Іванюк Ірина

Сторінки (6/597):  « 1 2 3 4 5 6 »

В обійсті тім , далеко від весни …

Над  світом  стала  біла  заметіль  ,
лягло  на  плечі  сизокрилим  птахом
холодне  небо,  сіра  сонцетінь  
розсипалась  на  друзки  одним  змахом.

Стелився  безмір  в  сяйві  ліхтарів
до  ніг  поодиноких  перехожих,
і  на    скульптури    дивно-крижані
дерева  парку  стали  наче  схожі.

Стою  тепер  вже  посеред  зими,
зі  срібла  ковані  важкі  паркани,
в  обійсті  тім,  далеко  від  весни,
розквітли  льодові  свічки  каштанів.

18.01.2016р.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=637224
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.01.2016


На твоїх грудях версти океану …


На  тво́їх  грудях  версти  океану,
калейдоскопи  юних  наших  днів...
Вінчає  осінь  долю  із  туманом,
та  ми  втечем  смарагдом  берегів...

Де  легінь  молодий,  ласкавий  вітер,
голубить  річки  синю  течію,
де  дуб  крислатий  серед    різноцвіття,
птахам  склада  поему  про  весну...

Невидимі  душі  сріблясті  струни  
переплітаються  із  золотом  зірок.
Слова  -  як  Пісня!  Музика  -  мов  Чудо...
Любові,  що  єднає  душі  двох.

14.01.2016р.
 

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=635783
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.01.2016


Поглянь … Там , за високою горою


Згадати  все!...  Достоту  все  забуте.
(Чи  не  забуте?...  Треба  тАк  було!)
І  те,  що  тліло,  до  душі  прикуте,
снігами  лиш  на  зиму  замело...

І  що  зрослось  з  тобою  -  серцю  лЮбе...
Мине  хоч  вік,-  але  нема  кінця!
Поглянь!...  Там,  за  високою  горою,
встає  над  світом  праведна  весна.

10.01.2016р.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=634875
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 10.01.2016


Лови свій час за стрілки циферблату…


Лови  свій  час  за  стрілки  циферблату!
Годин  ...  секунд  закінчується  біг.
Ще  ніби  вчора  їх  було́  багато,
та  ось  в  минуле  знов  відходить  рік...

І  в  міжпланетній  синяві  галактик  
блукають  душі  пройдених  хвилин.
Ще  ніби  вчора  нас  було́  багато,-
а  завтра  хтось  залишиться  один...

Лови  свій  час  щомиті  кожним  словом
і  кожним  чистим  порухом  душі!
Секунд  квапливих  циферблату  тво́го
збери  до  мушлі  вічної  Землі.

31.12.2015р.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=632694
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 31.12.2015


Біліє світ невинністю дитини


Біліє  сніг,  мов  чистий  світ  дитини.
З  кришталю  різблення  церковних  вітражів...
Земля  і  Небо  торжествують  нині,
нам  відчиняючи  ворота  вівтарів...

І  темна  ніч,  у  шлюбну  сукню  вбрана,
звільняючись  від  сотень  заборон,
ніколи  ще  так  вдячно  не  стрічала  
цей  білий  дотик  до  гарячих  скронь...

І  темінь  вже  не  темінь  -  срібне  диво,
і  вулиць  опівнічних  ніч  -  не  ніч...
Біліє  світ  невинністю  дитини,-
блаженність  непідвладних  часу  свіч  ...

У  ніч  цю  особливу  -  ніч  Любові,
сріблиться  сніг  в  обіймах  коляди...
І  сяйво  з  Вифлеєму  провідної
Зорі  ...  освячує  земні  твої  шляхи.

26.12.2015р.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=631673
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 27.12.2015


Слідами тих синів …

Живи  та  вір    ,  хоча  ...
іде  страшна  війна  ,
на  напрямку  душі  -
мередіани  болю  .
Живи  та  вір  ,  коли  ...
здається  все  дарма  ,
зневіри  гострий  меч
підІтне  твою  волю  ...

Живи  та  вір  ,  хоч  тут  ...
нам  правди  не  знайти  .
В  пустотах  марноти  -
чини  лише  оздоба  .
І  серед  свисту  куль  ,  -
хто  друг  ,  хто  вороги  ,-
розгледівшись  -  затям  !-
вже  не  знайти  нікого  ...

Та  ти  живи  і  вір  -
в  житті  все  недарма  !
Господь  гартує  дух
для  воїнства  святого  .
Цей  світ  учора  був  ,  
а  завтра  -  вже  нема  ...
Лише  вогонь  добра  
палатиме  й  потому  .

Ти  тільки  лиш  живи  ,
воздаючи  добром  ,
і  відблиском  в  очах  -
-  Любові  не  зламати  !
Нам  сам  Отець  Святий
накреслив  вгору  шлях  ,
слідами  тих  синів  ,
що  прагнули  літати  .

22.12.2015р.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=630592
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 22.12.2015


Мовчи душа ! Нехай думкИ не чують !…

Мовчи,  душа!  Нехай  думкИ  не  чують!...
Щоб  не  зійшли  словА...  Пустий  язик!
Твоїх  скорбот,  що  в  глибині  пульсують  
не  вгледить  друг  і  навіть  -  чарівник!

Мовчатимеш!...  Весь  світ  свій  приховавши
сперед  сторонніх  (добрих  чи?)  очей...
Хто,  окрім  Бога,  суть  твою  пізнавши,
не  осудити  спробує  тебе?........................

10.12.2015р.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=627821
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 11.12.2015


Призахідним промінням стану лісу , вогнем зорі …

В  призахідні  вогні  старого  лісу,
серед  оголених  до  нитки  сірих  крон,
вдивляюсь,-  наче  очі  одаліски  
шукають  порятунку...  Геть  полон!

Хапаю  серцем  сяйво  похололе.
Віджевріло,  відтеплилось...  Та  все  ж!
З  тобою,  сонце,  зморене  сьогодні,
заснем  удвох    за  межами  без  меж...

А  зранку  встанем  -  вільним  душам  -  воля!
Проллємось  понад  кронами  встократ...
...Зоре́  ранкова!  Се́стро  босонога!
Гайнем  узліссям!...  Ліс  старий  -  наш  брат...

Скидаючи  з  плечей  каміння  світу,
звільняючись  з  тенет  чужих  ідей...
Призахідним  промінням  стану  лісу,
вогнем    зорі  ,  що  спалить  колізей.

11.12.2015р.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=627818
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 11.12.2015


На полотні зимових сновидінь …


Вечір...
Приніс  утому  на  своїм  плечі...
В  цій  хуртовинно-ніжній  колотнечі,-
на  мить,-  втонути  хочеться  мені...

Розтанути  в  обіймах  вечорових...
Цей  білий  танець,  чародію,  твій!
Запаморочливість  долоней...
На  полотні  зимових  сновидінь.

На  полотні,  що  пахне  чистотою  
льодовиково-витканих  троянд...
Нічого  вже  не  видно  за  імлою...
В  цей  хуртовинно-білий  зорепад.

6.12.2015р.





адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=626847
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.12.2015


Потепліло . Вперше … за сотню років .

Потепліло...  Вперше  за  сотню  років.
Дарма,  що  вітер  зими  обривки  жбурля  в  лице.
Душа  звільнилась  від  образ...  На  мить,  на  роки  
час  зупини...  Прийме  мене  таку,  як  є...

І  це,  напевно,  ще  важливіш  від  змін  пір  року,
від  міжпланетних,  нам  невідомих,  чиїхсь  зітхань...
Давай  назустріч,  собі  самі,  пришвидшим  кроки  
в  міленіум      неупокорених  бажань  ...  

Там,  де  приймаючи  себе,  як  Божу  даність,
зрікаючися  солоду  оман  ......................
Ввійдемо  у  життя  -  блаженну  гавань.
Світ  без  провин  і  вбитих  сподівань  .

01.12.2015р.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=625493
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.12.2015


Ти спиш , дитино ?…Спить холодна ніч


Ти  спиш  ,  дитино  ?........

...................................
Спить  холодна  ніч  ...
Та  зІмкнутих  повік  
світанок  не  окрилить  .

Мій  Ангеле  !...  
Ласкаві  тіні  свіч  
цілунком  мовчазним  
лягли  на  мертвих  крилах  .


...................................
...  А  матір  тАкож  спить  ?...

...................................
Чи  задушила  й  сон  ?...
І  де  блука  в  думках  
холодних  і  зловіщих  ...

Радіє  навіснА  ,
що  вже  тебе  нема  ?...
Чи  боживілля  шал  ...
минув  ...

ДушЕ  невтішна  !...........

Полуди  змій-дурман  
зареготав  і  зник  ...
ЩО  наробила  ти  ?!........
Коли  і  Бог  пробачить  ...

провини  хрест  тяжкий
тобі  не  понестИ  ...
Беззахисне  дитя  
в  колисці  не  заплаче  !

А  тиша  та  ,  мов  дзвін  ...
розІрве  скроні  враз  ...
пронизливіш  вітрів  ,
жахливіше  од  смерті  !...

ЧОМУ  Любов  святу  ,
що  матері  дана  ...
ти  віддала  навік
пекельній  круговерті  ?  

24.11.2015р.

                                     Що  керує  жінкою  ,  коли  вона  позбавляє  життя  своє  немовля  ?  ..................  
                                   Вчора  ,у  Трускавці  ,молода  мама  (  з  доброї  ,  порядної  сім"ї    )    задушила  свою  п"ятимісячну  дитину  )  ...  
                       Не  можливо  не  замислитись  над  цією  (  не  поодинокою!!!  )    трагедією  .  Можливо  ,  якби  оточення  жінки  уважніше  і  доброзичливіше  ставилось  до  молодої  мами  ,    то  трагедії  вдалось  би      уникнути      ...                    

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=623820
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 25.11.2015


Ти Богом створена із надр ребра Адама


Жінко!  Ти  Богом  створена  із  надр  ребра  Адама,
і  срібним  ланцюгом    прикуті  дві  душі...
(Десь  там)...
А  тут...  Серед  шалених  днів  Тарта́ра  
звільнитися  бажаєш...  
(Дні  сумні)!
 
І  прагнеш  все  нових  ти    вавилонів...
Поміж  сердець  (як  моді  дань)  стіна!
Від  зверхності  у  серці  захололо,
прибоєм  б"є  холодних  слів  піна́...

