Ки Ба 1

Сторінки (14/1366):  « 11 12 13 14»

екстремум

той  самий  екстремум    кривої,
та  сама  розхристана  ніч_
байдужий  до  шелесту  рою,
на  вибір_  стежки  врізнобіч_

на  мінімум  внутрішній  голос,
на  максмум  кислі  баси_
під  посмішки  серп,  наче  колос,
жадаєш  чи  впасти  єси...

гадати  на  кавовій  гущі,
чи  дерти  мережева  слів_
хто  нині    розбив  шкаралущу,
вглядаючись  в  окіл  зомлів_

глибокі  свинцеві  калюжі,
блукаєш  між  ними  навгад_
надію  прозрінням  паплюжиш
й  пірнаєш  живцем  в  маскарад...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=788873
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 24.04.2018


спочатку буде так…

спочатку  буде  так  :  холодні  іскри.
перетин  ліній.  іній  на  чолі.
слухняні,  впорядковані  регістри.
прудкі  синиці.  мертві  журавлі.

всі  висвітлить  кути  короткий  спалах.
дрібниці  канонічного  обряду.
такі  не  відбиваються  в  дзеркалах.
таких  світанок  лиш  верне  до  ладу…

поволі  звір  сичатиме  :  хапайся_
вже  лущать  дно  копита  однорога.
на  кожен  гріх  завчив  тарифи  з  прайсу
байдужого,  приборканого  бога…

коли  скінчиться  ігрище  жертовне
і  відскавчать  розбещені  амури,
дві  ляльки,  висмоктані  місяцем,  безкровні,
сховавши  очі  в  білі  кучугури_

_перебиратимуть  слів  висохлі  намиста,
раз  пО  раз  зи́ркаючи  в  світлові  квадрати,
де  жовтий  дим  і  хмари  водянисті,
де  механізмів  збочені  токкати…

...торкатися  вже  не  на  часі.  зайве.
зів’ялі  тіні.  перекислі  вина.
а  далі  буде  так  :  погасле  сяйво.
зміїне  око.  нічия  провина…

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=788862
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 24.04.2018


дай знати про себе, той, що на глибині…

дай  знати  про  себе,  той,  що  на  глибині,
свердлиш  поглядом  чорну  крапку  четвертий  день...
рівновагу  тримаєш  на  срібній,  тонкій  струні,
розлітаються    спогади    шершнями  з  дна  кишень…

дай  знати  про  себе,  пращур  добра  і  зла,
нині  чорному    й    білому  поряд  лежати  як_
най  чоло  мастить  древнім  знаком    мастка  зола,
космос  внутрішній    чи  від  вічності  вже  набряк…

дай  знати  про  себе,  в  подиху    кожнім  будь,
камертоном  рівняючи  хвилі  тотожних  мантр_
метроному  періодом    серця  ходу    марудь,
протиборства  з  собою    стриманий  секундант…

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=788720
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 23.04.2018


дощі цілющі вмили сонну землю…

дощі  цілющі  вмили  сонну  землю
і  випрали  тонке  зелене  плаття,
а  в  сни  твої,  безгрішні  як  зачаття
того,  хто  набродився  по  воді,
вкрадається  спокуси  хитра  тінь…

до  тіла  тіло,  як  до  яну  інь,  
знеболити  багряні  дивні  шрами,
крилаті  підлизні  чи  знову  стануть  псами,
що  на  лахміття  роздеруть  той  рай_
одноманіття  теплих  днів  окрай…

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=788701
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 23.04.2018


in hoc signo vinces

імлисте  місто,  закуття  хижі,
байдуже  сонце  висить  на  крижі,
злі  охоронці  вертепів  божих
стрічають  свистом  жерців  ворожих…

набряклі  хмари,  закляклі  дзвони,
ревуть  отари,  сичать  ікони,
тягучі  мантри,  важкі  кадила,
відбиті  карти,  засохлі  крила…

як  звір  на  звіра  на  віру  віра,
і  спис  між  ребра,  і  знак  на  шкіру,
суцвіття  гожі,  вінці  творіння,
борід  лахміття  скубуть  з  корінням…

ревуть  злиденні,  повзуть  навали,
не  раз  виставу  ту  дику  грали,
від  сліз  багнюка,  мерців  осанни,
кривава  вата  в  тягучій  манні…

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=788595
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 22.04.2018


дисонанс

чорне  сонце,  білі  тіні,  теплий  іній  на  чолі,
неба  бляклий  алюміній,  кранів  чахлі  журавлі,
вкриті  брудом  циферблати,  жовті  очі  сірих  скель,
всіх  рогатих  та  крилатих  зливи  вибила  шрапнель...

