Mirosya

Сторінки (1/18):  « 1»

все повернеться сторицею.

я  так  люблю  каву  з  корицею,
та  й  ти  про  це  з  певністю  знаєш.
можливо,  усе  повернеться  сторицею
й  тобі  прошепочуть:  "немарно  чекаєш!"

усе  ще  до  тебе  повернеться,
обличчям  чи  гордо  спиною,
життя  за  твоєю  дорогою  стелиться
й  нотується  твоєю  ж  рукою.

"намарно  чекаєш"  ,  хтось  десь  прошепоче,
цікаво,  здалось  чи  насправді.
напевно,  ніхто  жити  так  не  захоче
з  брехнею  й  частково  у  правді.

а  я  обожнюю  каву  з  корицею,
і  ти  про  це  з  точністю  знаєш.
я  впевнена  все  повернеться  сторицею,
я  знаю  -  ти  ще  на  мене  чекаєш!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=552979
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 19.01.2015


світло ввімкнене

я  залишу  світло  ввімкненим,
щоб  ти  завжди  бачив  його,
щоб  стрічалися  поглядом  вікна,
я  залишу  його  ще  увімкненим.
я  залишу  його,  вимикати  не  стану
й  приготую  зелений  чай,
і  якщо  все-ще  прийдеш  ти,
я  прошу  тебе  -  не  вимикай!
я  залишу  його  увімкненим,
доки  бачитиму  тебе,
доки  чутиму  голос  твій,
світло  ввімкнене  -  пам'ятай...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=551851
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 15.01.2015


ти.

я  посміхатимусь  лише  з  тобою,
і  прокидатимусь  щаслива  день  у  день.
я  так  люблю  тебе,  єдиного,  одного,
ти  найпотрібніший  із  тисячі  людей.

я  сумуватиму  лише  з  тобою,
зіпершись  на  твоє  плече.
я  вдячна  долі,  що  ти  є  зі  мною,
ніхто  ж  від  неї  не  втече.

існую  я,  живу  тобою.
мій  біль  -  твоя  біда...
моє  життя  закутане  зимою,
а  ти  для  нього  вічна  теплота!

я  посміхатимусь  лише  з  тобою,
зіпнувшись  на  міцне  плече.
спасибі,  рідний,  що  завжди  зі  мною
тобі,  коханий,  вдячна  за  усе!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=546822
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 27.12.2014


мама


маленьке  слово,  скільки  сенсу
і  скільки  сховано  всього.
я  кажу  правду,  кажу  чесно,
з  любов'ю  промовляючи  його.

дитинство.  слово.  перший  крок.
смачний  обід.  нарешті  слово  перше.
вона  щаслива  й  лине  до  самих  зірок:
"сказала  "мама"  -  ну  нарешті!"

спасибі,  рідна,  за  твоє  тепло,
за  ночі  що  проводила  зі  мною.
спасибі  за  ціловане  чоло,
я  вдячна  за  все  те,  що  зроблено  тобою!

спасибі,  момо,  за  моє  життя.
моя  любов  до  тебе  вічна!
я  залишаюсь  як  колись  твоє  дитя,
і  не  зважаю,  що  доросла  я  стаю  щорічно...

спасибі,  мила,  дякую  за  все!
за  всі  поради,  добре  й  ніжне  слово!
нехай  на  крилах,  щастя  все  життя  тебе  несе,
бо  мамою  стають  не  випадково!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=538093
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 19.11.2014


дівчинка легкої поведінки.

я  дівчинка  легкої  поведінки?
ну  що  ж,  боюся  це  не  так...
та  кожного  біда  припре  до  стінки
і  в  кожного  житті  відбудеться  непроханий  бардак!

я  дівчинка  на  все  спроможна,
і  віддаюсь  у  руки  всім  і  вся?
скажи  мені,  чому  така  тривожна,
і  на  тобі  нема  природнього  лиця?

