| Сторінки (1/11): | « | 1 | » |
Пам'ятаю дві держави, дві країни,
Та лиш два однакові шляхи,
Що хотіли світ змінити на руїни,
На стару мапу нові штрихи -
Лягли і перекроїли, цілий світ,
Не дивлячись на біль, страждання.
Навіки забувши Бога заповіт -
То відбулося зла вінчання...
Була Чума, німецько-радяньська напасть,
Людей за шмат землі вбивала.
А скільки назбирала тих всіх чужих щасть
Допоки в світі панувала?..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=496725
рубрика: Поезія, Історична лірика
дата поступления 04.05.2014
У серці розігралася негода,
А за вікном все накрапає дощ.
Весняний дощ, вечірня прохолода,
Журбой лягає небо серед площ...
А небо, пролива дрібненьки сльози,
В душі знов розпочався буревій.
Знову дощі, дощі - такі прогнози,
Краплі лягають на уламки мрій...
Дощ, місто, вулиці і колір сірий,
Смутком злилися із станом душі.
Знаєш, я, дощем з журбою сповитий,
Пишу для Осені, сумні вірші...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=496502
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 03.05.2014
Навчіть, писати вірші із душею,
Іскру Божу, вкладати у слова.
Навчіть, ні! - Краще дайте панацею,
Поки моя думка іще жива...
Лише навчіть, не рахувати розмір,
А виливати душу, всю, сповна.
Навчіть, відчиняти той, новий вимір,
Де, душа мов лірика чарівна...
Прошу навчіть, мене, писати вірші,
Але так, щоб чіпляли за живе.
Щоб не було в них, а ні каплю фальші,
Словом душа, століття проживе...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=495961
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 30.04.2014
К чему, те пророчества скупые,
Ты, посылаеш каждый раз?
Предсказания судьбы сухие,
Обломки колких, острых фраз...
Расставлены меж многоточий,
Слова, что не слетели с уст,
Оставили в душе холод жгучий
И весь мир, показался пуст...
И, я, вновь читаю между строчек,
Судьбы помятое письмо,
Как здесь много запятых и точек,
Все шепчет, все совершенно...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=495949
рубрика: Поезія, Философская лирика
дата поступления 30.04.2014
Знаеш, твоя любов пройде,
Колись пройде той ніжний смуток,
Що у душі лишив відбиток,
остані сльози дощ вкраде...
Знаєш, на світі все не вічне,
Любов і та живе три роки,
Самотність наближає кроки,
Любов, має життя трирічне...
І знаєш, ти, це все побачиш,
Життя подарує такий шанс,
Пам'ять розкладе подій пас'янс
І лиш дощ вечором заплаче...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=495530
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 28.04.2014
Вже пишу вірші по новому,
В кожній строчці не щастя, лише біль.
У світові, цьому терпкому
Щастя виїла жорстока цвіль...
Вже пишу вірші по новому,
Душа лягає знову на папір.
Й без ножа ріже по живому,
Життя - душу, заштопану до дір...
Вже пишу вірші по новому,
То мені певно кара, за гріхи.
Й не ставлю ні крапку, ні кому,
Пливу лиш за течією ріки...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=495041
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 26.04.2014
Щодня я, закохуватимусь в тебе, знову й знову,
Щодня, щомиті, впродовж всього мого життя.
Я, кохатиму тебе, та твою казкову мову
В якій у віршах, душі твоєї відбиття...
І щодня з тобою зустрічатимуться світанки,
Такі легкі з ніжно-духмяним смаком кави,
Вітер вриватиметься у відчинені фіранки,
Ранесенько як лиш заграють перші барви...
Ранесенько як лиш роса на трави впаде,
Щоб не збудити тебе, тихесенько, я обійму.
І щастя та спокій до нас у двері зайде,
Тебе, лише поцілую і до серця пригорну...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=495027
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.04.2014
Видать не хотят сами великие Боги -
Чтоб мы, встретились снова, вновь,
Чтобы пересеклись наших судеб дороги
И я, обрёл твою любовь.
Словно Сиринга убегающая от Пана,
Ты, избегаешь меня всякий раз,
Вспоминаю образ из эфира и тумана,
И сениву твоих бездонных глаз.
Ты бежиш прекрасная Сиринга словно -
От моей всеиспепеляющей любви.
Без тебя на сердце грустно, пусто, томно -
И хочется сказать ты только позови...
Я улыбнусь услышав голос, твой,
Сердцем возрадуюсь, возликую душой,
Извини же меня за всё, о ангел, мой!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=494957
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 25.04.2014
Це сталося коли у місті панувала заметіль. Але це була незвична заметіль. Стояли дуже теплі дні і квітли: - магнолії, вишні, черешні, яблука, груші, абрикоси, бузок... Всього і не перерахуєш, що починає квітнути під ніжним сонячним промінням на весні.
Того дня маленьке кошеня пішло прогулятися до річки. Хоча була весна та сонечко так припікало, що здавалося, що то справжне літо. І кошенятко вирішило трохи скупатися. Та ви, спитаєте мене чи люблять кошеняти купатися? - Ну звісно люблять. Хоча й не всі. І ось наше кошенятко спустилося липовою алеєю до берега неглибокої проте стрімкої річки і стрибнувши у воду почало плавати. Раптом бачить дивного звіра, що йшов містком із пакунками спіткнувся та впав у воду. Звір був і справді дуже дивний куди не глянь - він був неначе у шипастих латах. Сотні ні тисячі маленьких голок стирчали із нього. Звір, а то був їжак, як певно, ви вже здогадалися - впав у річку де незграбно барахтався і репетував:
- Врятуйте! Я не вмію плавати! Допоможіть! Хто не-будь!
Кошенятко підпливло до їжака і мовило:
- Залазь мені на спину і я тебе довезу до берега. - Їжаку не потрібно було повторювати двічі. Він зловив свої пакунки і видряпася на спину кошенятка.
- Йой який же ти колючий! Навіщо тобі стільки голок?
- Це щоб збирати та носити їжу - яблука, груші, гриби. Саме зараз я ніс із базару покупки до дому, але під вагою впав у річку.
-Який ти чудернацький. Всю спину поколов. Ну ось ми і дісталися берега, злазь із мене.
-Дякую тобі. Вибач я не навмисно., а як тебе звати?
- Мене - Кошеня, а як тебе?
- А мене - Їжак, давай станемо друзями?
- Давай.
Ось так Кошеня спасло Їжака і вони потоваришували...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=494888
рубрика: Проза, Лірика
дата поступления 25.04.2014
На місті крил глибокі рани,
А крил немає вже давно.
І у душі лиш тільки шрами,
Життя скінчилось як кіно...
Остання сторінка романа -
Кохання добігло кінця.
І фінал, та наступна драма,
Все йде за задумом Творця...
Життя не дивиться у очі,
Гаптує у серці сліди.
А рани ті болять що ночі,
Сумом гіокої сльози...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=494683
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 24.04.2014
А може не було ніякої любові,
А був, то лише просто дивний сон?
Чому ж тоді губи покусанні до крові,
І серця чути тихий передзвон?..
А може не було ніякого кохання,
А, то лише закоханність була?
Чому ж надії ще дарують сподівання,
Чому ж і досі вірю я в дива? ..
А може, то все, все мені наснилось,
Чому ж солодкою була мара?
А на ранок усе це зникло, розчинилось -
Лиш кара пам'яті гірка...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=494679
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 24.04.2014