Юрij Бyжaнuн

Сторінки (2/135):  « 1 2 »

Теща має вміння

Має  теща  моцне  вміння
"Діставати"  до  «кипіння».
Зять,  доведений  до  «точки»,
Підізвав  умить  синочка:

-Глянь,  у  бабці  губа  трісла.
Збігай,  крем  візьми  на  кріслі
В  кухні.  То  –  найліпший  бренд.
Називається  «Момент»!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1026775
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.11.2024


Давній спогад.

На  повіках  Твоїх  сніжинки,
Ніби  перли,  переливаються.
Загубилася  щастя  стежинка,
Тебе  кликав  –  не  озиваєшся.

Ти  сховалась  в  далекому  гаї,.
Увійшла  –  він  покрився  цвітом.
На  дорозі  стою,  щось  чекаю…
Усі  напрямки  –  безпросвіток..

Всі  сліди  замело,  забуто,
Хоч  наосліп  пройшов  багато.
Все  реально,  та  не  збагнути,
Що  закінчилось  непочате…

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1019429
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.08.2024


Осінні дні. Дощі періщать.

Осінні  дні.  Дощі  періщать.
Про  літо  спогади  примарні.
І  з  кожним  днем  зима  все  ближче:
Прасує  форму  санітарну.

Морози  -  щирі  наші  друзі.
Доб'ють  заразу  усіляку.
Та  озеленених  ілюзій
Чи  здатні  вичистить  клоаку?

Ця  огидь  нищить  наші  мізки,
Услід  екранним  зомбуванням...
І  новий  Рубікон  так  близько,
І  знов  готові  на  заклання
Нести  свій  голос.  Нові  сльози...

Різдвяні  вдарите,  морози?!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=958970
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.09.2022


Враження від розглядання "полотна" - 7. Гіппопо.

В  природі  дивна  сталась  плутанина  –
у  Африці  завихривсь  сильний  нурт  
і  з  тропіків  заніс  на  полонину  
гіппопотамів  тупотливий  гурт.  

В  холодному  тумані  їм  незвично  –  
їм  голодно  і  не  до  шлюбних  ігор...  
Ти  домалюй  тропічну  їм  травичку,  
Іринко,  і  долину  річки  Нігер...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=948350
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.05.2022


«Привіт» любителям кернеса

«Привіт»  любителям  кернеса
Ракетами  шле  вова,
А  більшість  далі  «ні  бельмеса»
У  солов’їній  мові..

Не  знаю,  чи  дійде  таким
У  чому  їх  провина;
А  над  містами  -    чорний  дим
Й  ховає  мати  сина…

Говірку  мокшівських  боліт
Орда  прийшла  спасати,
Хоч  український  родовід  –
Чи  не  у  кожній  хаті…

Струснути  з  себе  цей  наліт,
Цю  ницу  матерщину  -
Очиститься  довкола  світ…
Все  буде  Україна!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=948349
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.05.2022


Ми – полігон для їхніх технологій

Ми  –  полігон  для  їхніх  технологій,
Ми  алілуємо  чужинським  зайдам,
Наш  компас  збився  десь  на  півдорозі  -
Своїх  Богів  могил  тепер  не  зна́йдем.

У  наших  мізках  медіа–клоака,
Приборкать  грантом  модно  наше  Слово,
З  книгарень  Гарі  Поттер-вурдалака
Врікає  солов’їну  нашу  мову.

Наш  побут  -  зомбоящика  ми  бранці.
Родини  переймають  серіали,
Веселі  і  кмітливі  обріза́нці  
Прайм–тайми  засмітили  всіх  каналів.

За  прізвищем  шляхетним  чи  козацьким
Єрусалимський  козачок  сховався  -  
Маніпулює  виборцями  хвацько,
У  коридори  владні  затесався.

Допоки  ж  оті  чорні  вражі  сили
На  нашім  жируватимуть  добрі?
Повстань,  Дажбоже  праведний,  з  могили
І  потопи  всю  нечисть  у  Дніпрі!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=882749
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.07.2020


Містечко моє

У  Всесвіті,  на  краєчку,
десь  на  планеті  Земля
стоїть  маленьке  містечко,
в  котре  закоханий  я.

Там  пестить  берег  високий
священна  Божа  ріка;
з  етеру  едемський  спокій
у  серце  моє  блука.

Акацій  духмяний  запах
гармонії  додає...
Нехай  не  на  кожній  мапі
знайти  містечко  моє.

Сокаль  -  ти  моя  планета;
і  -  мій  загублений  світ.
Єство  -  у  нестримнім  леті
до  тебе,  допоки  літ...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=882655
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.07.2020


Дияволиця

Ти  не  жінка  –  ти  дияволиця!-
Кола  пекла  у  тебе  в  спідниці  -
Там  твоя  наймогутніша  зброя,
А  жіночність  давно  поза  грою...

Знаєш  ти  як  ржавіє  гармата?-
Й  по  воронах  не  зможеш  стріляти...
Ще  й  обриднуть  тілесні  принади  -
Тим  що  лишиться  вже  не  зарадиш...

2006

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=598493
рубрика: Поезія,
дата поступления 08.08.2015


Стихії

Ти    сприймаєш    стихії,    
                                                           що    тебе    оточують...
Синім    небо    приймаєш,    
                                                           з    нього    дощик    рясний.  
І    приймаєш    ти    Сонце,    
                                                           що    засліплює    очі.  -
Безпорадна    ти    часто
                                                           на    тлі    різних    стихій.


Крижани́й    часом    вітер
                                                           твоє    ранить    обличчя  –
Як    природні,    сприймаєш
                                                             їдкі́    підступи    ти...

Рятівну    чому    ж,    люба,
                                                             ти    стихію    не    кличеш,
Ту    що    пристрасти    планом
                                                             захистить    два    світи?

2007

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=598491
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.08.2015


Закат угас… ( з раннього )

Закат    угас    и    тишина
Берет    верх...
                                             В    небе      полудремном
Плывет    красавица    Луна,
Скользит    легко    и    монотонно.

Она    пленяет    наши    взоры,
Добрее    делает    она,
Все    позабыты    в    мире    ссоры
Когда    над    ним    парит    Луна.

Мир    в    восхищении    притих,
Пленившись    лунной    красотою…
Во    власти    линий    неземных
Наедине    стою    с    тобою.

Ты  –  неземная,    как    Луна  -
Тебе    сказать    хочу    об    этом…
Во    всей    Вселенной    ты    одна
И,    как    Луна    царит    над    светом,
Ты    властвуешь    в    душе    моей...
До    редких    встреч    часы    считаю.
И    с    каждым    днем    люблю    сильней,
Хоть    ты    любить    не    обещаешь.

Луна    скрывается    с    рассветом,
До    вечера    прощаясь    с    миром,
Я    остаюсь    один    и    сердцем
Чуть    задеваю    струны    лиры…      

Звучит    мелодия    души,
Где    грусть,    любовь    и    нежность    вместе...
Скрипит    перо,    мол:  
                                                                         –  Допиши,
Душа    слова    -  пусть    будет    песня...

1985

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=597904
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 05.08.2015


Гумор. Язик пером веде?

                                                                                                                     
Язик  пером  веде?  Тоді  рука
Лиш  опосередковує  злегкА...

Коли  бздури́  лягають  на  папір  -
Перо  йде  язику  наперекір?

Котрий  найсправедливіший  вердикт  -
Перо  зламати?  Вирвати  язик?

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=592819
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.07.2015


Гумор. Таке ся стало :-)

Діставав  тобі  зірку  з  неба  -
Найяскравішу,  найгарнішу...
Та  відпала  така  потреба  -
ти  дістала  мене  раніше.  :-)

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=592675
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.07.2015


Дарованы нам Небом совпадения

Дарованы    нам    Небом    совпадения…
Однажды    ты    случайно    пробежала…
Казалось,    прожил  –  вдруг    одно    мгновение
Повторной    встречи  –  жизнь    пошла    сначала!
Творец,    я    восхищаюсь    твоим    Гением…

2005

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=573396
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 10.04.2015


Поцілунками тебе я осипаю

Поцілунками    тебе    я    осипаю,
Їх    приймаєш    часто    досить    стримано  –    
Тим    моє    кохання    прирікаєш
Прохачем    стояти    на    колінах.

Тягнуся    до    тебе    щохвилини,
Поряд    ти  –  в    моєму    серці    рай.
Лиш    благаю:  -  під    мої    коліна
Гострий    щебінь    більш    не    підсипай.

2005

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=573391
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 10.04.2015


Весняний сонет

Весня́ні    натяки.    
                                                     Природа
Тепла    оголює    мечі.
Проте,    мороз,    неначе    злодій,
Краде́ться    містом    ще    вночі.

Візьме́    бурульку    десь    підвісить,
Щось    підморозить    де-не-де.
Та,    загало́м,    весняним    змістом
Наповнення    довкілля    йде!

Нехай    засніжені    поля    ще    -
Віщує    це    надурожай.
Відлигою    природа    плаче.
Стає    синішим    небокрай.

Ярилові    хвалу    возносим    
За    сніжну    зиму    -    щедру    осінь.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=561396
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 21.02.2015


Весною уже сонце повернулось

Весною    уже    сонце    повернулось...
До    Ознак    цього    я    ніяк    не    звикну  -
Розтанув    сніг,    не    прибраний    із    вулиць,
ОгОливсь    мотлох,    викинутий    з    вікон.

Підсніжники    заполонили    місто.
В    спустошеному    лісі    таловини
Чорніють,    зяють    траурним    намистом...
Це  -  матері,  що    втратили    дитину.

ПонІвечене    голосИть    довкілля    
Над    звичаями    нашого    народу…

Колись    Надсила,    пІдстилка    застільна...  
Весна    іде!    Тремти    і    плач,    Природо!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=560599
рубрика: Поезія,
дата поступления 18.02.2015


Моя інтеграція

Я  мрію  приєднатись  до  Брунею!
Бо  вірю,  що  не  правлять  там  гебреї
І  не  крокують  там  парадом  геї.

Нема  попів  зажерливо-нахабних
І  цар  у  звірів  там  -  не  наша  Жаба...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=549522
рубрика: Поезія,
дата поступления 07.01.2015


Можете мене убити за цього вірша, але такі мої переконання…

Макети  зорельотів  із  хрестами,
Немов  ті  башти  з  острова  Саракш,
На  капищах  отруйними  грибами
Вросли  і  щез  сакральний  простір  наш.

Дажбог  тисячоліття  у  екзилі,
У  вотчині  -  щоп'яний  місяць  спів.
Зомбуючий  бенкет  Руїни  сили...  
Родився  той,  хто  Наше  все  убив.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=545289
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.12.2014


Горизонт недосягаем ( з дуже раннього )

Горизонт    недосягаем    –
Всем    известно    это.
Все    мы,    братцы,    это    знаем...
Но,    быть    может,    где-то
Отыскаться    может    парень
Что    по    ста    причинам
Этой    истины    не    знает...
Вот    чудак–мужчина!

