| Сторінки (1/71): | « | 1 | » |
Із райського саду колись ненароком
Потрапив на землю божественний плід.
Пустив він коріння. Минав рік за роком.
І дерево вразило скоро весь світ.
Могутнє коріння в минуле сягало.
Розкинулась крона за пруг в далечінь.
І сяяло сонце, і листя шептало
Про долю щасливу для всіх поколінь.
Духмяне повітря, пісні солов’їні.
В чудеснім краю вирувало життя.
І раптом з’явилися кубла зміїні –
Омели чужої зелене сміття.
Привласнила корінь, вмостилась на кроні,
І соки висмоктує з дерева всі.
Зачахло життя, мов у тому полоні.
Кінець несказаній небесній красі.
Згадаємо вдачу народну веселу,
Згуртуймося разом у щільні ряди.
І скинемо, браття, злодійську омелу,
Ярмо окупації, геть назавжди.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=784928
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.03.2018
Багато люди так не брешуть,
Як брешуть всі під час війни.
Або до виборів почешуть
Удосталь язики вони.
Брехня тиняється по місту,
Брехня гуляє по селу.
Вже й можновладців товариство
До неї влипло в кабалу.
Ніде ні в Якій установі
Чинуша жоден не дихне,
Як людям у своїй промові
Чогось добренько не збрехне.
Блаженний чин від щастя сяє,
Він майже вірить сам собі.
Радіє й натовп, бо чекає
Із неба манни від брехні.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=781210
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.03.2018
Слова на світ з’являються, як діти.
І, як в дітей, у них свої батьки.
За матерів – Думки в них мозговиті.
За татусів – безмозкі Язики.
Коли сім’я у злагоді і мирі
Обов’язки виконує свої,
Слова на Язиці розумні, щирі,
Мов солов’їв пронизливі пісні.
Коли ж Язик-татусь з якогось дива
Прилипне, неборака, до зубів,
Скінчиться пісня радісна, щаслива,
Хоч в Думки й досить буде гарних слів.
А не дай Боже, як без мами тато
Наважиться всіх словом здивувать,
Тоді втікай хоч світ за очі з хати,
Бо вуха зможуть від тих слів зів’ять.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=778441
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.02.2018
Я молитву зроблю серенадою
І прилину до Мойри під хмари.
На колінах у неї під хатою
Допрошуся в її кулуари.
Ублагаю богиню, щоб вплинула
На мою непоступливу Долю.
Свої коники Доля щоб кинула
І виконувала мою волю.
Щоб до мене, як дівка, горнулася,
Всім бажанням моїм потрафляла,
Щоб усе неприємне минулося…
От голота тоді загуляла б.
Для підтримки основ демократії
Зразу з кумом створили б дві партії:
Одну – «Руки, які ще не брали»,
Другу – «Руки, яким не давали».
Потім з кумом би в блок об’єдналися.
Я б йому таку назву придумав,
Що вся Рада до нас приєдналася б:
«За народного нашого кума».
А як стали б уже депутатами,
То гребли б все під себе лопатами.
Навіть Долі урізали б долю.
Що захочу, собі те й дозволю.
Підкріпили б свій статус зарплатами,
Забезпечили б сім’ї палатами,
А як людям чогось там замало,
Гори золота їм обіцяли б.
А тим часом прибрали б заводики,
Прихватили б селянські городики,
А щоб порівну все й справедливо,
Людям ваучери ми б наділили.
Розказали б усім за кордонами,
Що живе наш народ за законами,
Що не бачить прогресу не можна.
Україна щаслива й заможна.
Присилайте, мовляв, свої грошики,
(Є у нас ще порожнії кошики),
Бо тепер тут, ні встоять, ні впасти,
Вже не будуть в інвесторів красти.
Ми б в законах придумали пунктики,
Щоб лились до нас долари й фунтики.
Відтягнулись би з кумом ми вволю,
Коли б Мойра умовила Долю.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=778268
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.02.2018
По дну старого казана
Остання ложка шкряботить.
Мов тінь сліпого кажана,
Під стріхою остання мить.
В тій миті все – кохання хміль,
І відчаю огидний страх,
І радості, й на ранах сіль,
Й полин на скривлених вустах.
Летять в минуле журавлі
На крилах згадок про тепло.
Йде боса Доля по стерні…
Майбутнє вже давно сплило
По дну старого казана…
Рука тремтить… Остання мить…
Укравши душу, Сатана
У безвість стрімко полетить.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=777957
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.02.2018
Отче наш, Боже, Небесний Владико!
Царство Твоє нехай прийме земля.
Слава Твоя нехай прийде велика,
Хай Твоє вічно святиться ім’я.
Хай на землі буде так, як на небі,
Воля Твоя непорушна, свята.
Хай в наші Душі прилине від Тебе
Віра, Надія, Любов, Доброта.
Хліба насущного дай нам, Спаситель,
Наші провини й гріхи відпусти,
І научи винуватців простити
Так же, як нас пробачаєш і Ти.
І не випробуй нас в муках і горі
Та від лукавого нас захисти.
Дай нам співати в небесному хорі,
Славлячи піснею Божі світи.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=777748
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.02.2018
Заманила туманом фантазій
У полон зачарованих снів.
Пломенію тепер у екстазі
Не прикритих нічим почуттів.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=777017
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.02.2018
Не ховай кохання на полицю,
Краще хай хурделиться, п’яниться…
Бо коли заглянеш на поличку,
То відчуєш не любов, а звичку.
***
Отримати відмову – то невдача,
Та є ще шанс зустріти своє щастя.
А от коли не любиш і не бачиш
Нікого навкруги, то вже – нещастя.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=777003
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.02.2018
Сховались ми від моря в ванній,
Шукали затишок і спокій.
Та й там з’явилися піраньї,
Погризли ноги нам і боки.
Схилить до миру тих піраній –
Скінчилися уже всі спроби,
І нам залишилось останнє –
Кульгати в напрямку Європи.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=775467
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.02.2018
Ви призвичаїлись до щастя,
І стало буднями усе.
Чи й справді прийняте причастя
Стабільність вічну вам спасе?
Мить щастя маревом зникає,
А нам стрімкий безжальний час
Примарну пам'ять залишає,
Щоб чимось утішати нас.
Ви пам’ятаєте, як святом
Для вас ставала кожна мить,
Коли кохана просто рядом
Твоя усміхнена стоїть.
Коли, щоб просто розмовляти,
Не вистачало вам доби...
