| Сторінки (1/4): | « | 1 | » |
Між подихом і вже тремтінням,
Від ломки тіла до душі ознобу.
Кохання - це, напевно, божевілля,
Одночасно ліки, і таки ж хвороба.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=486231
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 17.03.2014
Буває серце люто замерзає,
І не знайти ні вогника тепла.
Коли в душі уже й добра немає,
То давно це не людська душа.
І не рівняйте злобу до тварини,
Вони себе по праву захищають.
А що стосується людини,
То люди всіх, себе не поважають.
А як тоді так можна жити,
Коли навколо лиш одні істоти?
І як би не хотів добро творити,
Не оцінять «громадяни і спільноти».
Тепер ніхто не знає фрази,
«один за всіх і всі…ну за одного»
Сам по собі, ще й залазить,
Як не в душу то в карман чужого.
А де ж поділись люди справедливі?
Чи лишились в пам’яті й кіно?
Ставились би чесно й шанобливо,
Не впала би країна… «а нам усе одно».
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=473212
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 17.01.2014
Коли за обрієм скриються хмари,
і вітер повіє сумом важким,
ще не раз я про тебе згадаю,
хоч не назву тебе більше своїм.
Я піду у світ чарівними стежками,
по безмежності неба у сяйві нічнім.
Все, що залишилось, - це попіл між нами,
та й не назву тебе більше своїм.
Коли перо моє перестане писати
і серце заб'ється у ритмі німім,
згадай, як важко людей відпускати,
а я не назву тебе більше своїм.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=472919
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.01.2014
У парку стояла леді кам’яна,
Та перехожі всі її минали,
Ні «здравствуй мила, дорога»
Нічого люди вслід їй не казали.
Вона стояла в холоді сумна,
Та й очі кам’яні її в скорботі.
Здається леді просто кам’яна,
Та думками вона ніби у польоті.
У парку стояла леді кам’яна,
Та чи кам’яна? Я тепер не знаю.
Була у неї, мабуть, та душа,
Яку у людях часто так шукають.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=472902
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 16.01.2014