| Сторінки (6/587): | « | 1 2 3 4 5 6 | » |
[quote]Всі люди носять в душі кладовища, де спочивають всі, кого він у своєму житті любив. (Р. Роллан)[/quote]
[color="#8f4b03"][i]Перебираю в пам’яті місця,
І імена, і прізвища, і дати...
У кого й що колись хотів спитати,
Кому заборгував я за життя...
Не грішми, не багатством, не товаром,
А чимось більшим, що у серці є,
Було чужим - а стало вже моє
Й горить в моїй душі вогненним жаром.
Не таємниці інших, не секрети -
Від них лиш тільки голова болить.
А совість моя грішна ще не спить
І розрізняє давні силуети,
І подаровані думки й ідеї,
І мудрість тих кого, уже нема...
Тоді, здавалося, прості слова -
Сьогодні - щира правда в епогеї.
А в серці залишається журба...
І кладовище тих, кого любив я
Колись - в душі... І згадую знічев’я
Уже всіма забуті імена...[/i]
[/color]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=602105
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 25.08.2015
[img]http://onlyart.org.ua/wp-content/uploads/2013/02/z_26e15e17.jpg[/img]
[color="#0b36a1"][i]Ми з тобою у двох…
Лише місяць над нами і зорі…
І рука у руці…
І серпнева ця ніч – лиш для нас…
Із далеких епох
Тільки вітер із нами говорить
Й залиша на щоці
Краплю моря і жар водночас
Він шепоче таке,
Що не все передати словами…
І запалює нас…
Душі тонуть в кохання імлі
І бажання п’янке
Будить в нас… й доведе до нестями
Віддаючи наказ,
Хоч на мить зупинитись землі...
Вітер віє отак...
Нас чарує з тобою і вабить...
І зірками жбурля...
Й гаснуть зорі десь там, в молоці...
Вітер буйний - дивак...
Таємницю сховає ... і, мабуть,
Полетить віддаля...
Аж допоки рука у руці...
[/i][/color]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=601870
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 24.08.2015
[color="#5c3580"][i]Не обіймай мене!
Ні в радості, а ні в печалі…
При зустрічах не обіймай
й коли прощання час…
Коли любов мине
й розтане аромат конвалій...
Та ця історія, напевне, не по нас...
Не обіймай мене,
коли не хочеш "так" казати...
Не обіймай, тим більш,
коли сказати хочеш "ні"...
Та годі вже...
Бо обіймати це ще не прощати...
Лиш хочеться твоїх обіймів уві сні...
Не обіймай мене!
Нехай ця зла пересторога
Тобі не здасться дивною...
Її нам треба знать...
Не обіймай!
Обійми ж бо придумані для того,
Щоб ними вираз свій
обличчя приховать...
[/i][/color]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=601822
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 24.08.2015
[color="#024004"][i]Скажи мені, де ти?
І чому тебе довго немає?
Де у часі блукаєш
На незвіданих світу стежках?
Чи досягнеш мети?
Кого серце твоє так шукає?
Від життя що чекаєш?
Що тримаєш у ніжних руках?
Чом ти ночі не спиш?
І кого у вікно виглядаєш?
І цілуєш лиш в щічку?
І здалася ти смутку в полон?
Чого довго мовчиш?
І в подушку щоночі ридаєш?
Чом запалюєш свічку
І несеш серед дня до ікон?
Чом здригаєшся ти,
Коли я повертаюсь до хати?
Не ідеш зустрічать?
Не питаєш мене що та як?
Розлюбила вже ти?
Перестала мене вже кохати?
І нема що втачать,
Й не вернути нічого ніяк?
Все пройде, все мине...
Заспокойся, бувають хвилини
Все летить шкереберть
І причини, здається, нема...
Це питання складне...
І тривога сягає вершини,
Наливається вщерть...
Коли серця торкнеться нудьга.
[/i][/color]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=601312
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 22.08.2015
[color="#440975"][i]Я не поет… а може лиш рифматор -
Сплітаю рими у стрімкі рядки…
В мистецтві цьому я не реформатор,
І не новатор, а скоріше навпаки…
Сьогодні так пишу я... Завтра - інший...
Бо носить мене вітер між людьми.
Цікавить ритм, і стиль, і смак... Простіше -
Шукаю я своє єство серед пітьми…
Хай кажуть, що іще недосконалі
Мої рядки, і рими в них - кат ма.
Та гляньте на зворотний бік медалі -
А що, в поетів зрілих промахів нема?
Та я зарвався трохи… Не для того,
Щоби когось принизить, ображать…
А щоби брата по перу нового
У пошуках себе хоч трішки піддержать…
Я не поет… Куди мені, їй богу...
Ну, може трохи, так собі я вІршник..
Зізнаюсь чесно, замість епілогу,
Своєї долі я лиш Пересмішник
[/i][/color]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=601103
рубрика: Поезія,
дата поступления 21.08.2015
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=CIFY2gyYg28[/youtube]
[color="#56088a"][i]Я тебе хочу – негайно і зараз!
Не завтра…А саме сьогодні, в цю мить!
Ти в долю мою як вітер ввірвалась
І серце у грудях до болю щемить.
Cпрага оця спопеляє вже душу,
І тіло здригається як у вогні,
Руки трясуться - їх стримувать мушу…
Вибір зробити доведеться тобі.
Тому, що люблю! Любов не чекає…
А пристрасть моя так безмірно росте…
Знаєш напевне, що це означає…
Дай відповідь зараз - питання просте.
Невже просто підеш?! Ти одцуралась?!
Та, знаєш, як важко лишатись отак,
Коли всі пішли... Кохання зосталось…
Як мОжеш чинити зі мною ти так?
Негайно відкинь усі затороги!
Цього ми чекали напевно давно,
Для цього здолали нелегкі дороги,
А що скажуть люди - уже все одно…
Хай голова, як на тій каруселі,
І серце у грудях щемить і щемить...
Тебе я кохаю!
Кинь думки невеселі!
Бо я тебе хочу… Негайно… В цю мить…
[/i][/color]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=600983
рубрика: Поезія,
дата поступления 20.08.2015
[img]http://desktopmania.ru/pics/00/01/80/DesktopMania.ru-1804-300x225.jpg[/img]
[color="#710a85"][i]Не відкривай мені своє ти Ім’я,
Бо ти чарівна навіть без прикрас...
Де ж проросло таке ось сІм’я?
Обняти хочеться тебе хоч раз.
Який яскраво-звабливий твій погляд!
І губи кличуть трунок щастя пить…
Не бійся! Я з тобою поряд
Чим насолоджуюсь як в останню мить
Струнка і еротична... От фігура!
Із неї тільки статуї ліпить!
Але чому в очах зажура?
Всміхайся! Свіча моя іще горить...
Чому пасмо волосся вороного
Так збуджує? Та доп’ю вже келих...
Не знаю чи побачу знову...
Мій темний ангел, мій нічний метелик...
[/i][/color]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=600919
рубрика: Поезія,
дата поступления 20.08.2015
[img]http://i075.radikal.ru/0910/fe/2a77f2820098.jpg[/img]
[color="#04126e"]
[i]Я так вважаю:
Життя сповнене див.
Сиджу і чекаю -
Без перспектив…
Що я відкрию?
Що я розкАжу?
Напевен, що жИю,
Та цим я не вАжу..
І Вічність питає:
Чого ти чекаєш?
Все в світі буває,
Що хотів – те і маєш...
Сиджу і молюся
Та Бог вже не чує…
Чогось я боюся…
Сум в серці ночує...
Усе нанівець –
Сплатив вже податок…
Усьому кінець,
Що має початок.
Нічого немає…
Навколо – лиш пустка…
Чому я страждаю? -
Скінчилась відпустка.
[/color][/i]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=600846
рубрика: Поезія,
дата поступления 19.08.2015
[img]http://bazaropt.com/img/bazar_Khmelnitskogo.jpg[/img]
[color="#ff0000"][i]Іду я по ринку… По чім нині щастя?
А коштує скільки тепер доброта?
Що, не завезли сьогодні? Бо власті
Податок підняли? Свята простота…
А що нині в моді? Ненависть... Печалі...
І їх ніби вдосталь і низька ціна?
А заздрість? А підлість? Ага, о там далі…
Їх можна набрати доволі сповна…
А де тут усмішки? Уже в дефіциті…
Співучасть? Терпіння? А правда? - Нема…
Та гнів тут і страх давно в профіциті..
Любов лиш продажна… А злість – задарма…
[/i][/color]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=600717
рубрика: Поезія,
дата поступления 19.08.2015
[url="https://www.youtube.com/watch?v=xJYD8VVilIE"][i]Depeshe mode.[/i][b]Wrong[/b][/url]
[img]http://mama.tomsk.ru/foto/albums/userpics/10002/normal_true-false.jpg[/img]
[i][color="#0c4685"]Не правильно зовсім, не вірно і хибно
Я народився на грішній землі...
І знак зодіаку не той, що й не дивно...
Не ті казки прочитали мені
Напевно, не в тій я сім'ї народився.
І виховання не те вже дали.
І я не на тому шляху опинився,
І не до того путі привели.
І був я у місці не тому і в часі
Із невідомих не вірних причин.
Не з тими віршами, які от наразі,
Які не підправити, мабуть, нічим
Зі мною не так щось, здається, хімічно...
Не так від природи... Гени не ті...
І мети я досяг не так... Механічно...
Бо засоби вибрав не належно меті.
Не в той день тижня, не тої ночі,
Не з тими людьми, і зовсім не там...
Хоч снилися сни... та не пророчі,
То ж був не один, то ж був я не сам.
І план був не вірний - не так розробили,
Метод не той й інструменти в руках,
Не вірна теорія, не так вчинили...
Неправильність в поглядах і в думках.
Призу добились... не тогО, що чекали...
Вже не вернути нічого назад...
Радісні дні для нас - не настали
Не той, що хотів приймав я парад.
Не тії пісні пролунали, що треба...
Марш вже відстукав не той барабан...
Ішов я дорогою... та не до себе,
Хоч не без рук й не останній баран.
Не вІрний напрям, не тії знаки,
Не підказали, хоча і могли...
На сторінці не тій поставив закладки
В книзі не тій, що усе берегли.
Не правильне сонце, не правильні зорі,
Місяць не правильно світить в ночі...
І на землі, і в повітрі, і в морі
Чутно мелодію.... та не мені...
На хибні питання і відповідь хибна...
Усе, що літає - ще не літак.
Неправильний я... та душа вже охрипла -
Не правильно зовсім! Не вірно! Не так!
[/i][/color]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=600604
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 18.08.2015
[img]http://i1.i.ua/prikol/pic/9/1/882219.jpg[/img]
[i]
Придумай нік із чудернацьких літер,
А фотку фотошопом треба підрівнять
Щоби за вухом електронний вітер
Зумів твоє волося причесать
І вже ти королева! І все можеш -
Обожнюють, ниць падають і лайки шлють...
Поспілкуватися – коли вже схочеш,
За аватаркою сховавши суть.
Любов придумай і кохай... Нівроку!
