| Сторінки (1/58): | « | 1 | » |
Life goes on
And living poets in poetry,
In songs, in memory of people
It's perfect if smb know
That we have artists in the world
І не важливо, хто є ці поети
Якої віри, нації, Вітчизни
Важливо знати, лише добре знати
Що нас поєднують вірші і афоризми
И даже если не язык, чёрт с ним.
Мы одной крови, ведь мы все -поэты
Не важно из какой страны
А важно только то, что мы - безсмертны
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=567452
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 17.03.2015
Метушня запилених вокзалів.
Потяги відносять вдалечінь тіла...
Ми не знаємо, що нас чекає далі,
Де зостанеться душа, що розцвіла!
Маячня покреслених баталій.
Душам - душі. Постріл з-за спини.
Світ наповнений прем'єрами реалій.
Ти, мабуть, став вільним. Тож, іди!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=528530
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 08.10.2014
Мені ще б хоч на день у твою ніч...
До тих яскравих снів, що нас топили.
Якби ж то почуття були як річ,
Взяли би їх з собою й при собі носили.
Ненависні і відстань, й часу пута,
Які нас розділяють на маленьку вічність.
Новий квиток "додому" для душі отрута.
Подій оцих гидка реалістичність.
29.09.2014
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=526775
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 29.09.2014
В її житті не бракло смутку…
Красива дівчинка з великими очима.
Не раз і радощів припала трунку.
Багато всього залишилось за плечима!
Її добра би стало всьому світу,
Якби не та одна мала деталь:
Бач, не вклонятися ні сонцю й вітру,
Ні іншим течіям – її свята мораль!
Історія її життя занадто скУчна,
Тому розказувать не так вже й є про що
Її словами описать навряд чи можна!
Вже ліпш мовчати, ніж писати аби що.
Їй рук не цілували й не вклонялись.
Й вона цього навряд чи би хотіла
І не на ній усі її компанії тримались,
Хоча ця дівчинка емоцій стримувать не вміла!
Їй друзів підбирав здоровий глузд,
Тому, напевно, їх у неї було мало!
Життя припало поцілунком їй до уст,
Тому вона на світ не нарікала.
Її ненАвиділи більшість йшовших поруч.
Не знаю, може й справді не даремно.
Із біллю і печаллю йшла пліч-о-пліч.
Життя її проходило занадто вже буденно…
Всіх своїх демонів на пам’ять давно знала,
Вони, зізнаюсь, їй свободу серед болі дарували…
Та й ангелів увагою нізащо не минала…
Самоповага й гордість її образ ткали!
В цієї дівчинки нема думок про самогубство,
Хоча її душевні рани видно на обличчі…
Потратити життя на дірку в скроні – глупство!
Їй видно цілий світ з свого узбіччя!
Для світу зАгадка її великі очі,
Вона живе мов тихім омуті чорти!
Для неї ж зАгадка – бездомні ночі,
Що неприкаяно крокують крізь віки.
Такою «хворобливою» її зробило сонце,
Що випікає світлом чорні рани!
Її життя вночі ще раз почнеться,
Тоді вона перенесе думки у океани!
У неї зовсім інший світ! Не ті мотиви!
Безглуздий край в якому щастя – божевілля!
Вона у ньому замінила всі прерогативи!
Там всім керують психи і свавілля!
Я знаю, їй не довго ще терпіть прийдеться!
Ще трішки і її посадять поміж м’які стіни…
Не довго залишилося, на все свій час прийдеться.
Але вона і там знайде частки своєї віри.
Вона і є така, не ідеал і не чиясь дрібниця …
Вона – не вигадка! Такі і справді ходять поміж вами…
Порожня усмішка, як погляд у криницю…
Великі очі ще не збожеволівшої дами….
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=505510
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 16.06.2014
Я щораз приходжу в дощ,
Коли в усіх закриті вікна…
Вулицями мокрих площ
Йду, щоби душа розквітла…
Їй потрібна тиха безлюдь…
Легкий вітер, що покриє
Срібну вимушену лють.
Вітер,що так тихо віє…
Їй потрібне хмарне небо,
Щоб від світла заховати
В тінь усі «занадто» й «недо»
Щастя й лють! Все приховати.
Я давно душевно хвора.
Лід сльозами знову плавлю…
Латана душа і квола…
Власними устами чужі біди ловлю.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=505260
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 15.06.2014
Дивно себе почуваю...
Яка година? Чи, хоча би день?
І коли я востаннє спала?
Місяць? .... Точно! ... Червень.
Психоделія в музиці.
А ні, не тільки, ще в голові.
Добре так... В власній темниці!
Штори закриті... Стіни пусті.
Їжа? Ні, не можу згадати...
