| Сторінки (1/27): | « | 1 | » |
Не лякайтесь злої долі:
Бог призвав нас із руїни;
Постає у правді й волі
Мирна велич України.
З древніх витоків народних,
Від прадавнього Трипілля
Край цей творчістю свободних
І в труді, і в час дозвілля.
Нас палили - не cпалили,
Нас гнобили - не згнобили.
Сонце в небі, жито в полі,
Сила наша в правді й волі!
Гетьман, князь та рід козацький
Будували, боронили,
Щоб Донбас та край Карпатський
В щасті піснями бриніли.
В нас живуть їх заповіти:
Ворогів своїх простити,
Та країну боронити,
Працювати й мудро жити.
Нас палили - не cпалили,
Нас гнобили - не згнобили.
Сонце в небі, жито в полі,
Сила наша в правді й волі!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=592765
рубрика: Поезія,
дата поступления 10.07.2015
Ще янгол неба не згортає,
Воно ще ллє нам спокій свій,
І дуб на пагорбі читає
На варті зоряний сувій.
Читає вічні заповіти
І чує всіх боків вітри,
Шепоче потім щось крізь віти
Хатині в затишку гори.
Той дуб, і хату, і криницю,
Птахів у ранці переспів,
В садку вишневому водицю
Поет, як Божий дар, любив.
І чув він дуба шепотіння
І неба зоряного дзвін...
Тепер шанують берегині
Цю пісню, що увічнив він.
Вони шанують, зберігають,
Просвіту і любов несуть,
І віднайти допомагають,
Що є народу вічна суть.
Хатина друзів привітає,
Там вам зрадіють, пригостять;
Там мовби янгол пригортає,
Зірки із дубом шепотять.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=499231
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 15.05.2014
Нас до сих пор не напрягали:
Мы ж по понятиям, уму
Крутили, пили, воровали,
Ведь знали сколько и кому.
Майдана власть теперь накатит -
Мы не напашемся при ней;
Европы муть тут не прокатит:
Нам рабство старое родней.
Мы продадим себя красиво:
В Россию в почестях войдут,
И не моргнув, сменивши ксивы,
Бозродных полчища иуд.
От нас, братва, вам будет фига,
Когда заплатит свою часть
Россия, старая барыга,
За земли, что смогли украсть.
Конечно, там свободы мало,
Но мы нужны им - значит нас
Начальству трогать не пристало:
Повеселимся хоть на час.
Мы от добра богатой Рашки
Баблом и сами прирастём;
И хватит нам на песни, пляшки -
Всё будет клёво и путём.
А вот надолго ли запляшем
Пока не скрутят нас в дугу?..
Но то задачка детям нашим -
Я их гешефт не стерегу.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=499183
рубрика: Поезія, Гражданская лирика
дата поступления 15.05.2014
Красавец Киев не во всём прекрасен,
Не в каждом переулке блещет он,
Его мотив, случается, неясен:
Не слышен всем столетий перезвон.
Но погружаясь в глубь его послойно,
Его кварталов постигая суть,
Вдыхаешь каждый поворот запойно,
Становишься зависимым чуть-чуть;
Зависимым от жажды погружаться
В истории с легендами замес,
По Замковой горе бродить и растворяться,
Как будто день сегодняшний исчез.
И, проникая в толщу лет вне даты,
Решив, что больше некуда идти,
Прорвёшь эпохи, как ручей Крещатый,
Чтоб древний образ Киева найти.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=493635
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 19.04.2014
Весна священна та неспинна
Незримим повниться вогнем,
Летить над світом Україна
Апокаліпсіса конем.
Буяє, чистить Божа сила
І в душах правдою живе,
І гідність розправляє крила -
Диявол злобою реве.
Він не загинув - ще при силі,
Себе ясніше видає:
Сусідськи шле жадоби хвилі
І землі хитрістю краде.
Його агонія брутальна,
Та вже в приціл його взяла
Неспинна, влучна і каральна
Весни священної стріла.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=489024
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 29.03.2014
Вже двісті років сяє в Україні
Його присутність, як народний оберіг.
Тараса геній повсякчас і нині
З людьми важких не оминав доріг.
Він захищає знову Україну
Пророчим словом, що жіве в віках,
Від злого Каїна, який ще не загинув,-
Та доля наша вже в міцних руках.
Він знав народ, його чесноти й вади,
Його незлобну та й незламну суть,
Він не співав йому, як ідолу рулади:
З пісень його і правда, і наснага йдуть.
Та правда випромінювала силу,
І гнів святий торкався барикад,
І бій гримів за Україну милу...