Молодец    лихого    нрава,
Поругавшись    с    нами,  -
Он    пойдет    туда,    где    встало
Солнце    над    полями!

Он    пойдет    сквозь    грязь,    сквозь    вьюгу,
Падая,    вставая,  -
В    одиночестве,    без    друга,
Цель    свою    лишь    зная.

Весь    измученный    дорогой,
Все-таки    сумеет
Горизонт    рукой    потрогать
Этот    парень    смелый.

Он    на    радугу    взберется
И    рукой    Светило
Тронет    и    не    обожжется
Паренек    счастливый!

Постулатам    вызов    кинул
Дерзостью    своею
Парень...    И    за    ним    уж    ринут
Тысячи    смелее...

Лишь    пример    здесь    яркий    нужен
Смелости,    упрямства,  -
Чтоб    пройти    сквозь    ветер    вьюжный
Черствости,    педантства.

Так    пусть    славятся    ребята,
Что    сквозь    тяжкий    труд,
Наплевав    на    постулаты,
К    новому    идут!

 1980

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=543705
рубрика: Поезія, Гражданская лирика
дата поступления 14.12.2014


Ничто не повторяется в природе ( з раннього )

Ничто    не      повторяется    в    природе...
Ничто    не      возвращается,      уйдя
Туда    где    нету    споров    о    погоде,
Туда    где    нет    ни    снега,    ни    дождя.

Туда    где    град,    стуча    по    крышам,
Не    нарушает    тишины;
Туда    где    времени    ход    слышен
и    где    условности    смешны.

И    в    этом    мире    глупо-странном,
Где    все    идет    само    собой,
Я    обрету,    вконец,    желанный
Но    раздражительный    покой...
...........................................

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=534924
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 05.11.2014


У рідкісні миті блаженства

У    рідкісні    миті    блаженства
Тебе    пригорну    я    до    себе.
І    знову    наповниться    сенсом
Усе    навколишнє...
                                                               На    небо
Полинемо,    мила,    
                                                               удвох    ми,    
Подалі    від    світу...    
                                                               І    зорі
Сплетуться    в    яскравому    колі,
Котри́м    я    тебе    увінчаю...
І    ти,    зачарована,    догму
Засвоїш:    
                             -  тебе    я    кохаю!

І    істин    найвищих    музика
В    серця    наші    буде    вливатись,
Найтяжчою    карою    буде    нам
У    грішні    тіла    повертатись.

2005

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=533712
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 31.10.2014


Ти прийшла у світ

Ти    прийшла    у    світ
                                                       божественна    і    бездоганна,
Небом    послана    для
                                                       поклоніння    й    упадання...
Як    ти    поряд    мене  –  
                                                       шлю    Всевишньому    осанну        
За    найвищу    милість  –  
                                                       несподіване    кохання.

В    сутність    дня
                                         сьогоднішнього    
                                                       дивлю́ся    з    подивом,
Збагнуть    не    здатен,    
                                                       що    довкола    відбувається  –  
Час    і    мене
                                 спинив    параліч...    
                                                       З    твоїм    подихом
Все    ожива    
                             та    не    впізнати  –  
                                                       світ    міняється.

У    твоїм    світі    я,
                                                       звіряюсь    з    твоїм    часом,
В    проміннях    аури    
                                                       твоєї    зігріваюся...
Як    за́тишно    мені!  –  
                                                       Чи    не    занадто    ласий
Цей    шмат    життя,
                                               моя    кохана?  –
                                                       Не    зізнаюся...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=531675
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 22.10.2014


Враження від розглядання "полотна" - 6. Нессі 2

Позатихали    відлуння    агресій,
Світ    насолоджується    тишиною  -
Лиш    благородна    і    праведна    Нессі  
Гідно    завмерла    між    миром    й    війною.

На    блокпості    під    горами    "бурдовими"
Ящур    геройський    не    сміє    дрімати  -
Зброя    зенітна    там    є    замаскована,
По    еНЛОнавтах    готова    стріляти.

А    зв’язковИй,    що    вухастий    на    дереві,
Від    "богомаза"    одержав    вказівку:
 -  Відблиск    помітивши    лиш    фіолетовий,
У    відповідальну    полинуть    мандрівку  -
РозголосИть    про    загрозу,    що    виникла,
Браттям    своїм,    по    тривозі    підняти    
І    ворогів    замахати    всіх    крилами,
ДзьОбами    гострими    їх    задовбАти.

Ворог    втече,    а    планета    все    спатиме,
Навіть    нічого    про    битву    не    знаючи;
Лиш    "богомаз"    далі    щось    малюватиме,
Крізь    криві    зуби    собі    посміхаючись...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=531487
рубрика: Поезія, Літературна пародія
дата поступления 21.10.2014


Враження від розглядання "полотна" - 5. Нессі

Озон    пожерли    еНЛОнавти    кляті,
Природа    гине    в    лапах    фіолету…
І    в    радіоактивному    сум’Ятті
Лиш    Нессі    здатна    врятувать    планету.

Вона    хвостом    розвіє    все    проміння,
Агресорів    у    “нескафе”    зітрЕ  -
Відродить    світ...    А    він    її    сумлінно
У    клітку    заганятиме    вкотрЕ.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=531483
рубрика: Поезія, Літературна пародія
дата поступления 21.10.2014


Враження від розглядання "полотна" - 4

Оце    картина!..    Змучений    пейзаж...
Типаж,    котрИй    усім    давно    приївся...
І    навіть    голуб,    увійшовши    в    раж,
Над    нею    справедливо    поглумився...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=531253
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 20.10.2014


Враження від розглядання "полотна" - 3. Пейзаж

Над    плесом    річки    третьої    планети
Постали    ще    небачені    гігантські
Ці    перекотиполе    марсіянські,
Мутанти    й    навіть    трішечки    естети.

Та    вже    туманом    стЕлиться    пліснЯва,
Що    прагне    цю    ідилію    порушить...
І    виповзні    з    кармічної    калюжі
Не    проти    теж    поснідать    на    халяву.

А    за    горАми    юпітеріянці
Експансію    готують    у    долину
Щоб    зруйнувати    Мудаля    хатину,
Де    він    нахляпує    пейзажі    вранці.        

Чекають    світ    ще    й    неокатаклізми
У    час    розвинутого    мудалізму.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=531220
рубрика: Поезія, Літературна пародія
дата поступления 20.10.2014


Враження від розглядання "полотна" - 2. Натюрморт

ВтопИть    лимон    в  вишневому    компоті,
Позбавить  бідні  устриці    життя  -
До  цього  закликає  нас  робота
місцевого  жорстокого  "митця".

НаколУпав  очей  він  десь  зелених,
ВишЕнь    прозорих    з    гнилі  відібрав;
І    листя  з    винограду,  а    чи    з  клену
По  скатертині  брУдній    розметав.

Гарбуз    в    гібриді    з    манго    й      авокадо
Брунькується  на    тлі    ягІдок    вовчих...
І    все  це    намальовано    заради,
ЗадлЯ  того    щоб    з’їсти    все  це  мовчки.

Лиш    оком    кинь    на    натюрморт        цей        “славний”  -
Комашки    де,      де      робачки,    де    миші?  -
Вони    там      були    і    наїлись    явно,
І    упокоїлись  у      вічній    тиші...

Ця    чорна    магія    велить    "митцю"  присісти
І    решту    вовчих    Ягідок    доїсти...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=530758
рубрика: Поезія, Літературна пародія
дата поступления 18.10.2014


Враження від розглядання "полотна" - 1

Притрусив    сніжок    усі    доріжки,
Річку    сива    покрива    шугА;
На    поверхні    курячі    лиш    ніжки...
Де    ж    хатинка?    Бабця    де    Яга?

Між    дерев    дрімучим    темним    лісом,
Навіть    по    засніжених    полях    
Вже    луною    бродить    поголісся
Що    Бабунцю    Йожку    трафив    шляк;

Що    сякА    художниця    Ірина,
Економлячи    матеріали,
Взяла    і    бабусину    хатину
На    рахітних    лапках    написала.

Обплела    хатинку    сальмонела,
Розхитала    й    кинула    в    канаву  –
І    втонула    наша    Язя,    вмерла,
Бо    не    вміла    плавать  –  лиш    літала.

І    зімкнулися    фатальні    води,
ЗакінчИлась    казка    у    глибинах...
Траур    в    тридесятім    царстві…    Годі
Відвертати    помсту    від    Ірини.

Змій    Горинич    уже    диха    жаром,
А    Кощій    гострить    свою    сокиру...
Порятунку    спроби    усі    марні  –
Цей    конфлікт    не    закінчИться    миром.

Птиця    Сірин    підгострила    пір’я,
А    Павук    готує      павутину...
Лиш    один    є    шлях    до    перемир’я  -
Перемалювать    свою    картину.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=530547
рубрика: Поезія, Літературна пародія
дата поступления 17.10.2014


Нам знову обирати менше зло

Нам    знову    обирати    менше    зло
І    наступать    на    ті    ж    самі́    граблі́  -
Нести́ме    в    урни    місто    і    село
Свої    надії,    знов    непрохідні.

Весь    спектр    кольо́рів,    символів    і    знаків
Розкинув    павутинням    лохотрон.
"Бігморди"    і    прапо́ри    усілякі            
Довкола    засмітили    горизонт.

Прозахідні-просхідні    мегаблоки
Духовність    заганяють    у    намет.
Сіон    домінуватиме    допоки?
Де    ж    ти,    наш    вітчизняний    Піночет?!

Знов    реве    на    майдані
Зазомбований    натовп…
Як    багато    їх,    Господи…
Їх    не    здолати…

2005

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=529864
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 14.10.2014


Не серчайте, Богиня

Не  серчайте,  Богиня,
будьте  столько  любезны
что  пиита  в  унынья
Вы  не  сбросите  бездну.

А  не  то  сотворит  он
что  еще  не  видали
и  букетами  рифмы
разбросает  в  астрале.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=529376
рубрика: Поезія, Шутливые стихи
дата поступления 12.10.2014


Я шепочу постійно твоє ім’я

Я    шепочу    постійно    твоє    ім’я́...
Це  –  молитва,    це  –  медитація.
В    твоїм    імені    магія    є    своя
І    своя    прихована    грація.    

В    твоїм    імені    сила    космічна    є,
В    твоїм    імені  –  сяйво    зоряне.
Твоїм    іменем    сонце    щодня    встає  
І    щодня    сідає    за    го́рами.

Твоє    і́м’я,    як    Віра,    живе    у    мені
І,    як    ангел    мій,    оберігає.
З    твоїм    іменем    легше    в    найтяжчі    дні,
З    ним    ночами    мандрую    в    астралі.      

Найпрекрасніша,    найзагадковішая
Та,    хто    носить    божественнеє    це    ім’я́.

