| Сторінки (1/35): | « | 1 | » |
А ви знаєте, як важко втрачати людей?
Людей, з якими ще вчора ти сміявся, жив повноцінно. А сьогодні їх вже нема. Ні, я не про нероздільну любов чи чергову зраду друга маю на увазі. Тут все куди серйозніше - смерть. Саме ця втрата є необоротною і на жаль найгіршою в житті близьких. Адже важко усвідомлювати, що рідна людина більше не обніме тебе, не поцілує, не заговорить з тобою чи навіть образить.. Важко усвідомлювати, що ти її більше не побачиш. І ти постійно згадуєш ті яскраві моменти пережиті з нею і розумієш як багато ти їй ще не сказав та не зробив.
Картаєш себе за це, картаєш за будь-яку дрібничку-образу зроблену в сторону людини, яку не повернеш.
Після цієї втрати в душі виробилася якась невимовно болюча пустота, наче серце хтось намагався видерти, але так і не зміг. Не можливо передати те все горе, що переживають близькі. Хочеться кричати і бігти в нікуди й все здається, що це не правда, що ось-ось вона побіжить за тобою, наздожене і все буде як раніше.
Але ж ні, чудеса тільки в казках а тут сувора реальність. Реальність, від якої не втечеш..
Потрібно десь знайти в собі сили, щоб побороти ту біль, той шрам, який назавжди виробився і щоразу нагадуватиме про себе.
Кажуть, потрібно пережити рік, після втрати, а дальше - легше. Не правда! Рана не заживе, ніколи! Тільки почне менше кровоточити, але не заживе..
Пройде рік, два, три..і життя начебто налагоджується, ти звикаєш до пустоти, вона вже як рідна..Ти починаєш посміхатися, але в одну мить згадуєш людину, яка була дорожче всіх і ти знову поранена птиця.
Знову приходить ностальгія, біль, сльози, істерика.. Тобі тієї людини не вистачає, ти скучив. Але що ж поробиш? Ти змирився, бо це єдине, що тобі залишається.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=565968
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 12.03.2015
Садок вишневий похилився,
Шевченко в небі зажурився
Й хрущі над вишнями вже не гудуть,
Плугатирі додому п'яні йдуть.
І курять ідучи дівчата,
А матері прочуханки дають.
Сім'я свариться біля хати,
Вечірня зіронька встає,
Дочка буха додому йде,
А мати хоче научати,
Та соловейко не дає.
Поклала мати, коло хати
Літр самогону на поріг,
Бо тато задовольнити не зміг..
Затихло все, тільки п'яні дівчата
І доходячий соловейко не затих.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=561557
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 22.02.2015
Моє село - мій рідний край,
Чорнява річка, зелен гай.
Тут я родилась і живу,
Тут я навчаюсь і росту.
Кругом поля, ліси і ручаї,
Тут мрії й надії всі мої,
У домівку стежина веде,
Десь за обрій сонце зайде.
Вже берізки з-тиха похилились,
Колоси в полі мрійливо зажурились,
Настала ніч - чудова пора,
Коли солодко спить вся дітвора,
А молодь гуляє до останньої зорі,
Тут тихо, чисто й затишно на дворі.
Жуковом зветься це село,
Любитиму його, щоб там не було,
Бо тут я родилась і тут я живу,
Тут я навчаюсь і ніжно цвіту...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=557825
рубрика: Поезія, Патріотичні вірші
дата поступления 07.02.2015
Як хочеться тебе обняти, брате,
Щоб біль усю твою забрати
І ласкою тебе зігріти,
Щоб знову розцвіли духмяні квіти..
Як хочеться тобі мати повернути
І в теплий светр загорнути,
Любов'ю, ніжністю, теплом її шитий,
А не горем і стражданням пережитий..
Як хочеться тобі спокій подарувати,
Щоб міг вночі ти солодко спати,
Щоб прокидався з посмішкою на устах,
А не в гірких, солоних сльозах..
Як хочеться тобі добра, брате,
Пустоту твою замурувати,
Щоб цілий вік біди не знати,
Щоб оберігала тебе завжди мати...!(
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=557822
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 06.02.2015
Похилилася калина,
Плаче нині вся родина.
І собака відчуває,
Як людина помирає.
