| Сторінки (1/95): | « | 1 | » |
З дитинства мріяли усі ми
Про подорожі за моря і гори,
Тепер вже мріємо з чужими
Розстатися краями скоро.
Щоб знову нас зустріла хата –
Біленька ,чепурна в садочку,
А біля неї - рідна мати ,
Одіта в вишиту сорочку.
Усе тут щире , рідне, любе,
Від щастя подих забиває.
Цінуєм, ми коли загубим –
Он як воно в житті буває.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=501355
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 26.05.2014
З дитинства мріяли усі ми
Про подорожі за моря і гори,
Тепер вже мріємо з чужими
Розстатися краями скоро.
Щоб знову нас зустріла хата –
Біленька ,чепурна в садочку,
А біля неї - рідна мати ,
Одіта в вишиту сорочку.
Усе тут щире , рідне, любе,
Від щастя подих забиває.
Цінуєм, ми коли загубим –
Он як воно в житті буває.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=501354
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 26.05.2014
У безмежному океані
Тільки хвилі й висока вода,
Загубився наш лайнер,
Зовсім тиха його хода.
Вже котрий день пливем
В невідомість від дому,
А чи долю знайдем,
Це не знати нікому.
Та грін-карта усім
Затуманила очі,
До далеких країв
Вирушаєм охоче.
Що чекає нас там –
Невідомо нікому…
Навкруг нас – океан
У безмежному морі чужому.
До чого припливем,
До чийогось там дому,
Що чека нас і де -
Звісно Богу одному.
Ми у нього попросимо,
Щоб дав сили й снаги,
Щоб прожити дві осені
Між чужими людьми.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=500605
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 22.05.2014
Україно,чом ти так далеко,
Аж за морем синім вдалині?!
Знов до тебе полетів лелека,
Я ж лишилася на чужині.
Тут навколо все цвіте й буяє,
Чисто, прибрано, блистить,
Але я заскучила за краєм,
Де потічок дзвінко гомонить.
Де співають ввечері дівчата
Й соловейко їм допомагає,
Де в садку батьківська рідна хата
Все мене з дороги виглядає.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=500411
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 21.05.2014
Ї
За океаном вже укотре літо,
Чужинське літо без весни,
Тут всюди поломеніють квіти,
А я додому хочу , до зими.
Коли гуде у димарях хуга
І морозець аж по подвір’ї стелиться ,
І по городах зимонька-зима
Іде в снігах ,заметах і хурделицях.
Зліпили діти у дворі сніговика,
Йому до пари бабу сотворили,
Зима надворі –і краса така,
Що передати я не маю сили.
А там, далеко, круглий рік весна,
І літо ,й осінь, а зими - немає…
Тому-то й ходжу я така сумна,
Все наче є, а рідного не вистачає.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=498538
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 12.05.2014
І знову ти, немов весняний цвіт,
І знову ти ,неначе теорема,
І знову ти являєшся мені,
А я ховаю почуття, так треба
Наш соловейко на старій
Витьохкує про вічне і незгасне,
А я несу свою любов тобі,
Вона для мене, наче сонце ясне.
Зозуля накувала сотні літ,
А я прожити хочу небагато
У мирі й щасті на своїй землі,
Де кожен день для мене наче свято.
Де соловейко заливається малий,
Зозуля тихо роки нам рахує,
Де все до болю миле й дороге
Мій рідний край у майбуття крокує.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=497216
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 06.05.2014
Христос воскрес! Воскресла Україна,
Як з попелу зродився Фенікс-птах,
Піднялась гордо й мужньо із руїни,
Щоби продовжити свій гідний шлях.
Христос воскрес! За нас він йшов на муки
І на розп’ятті тихо помирав…
А мати під хрестом ридала від розпуки,
І сльози падали на п’ять болючих ран.
Так Україна, цькована катами,
Несе свій хрест та мужня до кінця,
Веде народ й цілує його рани
І прагне ,щоб скінчилась мука ця.
Христос воскрес!Й піднявся аж до неба
Творити добрі справи й мучитись за нас…
Боровся він… І нам боротись треба
У цей нелегкий для Вітчизни час.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=494230
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 22.04.2014
Йшли в армію безвусі хлопчаки,
Бо їх туди покликала присяга,
І сповнювались гордістю батьки,
Що їх сини солдатами вже стали.
Та час минув і грізно , як набат,
Слово «війна» вписалось в мирні дні.
Пішов наказ виконувать солдат
І опинився в чужій стороні.
Спочатку було страшно, потім звик,
Афганістан вчив не по карті, а ногами,
І у розпечений пісок груз черевик,
І небо не своє було над головами.
Здригалася од вибухів земля,
Горів пісок і плавилось каміння.
І плакала вже мати не одна,
Й батьки від свого горя оніміли.
А ти прийшов назад задуманий, мовчазний,
Тебе не тішило , що ти живий,
Ішли туди всім взводом, разом,
А повернувся ти чомусь один.
У двадцять років скроні посивіли,
Душа, здається, постаріла теж.
І лиш домашні добре розуміли,
Що вже таким ти , як раніше, не будеш.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=491947
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 12.04.2014
Золотая осінь ходить по полях.
Урожай багатий вже по коморах.
Ось приспіли яблука, груші на порі,
Щоб поласувати нашій дітворі.
До щедрого столу – сливи вирлоокі,
Ну а винограду – тарілки глибокі.
Ми до цього звикли, що нам Бог дає,
Бо врожай осінній наш запас кує.
Я радію щедрій вкраїнській землі,
Та у думці лину в іншії краї.
Там я першу осінь зустрічав давно,
То й до неї думка лине все одно.
У пісках червоних, мовби до хмарин,
Урожай збирали смертоносний ми.
Замість хліба в полі – міни проросли,
Людям скільки горя вони принесли.
Хлопці акуратно здобич відкопали,
На машини ніжно її поскладали.
Були усі вдячні за врожай оцей –
Вони врятували багатьох людей.
Золотая осінь ходить по полях,
Куриться полями наш солдатський шлях.
На війні в нас кожен агроном – збирач,
Він збира сумлінно , що сіє палач.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=491946
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 12.04.2014
Я служив на кордоні,
Захищав спокій доні,
А синочка навчав я
Бути смілим в бою.
Та прийшли лихі вісті,
Я тепер в іншім місці
Чужу землю афганську
Бережу, як свою.
Щоби діти навчались,
Щоб свого не цурались,
Я у горах Афгану
Несу службу важку.
Підростають синочки
Заневістились дочки,
Я – конвой каравану,
Ще додому не йду.
Любі діти , вродливі,
Виростайте щасливі,
Спіть спокійно ночами,
Не тривожте сон мами.
Ми й за вас повоюєм
І дитину чужую
Із вогненного шквалу
Ще врятуєм не раз
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=491729
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 11.04.2014
Минули швидко молоді літа,
Вже юний син у рості доганя.
Він взяв від мене вдачу запальну,
Пісні співати любить про війну.
Я слухати , як всі , не можу їх,
Бо побратимів згадую своїх.
І в серці відгукнеться знов вона,
Нікому не потрібна ця війна.
Але в військових було так не раз:
Як тільки зачитають нам наказ,
Ми зараз в путь, нічого тут не вдієш,
Як воювати , друже , вправно ти умієш.
Співай , мій сину, пісні про кохання
І про дівоче трепетне страждання.
Лиш про війну , мій любий , не співай,
Не край мого серденька ти, не край.
Колись давно, в вісімдесятих,
Мене послали воювати.
В Кундузі довелось мені
За когось битись ночі й дні.
Я знову вдома, тут моя сім’я,
Я знову чую тьохкіт солов’я…
І в мене підростає красень-син,
Приємно дуже мені гратись з ним.
Ми робим танки, клеїм кораблі,
У нього мрії, скажем , немалі.
Воює він з «екраном» залюбки,
І падають на землю вояки.
Синочку, любий , є одне табу:
Тобі я не розкажу про війну.
Не треба ранити твоє серце дитяче,
Не хочу бачити , як мій синочок плаче.
Ти виростеш , закінчиш школу
І вірю я , що у житті ніколи
Не візьмеш ти у руки автомат,
Щоб убивати молодих солдат.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=491728
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 11.04.2014
Не журися , що осінь пізня,
Що на скроні впав перший сніг,
Покохати ніколи не пізно
І признатись у цьому собі.