2006

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=529374
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 12.10.2014


Ти – Богиня…

Поза    сумнівом,    ти  –  Богиня...
Сам    тебе    до    небес    я    возніс.    
І    тепер    ритуал    поклоніння
Моїх    буднів    наповнює    зміст.

Я    кладу    на    олтар    нову    жертву
І    останню  –  моє    це    життя.
І    благаю,  -  прийми,    бо    нестерпне
Без    обожненої.
                                                   Каяття
Я    молитвою    шлю.
                                                   Ще    благаю
Щоб    простила    мої    ти    провини...

Грішний    світ    знов    осяй,    Неземная,
Храм    Кохання,
                                       освячені    стіни.

Воздвигаю    повітряні    храми,
Де    єдиний    я    прихожанин...  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=528611
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.10.2014


Гигиеническое ( для вельми обізнаних… )

Невежд    как    будто,    с    авантюры    прытью
В    Европу    нас    активно    завлекают...

И    лишь,    глядя́    на    "Даму    с    горностаем",
Сарказма    умиленьем    постигаю                    
Весь    смысл    Географических    Открытий.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=528178
рубрика: Поезія,
дата поступления 06.10.2014


Що відбувається?

Що,    кохана,
                                 відбувається    між    нами,  
Що    за    темінь
                                 прагне,    люба,
                                                                         розлучити    нас?
На    надриві    серце,
                                 розум    мій    на    зламі  –
Не    сприймаю
                                 і    не    вірю  -
                                                                   хай    не    все    гаразд.

Я    встелю́
                                 увесь    твій    шлях,
                                                                                 Богине,    квітами,
Щонайкращими,
                                 твоєї    вроди    гідними,
Щоб    вибоїнами,
                                   ними    перекритими,
По    житті
                                   ти    м’яко    крокувала,
                                                                                             рідная.

Я    суворо
                                     пильнуватиму
                                                                           щоб    свіжими
Були    за́вжди
                                     килими́
                                                         живі    квітучії,
Твоя    аура
                                     щоб    пахощами    ніжними    
Відокремила    би    нас
                                     від    світу    злющого.

Ти    мені    довірся,
                                     руку    ти    мою    візьми.
Разом    ми  –  це    цілий    світ.
                                     Самотні  –  між    людьми....  

2007

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=526218
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 27.09.2014


Ти, насправді, - така беззахисна

Ти,    насправді,  -  така    беззахи́сна,
Хоч    вдаєш  -  ніби    люта    левиця…
Хто    в    це    вірить  –  нехай.
                                                                         –  Нема    змісту
Розчаровувать...
                                                         Але    критися
Не    потрібно    від    мене...
                                                                                     Я    знаю,
Що    ти    ніжна    і    лагідна,    мила,
Що    життєві    незгоди    терзають,
Як    і    всіх,    тебе    також...
                                                                                     Втомилась
Ти,    тендітна,    їм    протистояти
І    тому    таку    маску    наділа...
Та    даремно    це  –  захищатиму
Від    усіх    негараздів    довіку
Я    тебе,    найніжніше    котятко.
Дням    щасливим    не    знатимеш    ліку,
На    колінах    складу    тобі    клятву:  -
Від    усього    на    світі    лихого
Я    собою    тебе    закриватиму...
Всі    удари    прийму    я    і    Бога
Бути    добрим    до    тебе    благатиму...

День    прийшов.    Віддзеркалюють    очі
Твою    душу    щасливу,    кохана.  
Що    в    подяку    від    тебе    захочу?  –
Лиш    мої    заціловувать    рани…

2005

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=526022
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 26.09.2014


Путь житейский усыпан сюрпризами ( з раннього )

Путь    житейский    усыпан    сюрпризами...  –
Впору    ль    фатуму    волю    вручать?  -
И    ищу    я,    ищу,    так    бессмысленно,
Что    начертано    мне  потерять.

Было    время,    увидев    случайно,
Любовался    тайком    я    тобой.
Ты    была    слишком    юною...    Странно,
Но    растаял,    исчез    мой    покой.

Что    сказать    тебе    мог    я,    малышка?  –
Ты    могла    ведь    меня    не    понять...
Оставалось    мне    редко,    неслышно
Облик    твой    неземной    созерцать.

Пришло    время,    опять    предо    мною
Ты    предстала,    покоя    лишив  -
Не    прошел    я    тогда    стороною,
Не    сдержал    налетевший    порыв.

Повзрослела    ты,    обаятельней    
Стала,    женственней,    я    бы    сказал,
Улыбалась    очаровательно…
Но    я    понял,    что    я    опоздал.

Но    высокое    чувство    горячее
При    себе    мне    никак    не    сдержать,
Свои    мысли,    к    тебе    все    летящие,
Уже    поздно    назад    возвращать.

Путь    житейский    усыпан    сюрпризами...  –
Впору    ль    фатуму    волю    вручать?  –  
И    ищу    я,    ищу,    так    бессмысленно,
Что    начертано    мне  потерять.

1985

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=525063
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 22.09.2014


Когда-то, полпути пройдя ( з раннього )

Когда-то,    полпути    пройдя,
Я    оглянусь    на    день    прошедший…
И    вновь    увижу    я    тебя,
Вспять    поверну    тебе    навстречу.

Но    время    оттолкнет    меня:
-  К    минувшему,    мол,    нет    возврата,
Грядущему    не    изменяй,
Боль    давнюю    будить    не    надо.

Но    как    забыть,    ведь    долго    так
Я    безответной    жил    любовью,
Твой    каждый    жест    как    добрый    знак
Наивно    толковал    душою.

Все    время    рядом    ты    была,
Но    лишь    протягивал    я    руки,
Как    исчезала    ты,    плыла́
В    страну    видений    и    разлуки.

Стать    призраком    хотелось    мне,
Чтобы́    с    тобой    не    разлучаться,
И    в    этой    призрачной    стране
Познать    непризрачное    счастье.

Никак    смириться    я    не    мог
С    такой    любви    своей    судьбою...
И    годы    долгие    берег
Любовь    к    тебе    в    борьбе    с    собою.

Я    часто    вспоминал    тебя
В    часы    веселья    и    печали...
И    даже,    полпути    пройдя,
Тебя    не    вспомню    я    едва    ли...

1985

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=525060
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 22.09.2014


Колись була епідемія ( актуальне ретро )

Часничок,    цибулька    та    горілки    чарка    -
Наша    панацея    від    усіх    хворіб.
Грип    каліфорнійський,    зломим    тобі    ка́рка!
Геть    із    України,    вражий    янкі-грип!

Президент    і    Уряд    сильно    про    нас    дбають  -
Маски    по    старих    нам    цінах    продадуть  -
Не    в    комуністичнім    класовім    Китаї,
Де    зайшов    задурно    всім    цей    атрибут...

Вип'ємо    по    чарці    ще    і    ще    по    разу    -
Стане    вже    боятись    клятий    вірус    нас.
І    згуртуймось,    браття  -  в    епіцентр    заразу    -
Кабінет    "гаранта",    заганяти    час!

Най    складає    пальці,    каже:  -"Любі,    друзі"    -
Мор    лиш    в    Україні    від    його    ідей.
Нехай    пневмонія    буде    його    муза.
Навік    ізолюєм    нечисть    від    людей.

2009

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=524222
рубрика: Поезія, Сатира
дата поступления 18.09.2014


Танкануті спроби…

1.ТАНКА  галицько-пуерто-риканська  

Я  -  ніби  кролик,
З  котрого  чупакабра
Кров  відсмоктала.
Крівці  мого  кохання
Достатньо  тобі  на  ланч?

2.ТАНКА  святково-резюмуюча  

Орхідеями
Ми  тішимо  коханих
У  свята  різні.
Це  ж  ліана-паразит.
Все  квітуче  є  таким?

3.ТАНКА  весняно-стратегічна

Сніги  розтали,
Пропали  знов  дороги.
Розою  вітрів
Розцвів  напрямків  букет.
Вкраїна-бездоріжжя...

4.ТАНКА  оптимістична?  

День  нових  надій?
Інавгурований  нам
Черговий  гарант.
Та  чи  настав  таки  край
Епосі  альфонсизму?

5.ТАНКА  недотрастова  

Складав  він  пальці.
У  день  голосування
Народ  склав  дулю.
Нездорове  суспільство
Бджолами  не  лікують.

6.ТАНКА  лицемірно  -  гігієнічна

Епідемія.
Вдягнули  усі  маски.
Дивне  суспільство  -
Чи  не  заважким  буде
Для  обличчя  новий  шар?

7.ТАНКА  дуже  сумна:  електоральна

Відморожені
Голови  на  майданах...
У  мізках  -  лайно
Запаху  помаранчі...
ПроТАКали  Вкраїну...

2008  -  2010

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=524213
рубрика: Поезія, Рубаї, хоку, танка
дата поступления 18.09.2014


Дон Аугусто Піночет Угарте

Як    вибори    вже    задовбали!    -
ГраблІ    минулі    не    навчили.
Цим    кровожерам    за́вжди    мало
Добра    народного    барила.

Навіщо    знову    обирати
Ту    ж    саму    гидь    чи    дуже    схожу?!
Вола́    Вітчизна:    -    час,    Диктатор,
Навести    лад    у    Кра́ю    Божім!

Взірець    є    світлий    -    Аугусто!
Його    Зоря    крайнеба    сходить    -
"Народовладдя"    булька    лу́сне.
Тим    більш,    не    нашого    народу!..    

О  Дяка,    наші    стадіони    
МісткІ,    Хто    ніби    передбачив.
Зберем  на    дріт    колючий    фонди
Не    менші    ніж    у    найбагатших.

Все  квартальнуте  і  пейсате,
Що    із    липучими    руками,
Ще    й    піаністів    біснуватих
Там    ізолюєм,    наче    спами.

"Delete"    уже    на    чергуванні...
Вкраїни    все    гучні́ш    волання...
У    ро́зпалі    піар-змагання...
Помолимось  -  щоби́    востаннє...    


 

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=524015
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.09.2014


Завтра ( з раннього )

Завтра,    як    стане    усе    зрозуміло,
Як    підійду́    я    до    тебе    несміло;
Завтра,    як    стрінуться    в    погляді    очі,
Завтра,    як    серце    моє    затріпоче…

-  Від    хвилювання    не    знатиму    місця...
Завтра    над    нами    лиш    зорі    та    Місяць...
Завтра    світити    нам    будуть    із    неба
І    натякать    що    освідчитись    треба.

Завтра    скажу    я    тобі,    моя    мила,
Все,    що    у    серці    моїм    наболіло.
Завтра,    можливо,    щасливим    я    стану
Або    у    суму    безмежжя    знов    кану...

Як    таємниче    це    завтра    сьогодні,
Ніби    не    здо́лана    досі    безодня.
Холодне,    як    лід,    чи    жа́рке,    мов    ватра,
Як    я    чекаю,    боюся    це    завтра...