І навіть зраджуй - тільки віруально..
І хай триває це іще з півроку …
Та лиш мене ти не забудь буквально.[/i]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=600356
рубрика: Поезія,
дата поступления 17.08.2015
[img]http://img1.liveinternet.ru/images/attach/c/9/107/243/107243861_len_pobedit_legkono_neohota.jpg[/img]
[i]Сьогодні штиль в думках моїх і діях,
Застигли мрії, і думки, й слова...
Мо відбуваються якісь події
Та доторку до них в мене нема.
Усе розтануло... і мабуть мозок
Розплавився зовсім і думать – зась.
Та готувати до погоди позов
Моя рука якось не піднялась...
Отак й страждаю… І застій вже повний,
Бо їсть - не хочу, пити – так собі.
І цей діагноз вже невиліковний
Прострація сказали, далебІ.[/i]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=600336
рубрика: Поезія,
дата поступления 17.08.2015
[url="https://www.youtube.com/watch?v=ky4CJkiyhWY"]Depeshe Mode. Slow[/url]
[i]Повільно...
повільніше...
як тільки зможеш...
Бо в серці моєму
уже забриніла струна...
Повільно...
повільніше...
На що це схоже?
Лиш дурні кидаються
в воду не звідавши дна...
Повільно...
повільніше...
як тільки зможеш...
Бо часу в нас - вдосталь,
нема куди більше спішить...
Дивлюся на тебе...
ти знаєш, не кожен
Усе розуміє,
як ти в цю хвилину... в цю мить...
Повільно...
повільніше...
як тільки зможеш...
Лиш комети спішать
і сходять з космічних орбіт...
Повільно...
повільніше...
і допоможеш
Сягнути вершини...
відчути нестримний політ...
Повільно...
повільніше...
як тільки зможеш...
Туман насолоди,
бажання, кохання й нуги
Не спіши! -
розлука стоїть на сторожі...
Все так гарно зробити
тобі якраз до снаги...
Повільно...
повільніше...
як тільки зможеш...
Не потрібна гонитва -
на фініш ти не лети...
Повільно...
повільніше...
і - переможеш
Моєї й своєї
ти досягнеш мети...
[/i]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=600035
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 16.08.2015
[color="#09066e"][i]Ти так далеко від мене…
Здається - на іншій планеті…
Між нами лиш космосу холод
та світло блакитне зорі…
Вдивляюсь в обличчя чужі….
Шукаю тебе в інтернеті…
Та ти так далеко від мене…
Сум гострить свої пазурі...
Ти так далеко від мене…
Не лише у просторі … в часі,
Епоха твоя - моє завтра,
а я - в учорашньому дні
Я на грішній землі,
а ти - у дивному світі фантазій...
Та ти так далеко від мене…
І поруч так близько - у сні...
Ти так далеко…
І крається серце моє на шматочки
І злітає у вись,
і падає вниз до землі зорепад.
Я проклав вже маршрут...
Залишилось придбати квиточки...
Хоч ти й далеко від мене,
та не хочу вертатись назад...
[/i][/color]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=599947
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 16.08.2015
[color="#117511"][i]Ось крапля алкоголю… ніби
Здоров'ю і не шкодить… Навмання
Ми скажем їй гуртом - спасибі!
Та в кожному, хто п’є, живе свиня.
І знаємо, що крапля нікотину
З ніг зносить, убиваючи коня...
Тож сигаретою приховану скотину
Вбиваєм, палячи, у собі ми щодня!
[/i][/color]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=599512
рубрика: Поезія,
дата поступления 13.08.2015
[color="#ff0000"][i]Так нестерпно
зі страхом дивитися в небо,
Мовчати й чекати
вказівок та мудрого слова згори.
Навкруг дике терня
замість райських кущів…. Тож не треба
Молитись, благати
того, хто нас, ніби, створив…
Коли остаточно
тебе виженуть з раю,
Хоч яблук не рвав,
не кусав, і на Єв не дивився в ночі -
Ти спали всі мости,
кляту браму оту – я благаю,
А в святого Петра
відбери всі ключі
І спали весь Едем...
Хай горить і палає!
Ти про совість забудь -
із сумліням своїм не йди на торги.
І човна ти спали,
що дУші у пекло стрічає...
Лиш Харону одному
ти сплати всі борги…
Стануть люди щасливі -
бо страху немає,
Бо ні пекла, ні раю -
вже абсолютно нічого нема...
Та боюся, що богом
тебе лиш тоді звеличають,
Коли їх приведеш
до нового ярма...[/i][/color]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=599493
рубрика: Поезія,
дата поступления 13.08.2015
[i][color="#121111"]
«...і я відчуваю
як падаю в небо…» піснями
рида Океани...
А нерви мої давно на розрив...
І я вже не знаю -
з тобою, без тебе... між нами
осінні тумани
в душі, а в серці - останній порив...
"...не мовчи, благаю..."
з динаміка хрипло ридають...
А слів, щоб сказати
нема... Тільки сльози стримати як?
"...відпусти..." до краю
Дійшов я, а далі - не знаю...
Та я хочу знати,
як жити без тебе? Чом усе так?
"...обніми мене..." ти.
репродуктор вводить в оману
та пророчить біду...
І "...холодно..." вже... Іду навпростець
на поріг самоти...
Швидку викликати не стану,
бо "я на небі був..."
Та вже скоро усьому кінець...
[/color][/i]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=599247
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 12.08.2015
[color="#570812"][i]Кохання не сховати від людського ока -
Плітки, розмови, шепіт, пересуд, брехня,
Отруюють життя - бо, бач, комусь морока
Коли, хто з ким, як, де - і не прожити й дня...
Не рийтеся, сусіди, у брудній білизні,
Не перетрушуйте вверх дном життя моє.
Не роздирайте душу на шматки дебризні,
Бо навіть і на яснім сонці плями є!
[/i][/color]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=599090
рубрика: Поезія,
дата поступления 11.08.2015
[color="#9e0894"][i]Людина - ангел... та з одним крилом.
Літати хоче, ввись із шкіри пнеться,
Й ширяє навіть вище... тільки сном.
І падає на землю як проснеться...
Та не зітхайте тяжко - ах та ох...
Бо істину просту цю кожен знає:
Злетіти можна в небо лиш у двох,
Коли кохання крила розпрямляє...
[/color][/i]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=599073
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.08.2015
[color="#3f0169"]
[quote]Змусь мене вирватись
Із замкнутого кола...
[/quote]
[url="http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=598763"] Замкнуте коло[/url] [i]Женьшень[/i]
[i]І замкнуте коло:
Від стіни до вікна
Два кроки... За словом,
Наче річка стрімка,
Душа вилітає....
Горить іще свічка,
Пітьму розганяє
Стежинкою світла...
Від вікна до дверей
Теж два кроки... але
Не до світла алей,
А у темінь веде.
Хоч цей шлях довжини
Такої ж, напевно...
Та чому чорні сни,
Кімната ця темна,
Де знайоме усе,
Набридло до болі
Де розпука трясе,
Де граємо ролі...
Ще буду чекати,
Ще вихід шукаю,
Щоб ще щось сказати,
Тому, що кохаю...
[/i][/color]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=598883
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.08.2015
[color="#2e750b"][i]Захворіла якось жінка,
Як за звичай, ніби грип.
Й каже мені: "Нумо, стрімко,
Поки й ти ще не охрип,
Збігай-но у супермаркет
І лимонів набери.
Й не дивися ти на марку,
Щонайкращі відбери.
Ну, пішов у супермаркет,
І лимони я знайшов.
Кращі, гірші, щоб без сварки,
Відбирати все готов.
Тільки глянь - навпроти мене
Чоловік теж позира,
І в пакетик, як і в мене,
Теж лимони відбира.
Але в ящику у нього
Ой, лимони - просто клас.
Я не зна йому для чого,
А для мене - в самий раз!
Ну, я думаю, що трішки
Почекаю – він піде
І до ящика до цього
Перейду й візьму усе.
І щоб хвильку потягнути
Я лимони - сяк і так...
Та дивлюсь мужик вусатий
Ніби робить точно ж так.
Я нервуюсь, я хвилююсь:
Чоловіче - ну вже йди -
Чоловікові дивуюсь -
Хоч лимонів залиши.
І коли терпець урвався,
Щоб усе йому сказать,
Я на дзеркало нарвався…
Зазрість вбила, вашу ж мать!
[/i][/color]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=598850
рубрика: Поезія,
дата поступления 10.08.2015
[color="#cc0c0c"][i]Маїть мене, мотає:
Манить, мара, моргає,
Мантачить, медом маже -
Мене мороз мандражить,
Мовчанкою морочить...
Млоїться, мрячить, мочить...
Махнути - мо минало…
Маріє! Мені мало!
Молюся, мислю, мрію,
Милуюсь, мирюсь, млію,
Милую, мимру, мружусь,
Мудрую, мщуся, мучусь...
[/i][/color]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=598672
рубрика: Поезія,
дата поступления 09.08.2015
[color="#452203"][i]Заварюю каву…
Буденна рутина ще солодко спить…
І лиш помінь пробіг по дзеркальних вітринах…
Мені ж бо цікаво:
що бачить у сні в світанкову цю мить
Мила кохана, на застелених мною перинах...
Може бачиш ти весни...
Може море ласкаве, що ніжить…
Може розмай, що фонтаном все б’є через край….
Може вітер буремний,
що дерева нещадно маніжить,
Чи веселку святкову, як черес на весь небокрай...
Ти ще спиш..
Хай тривають ще трішки ці блаженні хвилини...
День новий настає, сну спадає омана...
Ти очі відкриєш свої
й почуєш останні новини
З філіжанкою кави: - Доброго ранку, кохана!
[/i]
[i]черес - пояс[/i][/color]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=598562
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 09.08.2015
[color="#52077d"][i]Намалюй мені ніч
з островами небесного світла,
З прохолодою трав,
що росою омиє мій піт.
З таїною узбіч,
з матіолою, що вже розквітла,
З феєрверком заграв,
що злітають високо в зеніт.
Намалюй мені ніч,
де навкруг фіолетова тиша,
І лише срібний дзвін
й світлячків неземний хоровод,
Що летять з усібіч.
Де лиш вітер мене заколише
Й місяць, наче рубін,
вбереже від усіх перешкод.
Намалюй мені ніч,
де тумани нам стелять перину,
Де духмяна трава
нам подушкою стане тепер
І хоча віч-на віч,
я з тобою, навряд, чи спочину,
Намалюй як співа
ніч божественну музику сфер...[/i][/color]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=598292
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 07.08.2015
[color="#081985"][i]Вище неба лети,
Ти, лебідко моя, білокрила,
У глибини пірнай,
Досягаючи сАмого дна…
У полоні мети...
Ти мої ж бо наповни вітрила,
Якщо любиш – кохай.
Нехай квітне навколо весна.
Чого хочеш – проси...
Хай здійсниться і твоє бажання.
Трунок щастя пізнай,
Хоч гіркий на вустах його смак...