Плаче небо і земля,
Гори, море і поля
Важко нам із цим змиритись,
Тугуємо і продовжуємо молитись
Хай упокоється тіло,
Що від болю так німіло,
Хай знайде спокій душа
І до неба вируша...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=548868
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 05.01.2015
Дороги справедливості закриті усюди,
Бо Всесвітом правлять гроші, - не люди.
На добро, добра не чекай,
Будь-який удар ти гідно приймай.
Почуття знецінилися і це є факт,
Серця закоханих вже не б'ються в такт.
Заздрість світ охопила,
Зло...то є страшна сила.
Умій серед труднощів і негод
Частинку людяності зберегти,
Людиною зоставайся серед всяких пригод,
Щоб вільно і чесно по світі іти!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=523906
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 16.09.2014
😞
Всі кажуть, ти Героєм став,
За Україну життя Своє віддав.
Та, що з геройства того,
Як плаче вбита горем мати?
І довго буде ще ридати.
Сім'я, родина, знайомі, друзі,
Проведуть в останню путь в великім крузі.
Це рана для нас усіх,
Ще в пам'яті досі твій щирий усміх,
Ти мужньо ішов воювати,
Тепер же вічним сном тобі спати..
Ти голову свою поклав за нас,
Щоб добре жили ми в майбутній час,
Та важко з цим нам змиритись,
Що холодною землею, Ти повинен укритись.
"Покійся з миром, милий, друже,
Сумуєм, любим тебе, дуже"...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=522055
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 07.09.2014
Ти - ВОЛОДИМИР ПАРАСЮК,
Ти борешся проти всіх тварюк.
Ти ладен життя своє віддати, -
За Україну - Рідну Мати.
Ти Янику ультиматум поставив,
У відставку його відправив,
Ти командир 4-ї роти, батальйону "ДНІПРО",
Ти маєш назавжди Геройське табло.
Ти вірний Батьківщині своїй,
Ти мужньо ідеш в бій.
За це ми вдячні тобі,
Схиляємось щиро додолу,
"Повертайся завжди живим із війни, ти додому!"
Хай Бог тебе оберігає,
А Матінка Божа здоров'я і сили посилає!!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=522054
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 07.09.2014
Прилетіла пташка, сіла на поріг
І почала сумно й гірко щебетати
Стала матері про горе те є, тай розповідати:
Син за Україну твій поліг
І страшна його смерть була́
Вбили, вбили та не москаля
Вбили сина чесного роду,
Повбивали козаків українського народу.
Стала мати плакать, та біду сльозами не залити
Треба тільки Господа, за мир в державі молити
І за упокій душі героя
Хай вас Москалюки
Вб’є же ваша зброя!
А тебе «головний» слід покарати:
Щоб тебе совість замучила, щоб не міг ти спати
Щоб каявся до віку -
Горіти тобі в пеклі, страшний чоловіку!
За всіх терористів на нашій землі,
За те, що живеш ти у злі
За розбитий авіалайнер вщент,
За те, що звешся «президент»
За всіх постраждалих, за всіх калік
Не жити спокійно твоїм нащадкам повік!
І 10-те покоління гріхи не замолить,
Скільки можна нас так поневолить?
Маєш землю, тож живи на ній !
Ах, імперія, забула.. - страшна сила!
Заради розширення кордонів готова йти в лютий бій
Не раз вже вона нашу кров пила!
Чи то ж тебе мати в дитинстві сильно била?
Що всі людські якості в тобі вона відбила.
Чи то ж тебе мати жорстокості вчила?
Чи яка гадюка тебе укусила?
А Ми, українці – сильний народ
Вийдемо і ми із цих негод
Засяє сонце для нас,
Україна буде, буде по всяк час!
СЛАВА УКРАЇНІ!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=512472
рубрика: Поезія, Патріотичні вірші
дата поступления 20.07.2014
Дівчинко, не будь дурепою
Ти ж іграшка в його руках,
Ти була лялькою "Дайнекою",
Завжди сиділа у його ногах.
Дівчинко, забудь про нього,
Він використовує тебе,
У ньому стільки всього злого,
З часом пожалієш ти себе.
Дівчинко, не плач ночами,
А спи солодкими ти снами.
Він не вартий тебе, зрозумій
Не слід ради нього йти в бій.
Ти підростеш і все згадаєш,
Обійме посмішка твої уста,
Та ти вже не його кохаєш,
Він був одним із твоїх "ста".
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=489863
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 02.04.2014
Чому ти завжди одна?