Навчись буденне цінувати
І святом кожну мить зроби.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=775463
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.02.2018
Щоб там не казали,
Щоб там не було,
А таки дістали
Москалі й ху’ло.
Все гребуть під себе –
Землі і бабло.
Боже, запротор у пекло
Москалів й ху’ло!
Ви не рвіть аорти,
А влупіть кайлом
В ненависні морди
Москалів з ху’лом.
Щоб запам’ятало
Кожне барахло,
Як тут получали
Москалі й ху’ло.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=773073
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.01.2018
Погляд на захід.
Постріл у спину.
В мареві жахів
спить Україна.
Зрада сусіда,
званого брата.
З владою біди
гірші, як зрада.
Просять у світу,
у ворога просять.
«Треба терпіти», –
людям гундосять.
«Статки – в офшори,
злидні – народу» –
ділять потвори
частки доходу.
Годі вже спати,
людоньки добрі!
Час уже брати
в руки голоблі.
Годі чекати
звідкись пораду.
Час вже давати
самим собі раду.
Злодіїв вигнати
геть з України,
щоб легко дихати
стало людині.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=772937
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.01.2018
Випросити можна мир у окупанта,
Відшукати спокій у чужім краю.
Та коли підступно нападає банда,
Добрий мир здобути можна лиш в бою.
Є у нас звитяга, є у нас герої!
Ми за Україну станемо грудьми!
З єдності й братерства, сили духу й волі
Викуємо славну перемогу ми.
Бо Дніпро за нами і вся Україна,
З нами Бог і Правда й Доля непроста.
Час мине буремний. Прийде нова зміна,
І розквітнуть наші села і міста.
Пам'ять про загиблих, про усіх героїв
Збережемо в серці, втілимо в граніт.
Славу їх, відважних, хто не здавсь без бою,
Прийде час, вшанує з почестями світ.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=772729
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.01.2018
У лютому всі зароїлись, як бджоли,
Хтось миру медового всім обіцяв,
А Путін до фрау на вушко: «Ніколи,
Бо я з українців не все ще узяв».
П’ятнадцяте лютого – перший день миру.
Є десять загиблих і тридцять калік.
«Стріляти не можна» – наказ командира.
Для «мирних» «двохсотих» почався відлік.
15.02 2015
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=772354
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.01.2018
Про злочин хлюпнули на тебе новиною,
Болючим нервом руки стиснулись в кулак.
Ти проти злодіїв готовий стать до бою,
Щоб назавжди злодійський знищити бардак.
Про злочин хлюпнули другою новиною,
Болючим нервом руки знов в кулак звело.
Ти знов на злодіїв готовий стать стіною,
Щоб назавжди злодійське знищити кубло.
Про злочини новини ллються вже рікою,
Твій голос відчайдушний, як в пустелі крик.
І ти махнув на все байдужою рукою,
Бо до новин про злочини безкарні звик.
А може то навмисне уряд цей злодійський
Простими буднями безкарність показав,
Аби на крадіїв народ весь український
Ніякої уваги зовсім не звертав.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=771661
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.01.2018
Голодна гривня знову схудла,
Мене знов уряд обібрав.
А злодій жадібний, облудний
В кишеню ще мільярд поклав.
Нема за що купити ліки,
Будинок толком обігріть.
Якщо ти хворий чи каліка,
У цій державі – не прожить.
Здоровим також не до жиру.
То що ж сердешним нам робить?
Чи знов пора гострить сокиру,
Щоб правду-матінку будить?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=771439
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.01.2018
Через біль, який наскрізь пронизує,
І неправду, і злу протидію,
Через долі раптові капризи
Зустрічаюсь зі стенокардією.
Тобі, смерті фатальна провіснице,
Не діждатись моєї байдужості.
Спалахну проти зла понад дійсністю
З небувалою в світі потужністю.
Згоримо ми із злом і хворобами,
І розвіється попіл долиною,
Щоб нащадки були хліборобами
І пишалися всі Україною.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=771267
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.01.2018
Останні хвилини минулого року
Повз нашу сучасність сніжинками линуть
І тануть у просторі вічного плину,
Лишаючи спогади кожного кроку.
Лишаючи спогади кожної миті
Незгоди і зла та добра і любові.
Лишаючи мрії рожеві святкові,
Що кращі ті дні, котрі ще не прожиті.
Нехай же заграють Вам келихи дзвінко
За щастя й удачу, за погляд ласкавий,
За новий світанок, за день золотавий,
За Вашу ошатну зелену ялинку.
Дай, Боже, Вам всього, що серце бажає,
Успішно хай збудуться мрії сміливі.
Майбутні роки всі хай будуть щасливі!
Хай Бог Вам у всьому завжди помагає!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=771130
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.01.2018
Мене даремно не вини,
Я з долею не сперечаюсь.
Невже ти давньої весни
Медовий запах не згадаєш?
Ти скажеш «так» чи скажеш «ні»? –
Ніколи відповідь не взнаю.
Життя жене за обрій дні,
А серце трепетно чекає.
Ти пам’ятаєш сонця блиск
І радість у очах щасливих,
Жовтогарячий падолист
І дні захмелені, бурхливі?
Ти скажеш «так» чи скажеш «ні»? –
Ніколи відповідь не взнаю.
Життя жене за обрій дні,
А серце боязко чекає.
Кохання злинуло до зір
І опустило раптом крила.
Невже його на схилі гір
Чекає зради чорна брила?
Ти скажеш «так» чи скажеш «ні»? –
Ніколи відповідь не взнаю.
Життя жене за обрій дні,
А біль у серці не зникає.
Коли закінчаться пісні,
На світі стане все буденним,
До твого серця хоч вві сні
Прийду паломником смиренним.
Ти скажеш «так», чи скажеш «ні»? –
Ніколи відповідь не взнаю.
Життя жене за обрій дні,
Надія в серці не вмирає.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=771109
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.01.2018
Ти чуєш, як яскраві зорі
Дзвенять у небі?
І в ніжнім тім небеснім хорі
Слова про тебе:
Моє ти щастя, давня мрія,
Моя краса, моє бажання.
Нехай тебе, як сонце, гріє
Моє невипите кохання.
Ти знай, мені Бог надихає
Пісні Богині.
Пісні ті дивні я співаю
Тобі єдиній:
Моє ти щастя і надія,
Моє життя, моє страждання.
Той, хто з тобою, володіє
Чуттям казкового кохання.
Ти глянь, журавка на світанні
На дах твій сіла,
Щоб Доля всі твої бажання
Здійснить зуміла.
