Ки Ба 1

Сторінки (14/1366):  « 11 12 13 14 »

перехідні положення

здавалося,  вспокоївся  єси.
дорадників  фільтрує  голоси.
пульсує  сам  з  собою  в  унісон
і  гладь  слюдисту  не  псує  веслом…

здавалося,  відмерехтіло  тло_
зіниці  лід  /  заламане  крило  /
лайлива  тінь  забилась  в  темний  кут,
шанує  щемним  пла́чем  час  спокут…

здавалося,  впокоївся,  як  є_
завмерлі  скроні  сумнів  не  клює_
стерильний  сніг_  спороховілі  сни_  
дзвенячий  сміх  байдужої  коси…

>>

прокинувся_  за  крок  від  каяття_
бетонний  лабіринт  /  щем  хвиль  /  сміття  /
дошкульний  маятник  /  трикутник  з  оком  злим  
і  втоптана  стежа  в  найдовшу  з  зим_

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=797342
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.06.2018


на сінних лігвищах

вина  дешевого  і  сміху...
на  сінних  лігвищах,  на  тлі,
в  лещатах  лінощів  та  втіхи
серця  перевертнів  в  золі...

ще  тліє  золото  багаття,
лоскочуть  повні  літні  дні,
чадить  отрутою  латаття
на  теплій,  стомленій  воді...

вібрує  фосфорна  монета,
злилися  хвилі  в  унісон,
втрачають  обриси  предмети,
транслює  ніч  циклічний  сон...

перевертні  зірвали  маски,
спалили  душі,  врились  в  дно,
що  батоги  тепер,  що  ласки,
що  ніч,  що  світло  -  все  одно...

як  вийдуть  з  гри_  імен  позбувшись,
вже  не  згадають  як  і  де_
вагання  маятник  незрушний
павук  в  тенета  обпряде...

сполука  /  розтин  по  живому,
відлуння  хіті  /  щем  плачу,
скавчання  тиші  /  регіт  грому,
всього  замало  й  досхочу_

ламати  руки  ще  зарано,
чавити  сльози  -  вже  на  сміх,
піти,  закутавшись  в  тумани
і  замолити  криком  гріх_

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=797307
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 27.06.2018


в череві червня

чави  налиті  кров’ю  очі  вишень,
дери  п’янкий  медовий  шелест  лип,
від  заздрощів  розчулився  всевишній
дощем  ревів,  гримів_  доки  охрип_

палітра  мерехтить  до  щему  в  оці,
порожні  відра  падають  в  криниці,
рояться  мавки  в  дивній  помороці,
баграми  тянуть  в  злежані  копиці_

віддай  належне  безпорадним  музам,
гойдай  неоковирні  тла  розлами,
по  золотим  стрибай  гіпотенузам,
тремтячі  промені  в’яжи  в  тугу  вузлами_

знайдуть  підвечір  біля  очерету_
замореного  вищих  сфер  любов’ю_
що  з  тінню  власною  лежить  кривим  валетом
й  воркоче  щось  про  очі  вишень  з  кров’ю_

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=797306
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 27.06.2018


апофеоз



метаморфози  поз  /  апофеоз  жаги_
сталий  скупий  прогноз,-  все  заметуть  сніги_
як  не  блукати  в  снах,  буде  одне  і  теж  :
згаслих  ілюзій  прах  /  кислі  дими  пожеж_

цідять  по  краплі  кров  теплі  найдовші  дні,
вперше  живуть  немов_  грішні  /  святі  /  брудні_
висохлий  першоцвіт  /  висмоктані  серця_
еліпси  всіх  орбіт  гнуться  в  руках  мерця_

серп  на  чортополох  /  сліз  синтетичний  лід_
сплачено  з  лишком  борг_  втрачено  нишком  слід_
скоро  пірнуть  навгад  в  темний  портал  зими
з  чорним  поверх  принад  й  здертими  коліньми_

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=797124
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 26.06.2018


екзистенційний зсув

десь,  в  найкращому  з  нижніх  світів,
на  одній  з  обігрітих  сфер,
за  грядою  бетонних  хребтів,  
на  межі  цегляних  печер_

метикують  на  двох  куми,  
медитують  на  огірок,
запитання  одне  ,  -  хто  ми
і  з  яких  занесло́  зірок…

не  пророки,  ні  йоги_  ні_
-  збіг  обставин,  чи  божий  глюк,
пишуть  крейдою  на  стіні
вічних  істин  святий  матюк_

обидвоє  звалились  з  ніг  
тих  апокрифів  десь  опріч,
а  на  ранок  волосся  –  сніг,
посивіли  як  є,  -  за  ніч…

перестрашені  розійшлись_  
бо  вже  жук  на  картоплю_  жах_
і  не  брати  в  бабів  клялись
ту_  настояну  на  грибах…

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=797027
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 25.06.2018


еко - поселенка

у  cірих  хатинах  по  кинутих  селах,
де  вицвілі  фото  й  розбиті  люстера,
де  зірвані  двері  /  облущені  стіни
і  з  льоху  пронизливий  стогін  осінній>
>бліду  поселенку  злі  протяги  смокчуть,
ікони  в  покуттях  зубами  скрегочуть,
у  платті  картатім,  з  важкою  косою,
очиці  лупаті  зі  сліз  гіркотою,
обмивши  вуста  від  зашерхлої  крові
цілує  хреста_  щось  воркоче  на  мові
яку,  видається,  одна  лише  знає,
порожню  колиску  нервово  гойдає,
голодна  до  страху,  холодна,  що  крига,
розхристана  доля  -  прочитана  книга_
щось  стогнуть  дроти  в  унісон  невеселе,
минай  ті  хатини  по  кинутих  селах_

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=797026
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 25.06.2018


напередодні

за  добу  до  заклання  на  білому  вівтарі,
скам'янілому  серцю  /  оку  скляному  шана_
заколисаний  сором  /  згорблені  ліхтарі,
місяця  повного  в  хмарах  медаль  бляшана...

за  добу  до  взаємознищення  вишніх  сфер_
до  термічних  реакцій  /  змішування  рідин_
до  частот  резонансу  збочених  половин
знов  скубуться  в  півкулях  янголи  й  люцифер...

за  добу  до  тягучих  вихлинів  /  теплих  хвиль,
рівноваги  смоли  та  манни  на  терезах_
медитуєш  на  янтру,  плекаєш  емоцій  штиль_
і  крізь  тисячу  сит  просіваєш  ілюзій  прах...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=796863
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 24.06.2018


апостол темних днів

категорично  релігійна  борода_
геометрично  несумісні  рухи_
під  зморшками  кори  вчорашні  мухи
гудуть  про  ту,  що  щезла.  а  шкода…

сканує,  ніби  вперше,  око  простір_
короткий  спогад  жалить_  наче  струм_
цей  універсум_  odi  ergo  sum_
йде  крізь  юрбу,  останніх  днів  апостол,
розгадує  трансляцій  білий  шум…

блідий,  холоднокровний  вбивця  мрії
відкинув  вперше  камінь  каяття_
його  слова  -  дим  кислого  сміття_
в  крижинах  інею  його  згорілі  вії,  
приборкана  до  часу  хіть  дуріє
й  зриває  з  ланцюгів  серцебиття...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=796862
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 24.06.2018


напіврозпад

занапастити  сміхом  драми  злам_
перебрести  юрбу  з  обличчям  сфінкса_
не  допустити  рефлексії  свинства
вклоняючись  слюдистим  дзеркалам
напружених  /  вібруючих  вітрин…



її  очей  їдкий  аквамарин
терпляче  всмоктуєш  своїм  іржавим  медом  >

>  період  напіврозпаду  під  небом
байдужим  до  знання  причин  триває
не  довше  часу  спалаху  надії…

...

хто  перший  слова  лезом  заподіє  
руйнацію  крихкої  павутини
сумлінно  структурованої  тиші…

мудрішими  стають  ще  не  колишні,
вже  не  єдині_
навзаєм  тверезі_
раби  з  м’яких,  скуйовджених  галер…

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=796767
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 23.06.2018


найкоротша ніч

в  плеса  дзеркалі  смола  космосу_
чорні  скрипалі  крила  в  травах  труть_
випадковий  зсув  часу  й  простору_
очі  злякані  /  вкупі  з  медом  ртуть_

зманюють  лани  втриманим  теплом,
за  тремтячим  тлом  клени  в  сивині,
найкоротша  ніч  стогне  за  вікном
і  шкребе  твій  сон  наче  мрець  в  труні_

плаче  соловей_  не  його  пора_
зайвим  між  людей  завтра  станеш  ти_
в  скронях  серця  гвалт,  шелестить  кора,
ходять  по  слідах  білі  наймити_

прілі  килими  на  кривих  тинах,
зморені  псалми  в  павутинні  бджіл,
каламуть  смоли  гусне  в  казанах,
хрускотить  хребтом  ласий  плоті  звір...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=796595
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 22.06.2018


парафіянин церкви лицедіїв

рясні  дощі  /  холодні  попелища,
безодні  днів  зшивають  зайві  ночі,
зрадливі  сни_  ні  хтиві,  ні  пророчі,
в  зеленогривих  вербах  вітер  свище…

хто  не  в  гробах  -  гризе  граніт  надії,
месій  отари  губляться  в  тумані,
смоли  і  манни  намішав  у  жбані
парафіянин  церкви  лицедіїв…

гіркий  полин  обридлого  свавілля,
як  клин  на  клин  на  риму  рима  _  досить_
змовчи  і  вчуйся,  муза  так  голосить,
як  молода  на  третій  день  весілля…

рясні  дощі  /  даремні  коливання
чатуючого  хиби  метроному,
позбуться  слів  прокислого  вже  жому
й  спини  катарсис  саморуйнування…

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=796594
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 22.06.2018


в межах норми

налите  колосся  під  гострі  /  мігтючі  коси.
дзвінке  стоголосся  прозорих  /  сріблястих  крил_
стерпіти  той  дикий  шелест  чи  стане  сил
примарам,  що  в  хвилях  вітру  блукають  босі,
облизані  сонцем,  зачахлі  без  древніх  чар…

і  глину  кидає  на  коло  своє  гончар,
і  треться  на  пил  між  жорен  зерно  прогріте,
і  з  черепом  пращура  бавляться  сиві  діти_
злизавши  кров  чорну  поспіхом  з  пірнача
жерці  всиротілі  щезають  в  пітьмі  віків…

не  брякнуть  холодні  ночі  виттям  вовків_
заклякли  по  норах  в'їдливі  метрономи_
на  небо  дивитись  нині  -  дошкульний  сором_
звіряти  в  онлайнах  ритми  серцебиття,
звіріти  охайно_  тримаючись  в  межах  норми...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=796475
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 21.06.2018