Пора доби? ... Досі не знаю.
Думки при собі варто тримати.
Соціофобію поки що не ви́знаю.
Порізані журнали...
А ні, не тільки ... ще квіти.
Апатія покрила всі канали.
Коли. Повернусь. Обіцяю. Писати...́́
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=504887
рубрика: Інше, Лірика
дата поступления 12.06.2014
Він танцював над сторінками книг
І напролом ішов крізь всі мотиви...
Сюжет змінити запросто зумів
Завсюди часто вводив власні корективи...
Життя його - поміж рядками вічні муки.
Незграбність і нікчемність в порухах, словах...
Танцюючи, забув про серця гуркі.
Довічний в'язень, що зродився у книжках.
В бокалі топлячи невдачі й перемоги
Так не охоче випав із вікна
Здійснилися римовані перестороги...
Вже не постигне генія його вина....
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=504268
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 10.06.2014
Я горнуся до тебе лиш у думці.
Бо інших варіантів поки що немає...
Я ніжно обіймаю тягнучись до неба
І все чекаю... досі ще чекаю!
Я не забула жоден дотик, знай!
Мені, як завжди, надто мало твоїх рухів...
Все ж легше перетнути небокрай
Аніж почути в неживу ще зайву сотню звуків!
Мені катастрофічно тебе мало!
Це проявляється у серця надшвидких боях,
В судомах, що стискають ніччю тіло,
У голосу мого, тремтячого, тонах.
Мені катастрофічно мало твого світла,
Хоч голосом твоїм я сповнена по вінця!
Можливо, ця весна для нас розквітла,
І затиснули у лещата літа кільця...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=502230
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 30.05.2014
Ламай мені ребра від сильних обіймів!
Губися в волоссі, цілуючи скроні!
Втопися в очах моїх тихих, покірних!
Знайди в собі сили зіплести долоні!
Шукай мою волю далеко у серці!
Вбивай не співзвучні холодні мотиви!
Нужбо! Додай у погляд свій перцю!
Не бійся, рви на руках усі жили!
І пристрасний оклий твоєї персони
Так ніжно стискає мене у руках...
Даремно казати нам щось про закони.
Бо ми ж то не тут, а у себе в думках...
|N.W|
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=500367
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 21.05.2014
Чекати зустрічі і бути
Впевненною в фальші власних слів...
Таким далеким дасться чути
Невинний поклик відданих мені вітрів...
Глухі пориви сильної утоми,
Моментні звуки, що прорвалися крізь сон!
Все здійнялося в небо, стало невагоме!
Чекаю на білет в чужий вагон.
І беззмістовні сотні слів й рядків даремних...
Їх так багато, та вони далеко не одне!
Мені хоча б ще кілька днів буремних,
І можна йти туди, звідкіль мене ніхто не поверне.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=499736
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 18.05.2014
Ховаю усмішку, йдучи по камінню.
Здіймаюсь угору обіймами вітру...
Прокинулись стаї птахів-самогубець,
Я бачу принизливі погляди вулиць.
І море розмиє, і вітер осушить
Все те, що лякало загноблену душу...
Я йду за поривами струму по венам...
Віддам мертве тіло голодним гієнам!
|N.W|
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=497044
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 05.05.2014
Так довго поруч... і ніколи разом.
Життя таке, ми ж інші зовсім!
Надії в вирій полетіли з часом...
Уже давно не прагну помсти!
І небо вкотре повалилося додолу,
Та я далеко, поза меж його країв!
Витримаєш! Ти сьогодні сильний як ніколи...
Знайди для себе пристань поміж сотні берегів.
Ти вибач, що вже рік псую тобі життя...
Але ж коли піти хотіла... повертав!
І... вибач, що таки пішла і відтепер без вороття...
Нам двом так буде краще... Й ти це знав!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=496266
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 02.05.2014
В нас був поет, ви- закували.
В нас була віра, ви - гнобили.
В нас була воля, ви - забрали.
В нас була сила, ви - убили.
Що сталося тепер і що ми маєм?
Повстав загноблений поет
І піднімав народ до бою!
Величним став наш силует...
Нас не убити! Ви ж змиріться.
У нас є влада - непокора.
Терпіння наше сповнене по вінця.
Ви більше не затьмарите нам зору!
|N.W|
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=496052
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 01.05.2014
Ми вже колись десь бачились з тобою.
Ні, я не знаю хтo ти, звідки!
Переді мною ти з'явивсь легеньким вітром...
Твій щирий погляд досі не дає покою...
Ми випадково знов переглянУлись...
Уже прийшла до тями й наче пригадала!
Ти привітався тихо... Я цього й чекала!
Розходилися в різні сторони і разом оглянулись...
Ми добре так і не знайомі далі.