І на крилах неси,
Свою ніжність... Так ніби востаннє,
Якщо любиш - кохай,
Коли літо палає отак.
Ти до мене приходь
Повсякчас - серед дня, серед ночі…
Серце-душу не край -
Сум давно вже кубельце тут в’є...
Тільки радість приводь...
Хай сміються завжди твої очі,
Якщо любиш - кохай...
Хоча осінь дощами вже ллє.
Ні про що не жалкуй,
Ти, лебідко моя, білокрила,
Бо життя – небокрай...
Ні початку, ні краю нема...
Все що маєш - шануй…
І здіймайся у вись.... Що є сили,
Якщо любиш - кохай,
Бо вже скоро…
так скоро - зима…
[/i][/color]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=598012
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 06.08.2015
[color="#165712"][i]В час испытаний, в дни разлуки,
Терзаний и душевной муки
Как клятву ты произнеси -
Не верь! Не бойся! Не проси!
В минуты страсти и признаний,
Осуществления желаний,
И плод запретный укусив -
Не верь! Не бойся! Не проси!
Друзьям, тем более врагам
Скажи всем прямо – «…Аз воздам…»
И свечи в доме погаси -
Не верь! Не бойся! Не проси!
В часы рассвета и заката,
В безденежьи, с сумою злата,
Как заклинание неси -
Не верь! Не бойся! Не проси!
C отчаянья, может от тоски,
Когда жизнь давит на виски,
Ты на луну не голоси -
Не верь! Не бойся! Не проси!
И в радости, и в счастьи вашем
Жизнь может станет чуть-чуть краше.
С бокалом даже "НenessІ" -
Не верь! Не бойся! Не проси!
В утратах, в гОре, в черной саже,
Под небом синим, в храме, скажем,
В молитве, что "Иже еси..." -
Не верь! Не бойся! Не проси!
[/i][/color]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=597564
рубрика: Поезія, Философская лирика
дата поступления 03.08.2015
[i][color="#411863"]
Розкажи ти мені,
Де думками по світу блукаєш?
Може в далі летиш...
Досягаєш забутих зірок…
І неначе у сні,
Ти в долонях весь Всесвіт тримаєш,
І як сонце гориш,
До якого тобі лише крок...
Ти признайся мені,
Де навчилась такого чаклунства?
Заворожуєш всіх,
Огортаєш любов'ю й теплом…
Твої вірші – пісні,
Що доводять мене до безумства,
А чарівний твій сміх
Воскрешає і гріє добром...
Ти відверто скажи,
Звідки в тебе ця дивная сила?
Проникати у душу…
Чуть божествену музику сфер….
Ти мені покажи,
Як цю здатність у собі відкрила,
Бо усе знати мусиш
Від початку часів й дотепер...
Ні! Мені не кажи…
Тільки серце зігрій… Причаровуй...
Та із розуму зводь -
Все одно не збагну твій талант…
Ти його бережи...
Та від світу його не приховуй...
І перлини знаходь,
Якщо слово твоє – діамант…
[/color][/i]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=597412
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 03.08.2015
[color="#48066e"][i]Любовь у нас похожа спичке:
Лишь прикоснусь – уже пожар.
А дальше все подобно стычке:
Гарде, батман, ремиз, удар,
Соединение и схватка
Укол, скачек, уклон, контртемп,
Позиция, туше и складка
Degagement1,сoup de temp2
И вот близка уже развязка:
Redoublement3 и quinte4
Jambes5, coffre6 и выпад, связка,
Igne basse7 и feinte8
Лежу разбитый без защиты
Клинок опущен vers le bas9
Что повторить еще хотите?
Да, да конечно, но я pas10[/i]
(фран. термины по фехтованию)
1.Degegement – укол через оружие противника
2.Сoup de temp – удар со сменой темпа
3.Redoublement – повторний удару
4.Quinte – защитная позиция
5.Jambes – ноги
6.Coffre – грудь
7.Igne basse – удар снизу
8.Feinte – обманное движение
9.Vers le bas – вниз
10.Pas - отказ
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=597251
рубрика: Поезія,
дата поступления 02.08.2015
[color="#49056b"][i]- Скажи, Мудрец, как можно победить
Утратив всякую надежду?
Ведь без надежды не прожить?
Не будет все как прежде?
- Забудь надежду, всяк кто вхож!
И будет все! И даже пуще!....
- Как без надежды? Это ложь!
С надеждой как-то лучше.
Да ведь надежда - смысл всего!
И умирает та последней...
Что ж за надеждой?
- Ничего.
С годами - все заметней.
Оставь шаблоны бытия
И за пределами надежды,
Отбросив все, найди себя.
Надеждой жить - то путь невежды!
А знающим - свободным быть!
Никто, ничто тебя не держит -
Иди и действуй - хватит ныть!
Пусть эта мысль тебя поддержит.
Когда тебе уж все равно
И ничего уже не значит,
И все утрачено и сожжено
Ты поступи иначе...
- По отношению к чему?
- К чему нибудь... К чему угодно...
- Я что-то это не пойму...
- ...А действуем мы неохотно.
Инерция - смертельный враг,
Как вечный балансир, что между.
Прикинь - Что? Где? Когда? и Как?
Иди вперед - убей надежду!
[/i][/color]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=597235
рубрика: Поезія, Философская лирика
дата поступления 02.08.2015
[color="#130961"][i]Среди затертых манускриптов
И древних фолиантов книг
В трактате очень крупным шрифтом
Сюжет описано один
Чтобы дожить до просветленья
И благоденствия достичь
Всем нужно все свои стремленья
И жизнь на то употребить,
Чтоб прославляя имя Бога
Примером в жизни быть тому,
Как радуясь, но понемногу,
Найти дорогу и к нему...
Но переписчик был уж старым
И глаз его не точен был,
И в келье со свечным угаром
Он букву написать забыл.
И в место слова cеlеbrate
Размашисто он написал
Другое слово сеlіbate
Чего, увы, никто не ждал.
С тех пор страдают все монахи
И умерщвляют плоть свою
ОдЕвши черные рубахи
Безрадостно псалмы поют...
Цену ошибки той бесстрочной
Запомни, запиши и знай -
Читай всегда первоисточник
И попадешь на небо в рай!
*сеlebrate (лат) - радоваться, праздновать
**сеlіbate (лат) - обет безбрачия[/color][/i]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=597188
рубрика: Поезія,
дата поступления 01.08.2015
[color="#65107a"][i]Ти приходиш у сни
свіжим вітром, що дме до світання,
Першим променем сонця
даруєш надію й тепло...
Ти як подих весни –
провокуєш нескромні бажання,
Відкриваєш віконця
в душі й що ховалось за шкло...
Ти приходиш як тінь
серед дня, що палає у спеку,
Наче дощ поливаєш
й даєш життєдайну росу..
Ти приходиш з видінь,
до яких долетить лиш лелека
І стежки прокладаєш
до серця, подібно спису...
Та без тебе усе -
наче страва пісна і без солі:
День не день, ніч не ніч
і життя не життя, але втім,
Що буття нам несе -
я усьому завдячую долі -
Тож заходь не у сни,
а коханою жінкою в дім…[/i][/color]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=597029
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 31.07.2015
[color="#168205"][i]С годами – все трудней душой раздеться...
Все чаще повторяемся о том, что было...
Прищурясь смотрим, чтобы досмотреться,
И переспрашиваем то, что слухом слыло…
Все чаще смотрим телесериалы
Хоть ни один из них уже не интересен -
Чтоб обсудить в рабочих интервалах
Игру актёров... вспоминать слова из песен
И имена ушедших, тех кто жили -
Друзей, родных - утрат, которых не восполнить,
Тех, с кем росли, дружили и любили...
Ведь Счастье – это когда есть, что вспомнить![/color][/i]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=596849
рубрика: Поезія, Философская лирика
дата поступления 30.07.2015
[color="#257a15"][i]Ой, мамо, мамо! Диво на городі!
Які ж бо чудернацькі кульки чи м’ячі!
Танцюють вони разом в хороводі…
То, кажеш, мамо, що вони смачні?
А правда, мамо, тут ось зебри
Кубельце звили, їхнє це яйце…
Що ні? То подивитись треба,
Що в середині. Як зробити це?
Дивися, мамо, кулька ця сміється,
Коли в руках я скибочку трима!
Як кажеш, ягода ця зветься?
Кавун? – То це кавун я обійма?
То кажеш, мамо, що мене із татом
В капусті десь зловили по жнивах,
Щоби у місто із собою взяти?
Чому ж ви не шукали в кавунах?
Ну добре, мамо, йди поклич-но тата -
І не шукайте у капусті й бур’янах.
Хотів би я щоб мені брата
Зловили ви ось тут у кавунах!
[/i][/color]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=596820
рубрика: Поезія,
дата поступления 30.07.2015
[color="#270a66"][i]Я вірші їй ніколи не писав
Й ніколи не признався їй в любові.
Та обнімаючи її казав:
"Все зрозумієш, бо це поклик крові."
Напевно, я занадто строгим був,
Та не чинив їй все ж перестороги...
Не певен, що нічого не забув,
Схваливши нею обрані дороги.
То все для неї – щоб я не робив
Плекаючи надію. Проте завше -
«Подумай спершу» - тихо говорив -
«Зваж все та перевір - так буде краще»...
Пройшли роки… Тепер уже питаю
У неї я порад, навіть до дрібниць,
І все чого у світі я не знаю
Я бачу в глибині її зіниць
її душа - чистая криниця…
Моя душа радіє... Серце плаче...
Вона - моя найбільша таємниця
І все в житті, що в мене є, найкраще.[/i]
[/color]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=596423
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 28.07.2015
[color="#0c0885"]
[i]
- Скажи мені, мене ти любиш?
- Сама ти знаєш відповіть мою…
- Не знаю… Ти мене голубиш…
На роздоріжжі я стою.
Я серцем відчуваю – любиш,
А розум зовсім інше шепотить...
- Вір серцю і любов розбудиш,
А розум бачить тільки мить…
- Не знаю... Поясни, будь-ласка…
- Давай же спробую, кажи-питай…
- Ось ревнощі - були б підказка,
Мене ти не ревнуєш й край.
- Ні, не ревную… - А здалося,
Навмисно вчора мене з іншим звів
Та він нічого… І вдалося б
Завоювать мене без слів…
- Хіба для ревнощів це привід?
- Ти не боїшся? Можу я піти…
- Ні, не боюся, то твій вибір…
- Як можеш так казати ти?
Що, мене любиш і кохаєш
і втратити ти не боїшся, так?
- Іще люблю я море, знаєш,
Годинами дивитись можу як
Над морем сонечко сідає
І хвилі б’ються, кораблі пливуть,
Як хтось на березі чекає,
Над морем хмари ось повзуть...
Від нього йду і повертаюсь...
Воно завжди одне і теж,
То неспокійне, ним пишаюсь,
А то спокійне... і без меж.
І все одно, які ще люди
Милуються цим морем повсякчас.
Його уже я не забуду
Воно для всіх, воно для нас.
Йому байдуже хто я, що я,
З якого боку зранку підійду…
Воно зі мною… Ось я стОю
Й дарую я любов свою.