я  дівчинка  легкої  поведінки,
я  вештаюсь  вночі  і  сплю  будь-де?
тобі  не  імпонують  отакі  відтінки?
нічого,  це  нітрохи  не  стосується  тебе!

судити  кожен  вміє  з  нас
й  в  обличчя  чемно  говорити,
а  знаєш,  рани  залікує  час,
ще  й  не  таке  нам  доведеться  пережити...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=536744
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 13.11.2014


якби…

якби  ж  хтось  вмів  відкрити  серця  двері,
якби  ж  хтось  вмів  читати  кожного  думки,
якби  ж  хтось,  вставши,легко  діставав  до  стелі,
якби  ж  хтось  вправно  розтлумачував  зірки.

якби  комусь  вдалося  жити  вічно,
якби  хтось  вмів  сягнути  кожної  мети,
якби  з  нас  кожен  і  беззаперечно  
дістатись  міг  найвищої  гори.

якби  хтось  вмів  у  холоді  зігріти,
якби  хтось  прощення  просити  міг.
оце  "якби"  чомусь  панує  в  світі,
оце  "якби",  як  своєрідний  псевдооберіг.

ти  вмієш  відкривати  двері  серця?
а  ти  читаєш  кожного  думки?
тобі  вдалося  відчувати  глиб  того  озерця,
яке  описують  відомі  нам  казки?

ти  не  навчився  ще  тлумачити  зірки,
і  не  зумів  уникнути  земного  горя.
тоді  про  ще  йде  річ,  мені  скажи,
коли  ріка  не  є  одна  з  частинок  моря?

якби  ж  хтось  вмів  відкрити  двері  серця,
якби  комусь  вдалося  все  ж  дістатися  мети,
тоді  побачили  б  і  глиб  того  озерця,
й  зуміли  б  розтлумачити  зірки..

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=536056
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 10.11.2014


важко.

а  їй  так  важко  це  все  збагнути,
і  щось  так  нестерпно  у  серці  болить.
вона  так  шалено  прагне  його  забути,
й  безжальні  думки  зупинились  на  мить:

побачила  сонце,  відчула  тепло,
зустріла  легкий  подих  вітру.
на  крилах  надії  її  понесло
далеко  з  буденного  світу.

забувши  про  все,  зупинилась  на  мить,
чомусь  захотіла  вернутись,
так  вже  повелось,  що  в    житті  не  щастить
і  їй  не  вдалось  повернутись...

їй  було  важко  це  все  збагнути,
навіщо  ось  так  він  із  нею  вчинив?
вона  хотіла  про  все  забути,
а  вітер  до  щастя  двері  закрив...

так  чомусь  у  світі  повелося:
хтось  любив,  комусь  лише  здалося..
не  було  й  немає  "нас",
хто  любив  -  покаже  час...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=533051
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 28.10.2014


хтось

хтось  збирає  останні  сили,  
щоб  зробити  ковток  життя.
хтось  кидається  вниз,  й  щосили
молить  Бога  про  каяття.

хтось  старається  все  вернути,  
все  змінити  і  жити  з  цим.
хтось  так  хоче  про  все  забути,
хтось  так  прагне  дійти  до  вершин.

хтось  ховається  за  спиною,
і  надія  десь  в  серці  бринить.
хтось-таки,  все  ще  схопить  рукою,
хтось  ще  встигне  спинитись  на  мить.

хтось  від  мене  тебе  забирає,
а  схопивши  -  назад  не  верне.
я  ще  досі  тебе  пам'ятаю,
ти  сказав,  що  не  знаєш  мене.

хтось  збирає  останні  сили,
щоб  зробити  ковток  життя.
хтось  дістався  омріяної  вершини,
хтось  отримав  небес  каяття...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=523448
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 14.09.2014


пам'ятай.

ти  напиши  мені  сьогодні  зранку,
і  розкажи  про  те,  як  ти  живеш.
я  побажаю,  як  колись,  приємного  сніданку
й  попрошу,  щоб  беріг  себе,  якщо  із  дому  йдеш.

