Карлайл

Сторінки (1/3):  « 1»

МАМІ

МАМІ

Мамо  я  іду  до  тебе,  потримай  для  мене  небо.
Скажу  татові  ще  слово  і  рушаю  у  дорогу.  
Надоїли  лихі  будні,  діїв  логіка  відсутня...  
Що  роблю?  Тай  сам  незнаю,  я  поволі  помираю.  
Час  мене  вже  не  лікує,  бо  у  серці  моїм  кулі.  
Я  на  мить  закрию  очі,  біль  у  серці  залоскоче.  
По  щоці  тече  сльозинка,  ти  була  моя  підтримка.  
Ти  була  для  мене  другом!  
Ти  завжди  мене  чекала.  
Попри  всії  свої  справи  ти  мене  оберігала.  
Не  цінив  я  тих  моментів,  тай  частенько  ображав.  
А  тепер  як  в  кіно-ленті  повертаюся  назад.  
Ставлю  кадри  на  повтор,  
та  уже  не  повернути  те  що  було,  й  не  забути.  
Час  йде  швидко  та  неспинно  й  не  повернеться  назад.  
Може  треба  далі  жити  й  не  дивитися  туда?.  
Та  як  тільки  дивлюсь  в  небо  зразу  згадую  про  тебе.  
Всі  розмови,  всі  моменти  наче  з  фільму  кіно-ленти  в  голові  моїй  гудуть...  
-Забирайтеся!  
-Не  йдуть...  
Я  не  знаю  що  робити,  де  піти,  де  залишитись?  
Що  робити  що  казати  як  спокійно  далі  спати?
Де  шукати  тії  сили  щоб  продовжити  життя?
А  чи  може  краще  буде  занирнути  в  небуття?
В  голові  моїй  як  вулик,  думки  рояться,  біжать
Та  немає  на  них  часу  бо  вже  треба  вирушать…

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=804394
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 25.08.2018


З любовю…

Не  знаю  чи  довго  чекати  мені,
Чи  надіятись,  вірити,  жити,  любити...
Я  чекаю  тебе,  і  десь  там,  в  далині
Бачу  очі  твої  незбагненно  сумні
За  собою  лишивши  невидимий  слід
Захопившись  о  цею  "любовною  грою"
Я  іду  за  тобою  але  пізно  мені  
Ти  пішла  в  нікуди,  ні  до  кого...
З  ЛЮБОВЮ..

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=510899
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.07.2014


Чому цей світ такий несправедливий?

Чому  цей  світ  такий  несправедливий?
Життя  як  нитка  тягнеться,  біжить...
Як  нитка  сповнена  любові  і  надії,
Але  потрібно  бачити  ту  нить.
Потрібно  берегти  її  й  любити
І  радуватись  кожні  гарні  миті
Бо  як  втрачаємо  ту  нить
То  дуже  в  нас  душа  болить
Зникає  все,  любов,  надія,
І  наша  заповітна  мрія
Все  як  у  вогнищі  горить...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=510895
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 12.07.2014