Кричу молитву найсвятішу,
Одне до Господа прохання:
Ти збережи найщасливіше
Моє омріяне кохання.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=770936
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.01.2018
Купався місяць в чистих росах,
Навшпиньки дощик підступав.
Ми загубилися в трьох соснах
Й ніхто нікого не шукав.
Минулі спогади в тумані,
В ілюзіях крилатих мрій.
Твій образ, як міраж в савані,
В уяві збудженій моїй.
В минулому десь бродить вечір,
Твій погляд мокне під дощем,
І дотик лагідний за плечі,
І почуттів солодкий щем.
Я вдячний Богові за долю,
За ту благословенну мить,
Що спалахнула наді мною
І досі в пам’яті горить.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=770765
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.01.2018
Сосну обняв блудливий вітер,
Шепоче: «Ти моя краса».
Тремтять чогось зелені віти,
Янтарна капнула сльоза.
«Панове, гляньте, що то з нею?» –
Шумить тривожно бузина.
А він своєї: «Будь моєю!
Для мене в світі ти одна.
Від твого запаху п’янію, –
Кружляє він навкруг сосни, –
Благаю, дай мені надію».
«Надійся, любий, до весни».
А згодом бузина гукнула:
«Попереджала ж, стережись!».
Та гордо вітами труснула
Й сипнула шишками униз.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=770596
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.01.2018
Навіщо мріяти про рай,
Шукати долю вдалині?
Всім серцем щиро покохай –
І знайдеш щастя на землі.
Красиве, ніжне, запальне,
І яснооке, і струнке.
Блискуче, світле, чарівне,
Єдине, рідне, дороге.
Навкруг мільйон. Твоє – одне.
Його, єдине, відшукай!
Оте святе, оте хмільне.
Через яке не схочеш в рай.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=770410
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.01.2018
Боярка – мрія, Боярка – чудо.
Боярські чари я не забуду.
Клипеня плавні, гай і діброви,
Погляд ласкавий, чорнії брови.
Притварка плине
часу навздогін.
Піснею лине
джерел передзвін.
Там пролягають
вали Змійові,
завзято співають
в гаю солов’ї.
Милий Хрещатик,
колиска моя,
Стежка до хати,
мов доля лягла.
Зустріч неждана,
палкі почуття.
І щастя жадане
на довге життя.
Сонце на небі
лишило зорю,
Мов би від себе
частинку свою.
Тишу усюди
розгойдує дзвін.
То моляться люди
за мир на землі.
Боярка – місто тихе, привітне,
Мов у Едемі, вишнею квітне.
Боярка – мрія, Боярка – чудо,
Боярські чари я не забуду.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=770218
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.01.2018
(За Сергієм Плачиндою).
О мово рідна! Ти, як море -
Глибинна, сильна, без кордонів.
На безкінечному просторі
Ти котиш хвилі лексиконів.
Красо моя! Ти мудрість часу.
Ти пам'ять тисяч літ глибока.
Ти врятувала душу нашу
В невільну пору і жорстоку.
В тобі – дівочого кохання,
Палкого серця щира пісня.
Новонароджених кричання,
Краса жіноча славнозвісна.
В тобі – душа мого народу,
Його відкритість, щирість, щедрість,
Печалі, радості й свобода,
Безсмертя, гордість, незалежність.
О арфо серця колискова!
Люблю пісень твоїх зажуру,
І мелодійність твого слова,
Й веселу гумору натуру.
О скарбе мій! Мій світ єдиний!
З тобою – сильний як ніколи.
Мій захисток, моя твердине,
Без тебе – перекотиполе.
Люблю, як в гніві ти клекочеш,
Гримиш на ворогів громами.
Люблю, як ласкаво муркочеш
Музично-ніжними словами.
Ти словом можеш просто вбити,
Або в куток глухий загнати.
Або, як сонечко, зігріти,
Як зірку до небес підняти.
Моя наснага, мудрий вчитель,
Ти повертаєш до діяння.
Я вічний раб твій і служитель,
Надія й пристань ти остання.
Ти завжди вабиш в теплі хвилі,
Я юнгою готовий стати.
Печаль проймає, що не в силі
Твій океан за вік здолати.
Життя не вистачить для того,
Бо ти є Вічність, Правда гідна,
Добро й Краса народу мого.
Будь вічно, мово моя рідна.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=770128
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.01.2018
СОЛДАТСЬКА ПІСНЯ
Додала позолоти
У минуле війна.
В бліндажах – патріоти,
І від "Градів" луна.
А дівчИна чекає,
Просить милого знов,
Щоб з переднього краю
Переможцем прийшов.
Тишу рвуть канонади
І ракетне виття,
Вибухають снаряди,
Впала вартість життя.
А солдат взяв гітару
І натхненно заграв,
Пісню радісно з жаром
Батальйон заспівав.
Пісня просто накрила
Звуки всіх канонад.
Ворогів оглушила,
Мов дві сотні гармат.
Сонце тихо сідає.
Довгі тіні в саду .
Легкий вітер знімає
З яблунь білу фату.
Мрії ¬ в царстві, де чари.
Все неначе вві сні.
Ніжні струни гітари
І солдатські пісні.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=769749
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.01.2018
БАРИКАДА
Вийшла на майдан громада.
"Беркут" дивиться в приціл.
Розрубала барикада
Владу злодіїв навпіл.
За брехню, злодійство й зраду
Спалах гніву у серцях
Змалював на барикадах
Чорним пензлем чорний жах.
Чорна хмара небо застить,
Чорним снігом чорний слід.
Чорні тіні, чорні каски.
Чорне тіло після біт.
Мама й тато десь чекають
Телефонного дзвінка,
Бога палко умовляють
Захистити юнака.
А над ним вже дух витає,
Дух свободи. Він, щоб жив
Ти у вільнім ріднім краї,
Кулю серцем зупинив.
Молодь Крут, бійці Майдану –
Українські козаки.
Весь народ їх славу й шану
Пронесе через віки.
Ні Москві, ні її хану
В Києві не ханувать.
Зраднику й ворюзі, Хаму,
Більш ніде не воскресать.
Лютий, 2014
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=486503
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 18.03.2014
Між нами літа, наче чорна безодня.
Над нами зоря, як червона калина.
У сутінках смутку десь Доля самотня
Між добрим і злим у житті заблудила.
Червоне і чорне – рубіни й агати,
Червоне і чорне – ілюзій танок.
Червоне і чорне – довіра і зрада,
Червоне і чорне – кохання вінок.
Розлука розправила чорнії крила
І сонце сховала за чорную тугу.
Червонії мрії, надії вітрила,
Залишать позаду печальную смугу.
