| Сторінки (1/3): | « | 1 | » |
немає нічого
окрім пропалених наскрізь речей
окрім жовтих стін
окрім червоних очей
окрім платцкартних вагонів
та далеких семафорних вогнів
окрім важких ранкових туманів
та чорних піратських човнів
немає блядської системи освіти
немає війни
немає православних святих
та класової боротьби
немає державних кордонів
та комендантських годин
немає палючого сонця, вітру
та довгих засніжених зим
є лише ритуальний вогонь
що спалює наші сни
спалює наше минуле
та замітає сліди
переплавляє зброю та ордени
на гострі циганські голки
на холодних привокзальних площах
де палають сигнальні костри
він окутує своїм теплом
показує таємні ходи
коли треба здіймає у небо
та підпалює блокпости
через це тають айсберги
підіймаючи рівень води
і повені нещадно знищують
залізничні мости
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=676089
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 04.07.2016
Ти маєш бігти, так швидко, як зможеш,
Через полони і осінні грози,
Через марево снів, чи реальні загрози
Через кохання, відчай та сльози.
Холодні ночі серед голого степу.
Тікаєш крізь люті морози.
Крізь сухе та червоне повітря,
Не спиняючи руху по ґрунтовій дорозі.
Ночами обходиш ту псячу варту,
Ти знаєш паролі та таємні ходи.
Шукаєш сільські невеликі дороги,
По яким обійти блокпости.
Позаду чути ті набридлі вибухи,
Чути нічні тягучі сирени.
Сильний удар. І нічого не чути.
…навіть не думай так просто померти.
Отямився. Намагаєшся встати.
Червоні очі, гримаса болю.
Розгрібаєш важкі кам’яні завалини.
Все нормально. Лише хочу додому.
Не кожна війна колись закінчиться,
Не кожен із нас отримає спокій.
Не в кожного після неї щось лишиться,
Ти сам це побачиш через кілька років.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=609540
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.09.2015
Ти маєш бігти. Так швидко, як можеш.
Через полони і осінні грози,
Через марево снів чи реальні загрози,
Через кохання відчай та сльози.
Холодні ночі серед голого степу.
Тікаєш крізь люті морози.
Крізь сухе та червоне повітря.
Не спиняючи руху по ґрунтовій дорозі.
Зупиняєшся. Дивишся в небо.
І згадуєш всі дитячі молитви.
Згадуєш школу, маму та друзів.
Чого ж ти не згадуєш тількі мене?
Лишились позаду ці постріли в спину.
Блокпости та комендантські години.
Усі поранені та прокажені.
Лишились усі. Чекають на тебе.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=580144
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 10.05.2015