Віктор Остроух

Сторінки (2/163):  « 1 2»

Інколи не знаю, що писати…

Інколи  не  знаю,  що  писати,
Інколи  не  знаю,  а  пишу,
Те,  що  не  зумів  колись  сказати,
Й  те,  що  я  нікому  не  скажу.
Губляться  слова,  чуттєвість,  ритми,
Вірш  різьблю  мов  камінь  дорогий,
В  ньому  є  потреба,  як  в  молитві,
Залишок  життя  мого  ясний.
Інколи  не  знаю…  та  тривога
Почуття  акумулює  в  риму,
Вірші  –  це  моя  жива  дорога,
У  житті  яка  ніяк  не  рівна.
Я  пишу  про  все:  що  відчуваю,
Те,  що  чую,  і  про  те,  що  бачу.
Поезія  мене  оберігає
Від  смутку,  від  печалі  і  від  плачу.
Інколи  не  знаю,  що  писати,
Інколи  не  знаю,  а  пишу,
Бо  багато  маю  що  сказати,
І  багато,  що  я  не  скажу…

28.  03.  2013

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=513571
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 25.07.2014


РЕЧІ. ВОКЗАЛ. РОСІЯ (сепаратистам)

Майдан.  Барикади.  Снайперів  ціль.
Анексування.  Війна.  Дивні  зміни.
Знову  пішла  Україна  на  міль,
Знову  народ  як  на  полі  мінному.
Сепаратисти,  ну,  як  ви  могли
Зрадити  неньку  рідненьку,
Хлопці  за  неї  життям  полягли,
Смерть  ходить  дуже  близенько.
Страшно.  На  сході  блукає  війна.
Ви  довели  все  до  цього!
Вищої  кари  у  світі  нема,
Як  покарання  від  Бога.
Знайте,  народ  вам  цього  не  простить,
Все  це  вам  дасться  взнаки,
Зможемо  вірою  правду  відбить,
Вас  же  зничтожать  роки.
Зрадили  ви  Україну  сповна,
Путін  для  вас  вже  месія,
Сепаратисти,  ідіть  ви  всі  на...
Речі.  Вокзал.  Росія.

23.  07.  2014

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=513045
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 23.07.2014


Сьогодні увійду у темну ніч…

Сьогодні  увійду  у  темну  ніч,
Зніму  з  плечей  своїх  накидку  сіру,
Не  буде  ні  дороги,  ні  узбіч,
Ні  радісних,  ні  згорених  облич,
А  тільки  очі  місячного  звіра.

Війду  мов  безпритульне  циганча,
Мене  ніхто  напевно  не  побачить,
Не  загориться  зоряна  свіча,
Лишуся  без  цілунків  і  пробачень,
Не  буде  більше  радісних  побачень,
І  посмішки  у  місячних  очах.

Я  побреду  навпомацки  без  ляку.
Усе  моє  життя  –  це  сущий  брід,
Мене  не  так  вже  легко  і  злякати,
Страшніше  щось  святе  в  житті  втрачати,
Та  завжди  коле  душу  сучий  дріт.

Війду  у  темну  ніч  немов  востаннє,
Трухлявий  час  прочеше  швидко  путь,
Та  я  не  сподіваюсь  на  кохання,
Мені  достатньо  вічного  втрачання,
І  що  вперед  ногами  віднесуть,

Як  не  сьогодні,  завтра,  то  колись.
Коли  то  буде?  Ох,  коли  то  буде?!
Ще  трохи  зможу  в  темряві  пройтись.
Ну,  зоре  ясна,  ясно  засвітись,
Як  не  мені,  то  хоч  би  іншим  людям.

30.  07.  2013

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=512917
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 22.07.2014


НІЧЕНЬКА

Ніч  крадькома  упала  на  село,
В  кутку  небеснім  погас  вже  каганець,
Мені  ж  то  й  дня,  як  ніби  не  було,
Бо  кожноденно  все  жду  його  кінець.
Аби  ковтнути  волого  повітря,
Насолодитись  тишею  нічною,
Послухати  прекрасний  шепіт  вітру,
Нанюхатись  фіалкою  пахкою.
Тремтіти  від  легкої  прохолоди,
Серпневий  місяць  стає  все  холоднішим,
Іти  посеред  таємної  свободи,
І  не  наслухатись  того  дарунку  –  тиші.
В  ту  пору  час  у  ногу  не  крокує,
Спиняється  годинник  ненароком,
Живу  по-справжньому  тоді,  немов  не  чую,
Як  за  спиною  вже  йдуть  ранкові  кроки.
Мені  ночами  чомусь  ніяк  не  спиться,
Ґрунтовною  дорогою  блукаю,
І  подорожі  ті  –  то  таємниця,
Ніхто  якої  крім  ночі  і  не  знає.
Ранок  прийде  прекрасний  і  тривожний,
Йду  до  хатини  своєї  відсипатись,
Щоби  наступної  ніченьки  прекрасної
Посеред  тиші  іще  раз  прогулятись.

25.  08.  2011

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=512916
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 22.07.2014


ФОТОГРАФІЇ

Ми  вже  не  будемо  такими  як  колись  –
Дітьми  малими,  вічно  молодими,
Роки  водою  в  землю  пролились,
Лиш  фотографії  лишаються  без  зміни.

Міняється  з  роками  цілий  світ,
Розходяться  навколо  всі  дороги,
Вершиться  в  небеса  один  політ,
Що  залишає  болю  і  тривоги.

На  фото  ми  веселі  і  щасливі,
На  них  і  мертві  наче  всі  живі,
Цвіло  життя  і  відцвіло  безсиле,
Закони  тут  жорстокі  на  землі.

І  як  не  плачуть  осінь  і  зима,
Уже  на  краще  не  ітимуть  зміни.
Ось  ми  жили,  і  ось  вже  нас  нема,
На  фото  ми  залишимось  живими.

17.  03.  2013

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=512486
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 20.07.2014


ЛІТО

А  вчора  була  весна,
Сьогодні  прекрасне  літо,
Чого  тільки  в  ньому  нема:
Дерева,  поля  і  квіти.
Це  все  заплелося  в  єдине,
(Як  волосся  у  товсту  косу),
В  природу,  безцінну  перлину,
В  безмежну  для  ока  красу.
В  ній  листя  тремтить  кучеряве,
То  вітер  так  грається  з  ними,
Промінчик  ллє  сонце  ласкаве
На  ще  недостигнуті  ниви,
В  яких  налилося  колосся,
Тепер  воно  тільки  всихає.
Тепер  мені  тільки  здалося,
Що  кращого  часу  немає.
Ах,  літо!  Ах,  спів  солов’я!
До  болю  так  рідний  цей  час,
В  якому  є  я,
Є  ти  мила  моя,
Та  тільки  нема  в  ньому  нас.

21.  07.  2012

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=512485
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 20.07.2014


Квітка

Я  у  тебе  на  підвіконні,
Хочеш  ти  цього  чи  ні,
Протираю  очі  сонні,
Трохи  плачу  у  вісні.
Я  лише  кімнатна  квітка,
Яку  рідко  поливаєш,
І  не  знаєш,  що  давно
Я  тебе  уже  кохаю.
Ти  не  бачиш,  як  у  мене
Листя  в’яне  нанівець,
Як  було  таке  зелене,
А  тепер  йому  кінець.
Як  відпали  стиглі  квіти,
Залишився  стовбурець,
Бо  замало  мені  світла,
То  й  прийшов  мені  кінець.
Бо  не  маю  я  тепла,
Що  від  тебе  так  жадала,
Ти  мене  не  цілував,
То  й  зів’яла,  то  й  пропала.
І  ти  навіть  не  помітив,
Те,  що  сталося  зі  мною,
На  путі  ти  іншу  встрітив.
Я  ж  була  тобі  сестрою.
Ось  тепер  на  підвіконні
Гину  я  від  самоти,
І  все  жду  твої  долоні,
Хоч  уже  не  прийдеш  ти.