Діти виросли, вже закохались,
Ми ж з тобою , немов уві сні,
Просто довго тебе я шукала,
Просто пізно зустрілась тобі.
Хай зимові страшні заметілі
Не остудять палких сердець
Просто двоє людей захотіли
Своє щастя знайти на кінець.
***
Тихо падає цвіт, опадають листки,
Я уже не така, ти уже не такий.
Срібним інеєм сад затуманив твій зір,
А ти рвешся вперед, чогось треба тобі.
Листопад, листопад, твоїх літ рясний сад,
Я ще хочу весни, ти не хочеш назад.
Доле , дай нам краплину земного буття,
Ну а потім хай буде вже інше життя.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=491287
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 09.04.2014
Літній день дорога,
Сонце спати лягає
І до мого двора
Милий мій поспішає.
Мовчки візьме за руку,
Ніжно гляне у вічі
І за нашу розлуку
Заплатить мені двічі.
Я забуду образи,
Перетерплю всі болі,
Тільки були б ми разом,
Тільки були б обоє.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=491286
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 09.04.2014
Ти забіг на хвильку, міцно обійняв,
Ніжно усміхнувся - і поцілував.
Потім мовив: «Справи»,- і далі побіг,
Мені залишилось чекати з доріг,
Коли знову щастя моє забіжить,
Мило усміхнеться – серце защемить.
Я до тих хвилинок звикла вже давно,
Лиш би моє щастя стукало в вікно.
Я усі для нього відкрию замки,
Щастя моє любе, швидше приходи!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=490844
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 07.04.2014
Чистий аркуш паперу
Недоторканий.
Почуття моє щире
Неприборкане.
Я назустріч йому ,
Вибігаю,
Хай побачать усі –
Я кохаю.
Колосіться , лани,
Радійте.
Я до вас ще прийду,
Надійтесь .
Я до вас прибіжу,
Чекайте.
Мені ласку й тепло
Віддавайте.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=490842
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 07.04.2014
Все було , як звичайно,
Все було , як завжди,
Ми зустрілись негайно,
Щоб полити квітки.
Та коли я спіймала
Своїм поглядом твій,
То усмішка заграла,
Наче промінь ясний.
Ну а далі не було
Ні води , ні квіток,
І про час ми забули,
Були тільки удвох.
Твої ніжні цілунки
І примхливі уста
Переплутали струни
І заплакала я.
Це були сльози щастя,
Бо у мене є ти.
І з любові і ласки
Ми будуєм мости.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=490719
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 06.04.2014
Яблучний спас, Відправа в церкві,
Велично дзвони так блищать,
І ти тут, поруч, майже в центрі,
Любов’ю очі мерехтять.
Я вслухуюсь в церковні хорали,
Що під куполом линуть ввись.
Але чую твій голос , коханий,
І у ньому ти близько, весь.
Я дивлюсь на людей, знайомих,
Які поруч зі мною стоять,
Замість них бачу очі твої,
Які кажуть: «Оглянься, це я»
Я молитися пробую щиро,
Та в молитві – твоє ім’я.
Боже любий, пусти мене з миром,
Щоб про все це забула я.
Але пам’ять сильніша від мене,
Вона міцно тримає тебе.
Що ж , забути усе даремно
Намагаюсь і тішу себе.
Та коли приходять світанки,
Я тверезо дивлюсь на життя.
По ту сторону – наші ранки,
По цю сторону – ти і не я.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=490718
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 06.04.2014
Дякую , доле, дякую, рідна,
Що прихильна до мене була,
Ти дала мені все необхідне,
Тобі вдячна довіку я.
Дала мову дзвінку солов’їну,
Голос гарний, щоб всюди лунав,
До писання ще хисту гідного,
Щоб про все розказала я.
Я не горда, умію ділитись
Тим , що Бог мені дав і дає.
Життя треба прожить, щоб навчитись
Цінувати чуже і своє.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=490299
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 04.04.2014
Дає Бог кожному, хто що заслужить,
Мені ж дісталося моє:
Не думала, що хтось полюбить
Мене у зрілії роки.
І буде ніжно називати
Словами, що із серця йшли,
Що буде палко так кохати,
Як не було усі роки.
Мій милий, любий, найдорожчий,-
Тобі у відповідь скажу.
Любові мука – найсолодша,
Найвищий дар душі вогню.
Ти завітаєш на хвилину,
Залишиш радість у душі,
Щоб у розлук довгі години
Про все це мріялось мені.
Я тішусь тим, що Бог відміряв,
Що дав мені в такі роки
Любов цю – щедру і безмірну –
Я пронесу через віки.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=490298
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 04.04.2014
Я думала: мій гріх , моя спокута,
Я думала, що все давно пройшло
Душа моя, що була ланцом скута,
Вже майже вільна , трохи відійшла.
Я думала , що в світі інші люди
Тебе закриють від мене щитом,
І вірила: знов зустрічей не буде,
Раділа, що минуле за бортом.
А ти прийшов – і знову все спочатку:
І зустрічі, й палкий любові жар.
І я змирилась. Хай іде своїм порядком
Усе, чого я хочу, щоб було мені, як дар.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=489998
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 03.04.2014
Живу і дихаю тобою,
Лечу високо в небесах,
Землі простори піді мною ,
А я від щастя, наче птах.
А ти, розумний і красивий,
Стоїш і дивишся услід.
Тож знай: з тобою я щаслива,
Весь світ зійшовся на тобі.
***
Мабуть я вмію чекати,
В тиші осінній дзвінкій
Буду тебе зустрічати
Я із далеких доріг.
Ти будеш іти дуже довго,
Стигне багряний туман.
Прийдеш зовсім ненадовго –
Глядь. А тебе вже нема.
І у чеканні німому
На перехресті життя
Відчуєш : легше самому,
Коли вірно чекатиму я.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=489997
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 03.04.2014
Яке прекрасне почуття любов,
Від нього виростають мрії-крила.
Я повторяю знов і знов:
- Коханий, я така щаслива,
Що поруч ти ідеш, говориш,
Вирішуєш проблеми світові,
Я ж закохалась, ніби вчора
Мені було шістнадцять літ.
Говорять, кохання не вічне,
Зітхають: любов минає.
Не вірю я. Це фантастично,
Що не зів’яли почуття.
І хай у сорок, і пізніше,
Допоки є на світі ти,
Ми будемо найщасливіші.
Ти згоден? Тільки не мовчи.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=489882
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 02.04.2014
Чекаю ранкове « алльо»,
Воно не бариться ніколи,
Хоч скільки би часу пройшло,
Завжди прозвучить загадково.
Чи їдеш в автобусі ти,
Бадьоро крокуєш по місту,
Зумієш постійно знайти
Для мене у серці ти місце.
Розрадиш в скрутну хвилину,
Потрібні знайдеш слова,
А потім з ефіру полине
Розважлива мова твоя.
У кожне я слово вслухаюсь,
Ловлю його , наче дим,
І знаю: як довго чекають,
То щастя повинно прийти.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=489881
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 02.04.2014
Живу від зустрічі до зустрічі
І серце завмирає від дзвінків
І навіть у роки дзвінкої юності
Таких не було в мене почуттів.
Можливо, вони міцно спали,
А може заховалися в куток
Чи просто тебе дожидали,
Я ж прагнула йти до зірок.
Признаюсь, дивилась я в небо,
У далеч, на зорі ясні.
А вийшло , що цього не треба,
Бо милий ходив по землі
Любов – це не тільки зорі,
Які рахували зразу,
Любов – це коли і горе
Розділене навпіл разом.
Любов – це коли ти далеко,
А лихо уже за спиною
І ти закриваєш легко
Від нього мене собою.
Любов – коли не говориш,
А тихо мовчиш біля мене.
Я знаю , що слів мільйони
Не вирішать вчасно проблеми.
Любов – це коли ти знаєш,
Що жити самому несила.
Я просто тебе кохаю
І ти це відчуєш , милий.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=489666
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 01.04.2014
Ми тільки вранці попрощались,
Почались різнії турботи,
А вже дзвінки знов залунали,
А вже робота не робота.