Я    завтра,    кохана,    чекаю    давно...
І    завтра,    можливо,    не    при́йде    воно...
Та    щогодинно    чекаю,    щоденно
Незнане    завтра,    можливо,  -    даремно.

Завтра    до    тебе    крізь    хмари    мовчання
Мого    жар–промінь    проб’ється    кохання.  -
Чи    не    відіб’ється    промінь    об    кригу,
Вбивчо    слизьку́,    без    надій    на    відлигу?

Як    уявить    мені    завтра    без    тебе?  
 -  Це    без    блакиті    і    жайворів    небо,
Це    без    ласкавого    подиху    сонця
Паросток    ніжний    під    милим    віконцем.

Ти    на    просторій    життєвій    дорозі  -
Найбільш    жадана    на    моїм    порозі.
Лину    до    тебе    і    денно,    і    нічно…
Ти  –  незбагненна,    казкова,    магічна!

Як    зрозуміть    усміх    твій    загадковий,
Погляд    чарівний    очей    веснянко́вих?  –
Відповідь    дай,  –  я    благаю    уклінно...
Ти    все    мовчиш...    Невблаганно,    незмінно...

Завтра    вже    стане    усе    зрозуміло,
Завтра    піді́йду    до    тебе    несміло,
Завтра    загля́ну    в    твої    любі    очі...
Та    чи    побачу    усе    там    що    хочу?

1984

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=522014
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 07.09.2014


Похожий так на старинные ( з раннього )

Похожий    так    на    старинные,
Я    замок    воздушный    выстроил  -
Он    с    лабиринтами    длинными
И    средь    местности    живописной.

И    беру    тебя    я    зА    руку,
Веду    в    свой    воздушный    замок  -
Он    с    изумрудными    залами
И    со    стенами  –  зеркалАми.

Не    скроешь    ты    восхищение  -
Тебе    здесь    понравится    очень.
Забыв    о    прошлых    сомнениях,
Остаться    со    мною    захочешь.

Войдя    в    лабиринт    запутанный,
Дорогу    назад    позабудешь,
Своими    нежными    чувствами
Любовь    во    мне    снова    разбудишь.        

...Вдруг    наступило    прозрение
И    замок    воздушный    растаял...

Непрошенные    видения
Надо    мною    порой    витают...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=521781
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 06.09.2014


З ким тебе порівняти?

З    ким,    не    знаю,    тебе    порівняти.
Чи    знайдеться    ще    хто    на    цім    світі
В    кого    зміг    би    я    так    закохатись,
Хто    б    мені    дарував    чисті    миті
Наших    зустрічей    ніжних...    
                                                                                                   Кохана,
Не    нагадуєш    ти    Галатею,
Не    зійшла    з    полотна    Тиціана,
Не    мадонна    ти    Рафаелева.

Ти  –  не    зірка    телеекранная,
Не    Богиня    ти,    в    піні    вроджена...
Ти  –  земна,    разом    з    тим,    незрівнянна  -
Я  такою    тебе    обожнюю.

́Ти    є    справжня,    а    не    еталонна,
Ти    прекрасніша    від    ідеалів  –
В    цьому    я    щораз    переконуюсь…
Гордий    тим,    що    мене    ти    кохаєш.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=521417
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 04.09.2014


Чому ми не разом?

Чому    ми    не    разом?  –  Я    шлю    запита́ння
До    тебе,    кохана,    і    мо́є    волання
Над    світом    злетіло,    підсилене    вірою,    
Розпалось    на    ча́стки,    розне́слось    ефіром.

Чому    ми    не    разом?  –  Підхоплює    вітер,
Запилює    цим    найпрекрасніші    квіти.
У    кронах    дерев    і    у    кожнім    листочку
Присутні    тепер    мого    серця    шматочки.

Чому    ми    не    разом?  –  Це    кожна    перлина
Виблискує    і́м’ям    твої́м    у    глибинах.
І    течії    теплі    морями    розносять
Моління    від    тропіків    аж    до    торосів.    

Й    відлунює    Небо    Божественним    Гласом:    
Чому    ми    не    разом?!    
                                                                         Чому    ми    не    разом?!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=521001
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 02.09.2014


Стало модно писати про осінь

Стало    модно    писати    про    осінь.
Ніби    вересень    вже    надворІ.
Та    ще    можна    ногами    босими
У  світанку  бродити    зорІ.

Можна    довго    ще    вранішні    роси
Разом    з    теплим    ковтати    повітрям.
Прошепочеш:  -  настала    осінь…
Поцілую:  -  продовження    літа...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=520815
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 01.09.2014


О жорстока… ( з дуже раннього )

О    жорстока,    не    знущайся    з    мене,
Не    принось    мені    похмурі    дні  -
Лиш    поглянь    як    паросток    зелений
Тягнеться    до    сонця    навесні.

Ти    поглянь    на    мене    і    побачиш  -
Я    без    тебе    як    без    сонця    цвіт…
І    гадаю,    те    мені    пробачиш
Що    тебе    кохаю    стільки    літ.

Ти    всміхнешся    –    я    в    душі    радію,
Засумуєш    –    гірко    і    мені…
Я    благаю  -  не    вбивай    надію,
Залиши    її    хоча    б    у    сні.

Я    донині    повний    сподіванням,
Що    невдачі    –    лиш    химерний    сон…
Прагну    запалить    своїм    коханням
І    у    тво́їм    серці    цей    вогонь.

Хай    палає    він    незгасним    світлом
В    душах    наших    довше    ніж    життя...
І    хай    буде    чуть    над    цілим    світом
Двох    сердець    закоханих    биття.
1982

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=520646
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 31.08.2014


Найяскравіші квіти

Найяскравіші  квіти
                                                 із  усюд  усіх,
Із  куточків  світу
                                                 якнайекзотичніших,
Складені  снопами  
                                                 біля    ніг  твої́х  -
Традиційно  в  день  цей
                                                 благ  тобі  всіх  зичити.

Хмарки  в  небі  склали
                                                 срібний  візерунок,
Золоти́ть  ці  сонце
                                                 бісики  в  очах.
У  моє́му  серці  -
                                                 кращий  подарунок
Ти  відчуй,  красуне,
                                                 в  ніжности  жнивах.  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=519864
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 27.08.2014


Промокший лист слетает с ветки ( з дуже раннього )

Промокший    лист    слетает    с    ветки,
Блестя    росистой    желтизной,
Чтоб    отлежавшись    в    снежной    клетке,
Освобожденным    быть    весной.

Летит    он    вниз,    не    замечая
Последних    листьев    листопад,
Парящих,    не    подозревая
Что    не    вернуться    им    назад…

Назад    на    дерево    родное,
Что    жизнь    и    силу    им    дало,
Которое    другой    весною
Другим    отдаст    свое    тепло.

А    что    же    листья,    как    же    с    ними?  –
Различны    будут    судьбы    их:
Одних,    вместо    цветов,    любимым
Подарят    парни...    А    других...

Других    же    участь    ждет    иная    -
Порой    их    целою    гурьбой
Холодный    ветер,    пролетая,
Силком    потянет    за    собой...

Покружит    ими,    поиграет,
Когда    же    все    поднадоест,
На    произвол    судьбы    бросает
Неблизко    от    родимих    мест.

А    произвольная    судьбина,
Подобно    старой    ведьме    злой,
Принявши    дворника    личину,
Метет    их    прочь    своей    метлой...

1980

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=519459
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 25.08.2014


Ти можеш нехтувати моїми дзвінками…

Ти    можеш
                             нехтувати
                                                         моїми    дзвінками,
Ти    можеш
                             роздратовано
                                                                   їх    усі    збивати.
І    номер    
                     змінити    можеш…    
                                                               Але,    між    нами,-
Це    те    ж    саме́
                                         що    від    себе
                                                                             само́ї    втікати.

Та    нічи́м
                         не    відключиш    ти
                                                                           теплоту    мого    серця,
І    не    зі́б’єш
                               душевнії
                                                       палкі    поривання  -
Додаси    
                   в    ніжну    страву
                                                               лепту    гострої    спеції    
Й    приворотного    зілля  –  
                                                             це    лиш    стимул
                                                                                                         кохання...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=519242
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 24.08.2014


Я мов раб…

Я    мов    раб...
                             Близькість    з    ко́трим    
                                                                                       компрометує.
Ти  -  наче    
                         високопоставлена  
                                                                           Персона...
Не    дай    Боже,
                                     побачать    нас    разом,    
                                                                                               почують  -
Буде    гірше    
                             ніж    вибухне    
                                                               бомба    нейтронна?!    

Що    нам    хтось?  -  
                                         Поголос,    метушня,  
                                                                                             пересуди  -
Нас    незримі
                                 сердечні
                                                         поєднують    ниті!
Світ    такий  -    в    нім  
                                                     невігласи    ляси    
                                                                                               мусують.
Гонор    сірости  -    
                                       Вище    від    себе    
                                                                                 чорнити.    

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=519239
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 24.08.2014


А ти мене – жалиш…

Я    тебе    так    обожнюю!    
                                                             А    ти    мене  –  жа́лиш...
Твою    обраність
                                           вишуканими
                                                             малюю    словами.    
Із    висоти    спорудженого
                                                             мною    п’єдесталу  
Тобі    дуже    зручно
                                             цілити    
                                                             у    мене    блискавка́ми.  

І    як,    скажи,    
                                             визнавати
                                                             не    ахінеєю,
Що    безальтернативно
                                                             уми    морочить    далі,    
Античну    байку
                                                             про    незрівнянну    Галатею,
Ко́тра    по    клітинці
                                               свого        
                                                             творця  не    з’їдає?  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=519076
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 23.08.2014


Я визбирую шматочки розбитого серця

Я    визбирую    шматочки
                                                             розбитого    серця  –
І    так
                   наприкінці    
                                                             кожного    дня    прожитого...
На    ранок    знову    склеюю
                                                             розрізнені    скельця  
І    спішу    тебе    бачити  -
                                                             серце    знов    розбити.      

Хоч    ретельно    вишукую
                                                             кожен    уламок,
Та    найдрібніші
                                                             скалки́    залишаються  –
Повсюди    мандруючи
                                                             чужими    ногами,
За    інші    серця
                                     вони    скрізь
                                                             зачіпаються.    

І    так    день    за    днем
                                                             я    все    більше    губитиму                                            
Часто́к    мого    серця,
                                                             котре́    ось    докришиться,
Зігріються    ними,
                                                             в    серцях    їх    носитимуть...
Та  що    ж    тоді,    люба,
                                                             для    тебе    залишиться?

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=519074
рубрика: Поезія,
дата поступления 23.08.2014


Гумор. Котик носика подряпав

Котик    носика    подряпав  
Із    прихильности    до    чічки,  
Залишив    відбиток    лапи
На    її    пахучім    личку.    

Не    спинить    авторитетом
Грацію    оцю    простую.
Не    журися,    грізна    тето,
Дай    твій    носик    зацілую.

