| Сторінки (1/11): | « | 1 | » |
Тобі віддам життя своє.
Хай твоя воля й слава не загине.
Великою ти Україно є,
Та як же мало в тебе України.
Твій хліб їдять – немов своє,
Манкурти, зайди і чужинці
Для всих ти добра мати є,
Та як же мало в тебе українців!
Держава й незалежність є,
Та курс – ми й до сьогодні визначаєм…
В керманичів – у кожного своє
І є народ, та нації в Україні немає!
Співуча мова й пісня є
Та не в пошані рідна мова нині
Чому ж нас мало, українці є?
Хто ж побудує рідну Україну?!!
Багата й найродючіша земля
І найчарівніші – українські дівчата…
Де ж взяти українців? Звідкіля?
Хто ж буде Україну будувати?!!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=500340
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 21.05.2014
В кличі журавлинім
Вирізняю вість,
Що я в цьому світі
Мимовільний гість…
Змінює весняний
Колір сивина,
Падолистом п’яним
Душу наповня…
Чи ж летіть у вирій
Журавлем в ключах?
Та зламавший крила,
Мабуть вже не птах…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=498477
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 12.05.2014
Сумую за тобою рідна хато,
Скарбницею домашнього тепла,
Ти вікнами умієш посміхатись,
Коли я прибуваю до села.
Знайомі дошки на старенькім ганку
Скриплять мені вітаючі слова…
Мене тут мама, зустрічає ранком,
Душа і серце радістю сплива…
Село моє, де хати білолиці,
Де пізнавав ази життя,
Для мене ти – завжди столиця,
Для мене ти є пам'ять трисвята.
Казенний ліс і в Кулижках долина,
Старі могили, що на виїзді з села
І річечка, не дуже швидкоплинна,
І школа наша, що святинею була…
Як найдорожче зберігаю в таємниці
Клич журавлів, десь за селом в імлі…
Не забуваймо ж ми, наші столиці,
Ці невеличкі села на землі!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=498473
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 12.05.2014
Не насолоджуюсь – нагіркуюся від життя
Мудрець сказав: «нагіркуватись краще,
Немає від солодкого пуття –
Очистишся в гіркім, тоді й в солодкім буде щось путяще…»
Минулому немає вороття.
За тим, що відбулося, не жалію,
Прошу лише у Бога від життя –
Щоби й мене любила Лебедія…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=497666
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 08.05.2014
Вірші – то так, немовби гарна пісня,
Лірична музика в душі…
Красива, світла, романтична,
То гімн життю, від автора вірші..
То крик душі – поета вірші.
Він життєлюб і оптиміст буття.
Життя добрішим, красивішим
Творить, співає й рухає життя!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=497665
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 08.05.2014
Незбагненно дивна наша Україна,
Рідної історії не бажаєм знать.
І в усьому світі – ми такі єдині,
Що на материнській «стидно» розмовлять…
«Матюги» московські за молитву маєм.
Гріх то є найтяжчий – рідне зневажать!
Ми своє Трипільське, ницо зневажаєм,
Гнів паде Господній – будемо страждать!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=497397
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 07.05.2014
То демагогія, що в нас «коріння від слов’ян»,
Що ми «брати, одна у нас дорога»
Єдиний Бог, у нас і росіян,
То хитре прикриття лише «єдиним Богом».
Відтак в «союз» би запросить болгар,
Хорват і чехів і поляків –
Союз слов’ян, а не якийсь «незгар»,
Ізліплений з татар, чеченів і коряків!
Дорога, справді, в кожного своя!
Різниця в тім, що українці вільно хочуть жити,
Щоб своя мова, пісня і земля…
А росіянам хочеться півсвітом володіти.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=497396
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 07.05.2014
Ми гості тимчасові в цьому світі
Прийшли й пішли, життєвий полишивши дім,
Казки життя ми ловимо в примарні сіті,
Лиш не цінуємо щоденного у нім…
Життя цінуй! Одне! Всевишнім дане.
Нехай надія, віра і любов не полишить,
А мить життя – мов день останній,
Любіть всім серцем, силою душі!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=496972
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 05.05.2014
Стомились думи, в’януть мрії…
Тоненька ниточка надії,
Натягнена, немов струна,
Сум падолисту поглина…
Летить у вирій, в неба просинь,
Між журавлів, в прозору осінь
В дитячих мрій чарівний край,
Де світлий хутір Земнограй…
Там неба синього блакить…
Старий курган над Ворсклом спить,
Веселка воду з Ворскла п’є…
В тім краї серце десь моє.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=496971
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 05.05.2014
Мене бандерівцем зовуть
За те, що я люблю свою країну,
Ліричність пісні й мови суть
За силу, волю й славу України,
Мене ще й «фа», за те, зовуть.
Від імені кого, вас запитаю,
Фашистом ви українця звете
Один лиш Бог, як все судити знає
А ви всього лиш промосковські шовіністи
І хліб то ви – український їсте.
Ви – паразити в нашій Україні,
«Язик» матючний всюди свій «пхнете»,
Ми європейці – здавна і понині
Ви ж «антифа, татаро-андрофаги»
І хліб український – не давлячись їсте!
Націоналізм в Росії – на найвищім рівні!
А українця б з’їли, волю і життєву суть.
На вашім прапорі є двоголові візантійські півні
Тепер вже москалі, пихаті, зверхні – нам не рівня
Яєчка золоті (від газу) Путіну несуть…
Шаломов нам не брат, бо не слов’янин
Чекіст, імперський шовініст, то не дива.
Нахабно відповів він нашому «пахану»:
«Дешевий газ – у душогубках лиш бува!»
Ми українці – є, були і будем!
Ми – як Дніпро, що плине крізь віки
Трипільці ми, ми козаки, ми вільні люди
Нам не страшні донецькі і московські бандюки!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=495690
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 29.04.2014
Дніпро, закутий у льодах,
Збирає в Київ на Майдан
Синів і доньок в лютім січні.
За волю й правду зве на віче,
За України славу й волю
Повстав народ за свою долю…
Зове Шевченко рвать кайдани
Всіх українців на майдани…
З Сумщини дівчина Аничка
Готує борщ по-українськи
Косачкам, скіфам, козакам,
З Карпат і Криму, східнякам…
Вкладає в страви на вогні
Душі частиночку й мені…
Вночі і вдень, між стрілянини
Свою любов до України
І серце Аня віддає...
Господь Всевишній над Дніпром
Ламає темряву крилом…
Летять злі кулі, мов оса…
Димлять кроваві небеса,
Та чорний демон не вгава…
З Майдану вісімдесят два
У небо ангелів злітає…
Господь з любов’ю їх вітає
Синів найкращих України
В небесну сотню їх прийма…
Життя поклали за Вкраїну
Немає в мами більше сина…
Не плачте мамо – син на небі,
Мабуть так Господові треба,
Щоби були Ви не самотні
У Вас синів на небі сотня
Стійких, сміливих і святих…
Героям світла наша пам’ять
Живе завжди, завжди ми з Вами,
І Ви – між нас! Завжди! Живіть!..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=486508
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 18.03.2014