на срібних жалах

короткі  віщі  сни  з  ефектом  сепії_
порожні  ксерокопії  ночей_
загублені  серед  чужих  речей,
зомлілі  жерви  темного  асклепія
на  срібних  жалах_  жоден  не  втече_

злякає  щемним  спалахом  світанок_
_танок  ворон_  харон  вернув  пустий_
в  дев’ятім  колі  пекла  -  блок-пости,
від  реготу  мерців  тремтячі  стекла,
щербатий,  ще  сухий  наклеп  коси...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=796473
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 21.06.2018


circulus vitiosus

відпусти  гарячу  тятиву_
наклади  на  тінь  холодні  руки_
на  вузьких  полях  ессеї  злуки
намалюй  здивовану  брову_

соловей  клював  і  рвав  серця,
скарабей  котив  до  схилу  сонце,
сни  в  лахміття  дерли  незнайомці_
_янгол  хтивий  вжалить  і  мерця_

за  гріхи  сплатив  заздалегідь_
зблід  чи  впав  в  червоне  там_  під  гримом_
сповідь  вже  поволі  тане  димом_
де  вони_  ті  ватра,  слиз  та  мідь_

розклади  всі  сенси  по  місцях_
запали  задуту  криком  свічку_
всоте  входити  в  давно  засохлу  річку
на  очах  у  заздрого  творця...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=796345
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 20.06.2018


гіпотеза відлиги

м’які  /  гнилі  /  іржаві  килими_
чави  сльозу.  гризи  торішню  кригу.
осміяно  гіпотезу  відлиги.  
апофеоз  дочасної  зими  
в  режимі  накладання  протифаз…



лови  замерзлих  гав  в  тій  із  оаз,
де  лоскотали  п’яти  шершні  мляві,
де  терлися  весталки  худорляві  
до  іскор  із  спустошених  очей_
де  теплий  мед  та  кров  п'янка  черешні  
по  краплі  роз’їдали  вар  ночей
і  не  було  куди  дівати  щастя…

спекотний  сон  не  довго  втім  знущався.
строкаті  барви  вимила  імла.
на  хрестовинах  лялькаря  тіла
байдуже  грають  вже  обридлі  ролі_
перетини  навгад  ста  тисяч  колій
за  тріснутим  вікном  –  пароль  в  той  світ
де  пазурами  рвуть  жаги  мозолі,
б'ють  сухостій  і  сушать  пустоцвіт…

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=796344
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 20.06.2018


Ad aeternum

пророки  в’яжуть_  далі  лиш  війна_
лахміття  мап  в  хрестах  та  чорних  вирвах_
пророкам  скажуть_  ваша  в  тім  вина_
зламають  роги  й  крила  з  м’ясом  вирвуть_

поети  брешуть_  як  на  місяць  пси_
проїхавши  по  краю  /  склавши  звіти_
гартують  блазнюваті  голоси,
аби  хоч  цим  примусити  сивіти_

все  жде  чогось_  як  граду  ждуть  лани_
псалми  /  осанни  /  гомін  вавилону_
вовчиці  злої  дочки  та  сини
лякаються  зійти  в  цивільне  лоно_

пророки  в’яжуть_  далі  лиш  війна_
поети  брешуть,  голоси  скривляють_
на  кожен  нерв  згорілий  є  ціна
в  координатних  гратах  пастки  раю_

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=796229
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 19.06.2018


опріч зніяковілої краси

опріч  зніяковілої  краси_
не  в  тому  річ,  що  вкупі  хіть  та  втома_
в  очах  колюча  іскра  невідома_
на  зламаних  ключах  сльоза  роси_

незаймане  сумління  жде  наруг_
напружено  скавчить  спіраль  вольфраму_
в  лещатах  голих  стін  тримати  драму
де  погляд  риє  ніч  як  землю  плуг_

задобрена  вином  посвята  в  гріх_
хранитель  таїни  з  перстом  кігтистим
на  варті  від  весни  до  падолисту
стоїть  стовпом_  в  одвірок  вперши  ріг...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=796228
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 19.06.2018


амплітуда

неспинно  ткати  срібне  павутиння_
ковтати  чад  золотопінних  лип_
натхненно,  наче  в  перший  день  творіння
свіча  душі  горить  як  смолоскип...

хвостами  павича  рябить  це  літо_
в  смарагді  жита  тоне  сонця  мед,
дзвенять  від  струму  чакри  розігріті
все  з  ніг  на  голову  і  задом  наперед_

.

невже  то  сніг_  зимова  сутінь_  плаче
дошкульний  протяг  між  бетонних  стін_
коли  захоче  –  змінить  світлу  вдачу
нервова  муза,  в  кров  впустивши  сплін_

звивається,  змією  крутить  кільця,
злягається  з  чортами  по  кутах,
жене  в  пітьму,  як  злива  погорільця
танцює  на  кульбабових  вінках...

.

по  колу  гра_  регістр  змінився  знову_
брязчать  люстера,  чахне  метроном,
на  жорна  ночі  сипле  мрій  полову,
кропить  те  все  калиновим  вином...

тіла  вузлами,  місячні  розлами,
рій  золотих  зірок_  стікає  грим_
і  мерехтять  строкаті  пазли  драми
і  шелестять  колоди  мертвих  рим...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=796093
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 18.06.2018


гра в сповідь

вицвілий  піксель  в  стрічці  не  ріже  очі.
друге  порожнє  літо  катує  злісно.
виснажені  гетери  казок  охочі
сповідь  твою  на  мирі  чи  вчують_  звісно…

зайві  слова.  душі  протяті  спиртом.
обертом  голова  від  того  баласту.
спогади,  вигорайте_  як  трухлі  скирти_
музи,  вкінець  замучені,  клейте  ласти…

бродять  по  колу  зморені  тіні  мертвих.
сиве  безсоння_  мозок  в  лещатах  дзену_
більше  не  вхожий  в  кубла  нічні  та  церкви.
мляво  псуєш  в’ялих  аборигенок…

світ  під  рентгеном.  чорні  і  білі  плями.
крапля  за  краплею  з  серця  чавити  труту.
борг  переплачено  з  лишком_  гріхи  спокуто_
наче  на  скелі  в  виступ  вчепився  тями…

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=796092
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 18.06.2018


прозора ніч


совиний  клич_  прозора  літня  ніч_
з  ким  навіч  –  віч  двійник  ефірний  нині_
чи  стане  світла  фосфорній  перлині,
аби  осяяти  мінливе  тло  узбіч_

духм’янотравий  злежаний  туман_
дурман  та  мак  -  вінків  примар  окраса_
йде  по  слідах  одна  з  них,  плоті  ласа_
зірвався  крик  в  чумацький  океан_

мед  на  вустах,  на  райдужці  полин_
ялин  спідниці  тінь  нічийна  топче_
тягни  своє  дошкульне_  авва,  отче_
й  щезай  як  дим  над  зросою  долин_

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=795794
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 16.06.2018


диверсiя

пірнути  в  море  щастя  сліз
довівши  муз  до  істерії_
здійснити  висміяну  мрію
зламавши  чорний  механізм_

_вхопити  вперту  тінь  за  роги,
напитись  з  озера  прозрінь,
і  в  помороці  перемоги_
здійнявши  вгору  руки  й  ноги
щосили  гаркнути  :  “Амінь!”

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=795793
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 16.06.2018


і нині_ і прісно

перемелені  жорнами  рими,  
перетрушений  бруд  мертвих  істин,
на  умовних  околицях  риму
косовиця  і  нині_  і  прісно…

щезли  в  кислі  їдучі  тумани
сірі  труни  кількАповерхові,
в  них  ждуть  й  досі,  живим  притаманні  ,
довгі  тіні,  надміру  нервові…

пропускаєш  уточнені  втрати  
крізь  решЕта  холодного  мозку,
нині  й  прісно_  що  бути_  що  мати_
що  ламати  недо́гарки  з  воску…

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=795673
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 15.06.2018


холодні

не  вбереже  мовчання  таїну.
напруженим  передчуттям  протяті,
тримають  двоє  істину  сумну
в  залитій  сріблом  місячним  кімнаті…

навчилися  вбачати  крізь  сльозу.
не  різати  іржавим  по  живому.
впокоювати  вітер  та  грозу
і  навзаєм  не  видавати  втому  
за  сходження  вібрацій  благодаті…

...в  залитій  сяйвом  місячним  кімнаті...

_з  вікном  в  той  світ,  що  віддає  належне  
давно  холодним,  вичавленим  душам_

хто  першим  маятник  закляклий  з  місця  рушить_
аби  скоріше  вийти  з  тої  гри,
такими  ж  як  були  добу  до  того_
і  розчинитися  в  наступних  та  колишніх,
забувши  обриси  і  стерши  імена…

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=795607
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 14.06.2018


трансплантологія душі



трансплантологія  душі_
мелодія  дощу  по  шибах_
той  ритуал  без  метушні,
без  сміху,  поспіху  та  хиби_

важкий  затертий  мануал
окроплений  сльозами  з  воску,
шкребе  прадавні  зони  мозку
зрадливих  янголів  хорал_

цей  погляд...  _  серце  крижане,
вже  райдужка  змінила  колір,
сумління  не  наздожене,
не  вчепиться  за  білий  комір_

вібрує  впіймана  душа,
звивається  вужем  в  утробі_
куратор  злий  приймає  в  обіг
й  привчає  їсти  мед  з  ножа…

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=795428
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 13.06.2018


редагуючи сни

редагуючи  сни  поясни_  ким  здаєшся  собі_
чи  розвінчаним  богом,  чи  блазнем,  що  п'є  ропу  сліз...
...ти  -  потала  для  вітру,  розлитий  у  просторі  дим_
...ти  -  сполохані  титри,  лінивими  слизнями  вниз...

корегуючи  мантри,  затерті  між  сивих  віків,
імітуючи  вкотре  мерця  в  лабіринті  з  дзеркал...
...вже  машинне  доїння  марудить  священних  корів,
вже  тріщить  від  ваги  протиріч  льдяний  п'єдестал...

розтираючи  в  пил  діаманти  голодних  очей,
вириваючи  з  мозку  коріння  загублених  слів,
зазираєш  в  глибокі  провалля  пекельних  печей,
і  скануєш  в  них  макові  зерна  блаженних  голів...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=795309
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 12.06.2018


щури та янголи вподобали цей край…


щури  та  янголи  вподобали  цей  край_
деруться  каїни  на  вищерблені  стіни_
отруйну  сіль  на  кожен  коровай
охочим  згарбати  кривавий  гарт  руїни…

зола  та  іній  на    німих  серцях,
звивається  гадюкою    покора_
здіймати  руки  /  славити  мерця  /
ховати  срібло  хитрих  кредиторів_

порожні  очі  /  цифровий    дурман_
окрай  могил    оливо  –  чорні  маси,
хтонічним  стогоном  заходиться  вулкан
транслюють  білий  шум  іконостаси…

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=795308
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 12.06.2018


позначити всі душі як прочитані…

позначити  всі  душі  як  прочитані_
до  сказу  заморочити  злу  тінь_
біжать  назустріч  вжалені  й  розхристані
бліді  спокуси  з  віщих  сновидінь...