Та  й  чи  згадати  ти  ще  можеш  юну  Діву?
В  покорі  прийняла́,  що  Бог  подав...
Не  на  бенкети,  а  в  пустелю  сіру  
спішити  мусила,  щоб  світ  Любов  пізнав!

Не  нарікала!    ЖІНКА  бо  воістину.
Родина  -  то  її  Єрусалим.
...Коли,  жінки,  ви  Господом  повінчані  -
розлучені  так  точно  вже  НЕ  НИМ!

20.11.2015р.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=623526
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 24.11.2015


ТИ дав мені слова , щоб не мовчала …


ТИ  дав  мені  слова,  щоб  не  мовчала...
Душа  почутою  жадає  бути.  
І  все,  що  серед  буднів  не  сказала  
я  напишу́...  Так  легко!
Так  розкуто...
стою  словами  над  папером  білим.
Мені  ні  звуку  він  не  заперечить...
Прийме́  неноровливо,  без  дискусій...
Не  дорікатиме  служінням  самозречень!

11.11.2015  р.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=620414
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 12.11.2015


Серед розбурханих вітрів … мовчать дерева .


Серед  розбурханих  вітрів  ...  мовчать  дерева  .
Мовчить  трава  ,  замовкнули  думки  ...
А  жити  ,  навіть  ,  серед  віхол  треба  !
Бо  хто  розІб"є  вікові  льоди  ?...

Хто  відігріє  проліски  в  долонях  ?...
Хто  зустрічатиме  сердечно  журавлів  ?...
...  Серед  розбурханих  вітрів  мовчать  дерева  .
Для  тих  лише  ,  любити  хто  не  вмів  .

11.11.2015р.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=620187
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 11.11.2015


Серед волі предвічних степів … ( Не забули ! )


Золота  моя    Україно  !
Небу  синьому  осінь  під  стать  ...
На  козацьких  сивезних  могилах
пам"ять  трав  з  вітром  часу  шумлять  ...

Про  серця    ,  у  степах  сонцем  зрощені  ,
щедро  поєні  цебрами  хмар  ...
І  насінням  полів  запорошені  ,
в  чорноземах  міцнів  волі  дар  ...

Де  насіння  твоє  ,  Богом  плекане  ,
Україно  ?...    Спита  колись  час  .
Чи  ми  дбали  ,  чи  ,  може  ,  занехали  ...
Збайдужіла  епоха  у  нас  ...  

Та  хрести  на  могилах  сучасності  ,
наче  код  ,  що  проріс  із  віків  ...
Не  забули  !...  Ми  діти  ,  народжені  ...
серед  волі  предвічних  степів  .

2.11.2015р.


адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=617836
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 02.11.2015


У просинь вікову … вростають клени …


Ти  не  порожнє,  моє  місто,    не  порожнє...
Що  крок  -  до  мене  горнуться  дерева,
і  тиша,  мов  медово-кришталева,-
з  невидимих  долонь  пролив  Хтось  фарби...

Підніму  погляд  в  крони,  їх  турбота  
для  серця  відкрива  завісу  синю.
А  там...  Блаженство  дива!  Ти  вдивися,  сину,-
у  просинь  вікову  вростають  клени.

1.11.2015р.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=617774
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 02.11.2015


Ти змерзло , листячко осіннє ?…

Ти  змерзло  ,  листячко  осіннє  ?...
Холодне  сонце  ,  як  наруга  ...
І  в  павутині  сновидіння
павук  самотній  лиш  за  друга  ...

Та  чи  страхи́  твої́  не  марні  ?...
Поглянь  !...  Приніс  Кравець  сувої  ...
Парча  сріблиться  ,  оксамитом
встелив  поля  ,  ...  галопом  коні  

несуть  для  світу  дні  і  ночі  ,
сліди  підков  ховає  вітер  ...
Дарма  ,  що  сонце  захололо  ...
Та  чистим  сріблом  в  груди  сипле  .

31.10.2015р.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=617369
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 31.10.2015


Мій вибір нелегкий …Я вибрала - Життя !


Мій  вибір    нелегкий...
Я  вибрала    -  Життя!
І  чи  не  вперше  жовтень
став  мовби  рідним  братом.
Тепер  я  бачу,  осінь  -  НЕ  БІДА!
Лише  б  сама  собі  не  була  катом.

Мій  вибір  нелегкий...
Я  вибрала  -  Любов!
І,  навіть,  листопад  
всміхнувся  особливо.
Тепер  я  знаю,  осінь  -  НЕ  ЖУРБА!
Лише  б  життя  не  перейти  зрадливо.

Мій  вибір  нелегкий...
Я  вибрала  -  ТЕБЕ!
Чоловіколюбче  мій,
веди  вперед  стежками,
якими  ТИ  ходив,  навчаючи  мене,-
оливними,  як  серця  храм,  садами.


21.10.2015р.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=616065
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 25.10.2015


Іду осіннім містом … Я … щаслива !


Іду  осіннім  містом  ...  Я  ...  щаслива  !
Мені  би  кожне  дерево  обняти  !...
Піймати  б  в  руку    шелест  той  пташиний  ,
що  жовтим  листом  пурхає  пернатий  ...

Мені  б  розмалювати    пам"ять  в  фарби  ,
щоб  взимку  додивлятись  сни  осінні  ...
Жар-птицею  хоча  б  на  вечір  стати  ...
посеред  променів  у  травах  привечірніх  ...

Мені  б  зіграти  на  сопілках  вітру  ,
що  дмуха  стиха  ,  виграє  піснями  ...
А  поки  що  ,  щаслива  ,  як  ніколи  ,
лечу  над  містом  листями-словами  .

21.10.2015р.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=616061
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 25.10.2015


На магістралях Осені … дощі …


На  магістралях  Осені  дощі...
Роздмухують  бурштинові  пожежі,
золотоверхі  зайнялИся  вежі,
кленовим  листом  міняться  в  вогні...

І  кожен  крок  в  прозорість  акварелі
лиша  сліди  на  автострадах  днів...
І  в  бронзових  заметах,  мов  в  пустелі,
летять  листки  старих  календарів.

22.10.2015р.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=615188
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 22.10.2015


У голограмах дощових послань …

У  голограмах  дощових  послань  
читаю  звіти  днів  осінніх  ...
Те  ,  що  було́  ,  пролив  із  крапель  шквал  ...
Калюжі  ,  наче  плеса  вічно-срібні  ...

Перепливу  човном    по    інший  бік  ...
І  вервиця  в  руці  -  благословінь  співмірна  ...
Ми  голограми  часу  творимо  самі    ,
звільняючись  з-під  хаосу  правління  ...

І  в  саркофагах    монастирних  веж
монахи  сплять  ,  посвячені  у  тишу  ...
Колись  до  них  за  правдою  прийде́ш  ,
подіями  пролившись  в  часу  нішу  .

16.10.2015р.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=613926
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 17.10.2015


Трава любові …

Вберу́сь  у  плащ  нічних  чувань,
і  намотаю  павутину  
на  часу  плин,  щедрот  долину,
щоб  не  розсипались  бува...

Сплету  мереживо  зі  слів  -
чаклунська  сила  вразить  в  груди!
Та  свідок  Бог  -  нема  облуди  
у  диві  цім...  Воно  -  трава.
Трава  любові...
В  серці  світу  
зеленим  вістрям  пророста!



9.10.2015р.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=612316
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 10.10.2015


Мініатюра вічності у тебе за плечима …

Проекція  в  минуле  -  тихий  парк  .
Мініатюра  вічності  у  тебе  за  плечима  ...
Присутність  світу  іншого  незрима  ...
Час  зупинився  .  Чуєш  ?...  Листопад  ...
Старець  сивезний  з  бородою  Бога  
стежками  ходить  ,  палить  тут  свічки́  ...
Могильних  плит  ,  хрестів  з  Святим  Розп"яттям  
пильнує  ...    Час  застиг  вже  .  Не  знайти  ...


Лише  фантоми  древньої  дзвіниці  ,
примари  храму  стін  ,  мов  мовчазний  туман  ...
Це  все  було  .  Тоді  ...  у  падолисті  
століть  минулих  ...  Часу  караван  -  стоїть  ...

Завис  в  повітрі  ...
уявний  дзвін  церковних  дзвонарів  ...
Тут  душі  ,  що  утратили  гробниці  ...
благають  нас  про  Пам"ять  нових  днів  ...


Тепер  тут  парк  ...  Але  заглянь  за  тишу  :
вчуваються  так  ясно  голоси  ...
Колись  були́  ...  і  храм  ,  і  кладови́ще  ...
Тепер  з  могил  ...  встають  тіла́-дуби́  .

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=612314
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 10.10.2015


Під аркою вітрів старого Бога …

Плачу...  Дощем  осіннім  в  тиші  голосіння,
під  аркою  вітрів  старого  Бога...
В  краплині  кожній      дзвін-пересторога...
Куди  ти  йдеш?!  -  Оманливі  видіння!...

Бачу...  Опалим  листом  сплутало  стежини...
Свій  шлях  пильнуй,  дивись  вперед  обачно...
Кріпись  тоді,  коли  на  серці  лячно  -
на  заході  встає  блідий  Лукавий...

Маєм...  Від  Бога  те,  що    з  місця  рушить  гори...
Лише  збери    плоди  зернят    гірчиці...
Вода  жива  ТИ  Є  в  ЙОГО  криниці.
Пролий  її  на  світ  цей  -  буде  море!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=612113
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 09.10.2015


Над магазином білих лілій

Над  магазином  білих  лілій  ,
в  тісній  ,  занедбаній  квартирі  ,
самітник  жив  ,  як  в  домовині  ...
Ще  нестарий    ,  та  геть  вже  сивий  .  

Не  жив  .  Волік  лиш  існування  ...
Не  тішили  навколо  люди  ...
Напитися  волів  би  трунку  ,
щоб  знати  ,-  завтра  він  ...  НЕ  БУДЕ  ...

Та  мав  велике  протиріччя  :
ВІН  ВІРИВ  в  БОГА  ,  ВІРИВ  БОГУ  ...
Тому  отак  ,  по-боягузьки  ,
не  міг  покинути  Дорогу  ...

..........................................

Забрала  Доля  ,  може  ,  Фатум  ,
а  чи  несплачені  рахунки  ,
все  те  ,  чим  дихав  понад  Часом  ,  
найвартісніші  подарунки  ...

Не  залишилося  ...  НІЧОГО  !
Пожежа  випалила  серце  .
Дружина  ,  ...  син  (  такий  маленький  )...
Лиш  пам"ять  в  скронях  береже  все  ...