16.  10.  2012

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=512206
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.07.2014


Пробач мене за цю відвертість…

Пробач  мене  за  цю  відвертість,
Пробач  за  цю  жорстоку  впертість,
І  за  такі  слова  палкі,
За  дні  самотні  нелегкі.

Прошу  не  гнівайся  на  мене,
За  лист  не  списаний  зелений,
І  за  твої  шалені  мрії,
Які  я  втілити  не  в  силі.

Пробач,  що  я  лише  година,
Й  вершин  не  в  силі  досягти,
Я  просто  теж  проста  людина,
Така  ж  самотня  як  і  ти.

23.  01.  2013

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=512205
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 18.07.2014


МОРСЬКА ПРОЗА

Так  ніжно  огортають  мене  хвилі,
Так  ласкаво  шепочуть  слова,
Слова  про  те  як  я  люблю  море.
Так  плавно  і  щиро  вони  заколисують
             мене  як  малу  дитину,
І  я  сміюся,
І  я  плачу  від  щастя.
То  є  подія  про  яку  я  так  довго  мріяв.
Так  сильно  я  дивлюсь  на  небесне  
             відзеркалення  у  воді,
Так  рясно  хвилі  збивають  з  пантелику
             цю  природню  картину.
Так  гарно  чайки  виспівують  денні  сонети,
Так  чудно  вітер  розмовляє  зі  мною  і  з  морем.
Я  намагаюся  відчути  те,  що  відчуває  море,
Намагаюся  віднайти  власні  хвилі,
Та  то  здається  не  здійснима  мрія.
Я  ступаю  босими  ногами  на  гладке
             омите  водою  роками  каміння,
Я  лягаю  на  змочений,  жовтий  як  кульбаба
             пісок,
І  сонце  на  тілі  моїм  залишає  пекучий  загар.
Любуюся  своїми  голубими  очима
             білою  піною,
Вона  захопила  усі  краї  моря.
Любуюся  віддаленним  до  нестями  горизонтом,
Горизонтом  між  небом  і  водою.
Автоматично  зберігаю  спогад
У  якому  в  ряд,  як  на  виставці  висять
             морські  картини.
Ковтаю  ненароком  солону  воду
             і  кривлюся  від  не  смаку.
І  від  цього  не  перестаю  любити  море.
Його  не  можливо  не  любити.
І  вдивляючись  навкруги  розумієш…
Що  то  є  не  звичайна,  але  вічна  любов.

2009  рік
Євпаторія  
                                                                                                             

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=511994
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 17.07.2014


МУЗА

Ти  мов  царівна  приходиш  до  мене,
Жінка  розкішна  у  свиті  зими,
То  ти  весна  й  своє  листя  зелене
В  гілля  вшиваєш  дерев  надсумних.
То  ти  з’являєшся  з  клавіш  рояля,
Музика  чиста,  що  душу  ятрить,
І  прикриваєш  обличчя  вуаллю,
Щоби  не  бачить,  як  серце  болить.
Ти  мов  пелюсточка  квітки  барвиста,
Ніжна  і  ясна,  мов  тонка  струна,
Ти  моя  жінка,  прекрасна  і  чиста.
Пташко  моя,  ти  у  мене  одна!
Ти  йдеш  до  мене  тризоряним    небом,
Блискавки,  громи  –  дарунки  твої,
Тільки  в  тобі  моя  творча  потреба,
На  українській,  на  рідній  землі.
Ти  йдеш  до  мене  з  прочитаних  книг,
З  вогника  свічечки,  що  на  вікні,
Прима  моїх  поетичних  інтриг,
Вічна  потреба  моя  у  тобі.
Прошу  ніколи  не  кидай  мене,
Бо  буде  важко  без  тебе  прожити.
Музо  моя,  дуже  прошу  тебе,
Дай  мені  шанс  –  усю  вічність  творити!

28.  12.  2012

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=511838
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 17.07.2014


Телефоную - у відповідь гудки…

Телефоную,  у  відповідь  гудки,
А  я  так  хочу  голос  її  чути,
І  щохвилинно  створюю  дзвінки,
Мовчання,  і  коло  так  замкнуте.

Душа  кричить:  без  неї  одиноко!
А  відстань  твердо  стала  перепоною.
Іще  дзвінок.  У  відповідь  жорстоке:
Абонент  поза  зоною.

16.  08.  2013

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=511635
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.07.2014


Не пускай мене до смутку…

Не  пускай  мене  до  смутку,
Не  рви  серце  на  розрив,
І  не  лий  мені  отрути,
Дощ  у  келих  на  розлив.

Не  жени  мене  від  себе,
В  дальнє  поле  навскосяк,
Тільки  неба,  тільки  неба
У  душі  і  у  думках.

Не  кради  із  рук  моїх
Років  пильних  світлу  юнь,
Не  жени  мене  у  гріх,
І  від  зла  мене  відсунь.

І  впусти  мене  у  літо,
І  від  себе  не  пусти.
Що  між  нами  зна  лиш  вітер,
Тільки  я,  і  тільки  ти.

15.  07.  2014

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=511536
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.07.2014


Що можна позаду лишити…

Що  можна  позаду  лишити?
Гарні  слова,  добрі  вчинки,
Щастя  стрімке  наче  вітер,
Дні,  що  не  мають  спочинку.

Завтра  щось  можна  дістати,
Вчорашнього  не  повернути,
Ми  живемо,  щоб  втрачати,
Ми  помремо,  щоб  забутись.

Все,  що  робилося  нами
Через  сто  літ  не  згадають,
Тільки  безсмертні  слова.

Вічне  сказане  віршами,
В  поезії  часу  немає,
Поезія  вічно  жива.

28.  11.  2013

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=511445
рубрика: Поезія, Сонет, канцон, рондо
дата поступления 15.07.2014


ЗІЙДІМОСЬ НА РОЗМОВУ!

Зійдімось  на  розмову  нелукаву,
Мої  прекрасні  щирі  вороги,
І  поведемо  бесіду  ласкаву
В  часи  бентежних  сумнівів  й  нудьги.
Давайте-но,  забудемо  образи,
Й  відкинемо  злі  стіни  протиріч,
Й  давайте  у  житті  тяжкому  разом
Не  розкидати  зло  зі  своїх  пліч.
Бо  сила  наша  в  щирому  добрі,
Бо  справжня  сила  зовсім  не  тілесна…
Давайте  жити  в  мирі  на  землі,
І  дружба  у  серцях  нехай  воскресне.
Забудемо  про  битви  і  свавілля,
І  зло  ми  занесемо  в  чорний  список,
Хай  вільно  колихає  вітер  гілля,
То  нашого  життя  ясний  відблисок.
Зійдімось  на  розмову,  любі  друзі,
Так  мало  у  житті  таких  розмов,
Давайте  не  лишатися  у  тузі,
Й  нести  у  серці  віру  і  любов.
Ви  не  соромтеся  усі,  бо  так  багато
Нас  назбиралось  вже  за  стільки  літ,
Й  влаштуємо  з  життя  велике  свято,
І  змінимо  на  краще  цілий  світ.

09.  01.  2013

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=511387
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 14.07.2014


ДИТЯТКО СПИТЬ

Дитятко  спить,  закриті  оченята,
Блукають  сни  у  сутінках  нічних,
Попід  голівку  ніжні  рученята
Малятко  склало.  Світ  увесь  затих.
Шурхливий  вітер  не  загляне  в  шибку,
Щоб  не  збудити  крихітних  очей,
Матуся  лиш  погойдує  колиску,
Й  співає  колисаночок-пісень.
Малятко  спить,  і  поглядає  татко,
Не  йметься  йому  й  досі  тої  віри,
Що  це  маля  лише  його  дитятко,
І  радощам  отим  немає  міри.
Скупа  сльоза  проклюнеться  в  очах,
Це  відчуття  найвище  в  цьому  світі.
Дитятко  спить,  у  кольорових  снах
Блукає  казка  крізь  шурхливий  вітер.

