| Сторінки (2/186): | « | 1 2 | » |
І знову додому…
Наймиліші серцю небокраї
Ті, що обіймають рідний край,
Тут і сонце особливо сяє,
І душі квітучий тут розмай.
Все тут рідне - і земля, і люди,
Мови в світі кращої нема,
Дихається тут на повні груди,
Гріє душу вдома і зима.
Ця зима вдалась занадто люта
Не від холоду, від злості ворогів,
Кида ворог ненависті пута,
Але сам і згине врешті в них…
Невеселий, зранений мій краю,
Нам цю зиму треба пережить,
Ні страху, ні відчаю немає,
Бо ми рідним вмієм дорожить.
Я вже дома, в дорогому місці,
Спільну біль в молитві розділю,
Хай від люті клятий ворог трісне,
Боже праведний, дай миру нам, молю…
20.12.22
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=968855
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.12.2022
Душа болить і серце плаче
За тих невинних діточок,
Що гинуть від ракет чортячих,
За що вбиваєш їх, совок?
Що завинило те дитятко
Тобі, кащею й людожер?
Чи спиться тобі мирно й сладко
Після невинних цих смертей?
І совість тебе не тривожить
В металі бункера твоїм?
Та ні, її нема давно вже,
Горіть тобі в страшнім вогні!
Що б не робив ти вдень, падлюко,
Які б накази не давав,
На тебе ждуть пекельні муки,
Від них і бункер не схова!
Невинні душі убієнних
Нехай, щоб ти не смів забуть,
Щоночі в бункер прилітають
І спать спокійно не дають!
14.07.22
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=953402
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.07.2022
Чотири місяці тривоги, сліз і болю,
Чотири місяці проклятої війни,
Це відбувається з тобою і зі мною,
Хотілося б, щоб це був сон, та ні!
Ходою впевненою літечко крокує,
Коханій соловейко вже відщебетав,
Не радує нічого, бо все іще вирує
Та небезпека, яку нам шле війна.
Небесною красою не в силі милуватись,
Бо звідти смерть щомиті може прилетіть,
Там, де пройшлися вже скажено- біснуваті,
Ступати небезпечно по враженій землі.
Бо ворог дуже лютий, лукавий, ненависний,
Він звідусіль нам сіє лиш вибухи і смерть,
Існує суд земний, а також є небесний,
Від нього не сховався ніхто ще і ніде.
За кожну краплю крові і за сльозину кожну,
Що впали на стражденну Русичів землю,
Заплатиш, гидкий кате, інакше буть не може,
А ворони твої тебе ж самі й склюють.
Бо ця війна безглузда, що живиться брехнею,
Приречена на програш безсовісних катів,
На нашім боці людство із Божою душею,
На вражім - сили темні, втілення чортів.
Дай, Боже, міці й сил нам у боротьбі з катами,
Що наче ті шакали накинулись на нас,
А наша Перемога - вона не за горами,
І правди торжества все ближче й ближче час!
09.07.22
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=952869
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.07.2022
Мені лиш тиші і дивитись в небо,
І знати, що літають там птахи,
Мені багато від життя не треба,
Щоби зростали в мирі дітлахи…
Мені лиш цвіт, що випурхнув весною
У спілих ягодах побачить восени,
І пригостити стравою смачною
Гостей своїх, що прийдуть в мирні дні…
Мені б не знати про війну й не чути,
І не везти малечу в далечінь,
Мені б компенсувати весь цей смуток
Великим щастям в переможні дні…
Мені і нам хотілося б так мало,
На нашій рідній Матінці Землі -
Щоби над нами сонце мирне встало
І дітки в мирі спали уночі…
22.05.22
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=949960
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.06.2022
Подаруй мені трішки себе,
Я вже знаю, на все ти не здатний,
Хтось літає в словах до небес,
А хтось мовчки прикриє від хмари.
Подивись мені в очі ще раз
Щиро, ніжно, без тіні обману,
Щоб згадала в очах твоїх враз
Те, що зцілює будь-яку рану…
Те, що нас поєднало давно,
Притягло і навіки зкріпило,
Що від Бога, напевно, дано́́-
Це кохання - найвищеє диво…
Подаруй мені трішки себе,
Щоб відчула я подих любові,
Не прошу я зірок із небес,
Лиш долоню твою в своїй… долі…
01.06.22
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=949353
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.06.2022
Вітер, ти самий вільний,
Як воля, що Богом дана,
Біль наший український
Тобі зрозумілий сАмий.
Від козаків до нині
Живе поміж нас воля,
Ніколи вона не згине,
І в цьому є наша доля.
Вітер, ти вієш всюди,
Кожен куточок знаєш,
Лагідним будь, де люди
Землю свою захищають.
Будь нестерпно суворим
Для ворогів наших,
І прожени цю свору
До іх московської раші!
31.05.22
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=949234
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 31.05.2022
Мені лиш тиші і дивитись в небо,
І знати, що літають там птахи,
Мені багато від життя не треба,
Щоби зростали в мирі дітлахи…
Мені лиш цвіт, що випурхнув весною
У спілих ягодах побачить восени,
І пригостити стравою смачною
Гостей своїх, що прийдуть в мирні дні…
Мені б не знати про війну й не чути,
І не везти малечу в далечінь,
Мені б компенсувати весь цей смуток
Великим щастям в переможні дні…
Мені і нам хотілося б так мало,
На нашій рідній Матінці Землі -
Щоби над нами сонце мирне встало
І дітки в мирі спали уночі…
22.05.22
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=948784
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.05.2022
Цей вірш писала не про свій народ,
А про чужий, що нині нас вбиває.
Заліз як дикий цап у наш город,
І більш паскудного народу ми не знаєм…
Не заслуговує, як чесно, на вірші,
І добрих слів для нього теж немає,
Він вірить, що історію вершИть,
Насправді - власноруч її вбиває.
У православній більшості своїй
Якому богу молиться народ цей?
Якщо на вбивства діточок малих
Попи «благословляють» його церкви.
А він же, сотворив собі царя,
Упевнений що так воно і треба,
Зростив так непомітно з упиря
Свого кумира і возніс до неба…
Народе вражий, спокою в душі
Ти не чекай, його ніяк не буде,
Живеш як в коконі, ніби сліпий,
Не бачиш як невинні гинуть люди…
А може бачити не хочеш ти, народ?
На все це очі тупо закриваєш,
То чим ти кращий від фашистських орд,
А ще «нацистами» чомусь нас називаєш!
У тебе якась каша в голові,
Не нападали ми ну ні на кого,
Ні мову нашу, ні вкраїнський світ
Ми не нав’язуєм ніде й ніколи.
Хтось каже, ніби місія якась
В сусіднього народу особлива,
Хіба що попелом весь світ лякать,
Загрожувати кінцем світу, миру…
Щось поганенька місія якась,
Ну ти поглянь, народ, на себе збоку,
Для світу став ніби сигнал «Атас!»,
Вернися до джерел, які від Бога.
Не дозволяй невинних убивать,
Не вір брехні, поглянь у очі правди,
Колись ніби вважався ти наш брат,
Чи зможеш ти колись їм дійсно стати?…
18.05.22
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=948109
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.05.2022
Пливуть по небу хмари білі-білі,
Як піна на гребінчиках морських,
Землі сплюндроване війною тіло
Вмивається дощем від сліз людських.
Напав безжалісно сусід північний,
Спустошує і нищить він наш світ,
Прийшли до України дні невтішні,
Як і колись багато тому літ…
Надумані причини так безглузді,
Озвучують лиш тупість авторів,
У своїй ненависті їм загрузнуть,
В болоті потонути їх брехні!
Невідворотна їм небесна кара,
Бо скільки можна Бога вже гнівить!
Жорстокі вбивства не минуться «даром»,
Сповна прийдеться їм за все сплатить!
Коли Господь ударить гніву громом,
З терплячих і всевидящих небес,
Ви не кажіть, що ви невинні в тому,
Що демон розгулявся ваш без меж!
Його зростили ви і з рук зкормили,
Своїм мовчанням дозволяли все,
Ви християни? Ідола створили,
Від Бога відійшли давно ви вже!
Читайте Біблію, бо це свята наука,
Всі відповіді знайдете у ній,
А щире каяття - це запорука,
Що за життя ще станете людьми.
06.05.22
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=947092
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.05.2022
То, мабуть, не людина, скорше демон,
Там замість серця камінь у грудя́х,
Бог людям дав життя під святим небом
Для добрих справ, а НЕ щоб убивать!
Чому він вирішив, що має право
Ні в чім невинних нищити людей?
Найбільшу в світі має він державу,
Найменшу - для гуманності ідей.
Жахливо всім спостерігати збоку
Як новий рейх утворюється там,
Із телевізора отраву ллють народу,
І той підтримує убивцю- упиря.
То не людина вже, а точно демон,
Людського там нічого вже нема,
Та так не має буть, щоб одне стерво
Всіх очманив і в прірву всіх штовхав!
29.04.22
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=946483
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.04.2022
Весна, обпалена війною,
Болітиме нам все життя,
В кулак зібравши спільну волю
Виборюєм своє буття.
Весна, обпалена війною,
Найтяжча в нашому житті,
Зіткнулись ми із сатаною,
Якого ще не бачив світ…
Здригається земля від грому
Ворожих градів і ракет,
Пташки́ летять до свого дому,
А ми в сльозах від дому геть,
Рятують Світом українців,
Сердечно прихисток дають,
Кати руйнують наші гні́зда,
Кусають, та не прожують,
Не проковтнуть їм Україну,
Бодай подавляться вони,
Свою загарбницьку доктрину
Засунуть хай собі в штани!
Весна, обпалена війною,
Нам врешті подарує мир,
До ворога ж, по лікті в крові,
Розплати бумеранг летить!
30.03.22
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=943594
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 31.03.2022
Шалена, путінська росія -
Брехлива, підла і лиха́,
Поміж людей ти смерті сієш,
Вже не боїшся і гріха!
Ти на невинних нападаєш,
Як лютий, самий хижий звір,
Законів Божих чи не знаєш:
Не укради і не убий!
Не забажай сусіда хату,
І бра́тове все - не твоє!
А за брехню твою багату
Таки заплатиш, правда є!
І вже не буде на вас жа́лю,
Як зараз вам людей не жаль,
Коронавірусу вам мало,
Ще більшу чините печаль!
І що ж ви за народ паскудний!
Порядок в себе наведіть!
У вас лиш матюки могутні,
Від вас сахається весь світ!
Коли ж у вас прозріють очі
Від пропаганди і брехні?
Молитись вам і дні і ночі,
А не вклонятись сатані!
Іще один закон порушив,
Створивши ідола собі,
Тебе, московія, всі просять:
Покайся, досить, зупинись!
22.03.22
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=943003
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.03.2022
Сьогодні День Лелек приліту,
Які до рідної землі
Здолали немали́й шмат світу,
І вдень летіли і вночі,
І в сонечко, і в непогоду,
Трудили кри́лечки свої,
До украінського народу,
І до лелечих рідних гнізд.
Гніздечок хтось із них не знайде,
Простіть, лелеки, горе в нас,
Країну нашу трощать за́йди,
І схаменутися їм зась…
Лелеки, любі, життя символ,
Створіння Божого добра,
Нам миру принесіть на крилах,
Живе хай в щасті дітвора!
19.03.22
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=942731
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.03.2022
Чи всі ті матвієнки розуміли,
Накоїли якого лиха вмить,
Коли приймали дозволи убивчі
Для московитськоі кровавої війни?
В бажанні фюрера свого задовольнити
Ви душі віддавали сатані,
Ви вже не зможете розкішно жити,
Як це було до клятої війни.
