Сторінки (1/3): | « | 1 | » |
Крізь бавовняне небо стікає туман...
Сірим слизом брехні лягає на світ.
Ти змінив мою сутність!
Життя - на обман.
Ти - вуаль,
Що хтось кинув на зір...
Ти безумство ночей!
Ти коханець Лоліт!
Ти той Хтось,
Хто давно вже набрид...
Ти приходиш вночі,
Й рано-вранці ідеш.
Ти насильство душі...
Й винуватець пожеж.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=482905
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 02.03.2014
Мій простір дихає кріз дерев*яні вікна,
в яких тремтить солодкий листопад.
Зі свисом з клену лист і скрипка -
гарцює й бренькає щось невпопад.
Все рідше сонце обціловує кімнату,
де як раніше джунглі зошитів і книг.
Тут тиха гавань, за вікном - дебати
про те, хто перший скине лист.
Ось насуває хмара - буде дощик,
(а я дивлюсь в заплакане вікно)
сильнішає, шумить, когось промочить.
Солодкий листопад...
хоч терпкий, як вино.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=482655
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 01.03.2014
Мої вуста без запаху ванілі.
Я не палю елему чи з ментолом.
І я не мрію у житті про крила,
Бо що оті далекі видколиа?
Дивлюсь на світ реальними очима-
Не затіняю димом сигарет.
А біль загляне в душ невгасимий-
Її рятує з класики куплет.
Буває, в людях помиляюсь часом,
Бува,що помиляються в мені.
Та не люблю лукавих вивертасів,
Тікаю від солодкої брехні.
Ні, не клянись у вічному коханні, Нічо не вічне. а воно - тим більш,
Бо бачу фальш у кожному зітханні,
Йому ціна не золото, а гріш.
Не мрію я про зорі піднебесні.
Таким, як ти, до зір не долетіть.
Стою на цім болючім перехресті,
Боюсь в своїй зневірі перетліть.
Я не палю, бо в тім нема потреби,
Й романтики в тім жодної нема.
Яке ж високе наді мною небо,
І я під ним в самотності німа.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=482654
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 01.03.2014