Не треба пісень мені, Доле, тужливих.
Зведи над проваллям веселку-місточок.
На аркуші пристрастей ярих,цнотливих
Цілунком своїм розписатися хочу.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=475041
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 26.01.2014
Моя земле добродійная,
Наша матір життєдайная.
Ти народжуєш з надіями,
А ховаєш нас з печалями.
Біля озера заснулого,
В тиші простору спокійного
З нами з давнього минулого
Дух стрічається Самійленків.
І слова його прилинули
В наші душі заповітами,
Щоб пишались Україною,
Щоб любили землю рідную.
В кожнім слові ріднім бачили
Красоти скарб незрівнянної.
В кожнім слові – славу пращурів,
Честь і гідність громадянина.
До Самійленка покаятись
Йду, немов до князя Правди.
Правда ж бо блукає десь,
Мов пішла від нас назавжди.
Не прошу тебе пробачити,
Добре знаю, не пробачиш,
Що даєм себе дурачити,
Що ми маєм те, що бачиш.
Що одні заянучарились.
Не своєму дати раду,
Не горбом нажить, а зарились
На майно народне й владу.
Інші мітли взялись рачити,
Проти всіх підняли оргію.
А насправді затабачнити
Помогли свою історію.
І вже акають і чтокають.
Ті, хто мають, метушаться.
Лиш обібрані у спокої –
Їм нема за що бояться.
Покотилося «гуртуймося»,
І терпіння вже по вінця.
Тільки, люди, не купуйтеся
За украдені червінці.
Прийдуть порослі Самійленка
І прополять поле Правди.
І здійсняться мрії Мрійника
Про вкраїнське світле Завтра.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=475038
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 26.01.2014
Ікона життя розмальована
У білі і чорні фарби.
Під ними навік похована
Трагедія втрати скарбу.
Між мною і Долею – лінія.
І відстань між нами – в постріл.
Живу, як мішень, під прицілом я,
Дуеллю стискаючи простір.
І знову плачУ розлукою,
Уперто йдучи до бар’єру.
Знов серце тривожно стукає:
Я в дуло дивлюсь револьверу.
Завжди за рахунок юності
Нас доля навчає жити.
Найкраще згоріло в дурості
Невміння життя цінити.
«Надія вмирає останньою».
Чому ж з цим ім’ям «НАДІЯ»
Такою порою ранньою
За обрієм згасла мрія?
За обрієм згасло невпізнане
Прекрасне палке кохання.
За обрій упала істина
«Надія вмирає останньою».
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=474904
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 25.01.2014
Брати мої, однородці, що ж ви наробили!
Своїй долі, своїй волі підрізали крила.
Свій рідний край захистити не стали горою.
Отарою, мов овечки, пішли за мітлою.
Ні сорому, ні сумління нема, як в скотини,
Любов до пращурів сторгували і до Батьківщини.
Зневірились, продалися, заварили кашу.
Тепер милості просити поповзете в Рашу.
02.2010
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=474882
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 25.01.2014
Літо вже минає, а ще й нині
Символ волі на гілках я бачу.
Між зеленим листям на калині
Тріпотять стрічки жовтогарячі.
Урожаєм вже частує осінь,
Вся калина сумно червоніє.
Може то від сорому, що й досі
Ще тріпочуть зраджені надії.
25.10.2005
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=474653
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 24.01.2014
(вибачте, на точний переклад не вистачило хисту)
Як дуба в «банкову» втаскали,
Ланцюг «златий» братки спиляли.
ЧечекотА послали в Раду,
Щоб кнопкодавам дав «пораду».
Услід за дубом Ганька ходить,
На журналюг нудьгу наводить.
Всіх намагається дурити,
Дубову тупість щоб прикрити.
Направо підеш – там Азаров.
Наліво – Льовочкіна тінь.
Міністри – де там тим корсарам,
Чорти з жахливих сновидінь.
Табачник никає кругами
І зуби точить на своїх.
Там шустрик зводить всіх лобами.
Послухаєш – і сміх, і гріх.
На лапках курячих в Міжгір’ї
Хатинка непроста стоїть.
На стежках в дивному подвір’ї
Сліди незнаних страховіть.
Там чудеса, там щезник бродить,
Там чорнорота-бузувір.
А як стемніє, то виходить
Аж триста «витязів» у двір.
В темниці там царівна тужить,
Бо вовк тепер вже їй не служить.
Заморський принц – уся надія,
Щоб покарати лиходія.
У небі там перед народом
Через будинки і двори,
Через проспекти і городи
Літає дуб туди сюди.
Там ступа з бабою Ягою,
Чвалає скрізь сама собою.
Над золотом там ірод чахне,
Російським газом, Руссю пахне.
І я там був, мед-пиво пив,
З Ягою якось говорив.
Карга призналась: «От морока,
Запахло духом Тягнибока.
Тепер не стримати народу,
Злодійське скине він ярмо,
З країни вижене заброду.
Настане злагода й добро».
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=474651
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 24.01.2014
Дивна хвороба – особи роздвоєння,
Нею хворіють, бува, й депутати.
Душі їх грішні в Росію настроєні,
Руки – до нашого сала і влади.
Навіть у мозку в півкулях розбіжності:
В правій про кращий народний добробут,
В лівій, що також не схильна до бідності,
Що б його вкрасти у того ж народу.
Мабуть громада вже теж заразилася.
Владу розумну і чесну бажає,
Щойно лиш вибори чесних скінчилися,
Знову вона те, що мала, те й має.
Може і я, спаси Боже, нездужаю.
Серце волає: мерщій до Майдану!
Та ось сідниці піднять не подужаю,
Мов приросли до м’якого дивану.
Мрії підносять до статусу панського,
Та опускає життя до долівки.
Просить душа ананасів в шампанському,
А організм потребує горілки.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=474463
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 23.01.2014
В країнах по світу спрадавна балакали,
Що є в Україні якісь там дива.
Тоді ще і жаби в болоті не квакали,
Із котрого вилізла згодом Москва.
Відтоді і вабить болотяних злодіїв
Родюча, свята Українська земля.
Частенько червоних і білих «добродіїв»
Сюди засилали вожді із кремля.
Підступно, жорстоко, завжди по-злодійському
Приносили розбрат в країну і зло.
Щоб Волю убити ордою кремлівською,
Вони не спинялися, щоб не було.
Зненацька сполоханий пострілом згубливим,
Зірвався у штопор багрянистий лист.
Відлунням полинув у просторі збудливім
Пташиний тривожно розпачливий свист.