ти  постарайся  по  обіді  написати,
і  розказати  щось  нового  чи  старе.
я  так  люблю  сидіти  і  мовчати,
а  знаєш,  щось  у  серці,  все-таки,  живе!

ти  напиши  мені  вночі,  будь  ласка,
не  забувай  про  мене,  обіцяй!
в  цю  пору  ми  знімаємо  неправди  маски,
вночі  ми  справжні  -  просто  пам'ятай...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=520190
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 28.08.2014


щаслива. .

я  егоїстка,
кажуть  так  усі.
я  визнаю,  бувало  думала  про  себе.
я  інша,справді,  не  така  як  всі.
можливо  змінюся,  можливо,  при  потребі.

жорстока  я  й  безжальна,  так?
я  вперта,  самовпевненв  особа?
ну  що  ще  там,  чи  може  ми  закінчимо  антракт?
ну,  обирай  же,  я  давно  готова!

я  надто  горда?
не  подобається  так?
мені  набридло  по  законах  жити.
я,  звісно,  дякую  усім  за  "просто  так",
та  все  ж,  я  не  дозволю  жодному  мене  судити!

як  бачиш  -  я  не  подарунок  долі,
зі  мною  важко  але  все-таки,  можливо.
я  лицемірка,  егоїстка  й  горда  я  доволі,
але  напевно,  ні  -  я  все-таки  щаслива!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=516008
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 07.08.2014


не обіцяй.

не  обіцяй,  чого  не  в  силі  ще  здійснити,
не  обіцяй,  коли  не  впевнений  в  словах.
без  тебе  я  давно  навчилась  жити,
не  про  таких  як  ти  читала  у  книжках.

не  обіцяй,  коли  собі  не  віриш,
не  обіцяй,  коли  побачили  твою  брехню.
мене  ти  ще  багато  раз  зустрінеш,
а  диму  ж  не  буває  без  вогню.

не  обіцяй  навічно,бо  такого  не  буває,
не  обіцяй,  бо  втратиш  всіх,  а  все  ж,
ти  зрозумій,  таким  як  ти,  ніхто  не  довіряє,
таким  як  ти,  не  обіцяють  теж!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=515355
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 03.08.2014


вона/він

а  вона  гарно  пахла  своїми  духами.
бувало,  пахла  димом  сигарет.
по  ніжному  волоссі  гладила  руками,
із  ним  продовжила  життя  момент

він  рідко  пахнув  дорогим  парфумом
зазвичай  -  сигаретний  дим
кохання  їхнє,  а  його  здається  і  не  було
він  втративши  її  -  залишився  один...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=514730
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 31.07.2014


я не мушу…

я  не  мушу  тебе  чекати
і  не  мушу  тебе  любити
ти  не  маєш  чого  втрачати
мені  нічого  говорити

я  не  буду  тебе  просити
і  не  хочу  страждати-годі!
я  навчилася  не  любити
ще  зустрінемось  при  нагоді..

десь  у  проміжку  часу  реального
переплутавшись  з  дивним  сном
ти  побачиш,я  буду  гарною..
або  це  буде  тільки  сон

ми  не  маємо  десь  втікати
ми  повинні  лиш  просто  жити
нам  потрібно  запам'ятати:
покохати  чи  відпустити.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=514157
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 29.07.2014


спасибі, що є ти.

бридка,  але  така  приємна,
солодка,  але  на  кінці  гірка
в  ту  ніч  змінилось  все,  напевно,
і  світло  не  світилось  із  твого  вікна.

приємна,  але  все  ж  таки  бридка,
гірка  в  кінці,  проте  солодка  на  початку.
холодна  ніч  тоді  таки  була,
а  світло  із  вікна  світилось  аж  до  самого  світанку.

а  я  боюсь,що  вже  не  встигну,
боюсь,  що  втрачу  назавжди.
спитаєшся,  де  всі  беру  ці  сили,
а  відповідь  проста  -  спасибі,  що  є  ти!