10.  07.  2014

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=511254
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 14.07.2014


Я ж просив тебе не плакати дощами…

Я  ж  просив  тебе  не  плакати  дощами,
Лити  сльози  повні  суму  й  кришталю,
Ти  пробач,  що  дуже  різкий  із  словами,
І  за  те,  що  не  сказав  тобі  люблю.
Я  ж  просив  тебе  минуле  позабути,
Та  на  емоційній  злобній  хвилі
Хочеш  теплих  днів  весни  відчути,
Вибач,  я  зробити  це  не  в  силі.
Я  ж  просив  шукати  щастя  не  в  розпуті,
Та  слова  мої  мов  вітер  викрав  час,
Дні  взаємні  перегорнуті,  забуті,
І  ніколи  вже  не  буде  нас.
І  не  ділиться  любов  на  до  і  після,
Не  розмиють  злі  дощі,  що  йдуть  навскіс,
Доки  почуттів  не  стихне  пісня,
Доти  і  не  буде  моря  сліз.
Я  ж  просив  тебе  не  плакати  дощами,
Березневої  пори  крихкий  кришталь
Розкотився  скрізь  дорогами  й  стежками,
Почуттів  моїх  німих  сумна  печаль.
Ти  пробач  за  ці  давно  пройдешні  кроки
До  весни,  яку  вважаю  за  свою,
І  за  всі  ось  ті  давно  минулі  роки,
У  яких  я  не  сказав  тобі  люблю.

16.  03.  2013

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=511162
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 13.07.2014


ЯБЛУЧНА МРІЯ

Літо,  а  холодом  віє,
В  серці  іще  зима,
Ти  моя  яблучна  мрія,
Більше  такої  нема.

Білий  налив  розіллєш,
Пахнуть  усі  сади,
Ти  моя  яблучна  мрія,
Іншої  не  знайти.

Я  вже  давно  хмілію,
Трунку  відпив  сповна,
Ти  моя  яблучна  мрія,
На  цілий  світ  одна.

Досі  очам  не  вірю,
Дивне  це  почуття,
Ти  моя  яблучна  мрія,
Мрія  на  все  життя.

11.  07.  2014

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=511051
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 13.07.2014


ЗАЛА І Я

Вікна  ховають  протравлену  душу,
Пилом  припав  білосніжний  рояль,
Так  у  житті  обірвалися  струни,
Їх  замінити  не  можна  на  жаль.
Зала  самотня  й  відлуння  лунке,
Тричі  мій  голос  звучати  тут  може,
Б’ється  крізь  скло  проміння  парке,
Але  зігріти  мене  вже  не  може.
Мерзне  душа  від  нудного  життя,
Зиряють  стіни  на  мене  вороже,
Десь  у  кутку  павукове  шиття,
Стеля,  як  небо  похмуре  й  негоже.
Дивляться  скоса  на  мене  ікони,
Звести  свій  погляд  не  можу  на  них,
Цока  годинник  невтомно  і  сонно,
Рахуючи  час  років  молодих.
Все  тут  давно  таке  застаріле,
Що  аж  на  серці  з’явилась  іржа,
Ця  зала  самотність  лише  потерпіла,
Й  мене  самота  усе  не  полиша.
Зала  і  я,  як  схожі  ці  долі,
Колись  молоді,  а  потім  старі,
Лиш  думка  про  щастя  летить  мимоволі,
Але  потопає  вона  у  Дніпрі.
Ні  вікна,  ні  стіни  мене  не  врятують,
Самотність  так  туго  ці  руки  зв’язала.
Як  жаль,  що  цю  сповідь  ніхто  не  почує,
Як  жаль,  що  цю  сповідь  лиш  визнає  зала.

15.  05.  2012

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=510335
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 09.07.2014


Буйнисті трави вітер проколише…

Буйнисті  трави  вітер  проколише,
В  зірковім  сяйві  не  видать  краси,
Я  вириваюсь  із  нічної  тиші,
Встаю  із  крапель  свіжої  роси.

Іду  у  день  турботливий  і  сивий,
У  ньому  втрачу  дивну  тишину.
Чому  лише  вночі  такий  щасливий,
А  вдень  очей  зрадливих  не  зімкну?

Я  вже  збагнув:  доби  для  мене  мало,
Життя  в  нічних  відрізках  пролетить,
А  крім  ночей  нічого  не  зосталось.
Як  цю  несправедливість  зупинить?

08.  07.  2014

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=510200
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 09.07.2014


КАДРИ

Все  залишиться  в  кадрах  не  проявлених  знімків,
І  усмішка  твоя,  і  твої  почуття,
Те,  що  сталось  між  нами,  ми  у  тому  не  винні,
Просто  доля  така,  ну,  таке  вже  життя.

І  не  скаже  нічого  нам  вчорашнє  майбутнє,
Але  серце  не  край,  це  ще  не  епілог,
Просто  знай,  що  тепер  я  для  тебе  відсутній,
А  гріхи  всі  мої  то  розсудить  вже  Бог.

Все  залишиться  в  кадрах  не  проявлених  знімків,
Тільки  пам'ять  свою  обдурити  ніяк,
Все  карбую  в  думках  учорашні  світлини,
У  альбомі  із  спогадів  ти  залишишся  всяк.

Та  майбутнє  вчорашнє  патентує  для  нас
Неповторні  шляхи  у  чарівнії  краї,
Адже  долю  вирішує  величності  час,
У  якій,  без  образ,  я  тебе  не  згадаю…

01.  03.  2013

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=510112
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.07.2014


Пробачте мені, моя мамо…

Пробачте  мені,  моя  мамо,
Що  я  не  послухався  Вас,
І  вільно  пішов  до  Майдану,
В  тривожний  ненависний  час.
Пішов  визволяти  країну,
Яку  відібрали  у  нас,
Пішов  і  навіки  загинув,
Назавжди  покинувши  Вас.

Пробач  мене,  прошу,  кохана,
Не  слухавсь  твоїх  остеріг,
І  вільно  пішов  до  Майдану,
Й  себе  поховав,  не  зберіг.
Я  мужньо  тримав  оборону,
Та  влучила  куля  у  ціль,
Такий  молодий,  безборонний
Покинув,  залишивши  біль.

Пробачте  мене  мої  діти,
Без  батька  залишились  ви,
На  вас  буду  з  неба  глядіти,
Ростіть,  мої  милі  людьми!
Ніколи  в  життя  не  впускайте
Ні  кривди,  не  злої  брехні.
Любіть  Україну,  і  майте
Добро  лиш  на  радість  мені!

Пробачте  усі,  я  люблю
Всіх  вас  і  мою  Україну,
Я  вперто  стояв  у  бою,
За  неньку,  рідненьку  загинув,
Майдан  повернув  вам  свободу.
Її  бережіть  ви  уклінно,
Й  прошу  одного  лиш:  народе,
Люби  й  бережи  Україну.  
     
26.  02.  2014

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=509879
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 07.07.2014


А ДЕНЬ ЯК ДЕНЬ…

А  день  як  день,  а  ніч  таки  казкова,
Крізь  шибку  неба  місяць  прогляда,
Я  в  ночі  тій  закохуюсь  у  слово,
І  слово  те  -  мелодія  свята.

Життя  іде,  а  слово  зостається,
Тривожний  час  запишеться  в  рядки,
Недобрий  завжди  лихо  засміється,
А  щирий  їх  відчує  залюбки.

А  день  як  день,  і  ніч  втамує  спрагу,
Солодких  слів  оспівані  вірші,
Щасливець  я  і  це  моя  відвага,
Моє  життя  і  сенс  моїй  душі.