Могили героїв не можуть буть мертвими,
Вони випромінюють дух для живих.
Героями славними, вічно безсмертними,
Живе Україна задля молодих.
Живе, бо на зміну героям розстріляним
«Свободу Вкраїні!» гукнули нові.
Життям Україні ще жити омріяним!
Шануймо героїв, загиблих в борні!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=474460
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 23.01.2014
Школяр учив історію сумлінно,
Як князь Москву в болоті заснував.
Хотів синок все знати на відмінно
Й з цікавістю у батька запитав:
«Чом Довгорукий, а не Дліннорукий?
В Москві той князь узявся звідкіля?»
«Був злодієм, тому і «довгі руки»,
Його із Києва потурила сі’мя.
Допік всім так, що мали покарати,
Та він утік до біса в болота.
А з ним братва його злодійкувата.
Відтоді й є Московія ота.
Чортополохом злим злодійські гени
Насіялися щедро в тій землі.
І з того часу маємо проблеми
Від тої ненаситної «рідні».
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=474154
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 21.01.2014
Заповідаю тобі, сину,
Собі і кожному скажи:
Люби всім серцем Україну
І мову рідну бережи.
Прийди у затінок діброви…
Не шелест літніх там дубів,
А українська рідна мова
З далеких чується віків.
Не забувай своєї мови,
Свій рідний край не забувай.
Для вуст медове рідне слово
Цілунком милої вважай.
Пісень, яких співала мати,
Красульок ніжних у дворі
Не слід ніколи забувати,
Бо з них всі гени у тобі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=474148
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 21.01.2014
Чуєш, чи не чуєш, чарівна Марічко,
Я до твого серця кладку прокладу.
На обрії гори зорю зустрічають,
Над ними лиш простір небесний і час.
Вони, як вартові, усіх захищають,
І нас від душманів, і духів від нас.
Лиш перше проміння пестливо торкнеться
Цієї, забутої Богом землі,
Як з серця у небо із тугою рветься
Мотив, котрий з дому несуть журавлі.
Чуєш, чи не чуєш, чарівна Марічко,
Я до твого серця кладку прокладу.
«В Кабул супроводити автоколону.
Вертушок не буде, - зітхає комбат, -
Тому, не жалійте, солдати, патронів,
Тому беріть більше з собою гранат».
«Двадцятий, двадцятий, потрібна підмога.
Набої не того калібру дали!»
Остання граната і згадка про Бога,
І пісню останню вітри понесли.
Чуєш, чи не чуєш, чарівна Марічко,
Я до твого серця кладку прокладу.
Останнії залпи в параді останнім,
Закована юність у цинк домовин.
Додому вертається в «чорнім тюльпані»
Розстріляне щастя, загублений син.
В небесному храмі скорботно палає
Засвічений Богом далекий стожар.
А вітер мелодію тужну зриває
З ридаючих струн овдовілих гітар.
Чуєш, чи не чуєш, чарівна Марічко,
Я до твого серця кладку прокладу.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=473841
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 20.01.2014
Було спочатку слово,
А отже спершу думка
І, відповідно, мова.
А, значить, був народ.
Була спочатку Правда,
Була любов в стосунках,
І був Господь гарантом
Усіх, усіх чеснот.
А потім на спокусу
Підмовив змій людину,
І довелось Ісусу
Страждати за той гріх.
Бо правду очорнили,
Стріляли Вірі в спину,
Любов перемінили
На засоби для втіх.
Згадаймо ж, браття, Слово!
Хай висвітлиться думка,
Очиститься хай мова,
Згуртується нарід.
Таємне стане явним,
Розчиняться лаштунки,
Яскраве сонце Правди
Засяє на весь світ.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=473837
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 20.01.2014
Чи є у світі де держава,
В якій над правдою б і правом
Сидів крадій?
Чи є у світі більш добріший,
Більш роботящий і бідніший
Народ, чим мій?
Звідкіль, як круки налетіли,
По-своєму загомоніли
Нахабні й злі?
Чому чужинці правлять знову
І топчуть нашу рідну мову
На цій землі?
Загублять нас не суховії,
А президенти-лиходії
І їх куми.
За що повинні ми страждати,
Усім народом потерпати,
Як від чуми?
Я дав вам землі якнайкращі,
Я дав вам клімат підходящий,
Я дав вам геніїв і силу,
Кохання і жінок вродливих.
Я дав вам мову величаву,
Щоб збудувать міцну державу.
На жаль, не сталось того дива.
Все зрада й жадібність згубила.
І знову брата брат вбиває,
Країну розбрат розриває.
Торгують з ворогом душею,
Сестрою рідною й землею.
То схаменіться ж, добрі люди!
Бо може статись, пізно буде.
Поки ловитимете гаву,
Свою проґавите державу.
Не слід на небо воздихати
І суду Божого чекати.
Допоки кожен буде скраю,
Не бачить вам земного раю.
11. 2005
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=473466
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 18.01.2014
Триста літ українську сатрапи гнобили,
А тепер – вони мовні змагання зробили.
Схоже: з’їли спочатку все кумове сало,
Потім всі потихеньку своє доїдали.
Щоб впізнати, в якій мові більша потреба,
Необхідні для мов рівноцінні умови.
А для цього народу вкраїнському треба
Триста років не чути російської мови.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=473410
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 18.01.2014
Що сталося, що сталося, не знаю.
Навколо все змінилось, як вві сні.
І серце вже не б’ється, серце грає,
І линуть кудись мрії, мов пісні.
Привабила мене, причарувала,
Твій погляд мимоволі я ловлю.
Душа моя раптово заспівала
Збентежене і ніжне «Я люблю».
Я сонячним промінчиком проб’юся
В твоє затаємничене вікно.
Теплом в тобі до краплі розчинюся
І стану твоїм духом і єством.
Нехай заграють мрії і бажання
Веселкою шалених почуттів.
Проміння мого ніжного кохання
Нам вистачить на тисячі життів.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=473154
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 17.01.2014
Яблуня стала старенькою,
Вік непомітно скінчився,
Яблука родить дрібненькими,
Смак десь в землі загубився.
Сік підіймать не справляється,
Спрагою мучаться віти.
Кожен початок кінчається,
Божий закон не змінити.
Якось весною пробилася
Раптом на стовбурі брунька.
Згодом на світі з’явилися
Гілка і квітки красуньки.
Всі восени роздивилися:
Яблука – чудо і тільки.
Може й в мені зародилася
Брунька чудесної гілки.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=473135
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 17.01.2014
Зупини мене поглядом
Полум’яним, як блискавка,
Забери від самотності,
Туги лід розтопи.