І в кожній краплі, де б не був я,
Я бачу море – у дзвінкім дощі,
У річці, у воді, що п'ю я,
У каві зранку на плиті...
Воно любов'ю мене живить,
Бо в серці ця любов живе.
Мене із світом білим мирить
Й кохання моє береже.
Якщо колись заглянеш в очі
Чужого хлопця - придивись!
Й мене побачиш… І щоночі
Злітай до щастя з ним у вись.
А я тебе побачу в іншій
З якою буде добре так
Кохання справжнє це не знищить
Якщо серця тримають такт…
Допоки в грудях серця б’ються
Любові ти кінця не жди...
Тебе я втратить не боюся,
Любов зі мною назавжди.[/i]
[/color]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=595917
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.07.2015
[color="#7b2299"][i] (загадка)
Оце із ранку він проснувся,
На спину ліг і потягнувся,
Та й позіхнув, здригнувсь, прогнувся,
Підняв хвоста й торкнувся вух.
По килимку отак пройшовся,
Прислухався, бо щось здалося,
Нюхнув поріг, бо, мабуть, гостей
Вчорашніх не розвіявсь дух.
Присів собі і облизався,
Стрибнув й калачиком уклався,
Де я присісти вже збирався,
Щоби напхати свій живіт.
І хто ж, скажіть, хазяїн в хаті,
У кого лапи волохаті,
Такі вусаті і пихаті,
І каже: "Няв!?
- Звичайно, кіт.[/i][/color]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=595804
рубрика: Поезія,
дата поступления 25.07.2015
[color="#a200ff"][i]Я знаю - десь далеко серед ночі
Не спиш і все на світі проклинаєш,
І сьози навертаються на очі
Коли скупі мої рядки читаєш...
Вони такі нехитрі, недолугі...
Та їх я через серце пропускаю,
Його ж ховаючи від ран й наруги.
Я все одно лише тебе кохаю.
І не уникнути насмішок долі -
Гіркі її життєві повороти.
Ми ж бо старанно граєм свої ролі
В театрі лицемірства і марнОти.
І потайки читаєм sms-ки,
І швидко їх із памяті стираєм.
Лише емоцій романтичні сплеки
В душі утаємничено плекаєм.
І я не сплю - думки лише про тебе,
Твій голос чую крізь горобинну ніч
Напевно, нам зустрітись конче треба
Душа з душею та краще віч-на-віч!
[/i][/color]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=595743
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 25.07.2015
Вбрався Вовк в овечу шкуру...
Навіть охрестився.
Не дивився вже похмуро
І навіть постився.
Зайця якось зустрічає
Та його питає:
"Чи пробачиш мене, Зає,
Бо зла вже немає?"
"Бог простить!" - киває Заєць
і перехрестився.
А як Вовк дістав окраєць -
Швидко з шляху змився.
У Кози Вовчок просився
Усе вибачався.
З козенятами здружився,
Навіть усміхався...
Та Коза не йняла віри
Козенят ховала...
І, напевне, з недовіри
Роги виставляла.
Гусаку Вовк душу вилив -
"Я ж Вас поважаю,
Ваших братчиків окрилив,
Бо вже так кохаю..."
А Гусак, зігнувши шию,
мота головою.
Та Вовк каже: "...вже не вию.
Я ж до Вас з душою..."
Птах хотів вже обминути
Щоби піти далі...
Вовк своє ж бо далі гнути:
".. які ваші жАлі.
То ж пробачте! Всі ми люди!» -
Б’є себе у груди.
Вуха в'януть від облуди!
А що ж далі буде?
Гусак "Шшш" зумів сказати
Вовк до нього скоче:
"Що ти кажеш мені, брате?"
"Шшш" Гусак белькоче.
Тільки пір'я полетіло...
Видно, дались пости.
Гусака пропало тіло.
Не лишилось й кості.
«Де Гусак?» - питають Вовка
«Не по-християнськи
Так чинити!» – всі промовка –
«Чи то вже по-панськи?»
Вовк зригнув і вже потому
Каже: «Знайшли злого!
Бо не треба було йому
Шикать на СВЯТОГО!"
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=595634
рубрика: Поезія,
дата поступления 24.07.2015
[url="http://tsn.ua/ukrayina/u-zoni-ato-zaginuv-molodiy-ukrayinskiy-vikonavec-461387.html"][b]22 липня у зоні АТО під час виконання бойового завдання загинув Микола Гордійчук [/b][/url]
Сьогодні зранку геть додолу
На землю впали небеса...
Сюжет в новинах про Миколу.
І накотилася сльоза...
Звичайно, він був своєрідним
І добровольцем сам пішов,
Щоб захищати нас і рідних
Та смерть свою в бою знайшов
А, знаєте, яким він хлопцем,
Товаришем і другом був?
На віки став вже охоронцем
Усіх прекрасних мрій і дум.
Осиротіли «Своєрідне»,
"The DenDi", Кам'янець і «Пласт»
Для всіх ти був близким і рідним...
Хто ж приклад нам усім подасть?
Портрет незвичний у солдата,
Життя в піснях - такий букет...
І «Має значення» - крилато
Покличе всіх уже вперед.
І хай лунає його пісня,
Гітарних струн чарівний звук...
То ж пригадай те літо грізне
Й як жив Микола Гордійчук...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=595555
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.07.2015
Колись казала бабка внуку -
«Запам’ятай таку науку:
Як буде тяжко – йди у храм.
Там допоможуть усім нам…»
Пройшли часи... Померла баба...
Потрібна внукові розрада.
Прийшов з надією у храм
І так сказали йому там:
"Ти вдягнений не так як треба..."
"Не там стоїш...", "В усіх потреба..."
"Не так ти хрестишся, сіряк..."
"Не допоможемо ніяк..."
А жіночка одна тихенько
та й книжку тицьнула товстеньку
"Ось це купи і вивчи, Хам.
Тоді й приходь до нас у храм..."
Із храму вийшов, неборака,
Присів на лавку та й заплакав
Що робити сіромасі?
Не почули ті, хто в рясі.
Ішов Христос "Чого ти плачеш?
Адже мене ти наче бачиш.."
"За що, Боже, мене лають
І до храму не пускають?"
"Ти заспокойся, чадо боже,
Бо побиватися негоже:
В храмі вже мене не знають
і давно не допускають...»
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=595445
рубрика: Поезія,
дата поступления 23.07.2015
У смердючому болоті
Що не має в ньому дна
В осоці на околоті
Проживало жабеня
Кожен вечір із-за хмари
Срібний Місяць виглядав
Жабеня було в ударі
і співало в сім октав.
Закохалось жабенятко
В срібний Місяць... Ну і що?
І співало, й шло в присядку,
Щоб не було, абищо...
І закохано дивилось
В небо чорне догори
Хоч зустрітись не судилось
За те чутно навкруги
Про це дивнеє кохання
Журавель якось почув
Підійшов якось із рання
Жабенятко - тільки й був...
То ж коли у вас на серці
щось там може загуло
Не влаштовуйте ви герці
щоби гірше не було
І не квакайте даремно
Бо накличете біду
Про любов мовчіть, напевно.
Ну а я собі піду...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=595359
рубрика: Поезія,
дата поступления 23.07.2015
(Притча)
В тридевятом королевстве
Где везде цветет сирень
Жили-были две невесты
Мауджуда и Люджейн
Две принцессы, две подруги
Были заняты одним:
Ждали принца во супруги
Чтобы повенчаться с ним
И для этого избрали
Каждая свой личный путь
И нетерпеливо ждали
Как судьбу бы обмануть
Мауджуда так боялась
Свого принца пропустить
Что с другими не общалась -
Было к ней не подступить
А Люджейн всех принимала
Принца надо разглядеть!
Никого не пропускала,
Кто хотел её согреть.
Мауджуда упрекала -
«Разве cекс необходим?
Сколько принцев проскакало
Пока ты была с другим?"
А Люджейн ей возражала:
"Как же принца разглядеть?
Ты ж его не подпускала -
Совесть надобно иметь!"
Так они и расходились
Каждый в мнении своем...
Сколько времени все длилось -
Мы отчет не отдаем.
Шли года принцессы наши -
Принцев и не дождались...
И на лавочке обнявшись
думам прежним предались...
И вздыхая, и взывая,
К небу, к сонму всех богов,
Все, на свете, проклиная,
Вспоминая всех врагов
К выводу пришли такому -
Его нужно уважать -
Жизнь прошла бы по иному,
Самое благое – ждать.
Несправедливы небеса
К принцессам нашим бедным
Но жизнь подарит чудеса
Будь ты душою щедрым
Ну, а мечты что ж не сбылись?
Умчались в годы в даль,
Принцессы не осмелились...
Вот притчи сей мораль.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=595305
рубрика: Поезія,
дата поступления 22.07.2015
Ти окраса життя…
- квітка щастя із райського саду
Почуттями і ласкою плекаєш
у жилах прадавній вогонь
Ти моє забуття…
Бо знаходжу у тобі розраду
У криницях очей, у воронових кучерях твоїх
біля скронь…
А усмішка твоя –
промінь сонця осінньої днини
Що теплом зігріває
і чарує весняною ніжністю трав…
Ти ж бо радість моя…
З нетерпінням рахую хвилини
Як побачу тебе…,
ту що серцем,
душею,
на віки, покохав…
У долонях твоїх -
цілий світ... І кохання безмежне...
Наче море буремне...
веселково-рожеве...
і повне надій...
А у серці моїм –
тільки ти... І тому обережно
Я роблю перший крок...
До любові...
До тебе...
і не здійснених мрій...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=595059
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.07.2015
как трудно близким быть тебе.
на расстояньи
так тяжело предчувствовать
и сопереживать
и просто мыслью охватить
в своем сознаньи
мучительно-пронзающую боль –
все время ждать.
ждать безнадежно,
без упрёка
и без права,
ночами длинными,
что сложенны уже в года.
такое положение вещей -
мне не по нраву…
но как все изменить?
что сделать?
и, скажи, когда
все бросить?
и на край земли к тебе примчаться,
хотя бы на неделю...
хоть на день...
ну, хоть на час!
чтоб никогда во век
с тобой не разлучаться,
и в звездном храме соловьи
чтоб повенчали нас…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=594893
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 20.07.2015
Я до тебе кричу -
чутно голос мій під небесами,
Найдорожча перлино
нікчемного мого буття.
Я до тебе лечу…
чи то мріями... чи, може, снами…
Над вершинами світу –
до вершин свого забуття…
Та політ мій у вись -
тільки ти мої крила орлинні.
На долонях твоїх –
тільки жменька забутих чудес.
Світ, напевно, увесь -
у зіницях твоїх. І віднині
Лиш з тобою згадаю усе -
як помер і воскрес...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=594741
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 20.07.2015
В ніч на Купала
квіти збирала
та все зітхала
не зна чого
Як сонце спало,
дівча гадало,
вінки сплітало
як вже могло
Дива чекала,
думки плекала,
до себе звала
й серця свого
Чогось лякалась
і завмирала
та виглядала
лише його
Вогонь палила
і воду лила
комусь молилась
щось берегло
Пошану древню
складала ревно
мабуть, напевно,
лиш для того,
Щоб щастя знати,
щиро кохати,
добра до хати
й більш нічого.