З чого б це в голову мені так в'ївся?
Ні, не чекаю, щоб твій образ десь подівся...
Так довго в очі я дивилася б і досі!
|N.W|
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=495791
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 29.04.2014
Нікчемним полум'ям
Горять стереотипи.
Палають за ім'ям,
що поділило їх на типи.
Останні місяцІ,
Зима, що нас змінила...
Проти людей постали "беркута" бійці...
Та ми, народ, велика сила!
Чимало руйнували
Рідну землю врАги.
Коли ж бо ми чекали?
Коли нам не става відваги?
Ніколи, вірно, мої рідні!
Ми все знесем і це також!
Ми українці, сильні, вільні!
Не станем ковриком вельмож!
Хай зрозуміють нас не всі,
Та ми повстали за свободу!
З'явились перед світом в всій красі!
Хвала та честь вкраїнському народу!
|N.W|
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=495699
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 29.04.2014
Таких є не багато в цьому світі,
Кому довірити ти можеш душу.
Ті, хто підтримає на кожнім долі повороті.
Ті, хто переживе з тобою паводок і сушу.
Є не багато тих, з ким можна буть собою,
У жестах, рухах, подихах, словах...
І стане легше лиш від того, що вони з тобою.
Повз кілометри навіть, бо вони живуть в серцях.
Є не багато тих, хто не покинуть,
Коли спіткає чорна бід дорога...
Ті хто тебе добром своїм врятують...
Важлива нам їх допомога.
Як мало тих, хто все віддасть,
Лише для того, щоби друг не плакав.
Але таким, за все життя віддасть!
Колись, раптово і з розмахом!
|N.W|
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=495462
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 28.04.2014
Під гойдалки холодний скрип,
Що уночі ще більш пекучий...
Так болісно вірвавсь мій тихий хрип,
Що став кінцем у пристрасті жагучій...
Кричала, надривалася! Та... голос зник.
Вмивалася сльозами! Та... вони скінчились.
Впивалася в істериці! Та... усміх мій поник...
Я прокляла себе, що ми колись зустрілись.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=493497
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 19.04.2014
Здається, вже давно нема про що писати.
Усі думки сто раз повторені й затерті!
Набридло ламать крила і кричати!
Що ж словом ти доб'єшся, окрім смерті?
Книжки дістали, музика набридла...
Там, в них, живе кохання! Розумієш???
Компанія із себе, стін і тиші остогидла...
Де ти, єдиний, що хворіти іншою не вмієш?
Шматок паперу, ручка, ніч, червоні очі...
Набридлива присутність власного єства.
Не уявляєш, як втекти від себе хочу!
Лимон без цукру і пакетик чаю, хоча... Краще два!
Хай кажуть, що я чЕрства, ти не вір!
Якщо пройдеш цю перепону, сам побачиш!
Я також щастя хочу і навіки, і без мір...
Ось так...
Що сталося? Чому ти плачеш?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=493272
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 18.04.2014
А я створила власного диявола для себе...
Щоб хоч на когось всі невдачі сперти!
Я для душі знайшла гріхів плацебо,
що правда від такого вже не хочеш вмерти.
Мій демон, він такий хороший, правда!
Веселі дії... Та, пошарпана душа.
На мене такий схожий, ниций знайда...
Негідник, що зі мною друга капля з одногО ковша...
Я створювала зло, щоб світлом виглядати.
Та ближче до кінця, знайшла в нім лиш себе!
Звідкіль взялось в мені це, я не можу знати!
Мій демоне, дарма я починала створювать тебе!
|N.W|
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=493090
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 17.04.2014
Одинока чиясь постать навік
Зникне в нічній темноті.
Думки, холодним снігом, на повіки
лягають, наче камені тяжкі...
Так все ж, що сталося із нами?
Байдужим стало мрійнику життя.
І небо ходить коридорами-серцями,
Так підло випускаючи на волю почуття.
Якийсь нетлінний дотик до душі,
Що різко розламав на дрібки простір.
Яке найхолодніше місце на землі?
Напевно, моє серце, що втрача останню осінь...
Я може божевільна, правда!
Але ж у цьому є свої плюси?
Для мене все байдуже, й цьому рада!
У мене є свої два полюси...
|N.W|
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=491889
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 11.04.2014
Пусть все услышат мое молчание.
Мне просто нужен перерыв от жизни.
И от прохожих не жду понимания:
Их взгляд давно пуст хоть безукоризнен...
Пустое сердце бьется слишком ровно,
Здесь никто весёлых песен больше не поёт.
И не смерть, ну и не вечность, словно...
Ведь каждый
на своем пути свое найдет!
Люди сегодня больны одиночеством!
Что, чёрт возьми, я делаю?
