| Сторінки (1/24): | « | 1 | » |
Тяжкий день.
Неприємності. Підстави…
Вони повсюди, ніби
переслідують тебе
кожної хвилини.
І ось нарешті ти вдома, в
своєму затишному світі, в
мене це світ
шизофреніка. Гарячий
душ, про який мріяла
цілий день, допомагає
забути буденні клопоти.
Після цього ти готуєш
м’ятний чай, залазиш під
теплу ковдру і
насолоджуєшся
сюжетами книги, бо вони
ж набагато цікавіші за
власне життя. Сторінка за
сторінкою, сюжет за
сюжетом, розділ за
розділом… І все, кінець…
Зі спокійною душею ти
поринаєш у світ фантазій,
захоплюєшся, плануєш і
засинаєш…
p.sЗасинаєш з надією на те,
що завтрашній день буде
кращим.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=536943
рубрика: Проза, Лірика
дата поступления 14.11.2014
Ти сидиш на тупому, не
цікавому уроці, краєм
вуха чуєш про якісь там
формули, валентності…
Фу! Тілом ти тут, та
думками і душею – там,
за вікном. Хочеться
вирватись, втекти з цієї
в’язниці знань, та зась, бо
ти ж дівчинка з хорошою
поведінкою та оцінками.
Дівчина, від якої
вимагають знань, гарної
поведінки та уваги. А тобі
ж то хочеться в свій світ
шизофренії, але ж ні,
сиди і вдавай із себе
розумну…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=536940
рубрика: Проза, Лірика
дата поступления 14.11.2014
Раніше боялась висоти. Дурненька... Це ж найкраще, що може бути... Скоро вона мене забере з цього життя...
Ще мить і піду...всім стане легше...тіло не слухається, завмерло, саме вже незнає чи хоче померти... Погляд, в якому можна побачити все...суміш страху та егоїзму. Один крок, всього один... Незнаю, що буде далі, від цього страшно...
Не змогла... Від цього ще гірше...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=534097
рубрика: Проза, Лірика
дата поступления 02.11.2014
Піду під дощ. Попрошу у нього хай змиє з мене спогади, минуле. А бо ще краще, попрошу у нього, хай замовить у Бога за мене словечко, хай Він забере мене з цього світу. Якщо з дощем нічого не складеться. Тоді до диявола в гості піду, хоч і сумніваюсь, що для мене там місце знайдеться.
Так, піти з цього життя ненайкраща ідея. Так хтось скаже, що тікаю від проблеми, що боягузка, але мені всеодно, що скажете ви, я просто хочу піти...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=530333
рубрика: Проза, Лірика
дата поступления 16.10.2014
Осень – она прекрасна. Осень –
это лучшая пора для одиноких
людей. Осень – это пора
желтых листьев и спокойной
тихой музыки и теплого чая.
Осень – это пора теплых
пальто и шарфов. А еще люди
осенью намного больше
обнимаются, чем обычно… И
это мило, и это не может не
заставить улыбаться.
Осень – это хорошая пора для
чтения книг, умных мыслей.
Я люблю осень только за то,
что она приходит, что она есть,
и большего мне не надо.
А за что любишь осень ты?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=523626
рубрика: Проза, Лірика
дата поступления 15.09.2014
Він. Це той ким вона живе.
Він. Це те чим вона дихає.
Він. Це той у обіймах кого вона
помре.
Він. Це той з думкою про кого
вона засинає.
Він. Це той хто її вбивав
словами.
Він. Це те, що поєднує в собі
все те, що не поєднується.
Він. Це просто та людина, яку
вона безмежно кохає
незважаючи ні нащо.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=523598
рубрика: Проза, Лірика
дата поступления 15.09.2014
Кава або чай зранку -
своєрідний ритуал, якого
дотримуються багато
людей. Це те, що
неможливо описати
словами. Коли людина
зранку тільки
прокинулась, тільки
привіталась із першим
промінням сонця, перша
її думка - це горнятко
запашної кави, або
м*ятного чаю. У кого які
вподобання. Ти, мій
любий, зранку п*єш каву,
а мені більш до вподоби
чай, м*ятний.
Саме перший ковток
цього запашного напою
нам допомагає
прокинутись. А далі ми
поринаємо в роздуми,
плануємо, як пройде наш
день. Випивши чашечку
ми розуміємо, що день
пройде вдало, бо саме
кава або чай зранку
піднімають нам настрій і
додають нам енергії та
радості на цілий день.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=517944
рубрика: Проза, Лірика
дата поступления 17.08.2014
Сигарети. Хтось курить заради задоволення, хтось заради дешевих понтів, а комусь вони допомагають заспокоїтись... А всіх цих людей об'єднує одне, вони самі себе вбивають, впускаючи в свій організм нікотин...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=517854
рубрика: Проза, Лірика
дата поступления 17.08.2014
Чого вартує наше життя?
Навіщо нам взагалі жити?
Для чого? Що ми
вартуємо? Ми ж просто
люди. Нуль. Ми ніхто. Ми
нічого не цінуємо. Ми все
відкладаємо на потім. Не
цінуємо життя, час… Ми ті,
хто не вірить в Бога, але
коли настає
неблагополучний для нас
час, звертаємось за
допомогою до нього.