«Місяцю красний
ой світи ясно
щоб росло рясно
щоб все було!
Як зав’ю квіти
на многі літа,
здоров’я й світла
дай-но свого!
Світи завзято
веди до хати
аби вінчати
сужденого
Щоби кохати
й про нього дбати
веди до хати
хрещеного!»
В ніч на Івана,
Ой на Купала
вона гадала
та й на нього…
7.07.2015
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=594684
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 19.07.2015
Коли ти дивишся на мене
То зупиняється земля
І час все повільніше плине
Коли побачу іздаля
Як віднайти від цього ліки?
Коли зустріну віч-на-віч -
Ховаю погляд за повіки,
Думки тікають врізнобіч,
Як хлопчик знічуюсь, шаріюсь…
Та забуваю всі слова
Лише про тебе, весь час, мрію
І обертом йде голова
Здається – ось уже зомлію…
Душа від радості тремтить,
І бути поряд - не зумію
Коли побачу хоч на мить
Коли ти дивишся на мене
То вже літаю в небесах…
І хоч собі проколюй вени -
Такий мене проймає жах.
Хворобі цій не перепона
Ні відстані, а ні часи...
Кохати хочу я до скону
Молюсь, о Господи – прости!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=594580
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.07.2015
За хмарами ховався місяць жовтобокий,
То виринав, то знов сполохано зникав...
Стіжок духмяних трав на лузі одинокий.
Він двом закоханим свій прихисток давав.
П’янила темна ніч передчуттям любові.
Марш Мендельсона дзвінко грав оркестр цикад.
Ліс зачаровано завмер напоготові...
Кохання ніжний шепіт долинав не влад.
Густий туман стелився тихо над рікою
І небо зорями мереживо плело...
І в ніч таку хотілось просто буть з тобою
І всупереч всім засторогам, всім на зло.
Кричав гортанно сивий сич у верболозі
І чапля злякано злітала із гнізда...
Боротись із коханням вічно ми не в змозі.
Так хочу й прагну цілувать твої вуста.
І обнімати, пестити в своїх долонях,
І ніжність дарувати, і своє тепло,
Кохання - це найкращі ліки від безсоння -
Тебе кохаю, мила, що б там не було.
Сором\'язливо в небі місяць жовтобокий
На землю з височінь, з-за хмари поглядав,
Із заздрістю богів, напевно, срібноокий -
як я в стіжку кохання дарував.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=594545
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.07.2015
Чому я так прагну твоїх поцілунків?
Чому я так хочу в обійми твої?
І серце у грудях тріпоче так лунко,
І лише про тебе всі думи мої.
Чом сни кольорові про тебе? - Не знаю...
Чом голос твій чую і вдень, і вночі?
Що ти робиш зі мною? - я запитаю
Себе, за усе у душі клянучи.
І хоч не згадаю я слів про кохання
Та дотиків ніжних уже не забуть...
І лише єдине у мене прохання -
Ти в світі під сонцем для мене десь будь!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=594533
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.07.2015
Звезды, дык ...кажутся Звездами - со стороны...
Там же, внутри них, пожар, газы и ...дых войны.
Е. Юхниця
…А звёзды только кажутся огнями
Пешком к которым нам, наверно, не дойти...
Мы их считаем даже маяками
В походах и в дороге, на жизненном пути...
Мы через тернии стремимся к звёздам
И звезды вешаем на грудь и на погон...
И кинозвезд встречаем одиозно
Боготворим и вызываем на поклон.
А блеск звезды, пожалуй, только пламень
Костра которого, быть может, уже нет.
С небес немых седой молчащий камень
Прощальный шлет Земле сияющий привет.
И как бы не смотрели мы на звезды -
То будет только мнимый взгляд со стороны.
Но как приятно созерцать все гроздья,
На небе, россыпи огней вверху, в ночи!
И как ни странно - взглядом обнимая
Вселенную и каждый звездный островок
Не думаешь о грустном, видно зная,
Что кто бы их на небе щедро не зажёг
Для красоты иль для другого ради
Они, как жизни вздох, нужны нам для того,
Чтоб к небесам внимать - всегда мы рады -
Под звездами дождавшись счастья своего.
10.07.15
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=594338
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 17.07.2015
Я видел это, как в бреду…
Под темным небом ворон прокричал…
Держа в руках свою звезду,
Божественное Ангел защищал.
И восставая всем нутром
Аргументируя и обличая
Считая, что творит добро,
Все больше злясь и увлекаясь,
Он распалялся и взывал
То к небесам, грозя всем адом,
То проповедь вдруг начинал,
Не замечая тех, кто рядом
И в гневе праведном творя
Все правосудие земное
За Бога все благодаря,
И в нем играло ретивое.
Хотя он к покаянью звал
Душа его пылала чадом
И с каждым словом забывал
Зачем разбрызгивает ядом
И весь его блаженный лик
В пылу блистая и шатаясь
Вдруг потемнел, иссяк, поник,
В чертах, как будто, искажаясь
Прекрасное его лицо
Перечеркнула вдруг гримаса
И фактов мнимых вдруг кольцо
Рассыпалось осколками фаянса
И все узрели, как один,
Не Ангел перед нами - Демон
В двух ипостасях он един!
И в этом видно, вся, проблема.
Ведь выступая так храбро
Простому правилу последуй:
"Чем больше бьешься за добро -
Тем приближаешь зла победу!"
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=594238
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 17.07.2015
Скажіть, чому старішають дзеркала?
Ще вчора в них дивилося дитя мале,
Яке матуся ніжно пестила й плекала…
Сьогодні - нам від того зле.
Тмянішають відтінки в амальгамі…
Все менше радісних, таких яскравих фарб.
Стираються всі вірзеруночки на рамі
І вже роки – найбільший скарб.
Все більше сірого і білого на скронях.
Вже змошки-тріщини і на обличчі, і на склі,
І загрубіли мозолі в моїх долонях.
А в дзеркалах – коротші дні.
І скільки ти на дзеркало не дмухай,
Не протирай старанно й грянець не наводь -
Не помолодшають вони - мене послухай
І поліроль не переводь!
І хоч в прикмети я уже не вірю -
Колись зберу всі дзеркала і розіб’ю -
Та чи здійснить цей вчинок заповітну мрію
Й поверне молодість мою?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=594150
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 16.07.2015
Сьогодні – дощ.
Краплинками до спраглої землі
На трави, і дерева, і кущі,
Без громовиці, тихо, від душі
З небес упав.
Умив вітрини вулиць і осель,
Зігравши на дахах веселу трель,
Прогнавши із голів спекотний хмель
Й людей із площ.
Струмком двінким в калюжі теплі збіг
Не оминув струнких дівочих ніг,
Подарувавши щиру радість й сміх.
Так загравав
Після спекотно-млостних жовтих днів
Життя у світ, в усіх вдихнуть зумів
Веселкою вклонивсь й кудись побрів
Сьогодні дощ...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=594085
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 16.07.2015
Коли ласкає сонце нас промінням,
Коли вже тануть крига і сніги,
Коли терзає всіх мужів сумління -
Це все ознаки - ранньої весни.
Коли навколо метушаться діти,
Коли у чергу стануть мужики,
Коли в руках у них барвисті квіти -
Ці всі ознаки - 8-ий день весни.
Коли щебече птах безперестану,
Коли нам сняться еротичні сни,
Коли коти співають нам осанну -
Це все ознаки - ніжної весни.
Коли на грядках рівнії рядочки,
Коли городинка пішла рости,
Коли цвітуть вишневенькі садочки,
Це все ознаки - пізньої весни.
Коли усмішки на устах зустрічних,
Коли буяє всюди цвіт трави,
Коли щось рветься хмільне і окличне -
Це все ознаки - п'яної весни
Коли дурманить аромат жасмину,
Коли бузку салюти-табуни,
Коли пісні лунають так нестримно -
Це все ознаки - буйної весни.
Коли на серці радість, а не туга,
Коли тепло душі легко нести,
Коли страхує поряд плече друга -
Це все ознаки - вічної весни.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=565197
рубрика: Поезія,
дата поступления 08.03.2015
У перед день нової ери
У вечір світлого Різдва
Надії і Добру відкрийте двері
Для повсякчасного Любові торжества
Для ствердження себе у Вірі
Для Честі і усіх Чеснот життя.
Нехай здійсняться ваші заповітні Мрії
Для Радості земного і небесного буття!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=549229
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 06.01.2015
За окном летят снежинки.
Щиплет за щеку мороз.
Новогодние картинки
Обеспечил нам прогноз.
Сказку ночи новогодней
Дарят елки огоньки
И в предчувствии чудесней
Нам покажутся они,
Если за столом с друзьями
Отмечать, встречать, мечтать,
И, конечно, в этот вечер
Счастья всем нам пожелать,
Мира, радости, богатства,
И свершений, и добра,
И дороги без препятсвий,
Дружбы крепкой на века.
И здоровья всем нам вместе,
Воплощения мечты,
Понимания, как прежде,
И Надежды, и Любви!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=547851
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 31.12.2014
Старый год змеёй подколодной
Уползает в конце декабря
И "кошмарным" молвою народной
Называется, видно, не зря
Трудности, склоки, преграды -
Пусть останутся в Старом году
Таких «прелестей» больше не надо
Сбросьте беды на полном ходу!
Пусть Вас Радость несет в поднебесье
К достиженьям, к успехам, к судьбе
Счастье пусть разливается песней
И Удача поманит к себе.
В Новый год Вы возьмите Надежду
С Верой вместе, что бы не скучать,
И Любовь пусть обнимет Вас нежно!
Вот и все, что хочу пожелать.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=547756
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 31.12.2014
Я был один, как перст, среди людей
Я видел только сумрак и потёмки
Я жил в плену, как в клетке, меж зверей,
Где каждый мерял по своей силенке
Они ломали руки, рёбра, челюсть,
Их наслажденью не было конца
От вида крови – упоенья прелесть,
От вида трупа – хохоты слепца
Я жил у них как раб, как нищий
Таких там не считают за людей
И жалкие куски собачьей пищи
Бросали мне в корыто для свиней
У нас забрали все: исон, и хлеб, и воду,
Забрали солнце, радость и весну
Кровавый ад устроили народу
И думал я, что выжить не смогу
И хруст костей, и опыт эскулапов
Ломали волю и крошили дух
Но веру в правду у измученных солдатов
Не смог сломить ни «град», ни «бук»
Я выжил. И теперь скажу всем прямо
Нам нужно верить! Вера – это все.