нудні  жерці  читають  твої  сповіді,
сп’янілі  від  невжитої  погорди,
заплутались,  марудять  сиві  бороди,
зі  слів  чужих  стинаючи  кросворди...

позначити  всі  рими  як  розгадані,
клоновані  /  затягані  /  прості,
смішні  мерці  чадять  дурманом-  ладаном,
звиваються,  що  змії  на  хресті...

нещадна  деконструкція  алхімії_
блаженні  шаблезубі  гублять  слід_
вкривається  пейзаж  стерильний  інеєм,
хрустить  і  лущиться  ілюзій  чорний  лід...

позначити  всі  душі  як  прочитані,
позначити  всі  файли  як  пусті,
що  та  щитина  і  святі  й  освистані
ждуть  дозволу  вклонитися  косі...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=795173
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 11.06.2018


без прикрас

пустий  кришталь_  втамовані  обійми_
надії  голку  з  криги  серця  вийми
і  розклади  отруйних  слів  пасьянс,
допоки  хижий  світ  забув  про  вас…

то  цвіт  то  сніг  ховає  сонну  землю_
всі  струни  перетягнуті_  даремо_
вуста  отруйні,  погляди  скоромні,
фальшиві  перли  щастя  на  долоні…

щербате  передмістя_  перехрестя_
до  часу  заколисане  безчестя,
короткий,  недоречний  резонанс_
німе  прощання_  без  нудних  прикрас…

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=795171
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 11.06.2018


номад

час  змінити  ім’я  та  подобу_
час  наосліп  виходити  з  гри_
чи  за  вдалу  вважали  б  цю  спробу
ті  уявні  крилаті  згори...

бити  грозам  та  зливам  брязчати_
трутням  віри  кривити  роти_
сповідальні  покинти  чати,
доки  плоть  не  стягли  в  звороти...

каламуттю  байдужого  неба
сита  ще  одна  зайва  душа_
на  граніті  правічне  “так  треба”
жоден  бо  ще  не  втік  палаша...

час  змінити  ім’я  та  подобу,
обновивши  кармічний  профайл,
викидай  істин  вигнилих  торбу,
вибирай  з-поміж  вживаних  кайл...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=795071
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 10.06.2018


весна і осінь

звиваючись  на  снів  мілкому  дні
тримаєш  вперше  світ  на  волосині,
і  тануть  у  четвертій  площині
вічно  далекі  крики  журавлині
весни  тієї,  трапився  де  рай…

сміх  за  дверима  прірви  неба  край,
холодні  барви  з  присмаком  солоним,
ключі_  затиснуті  намертво  у  долоні_
в  полоні  незворотності  не  треба
себе  карати  батогом  «якби…»…

душа  тікала  далі  від  ганьби
за  щільні  стіни  вічного  мовчання,
були  важкими  місяці  навчання
де  гострокрилі  вчителі  зухвалі
садили  чорні  зерна  вглиб  ріллі…

тепер,  най  хоч  здуріють  журавлі,
не  вчути  крику  їх  в  проваллях  сивих,
в  гірких  димах  лінивих  днів  осінніх
і  серця  тіні  льодяні  не  вгріють
на  жовтих  килимах  в  густій  імлі…

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=794941
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 09.06.2018


перехожий /recovery/

безіменним  туманним  містом,
повз  обридлих  стін  доміно,
гамма  піксельна  /  чорна  /  плямиста,
мерехтливе  німе  кіно_

незнайомець  з  люстер  щербатих
оком  вицвілим  риє  дно_
чи  рогатим  хребти  ламати  ,
чи  заграти  їх,  _  все  одно_

котрий  втік  в  бур’яни  з  дороги_
кожен  другий  зриває  пульс,
в  снах  циклічних  /  порожніх  /  вбогих
тільки  рацій  сухе  «плюс-плюс»_

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=794940
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 09.06.2018


злякати похмільне царство…

злякати  похмільне  царство  пронизливим  диким  криком.
нечуване  святотатство,  роззявлені  пащі  вікон_
налиті  червонопикі  титани  мікрорайону
сполохано,  як  індики,  вигулькують  з  нір  балконів…

шматками  кошлаті  хмари.  ковтками  рахуєш  миті.
скриплячі  деінде  нари,  там  стогнуть  ляльки  невмиті.
танцюють_  так  треба  вміти_  ворони  на  підвіконнях,
буддисти  та  єзуїти  кудись  на  транзитних  конях…

околиці  вавилону.  бетонні  шпаківні  сірі.
непотребу  терикони.  злий  шелест  частот  в  ефірі.
химер  сухоребрих  нерест.  тягучий,  лінивий  зумер.
в  повітрі  –  бензин  і  херес  з  відтінками  гару  гуми…

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=794751
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 07.06.2018


deicide

людина  біжить    по  вихлястій  стежі    дикого  поля  долі,
в  димах  і  туманах  свої  та  чужі,  в  байдужій  самим  неволі_
шаблонні,  докучливі  схеми  думок  /    посипані  сріблом  скроні,
спустошені  очі  /  терновий  вінок  /  сліди  у  пітьму  червоні…

людина  ламала  таємний  код  /  струною  тримала  хорду,  
червиві,  смердючі    плоди  насолод  набиті  в  діряву  торбу_
залишила  камінь,  відкинула    хрест_  до  сонця  на  крилах  з  воском…
тінь  довга  завила,  що  загнаний  пес,  пішла  по  жаринах  боса…

людина  хотіла,  людина  могла,  фантомного  вбила  бога_
порожні  свічада  /  кипляча  смола  /  важка,  як  свинець  тривога_
поспішно  прочитана  книга  буття  роздерта  в  лахміття_  далі_
злий  янгол  -  стерв’ятник  на  серця  биття    спускається  по  спіралі…

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=794750
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 07.06.2018


деконструйована ідилія

іконописні  особистості,  локація  позбута  вад,
охайно  сховані  відвислості  завчасно  вбачених  принад,
брехливих  слів  бурхливі  вихлини,  сполоханих  амурів  рій,
в  хвилин  тягучу  магму  вичахлу  влили  густу  отруту  мрій…

мозолить  сріблом  місяць  в’їдливий  зіпсуті  фокуси  зіниць,
раптово  стали  принагідними  байки́  про  журавлів-синиць,
в’ють  кільця  змії  слизом  змащені  на  оксамиті  смоляному,
давно  охрещені  пропащими  синхронізують  стан  судоми…

розбещені  бо  млосним  лоскотом,  зухвалі,  бо  сумлінням  кинуті,
навгад  блукали  поміж  соснами,  зчепившись  видумали  згинути,
на  хвилю  хвиля  суне  з  рокотом,  тремтять  портали  слюдянисті,
свічок  щемить  в  люстерах  золото  неначе  сонце  в  падолисті…

до  краплі  вичавлені  пристрасті  ,  розбиті  маски,  в’ялі  лілії,
іконописні  особистості,  деконструйована  ідилія,
дошкульних  циферблатів  висновки  димами  п’яними  окуті,
рим  зайвих  еклектична  тиснява  в  півкуль  захряслій  каламуті…

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=794579
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 06.06.2018


злякала сміхом сон

злякала  сміхом  сон  спороховілий
гірким  теплом  наповнена  чужа_
під  диким  місяцем  до  часу  переспіла,  
відроду  їсть  глевкі  серця  з  ножа>

>тому  і  зла.  прудка  /  гнучка  бісиця.
цятки́  зіниць  в  медовій  поволоці,
остання  незбагненна  таємниця  
в  брудному  /  турбулентному  потоці…

...

злякала  сміхом  сон.  задерла  музу,-
вщент  заграну  /  ліниву  /  млосну  паву,
їй  вп’яла  кігті  в  коренище  глузду,
вчинила  по  сплюндрованій  відправу>

>і  щезла  в  день.  байдужа.  безіменна.
вгамована.  не  спрагла  резонансу.
знесла́  Ерато  в  пекло  на  раменах_
принаймі_  до  наступного  сеансу…

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=794578
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 06.06.2018


acta est fabula

звільнилися  взаємності  ярма
зманіжені  /  змарнілі  сиві  діти,
подобова́  вподобана  тюрма,
де  вчилися  займатися  та  тліти
залишена  без  доказів  слизьких
...
обжалені  травневим  диким  сонцем,
послабивши  докучливі  паски,
перебирають  вперше  прах  емоцій…

дзвенять  порожні  келихи  сердець.
короткі  спалахи  не  вернуть  на  орбіту.
один  на  двох  в  цупких  голках  вінець
з  бутонами  блідого  пустоцвіту_
_проходять  повз  з  хрестами  на  плечах
вже  загартовані  в  тих  горнах  перехожі,
такі  чужі,  так  до  смішного  схожі,
загублені  в  образах  та  речах…

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=794439
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 05.06.2018


silentium

мовчали  так,  що  лущилося  скло.
гострилися  ножі.  бриніли  стіни.
під  стелею  кружляли  дві  пір’їни,  -
тримало  їх  напружене  тепло,
як  тих  птахів  тримає  над  термалом…

…мовчали  так,  що  злякано,  з  оскалом,
заплющивши  налиті  медом  очі,
жерці  з  ікон,  до  сліз  чужих  охочі,
жертовно  шкірячись  звивалися  в  покутті…

мовчали  так,  ковтнули  наче  суті
з  граалю  щастя,  муки  й  каяття…
...до  краплі  висмоктані,  виснажені,  голі,
водили  вилами  по  слюдяній  воді,
хоч  знали,  що  ще  буде  вороття,  
злягалися  з  тінями  мимоволі...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=794301
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 04.06.2018


троянди в мареві

карала  тихим  ніжним  словом,
в  очах  читала  блиск  потали,
засохле  серце  лоскотала
і  відділяла  від  полови
поодинокі  перли  сліз…

пітьма  /  стіна  /  вікна  ескіз  /
блідого  неба  амальгама_
по  нотах  зіграна  програма.
нового  дня  тремтячий  дотик.
холодний  маятник  мовчання…

троянди  в  мареві  печалі...
зрадливі  тіні  за  дверима,
мережі  кислих  ліхтарів_
заплетені  гірлянди  снів
на  попелищі  від  пожежі,
налиті  фальшем,  обережні,
обридлі  /  мертві  /  зайві  рими…

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=794300
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 04.06.2018


ритуал гадання на кістках

хто  як  може  свій  хитає  дах,
голови  вкриває  сміху  попіл,
на  очах  у  цифрових  циклопів
ритуал  гадання  на  кістках...