полохливі  незнайомці,  зграї  шаблезубих  псів,
лялька,  вільна  від  емоцій,  що  полова  на  відсів,
з  незворотнім  йде  на  змову,  ледь  тримаючи  баланс,
вводить  в  кожне  зайве  слово  рим  рандомних  дисонанс...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=788500
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 22.04.2018


недотичні

кожне  око  мішень  для  колючого  погляду_  тому
не  вдаєш  вже  тотожного  зайвого  в  хвилях  юрби_
рівно  навпіл  цей  день  наче  хто  розкроїв  по  живому,
ти  несеш  в  жменях  пам’ять  як  землю  князям  на  горби…

між  тобою  та  ними  стіна  крижана,  з  криці    ребра,
молодою  травою  околиць  тамуй  монохром_
у  твого  херувима  крило  кажана  на  півнеба_
їхній  бог  охрестив  благодаттю  похмільний  синдром…

недотичні,  мабуть,  ті  орбіти,  заховані  в  сутінь,
каламутні  пейзажі,  зіпсуті  словами  молитви,
як  по  лезу  бредуть  неофіти  пихою  роздуті,
маски  в  крейді  та  сажі_  до  сказу  останньої  битви…

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=788441
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.04.2018


готична муза

тримають  змову  темрява  та  тиша,
ця  ніч  крихкіша  за  квітневу  кригу,
гортати  пам’яті  чужої  жовту  книгу
допоки  хтось  в  твоїй  закляття  пише...

крізь    суховіття  проглядають  зорі,
гойдають  срібний  маятник  вагання,
транслює  стеля  двох  химер  злягання,
ті  оглядаються_  до  ляку  гострозорі...

заклякли  в  горлі  рими  калинові  _
готична  муза  розправляє  крила,
розбите  дзеркало  тунікою  накрила
й  зашепотіла  щось  на  мертвій  мові...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=788219
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 20.04.2018


раб

раб  /recovery/
допоки  розпач  серце  не  пече,
допоки  вовком  не  завиє  янгол,
від  тіні  власної  закланець  не  втече
в  мерзлоти  вічні,  чи  до  дельти  гангу_

допоки  страх  не  заморозив  кров,
і  чорний  птах  не  кашляє  з  ялини,
надія  хитра  мозок  не  покине
серед  руїн  чужих  світобудов_

зведеться  чи  з  колін  роздертих  раб_
лялькар  незграбно  хрестовину  крутить,
по  колу  бродять  хороводи  зваб
і  душу  рве  від  хіті  та  спокути_

©Киба  Юрій  /Ки  Ба/
#Ки_Ба

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=788116
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 19.04.2018


темні плями тайм-лайну

не  розвіяти  тайну,
наче  з  ями  у  світло,
темні  плями  тайм-лайну,
ішим  всім  непомітні_

перероджений  вкотре
за  згасаючу  ніч
слів  вправляє  непотріб
в  попіл  тисячоріч_

каламутні  зіниці,
радник  злий  на  плечі,
ще  брязчать  блискавиці
як  від  неба  ключі_

від  осан  до  ганеби,
від  проклять  до  молитви,
трусять  патлами  верби,
свідки  дивної  битви_

не  розвіяти  тайну,
ненадійні  ті  сходи,
темні  плями  тайм-лайну,
мерехтять  епізоди,

брязкотять  блискавиці,
крутить  сила  чужа,
каламутні  зіниці,
прірви  ранку  межа...  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=788060
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 19.04.2018


чепуряться до цвіту околиці…

чепуряться  до  цвіту  околиці,
потонули  в  солодких  димах_
скільки  ще  повертати  на  кола  ці
і  борсатися  з  щастя  марами  
на  смарагдових  килимах...