Начебто розум є і краса
І фігура твоя так видна,
Начебто добро дарують тобі небеса.
Чому ти сумуєш, мила?
Чому тоскуєш день за днем?
Невже не любов його тебе так зломила?
І пройшло тепло міражем.
Озирнись, адже інші й тут є,
Готові за тебе на все.
- « Моє серце на них не клює!
Тільки він мені радість несе!»
Чим же серця твого він торкнувся?
Чим твою душу підкорив?
« Він тільки усміхнувся
І серце моє взбодрив » .
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=489274
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 31.03.2014
А ми вже не діти,
та ще не дорослі,
але як зрозуміти,
хто приходить у гості?
чи слід довіряти?
чи краще закритись?
чи тугу розігнати?
чи може змиритись?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=489259
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 30.03.2014
Важко, знову сумую
Цю ностальгію музикою втамую,
Ці спогади, вони ж ламають,
А дні без тебе роками минають.
Начебто звикла, та не відпустила
Навіщо я тебе в своє життя впустила?
Щоб тепер страждати?
Від розлуки помирати.
Плачу, часто плачу
А коли вас разом бачу,
То біль заховати не в силі
Й бушують в серці хвилі.
Чому так?
Чому ти не зі мною?
Ти виявився ще той мудак
Чорт, як же марю я тобою.
́
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=489244
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.03.2014
Я тобі вірила, кожному слову, кожному погляду, обійму і поцілунку. Я як наївне дівчисько думала, що ти один, єдиний не зрадиш і ти в цьому запевняв, доказував.. але так судилося.. так склалося.. як кажуть, не доля.
Важко, як ніколи. Але я сильна, витримаю, цей ще один гіркий досвід. Ти як і всі – сторінка з життя, яку давно вже слід викреслити із нього. Але не можу, щось тримає і це всередині. Не вдається тебе відпустити, від цього погано. Чому так? Ти ж був таким рідним, а став – чужим. Закінчилась наша історія кохання, добре й не розпочавшись. Може й не було кохання, але це дивне почуття мене ще досі не відпускає. Ти так близько, ти у моєму серці. І спогади з тобою я постараюся зберегти, адже вони такі хороші. Але так ранять, глибоко ранять, аж до серця й пронизують мої кістки, мою плоть.
Ти напевно щасливий, щасливий з нею. А я.. а що ж я? переживу. Саме зараз, та і кожної хвилини я думаю про тебе, згадую ті моменти разом з тобою. Ти навчив мене бути сильною, навчив пофігізму. За це вдячна. А наші фото спільні, вони ж найцінніше, що залишилося від тебе. Дивлячись на них, я переношуся в той час, коли було все так добре і плачу.. плачу.. а що мені залишається? Тебе від мене забрали, вкрали. А головне хто? Дівчина, яка любить кожну наступну свою пасію, тебе у цьому ж випадку. Але нічого. Так має бути.. можливо так краще, що тебе немає поряд, що ти голубиш іншу, інші розказуєш казки на ніч. Але одного не можу збагнути, що було такого у мені, що тебе підштовхнуло на такий жахливий вчинок – зраду? Чим тобі, я не та сама? Ти ж казав, що я «одна на мільйон», казав, щоб не покидала тебе, бо тобі буде важко. Виходить ти брехав? А сам? Сам покинув. Чому так? Кожного дня задаю це риторичне запитання собі.
І відповідь на нього напевно не отримаю. Бо для тебе це вже давно забута історія. Ти ж будуєш іншу, цікавішу, як для тебе. Ти моя перша любов, мій головний урок. Моє щастя, водночас нещастя. Зараз будучи з тобою «поряд» я відчуваю, як ти віддалився. Тебе заполонила вона, дівчина, якій властиво ламати чужі долі. Дівчина, якій у кайф портити мені життя. Вона завжди була на моєму життєвому шляху, завжди лізла у нього міняючи дорогу і цього раз не виняток. Тільки тепер вона не змінила мій шлях, а завела у тупик, з якого вибратися важко, дуже. Але я впевнена, що зможу. Я сильна і згодом поборю це нещасливе кохання, і колись все ж таки стану щасливою.
портити (діалек.) - псувати.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=488200
рубрика: Проза, Лірика
дата поступления 26.03.2014
Час - це істина. Вона відкриває таємниці минулого, приховує теперішнього та інтригує майбутнім.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=488053
рубрика: Поезія, Поетичні афоризми
дата поступления 25.03.2014
Я не хочу любить.