чорний  рій  стерв’ятників  –  зівак
не  зігнати  лячним  відворотом,
вкотре  вже  свистить  той  самий  рак
за  колючим  поржавілим  дротом...

здражнюють  тужаві  молитви,
награно  ламають  руки  в  тузі,
кривлячи  натружені  роти,
вжалені  весталки  голопузі...

не  затулить  темну  прірву  хрест,
не  верне  до  ладу  ентропія,
не  спроможний  на  жертовний  квест
жоден  інкубований  месія...

плести  ще  навгад  тенета  мар,
ще  сумлінно  рити  в  криці  нори
та  вже  чутно  гомін  хвиль  почвар
на  брудних  околицях  гоморри...

ритуал  гадання  на  кістках
добігає  до  кінця  дочасно,
б’ється  тінь  в  затягнутих  пасках
болісно  виходячи  із  трансу...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=794175
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.06.2018


неофіти

тремтяче  світло  залило  кімнату.
вона  ще  спить.  він  випив  третю  каву.
шукає  хвилю,  ловить  мляву  гаву,
збирає  кислий  латекс  з  ламінату…

пустелю  не  сполохає  надія.
роздертий  силою  бутон  зів’яв  до  часу.
як  юроди́вий  до  іконостасу
до  неї  йде  бороти  протидію…

по  колу  гра.  стерильне  жорно  стелі.
довершена  незламність  сухостою.
жертовний  акт  зі  змитою  красою
в  подобові́й  вподобаній  оселі.

розчавлений  важким  ваганням  ранок.
сплохані  дві  тіні  посивілі.
до  тантри  чорної  ще  дві  душі  дозріли
й  зчепилися  до  купи  наостанок…

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=794174
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 03.06.2018


в тім яру, де чебрець та суниці…

в  тім  яру,  де  чебрець  та  суниці,
в  тім  раю,  що  й  не  снився  мерцям,
хитрі  привиди  в  свіжій  копиці
грали  сонних  заблудлих  нестям...

тихо  краяла  тишу  сопілка,
вітер  чемний  стихав  ще  здаля,
ложе  зляканим  щастям  прогіркло,
перегріта  тремтіла  земля...

не  збагнути  де  є  чиє  тіло_
не  вернути  з  прозорих  тенет,
ніч  була_  і  шатро  шелестіло
золотими  хвостами  комет...

десь  на  вигинах  простору  з  часом,
десь  обабіч  кривих  зворотів,
грали  зморених  привиди  ласо
на  очах  у  святих  та  чортів...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=794049
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 02.06.2018


збій

нищівне  стоголосся,  сонця  вранішня  змора,
градієнти  смарагду,  блакить  неозора,
кожен  промінь  неначе  натягнута  нить
золотим  переливом  бринить...

до  священного  щему  все  те  щастям  протяте,
повні  гулом  хрущевим  вишневі  пенати,
резонують  гірлянди  нейронів,  пливуть
сни  соромні  в  бліду  каламуть...

пахне  свіжим  покосом,  нектаром  акацій,
йти  прозорим  та  босим,  чи  не  в  кожній  з  вібрацій
чути  вічності  гімни  й  осанни  снаги,
рвати  тіні  важкі  ланцюги...

хто  ти,  той  що  так  звик  вити  вовком  на  темінь,
що  не  так  стало  в  надто  крихкій  теоремі,
муза  біситься,  рими  натужні  пряде
й  спрагло  повного  місяця  жде...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=794048
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.06.2018


щось споконвічне в тих очах…

щось  споконвічне  в  тих  очах.  завмри  в  покорі.
погорди  білий  стяг  чи  догори...
палають  небокраї  неозорі,
ковтає  прірва  чорної  діри…

кружляє  мляво  по  спіралі  зграя.
бринить  кришталь.  заклякло  в  горлі  слово.
молитви  награні  в  пітьмі  навгад  шугають,
імла  вкриває  слюдяним  покровом…

щось  надто  рідне  в  обрисах  холодних…
під  рясою  хрустять  кісток  принади.
стань  на  коліна,  взріти  правду  згодний,
і  слухай  шелест  срібних  зорепадів…

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=793961
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 01.06.2018


диво

допоки  сумніви  знекровлювали  диво,
він  ще  ступав  по  гладі  слюдянистій_
наступний  кожен  крок  долав  лякливо
й  бубнів  якісь  слова  легкозаймисті…

ловили  гав  смішні  потусторонці_
не  в  змозі  святотатство  те  спинити
приречено  блукало  в  хмарах  сонце,
роти  кривили  заздрі  посполиті…

наразі  вже  лежить  в  калюжі  лежнем_
сумління  черви  роз’їдають  душу_
на  терезах  жадане  та  належне
заклякли  як  до  того,  -  непорушно…

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=793960
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 01.06.2018


цифрова аскеза

на  плазмах  –  прісні  сльози,  на  зламах  –  кисла  кров,
свинцевих  злив  прогнози  пророчать  знов  і  знов_
снів  монохромні  зрізи  /  дзвінкі  пульсари  скронь,
з  просохлих  сенсів  хмизу  твій  внутрішній  вогонь...

то  -  цифрова  аскеза_  злі  іспити  на  злам_
мігтючі  чисті  леза,  шум  хвиль  і  хрускіт  скла_
блукаючі  отари  між  скривлених  люстер,
гримлять  баси  й  литаври_  будь  в  ритмі  відтепер...

трочить  мантру  часу  байдужий  метроном,
ти  входиш  в  чорну  масу  просіяним  зерном,
гризуться  зайві  рими,  хитаються  дахи,
ти  на  руїнах  риму,  куди  усі  шляхи...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=793890
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 31.05.2018


присутній

на  небокраї  марева  слюда_
вихриться  шлях,  регоче  вороння_
з  армованого  випасти  гнізда
неначе  з  жорнів  крижаних  зерня...

йди  обережно,  не  злякай  себе_
ти  вже  присутній,  та  крихкіший  сну_
тут  куца  хвиля  мозок  не  шкребе,
тут  вітер  виє  пісню  навісну...

тут  і  тепер_  прозорий  та  пустий_
розбий  скрижалі  пам’яті_  як  є_
погорду  хижу  сміхом  пригости_
най  сумнів  заздро  скроні  не  клює...

невже  цю  мить,  струною  що  бринить,
знесеш  з  собою  в  темний  лабіринт...
десь  на  межі  ледь  чутно  лусне  нить
й  затягнеться_  як  був_  іржавий  гвинт...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=793726
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 30.05.2018


перелюб

центральну  артерію  сірого  міста
поглядом  спантелич_
схиблені  досліди  таксидерміста,  
злі  муляжі  облич_

йде  проти  шерсті  по  траєкторії  
зайва  душа  на  гріх_
лялька  піддослідна  в  лабораторії,  
шістка  в  обридлій  грі_

кісткою  в  горлі  посмішка  хтива,
з  вереском  коліщат  
в  крапку  згортається  альтернатива  
вислизнути  з  лещат_

наймана  площа  /  хтиві  й  голодні
тіні  плетуть  вузли_
штучна  троянда,  всохнути  згодна,  
награна  фальш  сльози_

ранок  на  грані.  маєш    свій  камінь  >
далі  штовхай,  сизиф_
кожному  авелю  сниться  свій  каїн,  
в  неба  за  все  тариф_

сонця  амеба  /  сплетені  пальці  /
в  шпари  забитий  клей_
щастям  затравлені  сонні  скитальці,
зляканий  гіменей_

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=793725
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 30.05.2018


налиті гірким теплом

налиті  гірким  теплом
сканують  високу  стелю.
застиглих  вдають  з  камеї.
зливаються  з  бляклим  тлом…

звивалися,  що  вужі.
ламали  тремтячі  крила.
з  сердець  повиймали  стріли.
було.  вже  не  те.  чужі…

туман  за  вікном  в  той  світ.
на  дзеркалі  біла  стежка.
щез  янгол,  що  з  ними  мешкав.
осипався  пустоцвіт…

…ще  звикнуть,  що  не  боги.
вкриваються  сріблом  скроні.
їм  порізно  йти  назовні
під  протягів  батоги…

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=793595
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 29.05.2018


на глибині кори

допоки  там_  на  глибині  кори_
в  матерії  з  тонких  ниток  і  клею,
із  хрускотом  ламались  ребра  рим,
він  брів  крізь  сон  захряслою  ріллею…

позаду  тліли  вогнища  церков,
попереду  були  гриби  за  хмари,
він  чув  як  замерзала  штучна  кров,
він  бачив  як  гризуться  в  смерть  отари…

до  щему  прозріваєш  коли  вже,
завершено  розподіл  чорне|біле,
цей  механізм  ніхто  не  стереже,
цей  алгоритм  давно  позбутий  цілей…

ламались  ребра  рим,  крутилась  тінь,
хотіла  виповзти  зі  сну,  як  змій  зі  шкіри,
гула  луна  проклять  /  плачу  /  молінь,
бінарний  ідол  хижі  ікла  шкірив...

бог  не  сичав  з  уявої  гори,
пробачив  борг_  та  не  вказав  на  вихід_
і  злякано  покинув  межі  гри_
чекаючи_  чи  стане  знову  тихо…

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=793436
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 28.05.2018


взірець падінь

до  плоті  плоть_  до  духу  дух_
на  шальках  рівні  прах  та  пух,
чи  пломінь  згас_  в  часи  задух
іконостас  під  роєм  мух_

до  плоті  плоть_  смола  в  єлей_
лий  мед  в  дьоготь_  чи  в  манну  клей_
колючий  дріт  /  туманна  даль_
дурманить  цвіт  /  мигтить  вуаль_

до  плоті  плоть_  вінець  чи  ніж_
небес  клапоть  хмар  чорних  між_
на  шворці  пес,  дугу  гне  тінь_
важкий  твій  хрест,  взірець  падінь...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=793434
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 28.05.2018


остання пожежа

шляхетне  святотатство  на  межі_
нехай  скавчать  покинуті  мережі,
в  передчутті  останньої  пожежі
сором’язливі,  ледь  помітні  рухи,
звільняючі  від  зайвої  одежі,
неначе  млосні  танці  на  ножі
тих  двох_  хмільних  вже  від  задухи_
в  вузлом  закрученому  вічному  сюжеті...