Чекаю дуже я перерви,
Щоб лиш почути твій маяк,
Твоє «алльо» і «мем» від тебе,
Без них не можу я ніяк.
Коли ж закінчаться всі пари
І ти до мене враз примчиш,
Посидимо, поп’ємо кави
І ти додому заспішиш.
Подивишся, чи все в порядку,
Матусі їсти принесеш,
І вже дзвінки , і зустріч зранку,
Машина вдаль нас понесе.
І знов знайомі повороти,
Твої несмішливі уста.
І вірю я , що любиш доти,
Доки на світі ти жива.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=489665
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 01.04.2014
Не знаю, нічого не знаю –
Ти радість моя чи біда.
Тебе я так палко кохаю,
Що серце від щастя рида.
Мені перехоплює подих
І кисню чомусь не стає,
Коли відчуваю твій погляд,
То серце тріпоче моє.
А може все має так бути,
Кохання – хвороба важка.
Аби навіть щось не забути,
Я пишу оцього рядка.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=489319
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 31.03.2014
Там гори в камінні ,
Долини в пісках,
Орлан у повітрі –
Стерв’ятник – не птах.
А стежкою в’ється
В горах караван,
За каменем кожним
Чатує душман.
Афганістан – Кундуз і Баграм,
Афганістан – біль важкий старих ран.
Афганістан – губи просять попить,
А на Вкраїну «тюльпан» вже летить.
Нас там убивали,
У спину стріляли,
Там ми всім на зло
Все одно виживали.
Бо в кожного з нас
Була своя мета –
Чекала нас вдома
Земелька свята.
***
А в степу сон-трава свої очі відкрила,
Запах чудний в повітрі бринить,
А тут дикі тюльпани уже розпустились,
А за ними фіалка спішить.
І нема там війни, всюди тихо ,
Люди мирно живуть, як завжди,
По афганській землі бродить лихо,
Що й не видно красуні- весни.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=489318
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 31.03.2014
А літній день вже догорів,
І ніч лягля над плаєм.
Давай, зоря, поговорім
Про те , що зветься краєм.
А у нашім карпатськім краю
І пташина щебече дзвінкіше,
Я в любові своїй признаюсь
Дуже тихо, бо це - найсвятіше.
І лягають рядки на папір,
Мою душу п’янку розворушать.
пісню гарну напишуть лиш ті,
Що край свій люблять як тишу.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=489096
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 30.03.2014
Давно вже осінь за вікном,
В душі у мене - літо.
Калина вквітчана вінком,
А я збираю жито.
Листочки падають з дерев,
Готуються до сну,
А я очікую тебе,
Що схожий на весну.
Вже скоро сива заметіль
Навколо закружля
А я спішу в поля рясні
Шукати журавля.
Мої роки переплелись ,
Перемішались дати.
Для когось це було колись,
Для мене - лиш початок.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=489095
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 30.03.2014
Осіння ніч накрила хату,
осінній морок за вікном,
Ти знаєш . як важко чекати
Долю з одним крилом?
Вона забарилась в дорозі ,
Спочити присіла трішки.
Вже скоро буде на порозі,
Помивши натомлені ніжки.
Я, зачекалась, доле,
Швидше до мене йди,
Й не покидай ніколи
Моєї оселі ти.
Хай крила обпалені дуже,
до мене ти поспіши,
Почуєш , як серце тужить,
Побачиш , що я - це ти.
Просто для того, щоб мати
долю на всі літа,
Треба вміти її чекати
Й стрічати вночі край вікна
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=488898
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 29.03.2014
Я - невиправний романтик,
Сняться вершини мені.
для когось - маленький клаптик.
Для мене - цілої землі.
Комусь - поріг власної хати,
Мені - цілий світ подавай,
Я прагну про все дізнатись ,
Чим багатий наш рідний край.
У мріях лечу в піднебессі,
пароплавом пливу у морях.
Для мене не світ , а Всесвіт,
По ньому я мчу в небесах.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=488897
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 29.03.2014
Ох , ті розгнуздані коні,
З шалом розумним в очах!
Скачуть вони на роздоллі,
По неозорих степах.
Там, де їх дикі предки,
Мужні тарпани жили,
Скачуть тепер їх нащадки,
Повні наснаги й жаги.
Буйно пливуть їхні гриви,
Спини в повітрі летять,
Коні, я дуже щаслива,
Що перетнувся наш шлях.
В мріях я знов побувала
На далеких дорогах курних,
Молодість свою згадала
Батькові коні - й на них
Знову ми з Ірою скачем
В далеч дитинства свого,
І за минулим не плачем,
Хоча і жаль нам його.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=488694
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 28.03.2014
І знов весна у мареві тюльпанів,
Свічки каштанів провіщають день ,
І сходяться старенькі ветерани
Віддати шану вічно молодим.
Берізки їм шепочуть про любов,
Дуби нагадують їм міць і силу,
Зітхає мати: «Мій теж не прийшов,
Чому зі мною не говориш , сину?»
Уже твої невісти посивіли,
Журба журбою і життя пройде,
Вони невінчані дочасно постаріли,
Не вернеться вже суджений , не йде.
Дев’яте травня… Все навкруг цвіте,
Палають біля Вічного вогню тюльпани.
Усі радіють - Перемога йде,
Лиш я мовчу…
І ти мовчиш, коханий…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=488692
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 28.03.2014
Не кидайся хлібом, він святий, -
Колись учили батько й мати,
І до скориночки черствий
Веліли нам малим з’їдати.
І ми з’їдали до кінця
Пахучу хлібную скоринку.
Пройшли роки, й наука ця
Мені згадалась на хвилинку,
Коли побачила здаля
Як хлібом грають у футбола,
Коли гарнесеньке маля
Кидало булочку до долу.
Мабуть,удома їх не вчать,
Що хліб святий , як батько-мати,
Як берегти , як шанувать,
З долівки ніжно піднімати.
Як добре, що в нас час те той,
І черг за хлібом вже немає,
та з хлібом буде лиш отой,
Хто за святиню його має.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=488464
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 27.03.2014
Україно з рясними полями,
де врожаї по два рази в рік,
Що зробили з твоїми синами,
Що від смерті з них жоден не втік?
Що зробили з батьками й дідами ,
Чим кажу завинили вони,
Що живих поганяли до ями,
А пшеничні гноїли лани.
Чим же їм діточки завинили ,
Адже їм - підростати-рости.
Боже, дай нам надлюдської сили,
Щоб наругу пекельну знести.
Голод, голод, йшов рік 33-тій,
Люди пухли, лишались хати…
На стіні - тільки вождь на портреті,
А за хатою - чорні хрести.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=488463
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 27.03.2014
Пам’ятаєш , як ми стрибали
По веселих весняних струмках,
Й щиро вірячи, щастя шукали
У розквітлих бузкових гілках?..
А знайшовши, одразу бажання
Ми загадували потайки собі,
ну а потім тихенько з’їдали
Ті розквітлі маї.
Вже дитинство давно проминуло,
Мрії інші та нові думки,
Та в душі щиро жаль за минулим,
Коли знов розквітають бузки.
І шукаємо знов до нестями
На галузці щасливі квітки.
Як колись , сидимо вечорами
І вдихаємо запах п’янкий.
Заливаються щебетом пташки
Та зозуля роки нам кує.
І пожити ще хочеться трішки ,
Літо ж бабине дні вже снує…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=488242
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 26.03.2014
Задивлюся у небо блакитне,
Запах саду цілющий вдихну,
Все навколо у тиші приникне,
Я ж на вірність землі присягну.
Цим озерам, що гладдю ясною
Мов очима вдивляються в світ,
Цим хмаркам, що пливуть надімною,
І вклоняються тихо мені.
Земле рідна , щаслива й багата,
ти для мене - чудо із чудес,
як любов до тебе передати,
Що мене підносить до небес.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=488241
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 26.03.2014
Моя мама - вічна трудівниця,
Завжди була у важкій роботі,
Та для мене в неї час знайдеться.
Щоби вислухать усі турботи.
В вісімнадцять все дуже важливе
І здається , світ перевернеться.
Але мама так усе оцінить,
Що повіриш - все ж тобі минеться.