Ещо один, единственний раз ночью встав...
Уйду далеко, вновь говоря, что я смелая!!!
|N.W|
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=491067
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 08.04.2014
Питання, у яких нема питань...
Відповіді, що безглузддям окропили тишу...
Мрії, що замріяно сховались у туман...
Сльози ті, які влилися в душу...
Усі світи, якими переповнена реальність.
Усі квітки, які вплела у коси...
Твоє "я змінюсь" це така банальність...
Це ж лиш слова! Благаю! Досить!
То ж неймовірно так, щоб ти став іншим...
Я не для тебе! Ти колись збагнеш!
Зі мною ти лиш станеш гіршим!
І цілу вічність проклинатимеш усе, що вже далеко не вернеш..!
|N.W|
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=490987
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 07.04.2014
Яким би не було життя,
для мене не погасне небо...
І повернувшись в забуття,
Єдиним утішаюся: так було треба!
Потрібно було те, щоб зникли всі,
Хто так мене любив і ким я дорожила...
Я між всіма світами вклала дві осі:
Ті, хто залишились зі мною й ті, хто були.
Я б не сказала, що минуле - це помилка,
Та якось прикро оглядатися назад...
Мене з ним пов'язала не одна тоненька нитка,
Що утворила сітку з докорів й порад!
Реальність переповнена світами...
Світами інших, різно-одинакових людей...
Моя ж реальність перевірена роками.
В ній я і повно вимерлих давно ідей!!!
|N.W|
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=489660
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 01.04.2014
Мені погано?
Звісно ні, про що ви?
Ще для поганого зарано,
хоч і життя кує уже окови...
Я сильна! Чи забули?
Так? З чого б це раптом?
Невже ви сльози мої чули?
Чи все ж помітили мій страх перед невдалим стартом?
Та наче б ні ...
Я не збагну одного,
Звідкіль береться туга та?
Усе це вигадки дурного...
Що я всесильна та пуста.
Все, досить!
Вмріть стереотипи...
Я, як і ви - плаксива, хоч і горда постать,
Що поділяє біль на власні типи.
Всепоглинаючий, скаженний, дикий ...
Що рве і душу й плоть,
А ти сидиш, мов блазень тихий
І посміхаєшся з надією не згинуть.
А є, коли лише пустОти рвуться...
На зовні в світло, попри тінь...
Як бачу, ти - не в силі їх позбуться,
вони то й вб'ють тебе, ти плач покинь.
Де мОя сила?
Мужність незбагненна?
І піднімаю білі я вітрила.
Я не така уже й натхненна...
Останні дні?
Меланхолія? Певно.
Мені ще щось з'явилося сьогодні в сні,
А ні, я помилилася, там далі темно.
Мене до сліз,
До болі далі тягне...
Життя, як ніж...
Вростає так, що серце стогне....
|N.W|
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=488376
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 26.03.2014
Все склалось так, як я і знала.
Я надто довго підлості чекала...
І от, коли повірила, що ти з'явився, справжній друг.
Ти зник, як від пігулок пропада недуг...
Мене не вчить життя і в цьому щораз каюсь.
Душа, що піднялась й була нетлінна - впала ниць.
Те серце, що чекало чогось і знов, і знов...
Вернулось на круги своя, й переганяє далі кров....
|N.W|
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=487574
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 23.03.2014
Закинутий людьми, позбавлений турботи…
Він голосом своїм зсилав смертельні ноти.
Десь під одежею сховав криваві крила
І на руках повиступали чорні, не червоні жили…
Проходять смертні повз … невже ніхто не бачить?
Він вже забув, що сам людина… і що це слово значить.
І слід, що за життя залишила на нім надія…
Він загубив, тепер один … ну а минуле – мрія
Без сонця світла крила стали чорні…
Прохожі знов йдуть повз немов і справді сонні.
І чим крилатому допомогти не знає жоден,
На нього, мов клеймо, вчепили темний орден…
Він не чекає кличу чи гучних запрошень,
Він знає поіменно всіх, хоча до них не мав відношень…
Лиш його дотик вартий смерті будь-кого.
Та він не вбивця! ні! таке нікчемне завдання його…
Він направляє душі лиш чи у пітьму чи в світло…
Безвольний не чуттєвий пекла вірний раб навік… нетлінний…
Не збреше він і не підмінить вирок жодній жертві …
Він взяв ім’я собі гучне: він - Янгол Смерті
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=485550
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 13.03.2014
Стає моторошно жити,
Ні не через всезагальний біль, звичайно…
Світ на біди вже достатньо ситий …
Та шукає стежку ще одну … останню
Та все ж я не про це,
Закінчу вже коли розпочала…
Так хочу світу показать лице
Та спроба ця, як не стараюся, невдала…
Спізнати Всесвіт, все ж, бажаю
Та не сприймає він мене, нажаль,
Чи то на радість, ще не знаю...
