| Сторінки (1/3): | « | 1 | » |
Поглянь у небо , воно затягне тебе своєю блакиттю , вкриє душу небесною ковдрою. Що там за цими синьоокими хмарами? Може, сизі мрії наших предків? Або Дажбог йде на поле, несучи сніп сонної пшениці?
Куди не глянь- кругом краса чарує погляд. Десь невеличке місто трішки задрімало. Ніби ніхто тут й не живе. Тиша...Акації обіймають за талію житлові квартали , а сонце обплело золотим мереживом похмурі будівлі, викликаючи посмішку цеглозубих стін. Є тут і невеличкі клумби . На них, мов на вишиванці, візерунками розрослися різнобарвні квіти. Тільки де-не-де бур'ян намагається простягнути до світла свої зеленовусі паростки. Та господарі цьго не допустять! Нехай бур'янці-молодики йдуть показувати зелений одяг з колючками і сережки у вигляді реп'яхів у подорожник.
Звідкись дмухнув вітерець, краплі-намистинки розсипалися по береговій смузі. Та це ж озеро! Воно запрошує в очерет лебедине сімейство з жовторотими пташенятами. Кажуть, тварини не вміють кохати. Завітайте сюди на зорі! Погляньте ,як виграють білосніжні крила у водяному просторі, як русалки рвуться у танок сердець, хочуть сплести вінки з місячного сяйва і духовних почестей дрібниць.
Скоро світає...І круг мандаринового кольору пускає у новий день корону з жовтогарячих промінчиків.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=497393
рубрика: Проза, Лірика
дата поступления 07.05.2014
Олівець старанно щось малює,
Малюку майбутньому це подарує,
Штрих за штрихом - переплелися кружечки,
То ніжні пелюсткові бережечки .
Ще трохи- ось і усміхнулася троянда!
Швиденько вилізла з малого папірця,
В польоті танго ритмічно станцювала
І до Вас тихенько підійшла.
Її відтінки не білі і рожеві,
А кольору вечірньої зорі
Увібрали в себе романтичні мрії
Та коханого обійми весняні.
Тендітна квіточка ангела небесного просила,
Щоб материнство крилом оберігав,
І біду німу сяйвом відганяв
Він все почув, тепер надії
Дарують сонячні події!
Цей вірш написаний улюбленій вчительці,
яка довго не могла завагітніти і відчути щастя материнства)
Нарешті їй вдалося перемогти свою хворобу!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=494863
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 25.04.2014
Ти одичавів , лютий звір?
Вже не мавпа, й не людина.
Куди це дивиться нахабний зір?
Ти вкрав усі мої світила.
Ненавидиш,може, мене
За бурю і стихії стогін?
За що гієна їсть тут все?
Дітей моїх немає сотень...
Від полюса до полюса,екватор захвативши,
Гризеш степи, діброви, пальми променисті,
Закусюєш тюленями, моржами
Ротами величезними своїми.
Як рибку, проковтнув маленьку кулю,
Яка,мов дзиґа, кругом сонця мліє.
Смарагди здобуваючи, малу отримав ґулю?
Ще трохи і з`їсиш самого себе.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=488564
рубрика: Поезія,
дата поступления 27.03.2014