Ви вже не люди, а скоти безмовні,
Не відрізняєте добра від зла,
Залякані авторитетом гопним,
Ви меч кровавий підняли на нас,
І знаєте, той меч над вами уже висне,
Питання часу, винні в тім самі,
Не украінці вам брати́, а дідько лисий,
В пекельному горіти вам вогні!
Галя Костенко
14.03.22
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=942371
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.03.2022
Чи ти здуріла, путінська росія?
Немає на тобі уже Христа,
На голови невинних смерті сієш,
Й не каєшся, як вся твоя орда.
Десяток літ вам брешуть із екрана
Нахабністю і підлістю строкато,
Дресури жертви ви слухняні,
Дали із себе виховати ката.
Наскрізь просякли ненавистю ви вже
Вбиваєте без жалости дітей,
У ваших душах пекла уже днище,
Фашисти ВИ, Бог з неба бачить все.
Це ж треба так народ свій одурманить,
Вонючим напоїти їх лайном,
Критично думати пропала здатність,
В минулому столітті вже таке було.
Всі поклялись тоді «Ніколи знову!»
Закінчився в Нюрнберзі жах увесь,
Та новий фюрер і доктрина нова
Сьогодні світ цивілізований трясе.
Покайтеся, нащадки московитів,
Вже не відмиєтесь довіку ви,
Чекає Гаага на вас, повірте,
За наших діток, сльози матерів.
Чи ти здуріла, путінська росія?
Доволі горя, відьмо, відсахнись!
Покайся, годі смерті уже сіять,
З наркозу пропаганди вже проснись!
06.03.22
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=941736
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.03.2022
Чому прийшов до нас, сусіде,
Зі зброєю дружить прийшов,
Та це не дружба, лиш огида,
Чи з розуму ти геть зійшов?
Людей чому вбиваєш мирних,
Це денацифікація?
То це вже зветься геноцидом,
Якщо ще думать здатність є!
Такої підлої навали
Не знав сьогодні білий світ,
Твої собаки гарували
В телеекранах дев’ять літ!
Нацистів образ малювали,
Вишкірювалися на нас,
Нашу історію топтали,
Від фюрера чекали: фас!
Догавкались і дочекались:
Спецоперація мовляв,
«Освободітєлі» назвались,
Від кого й що, ніхто не зна…
Вам тут не раді, вас не ждали,
На вас уже невинна кров,
Себе братами називали,
Насправді це фашисти знов.
Мабуть, навіть фашистів гірші,
Своїх не убивали ті,
Які ж ви грішні, дуже грішні!
І прокляті вже на віки!
Збираєтесь як далі жити,
Після брехні й після війни?
Вам Україну не зломити,
Ще не відчули ви вини?
Якщо ви люди ще, відчуйте!
Що сіять смерть- великий гріх,
Благання всіх людей почуйте,
Життя одне, одне на всіх!
Не стервенійте, заспокойтесь,
Убивств достатньо з вас уже,
Вам чим зайнятись є, що строїть,
А ви руйнуєте чуже.
Якщо ще Бога боїтеся,
Пора покаятися вам,
Бо нам усім уже здається,
Що головний ваш - сатана.
03.03.22
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=941567
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.03.2022
До порогу мого дому
Злетілось чорне вороння́
Не бачачи лихого в тому,
Що їх цькують людей вбивать.
І що ж вам дома не сидиться,
Чому відбились від домів?
Ви вже стервятники, не птиці,
Шукаєте вчорашніх днів.
Хто вам дав право убивати
Собі подібних і братів,
Вас народила також мати,
І звідки взявсь цей чортів гнів?
Слухняно коритеся волі
Того, хто з глузду вже з’їжджа,
Любою захопить ціною
Бажає він. Що з того вам?
Співаєте у своїй пісні,
Що геть не хочете війни,
Чи вам в своїй країні тісно,
Ви в НІЙ порядок наведіть!
І що нав’язувать прийшли ви,
Ваш мір, корупцію свою,
А нам свою перемогти би,
Та не дає ваш братський спрут.
Хтось есесером марить дуже,
За це готовий убивать,
А той, хто цій програмі служить,
На душу гріх бажає взять.
Вбивать за панські забаганки,
Невинних ні у чім людей,
Залиште мирними світанки
Для наших та й своїх дітей!
Над тим подумайте ви краще,
Чому чураються вас всі,
Чому у ваші дружні хащі
По волі не хотять своїй?
Хіба брати себе ведуть так,
Подібні Каіну вже ви,
Яка найшла на вас маруда,
Дай ближньому і сам живи!
Летіть ви воронки додому,
До своїх хат і до родин,
З душі вину і з тіла втому
Хай зніме Бог і врозумить.
21.02.22
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=940885
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.02.2022
Село моє Козин зоветься,
Найкраще в світі серед сіл,
Тут народилось моє серце,
І лине пташкою в свій дім.
Вже і селом назвати важко,
Лиш в пам’яті таким живе,
Як і колись співають пта́шки,
Але не в тих садах уже…
Не в тих лугах, не в тому лісі,
Та й на Козинці вже не тій,
І журавлі не в’ють на стрісі
Сараю родичів моіх…
Усе не те, та й ми не ті вже,
Час плине, як вода в Дніпрі,
Дитинства свідки на горищі-
Предмети, що були тоді:
Ось зошит мій каліграфічний,
З чорнильним на́́жимом пера,
Ці артефакти історичні,
Давно вже викинуть пора.
Їх можна, врешті так і буде,
На все відведено свій час,
Та викинуть не здатні люди
Дитинства пам’яті окрас…
І доки будемо ми жити,
Старого свідки Козина,
Спішімо внукам розпові́сти,
В якім раю жилося нам…
05.02.22
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=939537
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.02.2022
Ось так буває, коли любиш,
Складне усе стає простим,
Теплом наповнюються груди
І ти летиш в нові світи,
Долаєш різні перешкоди,
Бо крила Бог дарує тим,
Коханням хто не діє шкоди
Ані собі, ані чужим.
І в дивнім злеті лебединім
Пізнаєш ти нове́ життя,
Єднання душ на кожну днину,
На вічність і без каяття…
Ось так буває, коли любиш,
У пам’яті цвітуть сади,
Всю сиву біль душа забуде,
Лиш наша юність, я і ти…
27.01.22
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=938323
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.01.2022
Приїхала у гості до бабусі
Онука з міста, молода краса,
Маленька зростом, та міцна у дусі,
Тендітна, але з Києва - крута.
Тож, непомітною вона не залишилась
Для хлопців, що і мріять не могли-
Не те, щоб наодинці залиши́тись,
Хоча б потанцювать, до двору провести…
Та був один Васько такий зухвалий,
Нахабно бовкнув, певно згаряча,
Що він дівчи́ну цю найближчим часом
Здобуде жертвою любовних чар.
І час нарешті здався підходящим,
Коли із клубу молодь вся пішла,
Васько вже напросився проводжати,
На щастя, згоду дівчина дала.
Йшов по дорозі тихий, а нівроку,
Культурно розмовляти намагавсь,
Але коли зайшли вони до двору,
Змінив він поведінку свою враз.
Кудись поділась стримана спокійність
І скромність його, наче й не було,
Він дівку тягне впевнено у тіні,
Щоби прославитись на все село…
Та дівка не проста собі онука,
Для захисту підкована була -
Один прийом - і він зігнувсь у крюках,
Сама ж біжить швиденько до вікна
Та грюкає у шибку так гучненько,
Бабуня щоб впустила до житла,
А зкрючений Василько як опеньок
Під яблунею близько від крильця.
Бабуся, звісно, до сих пір не спала,
Знервована відкрила двері вже,
І вилила відерце із запа́лом
На спину Васі, може й на лице.
Отак Василь отримав по заслугам,
Він, певно, дівку недооцінив,
Й щоб не було ні з ким тії наруги,
Нахабу треба вміти зупинить.
Р.S. Розлючений Василь поклявсь віддячить,
І час від’їзду тихо піджидав,
Дідусь запряг у возика конячку
Та полем всі зупинки об"їжджав…
19.01.22
Сюжет вірша не вигаданий,
а взятий із розповіді близької мені людини
про свою юність в 50-х роках на Полтавщині.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=937536
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.01.2022
Знову свято ще одне,
Новий Старий рік іде,
Хутко накриває стіл
Хлібосольний весь наш рід.
Ніби рік уже зустріли,
Та, напевно, не допи́ли,
Вдосталь не відсвяткували,
Сил два тижні набирали
І треновані такі
Посідаєм знов за стіл,
З вдячністю календарю
В келихи наллємо брют,
Побажаєм, посмакуєм,
Десь жартуючи, десь чуйно,
Й ніби камінь скинем з плеч-
З НОВИМ РОКОМ, врешті решт !!!
13.01.22
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=936958
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.01.2022
В жоднім закладі освіти
Не навчать як треба жить,
Ми писати можем вміти,
Та не знати, як дружить
З білим світом, із собою,
І з душею- совістю,
Свої рани як загоїть,
І не лише з ко́ристю
Ми читати вміти можем,
Додавать і віднімать,
Та не знати, як то гоже
Свою гордість забувать,
Як то благо не носити
У душі образи всі,
А прощати і молитись
За прощення всіх гріхів,
Як то благо не тяжіти
Від кривдників помилок,
А уміть життю радіти,
В цьому помогає Бог:
Він навчить і допоможе,
Школа ця на все життя,
Що не добре, а що гоже,
Нехай будуть каяття,
Через стерні розуміння,
Що душа понад усе,
Головне, щоби прозріння
За життя відбу́лось врешт.
Головне, нам пам’ятати
Кожен день і кожен час:
Бог всіх чує і всіх бачить,
Й поки що дає нам шанс…
08.01.22
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=936778
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.01.2022
Спокійно жить на світі він не міг,
Хоча все мав і навіть більше того,
Для себе він комфорт весь переміг,
Бо серце рвалося його від туги
За Україну - рідну й дорогу,
Проти неправди, ворога наруги,
Він знав, ся може раптом не вернуть,
Але казав, що комусь треба першим бути…
21.12.21
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=934524
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.12.2021
Запа́люють щоночі зі́рки
Закони Всесвіту буття,
А чи нам солодко, чи гірко,
По своїй вісі йде Земля.
І обертається давно вже,
Мільйони чи мільярди літ,
Нічого в світі цім не нове,
І навіть люди - життя плід.
Колись із кимсь це все було вже-
Занепад, розквіт і кінець,
Багато щастя й більше горя,
Роби́ть людина вміє грець…
Всевишній дарував життя нам
Для справедливості, добра,
Та змій спокуси вліз до раю,
Мовляв, вже більше знать пора…
А чи потрібно було знати,
Від чого Бог застерігав,
І за гріхи був день розплати,
Які Ісус на себе взяв.
Усіх прощав і благав Батька
Простить того, хто вів розп’ять,
Як аргумент послав останній:
«Не відають бо, що творя́ть»
Пролита Кров свята в стражданнях,
Щоб людям дать надію врешт-
Тоді було це виправданням
Для тих, хто правду п’яв на хрест.
Не знали, може й не хотіли,
Чи владі покорялися,
Дві тищі років пролетіли,
Усе навкруг мінялося…
До Суду Божого все ближче,
Шанс на спасіння мають всі,
Та ті слова, тоді живиця,
Вже не заступлять жоден гріх:
«Не відають» сказать не вийде,
Бо відають давно вже все,
Свідомо кожен робить вибір
Й до Суду Божого несе.
Зірки́ запа́люють щоночі
Закони Всесвіту буття,
Збуваються слова пророчі,
І все ще крутиться Земля…
09.12.21
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=933443
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.12.2021
Палає свічка димом вгору
Сьогодні як ніколи,
Стікає віск сльозами горя
За знівечені долі,
За діток, що просили їсти,
У згореної мами,
За вбитий голодом нарід мій
Горить земля свічками,
За спустошілі хати й села,
Де правив бал диявол,
В розорені гнізда-оселі
Круки злітались нагло,
За тими, в кого хліб забрали,
Политий своїм потом,
Свідомо голод насаджали
Не люди, а сволота.