Увага світу жодного не омине.
Як не трудись – даремно.
Як не живи - помреш.
Й винити в бідах люд нікчемно,
Невже цього ти досі не збагнеш?
Я відхиляюся від теми знову …
Ну що ж, про себе більше нічого сказать.
В мого життя хрести - емблеми!
Як дивно, що раніше я не бажала цього знать…
|N.W| Tanya Dream
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=484582
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 09.03.2014
Проганяя вселенную прочь...
Я училась не ждать и не верить.
От рассвета искала ночь,
Так мечтала жизнь шагами измерть.
В печали долго быть,
Наверное, не мой удел.
Но хочеться сейчас, как волк, завыть...
Постиг меня души моей предел.
И нет беды в потерях,
Но щастья, в них, ведь тоже нет!
И птицы на деревьях ...
Не станут символом побед!
Так просто жизнь кружится
В ладонях тает свет,
И что может случится
За остальные сотни тысяч лет?
Не знаю, то ли ещо будет.
Вернется, может, прошлое в "теперь"
Но мир, уверена, отищет судьев,
Чтобы убить всех нас... Поверь!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=483666
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 05.03.2014
Для мене ніколи не було «завтра»!
Я з тих, для кого хвилина це вже є життя.
І кожна секунда – по-своєму втрата,
Малесенька вічність, котрій нема вороття.
Для мене ніколи не було «потім»!
Я з тих, хто діє вже і тепер.
Пізніше, звичайно, вже буде щось інше.
Живу так, як ніби годинник взяв хтось і стер.
Для мене ніколи не було «вчора»!
Я з тих, хто прожив і погане забув.
Час, як велика і темна печера,
В якій кожен другий давно потонув.
Для мене не було, для вас це вже звично!
Я з тих, хто іде. Ви з тих, хто на місці стоїть.
Не думайте, я на вас не дивлюсь критично.
Та все ж, я благаю: не стійте! Ідіть!!!
24.02.2014
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=482117
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 26.02.2014
Дивно відчувати як тверді сльози душать,
Не хочу помічати те як розриває душу.
Чи то вогонь, чи льоду гострі межі?
Я тону і горю у роздумів мережі.
Не вірити в життя, не вірити даремно в казку.
Я звикла віддавати, а не приймати ласку.
Мене в брехні втопили, наче у болоті,
Лице бліде... погаслі очі і пересохло в роті.
Що кров по венах, що затерпле, в каменюку, серце…
Це все вже об’єдналось і видає лиш стуку гігагерци.
Я з сил усіх кричу щодень… щоніч… що подих…
Я з вигляду мовчу, лиш мімікою викликаю подив.
Так боляче, коли вмирають мрії.
І розумієш, що на їх життя немає жодної надії…
Чому так хочу вірити у те, чого давно уже немає?
Чому так хочу бути впевнена, що вічне не вмирає?
10.02.2014
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=482115
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 26.02.2014
Я тону в объятиях мечты
Столь запретных и столь желанных...
Я иду и не вижу сны,
Только ненависть, злость и преграды...
В моем сердце живет не похоть,
В нем мерцает любви огонь.
Мне так хочется просто не здохнуть,
Когда мир поглощает боль.
И не ранами внутреность полна,
Нет, я жива и целА, как всегда.
И пусть реки любви мне напомнят:
Кто откуда идет и куда!
Я шагаю аллеями парка,
Черный кофе - единственный друг.
Людей нет.... ходят тусклые шкурки,
Сквозь цветы, что повсюду растут.
И безпечной любви очертанья,
Все грядут и грядут полосой...
Ненавижу я эти страданья,
Что сделали вы мне с душой?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=480530
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 19.02.2014
Я не тікала від дощу,
А насолоджувалась ним.
Я не боялася вічного сну,
Але й не робила його головним.
Я не любила людей,
Я кохала життя.
У мене в думках сотні-тисяч ідей,
Я приношу свої каяття.
В світі ясних тонів
Я жила і живу.
Поміж усіх кольорів,
Знаю тільки себе одну.
Моя доля важка,
Та я прагну летіти.
В мені воля дзвінка
Я вже звикла терпіти.
Мені заздрість солодка,
Мені ненависть терпка.
Надзвичайно важка насолода
Честь і гідність відверта.
Серед сірих «комах»
Повік виділятися буду.
Я літаю у снах,
Розбиваючись людям об груди.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=478522
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 10.02.2014
В стомленій розмовами кімнаті,
В зморених ненавистю світах...
Вбиті темрявою постаті картаті,
Темрявою б'ються у очах.
