| Сторінки (1/21): | « | 1 | » |
Пройдуть роки,минуть століття,
Тепер у вчора відійде,
Завиє в вухах клена віття,
Життя,як хвилька промайне.
І ми забудемо минуле,
Свою історію страшну,
Як в смерті ми життя здобули,
Як стерли пам’ятку брудну
Ми здобули народну мудрість
і цілісність людських сердець,
Ми маєм нашу НЕЗАЛЕЖНІСТЬ,
Калину й синьо-жовтий прапорець.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=519963
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 27.08.2014
Колосся жита у моєму серці уже достигло,
Пустило корінь по моєму тілі,
У вени вдерлось і заполонило,
Мій розум,що загублений у зіллі.
Воно найперш з зернятка проростало,
Яке посіяли любов та віра,
А потім кров’ю поливалось
Від діл людей жорстоких та не щирих.
Вони гадали,що відростять зілля,
Що згублять душу і змарнують тіло,
Та щире материнське яблуневе гілля
Не допустило грішне та безжальне діло.
Воно прикрило моє серце,у тіні сховало,
Від палкого сонця віттям обійняло,
Краплями дощу все літо затопило,
Не дало прорасти житу мого тіла
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=514735
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 31.07.2014
Ми просто тіні й нічого більше,
А здавалося гори кісток
І робимо собі тільки гірше,
А ми лише глина й пісок.
Ми вдаємо, що любим когось,
А натомість ми всіх проклинаєм
Тільки б знати за що і чого,
Але й знати цього ми не знаєм.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=514734
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 31.07.2014
Спитайте ви мене чи я живу,
я відповім ,що так,
бо я людина,я люблю
я люблячий простак.
Спитайте ви мене чи я любов,
я відповім що ні,
бо Бог-любов,а я лиш так,
живу в його тіні.
Спитайте ви мене хто я,
я відповім: " Ніхто ",
я відповім,що я життя,
нездійснене в німого.
Ви запитаєте: "Чому? ",
я відповім: "Не знаю ",
бо я життя і я люблю,
і вибору немаю.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=509035
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 03.07.2014
Колись давно,ще за часів козацтва
свобода–воленька була,
але було одне нещастя-
земля кровинкою гула.
Та воля кров’ю омивалась,
свобода-шрамами й слізьми,
а душі шаблями карались
проти москальської грози.
У бій ішли із честю люди,
в бою хай милує Господь,
вернешся-буде честь усюди,
поляжеш-серце не заводь.
Козак-страшна була людина,
він голову мечем знімав,
та ще страшніш була година,
коли він руки опускав.
Він бачив все,що можна бачить,
він знає,як ловити кулі на льоту,
але ніколи не пробачить,
що втратив брата у бою.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=505236
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 14.06.2014
Ми досі діти. Ще маленькі діти,
хоча давно пора,
всім нам подоросліти
і йти в важке життя.
Забути, що таке колиска,
забути мамині слова,
забути смак іриски,
бо зайнята вже іншим голова.
Сховати свої мрії,
в шухляду у столі
й нехай вже пил пригріє,
ті мрії золоті...
Ми все ще діти,зовсім діти,
батьків своїх пилка любов
і хто ще зможе так пригріти,
як батьківська палюча кров..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=504643
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 11.06.2014
Цінуйте дім батьків своїх,
цінуйте кожну мить у домі,
бо так не буде у чужих,
як в рідному й просторому хоромі..
Цінуйте ви батьківський час,
бо мало залишилось жити,
вони зробили все для вас
і ще навчили всіх любити.
Цінуйте працю та любов,
цінуйте вірність,дружбу,
цінуйте щирих молитов
дружин своїх подружніх.
Цінуйте ви дітей своїх,
цінуйте гамір в домі,
бо будуть діти у чужих
з дружинами в хоромі..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=501872
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 28.05.2014
Я хочу владі написати
про те , що назбиралось за роки,
що ми не мусимо вмирати,
за їхні необдумані думки...
Я хочу владі написати
про те ,що бачу я щодня,
про тих людей,що йдуть за ґрати ,
зробивши вибір навмання...
Але не хочу владу ворушити,
бо хочу мирно жити я ,
бо хочу,щоб ніхто не вмів терпіти
й не знав владського каяття..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=501730
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 28.05.2014
Пусті слова запилюють нам очі,
Затулюють нам губи й відчуття,
Замилюють нам вуха в шумні ночі,
Словами гарантують почуття.
Вони співають нам про синє море,
Про сонце,трави і пісок,
Та хто ж впізнає це болюче горе,
Яке полонить гвардії з думок?
Слова - це войовничі і болючі речі,
З них починається людська війна,
Хтось може втратити себе доречі,
А хтось - знайти в них щирі почуття...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=501515
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 27.05.2014
Все давно вже проминуло,
Все життя ,як сон швидкий
Й повертаєш у минуле,
Щоб здогнати день гіркий.
І вже здається наздогнав,
І вже руками доторкнувся,
та раптом руку хтось поклав
і пальцями очей торкнувся...
Той день вже відійшов в минуле,
Той день у пам’яті відклався,
І стоїть на дні як затонулий,
Корабель гріхів й нещастя….
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=501304
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 26.05.2014
Іноді так хочеться спокою,
щоб ніхто не бігав,не кричав,
залишитись простим,самим собою
й сховатись від людських примар.
Залишитись простим,самим собою,
заглянути у глибину душі,
подумати у тишині покою
й залишитись на дні в небесному ковші...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=501303
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 26.05.2014
Дерева привітали весну цвітом,
А небо-сонечком жарким.