В сльозах небесних сяяв зорепад.
Злетів Тарас, і на всесвітнім полі
Він бачить: люди йдуть розумні та й незлі;
Вітає їх він у щасливім колі
Оновлених народів на Землі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=486373
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 17.03.2014
Зникає ленiнське тяжiння монументiв
У масах, що активнi та повсталi.
Суспiльство не об'єкт експериментiв:
Не бути їх творцям на п'єдесталi.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=476700
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 02.02.2014
Де вiяли слави вiтри,
Стоїть вiн як на перехрестi;
Повстала з любов’ю сестри
Гора берегинею честi.
У Каневi тут на чолi
Днiпром перевитого краю
Вiн, батько козацькiй землi,
Святих однодумцiв збирає.
Холодного яру вогонь
Надiю на волю навiє,
I правда не зiйде в бездонь,
Бо мудрiстю серце прозрiє.
Прозрiє i знов поведе
Країну свою будувати:
I лихо в пiтьму вiдгуде,
У щастi прокинеться мати...
Несе в краплинах кожну мить
Днiпро з давен, в якi дивився,
Гора Тараса височить,
Де вiн у вiчнiсть народився.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=475610
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 28.01.2014
Сторiччя йшли не просто ланцюгами,
А на покривлених вiках лихих
Тяжiння приростало ворогами,
Тому i бiльше втягувалось їх.
Тому згорталися цi ланцюги бiдовi
В напружену до вiдчаю спiраль,
Погрожували всiй свiтобудовi,
I правди гнiву вже дзвенiла сталь.
I тут Мамай з’явився на розраду,
Такий собi народу захисник;
Уяву тiшив вiн, давав пораду,
Бувалий воїн та фiлософ-мандрiвник.
Татарин хитрий в козаки подався,
I став вже нашим, хоч iм’я зберiг;
Народ зiтхнув та стиха милувався
На нього, як на вiрний оберiг.
Вiдтодi гнiв народ вiддав Мамаю
Та слухав кобзу про героя козака;
Забув прислiв'я: “Що чиню, те маю”,
I танцював, щасливий, гопака.
Жило козацтво весело i просто,
I вороженькiв майже всiх перемогло
Терпiнням, та молитвою, та постом –
Не тiльки шаблею – та душi зберегло;
Веселу вдачу зберегло навiки...
А, значить, правий хитрий був Мамай,
Бо так змiлiли трохи кровi рiки,
Та пересилив ворожнечу край.
Iще бої попереду чекають
Козацтва нашого звитяги i трудiв,
Та мудрi люди нам усiм бажають
Не забувати радощi плодiв.
Всiм вам, кому країна наша мила,
В якої був i є нелегкий шлях,
Хай вам у радощах зростають крила,
А вороги тремтять, як вiд Мамая лях!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=474158
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 21.01.2014
Сповз хвiст до низу ніби возом,
А голова – з Андрiївським хрестом;
З домами давнiй Змiй застиг узвозом
Та витрiщається i храмом, i хвостом.
Що вiдповiм йому? Нiяк не зрозумiю
Питання вiчного до мене, чи до всiх…
I сам я вiд питань, буває, кам’янiю
На заворотах долi з несподiванками їх.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=474100
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 21.01.2014
Обдертись можна рогом – не кутами,
Але ж за видимим невидиме встає;
I той, хто цi закони пiзнає,
Щось спiльне бачить тут, як рiд помiж братами.
Як песик кут ховається за рогом,
Всерединi тремтить, назовнi не iде;
Та з часом, може, острах вiдпаде –
Назовнi виверне, ще й лютим носорогом.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=471604
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 10.01.2014
Чи почнемо коли ми дякувати Богу?
Чи так у скаргах та ридаючих жалях
Пiдняти голову не матимемо змогу,
Бо погляд сумно на суєтному застряг.
Суєтне це вiд себе нас не вiдпускає:
То те не йде, то насувається бiда...
Нестримний цей потiк; вiн вiчно допiкає.
I радiсть десь подiлася, як крiзь пiсок вода.
“З якої ж втiхи нам ще дякувати Богу,
Якщо любов Його не бачимо нiде?..”
Любов Його вiдчути кожен має змогу,
Коли з жалю свiй погляд вгору пiдведе.
Коли ми зважимось зiйти з скорботи льоху,
Подяку i любов до Бога пiднести;
Тодi вже i бiда змарнується потроху,
Бо свiт побачимо ще краще з висоти.
Побачимо усе, народжуючись знову.