Тут у тебе смуга дуже чорна,
Думаєш - уже не буде біла,
Усміхнеться мама і пригорне,
І твої проблеми потьмяніли.
Мамо, мамо, мудрості селянська,
Педагогіко народна на віки,
Біля тебе жити - було щастям,
Вчитись в тебе ласки й доброти.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=488128
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 25.03.2014
Місто древнє, місто старовинне,
Ти встаєш із туманів віків.
Ми усі пам’ятати повинні,
Хто нарік тебе «Станіславів».
Гул століть , мов жорно старе,
Що було , перемеле усе.
Та за душу завжди Березень
Те, що спогади давні несе.
А над містом знов ранок встає ,
Липи пахнуть ніжно і духмяно.
Я щаслива , що у всіх нас є
Та земля , що повік не зав’яне.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=488127
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 25.03.2014
Сьогодні мільйони людей
в цілому світі запалили свічки
пам’яті
Горить свіча на підвіконні,
Як вахта пам’яті горить,
Мені ж здається, що сьогодні
Весь світ свічу страшну палить.
За тих, хто з голоду вмирали,
Своє рятуючи дитя,
За тих, що пам’ятники слави
Ще заробили за життя.
Горить свіча… Палає страшно,
Як пам’ять і данина тим,
Хто вмер тоді так передчасно,
Побувши трішки молодим.
Горить свіча на всю планету,
Як біль вселенський для живих
Горить свіча годину , третю,
А люди моляться за них
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=487819
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 24.03.2014
Коли роздавали долю,
Спізнилася дуже я.
Не матиму я спокою,
Що доля блукає моя.
Шукатиму довго в горах,
Блукатиму по лісах,
Чи є в світі більше горе,
Ніж доля в чужих руках.
Прости мені , доле моя,
Тебе відшукаю я,
Де гнуться стрункі тополі,
Де річки дзвінка течія.
Вклонюся тобі низенько,
Додому тебе візьму,
Буду шанувати, як неньку,
Покривджену долю свою.
Вона мені усміхнеться,
Пробачить усі гріхи.
І скаже: «Лихе минеться,
Ще будеш щасливою ти»
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=487818
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 24.03.2014
Пам’ятаю хліб із нового врожаю ,
В нас його пекло усе село,
Жниварі із поля повертались
І утоми в них, як не було.
Може, все тому,що вже скінчились
Піт солоний і нелегкий труд,
І на рік вони там залишили
Агрегата, що комбайном звуть.
Вже зерно повезли до комори,
Пахне ситістю, достатком і добром,
Щедре літечко сплива тихо надворі,
обдаровує усіх своїм теплом.
Потяглися валки із села,
Їду я із батьком на підводі,
Веземо зерно ми до млина -
І про інше думать мені годі.
А коли посиплеться мука
Із великого ковша у скриню,
Розітре її натруджена рука
Й скаже батько: «Будем з хлібом нині»
Вдома мама вимиває діжу,
Одягає чистий фартушок
І вчиняє хліб, як нині виджу,
як снує маленький кулачок.
А потім запахне в хаті хлібом,
Що умитий під обрусом спить,
Запах той люблю, як Україну,
Він у моїм серці майорить.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=487660
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 23.03.2014
Ти ніколи мені не подзвониш
І не скажеш: «Привіт, як діла?»
Про проблеми не поговориш,
Не розрадиш6 «Все пройде, мила»
Мені важко бувало, страшно,
Як безвихідь тиснула на грудь,
Ти повчав: «Не плач, моя пташко,
Всі незгоди і біди забудь».
Веселив мене часто , хоч сам
біль терпів і нестерпну тугу
Це відомо лише небесам,
Як найблищому вірному другу.
Ти пішов , як і жив тихенько,
Ти ні слова нам не сказав,
Залишив лиш матусю стареньку
І мене самотню серед трав.
Я не вірила . що буде все так просто,
Навіть не чекала я біди.
Знала , що живеш - і цього досить,
Кликав ти - і я могла прийти.
Ми бродили по лісах і горах ,
Де гриби ховалися під лист,
І ніхто нам не сказав , що горе
Підкрадається до нас , мов лис.
Допомоги не просив ніколи,
Завжди все було , як у людей,
Мовчки глянув - і пішов за гори,
Де тумани сиві назавжди.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=487659
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 23.03.2014
Я така непокірна і горда,
Як гірська бистроплинна ріка,
Мені руку дають допомоги,
та гординя її не прийма.
Мене кличуть у даль за собою.
Я іду зовсім в інший бік.
Жду я зустрічей із тобою,
А зустрінусь - втікаю тоді.
Роблю все навпаки, все інакше,
Щоб не знали , як важко мені,
І в подушку я часто плачу,
А на людях всміхаюсь усім.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=487425
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 22.03.2014
Пам’ятаю дитинство наше,
як у школу пішли перший раз.
І подружку, яка в однім класі
Вчилась разом зі мною весь час.
Жили з нею ми через три хати,
Батьки наші дружили теж.
І однаково також нас звати,
Нашій дружбі не було меж.
Влітку мали ми вдома роботу,
Пасли гуси, носили траву,
Та попри усілякі турботи
був у нас час на забави і гру.
Ми давно вже дорослі, не юні,
Але доля не кидає нас.
Чоловік її в мене за кума,
В однім місті живемо в цей час.
Наша дружба дитяча не згасла,
Лиш зміцнили її роки.
Мати друзів - це завжди прекрасно,
А з дитинства - це вже на віки.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=487424
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 22.03.2014
Мені батьки залишили у спадок
Родинну хату - пристань й оберіг.
Тому й спішу в село , в садок й до грядок,
До лісу, де туман спочить приліг.
А там, під вільхами , б’є чисте джерело,
Вода у ньому - чиста і прозора.
А в лісі тім дерев стільки росло,
Й гриби збирала я колись, неначе вчора.
Там бігали з подружками утрьох
Суниць червоних назбирати в банки.
Здавалось, з гущини знов вийде Ох,
Й Лукаш шукатиме любов у Мавки.
Все вже було й не вернеться ніколи,
Лиш спогадом майне , мов птах крилом.
Вже учні інші підуть в нашу школу
Й шукатимуть цілюще джерело.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=487173
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 21.03.2014
Батьку, мій голубе сивий,
Як я любила тебе,
Ти був розумний й вродливий,
Пестив і ніжив мене.
Вчив ти мене перші букви
Із «Букваря» по складах,
Це від твоєї науки
Я в педагоги пішла.
Смішно розказував казку,
Гойдав мене на нозі.
Дякую, тату за ласку,
Що дарував ти мені.
Потім водив у садочок ,
Де всі дерева в цвіту:
-Бачиш, малесенька дочко,
Це я для тебе саджу.
Я бережу твій сад, тату,
Яблуні, груші , сливки…
Ти був душею багатий
Так, як уміють батьки.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=487172
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 21.03.2014
Ти подзвонив мені вночі,
Сказав слова, що з серця рвались,
Я чула їх колись. Та ці
Я дуже довго зачекалась.
Коли ти юний, все не так,
Здається , вперше і востаннє,
Кохання юних – це вітряк,
Кохання зрілих – це кохання.
Мине безсонна ніч і я
Дзвінка твого лиш дочекаюсь,
Твоє «алло», привіт здаля,
Я ж відповім: « Я теж кохаю».
* * *
Щастя моє карооке
З блиском лукавим в очах,
Стрівся мені ненароком –
І перетнувся наш шлях.
Тут, у великому місці,
Де шум заводів і гам,
Разом знайшли своє місце,
Щоб відпочити серцям.
І у шаленому танці
Двох одиноких сердець
Ми прокидаємось вранці
Найщасливіші з людей.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=487053
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 20.03.2014
Живу від дзвінка до дзвінка,
Від зістрічі і до розлуки,
Це ж доля жіноча така –
Терпіти кохання муки.
Любить і страждать водночас,
В коханні шукати розраду,
Розлука буде ще не раз,
Я тому не дуже рада.
Коханий, будь поруч завжди,
Діли і любов , й розлуку,
Не зрадь і не обдури,
Подай допомоги руку.
Хай вітер надворі свище,
У мене в душі – весна.
