| Сторінки (1/4): | « | 1 | » |
Грусть всегда на порядок выше,
чем мне пишется о тебе...
Только вот… за окном мальчишки
затевают игру и бег,
просто светятся эти лица,
что лишь детство и знают, да…
Просто мне до сих пор вот снится,
что летаю... Так, ерунда...
И вприпрыжку – вдогонку лету,
и за бабочкой на лугу...
И найти для себя ответы -
только в счастье... Да, я могу!
И дождинки в моём июле
собирать лишь губами, да,
и писать без конца «люблю я»,
что - я чувствую – навсегда,
и ещё – с летним солнцем спорить,
объясняя, что нужно быть
чуть нежнее, и все повторы,
что не прошены у судьбы,
но приносят всегда… экзамен -
биться в кровь, но сдавать, сдавать...
Это счастье! Ещё – признаний
бесконечные кружева,
что тебе я… сплетаю сердцем,
неизменно и нежно так,
чтобы день не казался серым -
твой, любой – просто никогда.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=504091
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 09.06.2014
А раны – лучше не солью, лучше корицей…
Просто такой вот особый на всё рецепт –
чтобы любить и в этом совсем раствориться,
чтобы счастливой быть... Да, и в одном лице!
Просто попробуй, когда не хватает смыслов,
а обожания – чувствуешь – перебор,
просто дождям улыбнись, чтоб лишнее смыли...
Всё, что останется – будет всегда с тобой!
Капли и облачность, солнце, солёный ветер…
Штиль и вулкан... Только нежность – за этим всем.
Просто люби! Он же стоит того! На свете
нет вот таких – априори весь мир не сер,
цвет проявляется только нежностью тёплой…
Что и в глазах – для него, и в сердце - навек.
Просто храни! Он же стоит того! И только…
не растворяйся – а ранам своим не верь.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=503724
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 07.06.2014
Така собі маленька лялька Вуду…
Руда та зрозуміла геть усім…
Та… мізки в неї, мабуть, голлівудить,
бо вже не вперше дивиться у синь,
та... випробовує крильми повітря,
співає… травень, і знаходить глузд
в усьому, що звучить для неї… вістрям,
що розтинає ранок – «вжи…» та «лю…»
Щось спільне є – кохати, відсікати
минулого обтяжливі слова,
думки та сумнів, навіть серця лати,
що не потрібні зовсім, бо… права
лишень весна – в найкращому з польотів
крил має бути тільки… ні, не два,
чотири тільки! І думки вже всоте
до нього линуть, мрією – дива,
усі шляхи, дахи, міста і… тишу,
польоти, мрії, сонце, навіть тінь –
все розділити, щоби… вдвічі вище,
прекрасніше… Та разом – назавжди!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=501367
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 26.05.2014
…А отже, вкотре не вимірюй долі
на міцність побажань тобі добра…
Та все ж… вартує щастя… пуду солі,
та сліз гірких, без вранішніх розрад,
та хмар вартує, линуть що… на прощу…
Так, саме хмари, саме в вишині…
Стежок гірських, коли вже… неспроможна,
бо саме… друге дихання та ніч,
і третє та світанок… всі у змові,
не проти тебе - проти нього все…
Ти серцю вір! Бо, лиш в єдинім слові
воно всю правду-істину несе…
І слово це – кохаю! Так, звичайне,
одне-єдине, сенси всі добра,
щасливі сенси травня, небокраю,
та посмішка, котрою кожен раз
і мусиш зустрічати… сіль та гори,
бо вже за рогом… Віра є завжди,
що стане… найніжнішою з історій
твоя! Найщасливішою – так, ти.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=501366
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 26.05.2014