Ведь любовь – это боль,
Но без нее ты полный ноль.
Ведь жизнь пуста, когда не любишь,
И пофигу, что себя ты губишь.
Я хочу все забыть,
Но ты так любишь меня добыть
Вспомнив о себе
Не даешь уснуть ты мне
И что делать, я уже не знаю
От твоих глаз просто таю.
Мальчик, пойми без тебя я - не я
А ты жил так, меня дуря,
Заморочил голову мне
При полной луне.
Я как наивная дурочка верила,
А твоя нежная рука так лицемерила.
Больно это понимать
Конечно, ты же умеешь судьбы девочек ломать.
Да и тебе сейчас плевать на меня
Но корю в этом только себя,
Что повелась на твой крючок,
Знаю ты тоже не дурачок
Поймал много рыбок,
Дааа, ты ловок и гибок.
Ну что же, желаю удачи,
Что бы сбивались очередные задачи!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=488052
рубрика: Поезія, Интимная лирика
дата поступления 25.03.2014
Слово мама , здавалося таке коротке але стільки вміщає сенсу в собі . Хто чує його, у кожного появляється свій образ, образ найріднішої людини. Але єдине спільне в цих образах є, те, що він толкує собою щиру, сповнену любові, доброти, ласки і тепла людину. Адже мати – це людина, яка завжди була з тобою до народження, вона носила тебе в серці і після нього - є міцною опорою і дарує свою ніжність; це людина, яка щиро радіє твоїм успіхам, одна з небагатьох, яка бажає тобі найкращого і ладна зробити все, щоб це здійснилося.
Ми часто ображаємо своїх батьків, найбільше матусь. Забуваючи, якими ранимими вони є. Роблячи не обдумані вчинки, сказавши неприємні слова. Але ми не задумуємось настільки боляче їм від цього буває. Вони ж нам бажають тільки кращого. А ми? Що натомість робимо ми? Гуляємо, психуємо, не слухаємо, ображаємо, відвертаємось і навіть не замислюємось. А їм для щастя потрібно не багато, все ж, щоб була здорова і щаслива їхня дитина. Часто заради цього ризикують своїм життям, лізуть із шкури, щоб зробити наше життя солодким і прекрасним. А у відповідь не отримують жодної вдячності. Чому? Ви не замислювались над цим? Що хоча б іноді потрібно прислуховуватись до думки мами, вона поганого не порадить, потрібно цінувати та поважати її труд, потрібно шанувати та любити, адже життя не вічне і з роками її не стане. Матерів потрібно берегти, вони так багато вкладають у нас, що часто забувають про себе.
Мати може «читати мораль», вилаяти, накричати, але при будь-якій небезпеці, проблемі перша ж прибіжить на допомогу. Тільки їй коли нам боляче, гірше в десять разів.
Тільки вона хвилюється, турбується, любить нас, як ніхто інший. За це і слід поважати їх – наших дорогих матерів.
Адже, вони дали нам найголовніше – життя.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=487776
рубрика: Проза, Лірика
дата поступления 24.03.2014
Ти не колишній, не майбутній і не теперішній!
Просто так вирішила за нас доля
І світ вже не такий, як торішній
Не треба шукати вітру серед поля.
Ти той, за ради якого пізно засинала,
Ти той, помилки чиї я прощала.
Ти той, від брехні кого я так втомилась
Ти той заради якого я Богу молилась.
Ти той, хто ранив аж до серця
Ти той, з яким колишній стерся,
З ким готова була йти до кінця
Значить не бачити нам разом вінця.
Не судилось, не здійснилось
Все минуло і розбилось.
Назад вже немає вороття
Яке ж не справедливе, ти, життя.
Так! Ти не майбутній, не теперішній і не колишній!
Ти просто був в моїй сторінці лишній
Ти той, який завдав багато болю
Ти той, хто вкрай змінив мою нещасну долю.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=487775
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.03.2014
Сонячна погода передбачала хороший день, а ніч ще кращу.
Так, як у дівчат на неї великі надії: хтось – хоче причарувати хлопця, хтось – зустрітися з коханим, а інші просто від душі повеселитись. Але до ночі ще далеко, це всього лиш ранок, сповнений різними буденними справами. Анні потрібно зайти в ательє, хоче шикарного плаття, Люді - в коледж, адже вона там давно вже не навідувалась, а це грозило виключенням. Тіні сходити в супермаркет, закупити продуктів на тиждень, а от Насті повезло найбільше, головним завданням на ранок для неї, було – добре виспатись. Дівчата домовились піти в клуб, щоб гарно провести час, так як давно вже не зустрічались разом, у своїй скромній, невеличкій компанії.