Моє почуття – найвище,
Мене воно теж підійма.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=487052
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 20.03.2014
До віри йшли ми довгі важкі роки,
Її ми повертали , як могли,
Її ми підкоряли , як Ісус Голгофу,
Та досягали своєї спраглої мети.
Багато наших днів тих не зустріли,
Їх сніг колимський цвинтарний замів,
А ті , хто вижив , добре зрозуміли,
Для чого ми приходим у житті.
Нам віри треба , як води й повітря,
Без неї замулиться джерело,
Без Бога в серці дуже важко жити,
Бо він дає наснагу і тепло.
О Боже любий, всі ми твої діти,
Перед Тобою падаємо ниць.
І кожен з нас повинен зрозуміти,
Що ти для нас і мати , і отець.
Тобі несемо радощі й печалі,
До тебе прибігаєм в дні сумні.
О Боже милий, будь для нас й надалі
Поводирем і світлом у пітьмі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=486784
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 19.03.2014
Пишу вірші про різне , про всяке,
Та минаю я тему одну,
У якій моя рідная мати
Колискову співає сумну.
За рядочком - рядок , за куплетом - куплет,
Мов разки дорогого намиста,
І у тій колисковій мов річка пливе
Материнська любов її чиста.
Я росла , як могла , як уміла,
Пробивала дорогу у світ,
Аж тепер я уже зрозуміла,
Скільки мати віддала мені.
Усю мудрість свою життєву,
Все душевне своє тепло
Вона вклала в оту колискову,
Щоб росла я усім на добро.
Мамо, мамо , твоя колискова
Гріє душу мою ще й тепер
Ніжний голос й усмішка ласкава
Через роки гойдають мене.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=486782
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 19.03.2014
Ти вчора до мене приїхав,
Тривоги розвіяв і страх.
Сиділи удвох і зі сміхом
Змагались в дотепних словах.
Ти був такий ніжний й підступний,
Все мріяв мене підкорити,
Ловила я погляд твій смутний
І губи твої навпроти.
Ми довго сміялись, як діти,
Забувши за вік та посади
Кохаю – й нема це де діти,
Й життя повертає принади.
А потім ти сів у машину
Й поїхав собі додому,
Але у кімнаті лишив ти
Той запах , що зветься тобою.
Чекатиму чемно до ранку
У трубці твоє «Алло!»
І зорі в щасливому танку
Світитимуть щедро в вікно.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=486600
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 18.03.2014
Ти увійшов в моє життя,
Ні, просто увірвався,
Збудив у мені почуття
І все , немов у казці:
Завирувало, попливло
До моря - океану
І що у нас тоді було,
Розказувать не стану.
Ти підкорив мене собі,
Як ту гірську вершину,
Тепер належу я тобі
Ну просто як рабиня.
Та тут крути як не крути,
Мені подобається рабство,
Коли володар мій – це ти,
То покоряй мене , будь ласка.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=486599
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 18.03.2014
Подарувала доля мамі трьох синів:
Вродливих, статних, синьооких.
Опорою надійною були вони старій,
Чекала з радістю від них онуків.
Пішов в Афгані один… Додому повернувся
У цинковій труні, два подвиги звершивши.
Другий пообіцяв: «Матусю, я вернусь,
За брата мушу справу довершити»
Чекала мати довго й по війні,
Та не було від нього навіть звістки.
Пропав раптово в чужій стороні,
Не знати , чи повернеться він звідти.
Найменшого оберігала, як могла,
Кричала: «Не пущу! І не надійся!»
Та мовив він : « Поки іде війна,
Спокійно вдома не буду сидіти»
Пішов і не вернувся. Ковила
Густим килимом сон його накрила.
Ох , де взялася проклята війна,
Що хлопцям молодим вік вкоротила.
Було у матері аж три сини…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=486219
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 17.03.2014
Служили ми з другом в далеких краях –
Де гори в тумані , долини в пісках.
Бої йшли запеклі за клаптик землі ,
Там два побратими померли мої.
В Афганістані – гори в тумані,
В Афганістані - в «чорнім тюльпані»
Хлопці летіли додому, щоб стать обелісками.
В Афгані – в далекім Баграмі
Шумлять прощально в пісках кураї,
А на Вкраїні схилилися в сумі берізки.
Ми воювали не за Україну,
Ми захищали чужу Батьківщину.
Нам приходили накази з Москви
І їм , як солдати , корилися ми.
Смертями своїми ми здобували
Славу і честь для чужої держави
Хтось думав про орден, а хто про життя,
Лишилась у пам’яті грізна війна.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=486218
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 17.03.2014
Я знову вдома, у батьківській хаті,
Де мить дитинства чарівна пройшла.
Із нею зв’язано в моїм житті багато,
Про неї пам’ятаю , де б я не була.
Тут народилась я й пішла до школи,
Тут першу книжку прочитала я.
Батьківська хато, у житті ніколи
Тебе не зрадить вся моя сім’я.
У мене виріс син, йому у спадок
Тебе я передам, щоб пам’ятав:
Оте подвір’я, два рядочки грядок,
А під садочком невеликий став.
Знов яблуні в цвіту, як і колись.
Знов солов’ї щебечуть цілу нічку.
Батьківській хаті низько ти вклонись,
ЇЇ люблю я , як дитинства річку.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=486086
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 16.03.2014
Мені доля тебе дарувала,
Коли осінь посріблилась знов,
Затягло мене, зачарувало
Почуття , що зоветься любов.
Поміж нами пробігла дуга
І з’єднала в шаленому танці
Нас обох. І тепер не сама
Прокидаюсь щасливою вранці.
Мовчки дивимось довго-довго,
Як панує журлива пора.
Не суди ти так , осене, строго,
Що до нас знов прийшла весна.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=486085
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 16.03.2014
На далекім гірськім перевалі,
Де ховається сонце за камінь,
Там солдати весну зустрічали,
Ловлячи кожен сонячний промінь.
І згадали у мить відпочинку,
Яка в кожного вдома весна,
І побачили рідну хатинку,
Біля неї - матуся сумна.
А у нас навесні по селу ручаї
Розливаються мовби потоки,
І по них паперові пливуть кораблі,
Їх ведуть хлопчаки ясноокі.
А у лісі така невимовна краса:
Білий ряст, мов фата наречених,
Із-під снігу до сонця уже вироста
Молоденька травичка зелена.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=485776
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 15.03.2014
Біліє незаймана простинь,
Подушечки складені в ряд…
Душа так кохання просить,
Прийди. Біля мене сядь.
Зроби у душі безпорядок,
Зітри із очей печаль,
А потім подушки із ряду
Під голови нам поскладай.
Зімни ж ти хоч раз простирадла,
Порядок розруш і спокій,
Я буду безмежно рада
Лежать біля тебе збоку.
Ти підеш від мене під ранок,
Я ж більше уже не засну,
Буду стрічати світанок,
Подушку твою обніму.
Вдихатиму запах знайомий,
Бентежний і рідний такий,
І щастя , досіль невідоме.
До мене прийде назавжди.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=485775
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 15.03.2014
В твоїх очах – німе питання,
В твоїх очах – палке бажання,
В твоїх очах як день і ніч
Відбились дати наших стріч.
В твоїх очах потоне страх ,
В твоїх очах такий розмах ,
Що я дивуюся щодень:
Який насправді ти , який ?!
В твоїх очах любові жар,
Боюся дуже їхніх чар.
В твоїх очах цвіте весна,
Весела, ніжна, запашна.
В твоїх очах втопилась я,
Не докоряй, знаю сама:
Мені цього робить не слід,
В твоїх очах зійшовся світ…
В твоїх закоханих очах…
В твоїх замріяних очах…
В твоїх насмішливих очах…
В твоїх очах …
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=485720
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 14.03.2014
Чекаю тебе з нетерпінням,
А час так помалу сплива.
Негода тужливо-осіння
На вулиці важко рида.
А ти знов прийшов – такий милий,
Усміхнений, щастя сія,
І стала я знову щаслива.
Й душа звеселилась моя.
Забула , що осінь надворі,
І вітер протяжно гуде.
Ти поруч – і в мене сьогодні
Із будня знов свято буде.
А завтра… А що буде завтра ?