Лапа    де    пройшлась    котяча,
Цей    стражденний    ніс–каліку,    
Я    із    запалом    юначим
Згоден    го́їти    довіку.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=518899
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.08.2014


У нас обох засів диявол

У    нас    обох    засів    диявол.
                                                                       На    двох  –  один...
Тобі    він    зморщок    додає,
                                                                       мені  –  сивин.

Мене    він    робить    дратівливим,
                                                                       тебе  –  теж    злою...
Нехай    посварить        
                                             із    цілим    світом,
                                                                       лиш  –  не    з    тобою...

Я    усвідомлюю    це    чітко...
                                                                       Ти  -  розумієш...
Між    серцем    й    розумом  –  решітка...
                                                                         Нема    надії...

В    собі́    не    в    силах    ми    збороти
                                                                         нечисту    силу...
Тобі́    мій    неприємний    дотик,
                                                                         ще    вчора    милий.

Хоч    як    бажати  -  не    розірвати
                                                                         у    нашім    герці    
Ланцюг    іржавий,        
                                 котри́й    мов    фатум,
                                                                         два    бли́зьких    серця

Обплутав    чорний    і    безнадійно
                                                                         стисну́в    до    болю...
Невже    носитимемо    постійно
                                                                         його́    з    тобою?    

Невже    ця    важкість    у    наших    душах
                                                                         тепер    довічна?
Біс    тріумфує  -  йому    ми    службу
                                                                         непересі́чно

Так    зіслужили,    що    до    безодні
                                                                         став    трохи    ближчим
Наш    світ    маленький...    Чи    не    доволі
                                                                         його́    нам    ни́щить?

Та    поодинці    нам    не    здолати
                                                                         начала    злого...
Цей    гемон    спільний,    його    нагнати    –    
                                                                         це    треба    Бога!

Щоб    знову    в    тво́їх    очах    нестримна
                                                                         блищала    радість,        
Нам    час    возне́сти    удвох    уклінну
                                                                         молитву    Ладі.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=518668
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 21.08.2014


Я познал что такое счастье

Я        познал        что        такое        счастье    –
Созерцать        твой        божественный        лик...
И        уверен  -  заоблачный        Мастер
Воплощение        Лады        воздвиг.

Ты        впитала        в        себя        все        сиянье,
Все        возвышенные        черты…
Облик        в        сердце        твой        врос…      
                                                                                               И        прощаньем
Приближаешь        свидание        ты.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=518661
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 21.08.2014


Любви к тебе неизмерима сила! ( з дуже раннього )

Любви    к    тебе    неизмерима    сила!  -
Вселенную    сравнить    с    ней    
                                                                             невозможно…
Вселенная  –  частица    лишь
                                                                             сопливая
В    сравненьи    с    ней,
                                                       мизе́рная    горошина.  

Звездой  назвать    тебя
                                                           не    позволяет    тактика  –
Тускла    уж    слишком    звездочка    
                                                                                         в    сравненьи…
Сиянье    глаз    твоих    затмит  
                                                                         Метагалактику  -
К    ним    страстное    испытываю    рвенье!

Тяну́сь    к    тебе    я,    как    росток    к    светилу,
Ты    мне,    как    кислород,    необходима.
И    гравитация    души    твоей    красивой
Притягивает    непреодолимо!

Приду    к    тебе    сквозь    время,
                                                                                 сквозь    пространство,
Сквозь    дыры    черные,
                                                           сквозь    метеоры…
Тебя    всем    сердцем    обожаю    страстно
И    без    тебя    мне    луковое    горе.

Найду    тебя,    где    б    ты    не    находилась,
Без    компаса,    без    карты  –
                                                                           лишь    за    сердцем...
И    даже    пусть    судьба    
                                                             на    нас    вдруг
                                                                                                 разозлилась  –
Любовь    к    тебе    убить    
                                                             под    силу    только    смерти.

И    даже    если    ты    в    
                                                     сверхдальнем
                                                                                         антимире  –
Найду    я    все    равно    
                                                       и    плюну    
                                                                             на    преграды  -
Ты    лишь    закрой    глаза    
                                                               мгновенья    на    четыре,
Открой    их    и    увидишь    меня    рядом.

Желание    твое    исполню    я    любое
И    подчинюсь    капризу,    если    скажешь,  -
Ведь    я    живу,    дышу    одною    лишь    тобою.
Ведь    для    меня    ты  –  все!
                                                                     И    больше    еще    даже…

1980

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=518418
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 20.08.2014


Кожен день мій – тобі посвячення

Кожен    день    мій  –  тобі    посвячення.
Кожна    думка  –  довкола    те́бе.
Як    повітря  –  наші    побачення.
Поцілунки  –  дорога    в    небо.

Доторк    твій  –  це    політ    між    зорями.
Верх    блаженства  –  обійми      тво́ї.
Я    в    раю  –  силует    оголений
В    напівте́мряві    поряд    зі    мною.

Таємниця    кохання    нашого
В    нашім    Всесвіті    найважливіша.  
Чисті    ангели,    світлі    стражники,
Таїну́    цю    свої́ми    крилами
Загородять    від    решти    світу...  
Лиш    від    Бога    нема    що    таї́ти.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=518414
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 20.08.2014


Ти – мій наркотик сильнодіючий…

Ти  –  мій    наркотик    сильнодіючий...
Як    тебе    довго    не    вживаю,
Моє    надвишукане    зіллячко,    
Мене    ламає,    мене    ламає...

Мене    викручує,    спустошує,
Загальноприйняте    знецінює...
Моє    життя  –  лиш    дози    пошуки,
Що    твої    очі    випромінюють.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=518268
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 19.08.2014


В моїй душі нуртують урагани

В    моїй    душі    нуртують    урагани
І    рушаться    минулі    всі    устої,
Немов    на    берег    сплячий  океану
Цунамі    впало    грізною    горою.

Стихія    з    твоїм    іменем,    кохана,
Мене    зненацька    виром    підхопила
І    в    серці    млосна    утворилась    рана  -
Явилась    нею    в    душу    нова    сила.

Я    усвідомив:    кисень    мій  –  стихія,
Минулий    спокій  –  є    лиш    плід    ілюзії,
Це    не    життя,    де    почуття    лиш    тліє...
Коли    пала́    усе    довкола  –  збуджує!

Німе    питання,    як    у    вічність    кроки  -
Де    ти    була́    тому́    багато    років?!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=518267
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.08.2014


Ушла ты по тропинке Рая ( з раннього )

Ушла    ты    по    тропинке    Рая  -
Рай    отодвинулся    вослед...
Весь    мрак    мне    Ада    освещает
Лучинка  –  тлеющее    Нет.

Все    призрачно    мне  -  и    надежда,
Которой    до    сих    пор    живу;
И    облик    твой,    что    мне,    как    прежде,
Является,    как    наяву.

Условно    все  -  существованье
Без    нежности    и    красоты,
Дум    бесконечное    скитанье
От    пункта    Ты    до    пункта    Ты.

И    в    беспросветном    окруженьи,
Где    даже    тени    нет    твоей,
Все    мне    внушает    устрашенье...
Мой    глаз,    молю    тебя,    прозрей!

Коль    нету    Светоча    пред    нами
В    дороге    много–много    дней  -
Зажгем    же    этот    Светоч    сами
Энергией    души    своей!

Прозрей,    мой    глаз,    найди    во    мраке
Дорогу,    что    ведет    на    Свет,
Зажги    от    сердца    яркий    факел!    –
Такое    не    задуешь,    нет!

И    коль,    не    светит    пред    тобою
Звезда,    которую    считал
Ты    Путеводною    Звездою  -
Знай,    что    твой    Светоч    не    пропал;

Знай,    что    судьбе    угодно    было
Пройти    по    ложному    пути,
Постичь    умом    что    время    скрыло
И    верный    путь,    вконец,    найти.

Смотри  -  туманной    пеленою
Прикрывшись,    встала    над    Землей
Величественная    собою,
И    неземною    красотой
Пленивши    мир,    Звезла    Младая,
Что    родилась    с    рожденьем    дня...

Любуйся,    глаз    не    отрывая!
Иди    за    ней  –  она    твоя!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=518063
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 18.08.2014


Любовь – она волшебный лес ( з дуже раннього )

Любовь  –  она    волшебный    лес,
В    нем    может    нас    попутать    бес…
И,    чтобы    слились    сердца    два,
Найди    заветные    слова.

Придумано    немало    слов
Чтоб    с    ними    расцвела    любовь…
Но,    если    любишь    в    первый    раз,
Слова    должны    идти    от    нас.

Ведь    ты    прекрасна    и    чиста,
Моя    заветная    мечта,
И    я,    как    клятву,    пред    тобой
Скажу    слова    все    про    любовь.

Ты    не    ищи    в    романах    их
И    не    тревожь    ученых    книг  –
Там    не    найдешь    их    все    равно,
И    не    услышишь    их    в    кино.

Они    не    для    широких    масс  –
Они    для    нас    двоих,    для    нас,
Придумал    для    тебя    их    я,
Тебя    одной,    мечта    моя.

Слова    с    собою    мы    возьмем
И    к    дальним    звездам    понесем…
Верь,    от    опасностей    в    пути
Они    сумеют    нас    спасти!

Тогда    узнает    вечность    вся
Как    сильно    я    люблю    тебя!
И    счастье    я    прочту    в    твоих
Глазах    небесно  –  голубых!

1980.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=518060
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 18.08.2014


Кожної миті з тобою…

Кожної    миті    з    тобою
                                                     проживаю    одне  життя…
Зустрічі    наші    є  -    
                                                     не    що    інше
                                                                                         як    цілі    вічности…
Як    розлучає    буденність    нас,
                                                                                   –  падаю    у    небуття  -  
В    трансі    благаю    Господа
                                                       на    Небо    покликати          
                                                                                                           грішних    нас.


Очищенням    нашим    стануть
                                                                     цілунки    несамовитії,
Так    зблизяться    
                                           наші    душі,
                                                                     що    їх    уже    не    розлучи́ть…
Чим    будеш    ти    ближче    до    мене,  -
                                                                     тим    дужче    між    нами    іскри́тиме  –  
Це    зорі    нові    народяться
                                                                     щоб    Всесвіт    нови́й    освіти́ть.



Довіку    нам    буде    приречено
                                                                           поміж    зірками    літати,
Чарівність    свою
                                           безграничну
                                                                           розсієш    по    но́вих    світах;
Спокусою    буде    єдиною  –
                                                                           взаємно    тебе    кохати,  
А    істиною    абсолютною  –  
                                                                           блиск    щастя    в    твої́х    оча́х.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=517763
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 17.08.2014


Не обіцяй нічого ти – лише кохай…

Не    обіцяй    нічого    ти  –  лише    кохай…
Не    вір    у    те,    що    щастя    буде    вічним…
В    життєвій    книзі    лиш    миттєво    прогортай
Усі    сторінки,    де    панує    відчай.