токочуть  оберти  безглуздої  машини,
фальцетні  мантри  чавлять  солов’ї,
ще  дві  примари  лісостепові
з  площин  кривих  сягнули  до  вершини,
щоб  звідти,  наче  з  гілки  мертвий  птах,
звалитись  в  хащі  срібноросі  тиші,
відтоді  й  досі  з  таврами  «колишні»
і  з  трутою  на  спечених  вустах...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=793095
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 25.05.2018


коханка привида

коханка  привида  біжить  кривих  дзеркал.
лякається  ранкового  проміння.
завішені  ікони  в  павутинні.
на  паузі  снів  віщих  серіал…

сплітала  нісенітниці  заклять.
ковтала  жадно  зілля  проти  ночі.
голки  встромляла  в  мотанки  -  ляльки
до  плоті  сніжно  білої  охочим
статистам  гри  в  не  здійснення  прикмет…

витримує  сакральний  етикет.
її  плеча  торкнулось  щось  холодне.
послушниця_  на  все  неначе  згодна_
пірнає  в  прірву  первородних  збочень
як  виснажена  жертва  благородна
складної  констеляції  планет…

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=793094
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 25.05.2018


в межах гри

зборовши  тяглість  пестощів  отруйних
пірнаєш  в  космос  вистиглої  ночі_
завісами  портал  в  ніщо  регоче,
зловісно  означаючи  ті  межі,
заходити  за  котрі  не  вартує
не  маючи  на  стомленій  увазі
огидний  ритуал  самокартання…

лунає  потойбічна,  стародавня
мелодія  кленової  сопілки,
зривається,  себе  перелякавши,
з  ялинової  гілки  янгол  п’яний,
що  жодною  стрілою  не  порушив
серця  взаємно  ввічливих  заблудлих
знесилених  вигна́нців  з  хащ  едему…

з  собою  сам_  впокоїний  до  щему_
під  вичахлим  дощем  ковтаєш  тишу,
вдягаєш  маску  чи  не  найсумнішу,
вертаєшся_  неначе  з  того  світу_
в  координати  гри,  що  йде  по  колу,
на  визначену  іншими  орбіту,
дотримуючись  пунктів  протоколу…

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=792997
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 24.05.2018


вчасний кінець

наламали  бо  поспіхом  дров_
намололи  гіркої  муки_
намолили  в  хвостатих  любов
майже  ту,  яка  в  шостій  луки...

розірвали  розпечений  нерв_
розхитали  провислі  мости_
напитали  стежки  між  дерев
в  різні  сторони  нині  брести...

забувається  обрисів  штиб_
відмивається  пам’яті  бруд_
не  звивається  змієм  “коли  б...”
на  екстремумах  двох  амплітуд...

начавили  нектару  з  сердець_
причаїли  образ  остюки_
напорочили  вчасний  кінець
а  не  той,  де  в  кутах  павуки...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=792996
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 24.05.2018


на попелищі мрій

танцює  гріх  на  попелищі  мрій_
в  калюжі  щастя  сліз  купається  зловтіха_
все  як  було  :  “що  долу,  -  те  й  вгорі”,-
спокус  пирій  /  зір  мертвих  обліпиха...

очищена  від  натяків  пиха_
проціджені  крізь  чорні  сита  рими_
повзе  змія  під  крила  лопуха,
холодний  вітер  грається  з  дверима...

вже  не  ввижаються  фортеці  із  піску,
розтрощені  з  кісток  слонових  вежі,
мовчанням  грієш  крижану  росу
і  тягнеш  ще  одну  за  невідомі  межі...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=792885
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 23.05.2018


та, що завжди сміється

крізь  тисячу  сит  золотих  молитви  сочиться  вода,
крізь  рій  посполитих  тих  що  з  вічності  впали  гнізда_
шугає  з  кривою  косою,  лишивши  лиш  сіре  веселці
омита  гіркою  росою  жниця,  що  вічно  сміється...

лахміття  залите  червоним_  тримає  поставу  гордо_
поживи  цим  землям  солоним_  де  чахли  відвіку  орди_
така  не  питається  роду,  не  дивиться  заздро  в  очі,
пустеля  такій,  чи  фіорди_  бере  де  сама  захоче...

на  служків  її  чорноперих  вдивляються  з  ляком  душі,
по  хвилях  скриплять  галери,  падають  стиглі  груші,
згадують  неохоче  жницю  жерці  та  блазні,
бере_  де  сама  захоче_  шепоче  щось  невиразне...

тріпочуть  хоругви  /  стяги_  лютують  звитяги  /  бурі,
гниють  кочові  /  варяги,  cивіють  святі  в  зажурі,
брязчать  в  магмі  неба  зорі,  труться  хребтами  гори,
скажено  гудуть  мотори,  блукає  голодне  горе...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=792695
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 22.05.2018


на околицях розуму

синтетичними  грозами  сповнені  нині  об’єми_
на  околицях  розуму,  там,  де  ховається  лють_
чорні  вОрони  свіже  клюють,  замикаються  схеми,
ті,  хто  клявся  безсмертям  довіку  ям  виритих  ждуть_

теореми  крихкі  розсипаються  чи  не  від  крику_
звіролікі  жерці  напідпитку  рвуть  небо  в  шматтЯ_
у  мерців  на  очах  видно  срібло  крізь  легку  туніку,
і  протяте  повітря  тривким  відчуттям  забуття_

синтетичними  грозами  /  вогким  кадильним  дурманом,
світанковим  туманом,  що  в  полі  ховає  хрести_
на  околицях  розуму  душі  січуть  ятаганом,
і  підпалюють  вздовж  всохлих  рік  вщент  прогнивші  мости...

де  ті  крила  й  хвости_  де  те  чисте,  намолене  світло_
захлинається  вітром  поживу  вчуваючи  степ_
хмиз  дендритів  хрустить,  лип  медових  хитаються  мітли,
йде  жагу  втамувати  отрутою  темних  вертеп...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=792694
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 22.05.2018


за край весни

середньостатистичний  день.
акацій  сморід  наркотичний.
зірковий  пил  із  дна  кишень
витрушує  герой  ліричний.

скінчили  млявий  променад.
роман  в  режимі  “напіврозпад”_
розбіглися  в  отруйний  чад
киваючи  на  щільний  розклад.

брудна  бетонна  пастораль.
оптимізована  зневіра.
розкручена  під  край  спіраль.
втамована  потреба  звіра.

тріщать  малобюджетні  сни_
актори  репетують  спроби
зайти  удвох  за  край  весни
під  сміх  крилатої  худоби…

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=792559
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 21.05.2018


срібне зло

обридлі  рими  падають  на  дно,
скрипучі  жорна  труть  себе  даремно,
тріщать  без  спину  слів  отруйні  зерна_
пускає  корінь  в  камінь  срібне  зло…

вовчиця,  що  вилизує  щеня_
евтерпа  виє  в  сутінь  світанкову_
суха,  цупка  корона  будякова  
їй  скроні  рве  щоночі  і  щодня…

прародичі  її  –  раби  з  галер,
що  рушили  за  світлом  на  край  світу,
та  не  знайшли,  -  набрали  пустоцвіту,
не  да́рма  ж  плавали…  плекай__  його__  тепер…

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=792396
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 20.05.2018


дизайн падіння

розлущивши  соромні  таємниці,
відтявши  слово  від  його  коріння,
довершуєш_  шліфуючи  дрібниці_
складний  дизайн  епічного  падіння_

допоки  гріло  ігрище  ілюзій
закинуту  в  крихку  рельність  душу,
хитав  дахи  на  монохромній  смузі
і  лоскотав  завмерлих  непорушно_

...так  вигорають  бур'яни  емоцій_
так  вигризають  серцевину  правди_
як  перед  брамою,  у  вицвілому  оці
схрестилися  мигтючі  алебарди_

так  власну  тінь  беруть  за  гнуті  роги_
так  підрізають  рудиментні  крила_
так  в  мур  до  неба  зваблює  дорога_
так  чорна  хмара  накриває  схили_

так  вщент  ламають  заржавілі  пута_
так  роздирають  оболонку  віри_
так  йдуть  забутим  в  котрий  раз  маршрутом
в  голодну  пащу  вогняного  звіра.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=792394
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 20.05.2018


біла стеля, чорна павутина…

біла  стеля,  чорна  павутина,
рясно  стелить  маками  до  сну,
грається,  як  з  лялькою  дитина,
вітер  виє  пісню  навісну...

криє  чирву  серця  ока  піка,
так  сміється,  що  між  скронь  вогні,
збила  з  надкрихкого  пантелику,
кільця  й  дуги  в’єш  що  змій  на  дні...

ви  одні,  “  -  ти  мій  ”  шепеоче,  наче
брязкотять  зірки,  чи  плаче  дощ_
все  що  мав  за  мить  переіначить,
в  безвість  висмикне  з  глевких  кармічних  товщ...

-  “не  таких  обводив  вжеж  круг  пальця,
аби  лиш  не  зовсім  з  рей  зійти”  ...
...на  стос  пазлів  вицвілих  розпався  
той  сюжет,  де  струни  смикав  ти...

не  знайти  колишнього  і  сліду,
інший  хтось  побілене  підпер,
не  приборкав  заграний  кіпріду,
бути  в  темних  приймах  відтепер...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=792288
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 19.05.2018


сон

був  їй  сон,  неначе  там,  за  містом,
в  пшениці  золотій,  під  небом  синім,
вона  любилась  з  янголом  та  бісом,
лунали  з  хащі  оклики  совині…

гули  важкі  джмелі,  тремтіло  тіло,
_  пропаща  бо,  -  їй  шепотіли  тіні,
в  очах  багряне  й  чорне  мерехтіло,
звивалась,  наче  здобич  в  павутинні…

прокинулась,  гірку  ковтає  слину,
холодні  руки  тре  від  чорнозему  
і  гострі  пазурі  тому  впинає  в  спину,
хто  шліфував  розлуки  стратагему…

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=792287
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 19.05.2018


за багряною гранню

десь  там,  за  перетином  снів,  за  багряною  гранню,
коли  все  наврочене  римами  відбулось_
розгорнуту  відповідь  на  віковічні  питання
ледь  чутно  тобі  диктує  Умовний  Хтось...

здалося  чи  ні,  дикі  вогні,  вежі...
межі  окреслені  спалахів  щемом,  ніч...
на  палях  хоругви  та  черепи  ведмежі_
тиша  така,  що  чутно  тремтіння  свіч...

тиша  така,  що  чутно,  як  скиглять  біси_
як  б’ється  ворони  серце,  скавчить  нейрон,
осяює  місяць  іржаве  кінців’я  спису,
вкривається  кислим  попелом  чорний  трон...

