Сторінки (1/16): | « | 1 | » |
Візьми мене на ручки – втіху!
І відьмі хочеться тепла…
В обіймах тихо заколихуй,
Навколо шиї обплелась…
Відчуй палкі вуста! Лоскоче
Твоя небритість, їжачок…
А карі очі, щирі очі
У душу цілять і мовчок…
Та відьма знає все! Мудренька!
І не гадає… Це – любов!
Тому і просить, мов маленька:
«Візьми мене на ручки знов…»
(11.06.15)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=674855
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.06.2016
І знову дощ, травневий, ще холодний…
Асфальт дзеркальний, в нім життя вирує:
Гілки дерев, мов східці - вітер бродить,
Тиняє всюди, тягнеться й до туї;
Гарчать машини, лізуть у калюжі,
Неначе свині в гумових чоботях,
Та обливають тих, що їм байдужі.
Вже два дні дощ, чекаємо й в суботу…
Блакить небесна в смутку надто сіра,
Птахів не чути, ельфи в квітах тонуть…
Буть чи не буть …теплу? (як у Шеспіра)
А парасолі лізуть із бетону
(Як ті травинки – тягнуться до сонця),
Стікають краплі епонджем під ноги,
Які спішать (взялась їх ціла сотня),
Та тупотять в асфальтові дороги…
Я ж - у вікні: стою собі й чекаю,
Коли у скло морзянкою краплини
Пошлють оте гаряче «Бути раю!»,
А ще про тебе мрії в думи линуть…
Як дощ іде – ти поряд, ніби поряд…
В душі тепло, розрада і кохання.
А між краплин я бачу ніжний погляд…
Хай дощ іде в суботу, й не востаннє…
(22.05.15)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=582986
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 22.05.2015
Час діє - бездушний, не стане,
І літо втікає з літами...
А може це жарти, омана:
Не може так трапитись з нами!
Не хочу схилятися долі,
Піду навпростець через хащі
Та ніженьки, рученьки кволі...
Чи старість це? Може - ледаща?
А я ж працювала від ранку,
До зустрічі з місяцем білим,
Співала йому колисанку,
І примхи яснОго терпіла!
Зірки вишивала та квіти
При свічці, не мружила очі...
Куди же тепер мені дітись,
Туди, куди й чари дівочі?
Вже пізно... І смуток розлігся
На білий рушник вишивАний,
Жене його деколи киця:
Муркоче так тепло в вітальні.
І що ті роки - хай спливають!
Ще місяць в вікно заглядає,
Ще ранок стрічає розмаєм,
Ще пташкою лину до гаю!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=579501
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 07.05.2015
Від вибуху злітає жовтий лист у синє небо,
Із ним парить душа, відірвана від тіла…
Зловіть її, верніть у гімнастерку хоч хто-небудь,
Їй тільки двадцять два… «Матусю…», - шепотіла…
Труну не відкривають… Тиша рветься криком жінки…
Колона слідом йде, героя проводжають…
Кораблика складає він з роздертої сторінки –
Душі плисти й плисти по хвилям чорним жалю…
Герой! Йому це треба? Мріяв юний про кохання,
Про усмішки дівчат, про пору золотисту,
Що оcінь ця з війною буде перша і остання,
І зовсім не гадав, що буде в ній – затісно …
Труну не відкривають…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=523241
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 13.09.2014
Тиша, ти назвав мене Тиша.
З віршем, увійшла в дім твій віршем.
Двері розчинилися навстіж,
Вітер не вернеться до нас більш.
Тиша, світло згасло, лиш свічка.
Знаю, я для тебе не звичка,
Серце пульс виспівує щойно
В тишу простягаєш долоні.
Пошук від волосся до ніжок.
Краплі, новий день буде свіжий.
Тільки не підемо у ніч ми,
Милий, ти - цілунки, я - рими.
Згасне наша свічка до сонця.
Ранок, ми удвох в оболонці,
Кажеш, вибиратись не хочеш,
Знову мої ніжки лоскочеш.
Далі все триватиме в тиші.
Тишу я для тебе залишу.
Чуєш, цвіркуни - самограї,
Літо, певно, нас і не знає.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=520697
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 31.08.2014
Подаруй мені квітку оцю, що під вітром легенько гойдається,
білим - щастя мені принесе, жовтим - світу й тобі посміхається.