За що трудящий люд карали-
За їх же тяжку працю,
І вільних у рабів ламали,
Бо мали з тим невдачу.
Хто щастя вижить мав із пекла
Голодомору цього,
Розповідав нащадкам чесно,
Який був серп і молот…
Палає свічка димом сірим,
Бо в ній кати згорають,
А мучеників України
Забрав Господь до раю.
27.11.21
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=932162
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.11.2021
Хіба можливо білий світ змінити,
Дарований нам Богом на добро,
Не вдасться силам зла його згубити,
Бо з нами сили світла й з нами Бог.
Насправді йде війна за наші душі,
Вже не з підпілля, прямо, вочевидь,
Випробування всіх нас перетрусять,
Для цього і задумано ковід…
Уже не раз антихрист намагався
Найголовнішим стати на землі,
Лукаво в душу кожного вкрадався,
Даючи тридцять срібників взамін…
І нас ніяк не вдастся залякати,
Нам слово Боже руку подає,
І Богородиця, усіх стражденних мати
Із Сином Божим сили нам дає.
Хіба можливо білий світ змінити,
Дарований нам Богом на добро,
Не вдасться силам зла його згубити,
Бо з нами сили світла й з нами Бог.
18.11.21
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=931285
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.11.2021
Чомусь все більше думаю над тим,
Від розуму я горе маю,
Назвать минуле часом золотим
Так щиро хочеться з відчАю…
Чому прогрес технічний і науки
Ніби служити має для людини,
Тотально замінив робочі руки,
Окрім всіх благ проблеми творить нині…
Чому з досягненнями НТР
Втрачають люди свою душу,
Ніби від біса клятий той прогрес
І вже людей самих він крУшить…
Питання ще спокою не дає:
Для кого ЩО, чи що для КОГО?
Якщо задуманий він для людей,
Чому страждаємо від нього?
Та ні, мабудь-таки не для людей,
Хоча пізнали струм і транспорт,
Будинки-вулики, безліч ідей,
Але і зброю страшну тАкож…
Колись дарований нам рай земний
До пекла тихо повертає…
Чи якось можна було це спинить,
І вгамувать амбіції і плани.
Згадать, що ми всього лиш гості тут,
Але поводимось нахабно,
У зароблянні грошових валют
Не помічати стали земні рани…
Ніякі гроші людство не спасуть,
І найбагатші згинуть з простим людом,
Та ми ще є, вкажи нам, Боже, путь,
Хай, врешті, справедливість Твоя буде!
12.11.21
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=930681
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.11.2021
Де б не були ми, близько чи далеко,
Куди б не відлетіли від гнізда,
Та в холод зимній, чи у літню спеку
Ми линемо туди, де світ відкрився нам…
Де відкриття було на кожнім кроці,
Де кожен день давав нам пізнання,
Де довжелезні дні були і ночі,
Присутність батька й матінки щодня…
Які ж бо ми були тоді щасливі,
Не розуміючи того самі,
Те щастя ніби хвиля часу змила,
Людей забрала рідних, дорогих…
І те тепло, отримане в дитинстві,
Нам гріє душу вже до сивих скронь,
Ми летимо і будемо летіти
До батьківської хати, в спогадів полон…
30.10.21
Щиро дякую за натхнення Ганні Верес-Демиденко.
http://www.poetryclub.com.ua/getpoem
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=930077
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.11.2021
У полоні спогадів солодких
В невагомості дитячих снів
Хочу я побути ще хоть трохи
У теплі своїх щасливих днів.
І чому так хочеться частіше
Ті далекі згадувати дні,
Бо, жилось, здається, тоді гірше,
Та ніяк не гірш, ніж зараз, ні!
Сонце гріло якось особливо,
Дарувало ніжне нам тепло
Відкривалось нам щоденне диво,
Просто і доступно все було…
Зрозуміли всі ми переваги
Нашого в минулому життя,
Без насильства, і умов на вагах -
Чи життя, чи самозабуття.
Ті проблеми, що тоді здавались,
Ніби й не проблеми вже вони,
Ми в суспільстві вільно спілкувались,
Як же добре було без війни!
Чи це плата за технічні блага,
За комфорт і за сучасне все,
Де взять сили, мужність і відвагу
Зберегти в собі людське лице?
І наразі гостро, як ніколи
Відчуваєм з предками зв’язок,
Просим, як колись вони, у Бога,
Не кінець, а праведний урок.
Чи готові жить без Інтернету,
Без смартфонів, електронних благ?
Таким чином заплатити плату,
Але, Боже, залиши життя!
04.11.21
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=929958
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.11.2021
А ми з минулого століття,
Вповза́єм у пенсійний вік,
Зовсі́м недавно були ді́тьми,
Лишаємось в душі такі.
З люстерка дивиться обличчя
З слідами бувшої краси,
А ми в минулому сторіччі
Були у розквіті весни,
І щоби не забути часом,
Які в дитинстві ми були,
Альбом гортаєм час від часу,
Де мама й тато повні сил,
Де ми життя ще пізнавали,
На все дивились перший раз,
Людської підлості не знали,
То дійсно був казковий час...
Було усе у нас простіше -
Гуляли з друзями в дворах,
В динаміці і веселіше,
З засмагою і на вітрах.
І якось нам вдалось кибети
Читанням, навчання́м набрать,
Без телефонів, Інтернету,
Успішними доволі стать...
Бо школа була зо́всім інша,
Націлена все ж на знання,
Сьогодні «Школа щастя». Смішно.
Та це ж не школа, а дитсад!
Як можна без оцінок вчитись,
Кажу Вам це, як педагог,
Та ми з минулого століття,
Не тямимо багато що.
Подвійні дивні нам стандарти,
Матеріальність в почуттях,
У світі дигітальнім варто
Не змінювати ВСЕ життя.
Хай будуть гаджети й смартфони,
І все, що НТР несе,
Моралі й совісті закони
Давайте якось збережем!
12.08.21
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=922065
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.08.2021
Даються втрати нам не для страждань,
Тим паче самобичування,
А, певно, щоб добрішими нам стать
І жити далі з цим бажанням.
Випробування небо посила,
І кожному по його долі,
Важливо - не втопить себе в сльозах
Та всемогутню віру в Бога.
Тільки Всевишньому відомо все,
Нам лише те потрібно знати,
Що й втрата свою місію несе,
Щоб врешті кращими нам стати...
31.07.21
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=921455
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.08.2021
Я буду сумувати за тобою,
За ніжністю твоєю і любов‘ю,
За релаксо́вим тихим муркотінням,
Природи диво, лагідне створіння.
Найкраща киця - Пеппі, у всім світі,
Дієвий самий антидепресант,
П’ятнадцять років як п’ятнадцять квітів,
Прикраса у саду мого життя.
На довго з дому не любила їхать,
Бо дуже не хотіла цього ти,
Назад летіла на усіх я крилах,
Бо ти мене чекала що є сил...
П’ятнадцять років ти мене стрічала,
Як щойно відчиняла двері я...
А я сумні думки все відганяла,
Що час дійде колись твій до кінця...
І він прийшов, твій час, не забарився,
Спокійно відійшла, як і жила,
Моя найкраща у цім світі киця,
Спасибі, що у мене ти була...
Твій чистий погляд, сповнений любов’ю,
Дивитиметься із світлин уже,
Твоя душа, як і усе - від Бога,
Добро хай у цім світі береже...
І кожна смерть - людини і тварини,
Дає нам зрозуміти врешті-решт:
Ми маємо радіти кожній днині,
І відпускати те, що не вернеш...
28.07.21
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=921452
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.08.2021
Ти можеш спонукати мене враз
Під гаслом «жити вільно», о, свобода,
Без зайвих слів зухвалих і образ
Ти не лише́ для до́брого нагода...
Свобода дозволяє ніби все,
Та я собі багато не дозволю,
Життя наше споку́сами рясне́,
Свобода ж обирати свою долю...
Свободo, можна порівнять тебе
З багатоводною диво-рікою:
Якщо хтось відірвався від бере́г,
Стихія забере його з собою...
Стихією свобода може буть,
Коли людина ґрунт з-під ніг втрачає,
Земне тяжіння не дає забуть,
Що певні межі і свобода має...
То дуже добре, врешті, коли є
Свобода, дарована нам Богом,
Та втім випробування постає -
Добро уміти відділить від злого.
Свободою своєю вільні ми,
Якщо мета її по волі Божій,
Коли ж вона не з Богом, не з людьми,
В неволю заведе, у день негожий...
Свобода - це не те, що хочем ми,
І робим те, що раптом заманеться,
А те, що визначає нас людьми -
Із кожним рішенням, великим і малим
Узгоджувати з Богом душу й серце.
07.07.21
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=919029
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.07.2021
Півонії цвітіння час настав
І літо запашне́ вже душу тішить,
Жасмин духмяно та́кож привітав,
Акація медовим цвітом дише...
У свя́ті цьо́му торжества життя
Співає й насолоджується пта́ство,
Дарований нам Богом рай буття
Із звуків, запахів і кольорі́в убра́нства...
І це все бачить, слухать і вдихать
Чи не найбільше щастя у житті,
Вмій кожен день усміхнено стрічать,
Відкрити душу цій земній красі.
Навчися вічне в буднях вирізнять:
Життя в собі, не лиш себе в житті,
День ко́жен здатний свято дарувать,
Якщо любов Господня у душі...
Минуть проблеми, почуття й страхи́
Обра́зи, при́страсті, палкі́ бажання,
Лиш квіти вічні, сонце і птахи́,
Люби, милу́йся ними, як востаннє ...
09.06.21
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=916359
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.06.2021
Стоїть на схилах вже віками, вкоренився,
Радів і плакав, але все життя трудився,
Ніби притягує магнітом всіх до себе,
Наш рідний Київ, дарований нам небом.
Андрій апостол вибрав місце не дарма́ це,
Богом освячено воно, держави серце,
І на печерських пагорбах по волі Божій
Великий монастир там заснував Антоній.
Росло, мужніло місто, сили набиралось,
З Європою і світом добре зналось,
Та в раннім розквіті князі в своїх пенатах,
Синів не спромоглися об’єднати ...
Пішов тоді у міжусобних чварах-бійках
Син проти батька й між братами бійня,
Всяк переймався про своє лише обійстя,
Іржа жадоби з’їла велич всю тоді ще...
Ну як могли колись нащадки Мономаха,
Не об’єднатися, а ворогами стати,
Відто́ді не щастило зрадникам-невдахам,
Бо прокляла їх рідна земля-мати...
Стоїть на пагорбах печерських свята Лавра,
Сивий Дніпро тече ніби у вічність,
Князь Володимир із хрестом ніби на варті,
Від ворогів охороняє рідне місто...
29.05.21.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=915304
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.05.2021
Травневий дощ – життєва сила,
Його земля так спрагло п’є,
Вона у Бога попросила
І Він на благо їй дає…
Травневий дощ – дарунок неба,
Життя гармонії ланцюг,
Нам Бог створив усе, що треба,
Людина ж винайшла ще плуг…
Зорали землю ми цим плугом,
Засіяли, берем жнива,
Та хазяйнуєм недолуго,
Той плуг зорав її до ран…
Земля втомилась від втручання
Розумних наче плугарів,
Від хімікатів обробляння
Та випадкових «хазяїв»…
Не зраджує її єдиний
В своїй любові і добрі
Той, хто лікує й дає сили –
Травневий дощ у всій красі…
28.05.21
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=915124
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.05.2021
День Пам’яті не для салютів,
Речей завзятих із трибун,
Не для парадів гучних, людних,
А щоби жертви пом’януть ...
