| Сторінки (1/17): | « | 1 | » |
Если я понесу любовь тебе смелую,
Спелую, зрелую,
Понесу по рекам, по горам,
По бесконечным степным коридорам.
Не останусь ли я на границе,
Где люди с собаками будут злиться.
Посмотрят они прищуренными глазами страшно,
А, впрочем, подумают: ладно, неважно.
Пусть бежит себе дальше по станциям,
По пожарам, по инквизициям.
А не растеряю ее по темным дворам,
Где окна в лужи глядят по парам?
Не брошу ее в грязную реку?
Не отдам, обезумев, не тому человеку?
Не замерзну потом я до ста по Цельсию?
А потом в церкви - за грош просить индульгенцию?
Если я понесу к тебе всю себя, первую,
Нужна ли я буду тебе, слишком смелая?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=545629
рубрика: Поезія, Интимная лирика
дата поступления 22.12.2014
Куди ти їдеш, хлопче?
Постав важкий рюкзак.
Ти не сховаєш свої очі,
Я бачу, відчував ти страх.
І не кажи, що не боявся
Там, в епіцентрі лих.
Так, було страшно, але ти тримався,
І все заради них. Заради них!
Заради мами у старій хустині,
Заради дівчини з салютами в очах.
Віддав вже ти свій борг нашій країні,
Відвоював своє! Тож став рюкзак!
Але продовжив крокувати хлопець,
Зітхнув і озирнувся на перон.
Заплющив очі і поправив ранець,
А потім похапцем забіг в вагон.
Свисток - і потяг задимів і рушив,
На Схід, туди, де розвернулось пекло,
Там шум гранат і смород смерті душить,
І там війна усе ще точить своє ікло
15.07.2014
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=511649
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 16.07.2014
Кричи, кричи, "Запоріжсталь",
Здіймай у небо свій гудок тривожний,
Виспівуй нашу спільну тугу і печаль,
Нехай зупиниться і бідний, і заможний.
Нехай дитина скаже своїй мамі:
"Що то шумить? Тривога або що?",
Нехай почує Запоріжжя берегами
І зрозуміє, через кого і за що.
Нехай почує Київ і Донецьк.
Кричи, дай новий звук природі.
Якщо вони не чують голоси людей,
Нехай почують голоси заводів!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=501312
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 26.05.2014
За хмарами не видно було сонця,
І майорили стяги серед міста.
А ми дивилися крізь спини охоронців
На того піаніста-екстреміста.
Він глянув на нас карими очима,
Сказав щось наче "Славні запоріжці!",
І піаніно під його замерзлими руками
Давало звуки лагідні і чисті.
Він грав, і музика впивалася у хмари,
І колихала найрідніші прапори.
Раптово визирнуло сонечко ласкаве,
І дослухалося уважно тої гри.
Він грав, і всі завме́рли, ніби в церкві.
Не чутно було галасу і скрипу шин.
І щемно заридала Піккардійська Терція,
"Гей, плине кача" - сум і біль руїн.
Він грав, від холоду рятуючись завзяттям.
Ці ноти серце рвали на шматки.
Він грав - наперекір зневазі і прокляттям,
Й душею начебто ставали вищі ми.
Він встав, і "Ще не вмерла..." залунала,
Кричали люди: "Браво! Молодець!"
Згори за нами тихо наглядала
Героїв сотня. І всміхалася з небес.
04.04.14
Після виступу піаніста з Майдану у Запоріжжі
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=490615
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 06.04.2014
Малюй мене на вікнах,
У тихий час світанку.
Я буду гостя в твоїх думах,
Від ночі і до ранку.
Дивись в мої зіниці,
Крізь кожні стрілі очі,
Коли блищать зарниці,
І коли грім грохоче.
Побач мене серед рядків
Твоїх книжок коханик.
Лиш я одна, після боїв
Зцілити зможу твої рани.
Вдихай мене, живися мною,
Стань поруч. Знаю я:
Тобі захочеться до болю
В цей час промовити
Моє
ім'я.
грудень 2013
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=489985
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 03.04.2014
У садах заквітли мімози,
І снігу не дуже.
Та хрещенські морози
Застигли в наших душах.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=489984
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 03.04.2014
Червоне небо мерехтить вогнями,
Вже скоро. Скоро. Скоро запалає
Те Сонце, що колись було над нами.