Я не буду гадати на ній, на любові замішана молодість!
Це на пам’ять про літнє тепло, все від сонячних променів в золоті.
Де, зігріта коханням твоїм, я цвіла, наче квітка між травами,
Ніжні руки твої і вуста.., як між люди ходили ми парою…
Сонце ясне моє, милий мій, може стану і я колись квіткою,
То молю, заклинаю тебе, хоч хвилинку, годиноньку швидкую,
Стань ти вітром, що вільний завжди, і літай хоч за хмари високиї,
Але знай, що лише у мені відшукаєш притулок із спокоєм,
Тільки я розжену смуток твій, він розтане, мов айсберг замріяний,
Лише я буду щастя плести із добра і турботи з надією!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=517890
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 17.08.2014
Коли настане ніч, прийди до мене милий.
Лиш хрусне злегка сніг під кроками в безсиллі.
Прийди у заметіль, засніжений, із двору ,
І руку простягни, моя ж - вогонь в цю пору.
Як тепло на душі, і мрії полум’яні.
Так жар по тілу йде, ми разом ніби п’яні.
Обійми мовчазні, цілунки соковиті.
Хоч постіль – білизна, а ми чомусь в блакиті,
На хмарах в небесах, і що нам до земного.
Не треба зразу все, почнемо із малого,
Я п’ю твої слова, язик гортає вії,
По тілу лоскотун, він квітку ту відкриє,
І десять д’яволят спішать попестить груди,
Та знову шепіт твій, а в небі зорі всюди...
Що робить ця любов? Вона приходить знову,
І час не повернеш, бо віриш в кожне слово!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=517668
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 16.08.2014
І знову дощ оплакує зі мною
Самотність у душі.
Я все своє життя жила тобою.
Написані вірші
Кричали, стукотіли в двері гучно,
Не зміг почути ти.
Вдиратися вважала я незручним,
За стриманість прости.
Із часом до самотності звикають,
Шукають шлях в думках,
Та мріями усе ж таки благають
Здійснитися в роках.
Летять вони сніжинками із неба
Та листям із дерев.
У роздумах минає вік і треба,
Щоб час завмер.
Як в саме ті хвилини із мовчання
Почуєш серця стук,
Воно чуже, та б’ється невблаганно –
Тоді нема розлук.
Самотність повертаеться в минуле,
Майбутньому у світ
Відкрили двері вдвох, а зле забули
Вже до спочинку літ.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=516743
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 10.08.2014
Як солодкі хвилини миттєві, на жаль…
Липень сонцем сховався за обрій…
У стосунках між двох засинає мораль,
Чи потрібно хоч щось? Їм так добре!
Пожовтілі листки з вишні впали в траву…
Літо жадібно час витрачає:
Ще квітує, співає, пече, ще зірвуть
Стебелинку зеленого краю…
Ліс чи поле в стежках… Двоє там, де туман…
І крізь нього не видно "сьогодні"…
В поїзд вскочили, швидко зірвали стоп-кран,
Вибирають один із вагонів…
Серпень ріже колосся серпом… По стерні
Не підуть… Постіль ніжна та біла…
Хоч вагон і чужий, у чужій стороні,
Тільки так не кровлять рвані крила…
Два фужери по вінця налиті. Вуста
Ловлять краплі смоли вогняної.
Це майбутнього пляшка, а може й не та…
Не гадають – кохають обоє!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=516098
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.08.2014
Щоб не бути самою, до місяця шлях подолаю.
Він назустріч мені простягне ніжні сяйво-долоні,
Проведе в чорні шатра, де ночі блукають бездонні.
І у сурми зіркові мелодії щирі заграє.
Це триватиме доки не з’явиться смуга рожева,
Не розкриє пелюстки свої сонце-квітка у ранок,
Не вбіжить в новий день і ріка урочисто органно,
Не розкриють себе для життя всі кущі та дерева.
Ну, а доти кружлятиму в небі у зорях яскравих,
Притулюся до місяця, холод з теплом поєднаю.
Загублюся на вічність, та знову назад повертаю,
Хоч душа і небесна, та тягне на землю, де трави.
