| Сторінки (1/9): | « | 1 | » |
Ішовши одного дня вулицею Тарас побачив дівчину в якої впав пакет з продуктами , і весь його вміст розсипався.Він не довго роздумуючи з насмішкою вирішив допомогти їй.Коли він подивився на очі цієї дівчини він завмер.Світло-карі очі в яких віддавався якись блиск,від якого на душі стало тепліше.Він запитав чи не проти вона,щоб він їй допоміг,а вона з нехітю відповіла:"Непроти".Присівши біля неї та допомагаючи їй сколадати різні продукти:яблука,мандарини,шинку та на самому дні стояла невеличка дитяча машинка.Він здивувався для кого вона, але не смів запитатися.Вона подякувала,за те,що він допоміг їй і пішла в напрямку до сусідньої вулиці.
Наступного дня він чемчекував до інтернет-кафе.Там він знову побачив цю дівчину.Тепер можна було її краще роздивитися,це була невимовна красуня :висока,струнка з красивими рисами обличчя і звичайно тими самими світло-карими очима.Він був в захваті.Відчував,що закохався.Тарас підійшов до цієї дівчини і став знайомитися.Виявилося,що цій дівчині 17 років, її звати Марина і вона обожнює білі троянди.Він замітив в її очах знову той поблиск,але він був більший і довше світився.Він був зачарований.
Тарас запропонував марині зустрітися.
Наступного дня вони зустрілися.Тепер її очі весь час сяяли невимовно красивим світлом.Він розпитував її про сім*ю,але вона відмовлялася відповідати.
Через кілька днів коли вони побачилися ,вона привела маленького хлопчика років п*яти.Він був шокований.Вона сказала ,що це її син.Він не витримавши такого натиску обернувся і вийшов з кафе.
Більше він їй не писав та не дзвонив.Марина дуже переживала на рахунок цього.Цей Тарас їй сподобався з першого погляду.Їй здалося,що вона незможе без нього жити.Навіть хотіла скоїти суїцид.Але її стримував її маленький "синочок".
Минуло десять років.Тарас жив самотній.Марина теж.Вони обоє сумували один за одним.Але її стримувала гордість,а його страх.
Пройшло іще три роки.Вони і надалі кохали одне одного потайки.
На той час малому "синочкові" Марини було 18 років.
Іще через рік лікарі виявили в Марини четверту стадію раку крові.
Тоді вона переступила через себе і попросила "сина" знайти цього Тараса.
По дорозі йому "син" Марини - Олексій розповів , що він зовсім і не син їй,а молодший брат,якого вона всиновила після смерті батьків.
Тараса мучила совість.Він примчав моментально.Вона розповіла,як його кохає,а він їй признався в своїх почуттях.
Але було вже пізно.
Через тиждень Марина померла в центральній лікарні Львова.
Тарас обезпечив навчання "сина" Марини.Та через тугу за своєю коханням почав запекло курити.І в нього теж виявили останню стадію раку легенів.
Через місяць після вияву цієї смертельної хвороби Тарас помер.
Перед смартю він казав що бачить "свою Маринку" і вона кличе його.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=497046
рубрика: Проза, Лірика
дата поступления 05.05.2014
Сиджу я в темяві сумна й пуста,
А ніч холодна і німа.
Сиджу я в тишині одна,
і країть серце пам*ять зла.
Навіщо так мені зробити?!
Чому так підло поступити?!
Що такого зробила я?!
І плаче знов душа моя.
І сльози котяться щокою,
навіщо з ними йти до бою.
Поплачу краще я.
Мій друг,єдиний і найкращий,
так підло поступив зі мною,
він зрозумів так, не як я.
А боляче зробив,так сильно,
що бідная душа моя,
розірветься на сто осколків.
Поплачу краще я...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=497034
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 05.05.2014
Мати вірного друга - це шикарно,
З ним можна всюди потинятися.
А він ніколи не покине,
Вірний буде вічно,брат - за брат.
Всі секрети можна розказати,
Досхочу наговоритись можна.
Ти йому даш,й вони тобі пораду…
А тоді розкладеш все по полках.
Не покине у скрутну годину,
А поможе всім – чим тільки зможе!
Бо він твій найкращі друг,єдиний,
Без якого,не можливо жити..
А коли розійдуться шляхи,
І дорога твоя не туди поверне..
Знову другова рука,
Підніме і розверне..