Земля ж покрилась рясним квітом,
А вітер-подихом легким.
Та люди хочуть спати,спати,
Та заблукати в небутті.
Й думки свої замком скувати-
Від повсякденної рутні.
Не хочуть весну зовсім знати,
А хочуть зиму зимувать.
Не хочуть справ багато мати,
А тільки лежачи співать.
Не хочуть долю вишивати
На чорному й тернистому сукні.
А хочуть очі закривати-
Від повсякденної брехні.
Та що ж поробиш!Всі ми люди,
Й життя закон наш не простий.
Й куди не глянь кругом,усюди,
Побачиш погляд не черствий
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=501189
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 25.05.2014
Ми люди різного покрою,
Але душа у нас одна.
Живемо з Божою іскрою,
А голова наша брудна.
Вдихнув у нас любов й ненависть
І вибір дав зробити нам,
Що вибрать нам:»Зробити користь?
Чи йти по зрадника стопам?»
Одні надію людству дaрять,
А інші- сльози і брехню,
І вже здається глузд наш варять,
І настромляють на стрілу.
Ні слова не дадуть сказати
Й думки всі заберуть собі
До того ж, ще й начнуть карати,
Й доведуть всіх до стрільби.
А самі їстимуть ікру
Й сидітимуть в м’якеньких кріслах,
Коли ж людей життя вже на кону,
І заплановане по днях і числах
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=501136
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 25.05.2014
Весна уже не та,яка була раніше
холодна та вогка-захоплює бистріше,
ті душі і серця,що вже давно не знами
поклали за життя, воюючи з братами.
За щастя,за любов,
за мир у всьому світі,
за дух козацький,забутий ще давніше,
за спокій дочки,матері ,дружини,
пішли з життя за рідну Україну...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=501002
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 24.05.2014
Я йду у світ шукати змін.
Я йду туди , де світ світліший,
Я йду туди , де люди без ядучих змій
зустрінуть і одарять поглядом теплішим.
Я йду вперед, біжу на світло,
іду у світ, щоб правду віднайти.
Коли ж не знаю хто,тягне за шию,зміями обвиту
й кричить:"Уб'ю,Заріжу,На кіл посаджу!"
Але я йду шукати долі
і правду знаю віднайду.
Іду, щоб вмерти не в неволі,
а йду, щоб вмерти на яву!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=501000
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 24.05.2014
Влада?А що таке ця влада?
Добро чи, може, зло?
Це грішна та постійна зрада!
Яке ж воно добро?
Ми дозволяєм їй творити нашу долю,
А самі робимо ілюзію із мрій,
Коли ж, в цей час, вона полонить нашу волю,
В замін на те, що ми довірилися їй.
Вона плює байдуже в наші душі,
А в серце обіцянками блює,
А ми приймаємо це все, бо мусим,
бо хочем вірити, що нас ніхто не вб'є...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=500625
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 22.05.2014
Людей катують можновладці,
а люди терплять та мовчать,
і Бога молять рано-вранці,
щоб Він послав їм благодать.
В церквах жили,поклони били,
чекали чуда і добра,
морями сліз ікони вмили
й молили Господа Отця...
Але в людей терпець урвався
і всі прокинулись від сну,
пішли боротися за щастя,
за Україну ще живу.
Бо Україна довго спала,
й не чула ,що вона вмира,
в вогні корупції палала,
від депутатського пера.
Вони казали ,що ми "бидло",
що ми бандерівці дурні,
але не бачитимуть світла,
як понесуть їх у труні!
Нехай боїться нас Росія
і Путін нігті хай гризе,
бо нездається Україна,
Якщо пролита кров уже!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=500542
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 22.05.2014
Народ здурів,здуріли й Боги,
І світ здурів й здуріло все:
Поклали голови під ноги,
́́А розум свій в туге кільце.
Забули те, що мати вчила
Й того, що батько научав,
Придумали собі ,що мають крила,
Проте ті крила, як в курчат.
Придумали ,що знають все,
Проте й нічого знать не хочуть
Скували дурістю лице,
А вивільнить уже не можуть.
І щедрість в гордість заховали
Та жадібність залишити одну,
Любов під гроші закопали,
А душу в голову дурну
Якби ж могла змінити все,
Відмити бруд з душі народу,
Та люди бачити лиш хочуть те,
Що відомо лиш одному Богу…
́́
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=500334
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 21.05.2014
Жахливі спогади кричать у вуха
і плач, і стогін, й сумний вий.
І ходять люди,наче сонні мухи,
нічим не збуджені у місті своїх мрій.
Вони блукають,бродять і живуть,
та тільки душі їх на волю рвуться,
та люди стримують і волі не дають
і всередині,мов об стіни б'ються...
́
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=500330
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 21.05.2014
А знаєте,що люди це птахи
поважні та граційні альбатроси,
що мають крила золоті вони,
якими струшують ранкові роси,
що мають дім безпечний в небесах
і волю над безмежним океаном,
що мають подих свіжий у лісах
і владу над морським туманом.
Та все ж знайдеться те крило,
яке до себе зможе приручити,
захопить погляд ніжності в полон,
а серцем - розум заручити...
́
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=500271
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 20.05.2014
А небо плаче краплями дощу:
Воно оплакує мій день прожитий,
Що не знайшла я істину просту,
А сором мій ще досі не прикритий..
Воно сумує за моїм життям,
Даремно і бездарно пролетівшим,
А сльози,заблукавши між гіллям,
Сумують за повітрям всиротівшим
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=500270
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 20.05.2014