Лідером у компанії була Тіна, дівчина власна, красива і через міру розумна, а найспокійніша дівчина – це Настя, воно виділялась не великим зростом, ніжними карими очима, милою посмішкою та розгубленістю чи то навіть невпевненістю у собі. Люда такий собі, як то кажуть середнячок, не спокійна, але витримана, любопитна, її сексуальний бюст і фігура Анджеліни Джолі найбільше зваблювали хлопців. А от Анна – це дівчина загадка, ніколи не знаєш, чого від неї чекати: чи то бурі, чи може сонця. Така собі легковажна і навіть легко доступна, хоч водночас добра та приємна людина. Кожна з них мала свою родзинку, виділялась. Вони були зовсім не схожі, але це не заважало їм дружити вже тривалий час.
Зробивши всі справи, дівчата збиралися наводити «марафет», «май-кап» і тому подібне.
Анна вдяглася у коротке, з глибоким декольте плаття, саме те, по яке йшла вранці в ательє, зробила визиваючий макіяж, вона любила щось такого типу. Люда ж вділася по скромніше, хоч мала куди шикарніші достоїнства, ніж Анна, вона не любила виділятися серед натовпу таким чином, тому одягла темно-синє плаття з мереживом, яке чудово лягло по її фігурі. Тіна була дівчиною з легка дивною, її вибором цього вечора було, міні-спідниця та червоний топ, який не погано компонував із ново купленими туфлями. Настя будучи простою дівчиною, обрала шорти середньої довжини, футболку з цитатою улюбленого письменника Гете, та зручні для ходіння балетки.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=486601
рубрика: Проза, Лірика
дата поступления 18.03.2014
Вона в мережі і він в мережі. Вона мовчить і він мовчить.
А серце від любові так бішено кричить.
Кому вона там пише? Кому же пише він?
Вона тільки ним дише,а в нього від неї у крові адреналін
І злоба з дня на день росте:
Не пише, значить не потрібна, він мовчить, то нафіг хай іде.
Ведуть себе як діти, втрачають день за днем
Натомість щоб радіти, тоді ж нехай гордість горить вогнем.
Життя таке коротке, його не повернуть,
А роки, роки, роки, невпинно так біжуть,
Тому, безглуздо тратити на гордість, а ще дурніше - на інтернет,
Слід цікавіше й яскравіше розвивати свій життєвий сюжет.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=484848
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 10.03.2014
Гірко плаче матуся,
Та не виплакать горя
Бо вже наступають з-за Чорного моря,
Недавно був Беркут, сьогодні ж - Росія,
Невже не збудеться українця мрія??
Невже не бувати нам вільним народом,
Таким щирим, мудрим, козацьким родом?
Як же важко боротись за тебе Воле,
Чому така жорстока з нами, ти Доле?
Загинуло сотні наших героїв,
Й тисячі вже зазнали безліч побоїв.
Що ж буде дальше, о Боже, скажи?
В боротьбі за волю нам допоможи!!
Ми жертв скільки вже віддали тобі,
Не дай більше загинути жодній українській душі.
Скорботи і втрат вже досить нам,
Не дай нажитися панам!
А подаруй мир і добро,
Щоб красувалося Дніпро,
Щоб у Криму були лиш наші,
А не вояки-москалі із Раші.
Ми будемо вдячні тобі до віку,
Подаруй же нам щасливу Україну без ліку.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=484002
рубрика: Поезія, Історична лірика
дата поступления 06.03.2014
Може я ще нічого не розумію,
Може не вмію кохати,
З часом свої помилки зрозумію
І буду в майбутньому їх виправляти.
Але в такі юні роки́,
Так багато пережито,
І так багато мороки́
Дещо на все життя відбито.
Деякі рани не виліковні,
Дещо так рветься назовні.
Пересвідчилась: не довіряти,
Краще все в собі тримати.
Людям властиво брехати,
Заздрити, вигадувати, зазіхати
Тому, я закриюсь, сховаюсь
Так буде краще – сподіваюсь.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=483982
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 06.03.2014
Знову холод,
Знову страх,
Знову сльози на очах..