Серед вікон, що темніші ночі
Я сиджу п'яніючи від чаю.
А у думці ті зелені очі,
Що у снах я бачити бажаю.
Ніжний поклик голосу твого,
Що заманює у петлі дум.
Я чекаю погляду терпкого,
Мене тягне між алеї трун.
Якось дивно ми удвох говорим...
Дивні речі, погляди, чуття.
Про щось ми мовчимо, або всео нові теми творим...
Про музику... кохання... світу сприйняття...
Між нами зник бар'єр.
Спілкуємося вільно...
А у душі викопую кар'єр.
Ти мені став подобатись невільно...
|N.W|
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=476497
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 02.02.2014
Даремний світ, нікчемні люди...
Нас не врятують небеса.
Нам із верхів кидають ніж у груди,
Ми вже забули, що таке естетика й краса.
Нам влада точить зради срібні вила,
Іде на батька син, на брата брат.
Але народ стоїть, бо з нами сила!
Йому не вперше пізнавати біль утрат.
Не стратить бидло нашу рідну неньку.
Нехай горять у полум'ї зрадників тіла.
Народ повстав. І ми розквітнем помаленьку!
Та наша слава хай летить ннемов стріла
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=475500
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 28.01.2014
Серед масок світиш лицем.
Серед обрисів вказуєш контур.
Серед крові мандруєш живцем.
Серед вічності маєш свій простір.
Світ не корився, а ти й не старалась,
Сонце світило, світить і буде світить.
Ти намагалась, і все, що хотіла, вдавалось!
Від злетів твоїх, земля на колінах тремтить.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=473681
рубрика: Поезія, Ода
дата поступления 19.01.2014
Ну що усім від мене треба?
Не сонце я, не зірка з неба.
Я - не така, як ви хотіли.
В мені душа! Ви - пустотіли.
Дарма мене агітувати!
Бо що ж мені, як вам, кохання ждати?
О ні! Я не бажаю духу страти.
В мені життя! І волю хочу я пізнати!
Не вірю я у здійснення бажання.
Буття в усіх одне - страждання!
Я хочу справжню суть пізнати,
А не у мареві десятиліттями витати!
Ей! Зупинись! Кого ти дуриш?
Навіщо алгебру життя ти зубриш?
Нікчемний світ! Нікчемні люди!
Ми йдем, минаючи гаї, дахи, споруди...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=472366
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 14.01.2014
Набридло писати вірші про кохання!
Повірте, я знаю, й таке буває.
Сьогодні пдніму також важливе питання:
"Чого цьому світу ще не хватає!?"
У тебе в думках вічна фраза одна:
"Секс, наркотики і Рок-Н-Ролл"
Та в дома чекає половинка кохана!
От так і живем :"пиво, таранька і футбол!"
Ти пашеш роками, за мізерну плату,
Люди сміються немов у них не так само!
А будеш впиратись: посадять у м'яку кімнату!
Ти дохнеш від голоду бо: "свої кровні втрачати ще рано!"
От ми так живем, аби жити!
Якщо самі собі ради дати не можем,
То що вже тоді про дітей говорити!?
Віки вічні все додаєм і тотожим!
Ну що ж! Висновок є!!!
Ми дурні із дурнів,
Бо ж не живем у щастя своє!
Годі корчить із себе бездарних пнів!
Ми - щастя своє!!!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=471911
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 12.01.2014
Час пропалює думки, слова... залазить в сни.
Самотність душить з середини душу...
Перетнути межу означає навіки піти.... не тисни,
Я всеодно не дозволю померти... Та, мабуть, мушу...
Напевне, ти давно цього бажаєш...
Ні, ні не втратити, а так, за випадком, згубити...
Запам'ятай: нічого ти не знаєш...
У твоїх силах тільки спогадами серце гріти...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=471174
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 09.01.2014
Жевріє ранок,
Книжкою всю ніч жила...
Роса вкриває ганок,
Мене поглинули слова...
Тікає північ у простори,
Та тільки білий нічничок
Лаштує поміж сторінками перепони...
А я лечу у світ думок
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=470896
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 07.01.2014
Не відкладай життя на потім,
І не чекай причин для дій.
Бо озирнешся раптом, а там... попіл.
Бач, ми живем в полоні мрій.
Все те, що робимо реальним.
Не більше як фантазії політ
Нам правила диктують жить морально,
А у подій є свій ліміт...
У будні ми чекаєм вихідних,
На вихідних до свята прагнем,
Ми - мертва маса між живих,
Себе вбиваєм серцем спраглим...
Для чого і навіщо ... дивна суть,
Ти мрієш, твориш, знову мрієш ... вічність.
Змирися, бо минуле не вернуть...