05.  07.  2014

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=509757
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 07.07.2014


CОКІЛ

Куди  летиш  мій  любий  пташе,
Подалі  від  мої  очей?
Чому  не  хочеш  як  і  завше
Сідати  на  моє  плече?
Навіщо  ти  розправив  крила,
І  в  небо  синє  полетів,
В  якім  хмарини  мов  вітрила,
І  сотні  стомлених  вітрів?
Чом  став  боятись  моїх  рук?
Зникаєш  цяткою  вгорі.
Ти  ж  син  ось  цих  степів  і  лук!
Тут  твоє  місце  на  землі!
Чому  тобі  так  забаглося
Мене  лишити  одного,
У  цьому  світі  безголосся?
Скажи,  мій  пташе,  для  чого?
Куди  летиш?  Чи  повернешся
Похмурим  днем,  а  чи  дощем?
Ох,  пташе,  пташе,  рвеш  ти  серце
У  ньому  зараз  біль  та  щем.
Лети,  лети  мій  любий  пташе,
Подалі  від  моїх  очей…
Але  прошу  тебе,  як  завше
Вертайся  на  моє  плече…

19.  01.  2013

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=509719
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 06.07.2014


А ДОЩ ІДЕ…

А  дощ  іде  красивий  і  печальний,
Бринить  сльозою  на  одній  струні,
І  навкруги  доріженьки  дзеркальні
Ховаються  в  росистій  сивині.
Стрімкоголосий  вітер  без  напруги
Сховався  у  вербовому  гіллі,
А  дощ  іде,  а  дощ  іде  по  кругу,
Іде  прекрасний  на  моїй  землі.
І  все  навколо  наче  оживає,
І  весь  мій  край  у  золоті  стоїть,
А  дощ  іде,  а  дощ  усе  змиває,
Змиває  зло  із  прожитих  століть.
А  дощ  іде  красивий  і  печальний.
Ой,  не  печалься,  друже,  просто  йди,
А  пройдеш  ти,  доріженьки  дзеркальні,
Як  вийде  сонце,  стануть  із  води…

14.  03.  2013

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=509575
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 06.07.2014


ЦНОТА

Розтібнулися  ґудзики  в  сорочці,
Показалось  мужнє  тіло  волохате,
Так  кортіло,  так  жадало  в  першу  ніч…
Від  думок  почав,  як  птах  літати.
Заціловує  навік  свою  дружину,
Що  сьогодні  вінчались  перед  Богом,
На  святі  цілувались  без  упину,
І  від  танців  оббили  всі  пороги.
Обнімав  її  на  білосніжній  простині,
І  тримав  її  сильно  чоловік,
Так  жадав  тієї  насолоди,
Не  на  день,  не  два,  на  цілий  вік.
Заскрипіло  ліжко  відчайдушно,
Молоді  злилися  враз  тілами,
Закричали  від  тої  насолоди,
Бо  сталося  щастя  те  жадане.
Обціловує    губи,  шию,  груди,
Хоч  би  щастя  теє  не  скінчалось,
Але  ніч  на  скоро  вже  минала,
І  ранок  ясний  подружжя  це  вітав.

Сидить  збентежено  чоловік  в  постелі,
На  білу  простинь  скоса  погляда,
А  простинь  та  ріже  йому  очі.
–  А  де  дівоча  незайманість,  цнота?
Чому  на  простині  не  з’явилось  крові?–
І  гострий  погляд  у  собі  ховає.
Та  усміхається,  і  йому  говорить:
–  Ти  не  сварися  любий,  так  буває…

2008

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=509364
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 05.07.2014


ГРІХОПАДІННЯ (Вигнанці з раю)

Було  нам  добре  у  раю,
Давно  про  це  ти  знаєш,
Я  ніс  тобі  любов  свою,
А  ти  несла  навзаєм.
Блукали  ми  серед  краси,
Яку  нам  Бог  створив,
І  я  тобою  тільки  снив,
Коханням  сильним  жив.
Бо  ти  несла  палке  тепло,
І  повний  віз  добра,
Так  у  житті  цьому  дано,
Що  ти  з  мого  ребра.
Ми  були  чисті,  мов  святі,
Й  про  зло  навіть  не  знали,
Аж  поки  на  твоїй  путі
Злі  сили  не  повстали.
Змій  вився  гордо  на  гіллі,
То  сатана,  а  ти  не  знала,
Подав  він  яблуко  тобі,
Й  його  ти  скуштувала.
А  Бог  же  нас  попереджав:
Із  дерева  пізнання
Добра  і  зла,  не  куштувать
Плоди.  Змій  мав  старання
Наговорити  бог  зна  що
Тобі,  дурна  ти  жінко,
Хотіла  стати  наче  Бог,
Гріхом  опали  вчинки.
Мені  те  яблуко  дала,
Я  їв  із  не  хотінням.
Чому  ж  тоді  подія  ця
Моє  гріхопадіння?
Мало  у  тім  вини  моєї,
Та  я  у  своїм  вчинку  каюсь,
І  днини  вже  нема  тієї
Святої.  Нас  вигнали  з  раю.
Тепер  нам  тяжко  жити  в  світі,
Трудитись  важко  на  землі,
Тепер  й  так  буде  нашим  дітям,
І  в  цьому  винні  тільки  ми.
Але  гріх  наш,  і  ми  повинні
Відповідальнішими  бути,
Нема  любові,  каюсь  нині,
До  раю  ж  більше  не  вернутись.

14.  04.  2012

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=509362
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 05.07.2014


ДОНЕЧЦІ

Ти  вперше  знайомишся  з  весною,
Для  тебе  вперше  зацвіли  сади,
Ти  спиш,  а  я  милуюся  тобою,
Всміхаєшся,  як  сонце  до  води.

Веселкою  впадаєш  в  моє  серце,
Теплом  обігріваєш,  як  вогонь,
Малесенька,  щаслива,  трохи  вперта
Даєш  мені  торкнутися  долонь...

Проводиш  ніжно  пальчиком  по  шкірі,
Крізь  сон  не  пролітає  смуток,  страх,
Дивлюсь  на  тебе  і  такий  щасливий,
Аж  сльози  виступають  на  очах.

03.  07.  2014

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=509290
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 04.07.2014


Я зайду у поле травами густе…

Я  зайду  у  поле  травами  густе,
І  сполохаю  таку  красиву  пташку,
Все  навколо  завесніло,  все  цвіте,
А  мені  чомусь  не  радісно  а  важко.

Щедро  променями  сонце  майорить,
Щедро  вітер  грає  ніжними  листками,
Все  так  добре,  а  мені  чомусь  болить
У  душі  гіркій  така  правічна  драма.

Я  іду  у  поле  те,  щоб  рятуватись,
Щоби  смуток  подолати  свій  на  мить,
Все  навколо  завесніло  так  багато,
І  лише  заради  цього  варто  жить.

03.  05.  2013

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=509164
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 04.07.2014


Щастя - то шлях нездоланний…

Щастя  -  то  шлях  нездоланний,
Довго  по  ньому  іти,
Щоби  дістатись  жаданого,
Щоби  мети  досягти.

Щастя  -  то  шлях  непокорний,
Як  по  життю  не  іти,
Долі  нещадні,  потворні,
Мов  вороги,  мов  кати.

Тільки  мені  в  цьому  світі
Тайну  дано  пронести,
Ту,  яку  знає  лиш  вітер,
Щастя  моє  -  то  є  ти.

06.  12.  2012

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=508612
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 01.07.2014


СВІТ

З'юрмилися  дерева  в  гаю,
Співали  пісню  весняну,
Серед  сріблястого  розмаю
Косили  люди  ярину.

Прекрасний  світ  здавався  тихим,
Так  показалось  і  вітрам,
Вони  зробили  купу  лиха,
Вони  зчинили  шум  і  гам.