Коли все повертається на
свої місця, в більшості
випадків, ми забуваємо
про всі свої негаразди і
робимо ті ж самі
помилки. А потім… А
потім все по кругу…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=517652
рубрика: Проза, Лірика
дата поступления 16.08.2014
Люди – актори. Вони
постійно грають різні
ролі. Перед зустріччю із
певною людиною вони
надягають іншу маску.
Інколи вони плутають
свої маски, ролі і грають
перед людиною
іншу роль, показують
себе із іншої сторони. А
інколи хочеться
перестати бути актором,
хочеться бути самим
собою, але для цього
немає особливої людини,
якій би ти довіряв на
100%, а то і більше.
М*ята
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=516890
рубрика: Проза, Лірика
дата поступления 13.08.2014
Зустріти світанок. Це було моє одне з найбільших бажань. І це сталось. На висоті 15метрів ми, у двох, зустріли сонце. У нашій компанії був алкоголь в організмі та цигарки в кишені. Ми були справжніми, говорили про наболіле. Нам просто було добре...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=516889
рубрика: Проза, Лірика
дата поступления 13.08.2014
А час спливає...час іде... І кожної хвилини хтось помирає. З цього світу тікає... Грішник, праведник - це не важливо...просто йде.. Йде без повернення, без шансу повернутись назад.. Так буває. Кожного разу, з кожним моментом твій шанс, на таку хвилину, збільшується... А ти і далі марнуєш своє життя на дрібниці....
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=515892
рубрика: Проза, Лірика
дата поступления 06.08.2014
Від цієї хвороби ще ліків
не придумали і навряд чи
зможуть. Бо кохання – то
хвороба, але для когось
смертельна, яка може
вбити, а для когось – яка
проходить і загартовує.
Хвороби бувають
різними: хтось хворіє
вітрянкою, хтось –
шизофренією, хтось –
грипом. А хтось,
наприклад я, хворіє
людиною. Симптоми
відчуваються не відразу,
вони показують свій
характер через деякий
час: через тиждень,
місяць – у всіх по різному,
це все залежить від стадії
хвороби.
Симптоми також бувають
різними, але
найрозповсюдженішими
симптомами є такі, як: ти
не можеш без людини
довгий час
(прив’язаність), ти мрієш
про майбутнє з нею, коли
ви поряд – час біжить
дуже швидко. Така
хвороба на багато гірша,
ніж будь – яка інша… Бо
це душевна хвороба,
лікується вона набагато
довше і не завжди
виліковується…
Добре, коли це взаємно,
бо коли нема взаємності -
ви приречені на
психологічну смерть, а
інколи – і на фізичну… А
це страшно. Я мрію і хочу,
щоб на цю хворобу
хворіли тільки удвох, або
добивались цього… Бо
хворіти удвох – це
найпрекрасніше, що
може бути. Якщо вам
пощастило і ви хворієте
двоє, не поспішайте
лікуватись,
насолоджуйтесь…
А тим, кому не
поталанило – не падайте
духом, добивайтесь
взаємності, а якщо це
вийшло, тоді
задумайтесь: можливо та
людина не достойна вас,
вашого кохання, не варта
того, щоб хворіти разом
із вами.
Але, певно, варто
добиватись взаємності,
бо хто її не добився –
можливо і не вартий її?..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=515699
рубрика: Проза, Лірика
дата поступления 05.08.2014
Інколи здається, що все –
кінець! Вже нічого і
нікого не повернути.
Здається, що у твоєму
житті розпочалась і
ніколи, напевно, не
закінчиться чорна смуга
твого нікчемного життя.
Так, саме нікчемного, ти
розумієш, що за всі роки,
які ти прожив, ти нічого
не зробив корисного. Але
це тільки ілюзія. Бо життя
- це ніби американські
гірки. Спочатку ти можеш
непередбачувано
полетіти вниз – в
невідомість! І ти не
знаєш, що тебе може
очікувати в цій безодні. А
потім – так само
неочікувано піднятись,
злетіти вгору, зрозуміти,
що життя –
непередбачувана річ, в
якій є злети падіння.
Якщо ти сильна духом
людина, а в сучасному
житті потрібно бути саме
таким, то ти витримаєш
все….
І зрозумієш, що твоє
життя не є вже таким
нікчемним, як тобі
здається..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=515697
рубрика: Проза, Лірика
дата поступления 05.08.2014
Твої очі... В них я просто тону. Це безмежний океан. На обличчі здавалося б щира, усмішка, але твої очі видають тебе. Вони сумні, постійно. Хочу хоч раз в житті побачити твої очі, веселими. Які будуть дивитись на мене і в них можна прочитати радість, безтурботність.