Занурся    кожною    клітинкою    в    огонь,
Котрий    у    моїм    серці    запалила,
І    доторкнись    
                                               долонями    
                                                                                     до    моїх    скронь
Щонайніжніше,    люба,    посивілих.

А    я    в    твоїх    обіймах    заридаю
Від    щастя...
                                           Потім    звернуся    до    Бога
Із    вдячним    запитанням:
                                                                                       -  за    що    маю
Цю    нагороду    я    
                                                       гатунку    неземного?!

Чому,    Всевишній,    янгола    кохання
У    жінку    найпрекраснішу    утілив
І    дарував    мені?!
                                                           –  Німе    питання
Злітає    знов    до
                                                     наймогутнішої    сили.  

Дивлюсь    в    очей    твоїх    блакитні    води,
Божественна,    в    гріхах    своїх    розкаюся.
Чим    заслужив    такої    нагороди  –
В    земнім    житті    навряд    чи    я    дізнаюся…

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=517760
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 17.08.2014


У продажу з’явились орхідеї

У    продажу    з’явились    орхідеї.        
Тебе,    кохана,    ними    я    засиплю
І    тішитимусь    радістю    твоєю,
Молитимусь,    щоб    ти    до    цього    звикла.

Щоб    кожен    день    трояндами    в    долонях    
Тебе    стрічав,    до    вечора    щоб    тішив.
Всі    квіти    –    диво!
                                                       Та    на    твоїм    фоні
Вони    –    ерза́ц*...
                                                       Ти    –    квітка    найсправжніша!




*  -  Ерзац  (нім.  Ersatz)  —  товар-замінник,  який,  зазвичай,  поступається  за  якістю.  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=517617
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.08.2014


Гумор. Перебріх Глібова ( з дуже раннього )

На    Воду    хтось    бомагу    в    суд    подав,
що    буцім    то    вона    такеє    виробляє
що    у    ріці    ніхто    життя    не    мав  -
то    яму    вириє,    то    виром    закружляє,
то    рибок    до    півсмерті    поганяє,
то    раптом    течію    свою́    зупинить;
а,    одним    словом,    всім    і    всюди    свинить...

За    прокурора    тут    була́    Лисичка,
що    за    парфумами    не    видно    було    личка.
 -    Водичка    ж    її    плавати    навчила
і    з    її    роду    ще    нікого    не    втопила...
Сказала    Лисонька    таку    промову:
-    Я    Воду    добре    знаю,  чесне    слово!
І    б"є    себе    хвостом    у    груди:
-    Чи    довго    ще    таке    чинитись    буде!?
Я    пропоную    кляту    засудить
і    після    суду    в    річці    утопить!

Та    головний    суддя    Ведмідь
сказав:-    Е    ні!    
Кидай,    Кумасю,    тут    мені    крутить
і    голову    морочити    мені!
Я    пропоную    також    засудить
і    стратити    на    лЕгкому    вогні...

На    цей    раз    не    послухались    Лисички
і    Воду    вкинули    до    пічки...

Ще    більш    незрозуміла    ситуація  –
Забув    суд      відмінити  конденсацію.

   1978

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=517613
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.08.2014


За тисячі парсеків від Землі

За    тисячі    парсеків    від    Землі
Планета    Рай    у    просторі    кружляє.
Туди    не    досягають    сили    злі
І    світло    сонячне    не    долітає.

Там    під    зорею,    що    твоїм    ім’ям
Назвав    колись    я    в    мареві    любовнім,
Виносить    теплі    хвилі    океан
На    золотий    пісок...
                                                                     І    зась    стороннім
Ступити    на    цей    берег...
                                                                                       Нам    лишень
Тяжіння    світу    вдасться    подолати,
Щоб    ніжитись    у    хвилях    кожен    день
І    в    райському    саду    плоди    зривати.

І    почуття    високе    і    просте
Закрутить    грішних    нас    у    своїм    танці...
Молитиму    Всевишнього    про    те,
Щоб    не    прокинутись    у    пеклі    вранці.        

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=517416
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 15.08.2014


Поцілунками розгладжу

Поцілунками    розгладжу    
                                                       твої    зморшки    я
І    долоні    випещу
                                                       твої    натруджені...
Зірці    найяскравішій
                                                         я    дам    твоє    ім’я
У    глухім    куточку    Всесвіту    безлюдному.


Там,    від    людства    подалі,  
                                                         Едем    нас    чекає,
Час    і    простір    з    коханням
                                                         лиш    нам    подолати...


Невідомо  -  у    Всесвіті
                                                         сила    така  є  -
Щоб    тебе    від    приземлених    справ    відірвати?!  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=517415
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 15.08.2014


Все пройдет… ( з раннього )

Все    пройдет  -  в    это    хочется    верить…
Вряд    ли    вспомню    тебя    больше    я...
Дверь    открою    и    ранняя    свежесть
Брызнет    образом    новым,    звеня.
Все    пройдет...

Извини,    что    тобой    существуя,
Иногда    я    тревожил    тебя  -
Новый    путь    для    себя    проторю    я,
Все    преграды    без    чувства    рубя.
Извини...

Не    тебе    рифмовать    буду    строки,
Счастьем    давнюю    боль    усыпив,
Диапазон    своих    чувств    широкий
Сердцу    любящему    посвятив.              
Не    тебе...

Жизнь    сложна.    В    ней    возможны    паденья,
В    ней    поддержка    надежная    плеч…
Только    как    избежать    возвращенья,
Чтоб    из    бездны    всю    боль    не    извлечь?
Жизнь    сложна...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=517207
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 14.08.2014


Не вимагаю від життя… ( з раннього )

Не    вимагаю    від    життя
Нічого,
                         благ    мені    не    треба  -
Мені    би    чути    поряд    себе
Серденька    твого    дзвін  –  биття.


Мені    б    щоденно    заглядати
В    блакить    твоїх    очей  –  озер,
В    них    безнадійно    потопати...
Але    між    нами,    як    бар’єр,
Твоє    мовчання...    
                                                           І    несила
Змінити    щось,    здолать    його  –
Від    марних    спроб    любов    зміцніла
І    в    дійсність    марево    ввійшло.


Як    солодко    бува    самому
Замкнутися    у    забутті,
Здолать    тяжіння    світу,    втому
І    злинути    у    почутті
У    світ    незвіданий,    безмірний
Тобі    назустріч...
                                                         І    обширний
Весь    Всесвіт    наш,    тобі    покірний,
Впаде    до    ніг    твоїх,    кохана...
І    ось    прийшла    ця    мить    жадана
Взаємности...
                                           Та    ні  -
Це    все    примарилось    мені.
Розвіявсь    нащо    цей    туман,
Чарівне    марево  –  обман?

Усе    не    так...
                                           Твоя    дорога
В    пахучих    квітах    пролягла
І    відшукать    її    не    змога...
І    з    висоти    ти    не    зійшла
Краси    своєї...
                                               Мені    знизу
Тебе    не    видно,    але    я
Із    сили    пнуся,    вгору    лізу
Туди,    де    доля    жде    моя.


Дороговказ  –  сліпуче    сяйво
У    недосяжній    високости…
Можливо,    всі    старання    зайві  –  
Шляху    нема    до    тебе    просто.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=517202
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 14.08.2014


Едва встретившись, мы расстались ( з раннього )

Едва    встретившись,    мы    расстались,
Льстя    судьбе    мимолетной    встречи;
Но    твой    образ    в    сердце    врастает,
Смыслу    всякому    противореча.

Здравый    смысл    предаю    забвенью,
Он    забыть    о    тебе    мне    шепчет;
Ведь    покрыто    безумства    тенью,
Переполнено    чувством    сердце.

И    глаза    мои    стали    слепы́  -
Лишь    одну    тебя    замечаю;
И    звездой    самой  яркой  -    первой  -
Твое    имя    в    глазах    мерцает.

Твое    имя    запало    в    память  -
Не    задуешь    сердечное    пламя...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=516510
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 09.08.2014


Землетруси, повені, цунамі

Землетруси,    повені,    цунамі,
Ще    дощів    кислотних    дикі    танці...
Це    земля    здригається    під    нами
Й    атмосфера    з    нею    в    резонансі.

Смог    і    смерчі,    різні    катастрофи  –
Вдосталь    уже    знаків    Провидіння.
Руйнуватиме    свій    Світ    допоки      
Найбезглуздіше    його    ж    творіння?

Людство,    ти    лежиш    ще    у    колисці...
Матінка  –  Природа    із    купелі
З    брудною    водою    тебе    виплесне.

І    відродиться    Життя    Оселя...      

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=516507
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 09.08.2014


Ти у мене єдина, єдина… ( з дуже раннього )

Ти    у    мене    єдина,    єдина
На    усій    цій    блакитній    планеті  -
Найдорожча    у    світі    людина
В    життєвІй    надскладній    круговерті.

Увірвалась    у    мою    ти    долю
Надстрімким    повітряним    потоком…
І    вже    довгі    роки    за    тобою
Линуть    моє    серце    і    мій    спокій.

Вабиш    недосяжністю    своєю,
Заповітна    і    золотокоса...
Я    усе    лелію,  мов    лілею,
Тінь    надії    у    цю    пізню    осінь.

Наздогнать    тебе    я    прагну,    мріє!
Нездійсненне    дай    здійснити,    доле!
Окрили    мене,    моя    надіє!  -
Ніжности    і    щирости    дай    волю.

Зачарований    диво  –  красою
І    осліплений    сяйвом    блакитним,
Що    з    твоїх    оченят,  -  за    тобою,
По    життєвих    лину    лабіринтах.

–  Зупинись    на    хвилинку,  -  благає
Підсвідомий    надірваний    голос...
Але    днини    і    роки    минають...
-  Зневажаєш    благання    ти    що́раз.

Як    далеко    ти!    Та    знов    на    злеті
Почуття    до    тебе    найпалкіші...
Як    змиритись    з    тим,    що    став    я    третім
В    потягу,    що    досі    серце    кришить…

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=516321
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 08.08.2014


Жодним словом я не дорікатиму

Жодним    словом    я    не    дорікатиму
За    побачення,    що    не    відбулися.  -
Твоїм    іменем    лиш    називатиму
Всі,    де    ми    зустрічалися,    вулиці.

І    на    зірку    ту    вдячно    молитимусь,
Під    котро́ю    тобі    я    освідчився
І,    натхненний    тобою,    творитиму,
Шлях    твій    стелячи    квітами  –  віршами.

Платонічно    тебе    я    кохатиму,
Вознесу    знов    хвалу    до    Всевишнього,
Час    від    часу    лише    натякатиму,
Що    кохання    здалось    би    ще    більшого.