луна  стихне  лиш  там,  за  хмарами,
струна  напнута_  чи  не  лусне  вже_
хтось  насичений  тими  чарами
і  порожній,  і  спантеличений
мить  розхристану  стереже...

молода  ця  весна,воістину,
знову  згине  в  засиллі  зелені,
будуть  спекою  сни  в’яремені,
жар  прозріння  гребтимеш  жменями,
музи  серце  порожнє  їстимуть...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=787919
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 18.04.2018


на порожній гачок

натопили  свічок    не  допивши  вина,
на  порожній  гачок  що  хтось  звісив  був  з  неба,
без  нудних  балачок_  то  якась  дивина_
в  пору  ту,  коли  клей  ще  на  стеблах...

наче  кореня  два  мандрагори  сплелись,
помолились  на  місяць  рогатий_
туго  напнута  нині  тонка  тятива,
дим  гіркий  заливає  кімнату_

не  ходили  навгад  в  лабіринті  з  дзеркал,
не  гадали  на  темних  арканах,
не  зривав  хитрий  янгол  зізнань  з  язика,
не  тримав  їхні  тіні  в  капканах...

тихо  плаче    за  ними  хранитель  блідий,
дві  душі  прослизнули  крізь  грати,
заростуть  кропивою  глухою  сліди
та  й  кому_    і  нащО    їх  шукати...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=787778
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 17.04.2018


за хвилину до штилю

що  та  хвиля  на  хвилю  усвідомлені  сни
зі  строкатим  /  кислотним  контентом_
за  хвилину  до  штилю  і  тривкої  вини
прагнув  стати  крилатим_      та  де  там...

з  неба  сиплеться  наче  зі  стелі  луска,
чорні  руки  ламають  дерева_
вечір  зморений    плачем  спустив  з  мотузка
звіра  вітру  з  пронизливим  ревом...

обережно  обходиш  зомлілих  святих,
що  вляглися  на    травах  згорілих,
зміну  тла  моніториш,  один  серед  тих_
не  спромігся    втекти  від  прозрілих>

>від  блідих,  лупооких  кураторів  зла
в  ритуальних,  стерильних  одежах,
що  в  печерах  глибоких,  де  прах  та  зола
ллють  мастило  на  череп  ведмежий...

де  та  хвиля  на  хвилю_    якісь  манівці
до  вінків  з  гіацинтів  сакральних_
вовк  вдягнув  самовільно  драну  шкуру  вівці
і  бреде  в  лабіринт  сповідальні...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=787716
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 16.04.2018


істота

позбута  вектора  істота,
надута  випаром  погорди_
засилля  еукаріотів,
увінчане  гештальтом  морди_

тримає  хорду,  шкірить  ікла,
шліфує  фальш  комунікацій,
за  безліч  втілень  бути  звикла
лиш  тлом  для  ланцюгів  реакцій_

щабель  останній  на  драбині
з  болот  смердючих  в  прірву  неба,
від  кам’яної  берегині
до  електронного  плацебо_

позбута  вектора  істота
вдивляється  у  безвість  спрагло,
до  дзеркала  звертає  :  хто  ти?_
й  жахається_  почувши  правду...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=787536
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 15.04.2018


транс

вигризаєш  до  шкаралущі
калинову  та  солов'їну,
цідиш  сльози  прозорі  з  гущі,
палиш  зайвих  нейронів  сіно...

гострий  місяць,  намиста  -    зорі,
нависає  бездонне  море,
розчиняється  в  неозорих
ночі  межах  уява  хвора...

обережно  шепочеш  свідку
що  скінчається  час  сеансу,
по  стежках  у  ніщо  нізвідки
на  стихаючих    хвилях  трансу...

по  голках  наче  йдеш  та  лезах,
тінь  втамована      склала  крила
механізму  скриплять  колеса,
запозичена  чахне  сила...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=787499
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 15.04.2018


уявний пейзаж

вигорають  слова  як  торішнє  гілля,
зазирають  в  голодні  криниці  заблуди,
хоч  в  які  манівці  забреди  звідсіля  
там  така  ж  пестицидом  протята  рілля
і  щербаті,  гнилі  довгобуди...

то  уявний  пейзаж  на  околиці  мап,
за  іржу  гаражів  впало  зморене  сонце,
генетичні  нащадки  прибульців  та  мавп
охоронцем  в  яких  напівбог  -  напівцап
палять  сплетені  жмуття  емоцій...