23.07.14
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=515187
рубрика: Проза, Лірика
дата поступления 03.08.2014
Поле... Найромантичніша пора в полі це схід або захід сонця. Поле... Саме в полі можна відчути найрізноманітніші відчуття. Поле поєнує те, що не поєднується. Поле- це польові квіти, які дуже гарно пахнуть, пейзажі, які не можливо відтворити та якийсь недзвичайний спокій
02.08.14.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=515184
рубрика: Проза, Лірика
дата поступления 03.08.2014
Давай заснем ми на підлозі
поміж засушених троянд, а
зранку ми побіжим на кухню
босі... Варити тобі каву, мені
чай
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=514099
рубрика: Анонс, Лірика
дата поступления 28.07.2014
Життя наше проходить здебільшого в соціальних мережах. Наше життя вимірюється мегабайтами. Ми вже забули, що таке писати листи від руки, що таке прогулянки під дощем. Бо все, це нам замінюють прогулянки в інтернеті. А коли ти останній раз ходив по магазинам, бігав під дощем, просто прогулювався по тих місцях, які були твоїми улюбленими, до того моменту коли в твоєму житті з'явився інтернет. Відразу й не згадаєш, правда? Твої віртуальні "друзі" замінюють тобі реальних. Ти почуваєш себе набагато впевнініше в інтернеті, ніж в реальності.
Спробуй прожити день без інтернету і ти зрозумієш, що реальність, це набагато цікавіше, ніж мережа
12.07.14
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=513819
рубрика: Проза, Лірика
дата поступления 27.07.2014
Небо синє, синє, але підступні
сірі хмари швидко налетіли і
заховали синє, безкрайнє небо
та жовте, тепле сонце, яке так
радувало око та душу.
Якось неочікувано небо
заплакало, показало світу свої
емоції, свій біль. Небо плакало
досить довго, цього часу
багатьом людям було
вдосталь, щоб зрозуміти, що
життя це найкраще, що у нас є.
А хтось просто змарнував час,
але на мою думку, таких людей
одиниці. Бо дощ змушує нас
замислитись над своїми
вчинками, над своїм життям.
Дивлячись на дощ ти розумієш,
що він дуже гарний, що небо
дуже гарно показує свої емоції.
А ще,на мою думку, не
обов'язково потрібен дощ,
щоб зрозуміти, що життя
найдорожща річ, яка є у нас.
Ми повинні, це пам'ятати
завжди
М'ята
07.07.14
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=513678
рубрика: Проза, Лірика
дата поступления 26.07.2014
Інколи мені здається, що тебе не існує. Ти нереальний, а сама тебе вигадала або ж ти мені наснився. А все через те, що в моїх очах ти занадто ідеальний. В певному розумінні, правильний. Так у кожного є свої недоліки, але порівнюючи твої недоліки з недоліками інших, то твої це дрібничка. Хоч в тобі недоліків я і не бачу. Ти той в якому я впевнена на 100%, якому я довіряю більше ніж будь кому іншому. Ти той від кого у мене мурахи по шкірі бігають стадом.
Якщо ти, це моя хвороба, тоді я хочу хворіти постійно. Якщо ти, це мій сон, тоді я не хочу прокидатись. Якщо ти нереальний, тоді і я не живу...
М*ята
26.07.14
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=513674
рубрика: Проза, Лірика
дата поступления 26.07.2014
Гра і життя. Здавалося б, дві
різні не сумісні речі. Але люди
навчились поєднувати цих два
різних поняття. Здавалося б,
люди порівнюють два
компоненти і вони завжди у
всіх однакові, а отже і
результат повинен бути в усіх
однаковий. Але не так сталося,
як гадалося. У кожного
виходить своя суміш, зі своїми
наслідками. Не потрібно, ці два
компоненти з'єднувати, бо
наслідки можуть бути
непередбачуваними. Суміш
може вийти вбивчою.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=513509
рубрика: Проза, Лірика
дата поступления 25.07.2014
Затишне кафе в не дуже затишному місти. Рідкість правда ж? Знайти таке кафе дуже важко, але хто шукає той найде.
Полюбляю сидіти біля вікна і дивитись за людьми. Вони бувають різними, з різними настроями. Хтось біжить не зупиняючись ні на секунду. Хтось йде повільно про щось замислившись. Але всі вони йдуть не помічаючи радості життя. Дивитись на пішоходів можна годинами. Стурбованість, смуток, якусь дивну радість можна побачити на обличчах,цих зовсім різних, незнайомих людей. Які постійно поспішають, поспішають жити, не помічаючи нічого прекрасного.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=513432
рубрика: Проза, Лірика
дата поступления 25.07.2014
Дощ...це щось недзвичайне,
щось чарівне, заворожуюче.
Яке змушує нас замислитись,
повністю поринути в думки...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=513307
рубрика: Анонс, Лірика
дата поступления 24.07.2014
Слово "кохання" не можна
плутати зі словом "любов". Бо
це дві зовсім різні речі.
Кохання може бути тільки раз і
воно не проходить. А якщо,
можливо, зі мною хтось не
погоджується. Тоді ви не
кохали по-справжньому.
Кохання-це почуття, яке не
можливо описати словами, ще
люди не придумали таких слів.
Це почуття потрібно цінувати і
насолоджуватись ним кожну
мить.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=513300
рубрика: Проза, Лірика
дата поступления 24.07.2014