Кригу  засухи  зруйнували
Дощі  холодні  і  густі,
Лише  роса  одна  осталась
Лежать  намистом  на  землі.

Поволі  дме  холодний  вітер,
Розкішний  світ  під  небом  чахне,
У  полі  найпрекрасні  квіти
Цвітуть  барвисто  і  не  пахнуть.

Село  розкинулося  близько,
І  в  густій  зелені  втопилось,
А  сонце  світить  усім  блиском,
І  хмари  в  небі  розтворились.

Чудовий  світ,  прекрасний  світ,
У  ньому  я  живу,
Серед  природи,  серед  трав
Його  кохаю  і  люблю.

2008

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=508396
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 30.06.2014


Я сила всього світу непоборна…

Я  сила  всього  світу  непоборна,
Я  твердь  землі,  бери  мене  в  полон,
Я  книга,  що  іще  не  надрукована,
Але  уже  написана  давно.
Я  кремінь,  притаманна  мені  мужність,
Я  мужній  і  ця  вада  до  лиця,
Я  море,  що  закутане  у  мушлю,
І  що  немає  краю  і  кінця.
Я  степ  і  мене  трави  обіймають,
Я  горизонт,  я  віхола,  я  сніг,
Я  скрізь,  і  мене  начебто  немає,
Я  радість,  щастя,  смуток,  біль  і  гріх.
Я  небо,  птах,  я  щирість  і  любов,
Я  цілий  світ  і  вся  моя  країна.
На  цьому  світі  я  лише  не  Бог,
На  цьому  світі  я  лише  людина.

05.  08.  2013

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=507893
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 28.06.2014


НА БАЛІВСЬКОМУ КАНАЛІ

Ластівки  літали  низько  над  водою,
Черкали  по  хвилях  боязно  крилом,
На  піску  сиділи  разом  ми  з  тобою,
І  шептали  ніжно  тільки  про  любов.
Комиші  шуршали,  голосне  звучання,
Небо  майорило  хмарами  рідкими,
Ми  шептались  тихо  тільки  про  кохання,
І  ніхто  не  знав  те,  як  ми  любили.
Береги  мовчали,  їм  немає  ходу,
І  вода  змивала  золоті  піски,
Цілували  ми  водяну  природу,
Це  напевно  щастя  за  усі  роки.
На  піску  сиділи  ми  з  тобою  разом,
Так  би  просидіти  нам  з  тобою  вік,
У  палкій  любові,  тільки  без  образи,
Й  мабуть  загубили  б  ми  коханню  лік.

28.  06.  2013

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=507654
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.06.2014


НЕ АВЕЛІ

Усі  ми  грішні,  усі  ми  люди  -  Каїни,
Хтось  скаже,  що  в  усьому  винен  час,
Творімо  зло,  і  знову  ж  таки  каємось,
І  просим  Бога,  щоб  пробачив  нас.
Насухо  душі  наші  почерствіли,
Клянем  усе  й  усіх,  ну,  як  завжди,
Ми  людяність  під  корінь  всю  скосили,
І  плачемо  від  болю  і  біди.
Ми  вбили  у  собі  усе  святе,
Ми  перестали  вірити  у  Бога,
І  боїмось  тепер,  що  далі  жде,
Напевно  зашлакована  дорога.
Ми  звикли  тільки  плакатись  й  клясти,
Усі  ми  Сатани  яскраві  жертви,
Ідемо  так,  і  будемо  іти,
Бо  люди  ми  -  створіння  дуже  вперті.
А  щось  змінити  в  нас  немає  хисту,
Нам  то  байдуже,  просто  нецікаво.
Лише  одне  питання  в  думці  висне:
Чи  є  хоча  б  один  серед  нас  Авель?

26.  07.  2013

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=507392
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 25.06.2014


Небо, небо, де не ми…

Небо,  небо,  де  не  ми,
Де  птахам  таке  роздолля,
Машуть  сильними  крильми
Може  десь  над  Фаверолем.
І  не  крикнути  у  слід,
Що  візьміть  мене  з  собою,
Щоб  і  я  побачив  світ
Не  обізнаний  ще  мною.
Або  ж  дайте  пару  крил,
Я  із  вами  полечу,
Та  лиш  чую  гордий  крик
До  образи,  до  плачу.
Ну,  й  летіть  без  мене  ви,
Я  на  вас  не  ображаюсь,
Тільки  в  глибині  душі
І  тривожусь,  і  ридаю.
Небо,  небо,  що  ж,  чекай
Поки  й  я  створю  політ,
Щоб  кричати  на  весь  край
Лиш  одне  святе:  J'habite!

28.  07.  2013

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=507389
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 25.06.2014


Як так могли ми друзі розминутись…

Як  так  могли  ми  друзі  розминутись?
Як  так  могли  ми  друзі  розійтись?
Іти  життям  нестерпним,  неминучим,
І  всю  дорогу  думати  про  вись.
Чому  на  мене  ви  тепер  надуті?
Не  разом  ми  пішли  в  дорогу  смутну.
Ви  радощі  знахолили  в  розпуті,
А  я  шукав  в  поезії  притулку.
Не  по  путі  прокладений  наш  шлях,
Не  можу  я  і  досі  з  вами  вжитись.
Пробачте,  друзі,  якщо  щось  не  так,
За  вас  я  буду  інколи  молитись.

13.  06.  2013

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=507006
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 24.06.2014


Ще там панує тепле літо…

Ще  там  панує  тепле  літо,
Летить  із  махом  тужих  крил,
Ще  там  в  садах  квітують  квіти
Й  врослись  дуби  у  небосхил.
Ще  шиють  нитки  пурпурові
Вечірнє  сонце  золоте,
Там  так  прекрасно,  так  чудово,
Де  горя  й  суму  не  знайдеш.
Ліси  співають  там  пташками,
Струмки  вишіптують  пісні,
Там  є  взаємності  з  дощами,
Що  так  приємні  й  голосні.
Там  певно  рай,  бо  дуже  схоже,
Туди  хотіла  би  і  ти,
От  тільки  ми  ніяк  не  можем
Той  край  чарівний  віднайти.

31.  07.  2013

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=506901
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 23.06.2014


Чом ти журишся, біле личенько…

Чом  ти  журишся,  біле  личенько,
Біле  личенько  молоде?
Заплела  у  волосся  стрічечки,
Але  квіткою  не  цвітеш.
Чом  мовчиш,  як  тонка  тополенька?
Долю-зрадницю  все  цураєш,
І  сумуєш  з  цієї  доленьки,
Що  коханнячка  та  й  не  маєш.
І  не  згадуєш  тії  ніченьки,
Як  любилися,  як  кохалися,
За  долиною,  журавлиною
Цілувалися,  в  щастя  гралися.
Як  співав  нам  сокіл  ясненький
В  чистім  полі  серед  трав,
Було  добре  нам,  так  прекрасненько,
Вечір  свічкою  догорав.
Чом  не  згадуєш  тої  радості,
На  устах  твоїх  сохнуть  слізоньки,
В  чорних  круках  тане  серденько,
Розплітаєш  свої  чорні  кісоньки...

Жаль,  минули  ті  дні  чудовії,
Мед-горілочка  й  не  гірчить,
Коси  сивії,  вже  удовія,
Тільки  душенька  та  й  не  спить.
Відчуваєш,  козаченько  твій
Приголубить  враз,  як  колись.
Лиш  позви  мене,  хоч  і  старого,
Щоби  муки  усі  пролились...