Зачаруй мене піснею,
Спокуси мене ніжністю,
Спопели мене пристрастю,
У коханні втопи.
На веселці розмаєній
Я заграю мелодію,
А слова зачаровані
Проспіває струмок.
Ми в обіймах повітряних,
Мов хмаринки, з’єднаємось.
І закружить у всесвіті
Нас веселий танок.
Хай бажання енергія
Полонить насолодою.
Ніжне слово освідчення
Заплететься в косу.
Пригорни мене жадібно
І вустами жагучими
До останньої крапельки
Мою випий красу.
Я дзвінкою веснянкою
Зрину з тиші байдужості,
Щоб коханням омріяним
Твоє серце збудить.
Нас огорне гармонія
Почуттів і фантазії,
І безумство закоханих,
І палка райська мить.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=472979
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 16.01.2014
З’явилася каста хранителів тіла.
Тіла ті в заможний прокралися клас.
А решта – ми, тло посполите, збідніле.
Виходить, що клас той пильнують від нас.
Воно захищатися, певно, не гріх.
Та хто ж буде нас боронити від них?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=472953
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 16.01.2014
« …це було, коли я написав двісті двадцятий сонет».
Борис Списаренко.
І насонетив я сонет сонетарю.
Осіннім клином журавлиним
В туманні далі час спливає.
Він в різних вимірах буває.
Десь треба мить, а десь хвилини.
В добу гуртуються години,
Рік вийшов з місяців родини,
А сивий вік живе роками.
І десь далеко за віками
Минуле спить в тисячолітті.
Епохи, ери, спади, злети…
Блукаєм в вимірах від миті
До ери, начебто в тенетах.
Та є дивак один на світі,
Він час вимірює в сонетах.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=472740
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 15.01.2014
У тумані байдужості, страху й зневіри
Перевита душа метастазами рабства.
Наша влада пігулками зла і нахабства
З нас витравлює рештки людської довіри.
Щоб покласти кінець обкраданню й образам,
Зрозумійте одне – порятунок в єднанні.
Треба стати пліч-о-пліч усім на Майдані
І гукнути в світ «Ні!» і «Ніколи!» всім разом.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=472657
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 15.01.2014
В Раді знов зривають голос депутати,
Їм в державній мові вже не досить слів,
Зразу дві державних мови хочуть мати,
Й галасують, не шкодуючи чубів.
Нізвідкіль з’явився спритний депутатик,
На трибуну, мов на панцерник, заліз:
- Та навіщо вам оті пусті дебати?
Пропоную всім конкретний компроміс.
Українська і російська нас розколять,
Історично дуже спірний тут момент.
Пропоную вам державним узаконить
Найживучіший азаровський акцент.
І під куполом верховним знов лунає
Суржомарення державних діячів.
Маячні такої розум не сприймає,
Краще б кожен один одному свистів.
Засвистали б козаченьки між собою,
Хоч не чути було б їхніх матюків,
Не знущавсь ніхто б над мовою святою
І про інші мови більше б не свистів.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=472449
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 14.01.2014
Задзвеніли шибки у вікні,
Сон, як птах, від пострілу злякався.
Перший ранок у страшній війні
З горем і сльозами прокидався.
Серце стислось від передчуття,
Що найкращі дні уже прожиті.
Впали ціни на людське життя.
Щастя десь сховалось в дефіциті.
Біль від пряжки врізався навік,
Як притиснув тато при прощанні.
Захлинувся розпачливий крик
В відчайдушнім маминім риданні.
Кілька років стомлені лани
Смертю близьких рясно засівали.
Урожаї ж сироти війни
Все життя із тугою збирали.
І майбутнє на своїх плечах
Принесли з минулого в сучасне.
Хай у ваших молодих очах
Перемоги іскорка не згасне.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=472447
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 14.01.2014
Підступно злодій наступає,
Стихає пісня солов’їна,
Стаю чужинцем в ріднім краї,
Не винна в тому Україна.
Забули про козацьку славу,
Впряглись в ярмо. За жмутик сіна
Здали чужинцям всю державу.
Невинна в тому Україна.
І знов за втратою утрата.
Свободи й правди сум кончини
Підносять нам як радість свята.
Нема вини в тім України.
Брати із заходу і сходу!
Збагніть, що кожен з вас – Людина,
Що кожен – часточка народу,
В якого ненька – Україна.
Гукніть у світ на всі обійстя,
Що ми усі – одна родина!
Пройдисвітам не буде місця!
Не вмре ніколи Україна!!!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=472222
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 13.01.2014
Моя Доле доморощена,
Моя пісне недоспівана.
За гріхи мої не прощені
Ти на мене так розгнівана.
Так неждано, несподівано
Ти чомусь така розгнівана.
Чи за молодість розхристану,
За кохання розпорошене,
Чи невпізнанную істину
Ти до мене така прошена.
Мов душа твоя спустошена,
Ти до мене така прошена.
Я не плачу і не каюся,
Ще не всі дороги стоптані.
Я на тебе сподіваюся,
Що не скоро скажеш «Стоп» мені.
Сторінки не всі прогортані,
Щоб на шлях поставить «Стоп» мені.
Моя Доле норовливая,
Моя квітка не розгорнена,
Ще труснем з тобою гривами,
Тільки дай надію зоряну.
Поки серце ще не зморене,
Дай мені надію зоряну.
15.03.06
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=472219
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 13.01.2014
Як умру, то поховайте мене десь подалі
Від паганої країни, де казли пагані.
Що не скажеш, що не вдієш, все не так, як треба.
Мов би маю я хапати всім по зірці з неба.
Щоб дістати з неба зірку, треба вміння мати,
Хотів навичку на шапках ту відшліфувати.
Для людей же я старався, а мене за грати.
З юних років довелося за народ страждати.
Іще й галасу зчинили на всі регіони,
Мов не шапки цупив з них я, а знімав корони.
Тож я сидячи второпав, що не те знімали.
Голоси в них треба красти, щоб усі мовчали.
За науку братки мене професором звали
Й щоб підкреслить особистість на «фе» нажимали.
А для того, щоб не стало «фе» всім прецедентом,
То наразі називайте мене президентом.
«Професура» всю країну обдере до нитки,
Розбіжиться вся по світу, замигтять лиш литки.
Не прошу увіковічить у ваші скрижалі.
Лиш прошу вас поховати мене десь подалі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=471944
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 12.01.2014
У тумані спить долина, мов дитя.
Проводжає мати сина у життя.