то  уявний  пейзаж_  не  відомий  тобі,
на  гербі  міст  тамтешніх  два  знаки  питання,
з  тих  країв  як  заблудеш  не  буде  вертання,
станеш  ще  одним  пікселем  в  зниклих  юрбі
що  в  мовчанні  важкім  одностайні...

вигорають  слова,  йде  млином  голова,
олов’яні  сатрапи  страшні  в  непорусі,
в  білих  рясах  ченці  сажу  в’їдливу  трусять,
крізь  асфальт  та  бетон  пнеться  всохла  трава,
й  гинуть  дні  в  сміттєзвалищ  задусі...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=787423
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 14.04.2018


променад

втеча  за  межі  зони  комфорту,
чорна  одежа,  пронизливе  око_
крапля  ти  в  морі,  чи  іскра  пожежі,
cвітлом  налитий  чи  викислим  соком_

вже  не  чекаєш  похвал  від  байдужих,
що  йдуть  напружено,  як  по  канату_
грають  на  сонці  веселки  в  калюжах,
м’язи  серцеві    торочать    токату_

спрагло  облизуєш  сльози  берези,
музу  уявну  розводиш  на  рими,
бачиш  лиш  те,  що  для  люду  незриме,
наче  між  вжалених  зверхньо  -  тверезий...

це  твоє  точка  складу  в  єдине
днини  похожої  й  теміні  ночі_
мавпи  подоба,  чи  шарж  надлюдини,
тінь  від  образи  зубами  скрегоче_

зорі  –  алмази,  фосфорний  місяць,
янголи  бісяться,  ниють  рогаті,
скільки  за  раз  нісенітниць  поміститься
на  вкритім  снігом  пустому  форматі...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=787405
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 14.04.2018


рілля всмоктала кров зими…

рілля  всмоктала  кров  зими
дими  духм’яні,  п’яні  тіні_
нудної  музи  животіння
кислотне  тло  озимини_

шляхетні  вишкіри  спокус,
невідворотне  жалить  рогом_
душа,  на  фальш  веселу  вбога,
чекає  на  хімічний  струс_

дотичність  сенсів  та  орбіт,
екстрасенсивні  резонанси,
плюсів  та  мінусів  баланси,
важкого  погляду  магніт...

гудуть,  що  пасіки  страшні
шухляди  з  сірого  бетону
в  них  стільники  з  гіпсокартону
трясе  від  духу  метушні...

рілля  всмоктала  кров  зими,
спини  вже  цей  обридлий  струмінь
і  розчинись  в  густому  тлумі
травмуючи  химер    крильми...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=787204
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.04.2018


в павутинні

душ  хімічні  секреції,  зайві  конструкції  слів,
монотонна  робота  нудна  і  обридла  до  смерті_
світлової  корекції  закільцьованих,  вицвілих  снів,
під  прискіпливим  наглядом  зблідлих  крилатих  експертів...

перестрашені  здійсненням  грішних,  докучливих  мрій,
попри  здолану  спрагу  ковтають  солодку  отруту_
не  на  часі  ще  грати  по  кальках  затертих  спокуту
і  лякати  пронизливим  криком  воронячий  рій...

змій,  що  яблуком  звабив,  сховався  в  тернові  затіння,
павутиння  на  квітах  метеликів  ловить  навгад_
не  на  часі  ще  падати  ниць  та  збирати  каміння
під  докучливий,  в’їдливий  гвалт  електронних  цикад...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=787126
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 12.04.2018


при свічках

де  вона,  та  злука  при  свічках,
вже  не  на  гачках  надій  на  диво_
чи  вогонь  що  ледве  тлів  зачах
в  манівці  завівши  перспективу>

>чи  то  жереб  випав  на  ребро,
вкрились  смолами  колись  рожеві  зябра...
тіл  блідих  зневажене  добро_
плачуть  воском  срібні  канделябри...

де  вона,  драбина  до  зірок_
як  пісок  крізь  пальці  ніч  тікає,
всі  слова  затерті  до  дірок,
небокрай  червоним  набрякає...