Бравади шум тут ні до чого,
Лише Святая Тишина,
Разом молімося ми Богу,
Щоб не казилася війна...
08.05.21
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=913161
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.05.2021
Зацвіла в моїм саду черешня,
Рясним квітом дивиться в вікно,
Знов весна і все живе воскресло,
Радість сподівання принесло...
Не надовго свято це природи,
Як і наша молодість була,
В кожного свої життєві коди,
Не одна весна уже пройшла...
Знявся вітер, гукаючи дощик,
І зірвав біленькі пелюстки,
Не змогла потішитися довше,
Надиха́тись на нові рядки...
Відцвіла в моїм саду черешня,
За красу подякуємо їй,
Ніби молодість в душі воскресла
І життя співа з пташками гімн...
08.05.21
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=913157
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.05.2021
Ісус наш, сповнений любов’ю
До тих, від кого постраждав,
Смиренно хрест ніс на Голгофу,
Вмираючи, життя вітав.
Любив людей всіх однако́во,
Бо серце щиросердне мав,
Дарований нам Отцем Богом,
Він не́нависті геть не знав...
́́
Проте, серед людей живу́чи,
Всю не́нависть спостерігав,
І бачив, як об злісні кручі
Правдиву хвилю розбива...
Розбита правда в дрібні краплі
Веселкою всміхнеться нам,
Але щоби її побачить,
Бог Сина Свого нам послав.
Ісус, шукаючи по краплі,
Веселку правди нам зібрав,
Її нема на жодній карті,
Вона в душі в нас пророста
І як місток від нас до Бога,
Ковток для спраглої душі,
Ісус нам вказує дорогу
Й за неї кров свою пролив.
Своїм життям, своєю смертю
Спаситель вже давно довів,
Що не́нависть тупу і вперту
Любов‘ю просто переміг.
30.04.21
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=912569
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.05.2021
Більш сонячного слова я не знаю,
Гортаю сторінки́ свого життя,
У тій любові, що у серці маю,
Дала початок матінка моя…
Пісень Ваш ніжний голос колискових
Відкрив мені добра́ прекрасний світ,
Він наче промінь сонячний казковий
Зігрів мою стежину на весь вік…
Ви сонечком були для своїх діток,
Життєве дарували нам тепло,
Тепліше саме слово у цім світі
Це «МАМА», - так було і буде знов…
16.04.21
Щиро дякую Чайківчанці за вірш "У СЛОВІ МАМА БАГАТО СОНЦЯ" http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=911157, який надихнув на цей вірш.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=911195
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.04.2021
Весна, ти знов замріяла свідомість,
Даруєш серцю милі квіти,
«Забудь проблеми», - кажеш, а натомість
Радій, як це уміють діти...
Весна, мене в дитинство повертаєш,
Коли я пізнавала світ,
І в дні, коли я пташкою літала,
То був у почуттях зеніт...
О, я тоді сама цвіла як квітка,
Кохання дарувала ти,
Було так солодко, а потім гірко
Було вже іншої весни...
Весна, ти кожен раз даєш надію,
Пробудження з зимових снів,
В життя покличеш уже нові мрії
Для діток, внуків поготів...
Весна, ти з кожним роком усе краща,
Дорожча від усіх принад,
Душа співає, як весняна пташка,
Коли цвіте все й ожива...
Весна, була ти в почуттях зенітом,
Стаєш зенітом відчуття,
І з кожним роком все милішим,
Без болю, жа́лю, каяття...
12.04.21
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=910821
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.04.2021
Чомусь ніяк не можу я
Питання прояснити -
Ну чи така собі тупа,
Що важко зрозуміти:
Живі всі люди на землі,
Хто жив і хто існує,
Родились в день один, який
Народження йменує.
Ми точно знаєм, що Ісус,
Марією рожденний,
Сам Господь Бог його татусь,
І жив серед людей він.
Всі люди мають один день
Появлення у світ цей,
Чому в Ісуса цих днів два,
Не можу зрозуміти...
Також і воскресав він раз,
І свято в цім єдине,
Без богохульства і образ
Я зрозуміть хотіла б...
Й нічого кращого мені
На думку не приходить,
Як те, що церква не землі
Інколи вірі шкодить...
04.04.21
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=910031
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.04.2021
Вже давно у різних ліжках
Спить подружжя Голубі́в,
Навіть у кімнатах різних,
Щоб подалі від гріхів…
Якось ніби устоялось,
Устаканилось,таке…
Так буває, коли пара
Досить довго вже живе…
Інколи бува присниться,
Ніби так, на молоде,
Та чіпать не можна діда,
Бо інфаркт ще нападе...
А то якось встав уранці,
Ніжні підібрав слова,
Як той півник в забаганці
Жінку в ліжко підзива,
Вона хутко і під ковдру,
Довгожданий час настав,
Засміявся він як бовдур –
Перше квітня, жарт удавсь!
01.04.21
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=909747
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.04.2021
Весна нарешті довгождана,
На старті зелень вся тремтить,
Сил набирає як востаннє,
Щоб ніби вперше розцвісти-
Дерева білим цвітом вкрити,
Як перед шлюбом невісто́к,
Ми знову будемо радіти,
Що ще один життя виток...
Не всі діждались ціі ве́сни,
Багато хто прийшов у світ,
Для когось крига врешті кресне,
А хтось складає заповіт...
Хтось пізнає цей світ як новий,
А хтось втомився від життя,
На все і всіх є Божа воля,
Світанок, день і забуття...
У кожного свій світ у світі,
Що називається життям,
Весні радіємо, як діти,
Бо у душі ми всі дитя...
Радієм щиро співу пташки,
Що кличе дзвінко так тепло,
Спасибі, що дозволив бачить
Нам Бог життя це торжество.
Відкриєм душу для добра ми,
І впустимо туди весну,
Поки ми з нею, вона з нами,
Дасть Бог, зустрінем не одну...
29.03.21
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=909461
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.03.2021
Чомусь так хо́роше і те́пло
Стає на стомленій душі,
Коли ти бачиш рай під небом-
Хатинку рідну у тиші́...
Чому якась незрима сила
Тебе запрошує зайти,
Бо серцю хаточка ця мила,
Там наших пращурів світи́,
Чому так хочеться присісти
На теплу призьбу під вікном,
Не порівняти вулик в місті
З енергетичним цим гніздом...
Воно поєднує з землею,
Бо ніби з неї пророста,
Зв’язок дає ніби з ріднею,
Яка в хата́х таких жила...
На призьбі ніби щось стається
Із тими, хто присів на мить:
Чарівна пісня з неба ллється,
Хтось ніби в хаті гомонить,
Ось ніби ді́до сів на хвильку,
Про козаків розкаже щось,
Бабуся винесе ряднинку,
Доглянуть разом діточо́к,
А молоді у господарстві
Молотять, косять, доять, жнуть,
Під дахом у своєму царстві
Моляться Богу і живуть ...
Отак на призьбі і сидів би,
Щось підказала б хата ще,
Та повертаюсь, ніби зхибив,
А тут душі залишу щем...
25.03.21
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=909062
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.03.2021
ДЕНЬ народження – день звіту,
День різноманіть думок,
День, що спогади навіє
І надії дасть ковток…
День щасливий з тінню смутку,
Почуття всі в один день,
Енергії дивний згусток
Радісних, сумних, пісень…
День відкрить і одкровення,
Побажання щирий день,
День відвертості, знамення,
День відчинених дверей…
День очікувань наївних,
Пригощання смачний день,
День уваги друзів, рідних,
День сердечності й натхнень…
День прощання з одним роком,
Зустріч нового ще день,
День подяки Отцю Богу,
Що пройшло і що прийде…
Дні як перли у намисті-
З кожним роком більше їх,
Хай життя буде барвистим,
Вистачить добра на всіх,
І перлинок у намисті
Буде як на древі хвої,
Не лети життя так швидко,
Дай натішитись тобою!
21.03.21
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=908640
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.03.2021
«Я хочу щасливою бути»,-
Сказала сама собі я,
«Минуле все треба забути»,-
Диктує мені голова…
Болить у душі від неправди,
Чутлива занадто вона,
Кому це потрібно насправді,
Якщо не твоя це вина?
Не слід хвилюватись, даремно,
Не в моді сьогодні такі,
В часи неспокійні, буремні
Шанс вижити не в простакі́в…
Знайти золоту середину,
Весь час намагаюся я:
Не втратить душевну людину
І вміти себе відстоять.
Цьому нас не учать у школі,
Ніхто не навчи́ть до пуття,
Кругом вчителі́в нас доволі,
Та найголовні́ший – життя.
«Я хочу щасливою бути»,-
Відлунює думка щосил,
«То й будь!» –Каже розум набу́тий,-
«Своїми руками твори!»
(До Дня щастя)
20.03.21
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=908612
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.03.2021
Найкраща в світі страва -
То Український Борщ,
Рецепт подарував нам
Напевно сам Господь,
Його не перевершить
Ніякий інший суп,
Для нас він номер перший,
Силу дає й красу,
Ми право відстояли
Як спадщини уже,
Щоб більш не зазіхали
Присвоювать чуже...
Ми щедрі, українці,
Рецепт усім дамо,
Наваримо по вінця,
Пригостим, роздамо,
Лиш память дорогу нам
Що йде від прадідів,
Ми не дамо паплюжить
Сьогодні поготів...
14.03.21
Надихнув твір "Хвала українському Борщу" - автор Сокол http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=907446
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=908006
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.03.2021
Проснись, Тарасе, подивися,
До цього ти тоді ще звик,
Тугою в серці озовися,
Як Україну рвуть враги.
Проснись поете наш Тарасе,
Ти сильний, не заплачеш ти,
Не дозволяй нам також плакать,
А сил додай для боротьби.
Поки живе ще Україна,
Не дошматована, ще є,
Допоможи втримать єдину,
Та зберегти усе своє.
Проснись пророче наш, Тарасе,
У душах українців всіх,
Не для стогнання, сліз і плачу,
Наш дух свободи оживи...
09.03.21
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=907382
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.03.2021
[b]Б[/b]ула і буде рідна мова,
[b]Е[/b]- Є в неї сила ду́́жа,
[b]Р[/b]оки ідуть, нашу основу
[b]Е[/b]- Єства ніхто не здужав!
[b]Ж[/b]иття дали їй наші предки,
[b]І[/b] іншої не знали,
[b]М[/b]олились Богу також нею,
[b]О[/b]двічні нам скрижалі...
[b]М[/b]и Українці й нашу мову,
[b]О[/b]кра́су нашу й радість,
[b]В[/b]еселку рідну, світанкову
[b]У[/b]берегти стараймось!!!
21.02.21
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=905680
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.02.2021
У нас, людей, відсутні крильці,
Такі вже надто ми земні,
Та у душі́ ми як ті птиці
Літаєм взимку й навесні,
Літаєм жайворонком влітку,
Оспівуєм земну красу,
Як бджілки, що з любові квітки,
П’єм життєдайную росу,
Кохання славим соловейком,
На сьоме небо летимо,
І ластівкою в’єм гніздечко,
Якщо два серця в унісон,
Лелекою про діток дбаєм,
Вчимо літать їх як птахи́,
Життя ми співом прикрашаєм
Веселим, інколи сумним...
Тож, є в людей, одначе, крила,
Не видно їх, вони в душі,
Бог дарував нам ці вітрила,
Щоби краси пізнать світи...