Мене нервує світу недоречність.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=470358
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 05.01.2014
Вони не слухають рок,
Джаз та Блюз застаріли давно.
Нове покоління вкрив морок,
Ними керує новітнє гівно.
Для них Мерк'юрі - лох!
А харлей - то мопед,
Для них Motorhead - мотлох!
" Ідьом до нельогкіх пабєд"
AC/DC, Led Zeppelin, Doors i Black Sabbath,
То є тіко англійські дибільні слова,
О, боги, спустіться з небес,
Бо тих дурнів вже не сприймає моя голова.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=470301
рубрика: Поезія, Сатира
дата поступления 04.01.2014
Ніколи не пізно мріяти,
Жити, кохати, співати пісні.
Наша доля - втрачати й знаходити,
Ми ідемо чудними дорогами в сні.
Ти чекаєш, всю вічність, на неї,
А вона, в свою чергу, на тебе.
І маленька прикраса на шиї
Увібрала всі радощі в себе.
Вона любить шовкові тканини.
Ти обожнюєш звуки моторів.
Механізми маленькі складають в великі машини.
Вам ніхто не диктує законів.
Настрій їй губить холодна зима,
Ти ж по-життю - флегматик.
В коханні натхнення знаходить вона,
Тебе ж утішає годинника тік...
Коли закохаєшся й щось зрозумієш,
Вона, врешті решт, припинить у відчаї нити.
Я знаю, вихід ти завжди знайдеш,
Адже поки живий, ти змушений жити!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=469743
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 02.01.2014
Якщо не розуміє хтось,
Не думай, що осудять всі.
Ми все життя чекаємо чогось,
Щодня проходячи тієї ж навколо осі.
Ми так існуєм й будем жити так,
Картаємо себе, що час даремно гаєм.
Самі ж для кращого буття не робимо нічого! Чи не так?
Крокуєм сірим безкінечним гаєм...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=469423
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 31.12.2013
Мене дратує ваша віра,
Сліпе бажання, що не справджує дива.
Усьому в світі має бути своя міра!
В вас дій нема, а є лише слова.
У кріслі сидите та каву п'єте,
Чекаєте чудес і з неба манни.
Ви у бажанні вихід не знайдете!
У світі ж все здобудеться пекельними трудами!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=469420
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 31.12.2013
В нас так багато спільних рис,
А ще більше відмінних,
Твій тембр голосу йде в низ,
А я тону в словах твоїх чарівних...
Ти звик підкорювать людей,
Сидіть й вітати слуг покірних.
Як бачиш спільних масса в нас ідей!
Тримаємось на рівних!
Я звикла сміхом зустрічать біду,
І щастя в усмішці стрічать.
Ти не ховайся, знаєш, я ж знайду.
Та ось тобі, мене, в житті не відшукать!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=468681
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 27.12.2013
Навіщо вчитися не довіряти людям?
Я знаю, кинуть всі, чи зараз, чи колись!
Дарма, не всім нам зрадниками бути...
Й добро тримає світ, як не крутись...
Ти думаєш, що щастя ілюзійне?
Невже? А навкруги дивився?
Ось бачиш, небо яке мрійне!
Чудово? Ти до життя навряд чи би молився!
Я впевнена, що не покинуть без причини,
Ти загляни у себе тихоплинно...
Невже не рве сумління на частини?
Ось бачиш, а казав, що безпричинно!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=468465
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 26.12.2013
Ми в час такий живемо,
Не ціниться душа...
І цього не минемо,
Нам вороття назад нема!
В очах тих синіх, карих, сірих...
Ми не знаходим вже тепла.
В думках тремтливих, теплих, милих...
Нам радощів шукать дарма.
Лелеками у небі тануть,
Ті спогади, про справжні почуття.
Колись, для нас, казками стануть,
От ті солодкі каяття...
Нечисту віру праведно несемо.
Ще не напилися сповна із зрад ковша.
Ми в час такий живемо...
Не ціниться, ніскілечки, душа...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=466739
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 17.12.2013
Чорний ворон летить
І затягує в темряву світ.
Перед ним все тремтить,
А позаду землю вкриває лід.
По зловісних шляхах
Він лишає холодний свій слід...
По забутих стежках
Все вмирає на тисячі літ...
Чорний ворон - це смерті гінець,
Що льодом зневіри життя укриває.
Чорний ворон летить і все сіє кінець...
Й помічаю, що щастя не було й немає...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=466517
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 16.12.2013
Я не розумію себе сама,
Як мене зрозумієш ти ?
Із марними спробами позбутись кохання ярма ...
Ти вже звик повертатись і знову йти.
Люди уніч, в голові, сто думок прогортають.
І в снах, мов сліпі, свої ідеали шукають.
