Людмила Полiщук

Сторінки (1/5):  « 1»

Осiнь


Ховає    сонечко  у  скриню    вже  тепло,          
Згубила  Осiнь  свiй  лантух    з  туманами,
Лiси  забагрянiли,  а  село
Пiдмалювалось  теж  собi  рум’янами
А  у  гаях  сороча  трiскотня,
I  трави    на  стежини  похилились,
Бреде  вiтрисько  полем  навмання,
В  садах  медами    яблука  налились.
Вже  не  гудуть  над  квiтами  джмелi
I  надто  довго    дощик  розгостився,
Розвiшав  на    деревах  кришталi
I  хмарами  в  калюжах  простелився.
А  в  хатi  затишно  i  пахне  чебрецем,
Муркоче    котик  онде  на  ослонi
Вже  вечiр.    В  шибку  -мiсяць  каганцем,  
В  печi-  вогонь  в  шаленому  чарльзтонi.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=642254
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.02.2016


Матусi

I  знову  ти  зозуленько-ворожко
Лічиш  комусь  шасливiї  лiта.
А  пам'ятаєш  ти  мою  матусю,
Яка  вона  вродлива  й  молода?
А  очі  мамині,  неначе  синь  небесна
Ти  пам'ятаєш  мамину  ту  синь?
Втопав  колись  у  тих  очах  мій  татко,
Що  на  селі  був  першим  парубком-Василь
Та  не  збулось,  така  вже  твоя    доля,  
Така  ,  матусю,  та  твоя  весна.
Й  скотилась  по  щоці  сльоза  поволі
Гірка  немов  отрута  i  рясна.
А  згадуєш  галявини  суничні
Такі  рясні,  що  нікуди  ступить?
А  близ  Червоного  містка  криничку,  
Де  з  ненькою  спинялись  воду  пить?
Як  сонечко  за  обрій  закотилось,
Вмостилось  спатоньки-втомилося  за  день,  
Й    дзвіночок  лісовий  так  тихо,  тихо
Мені  малій  на  вушко:  "дзень-дзелень"?
Як  виглядала  я  матусю  з  поля-
В  біленькій  хусточці  i  сапка  на  плечі?
Серце  від  спогадів  стискатється  до  болю...
А  хліб  той,  мамин,  згадуєш  в  печі?
А  борщик,  що  матуся  наварила?
Такий,  он  ,  нині  в  мене  булькотить...
Все  відійшло,  де  мамина  могила
Дише  цвіркун  щоночі  сюркотить.
Разом  зi  мною  дощик  плаче  гiрко
Додолу    кетяги  понурила  калина.
Матуся  моя-нинi    в  небi  зiрка
I    плине  час,  немов  туман  долиною...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=642044
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 07.02.2016


Обжиле



У  тiм  краю  де  синь    з  небес  стiкає,
Де  кислий  присмак  недозрiлих  слив,
Де  яблунева  вiхола  розмаю,
Пташинного  лiбретто  перелив.

Там    де  душа  настояна    на  травах,
Солодких  пахощах  сполоханих  суниць,
Де  зорi  падають  у  копанки-купави
I  мiсяць  п"є    з  замрiяних  криниць.

Де  в  лiс  заходиш,  наче  в  сповiдальню,
Очистить  душу  в  крапельках  роси,
Дубiв  розлогих    шати-спочивальнi
Незаймано-первiсноi    краси,

Де  мiсяць  знову  загляда  в  цеберце
Й  бiляве  те  кохання  юних  лiт,
Яке  назавжди  залишило  в  серцi
Свiй    найчистiший    кришталевий  слiд.

Весна-красна,  ще  молода    чаклунка
Нап"ється  з  Шипота    джерельної  води,
Закоханих  напоїть  своiм  трунком,
Та  громом    загуркоче  молодим.

Де  Батькiвщини  нездоланна    сила,
Де  мати  вчила  стати  на  крило,
Стоїть  втопаючи  в  садах  Обжиле,
Мов  з  казки,    зачароване  село.

Кульбабки  жовтi  там  обабiч  стежки,
Руда    чуприна  сонця  у  вiкнi,
I  пiни  ромашковоi  мережка
На  росянистiй  золотiй    стернi.

У  тiм    селi-    там  батькiвська  хатина
Де  на  порозi  спить  ледачий  пес
I  з  кошенятком    бавиться  дитина,
З  очима,  що  напилися  небес.

 Голубка  моя,  люба  моя  ненька,
Помолившись  Боженьку  уклiнно,
Говорила,    ще  менi  маленькiй:
-Бережи  ти  вогнище  родинне.

Пам"ятай  свiй  край,  моя  дитино,
Де  спокiй    пращурiв,  живi  джерела  в  полi,
Долина  простелила  скатертину
I  одинокий  дуб  на  видноколi.

Тут  твоє  корiння,  твоя  сила,
Тут  твої  пiснi  i  твiй  полiт,
Я    тебе  як  ягiдку  ростила,  
Звiдси  ти  полинеш  в  бiлий  свiт...

-Матiнко  моя  ,  менi  так  важко                      
По  рiллi    життя    свого  брести,
Нiжна  моя,  люба  моя  пташко,
Ти  мене  з  небес  перехрести.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=642015
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.02.2016


Я ТАМ БУЛА ЩАСЛИВА



Повабить    мене  думка  в  далечiнь
Що  десь    сховалась    за  туманом  сивим.
А    там,  яка  я  там    була  щаслива!
Яка  там  неба  синь  i  высочiнь!

В  тiй  далинi  дитячi  мої    роки
I  зорепад  дощем  в  старi  гаї    ,
I  мамин  голос  там,  усмiшка,  кроки,
Й  натрудженiiї  рученьки  її

Там  над  ставком  бiлесенька  хатина
Де  зранку  вже  рум’  янять    щоки  ружi,
Де  обiйнялось  соняхiв    подружжя,
Й    цвiте    червоним    мамина  хустина.

Ген  небокрай  заплутався  в  дорозi
I  звив  гнiздо  на  колесi  лелека,
Що  прилетiв  iздалеку-далека,
Та    "сторож"-палиця  на  рiдному    порозi.    

Он  порається  на  городi  ненька,
Огудиння  де  огiрковим  цвiтом    злите
I  молоденьке  пустотливе    Лiто
Iз  кошенятком  бавиться    маленьким.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=507610
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 26.06.2014


ВЕСНА


Шепоче  про  кохання  фiалцi  горицвiт
I  зорi  iз  небес  попадали  на  трави    
I  роси  пють,  стає  багряним  свiт
У  полум΄ї  ранкової  заграви.
Бузкова  вiхола  загралася  в  саду,
Цiлується  iз  сонцем  черемшина.
По  травах  росяних  я  босонiж  пройду
«Дивись  яка  краса»  -скажу  я  сыну  –
«Он  яблуня,  неначе  до  вiнця
Зiбралася  щаслива  наречена.,
А  там  ,  дивись,  в  маленьких  деревцят
Якi  листочки  нiжнi,  а  у  клена
Такий  солодкий  сiк  мураха  п΄є,
А  в  тебе  на  плечi  –  зозулька  божа,
Пташинка  вже  гнiздечко  собi    в΄є,
А  хмарки  в  небi  на  овечок  схожi.
Ой,  подивись,  грибочка  вже  маля
Тихенько  причаїлось  пiд  сосною.
То,  синку,  наша  матiнка  Земля
Так  рясно  уквiтчалася  весною.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=507609
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 26.06.2014