20.02.21
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=905530
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.02.2021
Сьогодні про кохання усі пишуть,
Найкращі, найчарівніші слова́,
Всі, хто пізнав його небесні ви́ші,
І особливо ті, хто не пізнав…
На диво твори пишуться чудові,
Хто лише мріє про любов щоси́л,
У їх віршах красивий принц казковий,
Або принцеса неймовірної краси …
В уяві ідеали ми малюєм,
Себе ж затягуючи в пастку цю,
Отримуємо тих, кого вартуєм,
Бува закохуємсь в ілюзію свою…
Ми за любов закоханість приймаєм,
Яка не так і довго вже й живе,
Ну а коли Амури нас звільняють,
Тоді нам доля каже щось своє...
А ось ми і підходим до любові,
Яка випробування всі пройде,
Матеріальні труднощі і побутові
Здолає, вирішить і все знайде…
І тільки вдвох, разом усе здолаєм,
Пів горя те, що ділим пополам,
І щастя також в два рази зростає,
Якщо пліч о пліч і в руці рука...
Сказав хтось із відомих дуже вірно,
Все дуже просто, як повітря вдох:
[b]Кохання випробовує не відстань,
А кількість часу, проведеного вдвох…[/b]
13.02.21
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=904697
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.02.2021
Згадалися слова матусі,
Колись казала вона так:
Всі кра́сені і всі красуні
У молоді свої літа́,
Не слід нічого прикрашати
У розквіті найкращих літ,
Бо ліпшої краси не знати
В зеніті квітці на весні…
Вдивлялась в дзеркало уважно
З незадоволенням якимсь
Прискіпувалась, що не гарно
На зовсім юнім ще лиці,
А мама тихо посміхалась,
Не розуміючи того́,
Підходила і притулялась
Своїм обличчям до мого,
Щоб я змогла у порівнянні
Цим спогляданням зрозуміть:
У молоді роки́ всі гарні,
Це треба з вдячністю цінить,
Бо тільки раз в житті цвітемо
Як тая квітка на весні,
Ми кращими вже на стаємо,
Бог розум нам дає взамін...
Пройшли роки, нема вже мами,
За нею часто я тужу,
І донечці своїй те ж са́ме
Перед люстерком я кажу…
12.02.21
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=904541
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.02.2021
Чому кохання не бува без болі,
Чи так вже треба – му́ку цю пройти,
Нерідко її так бува доволі,
То чи для радості, чи для біди…
Оспі́ваний у пі́снях біль кохання
Ніяким чином не злякав її,
Свідомо йшла сама на ці страждання,
Бо думала, кохання на весь вік,
Бо вірила, що за́вжди так і буде
Як у ту ніч, коли пташки́ для них
Так солодко співали, аж до згуби
І піднімали душу на верхи́,..
Бо молоді́ були і так хотілось
Повірити у щирість його слів,
Все сказане тоді, ніби приснилось,
Якби ж він ще хоч раз це повторив…
Комусь співає соловейко пісню,
В коханні зізнається щиро хтось,
Вона до сивини запам’ятає, звісно,
А в нього забуття́ все змиє дощ…
(Фото з інтернету)
09.02.21
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=904151
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.02.2021
Тоді було усе зовсі́м інакше,
Ніби й часу́ багато не пройшло,
Простіш, але багато в чо́му краще,
Змінились дуже місто і село…
Та що там місто, люди геть змінились,
Що там село, добра́ як не було,
Законопатились усі й закрились
В мирку́ своє́му, на душі замок…
Чи то поставлені в такі умови,
Що кризи пруть на нас з усіх боків,
Все важче зберегти свої основи
Від пращурів, дідів та від батькі́в…
Випробування чи гримаси долі,
Філософам робота іще та:
Коли прості́ш, бідніш жили́ доволі,
Були і честь, і совість й доброта…
Чи то вже гроші всіх так зіпсували-
Не модними чесно́ти стали всі,
Нові́ часи, нові́ пріоритети стали
І люди вже забули, що є гріх…
Хто думать здатний, щоб не сумнівались-
Нас на пота́лу не зали́шив Бог,
Він просто просить, щоб не забували:
Багато зла, але ж і є Добро…
Серйозна битва йде за людські душі,
Чи не остання в світі білім цім,
Матеріальне чи духовне дужче,
Душа у небі чи тління в землі?
Ніхто крім себе тобі не допоможе,
Свободу вибору Бог дарував усім,
Без них не можна, нехай будуть гроші,
Не продавай лише́ за них Душі́!
05.02.21
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=903789
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.02.2021
Нас коханню не учить ніхто,
Від природи дано́ нам кохать,
Не напитись ніяк цим вином
Із плодів, що дає Божий сад...
Хіба можна вином цим напитись,
Смаків гаму всяк має свою,
Не сховатись і не захиститись
Від цунамі солодкого сну...
Ми куштуєм солодке немало
Із букету найкращих сортів,
І щоб приторно раптом не стало,
Ми смакуємо те́рпких ковтків...
Ну а те́рпке не стало щоб гі́рким,
Переходимо на півсухе,
У вині є багато відтінків,
Майже стільки, скільки й людей...
Неможливо вином цим напитись,
Душа просить кохання вина,
Головне, щоб з дороги не збитись,
Пити правильно, не навмання...
09.01.21
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=903409
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.02.2021
Відбитися не можна, от пристав!
Упевнено й нахабно причепився,
Чомусь не спить, на мене він чекав,
Нехай би краще він мені приснився!
Шепоче в вуха словеса́ якісь,
І хоче, щоб я їх запам’ятала,
А далі невгамовний нічний гість
Наполягає, щоб ще й записала…
Мабуть-таки я встану й запишу,
Щоби скоріш від мене відчепився,
Він має рацію – забуду, як засну,
Причепа-вірш, що на папір просився…
(Якщо про інше думали – всміхніться)
30.01.21
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=903107
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.01.2021
A їй було за що знена́видіть його,
Бо він зламав її любові крила,
Всі щирі почуття утоптані в багно
Тим, понад все кого в житті любила…
Де ж вона сил взяла, щоб як той Фенікс-птах
Чи відродитись, чи переродитись?
В собі переборовши нелюбові страх,
З коханням першим спромоглась проститись…
Не легко було вирвать ту любов з душі,
Але вона цвіте лише взаємно,
Просила в Бога, щоб навчитись далі жить
Без почуття, що стало вмить даремним…
Хоч їй було за що нена́видіть його,
Проте вона життя ще більше возлюбила,
Бо ціль випробувань не в тому «хто-кого?»,
А щоб в зневірених зростали нові крила…
27.01.21
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=902705
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.01.2021
Січневий дощ такий незвичний,
Він майже звичним вже стає,
Сприймаємо це так критично,
Бо справжнє в пам’яті живе…
Нам, старшим, пощастило дуже
Бачить справжнісіньку зиму́,
Були дороги не в калюжах,
А у тунелях сніжних смуг…
Кружляли весело сніжинки
Метеликами із небес,
А ми як ті малі пташинки
Хватали ротом пух цей весь…
На санках з вітерцем літали
З високих гірок і малих,
На лижах, ковзанах катались
Сніжка́ми ки́дались на сміх…
Червоні щічки від морозу,
А сніг і в валянках уже,
Ми в нім не бачили загрозу,
Нас добре гартував лишень…
Ми згадуємо ніби казку
Дитинства нашого зиму́,
Чи буде ще Господня ласка,
Щоб падав сніг замість дощу…
25.01.21
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=902500
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.01.2021
Кажуть добре там, де нас немає…
Може й так, напевно, так і є.
Всяка нас країна привітає
Як туриста з грішми в портмоне.
Нам покажуть самі кращі ви́ди,
Пам’ятки, будови і міста́,
З їх історії завзяті гіди
Розтлумачать нам своє буття.
Ми погоджуємось – дійсно гарно,
І милуємося всім чужим,
Та вмовлять себе було би марно
Залиши́тись жить тут назавжди́ ,
Бо серде́нько проситься додому,
Там де народився й виріс ти,
І ніщо не зцілить ту́гу то́му,
Хто з гніздечка ринув у світи́…
Хай не все так добре у нас вдома,
І вже точно, певно краще десь,
Ця прагматика усім відома,
Лише серцю не відома геть,
Бо воно живе своїм законом,
Совісті відлуння і душі,
Лиш одна Вітчизна дана Богом,
Й все життя летить воно туди …
17.01.21
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=901713
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.01.2021
За мотивами вірша Генріха Гейне "Der Brief"
Я перечитую твого листа,
Не можу зрозуміть його, мій друже,
Любить мене ти ніби перестав,
Та вже дванадцяту сторінку тужиш...
Я думала, ми вирішили все,
Стосунки наші ніби завершили,
Мене вже від детальності трясе,
Читать його не маю більше сили...
Скажи мені, дванадцять сторіно́к-
Чи вартували вони того ча́су,
У світі файних маса є діво́к,
Щоби забуть мене й свою обра́зу.
11.01.21
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=900934
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.01.2021
Що сталося з тобою у ту мить,
Коли мене побачив ти уперше,
Чому повз себе ти не дав пройти,
Той погляд ніби ранив моє серце…
Що сталося зі мною у ту мить,
Коли зустрілись вперше ми очима,
Чи можна було силу ту спинить,
Яка з очей світилась і манила?
Що сталося із нами у ту мить,
Коли життя взаємно перетнулось,
Той погляд здатний був усе змінить,
І він змінив… життя на сон… Приснилось…
03.01.21
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=900184
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.01.2021
На мапу світу кинем погляд:
На суші, Богом да́ній нам,
Найбільшу країну в Європі
Звать Україна, хто не зна…
Дістався ласий нам шматочок,
Всевишній геть не шкодував
Земних багатств на кожнім кроці,
Коли життя всім дарував.
Усе в нас є для існування-
Прогодуватись й одягтись,
Нагріть житло, без позичання
Могли б самі ми обійтись.
А ще живуть тут дивні люди,
Красою Бог не обділив,
Їх золоті, трудящі руки
Могли би рай земний створить.
І за́лишками б торгували,
Бо вмієм запасатись всім,
Як те гніздечко б цяцькували,
Свою державу в світі цім.
Та щось колись пішло в нас криво
У певний історичний час,
Ми свій кордон не захистили,
Хтось виявивсь спритнішим нас.
Не будем ре́мствувать на Бога,
Але до всіх наших скарбів
Нам би ще розуму хоть трохи
І відданих керівників.
Чого завжди ще бракувало
На цій розкішній нам землі,
Багатств доволі, толку мало,
Та ще й продажні за гроші́.
А тут ще й біди політичні,
У сумі з вірусом разо́м
Кують й без того нас статичних
Чи не для старту, як було…
Бичок в ярмі не за́вжди ходить,
Для чогось роги в нього є,
Так статись може і з народом,
Що ланцюги всі розіб’є,
На роги візьме всю неправду,
Відкине й люто притопче́,
На дибки стане і під Раду,
Якщо тавро вже припече...
Якщо і брать щось від бичка нам,
Символ якого ось іде,
То лише силу його славну,
Підкову на удачу теж,
Багато паші побажаєм
На нашій території,
Бичок розумний і він знає –
Ро́ги – не бутафорія…
Червоних менше нам ганчірок,
З обличчя маски познімать,
Святкових, радісних вечірок
У колективі святкувать!
24.12.20
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=899360
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.12.2020
Ми кажем: Боже, дай про Себе знати,
Та Він багато знаків уже дав,
Один з них той, що можем існувати,
Коли все людство тоне у гріхах,
Що вже буття Содоми і Гоморри
На цій планеті нормою стає,
Є всі підстави повторить це горе,
Та Батько нам останній шанс дає…
Побоювання є, проте, навряд чи
Змінити можна світ цей на добро,
Бо люди вже під владою печаті,
Із мокрим знаком – дьявольське тавро…
Попрали люди Божі Заповіти,
За гроші душі звично продають,
Забули, що усі ми Його діти,
І що однаково на всіх чекає Суд…
Нам залишається лише молитись,
І сподіватись на любов Отця,
Що Він останню вчинить справедливість
І подарує вірним всім життя…
15.12.20
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=898247
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.12.2020
Є гарна традиція все ще,
В віддалених селах жива,
Її я побачила вперше,
Коли в Копійча́нім була…
Стоїть між хатами криничка,
З якої ще воду беруть,
І дуже мені захотілось
Водички із неї ковтнуть,
Бо тут сама справжня водичка,
Джерельна, як Божа роса,
Доглянута, як молодичка,
Під дахом, закрита, краса.
