| Сторінки (7/629): | « | 1 2 3 4 5 6 7 | » |
Питаєш,- хто я?... Як тут забрела...
Де взяла сили, щоб вдихнути волю?...
Я твоє небо! Знаєш - не біда,
що досі ще не зналися з тобою.
Дивуєшся... Вже звик до самоти,
давно закинув латані вітрила.
Навіщо голос той із німоти?...
Бо осінь це. Душа-ромен безсила.
Дивуєшся. Помовч та не питай!
Вдихай мене, осIнню, на всі груди!
Я волі світ. Ромену небокрай.
Надії дотик, щедро даний людям!
12.08.2016р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=683374
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.08.2016
Cягнути Альп! Підніжжя - тільки старт.
Початок дивовижного підйому.
Нас двоє тут. Нема шляхів назад...
Вперед давай! Долай вселенську втому...
І що там сніг і мінус на шкалі...
Коли ми вдвох, плече в плече...Потужно!
Ми серце в серце. Думаю - лечу!
А коли що,- підхопиш, друже, мужньо...
Це все, що є, чим дихаю, живу...
Загарбник, стій! Любові не здолати!
Тремчу. Та ні ж! Я зовсім не тремчу...
Зі мною - ти. Лиш тільки б не вмирати!
Ну що ж ви, пси?! (та хто з вас тільки хто?)
Чи ті на двох, чи ті, що в них чотири...
Щоб я жила, любов віддав свою.
Майбутнє пагоном підніметься з могили...
Прилинь же, вітре! Заховай сліди.
Візьми замість коханого на груди.
Ти чуєш?... Серце милого в мені.
Новим життям нестиме радість людям!
08.08.2016р.
За мотивами "Альпійської балади" білоруського письменника Василя Бикова.
Події відбуваються в часи Другої світової...Двоє полонених-втікачів концтабору, Іван та італійка Джулія, намагаються врятуватись від погоні. Щоб дістатись кордону Італії, їм потрібно подолати Альпи. Лише тоді будуть у безпеці. Їхня подорож триває три дні. За цей короткий час, юні сміливці закохуються одне в одного. Та фашистські переслідувачі наздоганяють їх зо допомогою вівчарок. Щоб врятувати Джулію, Іван зупиняє собак, приймаючи страшну смерть. Дівчині вдається повернутися додому. Та їхня любов не знищена,- вона знаходить своє продовження у народженні сина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=682612
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.08.2016
Віктору Гетьманову
Іще одна історія життя
закінчилась, як в спеку літня злива,
возносилась загравою душа,
була, як й на землі, добром щаслива...
Життя - не гра! Тут мотузок нема...
Не смика їх глухий маніпулятор.
Життя - це старт, заслуга чи вина,
подій невипадкових біль чи свято...
Життя - то найвеличніший наш бій,
єдиний шанс здобути перемогу.
Віват душа! Цей шлях навік вже твій...
Мій Віктор - Victory! За нас вклонися Богу!
29.07.2016р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=680826
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 30.07.2016
Синочку Івану
(23.07.2004-23.07.2004)
Я обіцяю, синку, бути сильною.
Мій світоче! Вказав ти долі шлях.
Господнім ангелом до серця знов прилинеш,
зітреш сум"яття болю на щоках...
І підіпреш плечем - крилом могутнім,
піднімеш, скажеш тихо: "Мамо,- уперед!"
Хоч безтілесний - думкою присутній.
Присутність ця в мені - земний мій хрест.
23.07.2016р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=679784
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 24.07.2016
О моя Клавдіє! Ти знала вже тоді...
Цей день страшний,- мов двері в один бік.
Відкриєш їх, як відлік неповернення.
Благала ти... Не чув лиш чоловік.
Ти серцем бачила основу всіх речей,
душею слухала і чула поклик правди:
назарянин, чи Бог, чи то юдей,
але торкався він, здається, до галактик...
Він говорив про нас і про любов,
примирював братів, вертав надію.
Хіба таким Голгота-Колізей?!........
-О Понтію! В твоїх руках все - вірю!
-Невинний... Що ж...(так бачив це Пилат)
Спинити страту можна. А навіщо?
Вже зріє бунт, єпископи сичать...
Як не піддатись - обгризуть, як кістку...
Піддався він. Та й виправдав Ісус...
Сказав йому:"Не ти!... А Божа воля..."
..Тоді чому у затишку палат,
не може більше спати жінка твоя?...
10.07.2016р.
Клавдія Прокула - дружина Понтія Пилата.За переказами, напередодні страти Ісуса, їй приснився сон, де вона бачила, як Син Божий в усій своїй славі і сяйві вершив суд: праведні возносились до нього, а нечестиві падали у темну прірву...
Вона просила Пилата "Не вбивати цього Праведника...", але той не прислухався до її застережень. Деякі джерела стверджують, що згодом Клавдія прийняла християнство.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=677297
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 11.07.2016
Я не підвладна присудам людським.
Єдина карта в світі не побита!
...Свободи дух! Ти, приспаний в мені,
дрімав. Ну що ж... Тепер з тобою - квити...
За стільки днів, загублених в пісках,
суєтності життя в догоду світу,-
нестримний ти, пручався, не мовчав,
рвучися навздогін слідами вітру...
Сум"яття, стій! До серця більше - зась!
Впади на дно камінням океану!
Коли вже навіть стіни не мовчать,-
хіба як-небудь жити нам пристало?
05.07.2016р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=676663
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 07.07.2016
Хто ти, Роксолано,- бранка чи цариця?
...Мрій невинних своїх печальна вдовиця!
Хто ти, Роксолано,- праведна чи грішна?
...Я кохання свого пам"ять неутішна!
Хто ти, Роксолано,- ангел, чорний демон?
...Серед лав пекельних долі просто кремінь!
Хто ти, Роксолано? Велич чи провина?!
...Я народу свого зламана билина!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=675818
рубрика: Поезія, Історична лірика
дата поступления 03.07.2016
Я бачу сни, яких би воліла не бачити...
Попереджаючи, приходиш,Батьку милий!
Цей світ нести в собі - хіба мені під силу?
Хотіла б я...... Та знаю: не пробачити!
Та все ж...
Хотіла б я пролитись річкою,
злетіти птахом понад містом-пустелею,
здійнятись вітром над словами-скелею,
розсипатись дарами врожайними...
Потугу сонця вбираючи,
встелити землю суцвіттями,
і поки день ще украдено-
із милим, крайнеба, погомоніти би...
Хотіла б я...
Снаги, Батьку, набратися
і світ підняти-обійняти легко.
Я знаю: мене ж бо тримаєш Ти
на долонях самого Безсмертя.
27.06.2016р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=674970
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 28.06.2016
Осінній степ - мій лицарю надій!
О скільки міці у тобі, мій друг натхненний!
Нескореності дух ти викував в вогні,
зі сплавів дорогих, легкі, як птах, стремена...
І вітровій,- твій брат,- у просторах земних,
прудкіший від орла, вільніший за свободу!
Я бачила його,- той степ в твоїх очах,
бо ти є син землі, ти син свого народу!...
Я доторкнусь лишень,- дозволь хоча б на мить,-
хоч краєчком душі: так не ховай свій погляд!
А там, в степах отих,- ідуть, ідуть дощі...
Твій степ осінніх мрій так схожий є до мого.
21.06.2016р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=673876
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.06.2016
Я - повноводна Либідь!
Не питай...
Чому так споконвіку повелося?
Усе не "ті"... Що снилось - не збулося.
...Моїм очам так личить водограй.
Я - повноводна Либідь, птиці тінь!
Ти не сумуй! Так в світі повелося.
Зате, як личить золоту волосся
сестри твоєї бистра течія...
Я - срібновода Либідь! Йдуть дощі.
Із місяцем чи ми не гарна пара?
Ти не тужи, мій Кию, не тужи,-
Дівич-гора вже скидує тумани...
...Якщо не "ті" - то краще самота!
Ти відчуваєш? - пахне чистотою!
А, за імлою, Дівич-мрій гора,
мнемони цвітом квітне наді мною.
19.06.2016р.