2009

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=506785
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.06.2014


ЩАСТЯ - МИТЬ

Це  щастя  -  мить,  метеликом  пурхне,
Якщо  рукою  вчасно  не  зловити,
Життя  як  птах  злетить  і  промайне.
Куди?  Про  це  не  варто  говорити.
Вчепись  очами  у  ясну  блакить,
В  магічні  ночі  і  яскраві  дні,
Усе  вже  квітне,  тільки  щастя  -  мить,
Давно  вже  не  дароване  мені.
Вдивись  у  світ  до  матінки-природи,
Впади  в  її  долоні  назавжди,
Бо  кращої  ти  не  побачиш  вроди
Крізь  сонячні  розпечені  сліди.
Впади  в  її  обійми  міцно-міцно,
І  буде  вітер  щедрістю  трусить,
Біля  природи  твоє  життя  розквітне,
А  все,  що  інше  -  то  лише  на  мить.
Не  зволікай  з  думками  й  почуттями,
Усе  можливо  в  світі  цім  змінить,
Це  щастя  -  мить,  така  печальна  драма,
Струною  літа  щиро  забринить...

22.  06.  2014

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=506688
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 22.06.2014


ІСТИНА

Шукаю  істину  твого-мого  життя,
Та  здогадки  мої  ще  жебракують.
Тримаю  на  руках  мале  дитя,
І  я  над  ним,  як  німб,  що  порятує.
І  це  дитя  неначе  первоцвіт
Свої  пелюстки  білі  розпустило,
Іще  мабуть  не  знає  білий  світ  -
На  все  життя  мене  він  ощасливив.
І  сколихнуло  серце  мов  трава,
І  у  очах  осінньо  задощило,
Наповнена  щасливістю  душа,
Вона  в  мені  така  пресвітла,  щира.
У  дітях  тільки  наше  майбуття,
І  в  цьому  моя  істина,  авжеж.
Тримаю  на  руках  мале  дитя,
І  я  над  ним,  як  німб,  що  збереже.

05.  10.  2013

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=506584
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 22.06.2014


Іскрило літо сонячним промінням…

Іскрило  літо  сонячним  промінням,
Зеніт  блакиттю  неба  засіяв,
А  ми  збирали  золоте  каміння,
Що  дарувала  матінка  земля.

Вітри  турляли  нездійсненні  мрії,
Втрачали  ми  сміливості  політ,
Ішли  удвох  життям  у  безнадії,
Що  ще  на  краще  зміниться  наш  світ.

Вело  нас  літо  на  стежки  раптові,
І  липи  цвіт  дурманив  нам  мізки.
Ми  йшли  удвох,  закохані  у  слово,
Закохані  назавжди  й  навіки.

16.  06.  2013

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=506515
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.06.2014


Пройдуть роки, колись я постарію…

Пройдуть  роки,  колись  я  постарію,
І  посивіє  в  мене  голова,
Життям  тяжким  напевно  захмілію,
Але  святим  залишаться  слова.

Пропише  час  свою  жорстку  потворність,
І  у  очах  запасмурніє  даль.
В  поезії  ж  лишиться  неповторність,
А  у  житті  залишиться  печаль.

Пролине  все,  пройде,  промчить,  проїде,
Лиш  оглядатись  зможу  я  назад.
Як  жив,  так  і  у  смерть  таку  поїду,
Де  жде  мене,  авжеж,  не  райський  сад...

30.  05.  2013

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=506403
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 21.06.2014


Навколо скільки божої краси…

Навколо  скільки  божої  краси,
Навколо  скільки  спогадів,  обманів.
Якщо  мене  ти  любиш,  то  люби,
Але  кохання  це  завжди  омана.

Якщо  ти  бачиш  світ  в  усій  красі,
Якщо  ти  відчуваєш  Бога  ласку,
То  ти  свята  людина  на  землі,
А  значить,  що  життя  твоє  -  це  казка.

19.  04.  2013

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=506211
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 20.06.2014


НАДРУКУЮ ТОБІ ЛЮБОВ…

Надрукую  тобі  любов,
Ту,  яку  ти  іще  не  читала,
А  ти  би  знала,  що  на  двох
Кохання  це  не  так  вже  й  мало.
А  ти  би  знала,  що  на  двох
Кохання  може  і  не  бути,
Усим  на  світі  править  Бог,
І  часом  виникша  розпута.
Надрукую  любов  мов  книгу,
Щоби  ти  її  вік  читала,
Ту  любов,  що  не  скресне  кригою,
І  якої  не  буде  мало.
Сторінки  не  протруться  часом,
А  життя  лише  тільки  з'яснішає,
А  кохання  ніколи  не  згасне,
А  кохання  лише  зміцнішає.

25.  11.  2013

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=506029
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.06.2014


ЗАПРОШЕННЯ В ЛІТО

Я  запрошую  Вас  у  літо,
Не  баріться,  ідіть  сюди,
Поведу  Вас  туди,  де  квітнуть
В  чорнобривцях  мої  сади.
Де  лоскоче  крило  орлине
Неба  сонячного  блакить,
Поспішайте  сюди,  тут  лине
Лиш  прекрасна  і  щира  мить.
Літо  це  дощове  і  тепле,
Буде  добре  і  Вам  і  мені,
Бо  без  Вас  затерпає  серце,
І  нестерпно  стає  на  землі.
Ми  підемо  у  парі  стежками
Ніжним  літом  далеко  кудись,
Й  розійдемось  під  осінь  без  драми.
Може  ж  стрітемося  ще  колись?

05.  06.  2013

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=505944
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 18.06.2014


Говорить Майдан, його слово вагоме…

Говорить  Майдан,  його  слово  вагоме,
Говорить  народ,  не  попреш  проти  нього,
Говорить  весь  світ  про  мою  Україну,
В  які  вже  за  сотню  небесну  загинуло.
Тривожна  година,  ненависна  лють,
Росія  -  вже  ворог,  болюча  ця  суть,
Росія  давно  вже  не  братська  країна,
Росія  -  це  путінська  владна  руїна.
А  ми  стоїмо,  ми  тверда  оборона,
Народ  -  це  найкраща  для  нас  охорона,
І  хай  хто  що  каже,  нехай  і  клюють,
Але  ми  покажемо  ворогу  лють.
Майдан  доказав,  що  народ  не  спинити,
Майдан  доказав,  що  ми  прагнемо  ЖИТИ.
Боротися  будемо  аж  до  загину,
Та  не  віддамо  ворогам  Україну.

17.  04.  2014

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=505938
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 18.06.2014


ДАЙТЕ ДУШІ!

Душі  хоч  крихту,  щоби  сіяти  сонцем,
Щоби  життя  моє  стало  яснішим,
Щоби  зумів  розгледіти  у  ній
Свою  любов  навічно,  виразніше.
Мені  б  ходити  усе  життя  крізь  стіни,
Ось  так  би  завжди  за  тобою  проходив,
Але  сучасність  нищить  мою  гідність,
То  й  у  путі  своїй  у  бік  скривив.
Хіба  не  з  віршів  як  квітка  виростав,  
Щоб  саме  зараз  трояндою  цвісти,
А  я  засох,  бутоном  ще  зав'яв.
То  як  же  міг  я  за  тобою  йти?
Чому  всі  мрії,  то  єдиний  спадок,
Який  мені  від  когось  дістався?
Хіба  я  більшого  в  цьому  житті  не  вартий?
Нащо  ж  тоді  покинутим  рождався?
Душі  хоч  краплю,  щоби  хоч  хтось  почув,
Що  я  без  неї,  як  люди  без  повітря,
Щоби  хоч  хтось  моє  життя  відчув,
І  сам  сльозу  свою  на  щоці  витер.
Хоч  зло  таки  можна  подолати,
Мені  ж  здається  воно  неподоланним,
Тому  й  продовжую  голосно  кричати:
Душі  хоч  крихту,  краплю  так  благанну!

2009

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=505776
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 17.06.2014


ХТО СТВОРИВ ДОЩ?

