| Сторінки (1/3): | « | 1 | » |
Добро пожаловать в пустоту,
Где нет ни дороги, ни света,
Где человека засосало в быту,
Где все ждут вечного лета.
Добро пожаловать в пустоту,
Где люди абсолютно слепы,
Где видят чистейшую красоту,
Глаза не поднимая к небу.
Добро пожаловать в пустоту,
Где когда-то сознанье кричало,
Сейчас умирая с кляпом во рту,
Наблюдает за лицемерия балом.
Добро пожаловать в пустоту,
Где никто не услышит молитвы.
Где тело запихнут в кислоту,
После прогулки по лезвию бритвы.
Добро пожаловать в пустоту,
В которой бесполезно кричать.
В мире, где Бог уснул на посту.
Тебе не удастся отсюда сбежать.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=761810
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 23.11.2017
My soul is desolated,
Illusions were decorated.
Reaper’s balsam becomes working.
Fissures are so much more cracking.
My small ghost is going wayward,
Life flies so fast, as hunting concord.
Destiny is swallowing more,
It will destroy a soul core.
Pain can not be neutralized,
All is going leave in past.
Just my memory is cross,
That is staying on my roars.
My loud cries can not be manned,
No one can with the help to stand.
My empty soul like glass is broking.
Just the wind in heart is walking.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=591946
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 06.07.2015
Тепер майже повсюди мене оточують свині,
Нескінченно багато розвелося їх нині.
Крім розкоші і багатства немає нічого у них в голові,
Таке враження, у мене, ніби живу я в старому хліві.
Політики будуть тепер чесними, слова як вино,
Але ж мудрість: Зарікалась свиня не їсти лaйно.
Занадто молодий я щоб судити – кажуть мені,
Але ж не можу я жити й топитись в багні.
Свині у світі не бачать нічого, крім себе,
Надіюсь, що закритий шлях їм на небо.
Коли ж свині, пихаті, сидять у теплі,
За звичайних, бідних людей гірко мені.
Свині загребли під себе майже весь світ,
Та населятимуть Землю вони багато ще літ.
Розкривають, трикляті, свої широченні роти,
Жеруть, напиваються так, що не можуть вже йти.
Гірко мені дивитись на рідну планету,
Свині, прокляті,її схопили в тенета.
Але на це не зважаючи потрібно жити,
І цих всіх свиней немає сенсу терпіти.
Свині думають навкруг усе брудом покрити,
Але ж не зможуть, гади, волю й думку нашу скорити.
Ми ж, народе , з паразитами маємо битись,
Але ж після цього необхідно від бруду відмитись.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=477384
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 05.02.2014