За легендою, сестра Кия (засновника Києва) Либідь, не захотіла одружуватися з жодним із знатних та заможних рицарів, які приїздили просити її руки. Залишившись самотньою, вона оселилась одиноко на горі, яку згодом стали називати Дівич-горою, а ріку, що протікала внизу, назвали Либідь (за переказами, ця ріка утворилася зі сліз самотньої дівчини).
Мнемони - квіти пам"яті; казкові квіти, що символізують пам"ять .Слово утворене від назви квітки Анемона, що перекладається з грецької як "вітер" та імені давньогрецької богині пам"яті, матері дев"ятьох муз- Мнемозини.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=673373
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.06.2016
Краще не знати, якими були б ми коханими...
Як пили б роси із пригорщі одне одного,
і як цілували би сонце, в шовках спальні зморене,
та як же воно,- коли були б невагомими.
Ми приречені (несамотні) бути, як перст, одинокими,
порятунку шукаючи в обіймах дерев випадкових,
і в погляді, що визирає очі одне одного (невипадково!),
і в ніжності усмішки так несміливо-дитячої.
Краще не знати, якими були б ми коханими...
Краще (напевно) не знати.
12.06.2016р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=672133
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.06.2016
Мовчиш?... Скажи,- розгнівався чому,
мій прадіде, листобородий дубе.
Без слів отих(і я - не я) німу,
кинджалом пустки вдарить тиша в груди.
Плетусь одна, чужа серед мовчань.
Та в чому ж, мій старесенький, провина?...
Анічичирк. Не чути... Не сказав -
мене ж лишилась тільки половина!
Чи половина?... Радше - зеро, нуль.
Мене нема - без слів твоїх я мертва.
Та німота - як попіл сподівань.
Якщо чужа, то значить просто смертна.
11.06.2016р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=671567
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 11.06.2016
Пробач мене слабку за спалах ночі,
що душу розтривожив мимоволі...
Здається, я ще досі в тім полоні,-
зірвати б з тіла ту луску зміїну!
.......................................... Тлінну...
Встану! Хоча би сам Люцифер опівночі,
удерся під покрівлю мого дому...
Я заклинатиму молитвою Скрижалі!
................................А що потому?...
Вже півні проспівали свою пісню!
3.06.2016р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=670143
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.06.2016
У серці міста, серед тихих трав,
поміж дубів і кленів стріла Бога,
тоді в жасмині ладан відчувавсь,
єлеєм злив пропахлася дорога...
Я чула кроки в шелестінні трав
і бачила,- монах в сутані білій,
вином причастя квіти частував,
вдихав життя, Присутністю, у зілля...
І під собором вічно золотим,
безмовність вуст - промовистіш за слово.
Впаде завісою додолу пил...
Мовчання слів - зі Всесвітом розмова.
2.о6.2016р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=669869
рубрика: Поезія, Нарис
дата поступления 02.06.2016
Жорстокосте, стіно безтямних втрат!
Принишкла в венах вбивчою ходою...
Ти так хотіла бути завжди мною,-
урочищем безвір"я і проклять...
І в хромосомах нищачи святе,
звільняючись з глибин адреналіну,-
плювала б в душу та стріляла б в спину...
Тебе ж презрівши, лишусь ким я є...
Людиною, цілованою Богом,
за межами сотворених світів...
І всесвіт мій, на спинах трьох китів,
я збережу від наміру лихо́го.
Три кити- древні люди вірили, що Земля тримається на трьох китах; у переносному значенні - трояка основа, сильна опора чого-небудь
19.05.2016р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=667233
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.05.2016
Моя тополе... Праведна царице!
Та що там Клеопатри могутність?...
-Тільки тінь!
Їй під склепінням зим нічого вже не сниться,
а холод усипальниць зірвав з обличчя грим.
А ти...
Ти зі святих долонь безсмертя пила,-
стираючи між віхами межу,-
грудьми від лютих воєн боронила,
кричала людям серцем: Я живу!
На схилі днів, сягнувши врешті неба,
торкаючись долонями зірок,-
впадеш дощем і пагоном зеленим
відродишся із попелу гілок.
8.05.2016р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=664855
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 09.05.2016
Дорога до гробниці - через біль.
Чому ти, світе, так немилосердний?
Проливши кров Невинного ,- прозрій!
Пилат вмиратиме тепер уже щоденно...
Умивши руки в крові - не воді,
слуга глупців, чужинець прокуратор,
тягтиме хрест, Розп"ятого, в собі,
і совістю щодня буде розп"ятий...
І присмак оцту на сухих вустах,-
куштуючи вино зі смерті чаші,-
відчує він і крикне: Бог!...
Невже мене Ти досі не пробачив?!...
1.05.2016р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=663376
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 02.05.2016
Мені так жаль мовчання фіолету,
що раптом впав у летаргійність зим.
Мовчання-сон провалиться у Лету,
на мить, на день, для когось - навіки!
Бузковий рай - саванова пустеля,
замерз посеред квітня... Не мовчи!
О не мовчи!...
Та мати, горем вбита,
носитиме у собі лиш сніги.
25.04.2016р.
Вчора, тяжка хвороба забрала ще одне маленьке життя,- учня ІІІ класу м.Дрогобич , Нестора
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=662256
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 26.04.2016
Чужий...
У кожного з нас двох свій власний шлях;
магніт притягує, але метал безодні
пече у скронях холодом, застряг...
Ти знав! - Чужі смертельно безборонні.
Чужа...
Що дам тобі та щО належить нам? -
Украдене..., як хрест чужий натільний.
І обплітає груди почуття...
Кохання? Ні! - Солодкотілі змії.
Війна і мир живуть у нас в душі,
і, може, часом серце, як причинне.
Чужий ти мій! Я дякую тобі
за те, що ми, як діти безневинні.
20.04.2016р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=661291
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 22.04.2016
Уламки болю, сходжені стежки,
непройдених шляхів лишилось мало.
Цвітуть дороговказами сади,
я ж бачила - весна й не проминала...
А те, що пелюстки зірвало вниз,
лиш примха змін сезону невловима.
Хай буде дощ! Сьогодні, як колись,
плачем прорветься снів гаряча злива...
Вторує серце небу і весні,
збираю роси певною рукою...
Уламки болю - перли дорогі,
ціна на них - то згода із собою.
17.04.2016р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=660504
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 18.04.2016
Не кряч же, вороне, не кряч мій чорнокрилий,
я не віддам тобі ніколи й миті тінь,
ні пороху думок, ані хреста зі спини,
вертайся, чорнокнижнику, у світ холодний твій...
А я...
Я тільки біле серцем всім люблю!
Парад весни й січневі снігопади,
і білих аркушів космічний сонцекрад,
та Таїнств сім небесної мансарди...
Я тільки біле серцем всім люблю!
Двобій невидимий - присутність невмолима.
Вертайся, темночолий мій, назад.
Я - в світ ідей, молитвою всесила!
13.04.2016р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=659612
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 14.04.2016
Слово! Близьке мені ти, мов сестра?...
Чи ніби сталь ти зловорожа...
Вростай аортами добра,
щоб стала ніч на ранок схожа!
На страту хвилі не жени,-
у друзки море не розбити б...
Маро дуелей, пропади!
Дай миру тим, хто прагне жити...
Псалмом. Молитвословом душ.
Стань Піснею Пісень коханим!
І над пісками долі Рут
здіймись оливними садами.
31.03.2016р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=658649
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.04.2016
Сміятися до сліз - з дитинства звичка,
чи право залишатися "собою"?
Куди йдемо?... Лише б не стороною
себе самих, бо хтось сказав: "Так треба!"
Небо...
В захмар"ї тім відкриєш дивну силу,
ти ж бо донька Його, про це ти знати мусиш!
І сниться край, де взимку квітнуть мушлі,
розбитій птасі з синіми очима...
Зримо!...
Так близько щастя ще ніхто не бачив,
воно в тобі, в твоїм бажанні "бути".
А хто ж не куштував на смак отрути?...
Коли не вб"є - пробудить в тобі сили.
19.03.2016р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=653279
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 21.03.2016
Старезне моє місто, сива тінь...
Не втрачено віків стальні клейноди!
Напевно, Час тікаючи згубив,
одне з коліс скрипучої підводи.
Бруківкою стареньких вулиць йду,
стаю, здається, їхніми очима,
і відчуваю безліч, безмір зим,
квітневих дійств,- їх стільки за плечима.
