В.Сайко

Сторінки (1/1):  « 1»

Холод



Буває  холодно  коли  немає  теплих  слів
Буває  холодно  коли  не  знаєш  що  сказати,
І  ти  лиш  господа  благаєш  щоб  зумів
Не  впасти  на  півслові,а  устати.

Ти  закриваєшся  від  всіх  на  мідний  ключ
Який  ховаєш  не  під  серцем,не  в  кармані
І  скільки  ти  себе  з  середини  не  муч
А  правду  ти  довіриш  тільки  мамі!

І  холодно  коли  ти  губиш  щирий  дух,
І  посмішка  без  зморшок  під  очима
І  знаєш  що  не  скажиш  правду  в  слух
Бо  такий  світ,а  ти  у  нім  людина.

Буває  холодно  ,що  аж  до  синіх  губ
Буває  холодно  й  мурашки  по  всім  тілу
І  чай  тут  не  поможе,  ні  гарячий  суп,
Тому  що  правду  вимовить  ти  не  зуміла.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=506772
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 23.06.2014