Казав Сковорода, коли бiда гула в лице:
“Любов будує i дає основу“-
На тiм стояв. I нам би вмiти це.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=470720
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 06.01.2014
Заграло море сопiлковi витинанки
Рожевим присмаком в мiнорi хвильовим,
Свої блискучi розiклало вишиванки
На тлi мiнливому у хорi свiтловим;
Зтомилось сонцем, вiдпалалось у багаттi
Пiд жовтий тиск фанфар небесних мiдних сурм;
На хвилях променi лягли, як на розп'яттi,
У реквiєм, в блакить… лаштуючись на штурм.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=469889
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 02.01.2014
Чи не той то кiнь,
Що не озирнеться,
Скаче жваво в далечiнь,
Новим роком зветься?
Чи не той то кiнь,
Що вже над майданом,
Бо вiн любить широчiнь,
Б'ється вiн з обманом?
Чи не той то кiнь,
Що не кине поля
Доки є ворожа тiнь
Та не сяє воля?
Вiрте люди – це той Кiнь,
Що веде в дорогу
Через терни всiх борiнь
В свiтлу перемогу.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=469003
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 28.12.2013
У тiй наївнiй щирiй чистотi,
Що йде з дитинства поруч з мрiями,
I є спасiння наше в шурхотi,
В яку штовхають нас iз змiями:
Iз змiями жалю, повзучих скрут,
I правди, що у кривду потягнулася,
I тимчасових хитрощiв отрут,
Та хвилювань змiї, що десь метнулася.
Крiзь цю долину йде усе життя,
Де спокiй часто ми втрачаємо;
Довести ж можемо ми будь-що до пуття,
Коли цих змiїв менше помiчаємо.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=468628
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 26.12.2013
Тече рiка мелодiї сумної;
У хмарi втоми стиха мерехтять,
Лунають спогади журби земної
I раптом – як хурделиця летять.
А потiм знов одсоння нас вiдносить
На чисту та спокiйну течiю,
I лицар-дух лише спокою просить
Та пiсню ладу створює свою.
Симфонiя ця – звукiв вiтровiння
Та почуттiв розчинених фонтан.
Частина перша – це пора борiння,
Частина друга – фiлософський стан.
Частина третя – гра та зволiкання,
Що мають прогнозований кiнець;
Четверта – боротьба та сподiвання.
Усе без слiв нам розповiв митець.
Я почував себе помiж штормами
Рiки життя, що в вiчнiсть нас несе…
Якщо б митець розповiдав словами,
Чи змiг би вiн сказати нам усе?!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=468238
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 24.12.2013
Пiзнайте цiлющу природу злиття
Iз вiтром, iз полем, iз хвилями.
Усе обiймає людське вiдчуття
З любов'ю i духу зусиллями.
I в мить, коли серця i моря чуттям
Спорiднена кожна вiбрацiя,
Панує в душi та й на втiху свiтам
Довершена в мудростi грацiя.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=467379
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 20.12.2013
Зiйшло пухнасте марево
На свiтло до хатин;
Смачне поївши варево,
Спить котик без перин.
Село кришталить готика:
Метiль вже отгула;
I вирiс спокiй котика
До спокою села.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=466926
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 18.12.2013
Розтанути не може слово –
Лиш тiльки вiдiйде до часу
Туди, де споглядає нас казково
У золотi свого iконостасу.
Коли ж нас кличе мить творiння
Цей свiт вiд бруду захистити,
Слова злiтають у зорiннi,
Щоб духом правди просвiтити,
Щоби не дати злу нас стерти,
Пророцтвом виправити волю
Та нiжним килимом простерти
Для нас з любов'ю шиту долю.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=466727
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 17.12.2013
Що є зима? Примара iз примар;
На вигляд квола, безнадiйно бiла.
Я ж кiт рудий, гарячий кiт як жар;
В менi вогню вирує хижа сила.
Я бачу вухами, i чую я очами;
Не втратить око бiлку та птахiв полiт.
Я тут важливими займаюся речами,
Бо я мисливець є, рудий та справжнiй кiт.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=466540
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 16.12.2013
Днiпро та давнi пагорби з церквами.
Краса та спокiй сяють навкруги.
Та вже брехня зрадливими шляхами
Шле з пекла злиднi на квiтучi береги.
Тепер збiднiли пагорби церквами,
Та вже пішло столiття у борнi.
I щастю б сяяти у нас над головами,
А ми й тепер над прiрвою в брехнi.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=465999
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 14.12.2013
Побачивши як гори височать,
Яка рiка велична та буремна,
Що тут засяє Божа благодать,
Святий Андрiй прорiк колись натхненно.
