| Сторінки (1/3): | « | 1 | » |
Чуєш стон?
Це дракон. У печері він сидить.
А твій воїн міцно спить.
Бачиш сон?
Твій дракон потягнувся, позіхнув,
Стріли вогняні метнув.
Він піднявся у весь зріст,
Витягнув зелений хвіст.
Він розкрив велику пащу –
Ненажерливий ледащо!
Це не сон.
Це дракон – у душі твоїй стоїть,
Тіло він твоє мертвить.
Чуєш стон?
Встань же, воїн, схаменись!
Дужо за меча візьмись!
Це не сон – це серця стон.
Вибір: ти або дракон?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=490657
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 06.04.2014
[i]Всем украинским женщинам...[/i]
В далекой северной стране
Не раз подходили мужчины ко мне.
Девушка, а вы кто такая? Вы ведь не наша,
Вы ведь другая?
Может Прованса теплое солнце
Вам осторожно стучалось в оконце?
Или же Бельгия родина-мать
Вас научила так выбирать?
Быть элегантной, ухоженной, милой,
Стильной и строгой, да просто красивой?
Странным казался мне этот вопрос.
Я – украинка, так, не всерьёз,
Этим мужчинам я отвечала.
Я УКРАИНКА! А я и не знала,
Что и сейчас, несмотря на наш век
Я – РОКСОЛАНА, я Человек!
Несколько строк для ясности. Стих пророс из личного опыта. Действительно, живя на Севере, были такие случаи. Это заставило посмотреть на красоту, ум и другие чудесные качества украинской женщины, которые есть в каждой из нас! Простите, стих родился на русском, ничего с этим не поделаешь. Хочу подарить его всем украинским девушкам и женщинам, от востока до запада. Мы уникальны и неповторимы! В нас живе душа нашого народу! Вірш про дві мови буде далі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=490563
рубрика: Поезія, Гражданская лирика
дата поступления 05.04.2014
Питала мати у сина,
Навіщо тобі Україна?
Щоб землю ногами топтати?
Щоб просто багатим стати?
Була б собі «хата з краю»,
А далі – «нічого не знаю».
Щоб дерево на межі…
Мій сине, що ж в твоїй душі?
Питала мати у сина,
Навіщо тобі Україна?
Щоб землю свою позабути?
Щоб голос її не почути?
Собі б просто сісти в літак.
Годинник швейцарський «тік-так».
Дістатись кордона, межі…
Мій сине, що ж в твоїй душі?
І втриче питала у сина,
Навіщо тобі Україна?
Щоб тіло своє розважати?
Щоб власний народ зневажати?
А потім зійти нанівець?
Ось і питанням кінець…
Мій сине, тут і межа.
Є час! Дай проснеться душа!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=490459
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 05.04.2014