А он де корінь,- вріс нутром в асфальт,-
йому багато є чого сказати...
Про руки сильні,- сіячі життя,
і про рясні події та крислаті.
Люблю аж до нестями це життя,-
у тінях скрите Зодчим під полою
плаща... Я ним огорнусь, - он мости!
У мандри поза часом, над собою.
17.03.2016р.
Зодчий- (урочисто): Творець, будівничий
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=652461
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 18.03.2016
Ой не співай сумної, не співай!
Вже пахнуть трави чистою росою,
а яблуні бальзамом, не сльозою,
наповнили вселенську чашу,- Рай!
Це все наш край,- від коренів до сонця,
від іскор світанкових до ночі теплих злив.
Пісень багато є щасливих у народу,
як колосу у полі жовтогарячих жнив.
10.03.2016р
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=650526
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 10.03.2016
Зухвалий аромат у ночі,-
та день схова манкий цей шарм...
Лише любов як затріпоче,
що тільки є - тобі віддам!
Бо серцю ночі прикро мало,-
пірнув - отямився... Нема!
І тільки день ясний,- погану,-
вбере у вчинки і слова!
8.03.2016р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=649969
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 08.03.2016
Живу! На зло чортам, на зло собі,-
слабкій такій, немов свічі тремтіння...
Не пустоцвітом - променя горінням,
я житиму у кожнім новім дні!
Ввірвусь у небо силою думок,
лише вони - життя всього основа.
Я не здалась! Страхи - лише полова...
Нехай їх змиє в травні теплий дощ!
04.03.2016р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=648884
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 04.03.2016
Пробач йому! Врятуй цей день од смерті!
Бо сонце плям затемнення не варте.
Образами всі фарби світу стерті...
Але чи мусиш жити так? Чи варто...
Як витанцьовує при шляху вітер,-
не бачити? Не чути співу зливи?
Як до джерел у поле повертає,
ключ журавлів, відважно-незрадливий!
Згадати б нам, коли нестримно юні,
без зайвих запитань дивились ввічі,
приймаючи любов за нагороду...
Поглянь же, милий!...Впало сонце в воду!
Розхлюпалось, розлилось... Що то з нами?
Чому на серці біль тяжкої страти?
Куди йдемо?... Шукати сходу сонця?
Чи заходу, де "нами" вже не стати.
27.02.2016р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=647827
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 29.02.2016
Слався, Господи, у задумі безсмертя!
Ти повертаєш зародком зів"ялий лист землі...
Учора грунт ще спав, прийнявши виклик смерті,
а зранку сплін прорвали два паростки нові...
І наче не було ночей у платтях чорних,
над блідо-сірим світом,у предковічнім сні,
і марив неясних, на заході червонім,-
світанки одяглися у ризи вогняні...
Та й терен, що колись здійснити мусив волю
на праведнім Його, улюбленім чолі,
сьогодні злочин змив(злочинець по-неволі),
у талих водах зим гріх світу утопив...
І знято жаль провин, і темні шати знято,
і замість колючок, утоплених в вині,-
біліє Всесвіт мій, і кожному... брат-братом!
Воздаючи Любов, як заповідь, Землі !
12.02.2016р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=644038
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 15.02.2016
Я - вільна! Запахи весни
струмують впевнено в майбутнє!
Душею, серцем тут присутня,
снігів загублено сліди...
Мені їх, наче, трішки жаль,
мережив тих святково-білих,
картин на шибах синьо-срібних,
та вітер вже роздмухав шаль...
З легкого шовку передгроззя,
і з ладанно-кадильних хмар,
і хризопрази спілих трав
уплів в рясне полів волосся...
Пролив він пісню про Весну,
що думку пестить і леліє,
і про любов, що цвітом сіє
у тім фіалковім саду!
08.02.2016р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=642433
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 09.02.2016
Жертвам НКВД , закатованим на Львівщині ( у неділю , 31.01.2016р., відбулося наймасовіше перепоховання останків наших земляків , закатованих НКВД . Серед них багато вагітних , 60 малолітніх дітей , багато молодих чоловіків та старих людей ( очевидно , українців знищували цілими сім"ями ) )
Співає хор. Послухай... Чуєш "Вірую" ?
Співа мов кожна часточка Землі.
І "Благодатна, радуйся, Маріє ",-
ти не покинула тут нас в сирій землі,
неупокоєних, для світу невідомих,
хоч кожен з нас - історія життя,
історія народження й любові,
через роки лише вертаєм з забуття.
Стоять жінки, щасливі, при надії,
а поруч їхні діти і мужі,
невинновбитих тут десятків цілі сім"ї,-
украли демони вогонь живий з душі.
Украли, кинули Антихристу під ноги,
щоб він топтав, душив, топив, як міг,
вогонь ж палав, як сонце став над гори,
і озорив шлях волі для птахів.
Співає хор. Послухай... Чуєш "Вірую "?
Співа, мов кожна грудочка землі.
Молімося за жертв невинновбитих,
в невидимій,- за день новий,- війні !
04.02.2016р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=641454
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 05.02.2016
Wy szczęśliwe , przeczyste me gwiazdy ,
wasze promiеnie - wasza rozmowa ,
jakbym takie promienie ja miała ,
nie wyrzekłabym nigdy ni słowa .
Wy szczęśliwe , wysokie me gwiazdy ,
z wysokości o wszystkim wy wiecie ,
jakbym ja tak wysoko stojała ,
niechbym była samotna na świecie .
Wy szczęśliwe , o chłodne me gwiazdy ,
jasne , twarde , jak gdyby z krysztalu ,
jakbym ja była gwiazdą na niebie ,
nie poznałabym smutku ni żalu .
01.02-2016 р.
Ви щасливі , пречистії зорі ( Леся Українка )
Ви щасливі , пречистії зорі ,
ваші промені - ваша розмова ,
якби я такі промені мала ,
я б ніколи не мовила слова .
Ви щасливі , високії зорі ,
все на світі вам видно звисока ,
якби я так високо стояла ,
хай би була весь вік одинока .
Ви щасливі холоднії зорі ,
ясні , тверді , неначе з кришталю ,
якби я була зіркою в небі ,
я б не знала ні смутку , ні жалю .
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=640459
рубрика: Поезія, Поетичні переклади
дата поступления 01.02.2016
Над світом стала біла заметіль ,
лягло на плечі сизокрилим птахом
холодне небо, сіра сонцетінь
розсипалась на друзки одним змахом.
Стелився безмір в сяйві ліхтарів
до ніг поодиноких перехожих,
і на скульптури дивно-крижані
дерева парку стали наче схожі.
Стою тепер вже посеред зими,
зі срібла ковані важкі паркани,
в обійсті тім, далеко від весни,
розквітли льодові свічки каштанів.
18.01.2016р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=637224
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.01.2016
На тво́їх грудях версти океану,
калейдоскопи юних наших днів...
Вінчає осінь долю із туманом,
та ми втечем смарагдом берегів...
Де легінь молодий, ласкавий вітер,
голубить річки синю течію,
де дуб крислатий серед різноцвіття,
птахам склада поему про весну...
Невидимі душі сріблясті струни
переплітаються із золотом зірок.
Слова - як Пісня! Музика - мов Чудо...
Любові, що єднає душі двох.
14.01.2016р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=635783
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.01.2016
Згадати все!... Достоту все забуте.
(Чи не забуте?... Треба тАк було!)
І те, що тліло, до душі прикуте,
снігами лиш на зиму замело...
І що зрослось з тобою - серцю лЮбе...
Мине хоч вік,- але нема кінця!
Поглянь!... Там, за високою горою,
встає над світом праведна весна.
10.01.2016р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=634875
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 10.01.2016
Лови свій час за стрілки циферблату!
Годин ... секунд закінчується біг.
Ще ніби вчора їх було́ багато,
та ось в минуле знов відходить рік...
І в міжпланетній синяві галактик
блукають душі пройдених хвилин.
Ще ніби вчора нас було́ багато,-
а завтра хтось залишиться один...
Лови свій час щомиті кожним словом
і кожним чистим порухом душі!
Секунд квапливих циферблату тво́го
збери до мушлі вічної Землі.
31.12.2015р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=632694
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 31.12.2015
Біліє сніг, мов чистий світ дитини.
З кришталю різблення церковних вітражів...