А  я  щаслива,  що  живу,
щаслива  що  тепер  з  тобою,
і  знаєш,  ти,  кого  по-справжньому  люблю,
я  вдячна,  що  завжди  зі  мною...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=514155
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 29.07.2014


а ми колись разом були…

а  ми  колись  разом  були
і  з  пам'яті  цього  уже  не  стерти.
воно  залишилося  назавжди,
я  дякую  тобі  за  всі  проведені  моменти.

спасибі  за  приємний  поцілунок,
що  залишив  солодкий  присмак  на  губах.
я  вельми  вдячна  за  такий  дарунок,
і  за  обійми  у  твоїх  руках.

пробач  за  все,  що  сталося  між  нами,
хоча  моєї  тут  нікрапельки  вини.
ми  залишилися  з  тобою  ворогами,
але  спокійно  й  друзями  могли...

пообіцяй,  що  будеш  пам'ятати,
не  забувай  приходити  у  сни.
я  хочу  на  прощання  ще  сказати:
хоча  б  її  тепер  по-справжньому  люби!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=513825
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 27.07.2014


не сталось так як ти хотів…

буває,небо  кутається  в  чорні  хмари
і  та  вся  біль  стікає  нам  дощем
а  я,закутавшись  із  ним  до  пари
посиджу  на  вікні  й  проплачу  цілий  день

згадаю  те,про  що  ти  не  згадаєш
забуду  те,що  пам'ятаєш  ти
а  пам'ятаєш  як  казав,що  ти  мене  кохаєш
забув...а  я  запам'ятала  назавжди

колись  були  такі  щасливі
а  зараз,зараз  ми  чужі
я  не  відчую  більше  поцілунок  твій  на  шиї
не  буде  більше  трепету  в  душі

я  пам'ятаю  ті  зелені  очі
я  не  забуду  запах  твій
я  прошепочу  десь  посеред  ночі
не  сталось  так  як  ти  цього  хотів...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=513824
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 27.07.2014


вокзал (життя)

нічний  вокзал,  пустий  перон,
холодна  ніч  й  легке  повітря.
десь  там  вдалі  шумить  вагон,
хвилина  ще  і  промине  століття.

глибоке  море  і  пісок,
привітний  ранок,  незнайомі  люди.
щасливий  той,  хто  вже  зробив  життя  ковток,
нещасний  той,  хто  вже  з  похмілля.

невпинний  час  пливе  як  корабель,
життя  іде  по  рейсах  у  вагонах.
ти  бачиш,  це  як  фарба  акварель,
що  ллється  на  папір  у  тонах.

привітне  сонце  і  хороший  день.
усмішка  на  обличчі,звісно,
тобі  здається  що  це  сон,
можливо  й  так,але  він  віщий.

це  той  вокзал  й  пустий  перон,
холодна  ніч  й  повітря  чисте,
ти  усміхнися,  скоро  прийде  твій  вагон,
і  згодом  все  буде  по-іншому...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=513596
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 26.07.2014


одного разу…

одного  разу  ти  мене  зустрінеш,
можливо,  посміхнешся,  або  й  ні,
підійдеш  ближче  чи  обнімеш,
і  я  можливо  привітаюсь,  або  й  ні.

одного  разу  ти  мене  згадаєш,
можливо  я  побачу  твій  дзвінок,
цікаво  знати,  чи  ти  пам'ятаєш,
що  саме  твій  був  вирішальний  крок?

одного  разу  я  тебе  побачу
і  усміхнуся  десь  у  глибині  душі
цікаво,  я  колись  тобі  пробачу,
все  те  що,  ти  збрехав  мені?

одного  разу  зрозумієш  ти,
що  я  колись  хотіла  зрозуміти
навіщо  щось  розпочинали  ми,
якщо  не  вміли  ще  по-справжньому  любити.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=513595
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 26.07.2014