Згоріло  навіть  шлюбне  фото  ,
а  він  один  ,  чомусь  ,  зостався  ...
Чому  не  розділив  їх  болю  ?...
Чому  в  жар  попелу  не  вбрався  ?...

Чому  ?!!!...............................
............................................

Ой  не  мовчіть  же  більше  стіни  !...
Впадіть  саваном-пеленОю  !
Не  чуєш  ?!...  Боже  !!!  Ну  за  віщо  ?!....
За  щО  ти  ,  Боже  ,  тАк  зі  мною  ?...

.............................................

І    рятувала  тільки  Діва  ,
з  Дитям  Господнім  на  лівиці  ....
Щовечора  моливсь  Пречистій  ,
мов  пив  з  долонь  їїї  водиці  .

Ставав  з  колін  і  вірив  в  диво  :
настане  день  -  і  вгору  гляне  ...
А  поки  -  йшов  до  себе  битись  
із  болем  ,  що  вбивав  ,  поганий  ...

А  ввечері  вертав  до  Неньки  ,
бо  знав  -  колись  такОж  страждала  ...
Побачив  ,-    грона  білих  лілій  ,-
Святій  ,  у  ноги  ,  жінка  клала  ...

Припав  очима  до  пелюсток  ...
Щось  стрепенулось  всередині  !...
Незаймана  їх  ніжна  врода  ,
мов  перша  Сповідь  у  дитини  ...

................................................

Він  біг  чимдущ  ...  в  оту  крамницю  ,
просився  доглядати  квіти  ...
Вже  знав  :  його  спасала  Діва  ,
даруючи  цей  шанс  ,  щоб  жити  !...

Тепер  усе  набУло  змісту  .
Плекав  лілеї  ,  наче  діти  ...
Щовечора  приносив  грона  
прекрасній  Пані  у  суцвітті  ...

Та  й    жінка  ,  давня  незнайомка  ,
всміхалась  лагідно  ...  О  диво  !...
А  очі  ж  в  неї    рідні-рідні  !...
Як  погляд  лілій  при  Святині  .





 


адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=611928
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 08.10.2015


В хуртовинах часу …

Руді  каштани  !...  Скроні  не  ховайте  !
Дарма́  тут  владарює  листопа́д  !...
Візьміть  тендітні  ве́рби  !...  Закружляйте  
серед  легенд  ,  вплітаючись  в  хвилин  каскад  ...

І  під  склепінням  посірілих  хмарищ  ,
плечима  впершись  в  бронзу  стін  дзвіниць  ,  
в  обійми  заховайте  пам"ять  ,
хай  в  покривалі  крон  ,  допоки    осінь  ,  спить  ...

І  відпустіть  її  в  політ  над  часом  хронік  ,
щоб  в  бронзі  вилити  відбитками  віків  ...
Ну  ,  а    сьогодні  в  хуртовинах  вальсу  ,
спаде́  рудим  чорнилом    листя  на  папір  .

6.10.2015р.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=611718
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 07.10.2015


Іду життям в триєдності стихій


В  Твоїх  я  планах,  Господи,  -  Вода!
Мій  шлях  не  знає  краю  ні  початку.
У  вічнім  русі...  Дивна  глибина.
В  нескореності  -  Істини  загадка...

Я  в  Твоїх  планах,  Господи,  -  Вогонь!
Ти  заповів  -  викрешувати  іскри.
Прийняти  жар  із  Всесвіту  долонь  
лише  дозволь  із  вдячністю  Невісти...

Я  лину  піснею  в  просторах  там,  де  Ти!
І  розсипаюсь  на  іони  в  Атмосфері...
Без  мене  милий  -  птах  без  висоти,
гірські  хребти  -  безвітряні  пустелі...

Мій  Господи!  В  триєдності  стихій
іду  життям  в  ім"я  Святого  Духа!
Лиш  Ти  один  -  Король  живих  надій...
Блаженна  віра!    Визнаю...  А  світ  -  
                         Хай  слуха!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=610957
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 03.10.2015


Іду … Вслухаюсь в стоголосся спілих трав


Іду...  Вслухаюсь  в  стоголосся  трав,
які  за  ніч  осінню  цю  змарніли...
Що́  тут  знайшов    і  що́  кому  віддав?
Так  несподівано  дерева  постаріли...

Переплелись  у  косах  галузки́,
стежками  пройдених  жовтогарячих  буднів...
Що́  загубив?  І  в  дар  прийняв  що́  ти  
на  роздоріжжі  праведнім  і  блуднім?...

Іду...  Вслухаюсь  в  тишу  говірку,
вбираючи  слів  подих  просто  в  груди...
Все,  що  Ти  дав  -  все  з  рук  Твоїх  прийму!
Сон  трав  дозрілих  Часу  біг  пробудить.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=610955
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 03.10.2015


Ти все одно встаєш на мій поріг .

Прийду  у  храм...
Він,  наче  зліпок  раю.
Оговтаюсь  від  немочі  й  тривог...
Веди  мене,  мій  Боже!  Завмираю...
Приймаючи  Твій  Хліб...

Тебе  -  Стрибог...
Так  називали,  боячись  відплати...
Ти  білим  голубом  здійнявся  ж  понад  гріх!
Хоч  на  хресті  Антихристом  розп"ятий,-
та  все  одно  встаєш  на  мій  поріг.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=608295
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.09.2015


Прирік мене Ти , Господи , на біль повсюди розрізняти світло й тіні …


Прирік  мене  Ти,  Господи,  на  біль  
повсюди  розрізняти  світло  й  тіні...
Кричати  мушу  голосом  видінь,
застерігаючись  від  власного  падіння...

І,  навіть,  коли  же́врію  ледь  я...
Ти  наказав  залишити  тут  спокій!
Та  не  покинув!...  Он  де  світ-зоря  
розкидує  проміння  на  всі  боки!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=607771
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 19.09.2015


Не шаленій дорогами вітрище !Не підганяй мій Час !…

Не  шаленій  дорогами  вітрище!
Не  підганяй  мій  Час!...  Шляхів  назад  -
не  відшукати!  Сіре  попелище  -
все  те,  що  залишаєш  позад  нас...

Не  шаленій,  не  рви  іржаву  сукню,
що  листопадом  вишита  хрестом...
Я  повернусь,  щоб  розгорнути  попіл...
Під  ним  Скрижалю  слів  безсмертний  том...

Я  повернусь  грудьми  тобі  назустріч...
Штовхай!  З  розбігу  рви  оплот!
Не  зіштовхнеш!...  Запам"ятай,  зловіщий...
Моя  душа  -  пристанок  чистих  вод.


адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=607767
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 19.09.2015


Зійди над світом полум

Зійди  над  світом  полум"яним  бризом!
Торкнись  осель,  освячуючи  душі...
І  зацілуй,  хто  в  морі  і  на  суші  
вустами,  що  загоюють  всі  рани...

Вогнями...  Напівпрозорих  променів  лампади,
словами,  що  сильніші  за  Світило...
О,  швидше  би  дістатися  до  ранку!
Золотоношо  мій!  Чи  я  тобі  є  мила?

14.09.2015р.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=606583
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.09.2015


Як гартувалась сталь …

Як  гартувалась  сталь  
і  плавились  домени,  
і  як  вливались  лава  в  глиб  аорт,-
лиш  знає  Бог!  І  серце...
Сокровенне  -  доступне  тільки  їм...

Земних  пустот...  
приховано  у  тебе  під  ногами,
то  ж  не  ступай!  Земля  -  лиш    міражі!
Щедрот  же  Твоїх,  Боже,  поміж  нами,-
людьми,  що  їх  створив  Ти  -    не  знайти?!

11.09.2015р.










адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=605919
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 11.09.2015


Луною стану … дзвоном на Землі …


Вмирати  поруч  тебе  -  така  мука!
Луною  стану...  Дзвоном  на  Землі...
Я  проводжатиму  все  нові  кораблі,
а  свого  так  і  більше  не  діждуся...

Луною  стану  -  щоб  не  зрозумів,
щоб  не  знайшов,  не  наздогнав  ніколи!
А  знаєш?...  В  мені  ціле  море...
Любові!  Час  мій  в  ній  згорів.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=605679
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 10.09.2015


Ти зі мною - вічна боротьба …

Нехай  зірве́ться  із  осі́  Земля  !...
Впаде́  з  орбіти  ...  Зникне  з  поля  зору  !...

Так  ти  зі  мною  -  вічна  боротьба  ...
Напиток  Люцифе́ра  ...  випитий  тобою  .

09.09.2015р.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=605675
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 10.09.2015


Серед осінньої мелодії вітрів ,


Серед  осінньої  мелодії  вітрів,
серед  цимбал,  що  в  кронах,...  
Есмеральдо,...
твій  віз  життя  по  ямах  стукотів,
а  серце  разом  з  вітром  вигравало...

примхливістю  дощу,  що  нагадав  
про  таємницю  давню,  заповітну...
Танцюй!...Співай!...
Натхненний  цимбаліст  
лише  тобі  одній  уклав  цю  пісню.

08.9.2015р.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=605378
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.09.2015


Пробачте за слова , які згубила …

Пробачте  за  слова,  які  згубила  
дорогами,  що  йшли  у  нікуди́...
Я  батогами,  наче  ними  била...
безтямно  так,  мов  тратила  зв"язки  ...

із  Богом,  що  мовчав  десь  за  дверима...
Молився.  Не  молилась  адже  я...
І,  навіть  ,  коли  наче  об  лід  билась...
Молився,-  тихо  так,-    за  немічне  дитя...

І  я  одужувала,  крок  за  кроком,  з  болем...  
Лише  молитва  очищала  шлях...
Щоби  ніколи,  серце!...  Чуєш?!  Більш  ніколи!
Ти  не  метало  списи  у  словах!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=605166
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 08.09.2015


Коли прийде́ш ?. . Я шлюбну сукню вдя́гну …


Коли  прийде́ш...
Я  шлюбну  сукню  вдя́гну,
мережану  снігами  холодів...
Коли  візьме́ш....
На  срібне  ложе  ляжу,
що  зіткане  із  подиху  вітрів...

Коли  прийдеш...  
візьми  під  руку  міцно...
Між  люди  тільки  знову  не  веди!...
Зреклись  вони  цвітіння  своїх  весен...
Коли  прийдеш...
Мовчанням  обійми.