Іду до криниці з думками,
Чи вправлюсь води я набрать,
Та навіть й не мала у тямі,
Що хтось міг про мене подбать…
Настільки далека від то́го,
Що бу́ло колись зазвичай,
Я здивувалась, що повне
Стояло відро на кільцях…
Хай буде хата і скраю,
Особняком хтось живе,
Але та вода, що стояла,
Сказала мені про нас ВСЕ…
30.11.11
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=896722
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.11.2020
Я не змирилась, лиш мовчанням,
Терпінням стомлена своїм,
Та вражим всу́переч старанням,
Живе в мені дух козаків…
Я не змирилась, зуби зці́пив
Стискаю в кулаки всю лють,
Хліб вибивали з мене ціпом,
Та його сіять не втомлюсь.
А коли кат назвався братом,
Я знала, це не назавжди́,
Бо всі, кого "по-братські" стратив,
Із потойбіч кричать: «Зажди!,
Не вір тому, хто лише мріє
В обіймах "братських" задавить,
А нашу мову солов’їну
В своїй нахабно розчинить,
Не вір лукавим обіця́нкам,
Це все було, згадай лише́,
Повір у свій народ, що раптом
Припинить це терпіти все!
Повір у світлеє майбутнє,
У силу правди на землі,
Тоді лиш станеться щось путнє,
Якщо єдині будуть всі!.."
Я не змирилась, лиш мовчанням,
Терпінням стомлена своїм,
Згадаю все, що обіцяла
На всіх курганах козаків!
Від сивих до нових часів...
25.11.20
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=896244
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.11.2020
В цій кругове́рті ми як те ли́стячко
Цикли пройде́мо природні усі,
І з різнобарвним осіннім присмаком,
Кожен в своїй неповторній красі…
Осінь сьогоднішня так символічна,
У карантині блідне краса,
Та переможе правда одвічна,
Все це марище здолає вона.
Правда життя переможе всю втому,
Несправедливість здолає вона,
Все дуже просто, суть її в тому,
Що МИР дає силу, а не війна.
Й доки це дехто не зрозуміє,
Буде накази вбивчі давать,
Певно гулятиме зла пандемія,
Молимо Бога їм розуму дать.
Ві́йни сьогодні – просто безглуздя,
В час катастроф, катаклізм, ніби нам
Оголосило війну всьому людству
Наше довкілля, вся наша земля.
Невже пандемія не заспокоїть
Тих що ще мріють щось захопить,
Скільки ще здатні горя накоїть,
Щоб життя правду їм зрозуміть…
13.11.20
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=894877
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.11.2020
В цю прокляту пандемію
Всі засіли по дома́х,
Кожен має свою мрію,
Та вона на всіх одна.
Як над нами небо спільне,
Матінка одна Земля,
Вітер-забіяка вільний,
Сонце – джерело тепла.
Звичним що раніш здавалось,
Стало мрією для всіх:
Дихати і не боятись,
Куди хочеться іти…
Зустрічатись із ким хочеш,
І робити щось своє,
Та лихи́й цей вірус ко́від
Цього всього не дає.
Він підступний та незримий,
І нема для нього меж,
Світ глобальний мабуть схибив,
Це вже кара, а не треш.
У гріхах земля погрузла,
Люди втратили вже страх,
Може цей Гордіїв вузол
Вірус здатний розв’язать …
Коли борються земляни
За життя своє й чуже,
Горе може об’єднає
І вернути щось людське.
Головне, щоб зрозуміли
Лідери народів всіх -
Зброя, що всі накопили,
Може не згодитись їм.
Якби тратили ті гроші
На природу та життя,
Не гуляв би зараз ковід,
Не судив би нас землян.
06.11.20
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=894194
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.11.2020
Кольорів різних змішані ду́ми,
Як осіння листва,
І бліді, і багряні у сумі
Від природи єства...
Їх і велич і низькість засохли,
Вітром зірвані вже,
Він пограється з ними, а потім,
В небуття понесе...
31.10.20
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=893648
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.11.2020
Листопад, листопад,
Ми чекали тебе,
Кожен день йде назад,
Ну а ми йдем вперед...
Буде друге число,
Третє при́́йде за ним,
Часу вправне вeсло
Життя ру́ха човни...
Ми пливем у човні
Поміж двох берегів,
Як в найкращому сні
Серед сонця й вітрів...
Серед звуків птахів
І природи краси,
Шум грайливий води
І опалі листки...
Торжествує життя
В циклі звичнім своїм,
Вже прийшов листопад,
І ми все ще в човні...
01.11.20
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=893640
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.11.2020
Жовтогаряча осінь красива,
Гра бурштинових тоні́в,
Доки зима прийде біло-сива,
Маєм тепло́ кольорів …
Тішить нам душу стомлену осінь,
Лікар природний вона,
Ніби гукає до себе і просить
Всі ці побачить дива́…
Вабить зайти в сонячне царство,
Ки́лимом з листя пройтись,
Насолоди́тись дивним убра́нством,
Душу красою зцілить,
Сісти на лавочку чи на колоду,
В лісі, чи в па́рку, будь-де
Осені вдячність сказать за погоду,
Й та́кож, що знову прийде́…
27.10.20
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=893054
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.10.2020
Обов’язково буде все, як треба,
По волі Божій у свій день і час,
У кожного свій шлях і своє кредо,
Та є щось спільне, що єднає нас.
І як би ми від цього не цурались,
Як би самотньо не здавались ми,
Ми листячко, що з дерева зростало,
Свого народу до́чки і сини.
Це древо живить нас усіх і нині,
Дає нам сил від Матінки-Землі,
Ми народились і живе́мо в Україні,
В країні щирих, чесних трударів.
Коріння наші – дуже древні й сильні
Беруть початок із сивих давен,
Нам предки наші в спадок залишили
Вкраїнську душу, сповнену пісень.
Пісні́ сумні, бо надто вже печалі
Лишив історії болючий слід,
Неправди гніт ятрить до нині рани,
Та не уб’є нам оптимізму зліт.
Співати будемо також веселі
Пісні завзяті - ста́рі і нові́,
У кожнім українськім домі і в оселі
Поселиться ще сила козаків!
Обов’язково буде все, як треба,
Немає сумніву нітрохи в цім,
В країні з жовтим полем, синім небом
Настане час щасливим бути всім!
05.09.29
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=892220
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.10.2020
Огля́нулась і здивувалась,
Що він та́кож огляну́всь,
Ця мить зненацька дарувала
Магічний дотик наших душ...
І що б це могло означати,
Не знаю, а чи знає він?
Не думала я озиратись,
Щось дивовижне сталось втім...
Попри добропоряднiсть сталу,
Здорові глузди всі попри,
Не розумом я поверталась,
Душею, що рока́ми спить...
І кожен з наc пішов, не схибив,
Попрямував шляхо́м своїм,
Були й залишимось чужими,
Лише усміхнені в душі...
[i]10.10.20[/i]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=891347
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.10.2020
Осінь - у душі поко́си,
Дум строкатих урожай,
Десь поділись ранні роси,
А відкрився небокрай...
Крізь листву жовтогарячу
Бачу я саму себе,
І тебе, таку терплячу,
Я люблю понад усе...
Жодної пори й години
Не відчуєш того ти,
Що дарує осінь дивна -
Зрілі мудрості плоди...
Час розумний, філософський,
Врівноважує усе,
Що боліло в цьому році,
З листям осінь віднесе...
04.10.20
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=890745
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.10.2020
Ще будуть теплі дні,
Бо тіло просить,
За ними уві сні
Душа голосить…
Потішать ще вони
І душу й тіло,
Загоять до зими,
Що наболіло…
Блаженная пора
Гука з віконця,
Старі і дітвора
Радіють сонцю…
Воно вже не пече,
А ніжно пестить,
Підстав йому плече,
Відчуєш злети:
Вмить виростуть тоді
Незримі крила,
Відкриються тобі
Осінні ди́ва,
Забудуться усі
Тривожні ду́ми,
Засяють кольори́ –
До щастя ру́ни…
Ще будуть теплі дні,
Дарунок світу,
Осінньої пори
Бабине літо…
22.09.20
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=889434
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.09.2020
Нічого кращого Бог не придумав за людину,
Нічого гіршого немає на землі,
В нездóланих контрастах лаштує свою днину,
З собою й з іншими в постійній боротьбі...
Ця боротьба віками вже триває,
І наче розумом людей Бог наділив,
Покращить як життя, людина знає,
Не знає лиш, як душу зберегти...
11.09.20
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=888723
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.09.2020
Держави символи – це символи життя,
В них так багато сенсу, придивися:
У прапорі наш горизонт буття,
В гербі і труд, і захист від насилля.
А си́лувати є завжди кому,
Бо ласий ми шматочок, Україна,
І кожен раз стоїть все на кону,
Та ми ще є, дасть Бог, будем єдині.
Нам Бог багаті зе́млі дарував,
Красу людську і також працьовитість,
Та в боротьбі з лукавим програвав
Наш лідер черговий за срібних тридцять…
Та розум колективний тямить все,
Він не дозволить знищить Україну,
Хай прапор нам удачу принесе,
Тризубець захищає нас щоднини.
Хай мирним небо буде голубе,
Життям жовтіє неосяжне поле,
Була наша країна і буде́,
На то є наша і Господня воля!
24.08.20
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=886812
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.08.2020
День Незалежності святкуємо ще раз,
Велике свято, здо́рово звучить,
Але спитаємо себе ми без образ
Про те, що в кожного в душі болить:
Чи так вже й незалежні є насправді ми?
А якщо так, скажіть, від кого?
З народів ми звільнилися тюрми
І самостійно бігаєм по колу…
Країна ніби дуже в нас багата,
На референдумі так ясно про це йшлось,
Життя чудове обіцяли нам завзято,
Щоби населення лиш голос віддало.
Вже майже тридцять років незалежні,
Свій край любить ніхто не перестав,
Давайте будем врешті ми відверті:
Не за таке життя народ голосував!
Здається так, що незалежність то є ширма
Для тих, хто красти професіонал,
І на чолі держави Україна
Не ми з тобою, а олігархат.
Якби ж ми незалежні були дійсно,
Від по́зики, корупції й брехні,
Державне б інше бачили ми дійство
І дійсно незалежно зажили…
День Незалежності святкуємо ще раз,
З трибун поллються правильні слова́,
Поплескаєм та знаєм без образ,
Що незалежність так і не прийшла…
20.08.20
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=886430
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.08.2020
Ми так і не наговорились,
Моя покійна вже сестра,
На тебе ми не надивились,
Сказала доля: «Вже пора…»
Багато що не запитали,
Несказаних багато слів,
Якби ж ми знали, якби знали,
Що залишилось мало днів,
По іншому б ми розмовляли,
Про інше б мову ми вели,
Улюблені всі серіали
Ідуть, та їх не бачиш ти…
Осиротіла твоя хата,
І двір охайний опустів,
Квіто́к садила ти багато,
Прощальний шлють тобі привіт…
Тут все тобою досі дише,
Твоїх рук дотик ще живе,
Сховалась ніби на горищі
Твоя душа, яка не вмре…
Дивлюсь на телефон я сумно,
Вже не подзвониш мені ти,
Лиш голосу твого відлуння...
