внукам  расскажу  какой  сосед  здесь!
Расскажу,  где  новый  есть  Рейхстаг!
Где  убийца  и  головорез  есть...

                                                                               8.03.2022  г.

Фото  из  инета.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=941910
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 08.03.2022


Слышит Бог!

Освободитель  из  России
решил  спасать  меня  от  бед...
Спасал  легко...  как  будто  в  тире!
Сказал,  что  добрый  он  сосед...

Он  окружил  меня  бедою!
-  Надвое  жизнь  разделена!..
Стал  дом  с  разбитою  стеною...
Сменил  совсем  вид  из  окна!

Сломал  судьбу...  насыпал  драмы...
Он  на  живых  стелил  гранит!..
-  Освободил  меня  от  мамы!
Решил,  что  меньше  надо  жить...

Повсюду  копоть.  боль  и  слезы!
Сосед  –  умелец  разрушать...
-  Убийца  он...  больной  психозом...
Там,  видно...  проклята  душа...

И  я  еще  ему  проклятий
насыплю  щедро...  Слышит  Бог!
За  грех...  за  то,  где  виноватый...
-  Чтоб  он...  совсем  дышать  не  мог!

                                                                 7.03.2022  г.

Фото  из  инета.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=941878
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 08.03.2022


А вони спiвають!

-  Ще  не  вмерла  Україна!  –
обстріл  вкрили  співи...
Чи  де  краща  є  країна?!
То  ж  всі  й  боронили...

Сатана  летить  по  небу,
а  вони  співають!
-  Бо  у  матінки  проблеми...
Чи  хтось  буде  скраю?!

Ллється  в  небо  стоголосся...
-  Бог  уже  їх  чує!..
В  дім  ворожий  простяглося
від  біди  відлуння!

Їх  уже  ридає  ненька
за  своїм  синочком!
-  Убивав  людей  рідненький!..
Смерть  їм  слав  охоче...

Не  дрижали  в  нього  пальці
та  не  знав  він  відчай...
На  спасіння  мало  шансів...
Доля  –  кращий  слідчий...

*      *      *

-  Ще  не  вмерла  Україна!  –
то  вже  мирні  співи...
Зникло  лихо  із  країни...
Біль...  пішов  в  архіви...

                                                 6.03.2022  р.

Фото  з  інету.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=941803
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.03.2022


Привет…

Привет,  любимая  сестра!
В  моей  ты  жизни...  будто  мама...
Вдвоем  мы  выдержим  ветра...
и  пусть  надежда  будет  с  нами!..

Бывало...  с  неба  льют  дожди...
-  Любовь  к  тебе  не  шла  на  убыль!..
Покрепче  за  руку  держись!
Мы  все  с  тобою  переступим...

Мы  все  плохое  отсечем!
Еще  пусть  будет  много  споров...
-  Почувствуй  рядышком...  плечо!..
И  ты  всегда  мне  будь  опорой...

Скажу  звезде  своей:  -  Свети!  -
Хоть  мы  судьбу  рисуем  сами...
-  Что  б  не  встречалось  на  пути...
тепло,  сестра...  навечно  с  нами!..

                                                                   6.03.2022  г.

https://www.youtube.com/watch?v=0CScC4PV4wA

Фото  из  инета.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=941802
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 07.03.2022


До ласки зари…

Уставшие  люди  уснули
до  ласки  рассветной  зари...
И  мамы...  и  доци...  сынули...
-  Но  их  кто-то  раньше  будил!..

Сирена  звала  всех  в  подвалы!
-  Ракета  летит  убивать!!!
Сломали  им  жизни  шакалы!..
В  судьбе  ставят  смерти  печать...

Идеей  прикрыв  безобидной,
пугающий  сердце,  снаряд...
Как  горько!  -  Просвета  не  видно!..
Кто  может  желать  попасть  в  ад?!

Не  спали  уставшие  люди...
До  ласки  рассветной  зари
в  холодных  подвалах  все  будут
внимать...  то,  что  дьявол  творит...

                                                                               6.03.2022  г.

Фото  из  инета.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=941735
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 06.03.2022