Знову спогади,кохання,
Знову печаль,розчарування...
Знову зима,
Знову одна,
Знову омана,
Знову брехня..
Знову війна,
Образа неземна..
Знову спогади,
Знову сльози
Знову не цвітуть мімози..
І знову холод,
І знову страх,
І знову все в наших руках:))
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=483677
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 05.03.2014
А ти спробуй покохати мене таку,
З легка шумну, шалену, іноді противну
Ту, яка тебе любила в погоду будь-яку,
Але не бруталку і не агресивну.
Здатну любити і ненавидіти,
Ту, яка не може на одному місці всидіти.
Ти спробуй схожу віднайти
Щоб згідна з тобою на край світу піти
Знайди таку, щоб щиро так кохала,
Таку, щоб міцно-міцно обнімала.
І вірна тобі була́,
В радості, і в горі з тобою жила́.
Знайди таку, щоб піклувалась,
Розуміла, підтримувала, хвилювалась.
Й таку собі знайди,
Щоб гордо з нею за ручку іти.
А ту, що ти зараз маєш,
І тільки одного від неї чекаєш
Це не любов'ю зветься,
Та й часом ця пристрасть минеться.
І згадаєш тоді ти мене,
Ту, що так сильно кохала тебе.
Ту, що ти так і не зумів покохати,
Бо для тебе на той час важливіше було «спати».
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=483343
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 03.03.2014
Щастя довго не триває,
Це кожен ідіот знає,
Тому його потрібно берегти
І наполегливо іти до своєї мети.
Втілювати мрії в реальність,
Світ не врятує банальність,
Тільки оригінальність, тільки унікальність
І не одна лиш тональність.
Давайте розмалюємо життя,
А допоможе нам сьоме чуття
Яскраві фарби візьмемо,
Меланхолію розженемо.
Давайте сміятись гучніше,
Давайте жити веселіше.
Забудьмо про проблеми,
Кожен творець своєї поеми.
І буде трагічна вона чи ні
Вирішувати тільки тобі,
Забий, Забуть і Відпусти,
Депресняка не допусти.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=483087
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 02.03.2014
Хотіла б я зорею стати
У небі красиво сіяти
І щастя всю ніч дарувати,
Й закоханих таємничістю чарувати.
Хотіла б я квіткою стати
І людей із святами вітати,
Кожному щастя приносити,
Із посмішкою навчити всіх жити.
Хотіла б я птицею стати,
У вирій летіти, у даль,
Радості життя повидати,
Але я не птиця, а жаль.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=482958
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 02.03.2014
Пролетіли швидко всі ці 9 років
І вже не буде таких веселих, зірваних уроків
Усмішок щирих, дитячих,
Витівок оригінальних хлопчачих.
Не буде мама карати за двійку,
Не буде : - Я забув дома олівець і лінійку.
Тепер тільки дорога в доросле життя
І тільки, як згадаєш школу прискорюється серцебиття,
Моменти радості і горя пам*ятати звичайно ж, будемо,
Першу вчительку ми ніколи не забудемо.
А останні роки дитинства летять, наче крутиться млин,
Та на жаль не спинити часу нашого плин.
[i][/i]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=482716
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 01.03.2014
Давай замутим любов,
Щоб закипала у венах кров,
Давай замутим зітхання,
Давай так, щоб вона була остання!
Давай замутим кохання,
Давай цілуватися до світання,
Давай поринемо з головою,
Ти будь завжди зі мною.
Бути разом з тобою, то кайф,
Ти є мій драйф,
Я твій наркотик,
Бути з тобою безцінно, котик.
Давай замутим любов
І потонемо в ній знов і знов,
Давай замутим зітхання,
Щоб було назавжди наше кохання.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=482335
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.02.2014
Перегорну сторінку із життя,
Напишу новий я сценарій,
А минуле викину на сміття,
Бо воно відлетівший вже рій.
В головні ролі поставлю себе
І в ньому вже не буде тебе,
Такого фальшивого та неправдивого,
І на лукаві почуття хворобливого.
Сценарій мій складатиметься
І яскравими барвами в життя вливатиметься,
З хороших, радісних моментів,
З чітко визначених фрагментів.
Вже брехню, ненависть не підпущу,
Очі на все, добре я розплющу.
Люди..вони уміють гнобити,
Але як після цього всього жити?