Неважно. Сьогодні є ти.
І нам говорити не варто.
Слова не потрібні, мовчи…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=485719
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 14.03.2014
Задивлюся у твої очі,
Ніжний промінь гарячий зловлю,
А тоді не засну до півночі,
Буду мрію ловити свою.
Буду згадувать кожну хвилину,
Яку ти дарував мені,
І у мріях до тебе прилину,
Щоб побачити очі сумні.
Тихо сяду собі біля тебе,
Скажу: « Милий, всміхнися мені»,
Ну а більше нічого не треба,
Тільки те, що ти є на землі
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=485295
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 12.03.2014
Прийшла зима, постукала в віконце,
Пухнастим снігом вкрилися сади.
І скупо з неба виглядає сонце,
І не спішиш чомусь до мене ти.
Невже любов в зимову сплячук впала
І смокче лапу, як старий ведмідь,
Скажу весні, щоб швидше наставала,
Щоб знову усміхнувся ти мені.
Та до весни ох як іще далеко,
Зими-красуня тихо краєм йде.
Та вірю я, що прилетить лелека
Й моє кохання знов мене знайде.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=485294
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 12.03.2014
Десь блукає кохання моє,
Плаче, стогне. ридає ночами,
І приходить у сни , і наснагу дає,
Щоби жити без нього днями,
Я вже звикла , що ти – міраж,
Що між нами - глибока прірва.
Тільки прошу – мене не бентеж ,
Не кажи . що тобі потрібна.
Ні надій не давай, ні клятв,
Просто часто являйся в сни.
І тоді я пробуджу сад,
Хоч далеко іще до весни.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=485062
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 11.03.2014
Ну скажи, хіба таке буває,
Щоб мене ти палко покохав?
В тебе – літо. А мене зима чекає
І я просто ходжу поміж трав.
Я себе нічим таким не тішу,
Просто мрію й тобою живу.
І для тебе ніжні вірші пишу,
Зустрічей з тобою палко жду.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=485060
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 11.03.2014
Скупі хвилини нашого кохання
Проходять наче кадри у кіно,
І залишається мені чекання,
Й дивитися на стежку у вікно.
І залишаються твої слова палкі,
І ніжний погляд голубих очей,
Та згадки про чудові дні такі.
Й безсоння довгих зимових ночей.
Прийде весна – і знову ти прилинеш,
Розбудиш у душі кохання щем.
І знов шалені лічені хвилини,
А за вікном – цвіт опада дощем.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=484727
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 10.03.2014
Дні пролітають , мов птиці,
Дружно, один за одним,
З тобою я знов наодинці,
Ловлю твій погляд своїм.
Чую слова твої ніжні,
Руки твої відчуваю.
Що є в житті важніше,
Коли я тебе кохаю?!
Знаю: розлука близько,
Та це мене не лякає.
Для мене небо – низько,
Для когось воно - за гаєм.
Для мене любов – це казка,
Яка приходить щоночі.
В ній – твоя ніжність і ласка,
В ній – почуттів моїх осінь.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=484726
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 10.03.2014
Ти прийшов – божевільний і дуже милий,
Усміхнувся здаля – і засяяло все навкруг.
Обійняв мене – я не спинила,
Пригорнув, наче давній друг.
Я любові своєї боюся,
Я втікаю від неї в світи.
Я до Бога щиро молюся,
А ввижаєшся знову ти.
Що такого в тобі, не знаю,
Ти звичайний , як інші всі.
Просто дуже тебе кохаю
І не треба нікого мені.
А навколо мужчин так багато,
Приділяють увагу, чудні.
Мені байдуже. Ти моє свято.
І ці вірші я пришу тобі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=484496
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 09.03.2014
Пам’ятаєш , як все починалось?..
Ти ніжно всміхався мені,
Серце тьохнуло – і я пропала,
Почалися щасливі дні.
П’ю любов аж до дна , до останку,
Не лишаю ні краплі комусь.
Ти шепочеш мені на світанку
Слова ніжні. Я вірю чомусь.
Ти для мене , як принц казковий,
Приходи у самотні сни,
Ніжні очі твої волошкові
Будуть снитись мені до весни
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=484495
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 09.03.2014
Дивно вам сказати , смішно написати ,
Що я закохалась, ніби в перший раз,
Що знову співають птахи біля хати,
І кує зозуля про літа для нас.
Знаю, вже не ранок , навіть не світанок,
Бо птахи на крилах забрали літа.
Та як серце прагне ласки наостанок,
Забуваєш зразу , що немолода.
Літ я не ховаю, ними я горджуся,
Та й душа у мене зовсім молода.
Любі мої роки, я вас не боюся,
І кохаю палко, ніби вперше, я
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=484409
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 08.03.2014
Синьооке щастя бігло поміж трав,
Усміхнулось ніжно – день яснішим став.
Синьооке щастя забрело в жита,
Обняло колосся, мов чиєсь життя.
Синьооке щастя забрело в ліси –
Там берізки ніжні, могутні дуби.
Там кохання бродить , стежкою пройди,
Може й відшукаєш десь його сліди.
Синьооке щастя, ти життя моє,
Хочу надивитись, поки ти ще є.
Щастя моє любе, не йди , постривай,
Мою скупу долю ти не залишай.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=484408
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 08.03.2014
Сьогодні знову дуже задощило,
Роботу перервало , хоч ти плач.
Але нічого , скоро прийде милий,
Йому усі гріхи сьогодні ти пробач.
Пробач , що рідко зустрічі бувають,
На те причини в нього є свої,
Пробач, що подзвонити забуває,
Роботи в нього досить завжди є.
Але коли приходить зустріч довгождана,
Від ніжних слів розтоплюється лід.
І вірю я тоді, що я кохана,
І що його кохати завжди слід.
Я забуваю про роки, проблеми,
Я забуваю всі свої діла.
Тоді нема ніякої в нас теми,
Лише кохання вогнищем пала.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=484072
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 07.03.2014
Весняний ліс шумить привітно,
Дуби тут листям шелестять,
Роки проходять непомітно.
Не йдуть чогось, а вже летять.
А пам’ятаєш , сивий дубе ,
Як був ти зовсім молодим,
І я тоді, дівчатко любе,
Стояла з хлопцем чарівним.
Він шепотів слова казкові,
В коханні щиро клянучись,
Що аж гіллячки смерекові
Від слів тих піднімались ввись.
Та час минув – і вже забулось ,
Приходжу я сюди одна.
Скажи мій , дубе, чом минула
Пора закоханих – весна.
Ти теж стоїш самотиною,
Схиливши віття у журбі,
Не гнися , дубе, я з тобою,
Як в тій закоханій весні
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=484070
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 07.03.2014
Ти повернувся додому
Не у цинковій труні
А помер ти далеко потому
Через двадцять літ по війні.
Ти повернувся додому
Із сивиною в очах
Плечі хилились з утоми,
Важкий долаючи шлях.
Ти повернувся додому,
Плакала з щастя мати
І не казав ти нікому,
Як страшно це все пам’ятати.
Ти повернувся додому
І в нас народився син.
Він підростав і в ньому
Бачив ти діток війни.
Ти повернувся додому,
Скинув з плеча автомат
І побажав, щоб ніколи й нікому
Не наснилася клята війна.
Щоб усміхалися діти,
Мати щаслива була,
Ти повернувся звідти
Щоб не верталась війна.
Ти повернувся додому …
15 лютого 2011р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=483967
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 06.03.2014
Хто не був на війні, хто не бачив біди,
Третій тост за любов і кохання він п’є.
А хто бачив Афгані, бачив « чорний тюльпан»,
Третій тост підніме за таких , як він сам.
І у келиху виннім йому бачаться ті,
Хто не міг до кінця у війні цій дійти.
І солдат, й генерал життя своє поклав,
І у чистому полі обеліском він став.
Ті , хто бачив Афгані, помирав він від ран,
Третій тост підніме, щоб скінчився бедлам.
Мовчки вип’є – і витре скупеньку сльозу
Він за тих, хто загинув в нерівнім бою.
Караван, караван, третій тост- мовчимо,
Караван , караван, гірке п’ємо вино.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=483966
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 06.03.2014
Ти ревнуй , не ревнуй , я твоя,
Хоча іншим я теж не байдужа.