Найніжніші    слова    підбиратиму
На    побаченнях    наших    прихованих,
Як    востаннє    в    житті,    цілуватиму
Тебе    всю,    небесами    даровану…

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=516313
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 08.08.2014


Я, ніби археолог…

Я,    ніби    археолог,
                                                               докопуюсь    в    глибини
Душі    твоєї    
                                         незбагненної,
                                                                                         захованої    
Під    саркофагом
                                                         з    окаменілої    рутини,
Котрий    не    піддається,
                                                                                 немов    забетонований...                    
Як    безкінечно    довго
                                                                         тягнуться
                                                                                                             ці    марні    днини.

Нехай    я
                               покладу    на    терези
                                                                                                     весь    залишок
Життя  –
                             не    є    ціною    це.
                                                                                     Коханням    розігріти
Цей    саркофаг
                                                   я    більше    часу
                                                                                                         матиму    лише...
Розплавлю,    подрібню
                                                                             і    крізь
                                                                                                       душі    моєї    сито
Протру́шу    все    лихе.
                                                                         Зумію
                                                                                               розкопать    й    відкрити
Священну    капсулу
                                                                     з    твоєю
                                                                                                 чистою    душею.  


Всевишній,    
                                           даруй    часу,
                                                                                                   щоб      дожити.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=516102
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 07.08.2014


Не певен я що ти мене кохаєш…

Не  певен  я  що  ти  мене  кохаєш...
Чом  стримуєш  як  я  тебе  цілую,
Чому  так  швидко  слухавку  кида́єш
Коли  до  тебе  зателефоную?

Завжди  були́  й  буду́ть  щоденні  справи,  
Ніколи  не  закінчаться  турботи,
Лише  моменти  бли́зькі  і  ласкаві
Чомусь  раніше  у  житті  проходять.

Проблеми  знищують  їх  поступово,    
Роки  з’їдають,  добивають  гроші.
Та  найлютішим  вбивцею  є  слово  –
Одне,  необережнеє,  підкошує.  

Близьки́́й  наш  вік  з  тобою  до  критичного,
Побачення  нечасті  –  в  вагу  золота.                                                                                                              
Ти  далі  вперта  і  категорична…
Знай:  важче  спалахнуть  ніж  охолонути.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=516096
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 07.08.2014


Я хочу целовать твои руки ( з раннього )

Я    хочу    целовать    твои    руки,
Пред    тобой    на    коленях    стоять,
Под    речей    твоих    милые    звуки
Я    рассудок    хочу    потерять.

Я    готов    в    блаженстве    этом    сладком
Мир    покинуть    свой,    довольно    душный;
И  в    твоем    замкнуться    безвозвратно,
Извиняясь    что    покой    нарушил.

И    умолкнет    мой    мгновенно    разум,
Здравый    смысл    утратит    свою    нить  -
Онеметь    он,    попросту,    обязан,
Когда    сердце    будет    говорить.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=515836
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 06.08.2014


О, Небожителько, зійди в мої обійми

О,    Небожителько,    зійди    в    мої    обійми!
Богине,    на    мої    молитви    відгукнися!
Ти    б    знала,    люба,    як    набридло    бути    сильним,
Як    серце    рветься    твоїй    волі    підкоритись.

Блаженством    є    відчуть    твої,    кохана,    руки
У    себе    на    долонях    і    кожен    пальчик    твій  
Зацілувати,    щоб    серде́нька    твого    стукіт
Наповнив    простір    весь,    немов    набатний    бій.

Наповнений    тобою,    впа́ду    на    коліна
І    голову    свою    щонижче    похилю...
Поглянь,    моя    єдина,    наскільки    я    сумирний
І    мною    владарюй  –  про    це    одне    молю!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=515835
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 06.08.2014


Не слід шукати прагматизму

Не    слід    шукати    прагматизму
У    ставленні    мої́м    до    тебе,
Життєву    логіку    залізну
Тут    підлаштовувать    не    треба.

Не    слід    боятись    поринати
У    вихор    почуттів    таємних.
Лиш    пригадай:    хто    так    кохати
Тебе    як    я    зумів    до    мене?!

Хто    серце    так    відкрив    для    тебе,
Зігрів    твою    застиглу    душу,
Божественну    підніс    до    неба
Рутинний    хід    життя    порушив?!

Хто    все    життя    леліяв    образ,
Тебе    побачив  –  серце    стислось;
З    тобою    наодинці    що́раз
Давно    знайомі    пестить    риси?!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=515411
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 04.08.2014


Баллада о Горбуше ( шкільний жарт - з дуже раннього )

Однажды        в        злой        весенний        полдень
Горбуша        в        речку        заплыла...
И        свататься        стал        к        рыбке        Окунь    –    
Плохи        у        рыбоньки        дела...

Горбуша        с        Окунем        резвилась,
В        реке        неделю        прожила
Как        тут        вдруг        Щука        появилась    –
Плохи        у        рыбоньки        дела...

Тут        наша        парочка        распалась:
Горбуша        еле        уплыла,
А        Щука        Окуня        сожрала    –
Плохи        у        рыбоньки        дела...

Горбуша        быстро        уплывает,
Но        Щука        та        не        отстает,
Горбуша        хвостик        подымает
И        грустно        песенку        поет:

“Как        жила        в        море    –    океане,
водой        дышала        я        морской
и        мне        мечталося        заране
что        стану        рыбкой        золотой.
Но        тут        вдруг        буря        налетела
И        меня        в        речку        отнесла,
Хоть        я        сюда        и        не        хотела,
Но        смерти        лучше        та        весна.
Быть        может,        рыбки        в        океане,
Быть        может,        вызволят        меня...
Но        де        же        вы?        Ах,        мани    –    мани...
Волна    –    проклятая        свинья.”

–Так        наша        героиня        пела,
Про        все        опасности        забыв,
И        свое        гибкенькое        тело
Лишь        на        минуточку        смирив...
А        Щука,        этого        не        видя,
Горбушею        себя        пленив,
На        рыбок        всех        была        в        обиде
И        напевала        свой        мотив:

“Ах,        сколько        рыбок        в        жизни        съела.
Ах,        сколько        съесть        мне        предстоит.
Но        рыбка        та        меня        задела
И        рыбка        та    –    мой        фаворит!
Какая        милая        Горбуша!
Твой        вкус,        наверно,        так        хорош!
Пока        в        мою        вошла        ты        душу    –
В        желудок        скоро        мой        войдешь!”

Но        Щука        глазом        не        моргнула    –
Горбуши        близко        не        видать...
Как        рыбка        шустро        улизнула!
Но        все-равно        ей        не        удрать!

От        злости        Щука        покраснела
И        за        Горбушею        вперед,
В        воде        лавируя        умело    –
Такая        под        землей        найдет!

Действительно,        Горбуша        вскоре
В        желудке        очутилась        том...
И        не        видать        ей        боле        моря,
Прощай,        прощай,        родимый        дом...

1977  або  1978

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=513434
рубрика: Поезія, Шутливые стихи
дата поступления 25.07.2014


Есть много картин…

Есть    много    картин,    на    них    женщин    полно  
Красивых    и  жизнью    своею  довольных.    
Достойна    изысканных    кистей    Ты,    но  
Тебя    ли    те    кисти,    родная,    достойны?  

Земные    художники,    ваши    уделы  -    
Красоток    писать,    натюрморты    и    воду...  –  
Запечатлеть    смог    бы    милую    Эллу      
Лишь    Мастер    Великий    Небесной    природы...

Любимая,    спи.    Я    укрыл    Тебя    пледом  
И    губы    согрел    я    Твои    поцелуем.      
К    утру    возвращусь    с    той    прекрасной    планеты,  
Где    Мастер    портрет    Твой    рассветом    рисует.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=513433
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 25.07.2014


Коротке наше літо…

Коротке    наше    літо    промайнуло,
Відпестило    спеко́тне    і    барвисте.
На    квітниках    побачень    наших    вулиць
Лежить    фатальним    шаром    жовте    листя.

Ні    вітер,    ані    дощ    зміни́ть    безсилі
Безрадісний    пейзаж,    тепер    постійний.
Кохання    наше    знудилось    в    могилі,
Похмурій,    однотонній,    у    осінній.

Стихії    безпорадні,    очевидно...
Та    думка    вже    ландшафт    малює    чистий...
Реальність    несприятлива,    нерідна
Уже    собі    шукає    інше    місто...

В    серці,    Ласкою    безмежною    зогрітім,
Обрис    твій    -    це    найдовершеніші    квіти.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=513254
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 24.07.2014


Відкладаєш наші побачення

Відкладаєш    наші    побачення,
ОбІцянки    твОї  –  в    ціну    біляшів...
Моя    гідність,    вчергове    страчена,
Реінкарнується    в    рубці    на    душі.    

Слів    кохання    з    тебе    не    витиснути...
Легше    з    каменя  –  “КіндзмараУлі”...
Твоє    серце    уко́тре    вислизнуло,
Сумління    в    безнадійному    загулі...


Поцілунки    твоЇ    зовсім    стримані,    
У    каріатид    точно    тепліші...
Відгородила    ти    ніжність    стінами  -
Їх    в    облогу    взяло́    серце    грішне

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=513237
рубрика: Поезія,
дата поступления 24.07.2014


Я тобі віддам усе своє тепло

Я    тобі    віддам    усе    своє    тепло,
Щоб    від    нього    твоє    серденько    зігрілось,
Щоб    кохати    віддано    воно    могло,
Щоб    ніколи    більше    рідне    не    боліло.    

Я    тебе    підніму,    люба,    й    на    руках
Віднесу    туди,    де    вік    панує    спокій.    
І    де    пройдемо    ми,    на    усіх    стежках,
Розцвітуть    троянди    по    обидва    боки.

Задрімаєш    ти    у    пахощах    п’янких
І    з    найвищих    сфер  зійде    колискова...
Біль    навік    затихне    на    руках    моїх,
А    я    шлях    стократ    цей    пройшов    би    знову.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=513044
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 23.07.2014


Сама себе обманюєш…

Сама    себе    обманюєш,    кохана,
Вдаєш    із    себе  леді    ти    залізну...
І    демонструєш,    надто    вже    старанно,
Що,    мабуть,    у    твоєму    віці    пізно    

Не    те    щоб    поринать    у    вир    любови,
А    просто,    саму    думку    допускати
Про    те,    що    може    трапиться    й    з    тобою…
Собі    доводиш,    що    не    час    кохати,

Що    стільки    є    життєво-бізнесових
Проблем    довкола,    що    часи    непевнії...
Кохана,    знай:    шлях    до    зірок    ніколи
Не    йшов,    минаючи    колючі    тернії!  

Злетить    кохання    наше    над    часами,  
Над    негараздами,  такими    ницими,
І    почуття,    помі́ж    земним    і    нами,
Щитом    постане    і    засліпить    крицею!

І    не    залізну,    а    солодко  –  сонную,    
Запещену    в    обіймах,    заціловану…
Чуттєву    жінку,    від    кохання    втомлену,    
Я    віднесу    в    Едемський    сад    прихований.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=513043
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 23.07.2014


Тебя желанней нет на свете…

Тебя    желанней    нет    на    свете...
Счастливей    просто    быть    не    может
Тех    дней    земных,    когда    мы    вместе...