...перший  хто  сумлінням  протече,
припече  –  студи  холодну  воду_
щось  таке  набила  на  плече
що  змінило  сутність  і  природу...

де  вона,  та  злука  при  свічках_
геть  чужа  роль  дограє  поволі_
спогадів  марудить  теплий  прах
дістає  дрібні  кристали  солі...

заростають  ружі  бур’яном,
форми  тонуть  в  дзеркала  калюжі,
тіні    тхнуть  невипитим  вином,
хтось  з  ікони  світле  око  мружить...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=787034
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 11.04.2018


перший екстремум


в  лахмітті  cніжному  стерильних  білих  риз,
з  очима  сповненими  меду  благодаті
крилатий  менеджер  екзистенційних  криз
з  кутка  в  куток  шугає  по  кімнаті...

завішене  вікно  в  квітневий  світ,
шпалери  з  черепом  –  окраса  монітору,
сховав  старий  і  новий  заповіт,
дао  де  дзин,  бхагавад-гіту,  тору...

хто  першим  зірвиться  на  вимучений  крик
про  календарне  настання  дедлайну_
ця  синусоїда  стабільна  з  року  в  рік
спадає  в  нуль  за  три  доби_  звичайно...

і  знову  влізеш  в  маску  затісну,
прибравши  вишкір,  вигулькнеш  між  люди
й  зухвало  скривдиш  заспану  весну
сухим,  холодним  поцілунком  юди...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=786801
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 10.04.2018


десь на межі



десь  на  межі  між  тишею  та  криком,
десь  на  стежі  з  нівІдкіль  в  нікудИ,
снують  жерці  здичілі,  звіроликі,
в  слизьких  єпитрахилях  зі  слюди...

обтягують  колючим  дротом  вежі
і  зманюють  розбещених  заблуд_
зігрітих  полум’ям  жертовної  пожежі_
то  буде  перший_  вже  не  божий  суд...

допоки  ждуть  хазяїнів  лупатих
розбитих  вщент  порожніх  шахівниць
пробиті  днища  будуть  колупати
й  ковтати  попіл  висохлих  криниць...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=786730
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 09.04.2018


безвідносно

безвідносно  до  мляво  повзучих  хвилин,
попри  плин  одиноких  скуйовджених  хмар,
йдеш  супроти  кошлатих  одеж  з  мішковин
що  жертовне  ягня  на  вівтар...

злісно  скиглять  іржаві  завіси  дверей,
ловлять  гав  кривороті  цибаті  ляльки,
мілітарні  чуби  рве  зачахлий  борей,
кашлем  давляться  горді  круки...

звісно,  знову,  як  завжди,  зведеш  нанівець
випадково  підігнані  формули  рим,
просихає  прокислих  калюж  холодець,
б’є  вітрини  крильми  серафим..

йдеш  супроти  кошлатих  одеж  з  мішковин,
що  жертовне  ягня  на  вівтар_  позаяк
втратив  вкотре  за  вічність  якусь  з  половин,
в  котрій  хтивою  тінню  закляк...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=786683
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 09.04.2018


периметр гри

вже  окреслені  межі  речей,
зафіксовані  точки  зору_
в  сутінь  димну  /  напівпрозору
тінь  злякавши  чи  хто  втече_

попри  фальш  та  незграбність  слів,
що  позбуті  давно  коріння,
час  тече  _  чи  збереш  каміння
з  тих  засмічених  вщент  полів...

механізму  обридлих  снів
добре  змащені  коліщата,
павутина  на  циферблаті
по  покуттях  і  поготів...

там  не  шкіряться  образи,
без  образ_  бо  те  зайве  нині_
випадковий  перетин  ліній,
шістки  мічені  на  тузи...

дріт  колючий  /  периметр  гри_
спостережники  лупоокі
то  екран  чи  паркан  високий_
неба  вицвілі  кольори...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=786583
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 08.04.2018


хв

і  рве  шворку  пес,
і  лящить  блакить,
кажуть,  він  воскрес,
най  нутро  щемить,
зупини  цю  мить,
бачиш,  пнуться  як  
крила  з  гнутих  спин
заспаних  пияк...

і  хитають  світ,
і  цілують  хрест,
в  реготі  кобіт
чуєш,  він  воскрес_
в  цокоті  частот,
в  плескоті  вина,
в  купі  нечистот
десь  обабіч  дна...