З Синьовидного Карпати вдаль ідуть,
Пісню, що співала мати, не забудь.
У життя доріг багато,
Ти по тій підеш,
Де є труд і де є свято
І кохання теж.
Ти кохай, як я кохаю –
Раз і назавжди.
Ти любов до свого краю,
Сину, не згуби.
Пролягла крута стежина через гай.
Стрівся з Долею хлопчина: «Зачекай!», -
Зазирнула ніжно в очі юнаку, -
«Ти послухай, хлопче, пісню ось яку».
У життя доріг багато,
Ти по тій підеш,
Де є труд і де є свято
І кохання теж.
Ти люби руду й каліку,
Й гарних не минай.
Може Бог добавить віку
Й щастя через край.
Материнська пісня серце зігріва.
Не забудуться до смерті ті слова.
А в душі лунає пісня і дзвенить –
Пісня Долі не згасає ні на мить.
До своєї йшов смерічки,
Грай, музико, грай.
Та попав тієї нічки
В смерековий гай.
У життя доріг багато,
Він по тій пішов,
Де є труд і де є свято,
Де любов знайшов.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=471942
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 12.01.2014
Вставай, Україно,
Народ самобутній,
Щоб фронтом єдиним
Прийти у майбутнє.
Вже досить дурити,
Людей обкрадати.
Несила терпіти,
Пора всім вставати.
За правду і волю,
За кращую долю
Повстаньмо всі разом,
Усі, як один.
Нас дуже багато,
І нас не здолати!
Шикуймося, браття,
У тісні ряди.
Так далі не можна.
Геть владу злодійську!
Ми непереможне,
Нескорене військо.
Нестримно і сміло
Ми зробимо зміни.
Славімо Вкраїну!
Героїв славімо!
Привіт – патріотам!
12.2004
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=471738
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 11.01.2014
Рубай, поет, міцні словесні гори!
Знайди в них перли Правди і Краси.
Ти сотні тон породи перегорнеш
І влучне слово людям віддаси.
Наївсь поет вареників лінивих
Та й розродився білими віршами.
В них замість рим шляхетних, норовливих
Тинялись звуки п’яними бомбами.
Вірші ті білі, наче альбіноси,
Немов би з льоху, довгі і безбарвні.
Вони швидкі, неначе при проносі,
А в підсумку – сировина друкарні.
Поэта космос вдохновлял,
Он что-то не дыша писал.
Сто раз творение читая,
Самодовольно изрекал:
Не пишущий подобный бред -
Простой писака, не поэт.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=471737
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 11.01.2014
Очі – дзеркало долі,
Очі – книга життя.
Їх вогонь і їх колір –
Твоїх літ відбиття.
Очі темні, як терен,
Промайнули літа.
Скуштувала тих зерен,
В них одна гіркота.
Де ж ти доле щаслива
Заблукала в житті?
Люди кажуть: «Вродлива».
То чому ж в самоті?
Очі сині, як море,
Що вітрець стурбував.
Чи на радість, чи горе
Вітер хвилі підняв?
Простелюся я стеблом
По стежині в імлі
Ляжу променем теплим
У долоні твої.
Очі сірі, як небо,
Таємничі, як ніч.
Серце лине до тебе.
Щастя, доле, позич.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=471254
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 09.01.2014
Что на свете кроме Бога?
Время, бездна, смерть и тлен.
Где-то в хаосе дорога
Без обмана и измен.
Где-то горе воет волком,
Где-то счастья хохоток.
Если б было всё по полкам
И с названием дорог.
Вот я вновь на перекрёстке.
Боже мой, куда идти?
Даже звёзд ночные блёстки
Не укажут мне пути.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=471253
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 09.01.2014
Любов покриває багато гріхів.
Любіть один одного, грішні!
Любіть, ніби рідних, своїх ворогів,
Щоб душі їх стали добріші.
Любіть недолугих і мудрих любіть,
Скупих не цурайтесь і щедрих,
Убивцю і зрадника не осудіть,
Та інших, до злого причетних.
Віддайте найкраще, чим Бог наділив,
Плоди найдорожчого хисту.
І кожен щоб Господа Бога молив
За ближнього душу нечисту.
Любіть не за добре, любіть не за зле,
Любіть не за чари цнотливі.
Любіть усіх щиро і тільки за те,
Що божі ми всі на цій ниві.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=471027
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 08.01.2014
Прийди до мене, сину, на могилу,
Я за тобою скучив, як колись.
Посидь, помовч зі мною хоч хвилину,
За душу мою грішну помолись.
Я часто поглядом блукав раніше
По всіх небесних ваблячих світах.
Поглянь на небо, сину мій, пильніше –
Там погляд мій витає наче птах.
Прислухайся до шелесту тополі –
То я читаю пошепки вірші.
В пшеничнім вітрі з виспілого поля
Впізнаєш подих рідної душі.
Я тут, і дух мій буде тут завжди,
У цьому домі вічного спочину.
Я за тобою скучив, мов живий.
Прийди ж до мене на могилу, сину.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=471026
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 08.01.2014
За гору сонце зачепилось,
Неначе п’яний за поріг.
Чи то були, чи то приснились
Нам щастя й сльози, горе й сміх.
Здається лічені години
Струмком з дитинства пропливли,
А на пенсійні роковини
Вже накриваються столи.
Прийшло незване надвечір’я.
На обрії тривожні сни,
Як з недосяжного сузір’я,
Лунає пісня з давнини.
Слова блукають між літами,
Вбиває тиша кожен звук.
Та ловить серце ноти й гами
Під аритмічний перестук.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=470903
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 07.01.2014
Эхо вздрогнуло от тишины,
Кони храпом душили озноб.
На руках потрясённой Москвы
Плыл любовью подхваченный гроб.
Нет, нельзя так, ребята, нельзя!
Эхо! Горной лавиной рвани!
Если сердцем вы шепчете «за»,
То умом не тушите огни.
Был с ладами в ладах не за страх.
Что хотел, то посмел и сумел.
Был и в песнях он маг и в стихах,
Лебединой лишь спеть не успел.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=470901
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 07.01.2014
Солнце кровавым пламенем
Уходит в далёкий путь.
Тёмным огромным камнем
Небо ложится на грудь.
Что-то меня тревожит,
Кто-то внутри чужой.
Он на меня не похожий,
Он совершенно другой.
Я осторожный и тихий,
Дом я люблю и уют.
Он меня тащит, где лихо
Пляшут и песни поют.
Он озорной, бесшабашный,
Может схватиться за нож.