Вновь    предоставится    возможность    
Играть    твоими    волосами
И    кожей    белой    наслаждаться,
И    сладкую    тебя    губами
Всю    испивать,    и    упиваться
Твоей    души    пьянящей    брагой,
И    взгляд    не    отводить    часами...  

Глаза    твои  –  источник    магии,              
Он    в    мое    сердце    бьет    ключами.    

Я    утопаю,    словно    скованный,
Волшебницею    заколдованный...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=512876
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 22.07.2014


Направляюсь мысленно к тебе

Направляюсь    мысленно    к    тебе,    
Сопоставляя    все    события…
Из    всех    открытий    духа    на    Земле
Ты  –  величайшее    открытие!

Открыв    тебя,    я    открываюсь    сам,
Сквозь    сердце    пропуская    сонмы́    молний.  
Желания    читаю    по    глазам
Твоим.
                       И    счастлив    их    исполнить!


И    внятно    эхом    вторят    Небеса:
Не    упусти    дарованное    свыше.
Прислушиваюсь    к    вещим    голосам,
Ведь    именем    твоим    эфир    весь    дышит.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=512872
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 22.07.2014


Думки нуртують

Думки    нуртують    і    на  скроні    тиснуть    дзвінко,
У    фантазій    
                                         сплітаючися
                                                                                       візерунки...
Поряд    мене    Ти  (!)    йдеш,
                                                                               найпрекрасніша    жінко,
Уста    тво́ї    
                                   відкриті
                                                                   для    моїх    поцілунків.

Ти    кохання    мого́    
                                                               розділяєш    нестяму  –
Тим    мене    надихаєш    
                                                                           на    вчинків    безумство...
Зірку    з    неба    дістати:
                                                                             занадто    банально!
–  Нереально    заїждженим
                                                                                         вразити    людство!

ТривимІ́рністю    світу    
                                                                           обмежено    простір,
Для    польоту    душі  –
                                                                         взагалі    місця    мало.
В    новий    вимір    прорватись  –  
                                                                                                         мені    зовсім    просто:
Жаги    сила    моєї
                                                           власні    творить    астрали.  

Я    тобі    подарую
                                                         усі    виміри    нові,
Зорі    в    нових    світах
                                                                         запалають    для    тебе.
Їх    наповнити    змістом  –
                                                                                       твого    вистачить    слова;
Лиш    в    обійми    мої
                                                                     сходи́    інколи  з    неба.            

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=512662
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 21.07.2014


На твоих ресницах снежинки… ( з раннього )

На    твоих    ресницах    снежинки,
Словно    жемчуг,    переливаются.
Потерял    я    к    счастью    тропинку,
Звал    тебя  –  ты    не    откликаешься.

Ты    укрылась    в    саду    далеком,
Он    расцвел,    лишь    туда    ты    вошла…
Стою    я    один    на    дороге,
Что    уже    никуда    не    вела.

Все    следы    замела    метелица,
Хоть    вслепую    так    много    пройдено…
Все    реально…    И    все    ж    не    верится,
Что    неначатое    закончено.  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=512659
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 21.07.2014


Ти – легенда моїх думок

Ти  –  легенда  моїх  думок…
Таїна́  -  Ти,  укрита  часом,
Як  початок  юнацьких  спроб
Описання  Твої́х  іпостасей.

Часопростір  розкидав  нас,
Доля  спільна  -  у  снах  заблукала…
Та  лиш  думка  про  Тебе  –  щора́з:
Щем  у  серці,  у  пам’яті  –  спалах.

Неуті́лені  мрії,  мабу́ть,
Паралельну  яву́  сотворили…
Плаї́  звивисті  –  сходжена  путь  -
Серпантинові  урвища-схили…

Через  тернії  звично  іти,
Гонор  дряпаючи  і  харизму…
Жаль,  та  наші  з  Тобою  світи
Є  частинками  вимірів  різних…

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=512450
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 20.07.2014


Ты - яркий свет…

                                                                                             Среди  миров,  в  мерцании  светил  
                                                                                             Одной  Звезды  я  повторяю  имя...  
                                                                                             Не  потому,  чтоб  я  Ее  любил,  
                                                                                             А  потому,  что  я  томлюсь  с  другими.  

                                                                                                                                 Иннокентий  Анненский


Ты  -  яркий  свет  и  тень  дающая,
И  не  от  мира  Ты  сего...
Иль  Ты  -  звено  недостающее
От  человека  до  Богов?

Быть  Совершенством  нареченная,
Лишь  Всем  назначена  Ты  стать.
Тебя  терять  -  темно  и  больно,
Найти  -  в  сакрал  войти  опять...

На  остальных  Ты  не  похожа.
Ты  -  нежность,  милость,  счастье  в  дом.
Бесповоротность  душу  гложет...

Все  это  -  в  имени  Твоем...

                                                                                             

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=512449
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 20.07.2014


Уже неактуальний електорально-еротичний експромт

Твої  ноги  на  моїх  плéчах,
 Рот  відкритий,
 ---------------  очі  заплющені;
 На  дільницю  час  йти,
 ------------------------до  речі...
 Аннунáх  Вас,  товариш  Бущенко.

 30.09.2007

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=512284
рубрика: Поезія,
дата поступления 19.07.2014


Демонічна моя Богине

 Демонічна  моя  Богине,
 Надто  холодно  у  твоїй  тіні;
 Храми  сірі  твої,  негостинні,
 Не  доносять  моління  крізь  стіни.

 Демонічна  моя  Богине,
 Я  заповнив  ефір  твоїм  іменем;
 І  мелодія  світла  й  нестримана
 Над  похмурим  зависла  склепінням.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=512093
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 18.07.2014


Уперто нас минає брудершафт

 Уперто  нас  минає  брудершафт.
 І  зустрічі  –  не  спалені  мости…  
 Чому  ж  тоді  до  Вас  у  своїх  снах
 Я  з  легкістю  звертаюся  на  "Ти"?!  

 Чому  швидки́́м  у  снах  є  перехі́д
 До  поцілунків  від  торка́нь  легки́х;
 Чому  умовностей  і  табу  гніт,
 Немов  на  Місяці  тяжіння,  зник?!

 Чому  ці  паралельні  два  світи
 Не  сходяться,  усупереч  канонам?  -
 Щоб  стали  неподі́льні  Я  і  Ти;
 А  десь  окремо  вже  –  земні  закони...  

 Сканує  Всесвіт  серце  й  знайде,  схоже,
 Де  перетнутись  паралелі  зможуть.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=512092
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 18.07.2014


Ти кида́єш мене у пекло

Ти    кида́єш    мене    у    пекло,
Ти    підносиш    мене    за    хмари...
Лабіринтами    перипе́тій
Заблукалася    мо́я    душа.
В    опозиції    розум    серцю,
Підсвідомість    тобою    ма́рить...
На    страшні́м    жаги    попелищі
Хтось    останній    роздмухує    жар.

Ворушити    сьогодні    навіщо
Те    що    вчора    волі́в    щиро    знищить?

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=511714
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 16.07.2014


Тут колись росли кущі кизилу

Тут    колись    росли    кущі    кизилу,
А    тепер    -    потрісканий    асфальт...
Всі    сліди    мого́    дитинства    змило
Дощем-часом    у    тайну́    скрижаль.

Найріднішим    йду    на    світі    містом...
По́рух    вітру    -    в    серці    резонанс.
А    під    сірим    снігом,  жовтим    листям
Юність    моя    просить    другий    шанс.

Над    величним    Бугом    древнє    місто,
Ти    -    моєї    сутности    Грааль.
Сонм    пові́дай    предковічних    істин
Тополиним    шепотом,    Сока́ль.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=511690
рубрика: Поезія, Патріотичні вірші
дата поступления 16.07.2014


Гумор. Муки похмільної творчости

Ранок    після    "Стрілецької"    -    
                                                                 страта;
Не    зашкодить    розсолу    тут    
                                                                 кварта...
Або    залий    страждання    
                                                                 кефіром    -
глянь,    опівдні    ти    знову    
                                                                 лірик!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=511508
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.07.2014


Думки з підвалин


У    слухавці
                                 голос
                                                 далекий
                                                                 ніби    запис
                                                                             АУДІО
Ми    не    знайомі
                                     майже
                                         місток    між    нами
                                                                     канатний
                                                                             ФОТО
Прірва
             тарзанки    нема
                                         лячно    дати    крок
                                                                         екстрим-
                                                                                 ВІДЕО
Приємне    обличчя
                             з    підвалин
                                                             думки́    
                                                                     піднімає
                                                                                 ПОРНО


Між    нами    пристойна    відстань
                                                                                 ПРИКРО
Думки    проковтнуло    Місто
                                                                                 ВЕЛИКЕ
Між    хмарочосів    флюїди
                                                                                 СМОГОМ
Дощем    у    решітку    зі́йдуть
                                                                         у    СПОГАД

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=511507
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 15.07.2014


Земле предків

Земле    предків,    Правіри,    ти    свята    є    по    праву...
Як    витримуєш,    рідна,    цю    злочинну    державу;
Цей    бездушний,    жорстокий    механізм    геноциду;
Цей    ерза́ц-суверенний    анахте́мський    гарми́дер?

Хмарочоси,    котеджі,    полігони    військові    -
Нема    доброго    грунту    предковічному    Слову.
Нема    де    наливатись    золотому    колоссю,
Храми    душ    заті́́нили    промислові    Коло́си.

Запоганено    у́клад    старожитній,    сакральний,    
Поля    всі    трансформовано    в    електоральні.
Там    чужинці    цинічно    жнуть    і    сіють    на    благо
Метрополіям    власним    і    тілесним    розвагам.


У    серце    стукає,    мов    попіл,    предків    слава.
Риторикою    гідність    надрива  і    нищить...    
Свята    земля    -    та    супостатова    держава.
Допоки    дисонанс    оцей,    Всевишній?!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=511302
рубрика: Поезія, Патріотичні вірші
дата поступления 14.07.2014


Ти надзвичайно красива…

Ти    надзвичайно    красива...
І    не    зовнішністю    лише.
Флюїдів    душевних    злива
Вітрило    надме    до    Сейшел.

Найчарівні́ший    куточок,
Ця    філія    Раю    земна,
Лиш    гляну    у    твої    очі,
Тьмяні́є...    А    в    них    лиш    весна...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=511082
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 13.07.2014


Органна музика звучить

Органна  музика  звучить...
Зі  сфер  далеких,  з  –  понад  хмари…
З  глиби́ни  сивої  століть
До  нас  вона  волає  марно…

А  людство  слухає  “попсу”,
Легалізує  лихослів’я;
Над  Божим  світом  чинить  суд
І  рушить  Храм  свого  довкілля.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=511080
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 13.07.2014