Земля і Небо торжествують нині,
нам відчиняючи ворота вівтарів...
І темна ніч, у шлюбну сукню вбрана,
звільняючись від сотень заборон,
ніколи ще так вдячно не стрічала
цей білий дотик до гарячих скронь...
І темінь вже не темінь - срібне диво,
і вулиць опівнічних ніч - не ніч...
Біліє світ невинністю дитини,-
блаженність непідвладних часу свіч ...
У ніч цю особливу - ніч Любові,
сріблиться сніг в обіймах коляди...
І сяйво з Вифлеєму провідної
Зорі ... освячує земні твої шляхи.
26.12.2015р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=631673
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 27.12.2015
Живи та вір , хоча ...
іде страшна війна ,
на напрямку душі -
мередіани болю .
Живи та вір , коли ...
здається все дарма ,
зневіри гострий меч
підІтне твою волю ...
Живи та вір , хоч тут ...
нам правди не знайти .
В пустотах марноти -
чини лише оздоба .
І серед свисту куль , -
хто друг , хто вороги ,-
розгледівшись - затям !-
вже не знайти нікого ...
Та ти живи і вір -
в житті все недарма !
Господь гартує дух
для воїнства святого .
Цей світ учора був ,
а завтра - вже нема ...
Лише вогонь добра
палатиме й потому .
Ти тільки лиш живи ,
воздаючи добром ,
і відблиском в очах -
- Любові не зламати !
Нам сам Отець Святий
накреслив вгору шлях ,
слідами тих синів ,
що прагнули літати .
22.12.2015р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=630592
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 22.12.2015
Мовчи, душа! Нехай думкИ не чують!...
Щоб не зійшли словА... Пустий язик!
Твоїх скорбот, що в глибині пульсують
не вгледить друг і навіть - чарівник!
Мовчатимеш!... Весь світ свій приховавши
сперед сторонніх (добрих чи?) очей...
Хто, окрім Бога, суть твою пізнавши,
не осудити спробує тебе?........................
10.12.2015р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=627821
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 11.12.2015
В призахідні вогні старого лісу,
серед оголених до нитки сірих крон,
вдивляюсь,- наче очі одаліски
шукають порятунку... Геть полон!
Хапаю серцем сяйво похололе.
Віджевріло, відтеплилось... Та все ж!
З тобою, сонце, зморене сьогодні,
заснем удвох за межами без меж...
А зранку встанем - вільним душам - воля!
Проллємось понад кронами встократ...
...Зоре́ ранкова! Се́стро босонога!
Гайнем узліссям!... Ліс старий - наш брат...
Скидаючи з плечей каміння світу,
звільняючись з тенет чужих ідей...
Призахідним промінням стану лісу,
вогнем зорі , що спалить колізей.
11.12.2015р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=627818
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 11.12.2015
Вечір...
Приніс утому на своїм плечі...
В цій хуртовинно-ніжній колотнечі,-
на мить,- втонути хочеться мені...
Розтанути в обіймах вечорових...
Цей білий танець, чародію, твій!
Запаморочливість долоней...
На полотні зимових сновидінь.
На полотні, що пахне чистотою
льодовиково-витканих троянд...
Нічого вже не видно за імлою...
В цей хуртовинно-білий зорепад.
6.12.2015р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=626847
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.12.2015
Потепліло... Вперше за сотню років.
Дарма, що вітер зими обривки жбурля в лице.
Душа звільнилась від образ... На мить, на роки
час зупини... Прийме мене таку, як є...
І це, напевно, ще важливіш від змін пір року,
від міжпланетних, нам невідомих, чиїхсь зітхань...
Давай назустріч, собі самі, пришвидшим кроки
в міленіум неупокорених бажань ...
Там, де приймаючи себе, як Божу даність,
зрікаючися солоду оман ......................
Ввійдемо у життя - блаженну гавань.
Світ без провин і вбитих сподівань .
01.12.2015р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=625493
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.12.2015
Ти спиш , дитино ?........
...................................
Спить холодна ніч ...
Та зІмкнутих повік
світанок не окрилить .
Мій Ангеле !...
Ласкаві тіні свіч
цілунком мовчазним
лягли на мертвих крилах .
...................................
... А матір тАкож спить ?...
...................................
Чи задушила й сон ?...
І де блука в думках
холодних і зловіщих ...
Радіє навіснА ,
що вже тебе нема ?...
Чи боживілля шал ...
минув ...
ДушЕ невтішна !...........
Полуди змій-дурман
зареготав і зник ...
ЩО наробила ти ?!........
Коли і Бог пробачить ...
провини хрест тяжкий
тобі не понестИ ...
Беззахисне дитя
в колисці не заплаче !
А тиша та , мов дзвін ...
розІрве скроні враз ...
пронизливіш вітрів ,
жахливіше од смерті !...
ЧОМУ Любов святу ,
що матері дана ...
ти віддала навік
пекельній круговерті ?
24.11.2015р.
Що керує жінкою , коли вона позбавляє життя своє немовля ? ..................
Вчора ,у Трускавці ,молода мама ( з доброї , порядної сім"ї ) задушила свою п"ятимісячну дитину ) ...
Не можливо не замислитись над цією ( не поодинокою!!! ) трагедією . Можливо , якби оточення жінки уважніше і доброзичливіше ставилось до молодої мами , то трагедії вдалось би уникнути ...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=623820
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 25.11.2015
Жінко! Ти Богом створена із надр ребра Адама,
і срібним ланцюгом прикуті дві душі...
(Десь там)...
А тут... Серед шалених днів Тарта́ра
звільнитися бажаєш...
(Дні сумні)!
І прагнеш все нових ти вавилонів...
Поміж сердець (як моді дань) стіна!
Від зверхності у серці захололо,
прибоєм б"є холодних слів піна́...
Та й чи згадати ти ще можеш юну Діву?
В покорі прийняла́, що Бог подав...
Не на бенкети, а в пустелю сіру
спішити мусила, щоб світ Любов пізнав!
Не нарікала! ЖІНКА бо воістину.
Родина - то її Єрусалим.
...Коли, жінки, ви Господом повінчані -
розлучені так точно вже НЕ НИМ!
20.11.2015р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=623526
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 24.11.2015
ТИ дав мені слова, щоб не мовчала...
Душа почутою жадає бути.
І все, що серед буднів не сказала
я напишу́... Так легко!
Так розкуто...
стою словами над папером білим.
Мені ні звуку він не заперечить...
Прийме́ неноровливо, без дискусій...
Не дорікатиме служінням самозречень!
11.11.2015 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=620414
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 12.11.2015
Серед розбурханих вітрів ... мовчать дерева .
Мовчить трава , замовкнули думки ...
А жити , навіть , серед віхол треба !
Бо хто розІб"є вікові льоди ?...
Хто відігріє проліски в долонях ?...
Хто зустрічатиме сердечно журавлів ?...
... Серед розбурханих вітрів мовчать дерева .
Для тих лише , любити хто не вмів .
11.11.2015р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=620187
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 11.11.2015
Золота моя Україно !
Небу синьому осінь під стать ...
На козацьких сивезних могилах
пам"ять трав з вітром часу шумлять ...
Про серця , у степах сонцем зрощені ,
щедро поєні цебрами хмар ...
І насінням полів запорошені ,
в чорноземах міцнів волі дар ...
Де насіння твоє , Богом плекане ,
Україно ?... Спита колись час .
Чи ми дбали , чи , може , занехали ...
Збайдужіла епоха у нас ...
Та хрести на могилах сучасності ,
наче код , що проріс із віків ...
Не забули !... Ми діти , народжені ...
серед волі предвічних степів .
2.11.2015р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=617836
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 02.11.2015
Ти не порожнє, моє місто, не порожнє...
Що крок - до мене горнуться дерева,
і тиша, мов медово-кришталева,-
з невидимих долонь пролив Хтось фарби...
Підніму погляд в крони, їх турбота
для серця відкрива завісу синю.
А там... Блаженство дива! Ти вдивися, сину,-
у просинь вікову вростають клени.
1.11.2015р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=617774
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 02.11.2015
Ти змерзло , листячко осіннє ?...
Холодне сонце , як наруга ...
І в павутині сновидіння
павук самотній лиш за друга ...
Та чи страхи́ твої́ не марні ?...