07.09.2015р.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=604897
рубрика: Поезія, Езотерична лірика
дата поступления 07.09.2015


Лети !…


Я  розмовляю  із  собою?......
Ну  що  ж...  
То  розмовля  з  свідомістю  душа.
О  Господи!
ЯК  тісно  їй  зі  мною!
Лети,  на  мить,
лети,-    вдихай  життя...

А  справ  земних  
давно  прорвало  дамбу...
Лише  б  з  грудей  
не  вирвало  чуття!
Лети  за  хмари  ще  у  передранку.
І  принеси    любові  дзбан,
як  мед  -  бджола  .

4.09.2015р.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=604544
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 06.09.2015


Це тільки лиш вірші ? …

Це  тільки  лиш  вірші?...
...................................
Чи  досить  в  них  потуги?
Чи  вистарчить  душі,
щоб  забриніли  струни?

...................................

І  зашумів  над  ставом  очерет,
ховаючи  між  стебел  днів  сувої.
На  них  життя,  мов  замальовки  долі...
А  він  лише  простий  собі  поет.

А  он  де  ліс...  Великий  і  столітній...
Нащадок  Нестора,  літописів  старих...
Він  пише  їх  цілющістю  живиці
на  стовбурах  папірусів  живих...

....................................

І  очерет  у  простоті  покори,  
бо  у  любові  плекана  душа!
Вклонився,  випроставши  плечі...
Хоч  очерет    -  та  Божі  два  крила!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=604326
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.09.2015


На сході небосхил убрався у вогненну павутину …

Небо!  Впади  в  мої  обійми  синім  птахом,
крильми́  потужно  обхопи  рамена!
Ти  відчуваєш?  Ніч  яка́  студена...  
На  сході  небосхил  палає  жахом.

Убрався  у  вогненну  павутину,
і  плавиться  від  смерті  крематорій.
На  видачу  давай  же  домовину,-
від  них  паркан  міцний  -  не  ввійде  злодій.  

4.09.2015р.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=604322
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 05.09.2015


Там , біля гробу , де воскрес Ісус

Там  ,  біля  гробу  ,  де  воскрес    Ісус
ростуть  і  досі  смоківниці  ,-
холодні  тіні  від  гріха  ,-
чувають  тихо  при  гробниці  ...

Їм  би  лише  на  мить  одну  
пізнати  диво  після  смерті  ...
І  ,  відрікаючись  спокус  ,  
ввійти  у  гріб  ...  
....................................
Щоб  ...    Жити  -  Вмерти  !


31.08.2015р.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=604114
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 04.09.2015


Розсипляться стожарами слова на сторінках моїх …

Розсипляться  стожарами  слова,  
мов  неприборкані  знамена  з  надр  глибинних  
на  сторінках  моїх.Три  вени  пуповини...
Не  перетни  її!    Життя  ж  бо  боротьба.

Розсипляться  у  збірці  "Про  Любов"...
Хай  не  бере  до  рук  погорди  повний!
І  хоч  впаду...  Та  не  в  гріхи  безодню!  
...В  обійми  Бога.  Щоб  лиш  ти  ́знайшов!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=603874
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.09.2015


Давай … про нас напишем Яджурведу …


Любові  ж  скільки  в  кожному  стеблі!...
В  світанках,  що  п"ють  трав  краплини  меду...
В  очах  твоїх,  що  губляться  в  мені...
Давай  про  нас  напишем  Яджурведу...

Вдягну  сережки  -  молодість  беріз...
Хай  сік  замінить  кров  любові  ранком...
І  тАк  кричати  хочеться  мені...
Щоб  чорна  ніч  розсипалась  серпанком!


Яджурведа    -  одна  з  чотирьох  Самхіт,  з  яких  складаються  Веди...
Ці  тексти  в  індуїзмі  вважаються  священними.

2.09.2015р.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=603650
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.09.2015


Допоки місто спить у грозових вогнях …


Допоки  місто  спить  у  грозових  вогнях,
розряди  блискавки  -  промовистіші  зброї...
Допоки    вільна  я,  і  "наш"  Чумацький  Шлях,-
летім  удвох    у  світ,    у  світ  без  воєн!

Допоки  б"є,  палає,  гримотить,
і  ніч  вбирає  вогнеборні  шати...
Хай  серце  рветься,  тільки  не  мовчить,-
в  пророчу  ніч  таку  ...  чувай!...Не  можна  спати!

Ти  світла...  Чуєш?...  Тільки  не  вмикай!
Ілюмінація  лише  об"явить  тіні...
Вогненні  стріли  з  серця  не  виймай!!!
Розряди  струму  -  крок  в  твоє  Прозріння.

28.08.2015р.
автор  Ірина  Іванюк

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=602780
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 29.08.2015


Мені б твої крила … Осене-відунко …


Мені  б  твої  крила,  Осене-відунко,-
хоч  не  сестра  Ікара  -  та  вільна,  як  і  ти...
Впаде  зимою  кара    холодним  поцілунком,
на  ріки  та  озера,  на  почуттів  мости...

Мені  би  твоя  сукня,  щоб  золотом  горіла!
Душа  -  моє  багаття,  не  попіл    -  дивоцвіт...
Неопалимим  щастям  напоїть  тлінне  тіло.
Дивися...  Відлітають  птахи  і  шлють  привіт...

Мені  би  твоя  ліра,  оспівана  дощами,
у  кожній  ноті  правда  і  праведна  душа...
Вона  відродить  серце  врожайними  садами.
Поглянь!  Дозрілі  груші  збирає  дітвора...

Мені  би  твої  крила,  знання,  предвічна  мудрість
та  магія,  що  з  смерті    щороку  вирива  ...
Мені  б  плодів  здорових,  солодких  і  цілющих,
щоб  знати,-  більше  кари,  як  видива,  -  НЕМА!

26.08.2015р.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=602384
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.08.2015


Час пік . Пристанок … Кінець літа …

Час  пік.  Пристанок...  Кінець  літа...
Свій  смолоскип  допалює  факір.
Кружляють  тротуаром  міста  
листки  старі,  пожовклі,  мов  папір...

Пристанок...  Рух    вперед  незмінний,  
як  і  нестримний  циферблату  час...
Тут  перехожих  сотень,  тисяч,-
калейдоскопи  моніторних  мас...

Дивлюсь,-  а  серед  них  бабуся...
Сидить  на  лавочці,-  така    стара,  як  світ...
У  вицвілім  плащі,  що  знав  світанки,
тепер  же  став,  як  осені  відхід...

Вдивляюся  в  обличчя...  Зморшки  долі,
неначе  переорана  рілля...
Колись  воно  було́  рум"янком  поля,
тепер  сухе,  як  стомлена  земля...

Було  волосся    урожаєм  жита,
дозрілим  літом  славило  красу...
Тепер  лежить,  мов  градом  колос  битий,
стеблинами  проштрикує  косу...

А  натовп  мчить,  не  стримуючи  подих,
і  перетворює  ходу    урешті  в  біг...
Бабуся,  в  вицвілім,    сидить  собі,-  лиш  голуб  
самотньо  дзьобає  обабіч  неї  хліб...

В  старенькому  плащі...  Прив"ялим  буднем...
Нікому  непримітна  і  чужа.
Та  в  цьому  непотрібному  всім  тілі,-
спиніться  люди,-  жевріє  душа!

22.08.2015р.

Пристанок  -  слово  ,  запозичене  з  польської    (  przystanek  -  зупинка  )

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=601910
рубрика: Поезія, Міська (урбаністична) поезія
дата поступления 25.08.2015


Я від сьогодні звусь Елізабет , …


Я  від  сьогодні  звусь    Елізабет,-
щоб  більше  кров  у  венах  не  кипіла...
Я  п"єдесталу  тінь,  холодна  і  безтіла,
і  не  прийму  вже  з  рук  твоїх    вина...

Стіна...
Слова  твої  вмурую  по  цеглині...
...Що  за  стіною?
...Серце  в  домовині!
І  жоден  нерв  не  втримає  балансу.
До  смерті  крок  -
слів  танець  декадансу.

20.08.2015р.




Декаданс  -  франц.  decadance  -  занепад

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=601091
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 21.08.2015


А чи йому заглянеш … в душу ?…

Асфальт  прокинувся  
від  доторку  води,
від  рук  її,
що  пестили  так  вміло...
Лиш  тільки  ніч,
подібна  до  мари,
з-за  місяця      
вдивлялась  в  них  несміло...

Він  розімлілий
прагнув  зваби  знов,
щоби  текли  у  нім  води
шалені  ріки...
А  чи  йому  
загляне  в  душу  хто?...
Чи  відрізнить  любов  
від  "просто"  втіхи?....

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=600655
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 19.08.2015


Господня купіль … серед вод Едему …

Моє  ти  диво,  сила  і  краса!
Господня  купіль  серед  вод  Едему...
Малиновий  мій  рай,-  душа  жива!
Мов  провідна  зоря,  неопалима!

Прийми  мене  в  глиб  чистоти  озер,
що  пахкотять,  немов  причасні  вина...
Твоє  здоров"я,  мудрість  і  краса
під  куполом  святим  -  цілюща  сила!


17.08.2015р.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=600444
рубрика: Поезія, Нарис
дата поступления 18.08.2015


Вбираю чистоту цю привечірню …


Свій  бальзамічний  аромат  у  капіляри  
влива  серпневий  вечір-ескулап.
Два  змахи  крил...  Злітаю  понад  хмари,
а  піді  мною  зеленіє  сад-смарагд...

Лечу  над  ним...  Від  запахів  хмелію,-
достиглі  яблука,  як  руна  золоті.
На  сході  -  переливи  пурпурові,  
гаптовані    хоругви  вогняні...

Вбираю  чистоту  цю  привечірню,
як  нову  сукню,    зіткану  з  молитв.
Я  підведусь!  Хоч  втомлена  до  болю...
Я  підведусь  ,  щоб  йти    до  нових  битв.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=599865
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 15.08.2015


Присплю слова у лоні почуттів …


Присплю  слова  у  лоні  почуттів,-
мені  і  так  усіх  їх  не  сказати...
І  на  межі  між  щастям  і  прокляттям,
нехай  вони  звільняться  від  гріхів!...

Присплю  слова.  І  ти  їх  не  займай!  
Вони  -  "табу"  для  душ,  як  сталь  холодних...
Слова  мої  -  любові  світ-безодня.
У  надрах  серця  -  неспалимий  рай...

.........................................................

А  ...  хочеш?...  Просто  вІрші  почитай!...


адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=599678
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 14.08.2015


А спека тисне … губить , як вогонь … (доповнене)

                                                                 

А  спека  тисне,  губить,  як  вогонь,-
вже  ледь  стоять  обпалені  тополі...
Старі  мої,  як  вічність  Божих  скронь,
в  пожежах  часу  зморщились  долоні...

В  їх  древності  коріння  -  Заповіт,
в  писаннях  на  корі  -  душі  скрижалі...
Як  вИ  здолали  серцем  стільки  бід,-
у  вашім  затінку    залишу  всі  печалі.


.......................................................

Ступаю  обережно  по  золі,
вона  шепоче  вигорілим  листом,-
про  дні  вчорашні,    зрошені  в  росі,
які  завчасно  стали  падолистом...

Стоять  тополі,  мов  вартують  час  
і  наче  хочуть  щОсь  мені  сказати...  
...Росу  вчорашню  більше  не  збереш,
вчорашній  день  тобі  не  відшукати...

Іди  вперед,  а  сумніви    залиш,-
серед  золи...  Нехай  розвіє  вітер.
Все  те,  що  ти  здобудеш  і  знайдеш,
як  тополину  мудрість  -  віддай  дітям.

13.08.2015р.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=599442
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 13.08.2015


Олово - це я …


Творити  світ,  де  олово  -  це  я,
а  ти  -  мій  Андерсен,-
(поклони  драматургу)...
Лиш  на  одинці    я    знов  врешті  -  "я".
Мій  олов'яний  воїне...
Осанна  Деміургу!



[u]Деміург[/u]  -  Творець  ,  Бог  ;  перен.  -  творча  сила

[u]Казкар  Г.  К.  Андерсен  [/u]-  названий  тут  драматургом  символічно  ...  як  такий  ,  що  вдихає  нове  життя  у  свої  творіння  ,  змушує  їх  діяти  згідно  власної  волі  .

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=599241
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 12.08.2015


…Люблю тебе… Хоч тАк мені болить…


-Люблю  тебе!...  Хоч  тАк  мені  болить!
-Люблю  тебе!...  Виймаючи  стріл  вістря!
-Люблю  тебе!...  Люблю,  хоч  ти  вже  звик,
що  за  жорстокість    віддаю  я  ніжність...

-Чи  не  люблю?!...........  Зриває  ураган  
в  пориві  шквальнім  запобіжник  волі.
-Чи  не  люблю?!.............  Образи  океан
набігом  хвиль  затопить  шхуни  долі...

-ЯК???...  Не  люблю?!  -  пручається  душа!
-Як  не  люблю,-  якщо  тоді  любила?  ...
-Як  не  любить  того́,  ким  тАк  жила́  
тоді  ...  колись.  Люблю!!!  Бо  я  ж  любила!

12.08.2015р.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=599135
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.08.2015


Іди - не озирайся …

Рука  безвладно  впала  долілиць  ...
Та  щО  тобі  душі  глибин  скорбота  ...
Я  відпечалюсь  .  Так  ти    певно  й  звик  ...
Біжи  .  Спіши  ...  попереду  робота  ...


А  я  ...............  залишусь  тут  !............

Іди  .....  Не  оглядайся  !...
Ти  всім  життям  своїм  спізнився  на  маршрут  ,...
той  ,  що  без  тебе  вже  ...
Іди  вперед  .....  Не  кайся  !  ...
А  я  .....  А  я  лишитись  хочу  ...
ХОЧУ  ...  (  мушу  ...)  ТУТ  ...

...  Іди  вперед  !.......................

10.08.2015р.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=598934
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 11.08.2015


Боячись … своїх обіймів .

Він  обійняв  її...  Схопив  чимдущ  усю,
і  пригорнув  руками  і  душею,
стояли  тАк,  обабіч  ,  при  кафе,
і  сльози  падали  у  спраглість  цю  земную...

Була  лиш  неземною  їх  любов,-
переплела    в  єдине    північ-південь...
І  спершись  ра́меном,  торкаючись  чолом,
стояли,  боячись  своїх  обіймів.

10.08.2015р.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=598929
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.08.2015


В передсвітанні …

Безкрая  ноче!
Стань  туманом!...
Розвійся  в  просторі  ефіру...
...Ясніє.  Глянь...  
Юнак  в  сріблястім
зійшов  в  лиман  і  ноги  миє...

Зоря  ранкова  зашарілась...
Збирала  мушлі  в  диво-кошик,
а  тут  ...  хлопчина  білолиций,
іде  лиманом,  світлоокий...

І  враз...  
Зайнялася  рум'янцем,
вдихаючи  у  серце  чари...
Отак  щодня  в  передсвітанні  
збира  Мольфар  зірки  коханій.

09.08.2015р.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=598713
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 10.08.2015


Коли слова стають віршами …

...Коли  слова  стають  віршами,
               а  літери  ...  живим  оркестром?...

               ...Коли  пропахнуться  дощами,
                                                 коли  під  ними  криги  скреснуть...


...Коли  слова  стають  віршами,
               а  рими  ...  душами  сопілок?...

               ...Коли  теплом  надії  ранок
                                                     проллється  в  серці  на  одвірок...


...Коли  слова  стають  віршами  ,
                 а  звуки  ...  дзвонами  дзвіниці?...

                 ...Коли  вони  ...  як  постріл  Сонця,
                                                                   що  обезвладнює  рушниці...


...Коли  слова  стають  віршами...
                     сплетінням  думки  і  екстазу?...

                 ...Як  почуттів  твоїх  Електрум  
                                                           любові  струмом  вразить  зразу!


08.08.2015р.


[u]Електрум  [/u]-  рідкісний  мінерал  класу  самородних  металів  ,природний  твердий  сплав  золота  і  срібла  .

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=598373
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 08.08.2015


І колись … все ж весною … повернутись

Відшуміти  грозою  ...
промайнути  весною  ,...
щоби  стати  тепла  океаном  ...

відсріблитись  сльозою  ...
диво-чистим    росою  ,...
щоб  привласнити  свою  нірвану  ...

.........................................

Перестигнути  літом  ...
переквітнути  цвітом  ,...
щоб  крізь  час  прорости  знову  садом  ...

відлунати  піснями  ,...
щоб  чиїмись  словами  ...
зазвучати  ...  про  душу  кохану  ...

.......................................

Відлетіти  в  тремтінні  ...
листом  в  вальсі  осіннім  ...
...  Пра́ліс  мій  ...  розгалужує  віти  ...

І  колись  ...  все  ж  весною  ...
повернутись  грозою  ...
і  нетлінням-росою    в  суцвітті  ...

4.08.2015р.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=597851
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 05.08.2015


Я не малюю золотом … ні сріблом …

Я  не  малюю  золотом  ні  сріблом,
не  інкрустую  речі  у  смарагди...
Та  полотно  моє  живе,  пульсує,
мені  б  слова  та  правди,  тільки  правди...

хоч  крихту  змалювати  тАк  уміло,
щоб  ти  відчув    і  захотів  забрати,
собі  десь  там  за  пазуху  сховати...
...Дивись!  До  неї  тільки    міліметри.

31.07.2015р.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=597088
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 01.08.2015


Я горизонт … обпалений вогнями …

Догораю  ...  
Я  горизонт    …  обпалений  вогнями  …
Чому  не  можем  бути  просто  "  нами  "  ?  ...
Замерзаю  ...  
в  твоїх  обіймах  ...
Любов  холодна  -  не  любов    ...  а  Відьма  ...
Зазираю  ...  
за  край  ...
Дізнатись  хочу  ...  що  там  ...  у  тім  ра́ю  ?  ...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=595629
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 24.07.2015


Вірші , як дзвін церковний б'ють у груди …


В  душі  останнім  часом  дисонанс...
Вірші,  як  дзвін  церковний,  б'ють  у  груди!
Нема  милішої  над  цю  для  мене  згуби,
що  від  душі,  моя  це  сутність  без  прикрас...

Та  годі!  
Я  вето  накладу  на  но́ві  ві́рші!
Відкину  ручку,  замовчить  мій  зошит...
Думки  нарешті  спокій  запорошить,
щоб  дні  текли  не  лавою,  а  миром...
Щоби  душа  не  рвалась  на  папір-чорнило,
виходячи  за  мій  реальний  острів  
(і  щоб  навколо  нього  не  штормило!)

Мило...  
Умию  руки.
...Що  я  наробила?...
Я  не  Пилат!  Ніколи  ним  не  буду!
Я  душу  реставрую  зі  шматочків,
і  ТОЙ,  хто  ТАМ  живе  нехай  мене  почує:
..........................................................
-НЕ  ВІДРЕЧУСЬ!!!  ...ТВОЇ    слова  любов'ю  намалюю!


Миро  -  запашна  олія  ,  яку  використовують  в  церковних  обрядах  для  наділення  людини  божественною  благодаттю  .  У  вірші  слово  має  більш  вужче  значення  -  благодать  спокою  і  розміреності  життя

Пилат  -  Понтій  Пилат  -  римський  прокуратор  ,  який  видав  Ісуса  Христа  на  розп'яття  на  вимогу  натовпу  та  церковної  влади  ,  умивши  при  цьому  руки  водою    (на  знак  зняття  із  себе  відповідальності  за  смерть  невинного  ).  У  вірші  образ  Пилата  використано  у  значенні  образу  того  ,  хто  відрікається  від  дарованого  Богом  ,  як  від  призначення    і  місії  ...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=595586
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 24.07.2015


Мій голубе над водами Йордану

Христителю  !  ...
Мій  голубе  над  водами  Йордану  ...
Сам  Майстер  вирізьбив  твоє  шляхетне  тіло  ...
Рельєфи  мужності  і  сили  в  нім  -  Осанна  
життю  ...  Ти  ж  цноту  волею  прийняв  так  твердо  й  щиро  ...

Іродіада  в  хтивості  безчесна  ...
упитися  хотіла  чистотою  ...
Мій  Боже  !  ...  Відведи  біду  рукою  ...
Дай  сил  розвіяти  підступність  господині  ...
(Перед  невинним  серцем  тіні  зла  ...  безсилі  !...)

Мій  голубе  у  мужності  достойний  ...
Блаженство  вірності  принад  хмільних  сильніше  ...
Ти  за  коштовність  заплатив  цю  ...  головою  ...
...  Не  відібрали  скарб  !  ...  
.................................
А  ти  -  живих  ...  живіший  !

22.07.2015р.