І вже ракета та велична відлітає.
То не моя ракета. Ще занадто рано .
Я не готова ще, о ні, ще тільки раз
Я хочу прогулятися планетою моєю
"Бувай" сказати хочу за всіх нас.
Я хочу ще раз доторкнутись до землі.
Я хочу з соловейком заспівати.
Я хочу ще раз, наче уві сні
Тебе на цій планеті покохати.
Мені обридли всі ті балачки
Про Марс. Там не літають журавлі!
Облиште мене. Дайте з тишею зустріти
Останній ранок на моїй Землі.
Мені байдужі ті сузір'я і планети.
Мені байдуже, що Земля згорить.
Скажи мені, як зможу я там жити,
Коли уся моя душа на самоті болить.
Якби ти поруч був у ці останні дні
Я б не боялася. Я б знала - ти зі мною.
Що хоч частиночку моєї рідної Землі
Я заберу у далечінь з собою.
Ти, мій коханий, зараз маєш бути радий.
Тебе не відривають від коханої планети
Всім байдуже - чи добрий чи поганий
Для тебе буде день наступний. Відпочинь.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=489773
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 02.04.2014
Як не любити Вкраїну?
Степи, і ліси, і балки.
Зливається в серці єдину
Картину тієї краси.
Від західних гір до Донецьку
Прокладем залізні мости.
І славу єдину Вкраїнську,
Почуєм усюди й завжди.
Лунатимуть пісні веселі,
Колядки оті чарівні,
Веснянки, русальні, стрілецькі,
Старі історичні пісні.
Єднаймося, браття Вкраїнці!
Зимового стужого дня,
Весною в тонесенькій річці,
Спекотного літнього дня!
До Дня Соборності України
22 січня 2011 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=489770
рубрика: Поезія, Патріотичні вірші
дата поступления 02.04.2014
Прости нас, нене, діток нерозумних!
Ми справді намагались з усіх сил
Прогнати ворогів, катів отих бездумних,
Не осквернивши прадідів могил.
Ми бились, ми кричали, бастували,
Та нас ніхто не слухав - не схотів.
Ми волю нашу з м'ясом виривали,
Із хижих лап премудрих ворогів.
Ми падали не раз, зізнаюсь щиро.
Та подивись на нас! Чи віриш ти,
Що Незалежність є в нас. Тільки шило
Змінити не на мило так і не змогли.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=489637
рубрика: Поезія, Патріотичні вірші
дата поступления 01.04.2014
Лиш через те, що я тебе кохаю,
Від твого лику мушу бігти - не гнівись.
О як пасує він, квітучий, ніби в гаю,
До мойого, що теж яснів колись.
Лиш через те, що я тебе кохаю,
Моє лице стає мов мармур, я втомивсь.
І згодом скажеш ти: "Страшний". Я знаю.
Від тебе мушу бігти - не гнівись.
Оригінал Г. Гейне
Weil ich dich liebe, muss ich fliehend
Dein Antlitz meiden - zürne nicht.
Wie passt dein Antlitz, schön und blühend,
Zu meinem traurigen Gesicht!
Weil ich dich liebe, wird so bläßlich,
So elend mager mein Gesicht -
Du fändest mich am Ende häßlich -
Ich will dich meiden - zürne nicht.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=489633
рубрика: Поезія, Поетичні переклади
дата поступления 01.04.2014
важко бути патріотом у країні, яка наче б то не має майбутнього.
важко бути патріотом країни, якій байдуже на своїх патріотів.
але я не з тих, хто відступає перед труднощами.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=486203
рубрика: Інше, Лірика
дата поступления 17.03.2014
Немов велика чорна хмара
Висить над рідними стежками.
Немов якась страшна примара
Все ходить-бродить поміж нами.
Хапають діти родичей за руки:
"О, мамо, матінко! Та що ж це є?"
"Це, сину мій, це - щастя запоруки,
Це - революція! Така вона вже є."
"Скажи, матусю, революція - це добре?"
"Синочку, рідний, не питай!
Вони-то борються, і може хтось поборе.
І засіяє в небі водограй"
А хлопчик дивиться і вже не бачить сонця:
Затягнуто все стягами до краю.
І тільки чує, мов з небесного віконця:
"О, зупиніться, діти, я благаю!