Поглянь !... Приніс Кравець сувої ...
Парча сріблиться , оксамитом
встелив поля , ... галопом коні
несуть для світу дні і ночі ,
сліди підков ховає вітер ...
Дарма , що сонце захололо ...
Та чистим сріблом в груди сипле .
31.10.2015р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=617369
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 31.10.2015
Мій вибір нелегкий...
Я вибрала - Життя!
І чи не вперше жовтень
став мовби рідним братом.
Тепер я бачу, осінь - НЕ БІДА!
Лише б сама собі не була катом.
Мій вибір нелегкий...
Я вибрала - Любов!
І, навіть, листопад
всміхнувся особливо.
Тепер я знаю, осінь - НЕ ЖУРБА!
Лише б життя не перейти зрадливо.
Мій вибір нелегкий...
Я вибрала - ТЕБЕ!
Чоловіколюбче мій,
веди вперед стежками,
якими ТИ ходив, навчаючи мене,-
оливними, як серця храм, садами.
21.10.2015р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=616065
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 25.10.2015
Іду осіннім містом ... Я ... щаслива !
Мені би кожне дерево обняти !...
Піймати б в руку шелест той пташиний ,
що жовтим листом пурхає пернатий ...
Мені б розмалювати пам"ять в фарби ,
щоб взимку додивлятись сни осінні ...
Жар-птицею хоча б на вечір стати ...
посеред променів у травах привечірніх ...
Мені б зіграти на сопілках вітру ,
що дмуха стиха , виграє піснями ...
А поки що , щаслива , як ніколи ,
лечу над містом листями-словами .
21.10.2015р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=616061
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 25.10.2015
На магістралях Осені дощі...
Роздмухують бурштинові пожежі,
золотоверхі зайнялИся вежі,
кленовим листом міняться в вогні...
І кожен крок в прозорість акварелі
лиша сліди на автострадах днів...
І в бронзових заметах, мов в пустелі,
летять листки старих календарів.
22.10.2015р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=615188
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 22.10.2015
У голограмах дощових послань
читаю звіти днів осінніх ...
Те , що було́ , пролив із крапель шквал ...
Калюжі , наче плеса вічно-срібні ...
Перепливу човном по інший бік ...
І вервиця в руці - благословінь співмірна ...
Ми голограми часу творимо самі ,
звільняючись з-під хаосу правління ...
І в саркофагах монастирних веж
монахи сплять , посвячені у тишу ...
Колись до них за правдою прийде́ш ,
подіями пролившись в часу нішу .
16.10.2015р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=613926
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 17.10.2015
Вберу́сь у плащ нічних чувань,
і намотаю павутину
на часу плин, щедрот долину,
щоб не розсипались бува...
Сплету мереживо зі слів -
чаклунська сила вразить в груди!
Та свідок Бог - нема облуди
у диві цім... Воно - трава.
Трава любові...
В серці світу
зеленим вістрям пророста!
9.10.2015р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=612316
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 10.10.2015
Проекція в минуле - тихий парк .
Мініатюра вічності у тебе за плечима ...
Присутність світу іншого незрима ...
Час зупинився . Чуєш ?... Листопад ...
Старець сивезний з бородою Бога
стежками ходить , палить тут свічки́ ...
Могильних плит , хрестів з Святим Розп"яттям
пильнує ... Час застиг вже . Не знайти ...
Лише фантоми древньої дзвіниці ,
примари храму стін , мов мовчазний туман ...
Це все було . Тоді ... у падолисті
століть минулих ... Часу караван - стоїть ...
Завис в повітрі ...
уявний дзвін церковних дзвонарів ...
Тут душі , що утратили гробниці ...
благають нас про Пам"ять нових днів ...
Тепер тут парк ... Але заглянь за тишу :
вчуваються так ясно голоси ...
Колись були́ ... і храм , і кладови́ще ...
Тепер з могил ... встають тіла́-дуби́ .
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=612314
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 10.10.2015
Плачу... Дощем осіннім в тиші голосіння,
під аркою вітрів старого Бога...
В краплині кожній дзвін-пересторога...
Куди ти йдеш?! - Оманливі видіння!...
Бачу... Опалим листом сплутало стежини...
Свій шлях пильнуй, дивись вперед обачно...
Кріпись тоді, коли на серці лячно -
на заході встає блідий Лукавий...
Маєм... Від Бога те, що з місця рушить гори...
Лише збери плоди зернят гірчиці...
Вода жива ТИ Є в ЙОГО криниці.
Пролий її на світ цей - буде море!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=612113
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 09.10.2015
Над магазином білих лілій ,
в тісній , занедбаній квартирі ,
самітник жив , як в домовині ...
Ще нестарий , та геть вже сивий .
Не жив . Волік лиш існування ...
Не тішили навколо люди ...
Напитися волів би трунку ,
щоб знати ,- завтра він ... НЕ БУДЕ ...
Та мав велике протиріччя :
ВІН ВІРИВ в БОГА , ВІРИВ БОГУ ...
Тому отак , по-боягузьки ,
не міг покинути Дорогу ...
..........................................
Забрала Доля , може , Фатум ,
а чи несплачені рахунки ,
все те , чим дихав понад Часом ,
найвартісніші подарунки ...
Не залишилося ... НІЧОГО !
Пожежа випалила серце .
Дружина , ... син ( такий маленький )...
Лиш пам"ять в скронях береже все ...
Згоріло навіть шлюбне фото ,
а він один , чомусь , зостався ...
Чому не розділив їх болю ?...
Чому в жар попелу не вбрався ?...
Чому ?!!!...............................
............................................
Ой не мовчіть же більше стіни !...
Впадіть саваном-пеленОю !
Не чуєш ?!... Боже !!! Ну за віщо ?!....
За щО ти , Боже , тАк зі мною ?...
.............................................
І рятувала тільки Діва ,
з Дитям Господнім на лівиці ....
Щовечора моливсь Пречистій ,
мов пив з долонь їїї водиці .
Ставав з колін і вірив в диво :
настане день - і вгору гляне ...
А поки - йшов до себе битись
із болем , що вбивав , поганий ...
А ввечері вертав до Неньки ,
бо знав - колись такОж страждала ...
Побачив ,- грона білих лілій ,-
Святій , у ноги , жінка клала ...
Припав очима до пелюсток ...
Щось стрепенулось всередині !...
Незаймана їх ніжна врода ,
мов перша Сповідь у дитини ...
................................................
Він біг чимдущ ... в оту крамницю ,
просився доглядати квіти ...
Вже знав : його спасала Діва ,
даруючи цей шанс , щоб жити !...
Тепер усе набУло змісту .
Плекав лілеї , наче діти ...
Щовечора приносив грона
прекрасній Пані у суцвітті ...
Та й жінка , давня незнайомка ,
всміхалась лагідно ... О диво !...
А очі ж в неї рідні-рідні !...
Як погляд лілій при Святині .
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=611928
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 08.10.2015
Руді каштани !... Скроні не ховайте !
Дарма́ тут владарює листопа́д !...
Візьміть тендітні ве́рби !... Закружляйте
серед легенд , вплітаючись в хвилин каскад ...
І під склепінням посірілих хмарищ ,
плечима впершись в бронзу стін дзвіниць ,
в обійми заховайте пам"ять ,
хай в покривалі крон , допоки осінь , спить ...
І відпустіть її в політ над часом хронік ,
щоб в бронзі вилити відбитками віків ...
Ну , а сьогодні в хуртовинах вальсу ,
спаде́ рудим чорнилом листя на папір .
6.10.2015р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=611718
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 07.10.2015
В Твоїх я планах, Господи, - Вода!
Мій шлях не знає краю ні початку.
У вічнім русі... Дивна глибина.
В нескореності - Істини загадка...
Я в Твоїх планах, Господи, - Вогонь!
Ти заповів - викрешувати іскри.
Прийняти жар із Всесвіту долонь
лише дозволь із вдячністю Невісти...
Я лину піснею в просторах там, де Ти!
І розсипаюсь на іони в Атмосфері...
Без мене милий - птах без висоти,
гірські хребти - безвітряні пустелі...
Мій Господи! В триєдності стихій
іду життям в ім"я Святого Духа!
Лиш Ти один - Король живих надій...