Тому, беру аркуш чистий,
Новий, ще не зіпсований - барвистий
І напишу про те, що так мрію,
Наглому щастю двері відкрити я посмію.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=482253
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 27.02.2014
Як боляче тебе вже відпускати,
Та ти не сумнівайся, - я відпущу,
Хоч як би важко від думок не було утікати,
Ти зробив у моєму серці пущу.
Розтоптав, убив всі світлі почуття
І назад вже немає вороття.
Я обіцяю тебе забути,
Як же не приємно про тебе чути:
" Він з іншою гуляє,
Він іншу обнімає".
І серце завмирає,
Тебе вже не чекає.
Зробив ти шрам мені,
Й поринаю я в журбі,
Я все ще так скучаю
Хоч повертатися сенсу не вбачаю.
Тобі і з нею не погано,
Прокидатися разом рано,
Ця "постільна любов" тобі до душі,
А серце моє колять гострі ножі.
Цей досвід для мене болючий, повір,
Потухло кохання твоїх ніжних лір.
Я у вірш свою печаль вміщаю,
Кохаю тебе чи ні, сама вже незнаю.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=481568
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.02.2014
я сміюся, щоб сльози
не лити,
я навчуся з
посмішкою жити.
всі проблем, це
всього лиш
загартування,
Бог дає нам різні
випробовування,
Ми повинні їх
пережити
І навчитися, з
посмішкою жити.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=481050
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 22.02.2014
Не цілуй, коли не
любиш,
Не бреши, коли
незнаєш,
Пам*ятай любов не
купиш,
Поділися, тим, що
маєш
А якщо любиш, то
люби всією душею
І якщо світиш, то
світи зорею
Пам*ятай одно, що
любов не купиш
Марно своє життя ти
на це погубиш.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=480830
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.02.2014
Так холодно мені
чомусь
І справа навіть не в
погоді
На світ уже по
іншому дивлюсь,
А серце каже «Годі й
годі!»
«Постій!Куди ти
мчиш?
І чом ти так
тремтиш?», -
Воно мене питає,
Хоч відповідь
прекрасно знає.
Втомилась я від всіх
проблем
І так спливає день
мій за днем
Ніхто не мене не
зрозуміє,
Бо кожен про своє
щось мріє.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=480829
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 21.02.2014
Ми живемо у такому
світі:
Де душі не придають
ніякого значення
Де секс одразу після
першого побачення,
Де краса важливіша
за душу
Де людині плювати
чи закон порушу
Де слово люблю
можна почути на
кожному кроці
Де ніхто не стане на
твоєму боці
Де кожного хата з
краю
Де чути : « я тобі ще
це пригадаю!»
Де за усмішкою
криється злоба
Де вдарять тебе з
усієї сили в лоба
Де рідні люди стають
ворогами
Де не будуть тебе
оплакувати сльозами
Де є зло, нема добра
Де життя всього лиш
гра
Де заздрість усюди
панує
Де на чужому не
щастю, людина своє
щастя будує
Де людство явно
деградує
Де сам собі кожен
майбутнє руйнує.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=480769
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 20.02.2014
Що робиться з тобою
Україно?
На тебе боляче
дивитись,
З тобою горіч
солов\'їна,
Нам залишається
молитись.
Молитися за волю, за
народ,
Щоб вже кінець-
кінцем добитися
свобод
І вийти з клітки
поневолі,
Нам кріпацтва вже
доволі.
Ми віримо у щасливе
майбутнє,
Те, що робиться
зараз - незабутнє,
Вже вистачає зла і
вбивства,
Досить цього
мисливства!
Невже настали
Сталінські часи?
О, Боже наш, ти нас
спаси!
Врятуй нам неньку
Україну,
І не зроби з неї руїну.
Досить корупції
браття!
Досить в державі без
владдя!
Жорстокість вже
немає меж
І не врятують сотні
нас пожеж.
Ми миру хочемо,
добра,
Щоб Україна вільною
була́.
Всевишній, ти нам
допоможи,
Нашу Батьківщину
збережи!
Слава Україні!
Героям Слава!
Про те, що мріємо
нині, -
Це, щоб була
незалежна держава.
Вона неодмінно
збудеться,
Все зло рано чи пізно
забудеться.
Віра дійсність
породжує,
Революція нам нову
Україну вироджує!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=480766
рубрика: Поезія, Патріотичні вірші
дата поступления 20.02.2014