И сила наша с Верой многогранна
И сможет победить любое зло
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=547590
рубрика: Поезія, Гражданская лирика
дата поступления 30.12.2014
Опять заметает снег тропинки
Дорожки укроет белым ковром
Я смотрю как кружатся снежинки
Мыслями там нахожусь где мой дом
Я хочу все бросить и уехать
Туда где тихий домик над рекой
Позабыть о бурях и со смехом
Вспоминать лишь дорогу домой
Дорога домой порою длинна
Дорога домой порой нелегка
Дорога домой одна-едина
Эта прямая дорога домой
Но снова бури, бои, тревоги
И снова шум и рокот городов
И вновь уводят меня дороги
Но все дальше от родных берегов
Я так хочу все это оставить
И выбрать дорогу только одну
Которая ждет, тянет и манит
Дорога-судьба к дому моему
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=547586
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 30.12.2014
Пелена, как покрывало,
И ни следа, и ни начала.
До горизонта только снег.
Лес укутанный в тулупы
Призрачен. И как-то глупо
На поле белом человек.
Бредёт по чистому листу,
Пронзая тенью пустоту,
Что видно даже за версту,
Внося нежданный диссонанс
В прекрасный сказочный романс,
Похожий чем-то на мечту.
Но гармония природы -
Не зависит от погоды.
А человек - то лишь деталь
Познания и бытия,
Аллегро завтрашнего дня,
Его рассвет... Его печаль...
И без него не оценить
Красоты мира и ту нить
В которой истины хрусталь...
На поле чистом, на снегу
Я след оставить лишь смогу
С весной исчезнет он. А жаль...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=547214
рубрика: Поезія, Философская лирика
дата поступления 28.12.2014
Ты видел, хотя бы однажды,
Как солнце восходит зимой,
Как лес в серебристых одеждах
Хранит тишину и покой
Как искорки белого снега
Играют на синем ковре
И как устало от бега
Стремятся снежинки к земле
Как льдинки у быстреньки речки
Блестят словно чистый хрусталь
И как клубится из печки
Дымок уносящийся в даль
Как солнцу спеша поклониться
Кричат на весь свет воробьи…
Это не может присниться,
Это можно увидеть – спеши!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=547213
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 28.12.2014
В подражание романсу "Я уеду, уеду, уеду..."
Холодное зимнее утро.
Морозец крепчает опять.
И небо ни светло, ни хмуро,
О чем-то желает сказать,
О чем-то мне шепчут деревья,
О чем-то трещит мне ледок...
Не о том ли, что уж насовсем я
Покидаю немой городок
Не спеша покидаю я город
Уезжаю теперь навсегда
И закинув по-зимнему ворот
Оглянувшись смотрю на тебя
Хоть зовёт меня снова дорога,
Конь мой рвётся с добротной узды,
Только ты меня ждешь у порога,
Провожаешь меня только ты
Я уеду далёко-далёко
Может, даст Бог, и свидимся вновь
Ты прости, жизнь бывает жестокой
Не могу я остаться с тобой
Только ветер утрёт твои слёзы
Только вьюга обнимет тебя
А со мной пусть останутся грёзы
Я покину родные края
Я тебя никогда не забуду
Сердце есть и болит у меня
Помнить буду и небо, и стужу
Буду помнить твои я глаза...
"Пусть хранит тебя Бог!" - ты сказала
Повернулась и тихо ушла...
Как ты нежно меня целовала,
Как ты душу мою унесла...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=543784
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 14.12.2014
Колись, на запитання ось таке:
«Як швидко вирватись вперед?»
Знайшов я рішення просте -
"Навколо озирнись, насамперед".
Подумавши і зваживши усе,
Як на душі б не було гірко,
Ти пригадай: життя – шосе
І застосуй таку ось мірку
По перше – рухайся вперед завжди,
Не дивлячись на застороги й перепони
Нікого у супутники собі не жди
Та став під сумніви закони.
По друге – якщо вже ідея є,
Якою б не була вона банальна,
Спинись – її в блокнотик запиши -
Колись це буде дуже актуально.
По-третє, якщо в когось мрія є і ти
Про це дізнався випадково,
Ти таємницю цю поважно збережи
Не смійся з неї достроково.
Четверте. Ввічливим ти будь понад усе
І користуйся цим частіше
«Ласкаве ж бо теля - дві мами ссе»
І мудрість ця за світ давніша
По-п’яте. Ніколи не жалійся на життя -
Нікому не цікаві ці проблеми,
Бо правда в кожного своя
У кожного свої дилеми.
По-шосте. Правду завше говори,
Тоді брехню не треба пам’ятати.
А якщо плітку вже почув – спини!
Не смій її передавати!
По-сьоме. Вмій свої помилки визнавать -
Так легше рухатися до мети
Запізнюєшся? Дай же людям знать!
Очікувать тебе чи може йти.
Восьме. Якщо вже не уникнуть суперечки
Не задівай же опонента за живе…
До зрадників не повертайся… Їхні звички
Не змінюються з часом, бо воно таке...
Дев’яте. Спочатку дня роби найважче діло
Тоді позбудешся на день важких думок.
В незрозумілих ситуаціях - ляж спати сміло
Усе мине - дай тільки строк.
Десяте. Бувай частіше із батьками...
Пий з ранку натуральний сок…
Забудь слова, що «ти повинен» - з нами
Цього не має буть серед думок.
І ще, не правило, а побажання
Робіть запас, як той провІзор
І все складеться звечора і зрання
Й НІКОЛИ НЕ ДИВИСЯ ТЕЛЕВІЗОР!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=536176
рубрика: Поезія,
дата поступления 11.11.2014
Колись,
зібравши зорі в пригоршню долоней,
У перемішку з величчю
і мудрістю святих небес
Погнав Творець понад Землею бистрих коней
Й загубив дещицю
– Допитливість, Цікавість й Інтерес
Упали ці коштовнії перлини в море,
У океани і озера
– у бездонну глибину
Розсипалося те добро в високих горах
І навіть дещо впало в ліс
і закотилося в траву
Ішла Людина,
в той час, безтурботна й щира
Натрапила на знахідку
- ну як її було минуть,
Допитливість перебороть вона не в силах,
Потреба виникла дізнатись все
і відшукати суть
А якось вийшовши на мокрий берег моря
Людині трапилось
Цікавість серед мушель віднайти
І глянувши у вись побачить вперше зорі
Іще непевний перший крок в житті
зробити до мети
Та лиш тоді,
коли вона пішла у гори
Й рукою майже дотягнулась
до божественних небес
Лише тоді Людина вийшла із покори,
Бо до наук про Всесвіт в неї виник
щирий Інтерес
До Істини Людина вже напівдорозі,
Проте своєї Мудрості,
як і колись, іще нема,
Перебуває ж бо в Невігластва в облозі,
За Величчю ховає все своє
і наче жартома
Людина, згадує ім'я священне Бога.
Бо, бачте, розвиток якийсь у нас,
такий стрімкий прогрес...
Та Він не прийде з неба нам на допомогу
Бо втратив Він до нас
- Допитливість, Цікавість й Інтерес...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=535876
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 09.11.2014
Я чувствую сквозь время и пространство
К моей душе касание твоей...
Приходишь ты с завидным постоянством
С бессонницею летних миражей...
Вселенная мала для нас двоих,
Когда и души наши безграничны.
Преград в пространстве нету никаких,
Когда друг другу мы не безразличны...
А души все любви с надеждой ждут
Сплетения судьбы, наверно, зная.
А без любви, им не найти приют,
И не вкусить плодов земного рая...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=535666
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 08.11.2014
Мінливий світ, життя навкруг мінливе
З жінками в мене у житті така ж біда -
Ось промайне лице її вродливе
А серце - вже надія зігріва
Майне струмок волося вороного
Чи колосковий ніжний завиток
І знов кудись мої прямують ноги
У гречку вже готується стрибок
А блисне іскорка грайлива в оці
З відтінком карого або блакить небес
І я уже - перебуваю в шоці
Так прагнучи простих земних чудес
І наче ангели тепер співають
Переливаючи емоції за край
Любов так щиро й ніжно прославляють!
Та я вертаюсь в свій маленький рай
Смачна вечеря, де мене чекає,
А може й чарочку хмельну наллють...
До тої, хто усе про мене знає
Й усю мою таку мінливу суть...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=535414
рубрика: Поезія,
дата поступления 07.11.2014
Ось кажуть, що "жінки науки – сухарі:
Усе аналіз і дедукція, комп’ютер, розрахунки,
Не бачачи ні світу, ні зорі,
Не здатні на міцні стосунки…"
А я скажу вам, лірики: «Буття -
Не тільки ніч і день, не тільки чорне й біле…
В жінках науки щира суть життя,
Божественна гармонія душі і тіла!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=534993
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 05.11.2014
Люди проходят с темными лицами...
Черные кошки скребутся в душе...
Черная роза с шипами-спицами -
Вот гравировка на палаше.
Сталь вороненая, лихо отточена
И в сердце направлено острие…
Жизнь невезучая, но не просрочена!
Вот такое мое бытие…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=534992
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 05.11.2014
http://www.stihi-rus.ru/1/Ahmatova/99.htm
Он так огромен - просто глыба
Похож на дерево…
И прячусь я в его тени.
Меня он укрывает…
Без него погибла б
И без него - печальны мои дни…
Он так безбрежен – словно небо
И нежен словно шёлк…
В его обьятьях я горю..
Ему я верю…
И за ним шагаю слепо
С ним над землею грешной я парю
Он бесконечен так…
Он почти как время
И мягок как ковер…
И мне он нужен как вода…
Свою судьбу ему доверю...
И с ним останусь,
Навсегда…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=534767
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 04.11.2014
Скажи, кто ты?
О чем ты грезишь?
Откуда ты?
Как появилась здесь?
Куда идешь?
В какую цель ты метишь?
Кому подаришь своего презренья смесь?
Скажи, зачем ты существуешь?
Чем ты дышишь?
Кого ласкаешь или чем живешь?
Кого ты любишь?
И кого ты ненавидишь?
Чего хорошего от будущего ждешь?
Скажи, чего ты хочешь?
И к чему стремишься?
Кому свое ты предпочтенье отдаёшь?
Зачем к всему не сбыточному мчишься?
Когда за мной или ко мне придешь?
Скажи, зачем ты увлекаешь?
Таешь...
Как призрак, как мираж, осколок бытия…
Какую тайну про меня ты знаешь?
Зачем молчишь, меня с собой маня?
Скажи, пожалуйста, зачем ты так печально и с грустью смотришь на меня?
Ведь, наша встреча не случайна, изначально.
Здесь, в это время, на исходе дня...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=534723
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 04.11.2014
http://endryx.livejournal.com/887017.html
Нам будет легко воевать...
Мы знаем друг друга давно.
Не вычеркнуть - Русь - наша мать,
Что для войны все равно…
Нам будет легко прочитать
Военную хитрость врага
И они, почти все, будут знать,
Как бы не была правда горька.
Нам будет легко понимать -
Ведь язык у нас тоже один,
И кто из нас вор или тать,
И кто кому брат или сын...
Нам будет легко убивать -
Оружие, форма одна.
И Бога с небес будем звать,
Как будто сошли все с ума.
Нам будет легко умирать
И слёзы польются рекой...
И мы бы могли подождать,
Но врагом оказался свой.