Блаженна віра! Визнаю... А світ -
Хай слуха!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=610957
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 03.10.2015
Іду... Вслухаюсь в стоголосся трав,
які за ніч осінню цю змарніли...
Що́ тут знайшов і що́ кому віддав?
Так несподівано дерева постаріли...
Переплелись у косах галузки́,
стежками пройдених жовтогарячих буднів...
Що́ загубив? І в дар прийняв що́ ти
на роздоріжжі праведнім і блуднім?...
Іду... Вслухаюсь в тишу говірку,
вбираючи слів подих просто в груди...
Все, що Ти дав - все з рук Твоїх прийму!
Сон трав дозрілих Часу біг пробудить.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=610955
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 03.10.2015
Прийду у храм...
Він, наче зліпок раю.
Оговтаюсь від немочі й тривог...
Веди мене, мій Боже! Завмираю...
Приймаючи Твій Хліб...
Тебе - Стрибог...
Так називали, боячись відплати...
Ти білим голубом здійнявся ж понад гріх!
Хоч на хресті Антихристом розп"ятий,-
та все одно встаєш на мій поріг.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=608295
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.09.2015
Прирік мене Ти, Господи, на біль
повсюди розрізняти світло й тіні...
Кричати мушу голосом видінь,
застерігаючись від власного падіння...
І, навіть, коли же́врію ледь я...
Ти наказав залишити тут спокій!
Та не покинув!... Он де світ-зоря
розкидує проміння на всі боки!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=607771
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 19.09.2015
Не шаленій дорогами вітрище!
Не підганяй мій Час!... Шляхів назад -
не відшукати! Сіре попелище -
все те, що залишаєш позад нас...
Не шаленій, не рви іржаву сукню,
що листопадом вишита хрестом...
Я повернусь, щоб розгорнути попіл...
Під ним Скрижалю слів безсмертний том...
Я повернусь грудьми тобі назустріч...
Штовхай! З розбігу рви оплот!
Не зіштовхнеш!... Запам"ятай, зловіщий...
Моя душа - пристанок чистих вод.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=607767
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 19.09.2015
Зійди над світом полум"яним бризом!
Торкнись осель, освячуючи душі...
І зацілуй, хто в морі і на суші
вустами, що загоюють всі рани...
Вогнями... Напівпрозорих променів лампади,
словами, що сильніші за Світило...
О, швидше би дістатися до ранку!
Золотоношо мій! Чи я тобі є мила?
14.09.2015р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=606583
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.09.2015
Як гартувалась сталь
і плавились домени,
і як вливались лава в глиб аорт,-
лиш знає Бог! І серце...
Сокровенне - доступне тільки їм...
Земних пустот...
приховано у тебе під ногами,
то ж не ступай! Земля - лиш міражі!
Щедрот же Твоїх, Боже, поміж нами,-
людьми, що їх створив Ти - не знайти?!
11.09.2015р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=605919
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 11.09.2015
Вмирати поруч тебе - така мука!
Луною стану... Дзвоном на Землі...
Я проводжатиму все нові кораблі,
а свого так і більше не діждуся...
Луною стану - щоб не зрозумів,
щоб не знайшов, не наздогнав ніколи!
А знаєш?... В мені ціле море...
Любові! Час мій в ній згорів.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=605679
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 10.09.2015
Нехай зірве́ться із осі́ Земля !...
Впаде́ з орбіти ... Зникне з поля зору !...
Так ти зі мною - вічна боротьба ...
Напиток Люцифе́ра ... випитий тобою .
09.09.2015р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=605675
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 10.09.2015
Серед осінньої мелодії вітрів,
серед цимбал, що в кронах,...
Есмеральдо,...
твій віз життя по ямах стукотів,
а серце разом з вітром вигравало...
примхливістю дощу, що нагадав
про таємницю давню, заповітну...
Танцюй!...Співай!...
Натхненний цимбаліст
лише тобі одній уклав цю пісню.
08.9.2015р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=605378
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.09.2015
Пробачте за слова, які згубила
дорогами, що йшли у нікуди́...
Я батогами, наче ними била...
безтямно так, мов тратила зв"язки ...
із Богом, що мовчав десь за дверима...
Молився. Не молилась адже я...
І, навіть , коли наче об лід билась...
Молився,- тихо так,- за немічне дитя...
І я одужувала, крок за кроком, з болем...
Лише молитва очищала шлях...
Щоби ніколи, серце!... Чуєш?! Більш ніколи!
Ти не метало списи у словах!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=605166
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 08.09.2015
Коли прийде́ш...
Я шлюбну сукню вдя́гну,
мережану снігами холодів...
Коли візьме́ш....
На срібне ложе ляжу,
що зіткане із подиху вітрів...
Коли прийдеш...
візьми під руку міцно...
Між люди тільки знову не веди!...
Зреклись вони цвітіння своїх весен...
Коли прийдеш...
Мовчанням обійми.
07.09.2015р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=604897
рубрика: Поезія, Езотерична лірика
дата поступления 07.09.2015
Я розмовляю із собою?......
Ну що ж...
То розмовля з свідомістю душа.
О Господи!
ЯК тісно їй зі мною!
Лети, на мить,
лети,- вдихай життя...
А справ земних
давно прорвало дамбу...
Лише б з грудей
не вирвало чуття!
Лети за хмари ще у передранку.
І принеси любові дзбан,
як мед - бджола .
4.09.2015р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=604544
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 06.09.2015
Це тільки лиш вірші?...
...................................
Чи досить в них потуги?
Чи вистарчить душі,
щоб забриніли струни?
...................................
І зашумів над ставом очерет,
ховаючи між стебел днів сувої.
На них життя, мов замальовки долі...
А він лише простий собі поет.
А он де ліс... Великий і столітній...
Нащадок Нестора, літописів старих...
Він пише їх цілющістю живиці
на стовбурах папірусів живих...
....................................
І очерет у простоті покори,
бо у любові плекана душа!
Вклонився, випроставши плечі...
Хоч очерет - та Божі два крила!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=604326
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.09.2015
Небо! Впади в мої обійми синім птахом,
крильми́ потужно обхопи рамена!
Ти відчуваєш? Ніч яка́ студена...
На сході небосхил палає жахом.
Убрався у вогненну павутину,
і плавиться від смерті крематорій.
На видачу давай же домовину,-
від них паркан міцний - не ввійде злодій.
4.09.2015р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=604322
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 05.09.2015
Там , біля гробу , де воскрес Ісус
ростуть і досі смоківниці ,-
холодні тіні від гріха ,-
чувають тихо при гробниці ...
Їм би лише на мить одну
пізнати диво після смерті ...
І , відрікаючись спокус ,
ввійти у гріб ...
....................................
Щоб ... Жити - Вмерти !
31.08.2015р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=604114
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 04.09.2015
Розсипляться стожарами слова,
мов неприборкані знамена з надр глибинних
на сторінках моїх.Три вени пуповини...
Не перетни її! Життя ж бо боротьба.
Розсипляться у збірці "Про Любов"...
Хай не бере до рук погорди повний!
І хоч впаду... Та не в гріхи безодню!
...В обійми Бога. Щоб лиш ти ́знайшов!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=603874
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.09.2015
Любові ж скільки в кожному стеблі!...
В світанках, що п"ють трав краплини меду...
В очах твоїх, що губляться в мені...
Давай про нас напишем Яджурведу...
Вдягну сережки - молодість беріз...
Хай сік замінить кров любові ранком...
І тАк кричати хочеться мені...
Щоб чорна ніч розсипалась серпанком!
Яджурведа - одна з чотирьох Самхіт, з яких складаються Веди...
Ці тексти в індуїзмі вважаються священними.
2.09.2015р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=603650
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.09.2015
Допоки місто спить у грозових вогнях,
розряди блискавки - промовистіші зброї...
Допоки вільна я, і "наш" Чумацький Шлях,-
летім удвох у світ, у світ без воєн!
Допоки б"є, палає, гримотить,
і ніч вбирає вогнеборні шати...
Хай серце рветься, тільки не мовчить,-
в пророчу ніч таку ... чувай!...Не можна спати!
Ти світла... Чуєш?... Тільки не вмикай!
Ілюмінація лише об"явить тіні...
Вогненні стріли з серця не виймай!!!
Розряди струму - крок в твоє Прозріння.
28.08.2015р.