десь  там,  де  своє  ім’я  не  згадаєш_  маєш
все,  про  що  марила  злякана  світлом  тінь_
гордо  тримаєш  хорду,  та  вже  звикаєш
бути  ніким,  вічність  як  був_  амінь...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=792159
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 18.05.2018


роздертий шрам

ті  протяги,  що  смокчуть  до  кісток,
ті  потяги,  що  ріжуть  м'ясо  ночі,
роздертий  шрам_  собі  те  сам  наврочив,
сухі  слова  –  між  пальцями  пісок…
і  кільцями  червоні  прапорці…

спіралями  до  прірви  реї  ці.
відтятих  сніжних  крил  пали  трофеї.
снують  в  пітьмі  вгодовані  ссавці_
звіряють  з  метрономом  кожен  крок,
спустошивши  огнисті  емпіреї…

задувши  раз  густу  щетину  свіч
окрай  атрактору  порожньої  могили,
вузлами  в’яжеш  ниті  протиріч_
тріщить  цей  лід,  розлами  -  врізнобіч,
давно  спочив  той,  в  кого  клянчив  сили…

ті  протяги,  ті  потяги,  ті  сни,-
тісні  /  пусті  /  короткі  монохроми_
носити  погляду  важкого  першосором,
всміхаючись  байдужим  кредиторам,
вслухаючись  в  голодний  дзвін  коси…

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=792158
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 18.05.2018


злива

в  цю  налякану  зливою  навпіл  роздерту  ніч_
гіркотою  мовчання  чи  втамувати  страх...
та,  що  бУла  сміливою  нині  в  куту  опріч_
той,  що  лагодив  пастку  ледве  тримає  дах...

в  цю  спотворену  римами,  хитру  пророчу  гру_
затягло  ненароком  свідків,  чи  то  катів_
вслід  за  спалахом  гримає,  мозку  шкребе  кору,
обидвом  досі  страшно_  свідкам  –  і  поготів...

наче  жар  сковорідки  ложе_  січневий  степ_
білизна  роз’їдає  очі,  шкребе  по  дну_
наче  вщухло  за  вікнами_  регіт  ворон  –  дуреп_
чи  врятують  від  бруду  душу  на  двох  одну...

в  цю  налякану  зливою  навпіл  роздерту  ніч_
в  цю  спотворену  римами,  хитру  пророчу  гру_
позіхає  голодна,  ласа  поживи  піч,
шепче  полум’я  свічки  байку,  як  світ  стару...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=792030
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 17.05.2018


механічна злука

серед  тисняви  міста  сірого,
в  місці  зустрічі  з  плоттю  млявою,
грай  догідника  блідошкірого
з  покаліченою  уявою...

без  зачину  і  слів  завчених,
механічні,  холодні  пестощі_
білі  вихлини  передплачені
і  до  себе  хіба  ревнощі…

вже  не  вcтромлять  жало  лучники,
не  присмалять  крило  пристрасті,
темній  музі  нові  заручники_
перемелені  особистості…

вигорає  сміття  пам’яті.
затираєш  до  дір  посмішку.
серце,  вивчи  мовчання  грамоту,
вкотре  ставлячи  гріх  навколішки…

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=792029
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 17.05.2018


неонова зоря

що  скривдило  мовчання  стоголосе_
і  звідки  він_  важкий,  чавунний  дзвін_
голодна  смерть  криву  клепає  косу,
пітьма  іде  за  сонцем  навздогін_

перебродила  мрій  ропа  під  тиском,
спороховіли  зерносхови  слів_
коса  та  сонце_  дві  умови  блиску,
що  налякає  сухостій  голів_

блукає  маятник,  рахує  миті_    пОміж
пустих  квадратів  грат  календаря_
сліди  за  край,  протоптані  босоніж,
осяює  неонова  зоря_

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=791864
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 16.05.2018


падіння


чи  від  ночі  сп’яніла_      розкрутила_    нутро  загуло_
обіймала,  стискала  в  лещатах  до  білого  щему,
навіть  вжалити  хтіла,  та  зламала  об  шрами  жало_
льодяна  та  гаряча_    дика  мавка  із  хащі  едему_

що  затравлена  кляча  тримається  ледве  твій  глузд_
як  в  болото  загруз  в    ту  розмову    без  жодного  слова_
неба  прірва  кипляча,  на  асфальті  слиз  кислий  медуз,
відбивається  в  смальті  очей  зір  отрута  медова...

звір  в  тобі  прогризає  поволі  крізь  терен  свій  шлях_
вислизає  земля,  обертається  сфери  склепіння_
лізе  вгору  змія_  шкрябай  знак  на  соромних  полях,
буде  довгим  до  сказу  намолене  гріхопадіння...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=791863
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 16.05.2018


степ спить. далекі маяки…

степ  спить.  далекі  маяки
зливаються  з  вібрацією  тиші.
ще  не  прийдешні  і  давно  колишні
сплелись,  сичать  сполохані  думки...
...  годуй  химер  осміяних  з  руки,
пильнуй  раптові  спалахи  за  краєм,
тонка  струна  остання  серце  крає
дотичного,  забутого  життя...

чи  буде  час,  як  прийде  вороття
в  залиті  вищим  світлом  дні  і  ночі,
чи  ще  надія  звабити  захоче,
чи  вжалить  труйним  жалом  скорпіон...
...в  твоїх  очах  -  то  фосфор,  то  неон,
твої  нейрони  верещать  від  струму,
і  тягне  хронос  неквапливо  гуму,
і  ріжуть  небо  ножиці  ворон...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=791592
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 14.05.2018


Verweile doch!

дійшов  чи  ні  навроченого  краю_
розрив  чі  ні  рогами  третє  дно_
злякав  чі  ні  гортанним  криком  зграю_
не  жди  похвал_  те  марне_  все  одно...

валити  доміно  пустих  сентенцій_
сплітати  нісенітниці  навгад_
давати  з  лишком  перетрухлих  спецій
під  смак  неоковирності  шарад...

розвів  чі  ні  на  згоду  дику  музу_
роздер  чі  ні  стос  ватяних  ляльок_
зламав  чі  ні  в  той  світ  гіпотенузу
прорвавши  павутиння  злих  думок...

коли  б  вже  змовк_  холодний  генератор
рандомних  рим  /  обрізаних  світлин_
жде  час  розплати  ввічливий  куратор
сховавшись  під  спідницями  ялин...

ваш  договір  скріпляє  крапля  крові_
для  нього  ти  –  живець  на  срібний  гак,
вже  шепчуть  тіні  довгі,  пурпурові  :
-  спини  цю  мить,  подай  таємний  знак...

дійшов  чі  ні  наврочного  краю_
завмер  чі  ні  на  вицвілому  тлі_
твої  брудні  сліди  вже  затирає
хранитель  тайн  з  пентаклем  на  крилі...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=791591
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 14.05.2018


офлайн

ти  в  режимі  офлайн.  пораховано  зорі.
перелито  з  пустого  в  порожнє  думки.
щось  скавчать  про  пусте  музи  цифрою  хворі
у  брудному  /  змілілому  руслі  ріки...

ти  в  режимі  офлайн_  память  в'ється  вузлами
як  на  сонцем  зігрітім  граніті  змія,
ти  проходиш  крізь  снів  та  ілюзій  розлами
гострим  лезом  багнета  /  ножа  /  колія...

прокипає  душа,  вицвітає  зіниця,
вигорають  сплетіння  нейронних  клубків
і  скубуться  на  фарт  журавель  та  синиця
за  периметром  грат  з  одиниць  і  нулів...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=791434
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 13.05.2018


на дощ

штормить  зелене  море,
чорніє  небокрай,
колючі  срібні  шпори
вже  вдарили_  карай_

заграй  слюдою  зливи,
ропою  божих  сліз,
най  верб  патлаті  гриви
освятить  пінний  слиз_

гримить_  ще  мить_  щем  знову_
січе  коса  грози_
гойдаються  нервово
іржаві  терези_

тужаві  крики  в  хащах,
кого,  -  не  знав  би  те,
промита  ніч,  пропаща
зір  просом  розцвіте_

дурманити  свіж  буде,
і  знято  буде  гніт,
і  ти_  з  обличчям  будди_
пірнеш  в  стерильний  світ...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=791433
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 13.05.2018


мінлива хмарність

сочився  день  прокислим  молоком
в  акваріум  порожньої  кімнати,
мінлива  хмарність_  вектор  вітряком_
ланцюг  свободи_  кришталеві  грати…

досліджуй  неба  мертвого  красу,
чи  гра  була  звитяг  жертовних  варта_
так  чавить  з  каменю  холодного  росу
завчасно  мічена,  сумлінням  бита  карта…

розворуши  снів  віщих  мілину,
ліниво  грай  позбуті  сенсу  ролі,
насилу  рви  напружену  струну,
ламай  слова  /  ключі  /  свічки  /  паролі…

такі  як  ти  за  слюдяним  вікном,
невпинно  змінюють  тіней  координати,
мінлива  хмарність_  вектор  вітряком_
акваріум  порожньої  кімнати…

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=791357
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 12.05.2018


новий сизиф

останнє  біле,  чисте  полотно_
в  палітрі  –  сажа  /  бруд  /  зола  /  мастило_
на  паузі  весни  німе  кіно,
де  дикий  цвіт  сліпі  дощі  скосили...

грозою  льодяною  пахнуть  сни,
навіщо  знову  з  тіні  познущався...
...як  не  обридло  й  досі_  поясни_
час  витрачати  в  павутині  щастя...

зміни  кут  зору  на  відоме_  грай_
можливо  все  не  так_  дійди  до  того,
що  найнудніше  з  місць  уявних  –  рай,
з  гнітючим  несмаком  пишноцтва  золотого...

сверблять  роздерті  звивини  кори,
вчипись  за  камінь  і  штовхай  без  спину,
бог,  (  кажуть  мертвий),  втупившись  згори
нехай  ковтає  заздро  манни  слину...

новий  сизиф  в  лахмітті  слів  та  ряс,
пройшовши  вищі  рівні  маску  зірве,
й  позбувшись  мотлоху  омріяних  прикрас
під  гору  піде_  геть  від  краю  прірви...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=791269
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 11.05.2018


крила

важкі,  закляклі,  сніжно-білі  крила
носив  зомлілий  янгол  між  отар,
тримався  за  хрести,  як  за  перила,
пив  слів  чужих  отруйний,  злий  нектар…

дивився  на  таке  далеке  сонце,
йому  молився,  мріяв  що  колись
сльози  скупої  вичавивши  стронцій
злетить  до  нього  у  жадану  вись…

та  мрія  криками  сни  вицвілі  ламала,
він  чергував  сміх  відчаю  та  плач,
жага  до  леза  вистигла  помалу_  
за  розпач  тих  думок  його  пробач_

_бач,  може  й  він  колись,  відтявши  крила,
до  золотого  здійметься  світила…

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=791223
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 11.05.2018


зла муза

вовком  голодним  до  млявої  плоті  наче_
злякані  фосфором  очі  чи  взріли  нині
ту  що  сичить  /  регоче  /  шепоче  /  плаче_
в’ється  змією  хитрою  на  ряднині…

шовком  накрита_  вітер  лоскоче  скроні_
нитка  червона  тягне,  що  гріх  до  храму_
бачиш,  гніздяться  шершні  в  її  короні_
чуєш,  як  млосно  скиглить  спіраль  з  вольфраму…

лотос  зів’ялий  не  припече  маківку_
срібною  цівкою  сльози  стікають  долу_
в  морі  гіркого  меду  було  замілко,
кинеш,  награвшись,  мару  зомлілу  й  голу.