Покаже правильний твій шлях,по цьому світі.
І навіть не подумає,про те,
Що потім вилізе йому це боком.
А ти розповіси про це життя,
Як тобі складно,і немило…
А він у відповідь поможе щиро,
Вказавши в правильне життя.
А ти радітимеш,усьому і одразу.
Й подякувати навіть ти не зможеш…
А потім зрозумієш,як це складно допомагати другові по горю.
Коли в самого проблем по коліна,
А щей цей друг нав*язуватись хоче….
Він не образиться,
Він просто піде….
Кудись у сіру даль степами….
Залишивши лиш невеличкий клапт паперу
В якому йдеться про його смертельні рани.
Тоді все роз*ясниться,зрозумієш,
Потрібно було тільки трохи грошей,
Але….
вже буде пізно,
Й лиш на серці ...
Стоятиме той відпечаток...
Від білого куска паперу!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=491262
рубрика: Поезія, Сюжетні, драматургічні вірші
дата поступления 09.04.2014
Інколи хочеться просто опустити руки , перестати будь-що робити.Але знаходиться людина,яка допомагає стати на ноги.Це може бути будь-хто:рідні , друзі , кохана людина.
І от коли такі люди знаходяться на душі стає добре ,тепло.Адже ці люди підтримують , підбадьорюють ,веселять ,дають сенс життю.
І тоді життя набирає різних красивих барв , яких небуло видно в скрутні хвилини.
=)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=491255
рубрика: Проза, Лірика
дата поступления 09.04.2014
Вони не бачилися давно.Він ще не забув її , згадував приємні миті проведені разом ,але не відчував чогось більшого ніж просто дружби.А вона плакала ввечері в подушку,згадувала його усмішку,погляд , запах.Писала йому кожен день листи в яких боялася зізнатися в коханні і робила невеличкі натяки , яких він не розумів.Вона збиралася зізнатися йому в своїх почуттях коли він приїде.
І ось настала ця мить.Вона готувалася,раділа,що він приїде, мала надію , що він має такі самі наміри ,як і вона.Але все було зовсім по-іншому.Він приїхав з іншою - своєю дівчиною. Щиро зрадів зустрічі.А вона ,що ж вона? Вона стояла не второпавши що сталося. Спочатку,коли тільки-но побачила його миле золотаве лице зраділа.Але коли з-за його широких плечей показалося невеличке тендітне тільце ...Вона ще мала надію , що це його сестра , або далека родичка.Але коли він представив цю незнайомку назвавши своєю дівчиною.Весь її світ зрушився ,всі мрії , надії , бажання.Все розвіялося!
Вона так і не сказала про свої почуття!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=490769
рубрика: Проза, Лірика
дата поступления 06.04.2014
Україна - це мій дім.
Тепло й весело у нім.
Ці прекраснії сади,
Ці красиві доріжки.
І ці квіти весняні,
Що ростуть в прекрасні дні.
Все це є мій рідний край.
Він прекрасний наче рай!:)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=489144
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 30.03.2014
Матусю,кохана ,рідненька.
Ти,все відавала мені.
І я так люблю тебе,ненько,
За ласку твою ,за пісні.
Злітають роки за роками,
А ти,все така молода.
Люблю,тебе,рідная мамо.
Ти краща за всіх,неземна!!!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=489142
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 30.03.2014
Cлавні герої,що померли в Україні,
За нашу неньку на Євромайдані,
У них були і діти,і дружини,
яким уже нема розради в нашій владі,
Але оті герої Українські,
Що їх російські снайпери стріляли,
залишуться у наших душах назавжди..
Ми їх пом*янем теплим словом….
І стане легше дітям і дружинам,
Будуть хвалити їхніх чоловіка й батька,
Які загинули за неньку Україну!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=488126
рубрика: Поезія, Патріотичні вірші
дата поступления 25.03.2014
Ступа поважно березень стрункий,
Він топить сніг: звільня струмкам дорогу.
І лине гомін вітру голосний.
Здіймаючи серед дерев легку тривогу.
Аж ось і другий місяць весняний!
Біжить немов казкова краля.
Він оживля дерева і гаї.
Бруньками все довкола осипає.
Аж ось і третій- травень молодий!
Він наче майстер, доведе до ладу .
Все,те що почали його брати -
Завершить весняну забаву.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=488125
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 25.03.2014