годі_  попри  все
днина  золота,
об  яйце  яйце,
паска  –  смакота_
сонце  світло  ллє,
як  вітають  вже
то  сховай  своє
ввічливе  :  невже  ?  ...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=786554
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 08.04.2018


право бути ніким


над  непотребом  рим  вже  розвіявся  дим,
право  бути  ніким  не  дається  за  так,
розчинився  в  юрбі  пілігрим  здерши  грим
не  вгадати,  чи  князь,  чи  жебрак...

викладати  в  пасьянс  випадкові  слова,
як  гойдати  мости  над  проваллями  снів,
наче  маківка  висохла  вщент  голова
шелестить  в  перший  з  вигрітих  днів...

заговорена  лють,  оцифрована  мить,
йдуть  по  теплих  слідах  тіні  вибитих  мрій,
протилежності  в’їдливо  скроні  клюють,
янгол  з  бісом  накручують  :  дій  ...

на  ребрі  зупиняється  вкотре  п’ятак,
кожен  жереб  фальшивий  в  цій  дивній  війні,
право  бути  ніким  не  дається  за  так
і  нещадно  зростає  в  ціні...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=786481
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 07.04.2018


страсна п'ятниця

випробовує  фальш  покаянну  весна,
жалиш  поглядом  кожну  тотожну_
хоча  кажуть,  що  п’ятниця  надто  страсна
і  нічого  такого  не  можна...

ця  звитяжна  аскеза  чи  варта  осанн,
підлабузники  скиглять  крилаті_
з  тінню  спраглою  грішних  почвар  сам-на-сам,
лізуть  рими  в  багрянім  ошматті...

наче  риба  з  гачка  з  посту  зірвешся  ти
в  темну  воду  останньої  ночі_
ігнорують  намолену  тишу  коти,
теплий  вітер  рве  бляхи  й  регоче...

кажуть,  п’ятниця  нині  занадто  страсна,
хтиві  мари  збираються  в  зграї_
випробовує  фальш  покаянну  весна
й  алгоритми  спасіння  ламає...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=786253
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 06.04.2018


ні про що

стане  рим  ні  про  що  і  порожнього  тла
аби  вигризти  ніч  цю  до  кістки,
дочекалася  муза  гіркого  тепла
імітуючи    роль  атеїстки...

не  вгаваючи  знаки  виводить  криві
і  марудить  сміття  мертвіх  істин,
волохаті  джмелі  вже  гудуть  в  голові
викривляючи    форму  зі  змістом...

дивним  містом,  де  німби  тремтять  ліхтарів
й  вичахають  сніги  по  закуттях,
хтось  по  вінця  наповнений  темінню  брів
каяття  врівноваживши  люттю...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=786230
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 06.04.2018


попри опір

блазні  чавлять  скорботні  сльози,
грають  завчені  дивні  ролі_
не  вгадати  ліміти  дози,
не  зламати  брехні  паролі...

не  втекти  бо  за  темні  межі
лабіринту  з  пласких  екранів,
по  периметрах,  в  чорних  вежах,
вже  скрегоче  іржа  капканів...

десь  регочуть  забуті  мертві,
десь  скавчить  цифрова  молитва,
від  поклонів  лобів  обдертих  
не  соромляться  посполиті...

вийти  з  гри  чи  до  скону  вити
сепаруючи  чорне  й  біле_
з  неба  сипляться  штучні  квіти,
вигорає  спороховіле...

хитра  муза  не  вжалить  серце,
загартоване  спіхом    в    горнах_
попри  опір  стрекочуть  герци,
слів  полову  труть  в  попіл  жорна...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=786153
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 05.04.2018


зайві

осад  дикого  сну  віддає  гіркотою  ще  й  досі_
в  ньому  привиди  босі  блукали  по  сходах  кривих,
розчинився  їх  сміх  в  хвиль  коротких  брудному  хаосі_
вийшли  з  тої  посвяти  позбуті  невтілених  примх...

вийшли  з  тої  посвяти  сховавши  під  панцері  масок
безіменні  обличчя  і  очі,  що  вгледіли  прірву_
вже  вітри  носять  світом  навгад  ритуальну  пластмасу
й  смолянисті  жерці  труять  чадом  надламану  віру...