Це слово тим, кого ще не було,
Тодi його лиш учнiв полонило...
Пройшли вiки – це слово проросло,
На людях та у храмах забринiло.
Отак i слово майстра проросте,
Хоч скрiзь бур'ян у сiростi буяє;
Знайти лише потрiбно слово те –
Воно все зробить, бо вiд Бога сяє.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=465899
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 13.12.2013
River’s ringing air,
Rushing through ancient stones,
Carries Time with bubbles.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=465658
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 12.12.2013
I wish your life gets clean and smooth
Just stay away from hell of booze.
When you decide to work it out
Forget this hell and do without.
Don't set yourself on shaky ground,
Split up with booze and look around:
You'll see the world that needs your actions,
You'll get the real satisfactions.
If not, it's yours, I don't feel sorry,
You'll get all days as scary story,
You'll go there deeper in,
You'll live all life with Halloween…
I know you can get along:
Who wants to thrash the fortune's song?!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=465656
рубрика: Поезія, Сонет, канцон, рондо
дата поступления 12.12.2013
Здавалось, що зимiло всюди
Та тисло холодом важким,
Одсоння бiле покотили люди
По вулицях вiд холоду крихким.
Гелiкоптерили снiжинки безпорадно,
Та невгамовним був злий диригент.
Вiн безлiмiтив, i спогорда можновладно
Не помiчав, що там трощилось вщент,-
Летiло, падало, ламалось,-
Вiн будував свiй пустотонний свiт.
I вмерло щось, а щось не розквiтчалось...
Та раптом лють окрижила свiй злiт,
Сама себе затисла в безволiння,
Та вiдiйшло одсоння вiд людей;
I почалось якесь нове творiння
В промiннях несплюндрованних iдей.
Вони в свiй час бризнопроникливо неспинно
Влетiли пружно, завеснiв усiх;
I розпрозорились сонцепромiнно
I мудрiсть свiтла, i веселий смiх.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=465454
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 11.12.2013
Куди ж ти пiдеш, Україно?
Чи ти замреш на роздорiжжi
I лиш зiтхнеш, коли руїна
Тебе затисне в лапи хижi?
Тебе не раз iсторiя брутально
За нерiшучiсть згубним брудом мила.
Але ж вставала майже ритуально
Ти життєрадiсна та завжди мила.
Нiкому не повинна потурати,
Коли i Схiд i Захiд вiдчиняють.
Шукай свiй шлях – це час шукати,
Бо з Богом правди не минають.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=465293
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 10.12.2013
Не так давно почав читати
Книжки та думати всерйоз.
Хоч раду вмiв собi я дати
Коли iще в пелюшцi повз.
Я вiднайшов себе – та й годi.
Привiв мене дороговказ
Туди, у “Беркут”, по нагодi.
Там був один закон – наказ.
Для мене Служба та Порядок
Було те саме, що зовуть
Поряднiстю. Такий-то спадок
Я прихопив у ясну путь.
Добробут нiс я у родину,
Не мав до уряду образ.
Своїм думкам я мав замiну –
По службi старшого наказ.
Та ось прийшла тяжка година,
Зiбрались люди на Майдан.
Кричали щось там безупинно
Про гiднiсть, про якийсь обман.
А ми ж зiбрались за наказом
Та для порядку стоїмо.
Коли накажуть, то ми разом
Киями натовп цей б'ємо.
Та ось побачив: пiд стiною
Стоїть знайомий – друг з села.
Для нас з дитинства таїною
Обом краса лiсiв була.
Я миттю в спогади полинув.
Хотiв звелiти: “Припинiть!
Не бийте рiдну цю людину!..”
Чого прийшов вiн, тут стоїть?!
Здається, що вiн намагався
Сказати щось важливе всiм.
До нього “беркут” вже пропхався
Iз звичним намiром своїм.
Колега мiй не забарився
Та повалив його ураз.
Я захистити не спромiгся,
Бо я виконував наказ.
Хотiв щось крикнути – та де там:
Вiдчув, що враз я онiмiв.
Зламався я по всiм прикметам,
Наказiв вже не розумiв.
З тих пiр я тiльки пам'ятаю
Свiй сором, як отруйний газ.
Себе у пекло повертаю,
Немов виконую наказ.
Тепер благаю милiсть Божу
Я бiля церкви повсякчас.
Ввiйду колись. Тепер не можу,
Бо я виконував наказ.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=464682
рубрика: Поезія, Сюжетні, драматургічні вірші
дата поступления 07.12.2013