Йоан  Христитель  проповідував  Боже  слово  за  часів  Ірода  Антипи  .  Ірод  прогнав  свою  дружину  і  жив  нечесно  з  своєю  братовою  Іродіадою  .  Йоан  мав  мужність  сказати  царю  ,  що  не  личить  мати  собі    жінку  свого  брата  ,  за  що  накликав  на  себе  ненависть  Іродіади  .Вона  підмовила  дочку  Саломею  ,  щоб  у  винагороду  собі  (  за  танець  ,  яким  вона  догодила  Іродові  ...  )    та  попросила  у  царя  голову    Йоана  Христителя  на  полумиску  .Таким  чином  Предтеча  був  ув'язнений  ,  а  потім  страчений  .  Голову  Йоана  цариця  наказала  поховати  окремо  від  тіла  ...  За  переказами  ,  Йоан  Христитель  був  незайманим  ...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=595340
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 22.07.2015


Твоя Весна тебе не зрадить! (Ти так не долюбив свою Весну)

                                                             Натхненнику  ...  Хуго  ...

Не  долюбив  свою  Весну  ...
...Вона  ж  на  хвилях  листопада  !!!...
Голубить  вітер  сон-траву
в  нічних  бажаннях  твого  саду  ...

Вона  в  обіймах  хризантем  ...
Любов  ...  морозу  не  боїться  ...
В  душі  квітує  як  Едем  ...
то  ж  ти  люби  ...ти  вір  ...  надійся  ...

Минають  Зими  -  не  Весна  !  ...
Твоя  душа  -  душа  конвалій  .
Сріблиться    вічністю  вона  ...
Твоя  Весна  ...  тебе  не  зрадить  !

21.07.2015р.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=595140
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.07.2015


І що та пристрасть - тільки клаптик ночі (Містеру-Гарномунастрою)

                                                               Милому  Містеру-  Гарномунастою  ....

Сьогодні  ти  щасливий!
Ти  -  не  той...
І  що  та  пристрасть  -
тільки  клаптик  ночі!
Ти  відродився  феніксом,  як  очі...
зустрів,  відчув  тепло  Її  долонь...

І  окрім  них    нічого  вже  не  треба...
Безсила  звабниць  гра  і  марні  їхні  чари...
Чужі  ,-  безликих  тіней  ,-  колуари...
Той  світ  минулий  -  пам'яті  не  вартий!
(сам  Бог  тобі,  мабуть,  нарешті    сплутав  карти...)

Тобі  тепер  дожити  б  лиш  до  ранку,
щоби  заглянути  коханій  знову  в  очі,
знайти  себе  так  треба  в  їх  просторах,
і  зрозуміти  -  сон  твій  був    пророчим!

І  захотіти    все,  що  є    віддати...
роки...  відпустки...  найдорожче  -  душу.
Свобода  ?.......Ні!  Тепер  вона  лиш    душить!
Безвихідь  -  жертва  їй...  Самотність  -  вирок...
(Самотніх  чаша  -  то  папір    і  ...  ручка)

Не  так!...  Не  так  тепер  захочеш  жити!
Ти  мусиш  бачити  Її  відбиток  в  внуках,
і  суєта  щоденна    більш  не  мука,
а  радість,  що  дарується  коханій...  
Єдиній  ...  рідній  ...  назавжди    жаданій.



20.07.2015р.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=595006
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 21.07.2015


Перевтілення

                     Цей  вірш  (про  нескінченність  життя)  
                               присвячено      Орлеанській      Діві  -  Жанні  д'Арк


Вікно  нарозтвір...
вітер  в  груди...
я  відродилась  птахом  ...
Запульсувало  нове  серце...
.........................................
....  А  там...  
Вели  на  плаху...  (Згадалось)  

.........................................
Здійняла  крила...
Не  вполюють
ні  демони,  ні  люди...
Лечу  за  серцем  -  
поклик  Бога...
Та,  жаль,  -  вони  не  чують...(Знов  запекло  вогненно)

..........................................
Ось    любі  гори...
поруч  -  сонце...
я  -  вільна,  їм  сестра  я...
Не  зв'яжуть  душу
і  не  спалять...
Горить  -  та  не  згорає...  (Вже  відболіло)

........................................
Несіть  мене,  урочі  крила,
на  той  бік  краю  ночі!...
Розвію  попіл  над  землею
від  снів  своїх  дівочих.

18.07.2015р.

Плаха  -  тут  вжито  у  значенні  "місце  страти"

Жанна  Д'арк  -звана  Орлеанською  Дівою  ,бл.1412-31  ,французька  національна  героїня  періоду  Столітньої  війни  ;охоплена  вірою    у  місію  визволення  Франції  від  англійців  ,  на  чолі  невеликої  армії  витіснила  їх  з-під  Орлеана  ;  схоплена  бургундцями  і  засуджена  інквізицією  за  чаклунство  ,видана  англійцям  і  спалена  ,  канонізована  Римо-Католицькою  церквою  як  свята  .

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=594546
рубрика: Поезія, Сюжетні, драматургічні вірші
дата поступления 19.07.2015


Ідеї. Ідеали…Яка в них міра правди?


Ідеї.  Ідеали...  
Яка  в  них  міра  правди  
на  противагу    болю?
Яка  в  них  доза  щастя
у  лабіринтах  втоми?  
Шепоче  твій  лукавий  
на  вухо:  Вибирай!
-  З  рук  Бога    крихти  щастя,
чи  мій    безпечний  "рай"?...


липень  2015р.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=594198
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 17.07.2015


Криваво-чорнеє намисто України


Твоє  криваво-чорнеє  намисто
розсипали  черешні,  Україно!
І  де  перлини  впали,  покотились,-
стоять  тепер  обпечені  могили...

Там,  де  упали  ягоди-коралі,-
забрали  з  дому  батька-нені  сина...
А  як  же  вийшли  знов  його  зустріти  -
безмовно  стріла    тільки  домовина!

Обвуглились  в  палючім  вирі  сонця
і  запеклися  кров'ю  в  венах  поля...
Ті  ягоди  -  їх  кров.  А  смерть  -  як  доля...
............................................    для  Них.
А  нації  -    життя!  Майбутнє!  Воля!

2015р.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=591959
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 06.07.2015


Любов - протиотрута …


Моя  ти  чарко,  повна  і  хмільна,
наповнена  краплинами  отрути...
Біль  розчинився...  -Бути  чи  не  бути?  
Минула  ніч  та  спокою  нема!

Немов  імла,  що  сплутує  свідомість
і  губить  в  просторі  все  те,  що  наболить...
Але  чи  варто  так  на  світі  жить?!
"Трансфузія"  замінить  надсвідомість.

Я  розіб'ю  її  в  кристали  праху  днів  
минулого...  Любов  -  протиотрута...
І  стиха  в  підсвідомість  нових  снів
віллється    прагнення  беззаперечно  бути.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=591727
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 05.07.2015


Мої вірші - осінні хризантеми …


Мої  вірші  -  осінні  хризантеми...
Пелюстки  вічності  на  стеблах  твого  часу.
Колись  стоятимеш  один  над  їх  ріллею  -
не  скорить  Хаос  змахи  крил  Пегаса...

І  навіть,  в  грудні,  як  морози  вдарять,-
не  страшно  впасти    у  обійми  смерті!
На  другий  рік  ввійдеш  до  мого  саду,-
а  хризантем  ...  вже  цілі  круговерті!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=591396
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 03.07.2015


Любове ! Моя ти госте праведна й свята

Любове!  Моя  ти  госте,  праведна,  свята  
та  оповита  вельоном  печалі...
Мов  вервиця    надії  -  осяйна...
Відкрию  лиш  тобі  душевні  далі...

І  хоч  прийшла  в  терновому  вінку,
звіряючи,  з  якої  серце  сталі...
Немов  молитву  світом  пронесу  -  
той  біль,-  миліший  від  квіток  конвалій...

Лиш  знаю,  що  панує  велич  там,
де  від  розп'яття  серце  в  багряниці...
То  ж  віддаю  всі  дні  твоїм  думкам
і  відпускаю  душу  з  стін  в'язниці.

2.07.2015р.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=591394
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 03.07.2015


Про що говорять трави навесні (Дощова еротика)


Про  що  говорять  трави  навесні?
Прислухайся,  як  б'ється  спрагле  серце...
-О,  де  ж  ви  ?  Де  ви,  проливні  дощі?
Жага  любові    з  хмар    дощем  проллється.

Торкаються  краплинами    вуста,  
голублять  стебла,  мліючі  в  бажанні,
грайливо  пестить  тіло  їм  вода...
Дощі    рясні,  як  пристрасть,    довгожданні.

29.06.2015р.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=590728
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 30.06.2015


Безмежності віків передісторія ….

Твій  час  минав  і  змінював  міста  ,
колишнє  руйнував  безжально  ,
лиш    тільки  те  ,  що  сховано  в  серцях  ,
було  ,  немов  Грааль  недоторканним  .

Змивав  з  піску  всі    креслення  твої  ,
накочував  прибоєм  невмолимо  ,
і  тільки  те  ,  що  пам'ять  берегла  ,
як  істина  було  несокрушимим  .

Твоє  єство  ,  ...  тим  ,  хто  є  ти  ,  хто  я  -
найвища  суть  світобудови  ...
І  лиш  у  повноті  своїй  ...  душа  твоя  ....
в  безмежності  віків    ...  передісторія  .

20.06.2015р.  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=588867
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 21.06.2015


У постспекотну втому впала ніч ( Дощова меланхолія)

У  постспекотну  втому  впала  ніч    ,
в  задушливу  і  млосну  атмосферу  ...
Візьми  ,  Орфею  ,  саксофон  хутчіш  ,
хай  блюз  дощем  заграє  над  землею  ...

У  світлі  ліхтарів  ,  як  линви  струн  ,  -
потоки  зливи  ,-  тятива  нап'ята  ...
Втоплю́  у  срібнім  відблиску  калюж  ...
все  те  ,  що  у  собі  не  варт  тримати  ...

Ще  плаче  ,  десь  за  кадром  ,  саксофон  ...
Промоклі  ноти  -  як  жива  надія  ...
І  чую  по  калюжах    хлюпотить  ,
стихаючи  ,  моя  меланхолІя  .

15.06.2015р.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=587717
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 16.06.2015


Я шукала тебе опівно́чі …

Я  шукала  тебе  опівно́чі,
тихим  сном  у  пророчих  видіннях,
на  зорі  -  полум'яним  світанком,
всім  єством  від  гілок  до  коріння.

