| Сторінки (1/10): | « | 1 | » |
Раніше у ласку твою б поринала
І колір полоси життя не лякала
Чи світла, чи темна- ти мій король
І грав у моєму житті важливу роль
а тепер пропадає зміст листів
палають сотні наших мостів
у мене немає бажання їх шукати
і серце моє безсильне кричати
Усі мрії будуть в щент розбиті
І гарячою ковдрою сліз покриті
А спогади про теплі поцілунки?
Їх покриють морозні візерунки
Мій королю, ти памятаєш відчуття?
Чи маєш ще до мене гарячі почуття?
Постій - промовчи, не відповідай
Я і так поламала наш солодкий рай!
Ти не готовий більше пробачати
Я знаю не хочеш ще раз будувати
Ти помилився- і я гірко розчарувала
Тепер же я своє пекло побудувала
Де самотність- стане моя королева
І присягу я перед нею віддам
І стане примарна любов - кришталева
І я попрощаюсь з минулим життям!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=531676
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 22.10.2014
Те що стало сенсом життя
Тепер до смерті мене веде
раніше серце в одне биття
а тепер стежка в нікуди іде
В небо я більше не підіймусь
Пропитались кровю мої крила
Я більше до сонця не обпечусь
Від нині я своє серце скорила
І душа моя - уже таємна книга...
Раніше гаряче полумя палало
А тепер усе як холодна крига
Теплих відчуттів в мені нестало
І голос мій стих, я буду мовчати
а твій дотик... навіть крізь сни
я не перестану усе це відчувати
і лиш залишається чекати весни
але вона не забере пусті слова
не зацвітуть усі мрії і бажання
Лиш ця ромашка- квітка польова...
Хоча ні, і вона несе страждання...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=524731
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 20.09.2014
Мовчати. Ми будемо слухати осінь
Її солодкі пісні про те, як ми раділи
ні ти ні я, ніхто їх слухати не в змозі
Напевно, я винна, що не розгледіли
Не побачила коли починало усе горіти
Ось ці моменти що були принесені літом
І коли починали облітати наші квіти
Ми зацвіли нестерпним горицвітом
який також загорівся бажанням зникати
хоч тільки біль і холод нам дарував
Він захотів остатки тепла і щастя забрати
Той цвіт мій ворог, і він нудьгував
Що ж і ще можна сказати, про шо прохати?
Ти пробачав, а я вкотре розчарувувала
Залишається з собою на одинці ридати
Здається любов між нами лише існувала
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=522506
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 10.09.2014
Ти знаєш як важко інколи мовчати?
Не крикнути у слід болюче "Ну і іди!"
Тому що знаю, не хочу втрачати
І шепочу "Крізь терни до щастя веди"
І нехай будуть холодні бурі між нами
І тижнями не світитеме яскраве сонце
Все ж ми з тобою є різними світами
Але нас зєднює велике голубе віконце
І як дико інколи від болю хочу кричати
Не заварювати гіркої, як обіда, кави
І тихо у дома, у сльозах виходу шукати
Щоб пізніше у темному лісі не блукали
Ти знаєш, як я мрію тебе міцно обнімати?
Чути "Солодкий момент", після хрусту кісток
Так навіть сонце не мріє місяць зустрічати
А здається що це просто з життя листок
який можна ось так дьоргнути і він полетить
далеко до неба, за холодні і глибокі океани
і від цього ріжучого відчуття, душа тремтить
і впевнена, що не зможу залатати нові рани
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=521518
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 05.09.2014
Холодна осінь увесь Львів облітає
Наше щастя красить і з собою забирає
Дощі осінні краски ж не змивають
А лише смуток між нами розливають
Листочок за листочком вересень красить
А дощ за вікном жовтневий пожар гасить
Там горить усе моє щастя, любов і тепло
Проростає в мому серці ненависті стебло
Воно з середини, як осінь, мене вигризає
Усі соки щастя з мого серця випиває
А я задаю одне і те ж дивне запитання
Чи є в холодну осінь тепле світання?
Настільки тепле як і в те прекрасне літо
Коли очі світились соняшниковим цвітом
Настільки чуттєве як і в ранок Івана Купала
Коли я від щастя тобі пісні про нас співала
Чи ж має осінь щось те щоб могло тримати?
Аж до серця наші земні відчуття прибивати
Чи ж має осінь щось те щоб ми могли відчувати?