вовком  голодним,  вжаленим  в  серце  чорне_
спраглим  нових  підношень  жерцем  нестями_
місяць  врятує  й  зжалиться  /  тінь  пригорне,
крик  прожене  злу  музу,  від  тиші  п’яну…

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=791046
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 09.05.2018


вмерти за неї

вмерти  за  неї_  сиву  і  молоду_
очі  блакитні,  жито  і  льон  в  волоссі_
все  у  господі  якось  не  до  ладу.
діти  голодні,  щури  не  лишають  постіль…

вмерти  за  неї.  в  землю  піти  зерням.
степом  туман,  вишні,  хати,  та  інше…
небо  злякається.  вигорить  вщент  стерня.
стануть  хрести  лісами  на  попелищі…

вмерти  за  неї  знову.  було  колись.
десь  вже  з  гілок  засохлих  знялись  ворони_
вітер  підступно  зносить  до  яру  свист_
плачуть  ікони.  сонце  стає  червоним…

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=790934
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 09.05.2018


в структурі свідомого сну

солодкі  бензинові  випари,
каштанів  мигтючі  плащі,
дощі  лабіринти  ці  випрали,
роздерли  в  лахміття  кущі_

ліричний  герой  входить  поспіхом
в  структуру  свідомого  сну_
не  перший  із  серії  дослідів
десь  поміж  світів,  на  мосту...

здалося,  забрів  за  периметри,
тривимірні  межі  пливуть,
вже  шкалять  прозріння  дозиметри,
хитаються  вежі_  не  суть_

не  всі  відгоріли  пожежі  ще_
півкуль  резонують  коржі_
тримає  за  хвіст  найсуттєвіше,
руйнує  крихкі  міражі_

солодкі  бензинові  випари,
брязчить    сірих  вуликів  скло_
в  трикутнику  око  закліпало
і  заздро  слізьми  протекло...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=790857
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 08.05.2018


загублена врода

пробачити  квітень  за  зірваний  поспіхом  цвіт_
пробачити  травень  за  лід  полиновий  в  очах_
блукати  між  стін,  наче  час  між  крихких  пірамід,
на  голови  янголів  сиплючи  попіл  та  прах...

ліхтар  -  одинак  зазирає  в  колодязь  вікна.
десь  там,  у  проваллі,  забувши  про  голос  кімнат_
блідою  примарою_  з  голкою  в  серці_  одна_
блукає  загублена  врода  вперед  і  назад...

той  маятник  білий,  та  память  про  ночі  без  сліз,
та  ніч  прогоріла,  той  місяця  стиглого  м'яч...
її  береги  -  то  не  зібрана  купа  валіз.
в  її  береги  б'ється  награне,  зайве  "пробач"...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=790731
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 07.05.2018


кислий попіл

вечір  в  попіл  зотлів_  комбінації  слів
не  складаються  в  ціле  наразі_
між  порожніх  голів  настіж  кинувши  хлів
в  небезпечно  хиткій  рівновазі...

серповидність  ротів  /  несумісність  структур/
холодець  затяжного  прозріння_
повз  засилля  дротів  та  бетонних  текстур
резонуєш  з  сердець  гупотінням...

регіт  хтивих  зажур,  що  породжують  щем
охоронців  намолених  капищ_
шаблезубий  амур  впав  під  кислим  дощем,
чи  ще  й  досі  взаємністю  мариш...

вечір  в  попіл  зотлів,  де  твій  вектор  тепер_
серафим  гвинтокрилий  шугає_
проти  течій  блідих  лупооких  химер
йдеш  до  пащі  голодного  раю...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=790570
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 06.05.2018


шамани

по  шкаралущі  черепів  сорОк,
крізь  сиві  гущі,  крізь  важкі  тумани,
між  хащ  згорівших  смоляних  кісток
бредуть  реінкарновані  шамани...

вони  вже  не  марудять  білий  прах,
вони  вже  не  камлають  на  багаття,
не  чинять  гвалт  в  чужих  свідомих  снах
не  лущать  бубни,  не  гарчать  прокляття_

їх  прийме  знову  за  своїх  юрба,
вони  з  відразою  затягнуться  в  краватки,
і  буде  жити  їхня  боротьба
такою,  як  була  в  першопочатку_

колоти  будуть  вимерзлі  серця,
бороти  будуть  опір  світлим  оком,
не  вислизнеш,  чи  вовк  ти,  чи  вівця
якщо  десь  перетнешся  ненароком_

таких  не  розхитає  бруд  образ,
такі  не  будуть  чути  сказ  молитви,
такі  все  це  проходили  не  раз,
йдучи  по  лезу  золотої  бритви...

тотемний  їхній  звір  –  пустий  екран,
тотемне  дерево  –  структура  першокоду_
навгад  зривай_  хоч  стріху,  хоч  стоп-кран_
гра  завжди  лише  в  мічені  колоди...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=790517
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 06.05.2018


idyllium

агонізує  в  хащах  соловей,
гіпнотизує  вичахлих  від  спеки_
лінивій  музі  всохлі  ласти  склей
і  медитуй  на  мессенджер  сенеки_

лелечі  строкоти,  затуркані  коти,
між  рам  свербіж  вгодованої  мухи,
п’янкі  дими  з  відливом  гіркоти,
хмар  одиноких  сиві  капелюхи,

ікона  в  павутинні,  дзвін  коси,
плаксиві  пси  кадастрових  сусідів,
коли  б  Він  був,  то  окіл  десь_  єси_
а  не  в  барочних  трунах  дармоїдів...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=790458
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 05.05.2018


смарагдові схови

такої  зелені  не  бачило  ще  око,
так  не  дзвеніло  ще  крило  хруща,
дешеве  щастя  це  спекотного  бароко
під  кровом  всюдисущого  плюща_

благослови  смарагдові  ці  схови,
намиста  рим  серед  полови  слів,
ждуть  темені  в  кущах  лупаті  сови_
вже  день  зачах_  вже  вечір  спопелів_

на  плечі  лізуть  радники  кігтисті,
таке  верзуть,  що  скроні  жар  пече_
танцюють  мари  в  білому  батисті,
з  тих  чар  чи  й  мозок  медом  протече_

впав  ниць  до  місяця,  як  до  іконостасу  ,
півкулі  бісяться,  стрекочуть  в  унісон_
_як  павутиння  цей  свідомий  сон
тінь  заздро  знову  роздере  до  часу...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=790424
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 05.05.2018


анігіляція

око  сполохане  спалахом_
струм  чи  мурахи  шкірою_
запах  злякає  запахом_
серце  проб'є  рапірою…

…  снів  твоїх  вщент  розвіяних,
пестощів  зайвих,  завчених,
слів  манівців  змієвих,
муз  згірклим  димом  страчених_

_повна  анігіляція_

труться  сукуби  хордами.

люто  чадить  акація.

тло  мерехтить  штрих-кодами…

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=790306
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 04.05.2018


твої сніги


твої  сніги,  її  роздерте  небо_
зашерхлі  рештки  вихлинів  снаги_
наврочена  крилатими  ганеба,
дешеві  погодинні  береги_

смарагдові  гуашеві  пейзажі,
черемхи  смородом  протяті  віщі  сни,
транзитні  /  сонні  /  мляві  екіпажі,
той  омофор,    позбутий  таїни...

метафори_  до  сказу  каламутні_
коротких  хвиль  дошкульний  кислий  джаз,
останніх  слів  ліниві,  мляві  труні
в  гіркій  вощині  стриманих  образ...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=790219
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 04.05.2018


ланка

кігтисті  сни  деруть  зашерхле  серце.
холодний  німб  тремтить  на  тлі  блідому.
пуста  душа  кристалізує  втому_
пізнавши  суму  векторів  інерцій...

в  глибинах  мозку  -  зчеплення  на  вдачу.
раптові  спалахи  прозрінь  лякають  темінь.
стандартна  ланка  хитрої  системи
від  щастя  луснути  до  часу  ридма  плаче...

життя  її  -  дошкульний  збіг  обставин.
полова  слова  -  попелу  не  варта_
хто  бачив  хмиз  кісток  під  п'єдесталом
згубив  давно  й  навіки  хист  до  жартів...

війна  зламала  рудиментні  крила_
тепер  вже  в  змозі  бачити  крізь  маски_
тінь  від  хреста  тягнулась_  не  накрила_
забрала  рештки  награної  ласки...

...сканує  безвість  погляд  з  сяйвом  льоду_
чи  ще  жадаєш  дзеркало  розбити_
спалити  все_  що  витяг  був  зі  споду_
й  на  повний  місяць  заздрим  вовком  вити...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=790018
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 02.05.2018


важкі посвяти

повільно  дотлівали  таргани
в  ще  й  досі  резонуючих  півкулях,
ходили  довгі  тіні  вздовж  стіни
в  дзьобатих  масках,  на  кривих  ходулях...

з’їдало  сонце  ритуальну  ніч
важких  посвят  у  сором  таємниці,
розІп’ятий  на  крижі  протиріч
сортує  мотлох  істин  по  полицях...

вхопив  себе  за  хвіст  спокуси  змій,
в  очах  рябить,  бринять  без  спину  дзвони,
вже  жодна  мара  не  сичить  :  ти  мій,
й  не  тягне  плоть  за  лінії  червоні...

повільно  дотлівали  таргани,
горів  бур’ян  проріджених  нейронів,
схололи  вщент  пекельні  казани
складних  екзистенційних  лохотронів...

з’їдало  сонце  ритуальну  ніч,
сліз  кислий  стронцій  щез,  що  ранні  роси,
з  собою,  врешті  цілим_  віч  -  на  -  віч_
гулятиме  по  жару  й  кризі  босим...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=789935
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.05.2018


провайдери святого духу

провайдери  святого  духу  
на  перехрестях  льодяних,
чи  стерпиш  нині  сам  задуху
не  втрапивши  в  полон  до  них_

вони  без  ліній  на  долонях,
вони  ховають  очі  в  тінь,
вони  вкрадуть  твої  безсоння
і  висмокчуть  нектар  прозрінь_

провайдери  святого  духу,
пікапери  цнотливих  душ,
чи  стерпиш  нині  злу  посуху
не  влізши  під  багряний  душ_

вони  без  терену  на  скронях,
вони  з  хрестами  навпаки,
слюдисті  очі  на  іконах
клюють  сороки  та  круки_

торочать  заповіді  сказу
бліді  пророки  крайніх  днів,
чи  стерпиш  регіт  та  образу
не  випавши  з  блаженства  в  гнів_

провайдери  святого  духу
вже  запустили  8-G,
чекає  павутиння  муху_
не  оглядаючись_    біжи.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=789824
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.05.2018


тло

на  ребро  стала  кожна  монета
і  підковами  дим  з  димарів_
вітром  заграні  канули  в  лету
наративи  сліпих  кобзарів...

