Dunkan

Сторінки (1/1):  « 1»

Біль

Вони  співають:  
Ще  не  вмерла  Україна.
Ще  досить  м"яса  на  її  кістках!
І  з  насолодою  встромляють
В  її  тіло  вила  -
Смакуя  жах  і  біль  в  її  очах.

Чи  то  є  люди,  чи  це  зграя  вурдолаків?
Нема  ні  сорому,  ні  честі,  ні  жалю.
Вони  відносять  квіти  Кобзарю,
Але  ж  !
Гризуться  проміж  себе
Наче  б  то  собаки!

Ми  всі  перетворились  на  тварин!
Одні  є  хижаки,  а  інші  -  вівці.
Та  всі  гуртом  ми  відриваєм  крильця,
Ще  в  навіть  не  народжених  дитин.

І  рідний  край  мій,  де  пісні  лунали,
Де  розквітало  радісно  життя,
Перетворили  на  страхіття  справжнє.
Нема  тепер  пісень,  а  є  війна.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=501841
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 28.05.2014