| Сторінки (5/408): | « | 1 2 3 4 5 | » |
Замкнути б душу десятьма замками
Та ще й сховать за мури кам'яні,
Щоб не штрикали гострими голками
Нахабної, облудної брехні,
Щоб безсоромні хижі буржуї
Отруту обіцянок не вливали,
На гострий кіл, безправну, не саджали,
Міжклановим лай.ом не поливали
І не плювали владні холуї!
Але ж, вона в тих мурах задихнеться
І знепритомніє, неначе в комі,
Заціпеніє й більше не стріпнеться...
То ж, треба вижити в новім Содомі...
Тримай удар, душе моя ранима!
Гартуйся й світлу віру бережи.
Попереду ще - путь неісходима,
Незвідані причали й береги.
Ти музики і квітів, й сонця хочеш,
І віриш в купину неопалиму,
Так любиш тихі солов'їні ночі -
Ні! Ти й сама сховатись не захочеш.
Держи удар, душе моя ранима!
2012 р
Із збірки "Душі несмілі первоцвіти"
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=486243
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 17.03.2014
Перевернувся світ. Чи він конає
В тяжких судомах блуду та гріха?
Чи зовсім Бога в душах вже немає,
І Сатана на царство зазіха?
Як та орда, свої своїх грабують,
Стерв'ятниками хижо здобич рвуть,
Беззахисних ошукують, зомбують,
З усіх боків їх нагло тиснуть, мнуть.
Затоплює нас бруд з телеекранів,
З газет, журналів, кліпів та кіно,
Невігластво, життя в чаднім дурмані -
Як "світське" подається нам воно.
Як витримати серцю ріки крові,
Жорстокість, звірства, вбивства без кінця
Й дітей при цьому виховать в любові
До Бога, краю, чесного життя?
В хаосі цім себе б не загубити,
Не розчинитись в сірій суєті
Та вистоять, в бридоту не вступити,
Щоб потім не терзатись в каятті.
На Тебе, Боже, лиш надію маю,
Вже не за себе - за весь люд боюсь,
За діток, внуків, правнуків благаю
І вірю. І молюсь, молюсь, молюсь...
2009 р.
З моєї збірки
"Душі несмілі первоцвіти"
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=486222
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 17.03.2014
Посіріли, поблякли барви,
світу божому ти не рада.
Не шукаєш розради - марно,
все затьмарила чорна зрада.
По живому біль навпіл крає,
відчай крилами б'ється в небо -
хтось любов твою забирає,
а тобі -лиш такого треба.
Ніч безкрайня – у тузі ревній,
мов дитятко зайдешся пла́чем,
вдень - в кулак затискаєш нерви,
щоб страждань твоїх не побачив,
Щоб змогти, попри біль нестерпний,
легко, з усміхом привітати...
Вдома - скрутишся і затерпнеш...
Пташці раненій - не літати...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=486047
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 16.03.2014
Скаменілий, неначе в комі,
він сказав: "Я іду... Я мушу..."
Тихий стукіт дверей у домі
вдарив так, ніби постріл в душу.
Не достукалась в його серце.
Що сказати? Це й так всі знають:
не міняють смарагд на скельце,
дар безцінний – не викидають.
Та любов, що була від Бога
і палала жарким багаттям,
враз знецінилася для нього,
як старе і обридле шмаття.
Ще й забув повернути взяте –
твоє серце... Гуляє вволю,
а воно, мов ножем розтяте,
крижаніє від втрати й болю...
Заніміла уся, затерпла.
Десь обабіч душа витає...
Ти – фантом, хоч жива і те́пла,
та без нього... – тебе немає...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=486042
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 16.03.2014
Зібрались лікувати Україну,
бо вкрилась вразами,
а виявили ракову пухлину,
ще й з метастазами,
що встигли і в хребет, і в усі органи
так пов'їдатися,
що жодними пілюлями-реформами
не врятуватися.
Спасе лиш хірургічна операція -
" рако-ектомія",
а може і часткова ампутація
й глибинна " хімія "...
Тримайся, Ненько! Глянь, для Тебе піддані
віддали кров свою
і за Твоє спасіння діти віддані
загинули в бою.
25.01.2014 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=485899
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 15.03.2014
Чого б тобі, моє серденько,
та не радіть собі тихенько,
що маєш волі ти ковток
і свій затишний закуток?
Воно ж болить, болить і тисне,
ніби біда над нами висне.
На жаль, це так воно і є -
біда посеред нас жиє.
Вона то нагло, то тихенько
розшарпує країну-неньку,
краде лани, ліси, заводи
і прибережжя, й чисті води,
і, знахабнівши, мов орда,
вже й душі наші обкрада.
Безправність, вбогість вже обридли,
бо мають нас за справжнє бидло,
з яким не треба рахуватись -
то і нема чого ховатись!
Багатством можна хизуватись,
в "Луї Вітони" зодягатись
і лоскотати людям нерви
костюмом за шість тисяч євро,
коли на кожній третій бабці
ще допотопні одяг й капці,
тоді, як ледь не чверть країни
рахує в супчик картоплини...
Страждай, боли, моє серденько -
хижак клює країну-неньку,
серед хижацтва живучи,
кричи, серденько, не мовчи!
10 травня 2013 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=485622
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 14.03.2014
Цей вірш – прохання прощення у мого народу за ту
зневіру, яка вилилась в моєму вірші "***"
http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=485435
Бунтарський дух, зламавши відчай.
злетів за хмари до небес.
Повстали!!! Всенародне віче
пульсує вихлюпом чудес
єднання, стриманої сили,
сплітаючи любов і гнів.
Встав люд, як океанські хвилі,
за покалічених синів
ще юних, чистих, безборонних,
за їхнє право на протест
та проти звірства охорони,
що кинула їх під арешт.
Дитячий біль могутнім рухом
збудив таки козацький код!
Пишаюсь! Ти піднявся духом!
Ти - не населення. НАРОД !!!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=485445
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 13.03.2014
Закрились всі віконечка душі
і безнадійно опустились штори,
бо заліпило вуха від "лапші",
а очі просять темні щільні шори.
Сховатись! Щоб не бачити й не чуть
брехливий гавкіт псів біля корита.
У свій квітковий тихий рай втечу,
щоб осторонь гризню всю пережити.
Хіба щось змінить мій самотній гнів,
коли забув народ, з якого роду
він коренем? Оглух і онімів!
Населення ще є... Нема народу...
9 червня 2013 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=485435
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 13.03.2014