Нам будет легко воевать…
В рукопашную грызть кадыки
По маме врагов посылать
Своих же подняв на штыки
Нас будет легко хоронить…
Ведь их имена, как у нас,
Когда-то же были свои,
А «нашими» станут сейчас…
Наши кладбища будут везде…
И не будет земной суеты…
На нейтральной уже полосе
Зацветут распустившись сады...
30.08.2014
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=534207
рубрика: Поезія, Гражданская лирика
дата поступления 02.11.2014
Я згадую казкову ніч –
Падіння груш лунало з саду…
Ми цілувались.
І зорі в небі з усібіч
Так дивувались.
Я шепотів тобі «люблю»…
Духмяне гроно винограду
Уже здавалось
Шуміло в голові - в хмелю
Так починалось…
Тебе я ніжно обнімав…
І яблука налились медом
І ми літали…
В ту мить - тебе одну кохав…
Якби ми знали…
Я знову падав і злітав…
Так осінь все дарує щедро…
А ти палала…
Чому я ніч ту пригадав?
Ти завітала…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=533995
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 01.11.2014
Уже ноябрь…
Опять дожди,
Туманы, холод, мгла и грусть
Реклама - рябь цинизма, лжи,
И все труднее путь...
Ты согласись, что день весны
Приятней всех осенних снов.
Но листопад....
И лес остыл
В плену полутонов....
Осень…
Вечер - бесконечен
И ты бредешь под сенью струй
Будет встречей он отмечен
Меня ты – околдуй
Чтобы в туманной пелене,
Тепло и нежность ощутив,
К тебе вернулся, как к себе,
Ноябрь благодарив…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=533967
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 01.11.2014
[img]http://svyatogorsk.in.ua/download/512.jpg[/img]
Напередодні Дня усіх святих -
Так повелося вже спрадавна -
Не можна згадувать у ніч про тих,
Чия в відьмацтві доля справна
Хто до цих пір літає на мітлі,
Пристріт наводить через плота
Хто в домовині спить, а у імлі
Кров ссе і дме в чужі ворота
Хто гроші має й стереже
Не підпускаючи чужих до кладу
Старі обряди береже
Із грюкотом все виведе із ладу
Хто душу твою мріє вполювать
Або купить за підпис кров’ю
Кому на людство щиро наплювать
Для всіх прикинеться любов’ю
Про кого Гоголь написав
Йому ж бо піднімали ще повіки…
Малими, хто у лісі нас лякав
Хто у воді сидить і повертає ріки
І все придумане й страшне
Від чого ти на лоба тягнеш картуза
Пропаде враз – зроби одне -
Ти запали сьогодні ясно гарбуза!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=533828
рубрика: Поезія,
дата поступления 31.10.2014
[img]http://static.panoramio.com/photos/large/28492629.jpg[/img]
[i][b]Хризантема і сніг[/b][/i]
Дивлюся у вікно – кругом туман і сніг.
Все не логічно, все якось непевно…
І хто кого в цій білій битві переміг?
Чи поступився хто кому так щиро й чемно?
Дивлюся у вікно – уже надходить ніч...
І тут, ніби, нова спливає тема -
У білому полоні лише віч-на-віч
Холодний сніг і жовта хризантема
Дивлюся у вікно – в молочній пелені
Вогні проспектів і вітрини вулиць…
Дарує радість хризантема - не мені
Її ж бо обнімає сніг-прибулець.
Дивлюся у вікно – і дивовижий цвіт
Жовто-гарячим в білому палає
Це щира осінь шле останній свій привіт...
А хризантема на снігу так серце крає
Дивлюся у вікно – в усьому розмаїтті
Шекспіра згадую. Рядок на душу ліг -
«Сумніше повісті немає в світі…»
Ніж жовта хризантема й білий сніг...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=533763
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 31.10.2014
Так холодно…
Уже зима…
Тебе нема.
Зійду з ума.
Вже всеодно -
Чия вина,
І хто вона.
Дійду до дна…
Так порожньо…
Як далі жить?
Душа кричить -
Усе болить…
Як борошно,
Цей перший сніг
На землю ліг
Та він не зміг
Усе спинить.
Лише сховав
Того, хто звав
І ту, що знав
Та струменить
Кохання суть:
Мене ще ждуть -
І навіть звуть
Так холодно…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=532502
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 25.10.2014
(притча)
Сьогодні дивну притчу я почув
Вам переказую допоки не забув.
Мабуть у притчі чудернацькій
Відкриєте думки й свої, зненацька.
Ось, кажуть, що чоловіки
В усі часи, й в усі віки
Бажають сина, як нащадка роду
Із пелюшок плекаючи породу:
Забити цвях, і грати у футбол,
І вибирати менше із двох зол,
Відповідати і плекати честь
І захищати маму від усіх нашесть...
А коли сина Бог дасть жінці
То вже наповниться по вінця
Усім, чого бажає вже вона,
Бо мати знає чого сину тра:
Солити огірки й капусту,
Як вибирати фіранки і люстру…
Та як забити цвях вона вже не навчить,
Це неважливо – це її вже злить
Тож виростає маминкин синок
Посеред блузок, суконь й хустинок…
А що коли народиться дочка?
У чоловіка думка вже така
Її він виховає так
Що ліпше не придумати ніяк
За сина, мабуть, навіть краше
І за жінок, то точно вже путяще
Все зробить він для того, стільки,
Щоби жінкам помститись тільки!
А коли жінка виховає доньку
Для того, щоби свою голівоньку
Відвести та підставити вже іншу
Молодшу, кращу, веселішу
Розумницю, передусім,
Та щоб помститися усім!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=531807
рубрика: Поезія,
дата поступления 22.10.2014
я спешу к тебе в тиши ночной,
я хочу вновь встретится с тобой...
пусть тебя туман укроет,
ночь пускай от глаза скроет,
всё равно тебя найду.
вновь тебя укроет листопад,
нашей встрече буду очень рад,
не спеши! постой минутку -
я влюбился не на шутку,
за тобой я просто побегу!
ты пока-что прячешься, но зря,
часто гневно смотришь из окна,
пускай шутки твои колки
ранят сердце, как иголки,
знай, что будешь ты моей
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=531582
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 21.10.2014
Казала теща зятю:
«Як умру,
То не купуй мені труну.
В останнє пожалію вас,
Тож не робіть по мені парастас.
Мене в дворі тихесенько спаліть,
А попіл з вітерцем пустіть.
На гроші щось собі купіть,
І гарно, й мирно так собі живіть…»
Подумав зять лиш мить і каже:
«Ні, що Ви, мамо!
Це прохання Ваше
Так суперечитиме нашій втраті -
Подує вітер -
Й Ви вже в хаті?!?!»
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=531123
рубрика: Поезія,
дата поступления 19.10.2014
Чарівна Мавко! Донько лісової хащі!
Тебе, чаклунко, твоя доля зве
Чекає тебе той, у кого дні пропащі,
Кого назвали - Той, що греблі рве
Чарівна Мавко! Знаю, що таки не любиш
Його вологих прохолодних рук
Та з іншим ти, повір, себе на вік загубиш
І біль пізнаєш, і пекельних мук...
Чарівна Мавко! Не зважай на хмурий погляд
Його суворих водяних очей
В його очах сирих, на жаль, не тільки здогад,
А таємниця всіх твоїх ночей
Чарівна Мавко! Так шалено і незримо
Він завжди захистить тебе одну
Його енергія повік така нестримна
Відверне сум, і горе, і біду...
Чарівна Мавко! Не завжди зірки кохання
На щастя й долю, на усе нове…
Через віки, страждання й твОє не бажання
Тебе чекає – Той, що греблю рве.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=531103
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 19.10.2014
Колись із дідом череду я пас
У лузі на криничку набрели якраз
І дід сказав:
«Найкраще у жару, як не крути,
Напитися джерельної води.
Тому, онучку,
де би ти не йшов,
Якщо криничку польову знайшов,
Почисть її і дякую скажи
Тому, хто викопав.
І Боже бережи
В криничку цю хоч раз плювать!
Бо доведеться ще не раз вертать,
Не тільки щоби подивитись,
А чистої води відтак напитись!»
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=529949
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 14.10.2014
Сьогодні з чоловіком посварилась...
Сказала, що не можу більше так,
Що від його брехні давно стомилась,
Що він не той, що все в житті не так
Сказала, що терпіти я не буду
Його відмовок і лайливих слів,
Що йому всього цього не забуду
І щоб не супив своїх чорних брів.
Сказала, що зарплати в нього трішки,
Житло - коробка чорна із вікном.
Набрид вже анекдот про шлюбне ліжко...
Із відчаю назвала ще й козлом
Сказала: "- Бачити тебе не хочу!
І на душі паскудно... І рушник не мни..."
А він спитав, про що це я торочу
І гримнув міцно новими дверми...
Чекаю я уже години зо три
Не дзвонить, гад, і не вертається назад
Хоч посварилися не вперше - вкотре
Щось не подобається цей його парад.
За північ... Тихо дзенькнув ключик
І повернувся легко у замку
Невже прийшов! Держись, голубчик...
Та звістку він приніс таку:
"Оце - шампанського три пляшки.
Будемо пити двоє до тих пір,
Допоки не впадемо рачки
Або до світанкових зір,
Допоки не згадаєм за що
Кохаєм одне-одне так..."
Яке прекрасне він ледащо!
Який чарівний він лайдак!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=529911
рубрика: Поезія,
дата поступления 14.10.2014
[i]"Я не люблю - печального исхода..."
В.Высоцкий
[/i]
Я не люблю её - как странно и печально
Возможно, никогда её не полюблю
И ситуация, увы, почти банальна,
Но часто только с ней я встречи жду
Я не люблю ее - зачем любить виденье,
Лишь тень того к чему летит душа
Терзают меня грустные сомненья,
Что все пройдет тихонько - не спеша...
Я не люблю её - но как сказать мне это
Хотя в припадке страсти роковой
Её целуя, я летаю где-то,
И утешаююсь где-нибуть с другой...
Я не люблю её - в моей душе быть может
Играет искорка азарта, наконец,
Но что-то душу мне тревожит
Пугает звоном свадебных колец
Я не люблю её - себе твержу, я убеждаюсь
Что ни-за-что её не полюблю!
Но может быть я сильно заблуждаюсь
И только с ней одной я встречи жду...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=529522
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 13.10.2014
Під чорним абажуром всіх небесних сфер
З часів далеких, так від давна - до тепер
Між вітром і туманом йде війна важка
Чиєю стане й буде осені рука
Вона кричить-благає "Досить, досить..."
Ну, а туман її питає й просить
"І ще хвилину, і ще трохи, хоч на мить..."
А осінь золотавим листям шелестить...
Озвався вітер срібний із-за чорних хмар
"Її ти не займай і все, у неї - дар!
Коли ж вона до долу упаде дощем
Тобі залишиться під зоряним плащем
Ховати від людей і біль, і щем, і жаль.
І не розвіяти мені ось цю печаль!
В криваво-вогняному у полоні
Уся душа твоя навік потоне..."