Прощай, ріднесенька, прости.
Та ти на нас не ображалась,
Людина добра ти була,
«Я розумію», - ти казала,
У кожного своя сім»я…
Красуня наша, старша се́стро,
Ми вдячні, що ти в нас була,
З тобою житимемо в серці,
Нам вистачить твого тепла…
І все, чому ти нас навчила,
Всі мудро сказані слова,
Нам додають терпіння й сили,
Ти чесною завжди була.
Ти вже в минулому, сестричко,
У наших спогадах навік,
Душа твоя, як Божа птичка,
Злетіла в небо у ту ніч…
Із долею миритись маєм,
Бо воля Бога є на всіх,
Лише Всевишнього благаєм,
Щоб душу в рай забрав її.
Ми дякуємо тобі, Галя,
Що щастя мали знать тебе,
Небесне царство, вічна пам'ять,
Охороняй нас із небес…
06.07.20
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=885222
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.08.2020
У модному кабріолеті
Лунає музика гучна́,
Відлунює бравада в серці,
Чомусь не радує вона,..
Бо за кермом сидить дівчи́на
Їй сльози вітер розганя,
І окуляри «Балдініні»
Не здатні біль її сховать…
Про те, що мріялось недавно,
Отримала, так в чому ж річ?
Виконує все бездоганно
Не один день й не одну ніч…
Ти наче прагла до свободи,
Ніхто тобі ні в чім указ,
Отримала всі нагороди,
Все добровільно, без образ,..
Та, видно, батарейка сіла,
В житті не так, як у кіно,
Те, про що мріяла й хотіла,
Їй щастя врешті не дало…
Собі вона вже не належить,
Господар "папік" в неї є,
Себе за дорогі всі речі
Фактично в рабство продає.
Тож, думайте, дівчата милі,
Не йдіть в залежність до дядьків,
Розбещені собаки хтиві
Розтопчуть ваші юні дні!
Не варті дорогі бляшанки
Вашої чистоти душі,
Бо всі, повірте, полонянки,
З огиди плачуть уночі…
То щоб не плакати таємно,
І ні про що не шкодувать,
По совісті живіть і чемно,
Свобода в цьому й поляга.
Красива дівка їде у машині,
Без даху, з вітром, кучеряво,
Живе десь щастя у родині,
Але ця лялька для забави…
14.07.20
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=883756
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.07.2020
Я го́лосно не вмію жити,
Не знаю, вада це, чи ні,
Але у тиші, крім тужити,
Я можу ще й складать вірші…
В заду́мливій з собою тиші
Я чую совісті слова,
І щоб не гризли її миші,
Стараюсь їх не допускать…
Люблю я тишу на природі,
Почути звуки її всі,
Розгадуючи вічні ко́ди
Живого всього на землі…
Буває й гучно у цій тиші
Думка́м моїм і почуттям,
В них бореться мій верх і днище,
Між ними все моє життя…
Буває вовком виє тиша,
Сумлінням рветься на шматки,
В ній Божа справедливість дише,
Будує до душі містки…
І на життєвих перехрестях
Від Бога совість не згуби,
Не потони у децибелах,
В собі Людину не убий!
18.07.20
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=883128
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.07.2020
Все уткнулись в свои смартфоны,
Взоры все устремились туда,
Ищем в жизни яркие фоны,
А находим полутона:
Полузнания в кратких репризах,
Полукруг наших полудрузей,
В недосказанных полукапризах
Мы в иллюзии полустрастей...
В анонимном полуобщении
Не совсем открывая себя,
В полуумном самозабвении
Заполняем эфир не любя...
Отрекаясь от прелестей жизни
На неё закрывая глаза,
В полуобморочном фетишизме*
Мы живём как бы полуживя...
14.06.20
[i]фетишизм [/i]- [i]фанатичне поклоніння неживому предмету
[/i]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=882369
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 10.07.2020
Народе, народе, ти ніби сліпий –
Не бачиш, чи бачить не хочеш,
Не всі тобі віддані й вірні сини́,
Вітчизна комусь, комусь – гроші.
Хтось голову юну на фронті кладе,
Вмирає у серці з тобою,
А хтось з ворогами торгівлю веде,
Занапастивши цим волю…
Народе, народе, між тебе б’є клин
Твій ворог твоїми ж руками,
Своєї землі нерозумний ти син,
Не став ти єдиним з роками…
Зболіле питання всім душу гнітить:
Чому не по правді ведеться?
Нам, скіфів нащадкам у радості б жить,
Та нація в горі лиш б’ється…
То царське кріпацтво гнітило колись,
Прийшло за ним рабство колгоспне,
Забрали усе, обізвав «куркулі»,
Посіяли голод нато́мість…
Занадто багато нам випало бід
І всі вони не випадкові,
Коли розколовся наш київський рід,
Тоді вже розбилась основа…
Як син проти батька лукаво пішов,
Війною пішов брат на брата,
Відто́ді і горе у нас почалось –
Жадоба, нена́висть і зрада…
Якби ж безтолкові князе́ві сини
Триматися ра́зом зуміли,
В могутній країні сьогодні б жили,
І предків примножили б сили…
01.07.20
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=881399
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.07.2020
Цей дощ ніби зібрав всі наші сльози
І плаче без упину ко́трий день,
Безмірно горя падає як ро́си
На наші го́лови, багато їм наймень...
Цей сірий дощ нагадує нам знову,
Що на землі не сонячно так все,
І навертають думи про основи:
Хто ми в житті й що завтра принесе…
Усі дощі і явища природи –
Це мова Бога й матінки Землі,
Тож, розуміють її всі народи,
Тут не потрібні зовсім тлумачі.
Дощі бувають тихі і привітні,
Приносять свіжість, користь, урожай,
Радіють їм і діточки і літні,
Та часто все ж асоціюють жаль…
Там, де немає горя, слава Богу,
В людей все добре, коли добре все,
Там, де сині́в вбивають ще за волю,
Йдуть не дощі, а сльози із небес…
На нашу горем вистраждану землю
Пошли нам, Боже, зцілення в дощі,
Хай стане світло там, де було темно,
Засяє сонце в небі і в душі!
Щоб дощ не викликав нам більше смутку,
Веселка миру усміхнулась всім,
Святим дощем змий, Боже, із розсудку
Бажання до кривавої війни!
25.06.20
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=880817
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.06.2020
Я заквітчаною доро́гою
Йшла до тебе у літо палке́
Без страху́, але з засторогою:
Що кохання це нам принесе?
Чи промінням зігріє вра́нішнім,
Приголубить нас ніжним теплом,
Чи в зеніті спекотному ма́реві
Цю любов переплавить на тло…
А в спокійному вже надвечір’ї,
Коли сонце, награвшись, сіда,
В почуттях настає перемир’я,
Маячня вся кудись відліта.
Те, що бу́ло колись так важливо,
І без чого життя не життя,
Із реальності стало вже чтивом,
І читається без каяття…
Ніч запалює зорі яскраві,
Вони знають про нас геть усе,
Мигкотять з висоти величаво,
Все минуло й прийде́ щось нове́ …
16.06.20
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=879918
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.06.2020
Весна з зимою сперечалась,
Не поділили вони щось,
Одна до дру́гої втручалась,
Коли зимою ішов дощ,
Коли та тішилась травою
Зеленою серед зими,
Зима, ображена до болю,
Сказала: «Я віддам борги»…
Всю ве́сну бу́ли розрахунки,
Страждали вже від цього всі:
Не встигли розпуститись бру́ньки,
Підступно падав раптом сніг!
У холоді цвіли дере́ва,
Не пожаліла й квіточо́к,
Злопам’ятна ця королева
Віддячила вже на всі сто!
Весна у теплому жупані
У поміч літечко гука:
«Давай вгамуємо цю пані,
Бо гріти зе́млю вже пора»!
31.05.20
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=878076
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 31.05.2020
Прикро, що усі страждають,
А не ті, хто зло кує,
Вони совісті не мають,
Гроші їм понад усе…
Соціальність і розваги
Відійшли на задній план,
Зрозуміть щоб переваги
Найпростішого буття…
Темп шалений зупинити
Просять Божі сили нас,
І відношення змінити
До дому свого «Земля».
Досить бути паразитом
І невдячними дітьми,
Бо земля терпіла тихо,
Та терпіть нема вже сил…
Із останніх сил волає
До невдячних усіх нас:
«Кожен з Вас хай пам’ятає -
Жити зможу я й без вас!
Якщо житимете й далі,
Як до нині ви жили,
Кращого не обіцяю,
Буде пізно сльози лить…»
Тут правителям великим
Всіх без винятку країн
Думать треба не про війни,
А як вижить на землі.
Досить вже її вбивати,
Забруднять, травить, рубать,
Якщо ми з цим не зав’яжем ,
Зв’яжеться кінець всім нам…
09.04.20
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=877507
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.05.2020
Схилилось небо над земле́ю,
Ніби щось хоче їй сказать,
Меридіаном, паралеллю,
Хмарка́ми лагідно обнять,
Дать сили, впевненості не́ні,
Живу водичку дарувать,
Щоби на ниві її ранній
Могли рослиночки зростать.
І ніби бе́сіда таємна
Між ними відбувається,
Утомлена матуся древня
Весною посміхається...
Незримі янголи із хмарок
Благословляють на життя,
Людино, подивись уважно,
Будь гіднa диво це приймать!
Розумне Божеє створіння,
Гармонію цю не поруш!
Ми на землі цій лиш насіння,
Як оте дерево й той кущ…
Не будь бур’яном-паразитом,
Бо що посієш, те й пожнеш,
А захищай її від лиха
І для нащадків збережеш…
Схилилось небо над землею,
Дарує сили для весни,
Літають янголи над нею,
Пташками пісня їх дзвенить…
12.04.20
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=874344
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.05.2020
Весна з вікна приваблива і гарна,
Такої не було ще в нас весни́,
Вона реальна й водночас примарна,
Тримать бо відстань маєм від краси…
Там за вікном вже стало небезпечно,
Коронавірус сіє й пожина,
Тож від коси́ ховатись безперечно
Потрібно всім, нехай лихе́ мина́…
Весна з вікна́ квітує десь і пахне,
В екрані лиш ілюзія життя,
Цією ми пожертвуємо, власне
Задля наступних ве́сен торжества…
Весна з вікна як вирок всьому людству,
Всіх роз’єднала й напрочуд єдна,
Доволі марнослів’я й марнотратства,
Бо нас багато, а земля одна!
Від «розуму» людського натерпілась
Наша єдина Матінка-Земля,
Щоб ве́сни бачити не лише з ві́кон,
Давайте берегти ту, хто дає життя!
21.04.20
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=872932
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 21.04.2020
Бринить ще торжеством життя,
Гука до роздумів мовчання,
Завмерло все для каяття,
Ніяк не для розчарування…
Ще людям Бог дарує шанс,
На все Його святая воля,
Вже висновки робити час,
Щоб не спіткала лиха доля…
Наразі маски захистять
Від вірусу, що зветься ко́від,
Але від Бога не сховать
Душі своєї власну совість…
11.04.20
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=871622
рубрика: Поезія, Духовна поезія
дата поступления 11.04.2020
Так сталось, що ми опинились
В одному місці в час один,
Це завдяки все карантину
Побудем разом, дорогий!
Так довго ми давно не бу́ли,
Немає щастя без біди,
Згадaєм все, що ми забули,
Отак близенько – я і ти…
Сідай напроти, мій коханий,
Спіймаєм погляд спільний наш,
Та телефон затарабанив,
І він в етері довгий час…
А потім в мене телефончик
Свій раптом позивний подав
І зав’язався розговорчик
Десь на часок, може й на два,
Коханий вже проголодався,
Скоренько борщ йому варю,
В своїм айфоні він копався
Цей час в каструлю я дивлюсь.
