Сторінки (1/6): | « | 1 | » |
Тебе мати породила, христом Божим оповила,
Ім`я Ісуса дала,
Батьком Бога назвала.
Ти добро робив людям,
Та іновірці зненавиділи тебе,
Бо люди линули до тебе, шукаючи поради і доброти.
Та через ненависть нелюдську,
Жорстоко мучили тебе,
За правду й доброту свою,
Віддав життя розп`яттям на хресті,
За те добро, що сіяв між людьми.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=678228
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.07.2016
А родину нашу люди, поважали у селі,
Бо не п`яниці були ми, а невтомні трударі,
Та роз`їхались по світу кожен долю свою шукать,
Але ж гніздо своє родинне ні на що не можна помінять.
Та пішли у вічність поодинці і не довелося провожать,
Одна згадка залишилась,
Листи та фото на стіні,
Ой як хотілося б вас, рідні та побачить хоч увісні...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=678226
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 15.07.2016
Заздрю я тим людям
Що в рідному краї вмирають
Але ж діти мої й внуки
Тут про мене дбають
Хочу жити я ще довго
І їм помагати
Та онукам і правнукам
Пісеньки співати
Надихнув край рідний сили
Ще треба жити
Але ж залишилось вже небагато
По землі ходити
Життя...
Земне й прекрасне
З незгодами я змирилась
А та згадка про минуле
В спогадах залишилась
Не судіть мене так строго
За оці рядочки
Якщо захочете згадати
Прочитайте їх мовчки.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=631543
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.12.2015
Полтавщино, моя дорога
Скільки згадок про тебе у мене
Ті стежинки в росі і морозі
Де ходили мої ноги босі
Пахощі трав, посіви пшениць
Ой, як хочеться впасти на землю твою
Подивитись у небо горілиць.
Де жайворонки високо, високо
Злітають зі співом у вись.
Все дитинство і юність мою
Цей спогад тепер зігріває
Пожилу душу мою
Так швидко роки минають
Ніби сном моє життя пройшло
Як шкода, що так збігає
І вороття минулому немає.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=631541
рубрика: Поезія, Інша поезія натхнення
дата поступления 26.12.2015
Присвячується брату Кацуну В.П
полковнику, який стояв на захисті Вітчизни
та пішов у вічний спокій далеко за межами
рідної України
Ой, якби я крила мала
Та зозулею стала,
Полетіла б я до тебе, Тихенько кувала
До схід сонця голосила,
Поки роса не спала
Та про нашу родиноньоку
Тобі б розказала.
Посадила б калиноньку
З рідної Вкраїни
Щоб стікали з віття роси
Як сльози родини.
Як любив ти Україну -
Вона тобі сил давала,
Та родинне твоє горе
В чужу землю поклала.
На твоїй могила, брате,
Будуть цвісти троянди.
Ти любив природу завжди -
Звідусіль все звозив.
Ти залишив після себе,
Гарну згадку, брате!
Внукам, правнукам твоїм
Буде що згадати.
Посадіть, онуки, діду
Піонію червону.
Ту, що він завіз з Полтавщини
Із батьківського двору.
Спочивай, наш брате рідний,
Тебе не забудем,
Хоч ми теж вже незабаром
Разом з тобою будем.
Ще ніхто від злої смерті
Не міг відкупитись.
Оце тільки правди в світі,
З чим треба змиритись.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=507395
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 25.06.2014
З колін повстала Україна
За правду, волю відстоять
Бо скільки ж можна наші землі
Людською кров`ю удобрять
Засвітились на планеті
Свічки вічної скорботи
І сумують разом з нами
Посилають вічний спокій
Отим синам України
А родинам залишились
Біль у серці й сльози та могили
Та не зітре ця їх вічна слава
З пам`яті людської
Як сини України в двобій пішли
З тими, що планували кожну мить
По два віки в добрі і златі жить
Та лягли у вічний спокій
Хто за волю, хто за гроші
Як вони ще жить хотіли
В добрі і спокої
Та не заросте до них стежка зеленою травою
Як не зітреться ота правда
З пам`яті людської.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=507390
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 25.06.2014