Я, напевно, не з тих. Я, нажаль, не така.
Напевно нема в мені пориву життя?
Так хочеться, деколи, очі закрити...
Й хочаб на годинку і кілька хвилин,
Свій безіменний... прекрасний світ уявити...
Та спогад для мене гіркий, мов полин...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=466168
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 15.12.2013
Мріє небо, десь далеко,
Гріє сонце, палить спека.
Ніжно десь кричить лелека,
Так без примусу і легко.
Спогадами марить літо,
Та струмок промінням вже нагріто,
Звук, той, що ще чути...
Звук дитинства - не забути!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=466047
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 14.12.2013
Так хочеться, моментами, птахом полетіти,
Міцним, шаленим щастям чарівний світ створити.
Весь час чекати, мріяти, вірить і любити,
Найменший прояв страху, усмішкою вбити.
Навіщо ж хтось придумав сльози?
Ви ж знаєте, я так не люблю грози...
Навіщо ж хтсь придумав смерть?
Мені набридло серед ночі очі, ті що в сль́озах, терть.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=466043
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 14.12.2013
Я - тінь від сходячоно сонця,
Що мороком вітає вранці світ.
Я - білий сніг, коло твого віконця,
Який лежить там сотні літ.
Для тебе я - ненависная постать,
Що маревом лягає коло ніг.
Для тебе я - непрошеная гостя,
Що прирівняла і любов, і гріх.
Так, ти маєш право ненавидіть,
ти маєш право віддано кохать.
Та все ж, ти змусив мене згинуть.
Я знаю, ти не міг більше чекать.
І от ідеш ти, по камінних мурах,
Й не оглядаючись ні разу ... ні на мить!
А я помру там, тихо, у тортурах,
А ти ? Чи зможеш знов так полюбить?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=465789
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 13.12.2013
Вогонь розчарувань обвуглив душу.
Й для серця воля вже як нікотин,
Ще я терплю, й терпіти мушу,
Там, десь далеко, є ще кілька світлих днин.
Ти не пізнав мене,
я все ж для тебе нерозгадана загадка,
Ти не прийняв мене,
Хоча тебе любила падко!
У нас майбутнього, нажаль, немає,
У нас, лиш кілька схожих лжеідей.
Та знай, кохання швидко не минає,
Воно назавжди зв'язує людей!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=465739
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 13.12.2013
Верне від одного запаху кави,
Буденне життя переповнене снами.
І не сотні миль стоїть поміж нами,
А байдужості доля грає октави.
Вітер осушить мої білі губи,
Сонце на шкірі випалить тугу.
А ми все ходим по тім зради кругу,
І все уникаємо волю власної туги.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=465679
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 12.12.2013
Востань із попелу, Країно.
Живи, на зло усім, кохана Україно!
Постаньте, вічні козаки,
А вороги - загиньте навіки!
Щоб кров та сльози матерей,
Не були втрачені впусту!
Майбутнє України - для дітей
Не треба знову лить ту кров густу!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=463774
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 02.12.2013
Країна полум'ям готить,
А цього вже й ніхто не помічає.
Вкраїнці, хватить може нить,
Що в нас майбутнього немає?
Хоч хтось, хоч щось зробив заради чогось?
Чи всі лиш вміють гарно говорить?
Чи ж чує поклик жадібної волі хтось
Країна чадним димом майорить.
Вкраїна знедбана вогнем...
ЇЇ спалила влада всю, живцем.
І враження таке: "ніщо вже не вернем"
Вкраїна знедбана вогнем!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=463587
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 01.12.2013
Зміню запах духів,
Зміню звук дзвінка.
І ніщо вже не в силі мені нагадати
от те старе життя.
В плеєрі інші пісні,
В серці інші знайомі,
То як сталося так, то тоді...
Просто спасибі, за тебе, долі
Спасибі за все: за невдачі, за біль...
Ну й, авжеш, за щасливі моменти.
І назавжди в душі моїй
ти залишив свої компліменти!
Та не жаль, що спалила мости,
[І "прощай" тверде
Сказала, мабуть, не даремно
І сухе твоє "вибач", "прости" ,
вже не діє на мене, напевно...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=463335
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 30.11.2013
А давай я скажу красиві слова на останок,
І ми більше не будемо смуток ділить.
А давай ти відкриєш для іншої казки світанок,
Й все, що було полетить в забуття у цю ж мить...
А давай ми повернем минуле,
І Булгаков нехай не кричить,
Що не може вже бути, як було.
Бо ми зможемо все пережить...
А, може, не варто себе знов губить?
І все, як данне сприйняти?
І все-́таки, ні, мій вибір вже не змінить.
Навіщо ж іще раз монету в надії кидати.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=463321
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 30.11.2013