Понад  плесом,  посвяченим  в  тишу,-
тим,  хто  Там,  у  висотах  ,-  шукала...
Одинокого  дуба,  що  схожий,-
на  монаха  старого,-  питала...
 
...  Де  ти  є?  ..................................
Бо  душа  моя  марево
без  твоєї,  як  тіло  без  Бога!
...  Де  ти  є?...................................
Я  зі  світом  тут  сам  на  сам,-
а  у  відповідь  тільки  тривога...

...Чи  знайдеш?...............................
Чи  прилинеш  за  океан?
Однокрилий.  Душа  лиш  потуга!
Чистим  серцем  і  сповненим  поривань
не  прожити  без  милого  друга!


адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=587498
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 15.06.2015


Слова ж лишень , мов відблиски порожні …

...  Як  серцю  висказать  себе  ?..
Як  іншим  зрозуміть  тебе  ?..  
Ти  думку  висловиш  ...  і  вмить  
уже  неправда  в  ній  дзвенить  ...
..............................................                        
В  собі  самому  жити  вмій  ,
є  цілий  світ    в  душі  твоїй
таємно-чарівливих  дум  ,
їх  заглушить  базарний  шум  ,
їх  промінь  денний  осліпить  ...
хай  серце  слухає  й  ...  мовчить  .

                                                     Ф.  Тютчев  "Silentium  "



У  парадигмі  слів  -  порожня  ніша...
Мовчіть,  вуста,  та  не  марнуйте  сили!
Ще  жоден  майстер  в  цілім  світі
не  спорядив  собі  зі  слів  вітрила...

Як  крила  лайнера  в  авіатрощі:
удар  об  землю  -  брак  порозуміння.
Те,  що  приховане  -  сліпець  не  зрозуміє...
Слова    лишень,  мов  відблиски  порожні.

11.06.2015р.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=586948
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 12.06.2015


Я так люблю вечірню прохолоду


Я  так  люблю  вечірню  прохолоду  
і  затінки  старих  монастирів...
Під  їхнім  захистом  вдивляюсь  в  чисту  воду
нуртуючих  життям  прийдешніх  днів...

Холодна  монотонність  стін  і  буднів
в  нестерпну  спеку  більше  не  болить...
Дивлюсь  вперед!  Обійми  відкриваю  
майбутньому...  Все  буде  там...  За  мить.



адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=585971
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 07.06.2015


Мій Ангеле … пречисто-безборонний*.


Рояля  клавіші  і  струни  скрипаля  -
неперевершені  етюди.
Органна  зала  -  небо  і  земля.
Життя  оркестри  линуть  звідусюди...

Фільмує  пам'ять  ноти  і  красу,
і  світ  стає,  як  полотно,  статичним...  
на  мить...  Я  в  унісон  з  планетою  лечу,
серцебиттям  до  вічності  дотичним...

Зоря  ранкова  простеляє  шлейф
на  роси  перламутрово-коштовні...
Тягар  з  плечей    крилом  твоїм  змахну,
мій  Ангеле  пречисто-безборонний*.





*  Безборонний    (перед    матеріальним  світом)    у  своїй  безмежній  любові  та  чистоті  думок  і  вчинків  .

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=585388
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 04.06.2015


А знаєш?. . Запроси мене на каву , . .

Сміявся  квітень  сонцем  і  дощем  
та  кепкував  з  поважних  перехожих...
Чи  то  таким  він  чином,  може,  
хотів  розвіяти  душі  нестерпний  щем?...

А  ти  ішов  у  натовпі  самотній,
і  квітень  це,  напевно,  відчував...
Він  рятував  не  раз  вже  від  безодні
і  новий  світ  для  серця  відкривав...  

Світ,-  у  якому  кожна  річ  потрібна.
Якщо  гроза  -  живильна  та  п'янка...
Як  темна  ніч  -  нехай  молитву  слізну
возносять  за  любов  твої  слова...

А  знаєш?..  Запроси  мене  на  каву!
Я  розкажу  про  цей  незнаний  світ...
Там,  де  душа  чужа  не  для  забави...
Там,  де  душа  з  душею  -  моноліт!
   

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=583479
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 25.05.2015


Вже майже не болить ця неминучість

Вже  майже  не  болить  ця  неминучість  ,
хоч  досі  неба  пів  над  головою  ...
Заворожи  мене  ,  Веснянко  !...
Хай  пам'ять  зійде  талою  водою  !

Нехай  проб'ється  пагоном  вербовим  ,
над  світом  стане  білим  цвітом  вишні  ...
Шепоче  Всесвіт  ...  Хто  тобі  він  ...  хто  ви  ?...
...  Зів'ялі  трави  холодів  торішніх  .

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=576504
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 23.04.2015


Ти обрій мій, без виміру мій світ!

Ти  обрій  мій,
без  виміру  мій  світ!
Та  як  торкнутися
сльозою  краю  серця  ,
коли  навколо  інших  ми  орбіт?!
Ховати  мушу  погляд  у  мовчанні  ,
і  відвертатись  всупереч  чеканню  ,
молитися  за  тебе  ,  щоб  не  почув  весь  світ.

Ув'язню  погляд  ,  може  ,  і  слова  ,
та  не  думки  ,  освячені  тобою  ...
Душа  кохана  -  серце  солов'я  ,
а  що  ще  ТАК  співмірне  із  любов'ю  ?

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=575367
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 18.04.2015


Упаду на коліна … Мій Боже !

[b][i]Я  піду́,  де  колоситься  жито,
упаду́  на  коліна...  Мій  Боже!
Збережи  моїх  доньок  і  сина,
дух  життя  простягни  на  долоні!

Поцілую  я  землю  святую,
із  якої  повстала  Людина...
Обіцяю!  У  світі  все  зможу!
Лиш  жила  б  кожна...  Кожна  дитина!

02.04.2015р.[/b]

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=571362
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 02.04.2015


Сто кроків до любові …

Сто  кроків  до  любові  -  все  життя.
Відрізок  "ігрек-ікс"...Пунктир,  як  роки...
Веди  свій  день,  де  золотом  зоря,
там,  де  єднаються  усі  земні  дороги...

Сто  кроків  до  любові  -  п'ять  хвилин.
Навчитися  лише  б  прощати...
Та  віддавати  серце  без  причин.
Сто  кроків...
Десять...
Два,  один...
Щоб  душам  у  мовчанні  не  згасати.

Сто  кроків  до  любові  -  тільки  мить...
Лише  б  на  вічність  не  спізнити.
Сто  кроків  ...  від  сьогодні  -  назавжди.
Так  мало,  щоб  пліч-о-пліч  просто  жити!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=568492
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.03.2015


Біжи … В пожежах днів …

Біжи!...  В  пожежах  днів
згорає  календар,
минулого
закрилися  портали...

Біжи...  У  спринті  з  Часом
часу  не  втрачай,
біжи  та  залишайся
поруч  з  нами...

Біг  з  перешкодами,
в  кінці  -  фінал.
Вриваєш  стрічку  -
перемога!

Регалії...  
Аплодисментів  шквал.
І  знову  старт,
і  знов  нова  дорога.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=565842
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 11.03.2015


Весно́ ! Предвічна пісне журавля …

[b][i][i]О  ,  скільки  дива  ,  музики  й  тепла
у  твому  імені  ,  в  його  простім  звучанні  ...
Весно́  !  Предвічна  пісне  журавля  ...
Пробудження  ...  Безсмертя  квітко  рання  !

Дзвени  ,  вируй  ,  пролийся  через  край  ,
вибру́нькуй  ,  хай  від  фарб  рясніє  ...
Цвіти  життям  ,  на  струнах  серця  грай  ,
промінням  смійся  ,  бач  ...  крайнеба  мріє  ...

І  де  не  глянь  -  навколо  велич  ця  .
Немає  праху  і  немає  смерті  ...
Весна  душі  ,  як  істина  свята  ,
і  жодним  війнам  весен  тих  не  стерти  .

                                       [/i][/b]

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=564651
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 06.03.2015


Крок до Весни …

[b][i]Втечу  -  не  здоженеш.
Хай  грудень-брат  сліди  завіє,-
не  знайдеш...
А  січень  спалить  у  морознім  океані...
Я  піду́...  
В  лютневу  цю  імлисту  самоту...
Мене  знайди...  
Лиш  тільки  крок  лишився  до  Весни[/i].
[/b]

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=563909
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 03.03.2015


О дорогий мій болю !

О  дорогий  мій  болю  !
Я  дякую  за  те  ,
що  мене  ти  поневолив  ...
Я  знаю  ,  що  на  все  -
свій  час  ,  
своя  причина  ...
Мене  не  відпускай  .
Словами  тихо  ,  щиро  
ти  на  папір  лягай  .

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=563522
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 01.03.2015


Сліпа доля ?…

[i]-  [b]Така  наша  доля  ,-
звикли  говорити  ...
Не  придбати  на  ярмарку  
і  не  підкупити  ....

Як  закрутить  ,  як  зав'яже  -
Содом  та  Гомора  ...
Пищать  наші  небожата  ,
аж  зітхають  гори  .

-  Ну  за  що  мені  та  доля  ,
убога  та  квола  ?..
Трясця  його  матері  ,
майже  боса-гола  .

Гори  знають  ,  та  не  скажуть  ,
піди-здогадайся  ...
Хочеш  бути  ,  як  вони  високі  ,-
наперед  -  покайся  !..

Помізкуй  ...  Хай  допоможе
Сповідь  та  Причастя  ...
Може  втямиш  ,  
що  не  раз  ти  ,  друже  ,  помилявся  .

Сквернословив  ,  лінувався  ,
давав  гніву  волю  ,
ображав  і  ображався
та  й  розгнівав  Долю  .

Називав  її  сліпою  ,
проганяв  зумисне  ,
може  ти  їй  заподіяв
шкоди  ще  й  навмисно  ?..

Може  взяв  ти  у  сусіда  
те  ,  що  зле  лежало  ,
заздрив  ,  обмовляв  чи  зрадив  ?..
Чого  не  бувало  !

То  ж  затям  навік  ,  небоже  ,-
за  все  тре  платити  ...
Хочеш  мати  кращу  долю  -
мусиш  заслужити  ![/b]

[/i]

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=563521
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 01.03.2015


Собі обіцяв , що тебе не згадаю …

                                                                                                                 Т.  Шевченку
-Оксано,  Оксано...                                                                              
Самотній  згораю.
Любов  нерозтрачену
множив  на  гарт.
Та  що  там...
Минулось!
Дарма  нарікаю.
Дивися,  Оксано,-
скидає  сніг  сад...