І осінь тепла в золоті розхристано
На ложі, що туманом сизим вистлано
Любов свою дарує не йому - тобі
А серце з болем завмирає у журбі…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=529521
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 13.10.2014
Ночь пылала
Ночь дышала…
Для любви
Ты просила
Ты молила:
"Ну, возьми…"
Ты лежала
И дрожала,
Как в бреду…
Видно зря я
Повстречался
На беду…
Я смутился,
Разозлился
И спеша
Припустился,
Быстро смылся
С шалаша..
Ночь светилась,
Ночь искрилась –
Светлячки…
Ты смеялась,
Издевалась
"Мужички!"
И не спрятать,
И не скрыться
От тоски…
Отказался -
Записался
В дураки!
Жизнь такая,
Что дурная
Впереди
Слава бродит…
Честь, выходит,
Береги!
От отказа
Без приказа
Ни ногой!
Сожалею,
Но болею
Не тобой
Ночь пылала,
Ночь дышала
И любовь
Подарил я
Очень милой,
Но другой…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=529493
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 12.10.2014
Нам це слово ізмалку знайоме...
Все: і радість, і сум, і печаль -
Ти відверто повідаєш мамі,
Бо душа її - чистий кришталь
І завжди вона вас зрозуміє
До вона - найсвятіша свята
І усе надзвичайне зуміє
Бо вона - то є правда жива
Серце в неї тепліше від сонця,
Яке вас зігріває завжди
Мати вас виглядає з віконця
Й виряджа на життєві шляхи
І куди б не кидала вас доля,
І куди б не лягла ваша путь -
Не забуде ви руки в срібних мозолях
Матір рідну свою не забудь!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=529435
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 12.10.2014
Я на озері далекім не бував
Кажуть, лілії там білії цвітуть
Але хто, хоч раз тим берегом блукав
Цвіт не може їх уже забуть
Білі лілії цвітуть,
Білі лілії цвітуть,
Білі лілії цвітуть,
На озері весною
Білих лілій не забуть,
Білих лілій не забуть,
Білих лілій не забуть,
І зустрічей з тобою
Я на озері далекім побував
Білих лілій там побачив дивний цвіт
Там на березі я долю пострічав
Що шукав її я стільки літ
Я на озеро далеке шлях забув
Кажуть, лілії не пахнуть як цвітуть
Але уст, очей твоїх я не забув
Що з дороги завше мене ждуть
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=529230
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 11.10.2014
Луна и звёзды за окном...
Свеча, не выпито вино
И я склонившись над столом
Молчу и думаю о том
О том, что нет ответа,
О том, что не допето,
О том, чего я не сложил…
О том, что отмечталось,
О том, что мне осталось,
О том, что снова я один…
О том, что ветер унесет,
А время с памяти сотрет,
Что я склонившись над столом
Молчал и думал лишь о том
О том, что нечто где-то,
О том, что нет привета,
О том, что скучно и темно,
О том, что нет ответа,
О том, что прошло лето
О том, что мне уж все равно
«И свечи плачут о былом
О чем то, близком и родном…»
О чём склонившись над столом
Молчал и думал я, о том
О том, чего так мало,
О том, что так устало,
О чем, тоскуя мы поём
О том, что без ответа,
Останется все это,
Когда с тобой мы не вдвоём
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=529141
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 11.10.2014
В эмоциях сегодня буду cкуп...
Вот браки - заключаются на небесах,
Сплетенье душ - и вот касанье губ
И подтверджение в согласных голосах.
Венчание скрепляет поцелуй,
Как вечность брака и его творение.
Не главное касанье губ, а дюйм
Их разделяющий, двоих стремление
Так необходимо единенье
Замри и смолкни мир - все могут подождать
Но все ж главное в душе - терпенье
И воздухом одним с тобой всегда дышать...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=529135
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 10.10.2014
За вікном лягає нічка темна
Місяць сіє зорі в небесах
Тиша наступає так непевно
Туга в серці б'ється, наче птах
Чом безсонням ніч перев'язала,
Й вкоротила біг буденних днів?
Чим мене до себе прив'язала?
Чому голос твій, неначе спів?
Гомін тихий чутно в верболозі
Над рікою стелеться туман
Ніч тримає землю у облозі
Насилаючи п'янкий дурман
Чи не ти, як привид, поманила
В глибину без дна своїх очей
І навічно душу полонила
Весняною ніжністю ночей?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=528915
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 09.10.2014
Я давно на земле этой грешной покорно живу,
Что не досказано, без слов я и так понимаю...
Ни Бога, ни ангелов в свидетели я не зову.
Жизнь такую как есть, я всею душой принимаю...
И может ещё кто-то мыслит так просто как я
Иль мистикой отклик души во Вселенной считает
Жить нужно свободно, хоть у каждого тропка своя,
Но истину каждый в себе для себя открывает...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=528894
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 09.10.2014
Напівтемінь
Та бликає свічки танцюючий вогник
Й духмяна трава застеляє весь діл
І трунки чарівні… Збентежений дотик
До таїнства... і до розхристаних тіл
В грудях щемінь...
Лоскочуть так ніжно твої поцілунки
Я не збагну - чи в небі, чи на землі
Чи може в полоні давно у чаклунки
Чи просто в казковій кохання імлі
Наче струмінь
У місяця срібна чарівна доріжка
І тінь чудернацька ось тут на стіні
І хочу побути з тобою ще трішки
А чи на яву, а чи, може, у сні...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=528717
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 08.10.2014
Нас повінчали небеса:
І вічність,
й вірність,
і краса,
І ніч,
І день,
Сама земля
Нас поєднала не спроста,
Бо тіло я,
а ти - душа,
Бо тіло ти,
а я - душа.
Одне на двох у нас життя
І доля,
й воля,
й почуття,
Думки,
Діла,
Навіть слова
Все складно так переплела,
Бо тіло ти,
а я - душа,
Бо тіло я,
а ти - душа...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=528685
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 08.10.2014
- Долгое время молчишь...
Сердце забилось!
Не пишешь и не звонишь...
Что-то случилось?
- Я далеко уезжал
Был я вне зоны...
И интернет подкачал,
И телефоны...
- А на работе аврал.
Все вспоминаю...
- Я жизнь тебе поломал!
- Не понимаю…
- Но любить меньше не стал...
- Рябь… Видно к дождю…
- Знаешь, я сильно устал...
- Я подожду…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=528268
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 06.10.2014
Ти за мовчання - ні, не лай!
Слова читаю і пишу
Та заховаюся за смайл
Мовчу собі - менше грішу!
Оце дарую тобі лайк
Розбите серце, а відтак
Знайшов у смайлах свій клондайк,
І навіть вишуканий смак
Увагу наче приділив,
І думку ніби передав
Нікого я не зачепив
І болю також не завдав
Бо слово - ні, не горобець,
А бумеранг - "назад лечу
І через терни навпростець
Я повернусь”. Тому мовчу…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=528262
рубрика: Поезія,
дата поступления 06.10.2014
Спостерігаю магію життя:
Ось промінь жевріє десь тут за небокраєм
За мить сховалось сонце – і зоря
На небі чистому палає
І наче на планеті я один
І років сто уже чекаю одинацтва
І батько я, і дух святий, і син,
І сам собі таємне братство
А осінь з позолотою листом
Як таїнство, як саккос* патріарха наче.
Туман встає клубистий за мостом,
У верболозі качка кряче...
Хоч не полковник я та жду листа
Мені як і йому давно ніхто не пише
Мені здається – істина проста:
"Хто не живе - той і не дише,
А тільки чадить в світлі небеса"
І смисл щоб був, збирай собі хоча би марки...
Писати ж треба, щоб була краса,
Як Габріель Гарсія Маркес
*саккос - риза
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=528016
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 05.10.2014
Как хочется просто: немножко ласки,
И светлой улыбки без фальши, без маски
И нежных объятий, не только пледом,
И слова такого, чтоб последовать следом
Пусть дождь за окном, но чтоб было жарко,
И ночи такой, чтобы не было жалко
Чтобы в бурю, и в шквал, и в любое ненастье
Не думать о сущем, а чувствовать счастье!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=527975
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 05.10.2014
Скажи, чого тобі не вистачає в Україні?
Чого ти прагнеш Новоросію цюю?
Переорали землю, наче свині
І маєте Росію за свою
Скажи мені, чого не мав ти в Україні?
Чи затикав тобі хто рота? Говори!
Чого бажаєш зла своїй дитині
І вішаєш химерні прапори?
Скажи, і що тобі зробила Україна,
Що ти на рідну неньку кулака підняв?
Тепер на сході вся вона в руїнах
А корчиш нагло ти з себе ягня
Скажи, невже за те не любиш Україну
Що злодія прогнала гучно за кордон?
І проміняв калину на "рябину"
Ну як останній пірваний… (пардон)
Та ідіотом треба бути в Україні
Щоби за хліб і сіль платить вогнем
Фашизмом називати очі сині
А сльози матерів лише дощем
І хай базікаєш "по-русски" в Україні
Росії "по-большому" і на вас "на срать"
І поховають десь не в домовині
А підкущем, як зможуть прикопать
Така ж чекає доля тих, хто з України
Давно й недавно вже подався до Москви
Запроданців-собак, що б'ють у спину
Давно забувши рідні постоли
І хоч не до вподоби влада в Україні
Бо поміняли шило на таке ж лайно
Чиїм же буде степ і море синє
Мені оце, повір, не все одно
А все одно - "каким ты языком напишеш - мама"
Повір мені, "нам нечего с тобой делить"...
Спитай себе, чи маєш, хоч моральне, право
Ти в Україні після всього жить?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=526603
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 29.09.2014
Іде війна! Не тільки на землі моїй
Бої ж бо точаться у наших душах
Фронти проходять через розум, в голові.
Кордони й у собі проводить мушу.
Іде війна… Та стрічки й вишиванки
Це лише мода! Я, такОж, її вітаю…
Та важко відірватися від цицьки мамки,
Бо наше гасло: «Моя хата з краю!»
Іде війна… І cправжні патріоти мовчки
Ідуть на схід, везуть у зону хліб
Ну а політики, як полохливі квочки
Знов язиками вибивають дріб…
Іде війна... Через серця і через сім'ї
Кривавим шляхом, чорним полотном.
З могилами з хрестами на узгір'ї
Й могилами, що не позначені хрестом...
Іде війна… Чия де правда, а де кривда?
Я бачу лише сльози, жаль і біль...
Та вірю я, що перемога прийде
Бо забагато втрачено життів й надій…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=526599
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 29.09.2014
Как трудно замечать все мелочи, что рядом.
К хорошему привыкнуть так легко!
Поймать детали в интерьере только взглядом,
Понять и оценить бывает нелегко.
Привычка - корень странных разногласий
Хотя любовь присутствует еще,
Но накопившись в грандиозной массе
Грозит перемолоть любовь в ничто.
Жизнь наша состоит из тех мгновений
Что не расскажешь никому, а в слух
Ты произносишь твердо, без сомнений -
Любовь не знает слова «друг»…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=526504
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 28.09.2014