Борщу поїли, дуже добре,
Заняття необхідне це,
Порядок навела і знову
Йому дивлюсь прямо в лице,
Хотілось щось йому приємне
В післяобідній час сказать,
Мовляв, ми ціле, невід’ємне,
Чи можеш те і те згадать?
А милий знов у телефоні,
Вже перебрався на диван,
Включив кіно і на цім фоні
Заснув і в цім нема дива́.
Не так то просто з чоловіком
Душевні бе́сіди вести,
Та карантин буде великий,
Йому від них не утекти…
25.03.20
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=869324
рубрика: Поезія, Жартівливі вірші
дата поступления 25.03.2020
Весна прийшла як вирок людству,
Яке вже паразитом стало,
Біді ми йшли давно назустріч
І, схоже, зустріч ця настала…
Відкласти зустріч цю не в силі
Було магнатам товстосумам,
Бо їм в житті прибутки милі,
А інтереси лише в сумах.
Качають нафту до сьогодні,
Хоча це чорна кров землі,
Лиш споживати люди годні,
Одні лиш гроші в голові.
Лисіють гори, ліс рідіє,
Природний рушиться баланс,
Лиш олігарх один радіє,
Що став багатшим на той час.
Земля давно від нас страждає,
Від бруду, яду й обкрадань,
Не раз вже нас попереджає,
Та ми все крушим без вагань…
Ну як нас привести до тями?
Не зна вже матінка-Земля,
Здається, цю лиху годину
Створила з відчаю вона…
Надіємось, здолаєм якось,
Ввімкнемо розуму запас,
Та ось питання є наразі:
Чи змі́нить горе це всіх нас?
23.03.2020
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=869209
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 24.03.2020
Ще такого не було дня народження мого́:
Карантин урешті-врешт, як домашній вже арешт.
Зовсім я не проти то́го, щоб побути трохи вдома,
Речі всі перекладу, в них порядок наведу,
Те зроблю, що вже роками не доходила руками,
Почала гардини прати, буде чисте все у хаті.
Кожна жінка добре знає, скільки дім наш вимагає –
І уваги і зусиль, щоб порядок в нім царив.
Та й робота наша мила нікуди́ від нас не ділась –
В дистанційному режимі із усіх працюєм сил ми.
Дома наведем порядок, цей масштаб під силу нам,
Та багато є зага́док, відповідь на них хто дасть?
Хто у світі неспокійнім лад потрібний наведе,
Може клята пандемія людству лю́дське щось верне?
Лідерам окремим може нагадає ця біда
Що для Бога всі вельможі тінь людська лише бліда?
Перед викликом цим рівні усі люди на землі,
Щоб не стать на краю прірви, скажем пандемії «НІ»!!!
Ми посидимо ще вдома, скільки треба, потерпи́м,
Лише вірус хай відомий не проникне у наш дім!
З карантину по хворобі вийдем переможцями,
Залиши́ть його готові на війну з убивцями.
На людську ненависть також карантин залишимо,
Кращими давайте станем після цього лиха ми!
Всі свята ще відсвяткуєм з радістю подвійною,
Хай Господь всіх нас почує і дарує віку нам!
21.03.20
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=868856
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 22.03.2020
Життя по́тяг швидко їде
У майбутнє голубе,
Лише прямо, без зупинок
З пункту А до пункту Бе.
Упові́льнити не можеш
Ні за які гроші ти,
Тут всі рівні перед Богом
І для всіх одні квитки.
На квитках тих стоїть дата-
Час твого приходу в світ,
Дату прибуття нам знати
Не потрібно і не слід.
Линуть дні й роки́ в віконцях
Як картинки у кіно,
Вітер там за склом і сонце,
Гріє і пече воно.
Вітер нам приносить ве́сну,
Літо й осінь, зи́му теж,
З кожним роком стає менше
Їх в житті твоє́му все ж…
Головне – не будь пасивним
Пасажиром на шляху,
Споглядання лиш у вікна
Щастя ще не принесуть.
Поки потяг твій ще їде,
Серце стукає в грудях,
Створюй гарні краєвиди
О́бразу свого життя.
Усміхнись кожному ранку,
Сонце радісно зустрінь,
Привітай нові світанки
З вдячністю й добром в душі.
Не сумуй, що кращі дні всі́
Віддалив цей рух життя,
А радій, що все ще їдеш,
Й маєш часу для добра.
20.03.2020
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=868675
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 20.03.2020
Дощить, сама природа ніби плаче,
Стрічка́ми сльози ллються із небес,
Курганом пам'ять пронеслась козача,
А дух козацький так і не воскрес...
Солодка наша матінка свобода
Погіркла вже чомусь для багатьох,
Чи українського немає вже народу,
Що більшість обирає скоморох?
Ну хто вселив таке сумне зневір’я ,
В копієчні, продажні душі так,
Все на нівець і ги́дке марнослів’я,
Жаль, золотий втрачаєм знову час…
Гуляє вітром зви́тяга козацька,
То виє вовком, а то сльози ллє,
Розбудить може розум у нащадків
Тих, хто любив свободу над усе…
19.03.20
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=868447
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 18.03.2020
Cкільки б років не пройшло,
Як від нас пішли Ви,
Та ми відчуваємо Ваше тепло
І Вашої ласки диво…
Сонечком ніжним гріє нам
Добре Ваше серденько,
Зірка́ми далекими мигкотять
Оченьки Ваші, ненько!
Шелестом листя в садах,
Співом пташиним
Прошепотіла рідна душа,
Що з нами вона і нині…
Лагідним вітром літнім вона
Пестить нас звідти,
Радість найбільшу знала сама,
Що є в неї дітки…
Вітає вона нас привітно
Кожного року в пору таку,
Палки́м чорнобривців квітом,
Духмяним букетом бузку…
Все, що любила наша рідненька,
Нагадує нам кругом і завжди,
Дарма, що стихло її серденько,
Смерті немає, є вічність душі…
Ми відчуваємо, знаєм і вірим,
Що поруч вона повсякчас
Й ангелом зверху дивним чином
Охороняє нас…
Матінко рідна, мила, привітна
Рідна душа!
Хай на тім світі
Буде Вам світло!
Простіть, що не так…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=866646
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 02.03.2020
Ніби мінне поле між ними давно,
Куди ділись погляди, ніжні, як в кіно?
Ласки, обнімання, поцілунки теж,
А колись кохання їх було без меж!
Лише їм відома та німа війна -
Паритет удома, на людях сім"я,
Пристрасті кипіли до незабуття,
Прикрості згасили чисті почуття.
Тож як треба бу́ло душу потріпать,
Щоб вона мовчала, дивлячись назад,
То не ложка дьогтю зіпсувала все,
Його була бочка, лише в ложці мед…
Згасло саме краще, розум верх узяв,
Десь на призволяще пущений був дар,
Божий, неповторний, що коханням є,
Натомі́сть Господь всім про́щення дає...
Ми не досконалі, лиш прави́й цей світ,
Нині лист опалий, завтра буйний цвіт,
Нині лід холодний, завтра джерело,
Там, де була пустка, щось нове зросло…
Не таке вже чисте, не наївне вже,
Життя своє нове тихо береже,
Вітру не зламати ті нові ростки,
Бабиного літа міцні пелюстки…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=866635
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 01.03.2020
Під ногами земля плаче зараз, як колись,
Наче нам сказати хоче: людство, схаменись!
Вгамуй ненависть скоріше, не ціль по братах!
Стало ти від звіра гірше, бо зброя в руках!
Захищатись комусь зброя, комусь нападать,
Хтось життя віддасть за волю, а хтось за грош"я .
Під ногами земля плаче від ції вражди,
Якось жить можна інакше, в мирі без біди.
Зрозуміють коли людства скремі царі:
Варварство і самогубство- їх кінцева ціль.
Бо земля не для наживи Богом нам дана,
Нас годує вона й живить як мати дитя.
Та коли дитя зухвале вдячності не зна,
Ласки в матері не стане, заплаче вона
За загиблими, голосить вітром у степах,
Проливає гіркі сльози на жовтих ланах.
Хоче нам вона сказати істину одну:
Того буду захищати, хто не за війну,
Не захоплює чужого, береже своє,
Поважає Боже слово, де правда жиє.
Зрадникам землі своєї помочі не дам:
Будуть вони як ізгої по чужих хатах.
Земля-мати терпить довго, та до певних меж,
До усього, до живого має любов теж.
Може б з себе і струснула нахабних людей,
Та шкода́ їй того тура, що водичку п"є,
Тії пташки, що співає на древніх дубах,
ту звіринку, що вбиває кат на двох ногах…
Під ногами земля плаче, зараз, як колись,
Наче нам сказати хоче: людство, схаменись!
23.02.20
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=865852
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 24.02.2020
Загубилось у часі дитинство,
Юність та́кож поли́нула в даль,
Відбувається в тім Боже дійство,
Так було́ й після нас буде так…
Нам дано́ проживать у цім ча́сі,
Саме зараз і тут, в тілі цім,
Й те, що ми розумієм нара́зі,
Крапля лиш в океані світі́в…
Ця людська маячня жалюгідна
Там, де гро́ші і влада – там зло,
Як іржа, точать душу негідні
Відчуття, які дав нам не Бог:
Не від Бога жадо́ба до гро́шей,
Всяка заздрість і різний обман,
Стає рідкість людина хороша,
Ніби нас поглинає туман…
Але є Божа правда на світі,
Із туману веде вона нас,
Шлях до світла не за́вжди у кві́тах,
Випробо́вує всіх і всяк час.
Посміхнеться Господь тим привітно,
Хто душею в житті не кривив
І зберіг в ній святеє дитинство,
Кожній днині він щиро радів-
Сонцю ніжному, неба блакиті,
Ясним зорям, рясному дощу,
Вітерцю і хмаркам білокрилим,
Темній ночі і світлому дню...
Від нужде́нного не відвернувся,
Не ховавсь від чужої біди,
В допомозі своїй не запнувся,
І нічого взамін не просив…
Як не прикро, але ми тут гості,
Свою ча́сточку кожен живе,
Були ді́тками, стали дорослі,
Наш до берега човен пливе…
І коли ми прича́лим додому,
Оглядатися будем назад,
Янгол з раю подасть руку то́му,
Хто багато робив добрих справ.
Стати кращими маєм можливість,
Ще є час, ми ще встигнемо це,
В світ прийшли ми з душею дитини,
Це від Бога святе острівце́.
Так, життя нас безжально гартує,
І від того душа потерпа́,
Слово ж Боже за нами варту́є,
Від нечистого нас захища.
Не чатуйте на нас, лихі па́стки,
За красою принад лиш багно,
Хай пізнають усі Божі ласки,
Хто в душі своїй має добро!
Загубилось у часі дитинство,
Юність також полинула в даль,
Відбувається в тім Боже дійство,
Так було й після нас буде так…
25.01.2020
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=862546
рубрика: Поезія, Духовна поезія
дата поступления 25.01.2020
Пора вже і ялинку прибирати,
Святковий час так стрімко промайнув,
Пів січня святкували ми завзято,
Але немає радості чомусь.
Цей присмак гіркоти розчарування
Пролазить через музики мажор,
Колючка горя з посміхом в єднанні
Безглуздо дивний шкрябає узор
І в совісті лишає слід болючий
Банкет єхидства у часи чуми,
Всі почуття клубком сплелись до кучі,
Там сміх, там сльози у часи війни…
Була ялинка, Новий рік і свято,
Складаєм кульки в ящик до пори,
Із побажань, яких було багато,
В душі одне – щоб не було війни!
23.01.20
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=862372
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 24.01.2020