Хто  створив  дощ,
Краплю  розтавшу  у  небі?
Ти  все  мовчиш,
Ти  все  тремтиш,
Відповідь  знати  не  треба.
Ти  мочиш  ноги  в  холодну  росу,
Останню  надію  укравши,
Тепер  тільки  поруч  з  тобою  іду,
Кохання  від  тебе  не  мавши.
Строкате  вбраня  злегка  прилипа
До  тіла  твого  дівочого,
Натура  спокійна,  душа  заслабка,
Така  половина  жіноча.
Ти  серед  дощу  пускаєш  сльозу,
І  я  того  тільки  не  бачу.
Хто  створив  дощ,  краплю  тремку?
Питаю,  сам  ледь  не  заплачу...

17.  12.  2011

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=505639
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 17.06.2014


ОРКЕСТРУ НЕ БУДЕ!

Оркестру  не  буде,  зламалися  скрипки,
Порвалися  струни  і  музики  ніц.
А  наше  життя  наче  кладочка  хитка
Складається  з  болей,  проблем  і  каліцтв.
Куди  не  дивись  -  скрізь  обмеження,  стіни,
І  місця  душі  уже  певно  нема,
А  ми  ідемо  крізь  життя  швидкоплинне,
Немає  мелодій,  лиш  тиша  німа.
І  де  там  узятись  отій  рівновазі,
Аби  зачерпнути  хоч  ноту  чуття?
Оркестру  не  буде!  Лиш  тільки  наразі
Проходить  в  неспокої  наше  життя.
Проходить  і  скрізь  зустрічає  кордони,
Немає  мелодій,  лиш  є  крики  зла,
Зламалися  скрипки,  одні  перепони,
І  щастя  не  буде,  все  щезло  до  тла.
І  вже  не  проклюнеться  той  пагінець,
Що  людяність  в  людях  розбудить.
Ідемо  вперед,  у  жахливий  кінець,
Де  є  тільки  смерть  і  оркестру  не  буде.

29.  04.  2014

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=505560
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 16.06.2014


ЦВІТУТЬ АБРИКОСИ

Цвітуть  абрикоси  на  фоні  війни,
Їм  не  відчувається  острах  ворожий.
Цвітуть,  то  й  цвітуть,  бо  це  подих  весни,
І  ворога  натиск  тяжкий  і  безбожний.

Цвітуть  абрикоси,  мороз  по  ночам
Бездушно  зриває  той  цвіт.
Весна,  а  навколо  правічний  бедлам,
Який  полонив  увесь  світ.

Цвітуть  абрикоси.  Де  взяти  снаги
Жорстокість  віддать  на  покоси?
Весна,  а  в  країні  ворожі  сніги,
Війна  і  цвітуть  абрикоси.

02.  04.  2014

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=505447
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 16.06.2014


Сонячно, тепло, усе як завжди…

Сонячно,  тепло,  усе  як  завжди,
Сонце  прокочує  сальто  нехитре,
Бігають  кола  на  плямах  води,
Шкіру  погладжують  кігтики  вітру.
Чути  ласкаве  пташине  попурі,
Квітнуть  іриси  за  тиновим  бортиком,
Пахнуть  квітучі  каштани  понурі,
Дивляться  хмари  крізь  сонячну  оптику.
Стежки  неходжені  вщент  заростають,
Трави  стоять  вже  по  пояс  некошені,
Все  вже  навколо  живе  і  співає,
Легким  туманом  думки  запорошує.
Що  ж,  надивлюсь  на  красу  досхочу,
Тільки  весна  лиш  тепер  безкоштовна.
Дотик  моєї  душі  і  плачу,
Символ  життя  мого,  мить  неповторна.

11.  05.  2013

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=505334
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 15.06.2014


КОЛИСКОВА ДЛЯ ДОНЕЧКИ

Спи,  дитинко  моя,  засинай
У  блакитній,  як  небо  колисці.
Бачиш,  он  догорів  небокрай,
І  вже  нічка  надходить  пречиста.
Добрі  сни  хай  тебе  приласкають,
Доторкнуться  до  твоїх  пліч,
І  у  них  нехай  завжди  сяють
Світлі  зорі  у  темну  ніч.
І  хай  будуть  ті  сни  кольорові,
В  оченятах  прекрасний  сміх,
Спи,  маленька  моя  любове,
Незгасима  на  цілий  світ.
Вкрию  ковдрою  ніжно  і  тихо,
Поцілую  у  щічки  рум'яні,
Усміхнешся  крізь  сон,  така  втіха,
Моя  доню  найбільше  жадана.
Спи  малесенька,  відпочивай,
Нехай  сон  тобі  добрий  присниться,
Спи,  дитинко  моя,  засинай
У  блакитній  як  небо  колисці.

26.  09.  2013

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=505273
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 15.06.2014


Скільки води із тих пір протекло…

Скільки  води  із  тих  пір  протекло,
Скільки  каміння  жбурнули  у  воду,
Скільки  гіркого  всього  пробуло,
Все  під  напружним  законом  природи.

Скільки  реакцій  на  те  -  не  злічити,
Терактовий  вітер  все  дує  в  лице.
Важко,  як  важко  по  світі  ходити,
Знаючи  що  десь  попереду  смерть.

Скільки  лихого  у  світі  було,
Ми  все  ж  лишились  простими  людьми,
Нас  лиш  одне  у  житті  потрясло:
Минають  життя,  і  минаємо  ми.

30.  08.  2013

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=505094
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 14.06.2014


Я серцем ненароком одболю…

Я  серцем  ненароком  одболю,
Навколо  себе  зерна  щасть  розсію.
Ти  знаєш  -  я  тебе  іще  люблю,
Та  боляче  робити  вже  не  смію.

Та  чи  повіриш  ти  моїм  словам?
Здається,  я  розтратив  твою  віру,
Тепер  корюся  лиш  похмурим  дням,
І  вже  між  нами  глибочезна  прірва.

Ти  знаєш  -  я  тебе  іще  люблю,
Без  тебе  не  навчився  й  досі  жити.
Я  серцем  ненароком  одболю,
Аби  тебе  одну  лише  любити.

21.  11.  2013

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=505092
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 14.06.2014


УЯВА АПЛОДУВАЛА: БРАВО!

Уява  аплодувала:  браво!
Думки  і  досі  парили  мізки,
І  серед  цього  вдумчого  навалу
Летіли  мною  прожиті  роки.
Я  йшов  життям  красиво  і  шляхетно,
Топився  в  мріях,  зась  вам  віднайти.
А  що  я  для  життя  зробив  конкретно?
Лиш  можу  мову  віршами  плести.
Я  у  житті  далеко  не  прагматик,
І  не  філософ,  того  не  дано,
Але  мені  й  моїх  думок  достатньо,
Щоб  все  мені  було  не  все  одно.
Я  не  стратег,  на  розумі  я  бідний,
І  це  мене  бентежить  і  хвилює.
І  з  виду  глянеш:  зовсім  не  солідний.
Ніхто  не  зрозуміє  не  відчує.
Усе  навколо  трохи  задовбало,
В  житті  ніколи  не  буває  див.
Уява  все  аплодувала:  браво!
Та  я  ті  оплески  іще  не  заслужив.

17.  05.  2014

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=505042
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 13.06.2014


МАМО, НЕ ПЛАЧТЕ

Мамо,  не  плачте,  сльозу  не  пускайте,
Сльозу  не  пускайте  у  цей  білий  світ,
Мамо,  живіть  у  добрі  й  посміхайтесь,
Заздрять  нехай  Вам  усі.
Мамо,  не  плачте  за  старість  невчасну,
За  болі  душевні  й  фізичні,
Мамо,  життя  може  бути  прекрасним,
Хоч  знаю  -  це  дуже  незвично.
Мамо,  роки  -  це  не  ворог  Ваш  лютий,
Є  в  цьому  сторони  кращі,
Мамо,  життя  -  це  уже  наче  чудо,
Мамо,  а  жити  -  це  щастя.
Як  би  і  що  не  казали  потому,
Важко,  нестерпно.  Пробачте!
Є  в  тих  словах  трохи  правди,  а  втому...
Мамо,  даремно  не  плачте.