Было бы просто ужасно,
Будь на него я похож.
Я от него убегаю,
Стань моё сердце глухим.
Он изнутри мне читает
Нежные чьи-то стихи.
Он на работе и дома,
Он наяву и во сне.
Боже, как хочется скромно
Где-нибудь жить в тишине.
Голову стиснул руками.
Что меня в будущем ждёт,
Если и дальше стихами
Будет терзать Антипод?
Тёмным огромным камнем
Небо ложится на грудь.
Солнце кровавым пламенем
Уходит в далёкий путь.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=470686
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 06.01.2014
Я у вечности вспыхнул мгновением,
Как осколок потухшей звезды.
Жизнь мелькнула в свободном падении,
Растворились во мраке следы.
Я лучами рассыпался тёплыми,
Чьи-то души, как мог, согревал.
Я игрался разбитыми стёклами
На несчастье погибших зеркал.
У твоих ног свернувшись калачиком,
Я замру, позабыв обо всём.
Был я чувств бесшабашным растратчиком,
Стану тёплым домашним лучом.
Ты в глаза глубоко не заглядывай,
Не ищи в них того, чего нет.
Мои чувства в отдельности – радуга,
Вместе – белый холодный цвет.
Ты во взгляде грустинки увидела,
Будто он где-то в дальних краях.
Не спеши отвечать мне обидами,
У меня, знай, все чувства в гостях.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=470684
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 06.01.2014
За городом ночь одинокая съёжилась,
В снежных ушанках горят фонари,
Подружки-берёзки опять насторожились –
Пушкин им тихо читает стихи.
Две стрелки в объятиях, словно влюблённые,
Счастья испили короткий миг.
И вздрогнуло время усталое, сонное,
Вдруг показав мне свой черный язык.
Искал я Снегурочку, сердце унёсшую,
Ту, у которой всё небо в глазах.
А встретилась мне под седою порошею
Снежная баба с метлою в руках.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=470430
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 05.01.2014
Ты помнишь, Ветер, пели мы с тобою?
Сыграй ту песню снова для меня.
Сыграй мне, Ветер, струнами-листвою
О Той, чьё имя шепчут тополя.
О Той, о ком мы с нежностью грустили,
Кому весна придумала цветы,
О Той, кого так бешено любили
Во всей вселенной только я и ты.
А если встретишь в пожелтевший вечер
Её среди своих прохладных струй,
Ты обними тогда Её за плечи
И в губы, Ветер, нежно поцелуй.
И пусть поёт нам золотая вьюга,
А ты сыграй о шутках на земле:
Кого-то любит милая подруга,
А чья-то сохнет, глупая, по мне.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=470417
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 05.01.2014
Ноты и аккорды радугой светились.
- Подарите, Ваша светлость, этот вальс.
Мне лучи на плечи нежно опустились,
Музыка волшебная тихо полилась.
Свет ты мой, Светлана, светлая заря,
Светлячок мой нежный, капелька огня.
Будь со мною рядом, на моём пути
Свет ты мой, Светлана, свети, свети, свети.
Музыка игриво забавлялась нами,
Звуки нарядились в разные цвета.
Музыка владела нашими сердцами,
В них зажглась, как утро, светлая мечта.
Дни уходят в годы, годы – в бесконечность.
Проплывут тревоги в дальней синеве.
Маленький наш праздник от короткой встречи
Память нам подарит в песне о тебе.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=470079
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 03.01.2014
Любовь прекрасна нежной встречей,
любовь разлукою грустна.
«Сегодня наш последний вечер» -
сказала с горечью она.
А он ответил ей: «Ну, что же,
Тогда прощай, тебе видней».
Потом молчание и слёзы.
Разлука и тоска о ней.
Разлука цен не набивает.
Она разложит, что куда.
Дешёвое позабывают.
А дорогое - никогда.
А дорогое всё дороже
От времени и от потерь,
И от того, что он не сможет
Войти в незапертую дверь.
Как слайды, в памяти мелькают
Враги, события, друзья.
И грустью образ обжигает,
Забыть который уж нельзя.
Сокровищем бесценным снится
Неловкий первый поцелуй,
И две слезинки на ресницах,
И нежный шёпот: «Не балуй».
Разлука цен не набивает,
Она разложит, что куда.
Дешёвое позабывают,
А дорогое – никогда.
А дорогое – всё дороже
От времени и от потерь.
И от того, что каждый строже
На прошлое глядит теперь.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=470078
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 03.01.2014
Если вдруг теряешься при встрече,
мысли пляшут, словно в лихорадке,
если это лучший в жизни вечер,
значит что-то с сердцем не в порядке.
Если песни соловья всё звонче,
если листья шепчут имя чьё-то,
если радостно смеётся солнце,
значит с сердцем не в порядке что-то.
Буду я счастливейшим на свете,
я пойду с тобою без оглядки,
если скажешь как-то в тихий вечер:
"Что-то с сердцем стало не в порядке".
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=469881
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 02.01.2014
Я не сам придумал песни эти.
Ночью, в чутко спящей тишине
яблонька и старый сплетник ветер
нашептали песни эти мне.
Далеко, в космическом изгнаньи
мёрзнут звёзды в сонме грустных дум.
Рыжий месяц мордой хулиганьей
тучке вдруг за пазуху нырнул.
Яблонька в окно мне постучала,
сны и песни в сказку вновь слились.
Вот метлу старуха оседлала
и умчала душу мою ввысь.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=469875
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 02.01.2014
В минулому бачу себе я.
Цікаво відзначити зміни,
Відчути, що в цій епопеї
Десь ти є, маленька пісчина.
Є зміни на краще й на гірше,
Є зміни тихенькі і бурні.
На скільки людей стало більше,
На стільки побільшало й дурнів.
Обличчя міняються з часом.
І голос, ще тихий недавно,
Аж ось вже обурливим басом
Когось розпіка безпідставно.
Змінилася мода і втіха,
Змінилася віра у Бога.
Без змін залишились два лиха:
Багатство й злиденність убога.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=469364
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 30.12.2013
В небі зорі волошкові,
Місяць влігся на сосні.
Мої ніжні колискові
Ти почуєш уві сні.
Прокрадусь, як давній спомин,
У твої солодкі сни.
Познімаю з тебе втоми,
Тільки сон не прожени.
Світлим променем кохання
Я пробюсь крізь млу розлук.
Поцілунком на світанні
Припаду до твоїх рук.
Соловейко дзвінко знову
Заспіває у гаю.
Не забуду цю чудову
Ніч в серпневому раю.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=469360
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 30.12.2013