Та не бачу навколо нікого я,
Крім тебе, непокірного дуже.
Ти поводиш себе, як дитя,
Випробовуєш мене на вірність.
Як довести тобі маю я,
Що ніхто мені не потрібен.
Коли йде красивий мужчина,
Я його порівнюю з тобою.
І тоді розумію , що ти – єдиний,
Затулив мені світ собою.
В тебе море недоліків інших,
Та не бачу чомусь їх я.
Ти для мене і так найгарніший,
Мене гріє любов твоя.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=483159
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 03.03.2014
Вже надворі давно поночі,
В вікнах всюди уже темнота,
Вчитель рідний, натомлені очі
від конспекта свого поверта.
Що ти пишеш, учителю мудрий,
Адже знаєш напам’ять усе,
Що нового для нас ти придумав,
Щоб засвоїли завтра ми це?
Твій урок - немов казка чудова,
Твоя мова - це спів солов’я,
Пам’ятаєш , як вчив поступово
У життя виходити щодня?!
Ми для себе взяли ті уроки,
Які вчили іти нас вперед,
В них - і ваші недоспані роки,
І життя найцінніший конспект.
Не старійте ви , люба. ніколи,
Бо над вами невладні роки,
Хай стежина знайома до школи
Вас у класи приводить завжди.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=483158
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 03.03.2014
Згадай роки чудові,
Коли були ми в школі,
Коли клялись в любові
Не зраджувати ніколи,
Коли цвіли каштани
І пахли чебреці,
Як вірили ми з вами
В щасливі дні оці.
Давно ті дні минули,
Життям переплелись,
Та згадуєм минуле,
Яке було колись.
І знову рідна школа
В обійми нас взяла,
Ми хочем , щоб ніколи
Не згасла ця пора.
Сьогодні ми зібрались,
Це значить - ми ще є,
Ті , що разом навчались,
Згадали все життя своє.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=483040
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 02.03.2014
Не знаю: мариться мені,
А може бачу уві сні –
Ми знову втрьох: ти, син і я ,
Ми вкупі всі , одна сім’я.
Так славно піклуватися про вас,
Переживати , коли в пізній час
Ви голови повинні несете,
Я ж усміхаюсь в відповідь на те.
Ми знову вкупі, знов одна сім’я:
Звичайно так, що ти, і син, і я,
Турботи спільні, радощі , думки,
Ми знову разом –
я, і син, і ти.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=483039
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 02.03.2014
Чи ви чули, новина
Поповзла по селу:
Пилипишисі сина
Із Афгану везуть.
Ще не знаєм,чи правда,
Чи то хтось не дочув,
Але все село знало,
Що пішов на війну.
Недалеко потому
В нього батько помер,
Пожалітись нікому
Удовиці тепер.
Люди ходять мовчазні
У чеканні біди,
Привезли на світанні –
Й заридали дуби.
Білий світ сколихнувся,
Почорнів назавжди,
Син у «цинку» вернувся
І не просить води.
Сину, любий синочку,
Я прошу, підведись,
Я пошила сорочку,
Ти у неї вдягнись.
Приведи наречену,
Хай приходять свати,
І обручку свячену
Їй на палець вдягни.
Син мовчить, не озветься.
Замість свята – труна.
Серце матері рветься,
Як гаряча струна.
15 лютого 2012р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=482756
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 01.03.2014
У весняному небі, у вечірній імлі,
Із далекого краю чужого
Повертались додому мої журавлі,
А я вслід їм махала рукою.
Журавлі, журавлі, чом так тужно мені?
Ви мені нагадали далеке…
Ви для мене як частка отої землі ,
Що лишилась за морем , лелеки…
О птахи дорогі, долетіть до землі,
Де пройшло у житті так багато,
Де лишилися друзі хороші мої ,
Де чекає старенькая мати.
Розкажіть, журавлі, як тут тужно мені,
Як бракує так рідного неба,
Поклоніться, птахи, моїй рідній землі,
Ну… а більше нічого не треба!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=482754
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 01.03.2014
Ми давно удома, дехто в медсанбаті,
Скинули шинелі, одягли халати,
Вірити боюся, що усе скінчилось,
Що в нічні атаки ми вже відходили.
Що спимо удома, ходимо гуляти,
Що із міномета не знесе ріг хати,
Що ми просто люди, а не вояки,
Що нам не прийдеться битися в штики.
Скільки наших хлопців весну не зустріло,
Бо їм із засади душман в груди вцілив.
Хто за що боровся – пізно говорити ,
На війні страшенно хочеться всім жити.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=482488
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 28.02.2014
Сьогодні знов побачу я тебе ,
І потеплішають твої ніжні очі.
Не можу я примусити себе
Тебе забути – серденько не хоче.
Коли не бачу, думаю: це все,
Переболіло, рани затягнулись,
Коли зустріну – знову понесе,
Мене туди , де ми щасливі були.
А може так і треба. Це любов,
Яка усе поспалює до щенту.
Це почуття ніхто ще не зборов,
Хоч обійди усю нашу планету.
І я люблю, люблю , як в перший раз
І як востаннє. А тоді на плаху
Покладу голову – й в останній раз
Вклонюсь коханню. Навіть не заплачу.
Бо у житті платити треба
За все, що Бог дав та іще дає –
Якщо любов висока, аж до неба,
Тоді себе усього віддаєш.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=482486
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 28.02.2014
Моє село…Тут в’ється бистра річка,
Навколо ліс шумить, цвітуть поля .
Я вибігаю вранці до потічка
І слухаю тут щебіт солов’я.
Люблю бродити у ранкових росах ,
Будити ліс у світанковій млі.
Душа моя спокою завше просить
І у селі його знаходжу я.
Так хочеться дихнуть на повні груди
І зачерпнути в пригоршні тепла,
Я знов і знов сюди вертаюсь, люди,
Я народилась тут і тут моя земля.
Живу у місті , ходжу по асфальту,
Умови є для праці і тепла.
Та знов спішу у вихідні до хати,
Де небутня юність протекла.
Занурююсь у природи дивну казку.
Її частинкою знов стану я .
Село моє, прийми мене, будь ласка,
Душею й серцем я навік твоя.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=482232
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 27.02.2014
Ти не можеш мені збрехати,
Бо тебе видають твої очі,
Вони кажуть: «Я хочу кохати
Тебе зранку й до пізньої ночі».
Ти не можеш сказати лукаво,
Бо тебе видають твої губи,
Вони шепчуть мені ласкаво:
« Я тебе дуже-дуже люблю».
Ти не можеш піти, повернувшись,
Бо тебе видають твої руки:
Ти ж бо рвешся до мене, всміхнувшись,
Я ж тремчу від солодкої муки.
Твої очі волошками сяють,
Твої губи лукаво сміються,
Ну а руки мене піднімають
Аж до неба, де хмари снуються.
Я все це від долі приймаю,
І цвітуть голубі небеса.
Тому й вірші сьогодні складаю,
Щоб почула планета уся.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=482231
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 27.02.2014
Над Чорнобилем літо сплива ,
Спрагло пахне і хлібом, й ріллею,
То чому ж так стогне земля,
То чому невесело над нею?
Вже курличуть увись журавлі,
Вже збираються в далеч гуси,
То чому ж на отій ріллі
Не стогують снопів стовусих ?!
А тому, що змертвіла земля
Скам’яніла од болю й горя
І веселий клич журавля
Вже сюди не долине ніколи…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=482081
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 26.02.2014
Мені так добре навесні,
Бо я любов свою зустріла,
Вона всміхнулася мені,
Її я зразу зрозуміла.
Мені чудово в літній час,
Я дні проводжу на природі.
Любов панує поміж нас,
Цим почуттям ми дуже горді.
Мені прекрасно восени,
Як урожай рясний збираю,
Моя любов приходить в сни,
Ще дужче я тебе кохаю.
А взимку, у морозні дні,
Коли аж подих забиває,
Тепло приносиш ти мені,
Яке всю душу зігріває.