автор Ірина Іванюк
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=602780
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 29.08.2015
Мені б твої крила, Осене-відунко,-
хоч не сестра Ікара - та вільна, як і ти...
Впаде зимою кара холодним поцілунком,
на ріки та озера, на почуттів мости...
Мені би твоя сукня, щоб золотом горіла!
Душа - моє багаття, не попіл - дивоцвіт...
Неопалимим щастям напоїть тлінне тіло.
Дивися... Відлітають птахи і шлють привіт...
Мені би твоя ліра, оспівана дощами,
у кожній ноті правда і праведна душа...
Вона відродить серце врожайними садами.
Поглянь! Дозрілі груші збирає дітвора...
Мені би твої крила, знання, предвічна мудрість
та магія, що з смерті щороку вирива ...
Мені б плодів здорових, солодких і цілющих,
щоб знати,- більше кари, як видива, - НЕМА!
26.08.2015р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=602384
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.08.2015
Час пік. Пристанок... Кінець літа...
Свій смолоскип допалює факір.
Кружляють тротуаром міста
листки старі, пожовклі, мов папір...
Пристанок... Рух вперед незмінний,
як і нестримний циферблату час...
Тут перехожих сотень, тисяч,-
калейдоскопи моніторних мас...
Дивлюсь,- а серед них бабуся...
Сидить на лавочці,- така стара, як світ...
У вицвілім плащі, що знав світанки,
тепер же став, як осені відхід...
Вдивляюся в обличчя... Зморшки долі,
неначе переорана рілля...
Колись воно було́ рум"янком поля,
тепер сухе, як стомлена земля...
Було волосся урожаєм жита,
дозрілим літом славило красу...
Тепер лежить, мов градом колос битий,
стеблинами проштрикує косу...
А натовп мчить, не стримуючи подих,
і перетворює ходу урешті в біг...
Бабуся, в вицвілім, сидить собі,- лиш голуб
самотньо дзьобає обабіч неї хліб...
В старенькому плащі... Прив"ялим буднем...
Нікому непримітна і чужа.
Та в цьому непотрібному всім тілі,-
спиніться люди,- жевріє душа!
22.08.2015р.
Пристанок - слово , запозичене з польської ( przystanek - зупинка )
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=601910
рубрика: Поезія, Міська (урбаністична) поезія
дата поступления 25.08.2015
Я від сьогодні звусь Елізабет,-
щоб більше кров у венах не кипіла...
Я п"єдесталу тінь, холодна і безтіла,
і не прийму вже з рук твоїх вина...
Стіна...
Слова твої вмурую по цеглині...
...Що за стіною?
...Серце в домовині!
І жоден нерв не втримає балансу.
До смерті крок -
слів танець декадансу.
20.08.2015р.
Декаданс - франц. decadance - занепад
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=601091
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 21.08.2015
Асфальт прокинувся
від доторку води,
від рук її,
що пестили так вміло...
Лиш тільки ніч,
подібна до мари,
з-за місяця
вдивлялась в них несміло...
Він розімлілий
прагнув зваби знов,
щоби текли у нім води
шалені ріки...
А чи йому
загляне в душу хто?...
Чи відрізнить любов
від "просто" втіхи?....
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=600655
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 19.08.2015
Моє ти диво, сила і краса!
Господня купіль серед вод Едему...
Малиновий мій рай,- душа жива!
Мов провідна зоря, неопалима!
Прийми мене в глиб чистоти озер,
що пахкотять, немов причасні вина...
Твоє здоров"я, мудрість і краса
під куполом святим - цілюща сила!
17.08.2015р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=600444
рубрика: Поезія, Нарис
дата поступления 18.08.2015
Свій бальзамічний аромат у капіляри
влива серпневий вечір-ескулап.
Два змахи крил... Злітаю понад хмари,
а піді мною зеленіє сад-смарагд...
Лечу над ним... Від запахів хмелію,-
достиглі яблука, як руна золоті.
На сході - переливи пурпурові,
гаптовані хоругви вогняні...
Вбираю чистоту цю привечірню,
як нову сукню, зіткану з молитв.
Я підведусь! Хоч втомлена до болю...
Я підведусь , щоб йти до нових битв.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=599865
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 15.08.2015
Присплю слова у лоні почуттів,-
мені і так усіх їх не сказати...
І на межі між щастям і прокляттям,
нехай вони звільняться від гріхів!...
Присплю слова. І ти їх не займай!
Вони - "табу" для душ, як сталь холодних...
Слова мої - любові світ-безодня.
У надрах серця - неспалимий рай...
.........................................................
А ... хочеш?... Просто вІрші почитай!...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=599678
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 14.08.2015
А спека тисне, губить, як вогонь,-
вже ледь стоять обпалені тополі...
Старі мої, як вічність Божих скронь,
в пожежах часу зморщились долоні...
В їх древності коріння - Заповіт,
в писаннях на корі - душі скрижалі...
Як вИ здолали серцем стільки бід,-
у вашім затінку залишу всі печалі.
.......................................................
Ступаю обережно по золі,
вона шепоче вигорілим листом,-
про дні вчорашні, зрошені в росі,
які завчасно стали падолистом...
Стоять тополі, мов вартують час
і наче хочуть щОсь мені сказати...
...Росу вчорашню більше не збереш,
вчорашній день тобі не відшукати...
Іди вперед, а сумніви залиш,-
серед золи... Нехай розвіє вітер.
Все те, що ти здобудеш і знайдеш,
як тополину мудрість - віддай дітям.
13.08.2015р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=599442
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 13.08.2015
Творити світ, де олово - це я,
а ти - мій Андерсен,-
(поклони драматургу)...
Лиш на одинці я знов врешті - "я".
Мій олов'яний воїне...
Осанна Деміургу!
[u]Деміург[/u] - Творець , Бог ; перен. - творча сила
[u]Казкар Г. К. Андерсен [/u]- названий тут драматургом символічно ... як такий , що вдихає нове життя у свої творіння , змушує їх діяти згідно власної волі .
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=599241
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 12.08.2015
-Люблю тебе!... Хоч тАк мені болить!
-Люблю тебе!... Виймаючи стріл вістря!
-Люблю тебе!... Люблю, хоч ти вже звик,
що за жорстокість віддаю я ніжність...
-Чи не люблю?!........... Зриває ураган
в пориві шквальнім запобіжник волі.
-Чи не люблю?!............. Образи океан
набігом хвиль затопить шхуни долі...
-ЯК???... Не люблю?! - пручається душа!
-Як не люблю,- якщо тоді любила? ...
-Як не любить того́, ким тАк жила́
тоді ... колись. Люблю!!! Бо я ж любила!
12.08.2015р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=599135
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.08.2015
Рука безвладно впала долілиць ...
Та щО тобі душі глибин скорбота ...
Я відпечалюсь . Так ти певно й звик ...
Біжи . Спіши ... попереду робота ...
А я ............... залишусь тут !............
Іди ..... Не оглядайся !...
Ти всім життям своїм спізнився на маршрут ,...
той , що без тебе вже ...
Іди вперед ..... Не кайся ! ...
А я ..... А я лишитись хочу ...
ХОЧУ ... ( мушу ...) ТУТ ...
... Іди вперед !.......................
10.08.2015р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=598934
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 11.08.2015
Він обійняв її... Схопив чимдущ усю,
і пригорнув руками і душею,
стояли тАк, обабіч , при кафе,
і сльози падали у спраглість цю земную...
Була лиш неземною їх любов,-
переплела в єдине північ-південь...
І спершись ра́меном, торкаючись чолом,
стояли, боячись своїх обіймів.
10.08.2015р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=598929
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.08.2015
Безкрая ноче!
Стань туманом!...
Розвійся в просторі ефіру...
...Ясніє. Глянь...
Юнак в сріблястім
зійшов в лиман і ноги миє...
Зоря ранкова зашарілась...
Збирала мушлі в диво-кошик,
а тут ... хлопчина білолиций,
іде лиманом, світлоокий...
І враз...
Зайнялася рум'янцем,
вдихаючи у серце чари...
Отак щодня в передсвітанні
збира Мольфар зірки коханій.
09.08.2015р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=598713
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 10.08.2015
...Коли слова стають віршами,
а літери ... живим оркестром?...