Зрозуміє це світлий, ріжком-колисанкою буде,
Понесе до того, хто вдивляється в місяць щоночі,
Щоб побачити в ньому дівчини самотньої очі,
Бо уранці з імлою ця казка повільно розтане.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=511137
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 13.07.2014
Очі твої, я за ними сумую,
Руки твої уві сні я малюю.
Подих завис, мов картина кохання,
Тільки ми двоє і наше єднання.
Поруч завжди і не згасне надія.
Хвилі волосся ледь вітер розвіє,
Пальцями ніжно ти пестиш за вушком,
Я підкорилась, не хочу, а мушу,
Бо це і мрія, і потяг, і влада,
Кожну хвилину моя ти відрада,
Кожну хвилину твоє я кохання,
Кожну хвилину моє ти бажання.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=510737
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 11.07.2014
Вона вмирала двічі у житті.
Один, коли душа була розп’ята,
А тіло, ніби вдарили об ґрати.
Він все сказав, та не казав: «Прости».
Не щезла, та рубці іще пекли.
Щосили, день у день. Вже не кохала,
Та, думки ті від себе швидко гнала,
Бо чорні ночі разом все ж звели
На дотик вся тремтіла від страху,
Корилась і чекала сну до ранку.
Лиш згадки про кохання на світанку,
Тримали, щоб не жити у гріху.
Ішли роки, втрачала серця край
У прірві. Не простила, смерть скосила.
Так за кохання душу розчавили,
А з тіла йшло останнє: «Все, бувай…»
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=510241
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 09.07.2014
Не мовчи, повернись. Ти за що так караєш
І мене цим лякаєш? Повернись, посміхнись.
Пригорни, ми в теплі. Не шукай в морі льоду,
Відпусти на свободу човен наш при веслі.
Не журись, не журись, без тебе світ темніє,
Ти ж мене розумієш. Я прошу - підкорись.
Ти один, тільки ти! І мені вже не спиться,
Бо по «вінця» криниця, де терпіння знайти?
Все скажи - я змовчу. Я покірна, як киця,
Що кота не боїться. «Няв!» - тобі прокричу.
Не мовчи, не сумуй. По спині - руді лапки,
Це я - кішечка в «тапках», краще в носик цілуй!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=510071
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 08.07.2014
Ніч. Їй місяць сяйвом стелить путь,
Вони удвох у сни пливуть.
Ніч. І мій коханий тихо спить,
Я ляжу поряд - краща мить.
Враз, і вже лечу у ті краї,
Де забавляють солов’ї.
День. І ти несеш мене в поля,
Та, ніби вата, вся земля.
Мак. Він червоніє, мов вуста,
А в серединці є роса.
Так, я хочу рук твоїх тепло,
Кохання нас в полон взяло.
Ні, не зупиняйся, я кажу,
Песть і голуб, тебе прошу.
Ти! Ввірвався, наче дощ із злив,
Вогонь бажання розпалив.
Час, нехай летить у далечінь,
Мій любий, поряд відпочинь.
Світ. Його простори і лани
Нехай полинуть в наші сни.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=509088
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 03.07.2014
Знала, що любов минає, що в ночі своє світило.
Вірила. Чому – не знаю… Посміхався ти так мило.
Бачила в очах не втому, а байдужість в кожнім слові.
Слізоньки... Біда у тому, що стара любов - не нова.
З свічкою й кохання згасло, і по ночі знову ранок.
Кажуть, що і це є щастя - я ж не бачила коханок.
Вогнищем горять руїни, бо стосунки вже в опалі.
Скажеш: «Ти завжди – єдина». Тільки нерви не із сталі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=508689
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 01.07.2014
Поезія - це вітчуття у звуках,
Слова їх об'єднали у життя,
У радощах воно буває й в муках,
Та у душі виспівує злиття
І подиху, і бачення природи,
І дотику і руху вдалечінь,
Враховує і забаганки моди.
Поет лиш просить: "Музо, не покинь!"
Поезія – це танець до не хочу,
Бо музика міняється щораз!
Буває у чоботях та сорочці ,
Заходить і пуантами у клас,
Там вільно закружляє по основах,
Здіймаючи всі ноти у політ.
Поезія – дано їй право словом
Лишати всюди найцінніший слід.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=508399
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 30.06.2014