19.  04.  2013

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=505033
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 13.06.2014


СТОЛИЦЯ У ВОГНІ

На  Майдані  полилася  кров  рікою,
Безпощадно  і  бездушно  гинуть  люди.
Україно,  що  тепер  буде  з  тобою?
Що  з  тобою,  моя  мила,  тепер  буде?
Я  такого  у  житті  іще  не  бачив,
Але  страшно,  дуже  страшно  вже  стає,
Що  столиця  у  вогні,  і  люди  плачуть,
Всі  у  паніці,  і  дуже  пахне  смерть.
Барикади  вже  нікого  не  рятують,
Б'ють  бездушно  мирний  люд  силовики,
Зі  зброєю  в  руках  на  всіх  чатують.
Ціль,  і  хтось  без  ока,  без  руки.
У  чорних  хустках  вдови,  матері,
Тіла  по  моргах,  місць  не  вистачає.
Страшно,  бо  столиця  у  вогні.
Паніка,  і  гірше  не  буває.
Хтось  вірує  у  владу,  в  їхню  поміч,
Але  вони  безвладні  над  народом,
І  страшно,  що  це  з  нами,  що  це  поруч.
А  ми  ж  то  усі  рівні  перед  Богом,
На  всіх  чекає  кара,  кара  Божа.
Загиблих  не  вернуть,  жалобні  дні.
Хтось  визнає  -  війна,  бо  дуже  схоже.
Майдан  і  вся  столиця  у  вогні.

20.  02.  2014

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=492505
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 14.04.2014


ВЕЧІРНЯ РИМА

І  знову  дощ,  і  знов  весняна  повінь,
І  знов  на  квітах  краплі  кришталю,
В  гіллі  дерев  пташиний  чути  гомін,
Який  найбільше  всього  я  люблю.
Вже  сонце  на  спочинок  відпливає,
А  в  небесах  іще  воюють  грози,
А  дощ  усе  спадає  і  спадає,
І  пише  на  землі  вечірню  прозу.
А  повз  краплиння  нишком  вітерець
Гойдає  молоді  нестиглі  трави,
Що  навіть  бідний  коник  стрибунець
Ховає  скрипку  і  втіка  помалу.
І  на  такій  простій  тривожній  ноті
Здається  –  чуда  більше  не  буває,
Аж  бачу  в  небесах  крізь  хмари  жовті
Хтось  із  веселки  кладку  прокладає.
Ох,  же  цей  дощ,  і  цей  прекрасний  вечір,
Усе  без  злості,  фальшу,  і  без  гриму.
Піду  на  дощ,  накинув  щось  на  плечі,
Піду  писати  з  ним  вечірню  риму.

06.  04.  2013

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=492503
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 14.04.2014


ДЕРЕВО ЖИТТЯ

Хіба  то  не  у  серці  скрипіло  дерево  життя,
Формуючи  крізь  роки  свою  крону?
Щороку  то  цвіте,  то  листям  опада,
І  у  гіллі  гніздяться  злі  ворони.
Хіба  то  не  в  душі  тривожно  так  було,
Так  боляче,  так  зле  і  навіть  гірко,
Що  все  в  житті  було,  було  і  одцвіло,
Лиш  спогади  лишились  наче  вітер?
Хіба  то  не  весна  нам  щастя  дарувала
Тоді,  як  квітли  сонячно  сади?
Усе  в  житті  було,  було  і  вмить  пропало,
Лишився  присмак  болю  й  самоти.
І  дивишся  на  все  крізь  темні  окуляри,
На  душу  одягаєш  міцну  бронь,
І  дерево  життя  це  вже  не  міф  -  примара,
Що  випускає  інколи  вогонь.
Скрипить  життя,  кора  потріскана  й  тонка,
Але  душа  ще  молода  і  рання,
Й  нарешті  йде  та  мить  прерасна  і  легка,
Що  знову  у  мені  цвіте  кохання.

18.  02.  2014

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=492293
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 13.04.2014


СЛАВНИЙ БУВ ДЕНЬ…

Славний  був  день,  та  і  вечір  не  гірше,
Легко  спускається  сніг  весняний,
Десь  у  душі  нові  пишуться  вірші,
Світяться  зорі,  мов  блиск  чарівний.
Мить  вечорова  розкішна  і  тиха,
Так  притаманна  простому  мені,
Ніжно  пташина  співає  на  втіху
Гарні,  прекрасні,  солодкі  пісні.
Губиться  стежечка  в  травах  високих,
Ті,  що  пожовклі  стоять  на  ровах,
Вітер  вишіптує  думи  глибокі,
Свище  й  реве  на  високих  басах.
Сонячний  захід  і  місячний  схід,
Перші  ключі  вже  курличуть  у  небі,
Знову  весна  завітала  у  світ,
Знову  весна,  а  вже  більше  й  не  треба.
Славний  був  день,  невловимий  такий,
Десь  відлетів,  наче  сонячний  птах.
Хочу  його  повернути  сюди,
Тільки  питання:  зробити  це  як?

20.  03.  2014  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=492292
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 13.04.2014


Як холодно. Осінній день почавсь…

Як  холодно.  Осінній  день  почавсь,
Малює  осінь  жовті  колорити.
І  хто  тепер  подумає  про  нас,
Як  вже  крім  нас  нема  кому  любити?

І  хто  тепер  виною  тут  повстав,
Що  навіть  в  душу  холод  дужий  дує?
Це  мабуть  час  тепер  такий  настав,
І  лиш  весна  колись  теплом  врятує.

Як  холодно.  Як  хочеться  тепла,
Як  хочеться  усе  життя  любити,
Аби  лиш  поруч  ти  завжди  була,
Бо  холодно  без  тебе  в  світі  жити.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=470008
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 03.01.2014


Дожени

Дожени  мене  сонце  як  зможеш,
Жовтим  променем  зір  осліпи,
Щоб  по  днях  не  ясних  і  негожих
Я  зумів  із  тобою  іти.

Дожени  і  цілуй  теплотою,
Як  цілуєш  дерева  сумні,
Щоб  по  днях  іти  разом  з  тобою,
Іти  разом  не  тільки  мені.

Дожени,  обпечи  на  прощання,
Коли  будеш  заходити  в  ніч,
А  вже  завтра  даруй  мені  зрання
Чисте  сяйво  правічних  сторіч.

21.  08.  2013

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=469764
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 02.01.2014


Усі проходять мимо…

Усі  проходять  мимо,  просто  мимо,
Усі  торкають  поглядом  різким,
В  усіх  в  думках  скажені  негативи,
В  усіх  душа  прокурена  у  дим.

Усі  проходять  поряд,  не  сказавши
Прекрасних  і  невимушених  слів.
Яка  тепер  гірка  й  невтішна  правда,
Що  люд  себе  у  прірву  покотив.

Усі  проходять,  не  рішивсь  спитати:
Чому  сумний?  Чому  не  хочеш  жити?
І  де  дістати  краплю  адеквату,
Щоб  світ  занапастивший  вкрай  змінити?

22.  04.  2013

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=469763
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 02.01.2014


Як пахне ніжно скошена трава…

Як  пахне  ніжно  скошена  трава,
Весни  ковток  солодкий  і  жагучий.
Цвітуть  сади,  це  так  цвіте  весна,
Так  рясно,  неповторно,  неминуче.

Квітневі  дні  запрошують  на  вальс,
Туди,  де  квітнуть  сонячно  тюльпани.
А  можна,  весно,  запросити  вас
На  цей  легкий  і  надзвичайний  танець?

23.  04.  2013

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=469680
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 01.01.2014