...Коли пропахнуться дощами,
коли під ними криги скреснуть...
...Коли слова стають віршами,
а рими ... душами сопілок?...
...Коли теплом надії ранок
проллється в серці на одвірок...
...Коли слова стають віршами ,
а звуки ... дзвонами дзвіниці?...
...Коли вони ... як постріл Сонця,
що обезвладнює рушниці...
...Коли слова стають віршами...
сплетінням думки і екстазу?...
...Як почуттів твоїх Електрум
любові струмом вразить зразу!
08.08.2015р.
[u]Електрум [/u]- рідкісний мінерал класу самородних металів ,природний твердий сплав золота і срібла .
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=598373
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 08.08.2015
Відшуміти грозою ...
промайнути весною ,...
щоби стати тепла океаном ...
відсріблитись сльозою ...
диво-чистим росою ,...
щоб привласнити свою нірвану ...
.........................................
Перестигнути літом ...
переквітнути цвітом ,...
щоб крізь час прорости знову садом ...
відлунати піснями ,...
щоб чиїмись словами ...
зазвучати ... про душу кохану ...
.......................................
Відлетіти в тремтінні ...
листом в вальсі осіннім ...
... Пра́ліс мій ... розгалужує віти ...
І колись ... все ж весною ...
повернутись грозою ...
і нетлінням-росою в суцвітті ...
4.08.2015р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=597851
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 05.08.2015
Я не малюю золотом ні сріблом,
не інкрустую речі у смарагди...
Та полотно моє живе, пульсує,
мені б слова та правди, тільки правди...
хоч крихту змалювати тАк уміло,
щоб ти відчув і захотів забрати,
собі десь там за пазуху сховати...
...Дивись! До неї тільки міліметри.
31.07.2015р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=597088
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 01.08.2015
Догораю ...
Я горизонт … обпалений вогнями …
Чому не можем бути просто " нами " ? ...
Замерзаю ...
в твоїх обіймах ...
Любов холодна - не любов ... а Відьма ...
Зазираю ...
за край ...
Дізнатись хочу ... що там ... у тім ра́ю ? ...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=595629
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 24.07.2015
В душі останнім часом дисонанс...
Вірші, як дзвін церковний, б'ють у груди!
Нема милішої над цю для мене згуби,
що від душі, моя це сутність без прикрас...
Та годі!
Я вето накладу на но́ві ві́рші!
Відкину ручку, замовчить мій зошит...
Думки нарешті спокій запорошить,
щоб дні текли не лавою, а миром...
Щоби душа не рвалась на папір-чорнило,
виходячи за мій реальний острів
(і щоб навколо нього не штормило!)
Мило...
Умию руки.
...Що я наробила?...
Я не Пилат! Ніколи ним не буду!
Я душу реставрую зі шматочків,
і ТОЙ, хто ТАМ живе нехай мене почує:
..........................................................
-НЕ ВІДРЕЧУСЬ!!! ...ТВОЇ слова любов'ю намалюю!
Миро - запашна олія , яку використовують в церковних обрядах для наділення людини божественною благодаттю . У вірші слово має більш вужче значення - благодать спокою і розміреності життя
Пилат - Понтій Пилат - римський прокуратор , який видав Ісуса Христа на розп'яття на вимогу натовпу та церковної влади , умивши при цьому руки водою (на знак зняття із себе відповідальності за смерть невинного ). У вірші образ Пилата використано у значенні образу того , хто відрікається від дарованого Богом , як від призначення і місії ...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=595586
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 24.07.2015
Христителю ! ...
Мій голубе над водами Йордану ...
Сам Майстер вирізьбив твоє шляхетне тіло ...
Рельєфи мужності і сили в нім - Осанна
життю ... Ти ж цноту волею прийняв так твердо й щиро ...
Іродіада в хтивості безчесна ...
упитися хотіла чистотою ...
Мій Боже ! ... Відведи біду рукою ...
Дай сил розвіяти підступність господині ...
(Перед невинним серцем тіні зла ... безсилі !...)
Мій голубе у мужності достойний ...
Блаженство вірності принад хмільних сильніше ...
Ти за коштовність заплатив цю ... головою ...
... Не відібрали скарб ! ...
.................................
А ти - живих ... живіший !
22.07.2015р.
Йоан Христитель проповідував Боже слово за часів Ірода Антипи . Ірод прогнав свою дружину і жив нечесно з своєю братовою Іродіадою . Йоан мав мужність сказати царю , що не личить мати собі жінку свого брата , за що накликав на себе ненависть Іродіади .Вона підмовила дочку Саломею , щоб у винагороду собі ( за танець , яким вона догодила Іродові ... ) та попросила у царя голову Йоана Христителя на полумиску .Таким чином Предтеча був ув'язнений , а потім страчений . Голову Йоана цариця наказала поховати окремо від тіла ... За переказами , Йоан Христитель був незайманим ...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=595340
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 22.07.2015
Натхненнику ... Хуго ...
Не долюбив свою Весну ...
...Вона ж на хвилях листопада !!!...
Голубить вітер сон-траву
в нічних бажаннях твого саду ...
Вона в обіймах хризантем ...
Любов ... морозу не боїться ...
В душі квітує як Едем ...
то ж ти люби ...ти вір ... надійся ...
Минають Зими - не Весна ! ...
Твоя душа - душа конвалій .
Сріблиться вічністю вона ...
Твоя Весна ... тебе не зрадить !
21.07.2015р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=595140
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.07.2015
Милому Містеру- Гарномунастою ....
Сьогодні ти щасливий!
Ти - не той...
І що та пристрасть -
тільки клаптик ночі!
Ти відродився феніксом, як очі...
зустрів, відчув тепло Її долонь...
І окрім них нічого вже не треба...
Безсила звабниць гра і марні їхні чари...
Чужі ,- безликих тіней ,- колуари...
Той світ минулий - пам'яті не вартий!
(сам Бог тобі, мабуть, нарешті сплутав карти...)
Тобі тепер дожити б лиш до ранку,
щоби заглянути коханій знову в очі,
знайти себе так треба в їх просторах,
і зрозуміти - сон твій був пророчим!
І захотіти все, що є віддати...
роки... відпустки... найдорожче - душу.
Свобода ?.......Ні! Тепер вона лиш душить!
Безвихідь - жертва їй... Самотність - вирок...
(Самотніх чаша - то папір і ... ручка)
Не так!... Не так тепер захочеш жити!
Ти мусиш бачити Її відбиток в внуках,
і суєта щоденна більш не мука,
а радість, що дарується коханій...
Єдиній ... рідній ... назавжди жаданій.
20.07.2015р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=595006
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 21.07.2015
Цей вірш (про нескінченність життя)
присвячено Орлеанській Діві - Жанні д'Арк
Вікно нарозтвір...
вітер в груди...
я відродилась птахом ...
Запульсувало нове серце...
.........................................
.... А там...
Вели на плаху... (Згадалось)
.........................................
Здійняла крила...
Не вполюють
ні демони, ні люди...
Лечу за серцем -
поклик Бога...
Та, жаль, - вони не чують...(Знов запекло вогненно)
..........................................
Ось любі гори...
поруч - сонце...
я - вільна, їм сестра я...
Не зв'яжуть душу
і не спалять...
Горить - та не згорає... (Вже відболіло)
........................................
Несіть мене, урочі крила,
на той бік краю ночі!...
Розвію попіл над землею
від снів своїх дівочих.
18.07.2015р.
Плаха - тут вжито у значенні "місце страти"
Жанна Д'арк -звана Орлеанською Дівою ,бл.1412-31 ,французька національна героїня періоду Столітньої війни ;охоплена вірою у місію визволення Франції від англійців , на чолі невеликої армії витіснила їх з-під Орлеана ; схоплена бургундцями і засуджена інквізицією за чаклунство ,видана англійцям і спалена , канонізована Римо-Католицькою церквою як свята .
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=594546
рубрика: Поезія, Сюжетні, драматургічні вірші
дата поступления 19.07.2015
Ідеї. Ідеали...
Яка в них міра правди
на противагу болю?
Яка в них доза щастя
у лабіринтах втоми?
Шепоче твій лукавий
на вухо: Вибирай!
- З рук Бога крихти щастя,
чи мій безпечний "рай"?...
липень 2015р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=594198
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 17.07.2015