Та  що  ж  я...
Оксано!  
У  мЕне  сім'я  є!
Слова  -  любі  діти,  
вишневий  мій  рай...
Собі  обіцяв,
що  тебе  не  згадаю,
та  бач...  
в  твому    імені  -  серця  розмай...

Згадаю,  всміхнуся
тим  споминам  нашим,
коли  світ  барвінком  
стелився  до  ніг.
Нарешті,  щасливий
я  вже  не  заплачу,-
з  думками  про  тебе
полину  в  політ!

А  ти  помолись  
за  сирітськую  душу,
молитва  твоя  -  
то  є  мій  оберіг.
Вікно  прочини,-
спокій  твій  не  порушу,-
лиш  словом  вернусь,
коли  зійде  цей  сніг.

                             Оксана  Коваленко  -  перше  кохання  Шевченка  ;  сусідська  дівчина  ,  з  якою  він  разом  із  сестрами  ріс  ,  була  всупереч  своєї  волі  (як  кріпачка)  видана  заміж  за  іншого  .  Саме    про  Оксану    згадує  Шевченко  в  "Мені  тринадцятий  минало  "  ,  "  Ми  в  купочці  собі  росли  "  та  інших    своїх  творах  .
 

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=563186
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 28.02.2015


Хай заговорять твої очі

[i][b]Хай  заговорять  твої  очі  ,
уста  ж  мовчать  і  серце  чують  ,
у  цю  фіалковую  повінь
живи  Весною  ...  Чуєш  ,  любий  ?..

Хай  пролісків  незборні  душі
твій  спокій  заберу́ть  під  варту  ...
Я  подолала    зи́му-згубу  ,
і    знаю    ,  милий  ,    жити  -  ВАРТО[/b]  ![/i]

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=562433
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 25.02.2015


Та все одно … Я - обираю

Моє  життя,  як  сіре  тло  
того  омріяного  раю,  
який  ношУ  в  душі  своїй,
та  все  одно...
Я  обираю!
І  виберу,  хоча  б  там  що-,
вузеньку  стежку  понад  краєм...
Ту,  що  до  Бога,-
скарб  життя,
моє  призначення  і  хрест  мій,
утеча  духу  з  небуття...
.....................................

А  люди  ті,  що  вже  забули,
звідкіль  взялись,  куди  ідуть,
які  зреклись  живого  слова,
нехай  в  оману  не  введуть!...
Хай  не  отруюють  базіки,
злослів'ям  не  встромляють  лез...
В  любові  немічні  каліки,  
їх  суть,  як  зайця  хвіст,-  без  меж...

Чому?!!  
Чому  чужая  доля,
як  під  лупою  та  блоха?...

Душа  від  болю  править  тризну,
принести  б  в  дім  як  більше  хмизу,
хай  біль  згорить  -  немов  й  нема!

2010р.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=561911
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 23.02.2015


Чи добре спиться , росіяни , вам ?. .

                                           "  Прощай,  немытая  Россия,  страна  рабов,  страна  господ"
                                                                                                                                                           М.  Лермонтов

Чи  добре  спиться,  росіяни,  вам?..
Звели  на  трон  огидливого  Пута,
призвали  з  потойбіччя  сутність  Брута  ,
чи  добре,  православні,  спиться  вам?!...
......................
..............

Та  як  же  можете  в  таку  годину  спати?!!!
У  Пута  на  сніданок  свіжа  кров...
невинновбитого  маляти!
Ви  -  Нація?  Или  "орда  рабов"?

Вставайте  всі!  Бо  поодинці  -  горе!
Давидовій  -  уклін...  Хай  помагає  Бог!
Тече  в  Росію  з  України  море...
..........
И  смотрят  в  душу  тени  у  дорог.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=557663
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.02.2015


Душа пелюстки і північний вітер ….

Душа  пелюстки,  з  норду  вітер  -
закономірності  тандем,
близькі  такі    й  настільки  ж  різні,
стосунки  їхні  -  постмодерн...

Вона  так  жде,  що  він  прилине  
і  теплим  словом  обійме,
заради  неї  все  покине  ,
на  південь  милу  понесе...

А  він  ввірветься  в  тихий  вечір,
зірвЕ  та  кине  любу    в  вир,
холодний  подих  ніжні  плечі
цілунком  обпече  німим...

І  не  спита  про  диво-мрії,
а  чи  не  здужає  вона,
закрутить,  пожене,  повіє
від  снів,  де  марилась  весна...

Йому  -  своє.  А  їй  -що  мусить...
Така  вже  доля,  тож  лети...
Занадто  різні...  Плюс  і  мінус.
І  їм  від  цього  не  втекти.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=555848
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 30.01.2015


Гетсиманська битва . ( Ви чуєте ? Доносить вітер начебто слова…. )

Ви  чуєте  ?...
Доносить  вітер  начебто  слова  ...
Мов  висмикнув  з  нічної  тиші  .
Все  голосніші  їхні  знаменА  ,
вони  молитва  перед  сходом  битви  .

Слова  то  рвались  ,
то  злітали  знов  ,
тремтіли  ,
падали  ,
вмирали...
То  возносились  до  основ,
нестерпно  в  піт  кривавий  впали.


Дві  тисячі  вже  літ
проходим  повз  ,
все  стороною  ,  поруч  ,
але  мимо  ...
Печать  байдужості  
застигла  над  чолом  ,
усі  так  прагнем
та  не  бачим  дива  .

А  ,  може  ,  думали  ,
що  вже  як  був  Він  Бог  ,
то  не  боліли  ці  (  іще  майбутні  )  рани  ,
не  роздирали  душу  зрада  й  страх  ,
від  того  ,  що  чекало  далі  ?...

Якби  ж    ви  знали  ,  що  ввіб'ють  
цвяхИ  вам  завтра  в  ноги  ,  руки  ,
що  безневинно  розіпнуть
на  звалищі  безчестя-муки  ...

Втекли  б  ?

Втекли  б  !!!
Здолав  би  страх  ,
і  не  знесли  б  видінь  страждання  ,
а  Він  ...
О  ні  !  Він  -  не  такий  !



І  ось  ...  вже  перші  промені  світання  ...

Душа  спокійна  ...
Переміг  !
Змія  не  вприснула  отрути  .
-  Хай  Твоя  воля  ,  Отче  мій  !
Я  в  світ  прийшов  ,-  щоб  світу  бути  .

27.12.2014р.




адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=546966
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 28.12.2014


Стоять дерева голі , як душа …

Стоять  дерева  голі,  як  душа,
снують  довкола  тіні  і  машини...
Сердечним  дочекатись  лиш,  щоб  зИми
дорогою  згубились  у  словах...

А  ТАМ...  Весна!
Живильні  грозопади,
і  спалахи  пустунок-блискавиць,
і  ТАК  все  зЕлено,
до  неба  прагнуть  трави,
і  проліски  устануть  із  гробниць...

Та  поки  ще  Весна  облогу  зніме,-
поглянь!  Чи  десь  самотня  є  душа?
Стоять  дерева,  вдягнені  у  біле,
а  Люди  йдуть...  Несуть  живі  слова.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=546571
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 26.12.2014


И как бы жизнь не искушала …

Как  мне  избавиться  от  бремя
любви  хоть  грешной  ,  но  святой  ,
заколдовать  бы  впору  время  
и  вспять  вернуть  души  покой  .

Но  знаю  ,  каждый  миг  планеты
закономерен  ,  есть  в  нём  смысл  ,
чредуются  сезоны  года  ,
день  -  ночь  
и  даже  смерть  и  жизнь  ...

И  не  случайны  встречи  -  судьбы  ,
ни  те  глаза  ,  ничьи  слова  ,
и  всё  ,  что  выпадет  ,
боль  -  радость  ,
испить  должны  ,  как  есть  ,  сполна  ...

Но  как  бы  жизнь  не  искушала  ,
лишь  не  нарушить  бы  черты  ...
Любви  же  если  станет  мало  -
пойду  искать  ,  Господь  ,  где  Ты  .

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=545522
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 22.12.2014


Чи знаєш , рідний мій , про що мовчать дерева…

Чи  знаєш  ,  рідний  мій  ,  
про  що  мовчать  дерева  ,
коли  їх  огортає  білий  сон  ...
Що  відчуваєш  в  тиші  одкровення  ,
з  чиїм  же  серцем  твоє  в  унісон

живе  ,  відмірює  синхронні  ритми  ,
і  ділить  все  ,  що  є  на  два  ,
за  кого  вдячності  молитви
пульсують  одами  життя  ...

Лиш  зазирни  під  покривало  тиші  ,
холодний  оксамит  зірви  зі  сну  ...
Тс...  ..  Ти  чуєш  ?..  Це  мовчать  дерева  ,
про  те  ...  ЯК  Я  тебе  люблю  .

3.12.2014р.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=541299
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.12.2014


Я обійму тебе , як двісті років тому…

Я  обійму  тебе  ,  як  двісті  років  тому  ,
нехай  впадуть  із  пліч  образи  і  вина  ,
нехай  любов  зірве    з  душі  окови  ...
Поглянь  же  ,  милий  ,  за  вікном  -  Весна  !

Я  посаджу  любов    в  душі  ,  як  орхідею  ,
і  піклуватимусь  ,  -  нехай  цвіте  весь  рік  ...
А  зиму  цю  холодну  і  безкрилу  ,
від  жінки  прожене  лиш  чоловік  .

1.12.2014р.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=540621
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 01.12.2014


Чи думали ми , мамо , про розлуку…

Чи  думали  ми  ,  мамо  ,  про  розлуку  ,  
про  журавлині  крила  ,  зморені  шляхами  ,
про  лебедів  ,  що  вже  не  повернуться  ,
про  хрест  ,  що  болем  стане  поміж  нами  ...

Чи  думали  ми  ,  мамо  ,  про  могили  ,
закинуті  ,  нікому  не  відомі  ,
про  долі  ,  що  знайшли  там  свій  спочинок  ,
і  про  останні  биті  їх  дороги  ...

Війна  ,  війна  ...  Її  сліди  не  стерти  ...
Поля  приховують  фантоми  канонади  ,
мовчить  історія  вустами  рік  та  лісу  ,
лиш    небо  знає  все  ,  що  буде  з  нами  ...

29.11.2014р.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=540259
рубрика: Поезія, Воєнна лірика
дата поступления 29.11.2014