І могли іншим свою любов і ласку дарувати
Чи ж осінь кидає нас напризволяще?
В холодному і темному місті нас залишає!
О ні, вона іде і шукає місце підходяще
А потім зі снів темних до почуттів повертає!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=520229
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 29.08.2014
Чи зрадою можна ваші дії називати?
Чи після брехні можна тобі довіряти?
Виникло питання, і я хочу його сказати
Для чого вона твої губи полізла кусати?
Я поїхала, і сліпо вірила у всі твої слова
А ти тоді на зупинці мені нагло збрехав
Ну де ж була тоді твоя безтолкова голова?
Невже ще брехня і усі слова що покохав?
Ну от і що далі моя душа моя творити?
Чи взяти і всі двері на замок закрити?
Чи залишити ключі і дати ще шанс?
І разом будемо писати цей романс?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=514996
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 02.08.2014
Як довго ще ми будемо воювати?
Чому свободу ви у нас забираєте?
Як довго ще братами будете називати?
За що "Братський" народ зневажаєте?
А ми? Ми чим кращі? Чому так сталось?
Чому єдинство у нас- БРАТІВ розпалось?
Чому ми з рідної землі, у чужі края тікаємо?
Чому у матінки України спокою немаємо?
Як же важко дихати, і увесь біль розуміти
Дивитись на небо, і бачити темні хмари
Чому у дітей, від страху мають руки німіти?
Чому сестра має знати, що це не нічні кошмари?
Як же це все важко серцем і розумом сприймати
Як же страшно іти додому і пошту відкривати
Включати новини, і дивитись як мама ридає
Душевна тривога її помаленько роздирає
Адже вони ідуть і усі там помирають
З собою надію на щастя забирають
А матері і батьки з розуму сходять
Коли зі сходу мертвих синів привозять!
І в той же день, старшого забирають
Сестрички у вікні сидять і ридають
Тому що брат навіки змовк і спочиває
Спокійний сон його в землі огортає
Чому Боже на нас біди посилаєш?
Чому самих на білім світі залишаєш?
Ми ж про мир у світі тебе благаєм
Ще надію у серці невеличку маєм!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=514573
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 31.07.2014
моменти щастя у тобі згасають
вогники, що були запалені іскрою
у твоє темне болото поринають
Вони будуть погашені тобою
ця дика недовіра до людей
вона у тобі давно ховається
і ти прикривала її багато ночей
вона думає що на житті знається
Що допоможе від болю втекти
і досягне з тобою чистого неба
вірить, не будуть кайдани пекти
Але ці бажання, це її потреба
Раз обпікшись - не хочу вдруге
тому що це током обпікаєшся
це як 1200 вольт напруги
і після цього себе зрікаєшся
Та ти собі навіть не уявляєш
що усі стереотипи будуть вбиті тим
від якого так довго тікаєш
Але він завоює і ти будеш з ним
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=512611
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 21.07.2014
Я хочу з тобою літати
Ближче до сонця і хмар
Не буду болі дарувати
Подарую лиш ліхтар
Він допоможе щастя знайти
Буде світити як зірка у небі
Не дасть тобі долю обійти
І згасне при потребі
Коли тебе біда буде шукати
чи брехня, ненавість або зло
я буду тебе міцно обнімати
І подарую чисте й тепле джерело
Яке охолодить твої почуття
коли вони битимуть через край
і усе погане піде у небуття
а твоє життя буде світлий рай
Коли підступатиме холод дикий
І змерзне серце і душа твоя
Я подарую шарфік великий
він грітиме так як любов моя
Не зумію від усього захищати
Ти зрозумієш мене, я знаю
не хочу тебе залишати
бо іду з тобою до нашого раю
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=511641
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 16.07.2014
Світ грається зі мною і з тобою
Теплою та чистою росою
Сонцем і холодними вітрами
Тихими та спокійними ночами
А що це твориться зі мною?
що думаєш про мене за спиною?
Кожне слово, думка, я помираю
Чи можливо, просто стою скраю?
Як же довго я тебе чекала?
Скільки часу ночами не спала?
А тепер так важко не мовчати
хоть щось потрібно шептати
Немаючи відповіді на запитання
вибиває твоє скромне мовчання
Я будую ілюзії і тихо помираю
я більше нічого від вас не чекаю
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=508027
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 28.06.2014