Мені так добре,
Я кохаю…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=482080
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 26.02.2014
Після довгої затяжної зими з тріскучими морозами, холодами і завіями хочеться приходу весни, коли сонечко, хоч і несміливо, стріляє першими промінцями з неба, залишаючи на носиках та щічках веснянки, коли на деревах з’являються перші бруньки, коли прилітають із вирію перші, найсміливіші пташки, звеселяючи нас своїм співом.
І ось перший дощ… Він тихо падає на спраглу землю, а вона п’є і не може напитися… Міріади малесеньких краплинок тихо осідають на гілки дерев, напоюючи їх життєдайною вологою. І перша травичка спрагло підставляє свої листочки.
Дощ іде цілу ніч… На душі у мене спокійно і затишно. Але звідкись, з-за хати, виповзає неясна тривога, яка переходить у сум. Сум весняного дощу… Він будить у душі спогади, шукає у її закапелках щось давнє і до болю дороге. І стає тривожно і щемко у чеканні дива. Воно приходить до мене вранці розпуклим біло пінним цвітом на деревах,кущах. Квітах враз помолоділого весняного саду. Кожне деревце нагадує наречену у фаті, що кокетує із своїм нареченим.
А дощ знову припустив… Він збудив у мені спогади про той весняний вечір, коли ми прощались з тобою назавжди. Ти говорив якісь банальні слова, втішав, що все у мене ще буде: і коханий хлопець, і кар’єра, і щасливе життя. Я слухала твої слова і не вірила, ніби хтось сторонній і чужий був зараз поруч зі мною, тримав мене за руки, дивився мені у вічі. Востаннє…
Тоді теж падав дощ…
Перший. Весняний. Теплий. Лагідний. Дощ моєї розлуки. Дощ моєї муки. Дощ мого розпачу. Сльози текли по моєму обличчю. Ти їх не бачив. Ти думав, що це дощ…
Я не можу розлюбити весну, як не розлюбила тебе,невірного. Люблю так само ніжно, як і колись. А дощ відтоді я не люблю. Він нагадує мені про втрачене кохання. Він для мене як якийсь тривожний загадковий сум.
Сум весняного дощу…
Сум мого першого кохання…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=481547
рубрика: Проза, Лірика
дата поступления 24.02.2014
А я таки живу.
Й кохаю міцно-міцно
Єдиного, що світ весь заступив.
Мене спитають : « Ну скажи , навіщо?»
Я відповім: « Він цього заслужив».
Його слова , немов чиясь молитва,
Його діла , мов божевілля снів.
Його прогнати – справа це нехитра,
Але для чого , ви скажіть мені?
Страждаю й мучусь. Мучусь і страждаю.
Його люблю, хоч цього я боюсь.
Коханий, любий , я тебе чекаю,
Без тебе я зачахну і помру.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=481546
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 24.02.2014
Це було у Баграмі, а можливо , у Кандагарі,
На розпечених каменях хлопці відпочивали.
Земля плавилась, сонце нестерпно гріло,
А солдатам додому назад так хотілось.
Їм вчувалися запахи рідної хати,
Там на стрісі клекочуть малі лелечата,
Пахне яблуні цвіт...В кухні - мати,
Що зібралась обід запашний готувати.
А в криниці – холодна джерельна вода,
І земля в нас від крові не бура .
Але доля солдатська сувора така,
Що сюди ми служити прибули.
Третій день у палючих пісках,
Третій день без зв’язку та їжі.
Не залетить сюди і птах,
«Бетеер» сюди не заїде.
Може, хтось і зневіриться , брате,
Бо нестерпно відрізаним жити…
Та врятує нас запах м’яти
І молитва, яку буде мати творити.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=481376
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 23.02.2014
Затамувавши подих свій,
Сидять дівчата і хлоп’ята.
Розмова йде про чийсь пекучий біль,
А на екрані – вся дев’ята рота.
Ми бачили все це лише в кіно,
А хтось насправді помирав в атаках.
Афганістан- це болю джерело,
Афганістан- це важко передати.
Там падали в бою в чужій землі
Безвусі хлопці та бійці бувалі
Труни везли небесні кораблі,
«Чорним тюльпаном» їх чомусь назвали.
Не передати горя матерів,
Які за ніч старішими ставали,
Не дочекавшися своїх синів,
Вони від болю вдома помирали.
Сьогодні ви - історія жива
Ті, що живі вернулися додому.
Ми розуміємо ваші слова:
- Не дай Бог пережити це нікому.
Спасибі, Вікторе , за те,
Що побратимів ви згадали,
Що ви сьогодні школярам
Про їхній подвиг розказали.
Бо нині всі вони - в ліцеї,
А завтра , якщо скажуть їм,
Одягнуть солдатські шинелі
І, як «афганці», приймуть бій.
Так на роду написано мужчинам -
Край захищати і свою сім’ю.
Тоді стане мужчиною хлопчина,
Як волю загартує він свою.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=481375
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 23.02.2014
Літо… Нестерпна спека,
Рот забиває піском,
А до води так далеко
Треба добиратись повзком.
Але чи всі доберуться,
Хто з нас нап’ється води?
Чи на камінні пекучім
Лишаться наші сліди?
А вдома пора чудова,
Вже половіють жита .
І пахне там хлібом новим,
Вкраїна іде на жнива.
А ми на війні, бо так треба,
Тут ворог без промаху б’є.
Над нами вгорі чуже небо
І воду без смаку ми п’єм.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=481069
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 22.02.2014
Не страшна нам лютнева хурделиця,
Не страшні нам витівки зими.
Нам дорога додому стелиться
Із Афгану, через дві весни.
Хтось лишився за тим перевалом,
Його вік вкоротив палач.
Хтось поїхав додому «тюльпаном»,
Його доля така, хоч ти плач.
А хто витримав до останку
Всі незгоди і біди війни,
Брів понуро мостом на світанку
До своєї страшної зими.
Ви порадьте, як позабувати
Все, що трапилось з нами там?
Сивину можна зафарбувати,
А як з пам’яттю бути нам?
Як щоночі до тебе приходять
І походи , й жорстокі бої.
І крізь стрій пліч-о-пліч проходять
Побратими загиблі твої?
І ти знаєш, що мусиш жити
Не за себе, а за всіх-усіх,
І за них, молодих, долюбити
І почути немовляти сміх.
Бо в Афгані йшов відлік часу-
День за три рахували ми-
Кожен з нас живе за трьох наших
Від тієї страшної зими.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=481067
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 22.02.2014
Україно моя, мій рожевий світанку,
Квітко ранішня в нашім саду,
Чом тебе так плюндрують від ночі до ранку,
Накликають на тебе велику біду?
Наш народ, терпеливий до краю,
Перейшов ту останню межу,
І наругу поніс, а за що – я не знаю,
І тому я сьогодні не плачу – кричу.
Перший крик мій за тих, що стоять на морозі,
Залишивши тепло і сім”ю,
Матері їх в постійній тривозі:
Чи побачать кровинку свою?
Другий крик – за невинно побитих,
Понівечених, втоптаних в кров.
Що з катами народу зробити,
Щоб цього не побачити знов?
Третій крик – до безмовної влади,
Що не хоче почути народ,
Щоб дійти до братерської згоди,
Щоби кризи не було, розрухи, незгод.
Як до неї, скажіть, докричатись,
До черствих незворушних сердець,
Цілий світ проти них – їм начхати,
Чи оглухли, чи сплять , накінець?
Прокидайтесь од вічної сплячки,
Бо від крові аж сніг потемнів,
Дайте жити нам, досить балачки,
Не робіть із людей ворогів.
Кожен день, кожну мить на Майдані
Пригадають нащадки сумні.
І тоді ви, прокляті, в вигнанні,
Під суд Божий підете самі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=480968
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 21.02.2014
Яке прекрасне почуття любов,
Від нього виростають мрії-крила.
Я повторяю знов і знов:
- Коханий, я така щаслива,
Що поруч ти ідеш, говориш,
Вирішуєш проблеми світові,
Я ж закохалась, ніби вчора
Мені було шістнадцять літ.
Говорять, кохання не вічне,
Зітхають: любов минає.
Не вірю я. Це фантастично,
Що не зів’яли почуття.
І хай у сорок, і пізніше,
Допоки є на світі ти,
Ми будемо найщасливіші.
Ти згоден? Тільки не мовчи.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=480963
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 21.02.2014