переважно  стерильні  об’єми,
легковажні,  порожні  слова,
калатає  і  світло  і  темінь
наче  маківка  мак  голова_

хто  читає  на  древній  латині,
хто  ламає  геномні  спіралі  ,
трутні  мляві  в  цупкій  павутині,
черепи  на  загостених  палях_

хижі  щелепи  божої  ласки,
криж  лапатий  вріс  коренем  в  кригу,
обміняли  перевертні  маски
і  чекають  як  спасу  бліцкригу_

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=789782
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 01.05.2018


хтось третій

сонце  -  то  око  гора  чи  зла  термоядерна  піч...
спіраллю  закручені  роги  ввижаються  жартів  опріч...
долини  з  розливами  диму,  обличчя  без  величі  сліз,
хтось  третій  йшов  слідом  за  ними  і  в  шпару  між  душами  вліз...

розхристані  ватяні  хмари,  по  колу  думки  про  пусте,
примар  хаотичні  отари,  що  вітер  на  захід  несе...
одне  бо  з  тих  самих  побачень,  розчулені  чирви  мовчать,
награлись  голками  пробачень  і  здерли  останню  печать...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=789634
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 30.04.2018


іржа

сочиться  сонце  в  шпари  небокраю,
скриплять  акацій  чорні  кістяки,
холодний  ранок  ридма  вже  не  крає,
чи  всупереч  йому,  чи  завдяки_
на  відстані  руки  круки  танцюють
сповільнений  свій  ритуал  посвят,
вдивляєшся  в  калюжі  дистилят,
над  кожним  зайвим  словом  медитуєш
й  женеш  смішним  натужним  свят/свят/свят
чужі  бажання  й  сором  мертвих  істин,
вітри  над  містом,  аж  скриплять  хрести,
проходять  повз  блаженні  атеїсти
дзвенить  десь  поряд  дзвін  Її  коси...

світогляд  твій  –  іржа  з  лушпинням  грунту,
твоє  чоло  пече  тавро  спокути,
в  півкулях  дисонують  контрапункти,
на  шальках  рівно  манни  та  цикути,
навшпиньках  йдуть  ті  вишколені  тіні,
чиї  тіла  вже  знесли  під  горби,
в  твоїх  свідомих  снів  строкатій  піні
тримають  небо  атомні  гриби...

...це  ж  треба  завела  в  які  толоки
здичіла  муза,  хитра,  зла  лисиця_
жени  ж  бо  в  шию  виграну  мороку,
бурштинооку  хвойду  навіжену
допоки  жар  не  кинула  в  копиці
і  не  спалила  темну  ойкумену...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=789544
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 29.04.2018


до того як…

до  того  як  остання  згасне  хвиля
і  розіллється  втома  молоком,
до  того  як  тіл  вичахлих  бадилля
пожне  ніч  гострим  місячним  серпом...

до  того  як  слюда  покриє  очі
в  яких  іскристі  зорі  згаснуть  вже,
до  того  як  на  крил  роздертих  клоччя
впаде  образа  скрученим  вужем...

до  перших  слів,  фальшивих  до  нестями
і  перших  поглядів_  наскрізних,  крижаних_
пульсують  на  стіні  дві  чорні  плями
і  б’ються  в  скронях  білі  кажани...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=789543
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.04.2018


звіт

в  цих  широтах,  смішний,  не  шукай  покриття,
тут  не  зникнеш  в  пустих  балачках_
кропітка  реконструкція  сенсу  життя
при  завчасно  задутих  свічках...

потаємна  робота  з  тінями  тіней,
вишкіл  внутрішніх  хижих  тварин,
теплий  віск  /  дикий  мед  /  срібний  шум  /  кислий  клей,
цілокупність  щербатих  частин...

абонент  поза  зоною  котру  добу,
пес  голодний  брязчить  ланцюгом_
павуки  по  покуттях  свою  ворожбу
виплітають  навхрест  і  кругом...

так  дошкульно  рябить  абрикосовий  цвіт,
небо  чисте,  як  око  святе_
на  закопченій  стелі  вишкрябуєш  звіт
не  такий,  не  для  тих,  не  про  те...

на  забутих  околицях  виру  життя,
на  увазі  всіх  янголів  мав_
торохтить  скореговане  серцебиття_
світ  ловив,  і  нарешті  спіймав...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=789367
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 28.04.2018


збіг хронотопів

як  одна  з  тих  утопій,  що  скидається,  радше,  на  сон_
чи  одна  з  тих  історій,  що  позбута  зачину  й  фіналу,
просто  збіг  хронотопів  цілком  недотичних  персон
в  турбулентному  морі  край  скелі  міського  вокзалу...

слюдяні  акварелі  сліпих  мимобіжних  дощів,
дві  тонкі  паралелі  як  напнуті  струни  бриніли,
слів  чужих  в  голові  що  на  кленах  травневих  хрущів,
липне  рима  до  рими  як  тіло  астральне  до  тіла...

пасторальні  сюжети  на  вщент  еклектичному  тлі,
недотичні  до  того  персони,  барліг  погодинний,
їм  не  стане  бюджету  втекти  аби  з  карми  петлі,
вийдуть  в  ранок  з  полону  втамовані  /  грішні  /  безвинні...

то  одна  з  тих  утопій,  що  зійде,  як  білий  туман,
чи  одна  з  тих  історій,  що  зроду  не  мала  продовжень,
просто  збіг  хронотопів,  без  сліз  та  пульсації  ран,
в  турбулентному  морі  тотожних  пустих  перероджень...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=789364
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 28.04.2018


суха математика рим

суха  математика  рим.
метафор  колючі  дроти.
отруйний,  насичений  дим.
зловісно  скриплячі  мости_

затуркані  клячі  жаги.
спустошені  гніздища  муз.
натхнення  важкі  батоги,
що  лущать  слиз  мертвих  медуз_

загруз  в  тих  болотах  і  ти,
в  погорді  ошкірений  звір_
метафор  колючі  дроти.
з  полів  блекоти  медозбір...

...суха  математика  рим.
сплітаєш  навскіс  ланцюги.
під  маскою  лущиться  грим.
свистять  навісні  батоги...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=789208
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.04.2018


агоністичний дзен

так  тане  іній.
так  сохнуть  сльози.  
так  облітає  злий  першоцвіт.
снів  павутиння.
метаморфози.
тремтячі  тіні.
колючий  дріт...

щетина  сосен.  
перетин  ліній.
агоністичний  /  тотальний  дзен.
весна  чи  осінь.
ці  дні  безцінні.  
герой  ліричний,  що  втік  арен...

так  ставлять  крапку.  
так  п’ють  мовчання.
так  обрізають  цупкі  нитки.
кінець  в  початку.  
слабке  пручання  думок  останніх
гри  в  піддавки...

осіла  піна.
зачахли  грози.
в  калюжі  –  море,  в  краплині  –  світ...
так  тане  іній.
так  сохнуть  сльози.  
так  сходять  в  безвість  з  чужих  орбіт...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=789207
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 27.04.2018


під крилом кажана

ребриста  готична  утроба,
розкинуті  руки  Христа,
з  покуття  хтось  зиркнув  спідлоба
і  палець  поклав  на  вуста...

горлаючий  внутрішній  голос_
блукалець  забрів  в  манівці_
вже  вкотре  замкнулося  коло,
вовк  скине  чи  шкуру  вівці...

між  крижем  тонким  та  лапатим,
між  шилом  та  лезом  ножа,
з  тінями  у  піжмурки  грати_
в  холодному  оці    іржа...

не  знайде  свій  висохлий  корінь,
розірваний  навпіл  Той  Світ,
молитва  застрягла    десь  в  горлі,
в  зіницях  рябить  пустоцвіт...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=789145
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 26.04.2018


за межі

за  стежі  ті,  за  межі  ті,  за  край_
де  пекло  й  рай  однаково  нудні,
що  в  хмарах  десь,  що  впавши  ниць  на  дні,
з  криниць  ковтати  попіл_    вибирай...

отара  на  отару,  сміх  на  плач_
гріх  та  спокута  сплутали  нитки,
твій  вкритий  звивинами  хвиль  чужих  приймач
переінакшує  всі  сенси  навпаки...

за  стіни  ті,за  вежі  ті,  дроти_
криві  роти  клонованих  спокус,
крізь  натовпи  німої  жеброти,
крізь  рацій  вщент  розряджених  “плюс-плюс”...

химера  на  химеру,  свій  /  не  свій_
звірій,  прийнявши  сторону  навгад...
...не  скелях  –  кістяки  каменярів,
пустеля  суне  на  рої  монад...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=789129
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 26.04.2018


передчуття

передчуття  стікало  по  спині
холодною,  загуслою  сльозою_
погорду  розпинали  на  млині_
запахло  тло  землею  і  грозою,
затихли  тишею  налякані  птахи,
засохли  корені  дендритних  розгалуджень,
не  витримавши  пікових  напружень
зв'язавши  всі  замолені  гріхи...

передчуття  ходило  по  струні,
для  рівноваги  взявши  повні  чаші,
кому  вони  були,  ті  отче/наші
відлуння  котрих  гине  в  далині,
в  залитій  жовчу  місяця  долині...

передчуття  пульсує  в  скронях  нині_
чи  для  обійм  розставив  руки  той,
хто  бачив,  як  буяв  палеозой,
але  ту  таїну  забрав  з  ганьбою...

запахло  тло  землею  і  грозою.
загусло  небо.  в  ноги  впала  тінь.
передчуття  дражнилося  з  тобою.
лише  здалося_  спи  як  спав_  амінь...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=789006
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 25.04.2018


belladonna

полинові  потупивши  очі  
що  до  сповіді  мара  брела,
напилася  з  того  джерела,
скавучали  де  виводки  вовчі
й  беладона  рожева  цвіла...

черешневі  незаймані  хащі,
мляві  шершні,  докучливий  крук,
у  волоссі  заплутався  жук,
тіні  довгі  шепочуть:  пропаща,
тягнуть  чорне  гілля  всохлих  рук...

чи  плекає  ще  серце  образу,
чи  сумління  ще  смикає  глузд_
неба  сірий  кисіль  заскоруз,
поміж  вигнилих  дороговказів
на    чужому  гнізді  чорногуз...

хижим  поглядом  стріне  ікона,
наче  холодом  вічним  дихне,
буде  довго  цвісти  беладона,
буде  м’яти  віск  жовтий  в  долонях,
доки  крик  в  забуття  зіштовхне...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=788986
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 25.04.2018