Мені так боляче, так давлять каплі крові,
Залишені на камені та плитах."
Прислухайтеся ж, браття, бо в цім слові
Співає-плаче мати-Україна.
(01.12.13)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=481521
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 24.02.2014
Страшні були останні дні,
Майдан вмивався кров'ю.
Авто, будинки у вогні,
І рвався дух людей на волю.
За що загинули, не знаю,
Та смерть людська завжди страшна,
Стискає серце, очі закриваю,
Молю за спокій їхній вічний. Ваші - небеса.
Ви залишили тут жінок і діточок,
Здається, заридала вголос Україна,
Тепер майдан палає світлом від свічок,
Вас пам'ятають. В нас одна країна.
Дивіться з неба ви на неньку нашу,
Охороняйте нас і звідти. В день біди,
Ви янголами-охоронцями для неї,
Для нас, дітей, навіки стали.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=481520
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 24.02.2014
Немає слів, щоб біль цей передати,
Коли ховає молодого сина мати,
Коли над Києвом церковний дзвін стоїть,
І коли сльози, мов окріп, аж боляче ридати.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=481278
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 23.02.2014
"І чого тебе несло́ на той Майдан, -
Каже в лазареті згорблена мадам, -
Чи то нудно тобі стало вкрай?
Чи ти думав, вибореш нам рай?"
Поправляє ковдру лагідно мадам
І продовжує такі слова казати нам:
"Хлопці, ви ж дубочки зовсім молоденькі,
Чом вам не сиділось вдома, коло неньки?
Чом вас потягло сюди, в далекий Київ?
Ви ж тут схожі стали всі на диких звірів.
За Бандеру того вийшли воювать?
Іншим людям дурь у голови вбивать?"
Зітхнула тихо згорблена мадам,
Рукою ніжно провела по нашим лбам.
Заплющили ми очі, мов малятка,
Лиш "Дякую" прошепотіли слабко.
Ми сперечатися з старенькою не стали,
Бо не поясниш їм цього. Вони не з тої сталі.
Не зрозуміють, що нам вільно хочеться тут жити,
Ми вийшли правду й волю боронити.
Обридло нам ошуканими бути,
Усі ті обіцянки не були забуті.
Нас годували їми, щось красиве говорили
Але, урешті-решт, узяли й надурили.
Шкода авжеж, що деякі не зрозуміли.
На фоні сірого брезенту рани червоніли.
Та ми не ображалися на згорблену мадам,
Адже чогось прийшла вона сьогодні на Майдан?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=481277
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 23.02.2014
Колись на водохреща
Христа в воді купали.
У нас на вогнехреща
Автобуси палали.
Вогнем хрестили душі,
Обмануті катами,
І голоси потужні
Над площами лунали.
Палав-горів автобус,
Мов символ боротьби,
А там орляток корпус
Шептав слова мольби.
"О Боже, батьку, поможи!
Ми не йдемо проти народу!
Так, нам накази ті дані!
Ми не хотіли лити воду!
Ми знаєм, є й такі між нас,
Їм не важливо, як і нащо,
Вони виконують страшний наказ,
Але ж не поміляється хіба ото ледащо.
Брати, не треба бійні!
Ми з вами! Ми за вас!
От почекайте тільки,
І стане більше вас!"
Кричать орлята кволі,
Червоною стікають,
Та їх не чують. Знову
Й знову бруківкою кидають.
Колись на водохреща
Христа в воді купали.
У нас на вогнехреща
Автобуси палали.
Вогнем хрестили душі,
Обмануті катами,
А мати плачуть, бідні,
Бо лихо поміж нами.
(20.01.14)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=481054
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 22.02.2014
У революції - страшна краса.
Так смерті гострая коса
Блищить на сонці. Настає
День судной. Де надія? Є?
Ця революція вогнем вспорола ночі,
І дивляться на небо сині очі.
За мрію стала б я на барикаду,
Та не за цих катів! А вони й раді,
Що цей народ відчаявся до краю,
Збиває ноги-руки на шляху до раю;
І натовп цей так легко ошукати -
Маленька іскра зараз здатна запалати.
І загориться революція немов скажена.
Простягне пазурі до зір, до неба.
І коли лишиться розруха і завали,
Народ мій взвиє: "Та за що ж ми воювали?!"
(21.01.14)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=481053
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 22.02.2014