недоречні  /  забуті  /  спотворені  призмою  /  зайві,
статистичні  істоти  в  чужій  /  оцифрованій  грі_
щезли  попелом  вкриті  в  жертовному  /  штучному  сяйві
кілька  зайвих  нейронів  спаливши  в  зашерхлій  корі...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=786121
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 05.04.2018


сталий плюс

чи  була  та  гра  перед  сонцем  злим
саме  тим  зачином  лоскотав  що  сни,
білої  весни_встряглої  в  льоди_
здерши  спліну  стяг,  зможеш_    поясни...

чи  злякає  крик  вранішній  туман,
згущену  слюду  олова  калюж,
стежку_та  як  вуж,  дротяний  бур’ян,
вицвілі  /  крихкі  шкаралущі  душ...

чи  сховаєш  сам  шрами  втятих  крил,
янгола,  з  ким  брів  по  слідам  кривим,
сходами  в  пітьмі_  одаль  від  перил_
він  до  часу  щез_    як    прозорий  дим...

ласий  до  спокус,  бранець  хтивих  мар,
в  теплий  сніг  загруз_  пута  скинув  ниць,
сміх  здичілих  муз,  що  лящать  між  хмар
падає  в  роти  кинутих  криниць...

чи  була  та  гра_  сам  чи  був  в  тій  грі,
биті  ліхтарі  /  перший  сталий  плюс,
вздовж  чужих  узбіч  знявши  якорі,
йдеш  теплу  навстріч    відпустивши  пульс...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=785517
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 01.04.2018


останній іній

прудконогі  довгі  тіні
кістяки  кривих  берез,
нині  був  останній  іній,
до  осанн  осінніх  щез...

твердолобі  мимобіжні,
поміж  райдужних  калюж_
передчасні  барви  ніжні
оком  в’їдливим  паплюж...

кинеш  весла  ненароком,
занесе  на  мілину_
хмар  кошлатиться  бароко,
наче  напнуту  струну>

>хтось  торкає  першим  словом
жалить  поглядом  скляним,
з-під  прокислого  покрову
просякає  труйний  дим...

…ситий  натяками  вдосталь,
зшитий  з  сотень  протиріч_
недолугим  здайся  гостем
в  царині  задутих  свіч...

...  нині  був  останній  іній_
плаче  вичахла  зима,
значно  вище  ватерліній
стронцій,  кобальт  і  сурма…

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=785170
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 30.03.2018


зачин почвар


у  натовп  тих,  відірваних  від  тла,
мавпуючи  незграбно  власну  тінь,
чи  втікачем  з  бетонного  дупла,
чи  диким  свідком  млявих  сновидінь,
зарозумілий  бранець  самоти,
кривих  дзеркал  і  вицвілих  текстур,
ту  роль  коротку  граєш  саме  ти,
серед  закляклих,  зляканих  скульптур...

вже  не  щербатий  місяць  плавить  скло,
кружляє  колом  рій  порожніх  слів,
де  те  зрадливе,  зламане  тепло,
де  той  пташиний,  дикий,  п’яний  спів...
...  де  та  осатаніла  коловерть
від  летаргії  вичахлих  гріхів,
по  прямокутниках  просмолених  дахів
разом  женуть  ворон  життя  та  смерть...

душа,  що  вислизнула  з  тіла  в  мотлох  хмар
розтанула  відлунням  крику  вже,
тебе  в  зачині  весняних  почвар
чужий,  байдужий  янгол  стереже...
...не  перший,  не  останній  серед  тих
хто  ще  плекає  світло  десь  на  дні,
порожня  лялька  збочених  святих
позбувшись  сорому  штурмує  довгі  дні...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=785086
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 29.03.2018


залиш замість себе …

залиш  замість  себе  розріджену  хмару  світла.
відлуння  скорботного  реготу  заздрих  мар.
весна  під  снігами  мріями  вже  одквітла_
останньому  дзвону  рве  язика  дзвонар...

залиш  замість  себе  тінь,  що  ворожа  слову.
таку,  що  бижіть  від  поглядів  хижих  зваб.
недопалки  з  воску,  молитви  пусту  полову_
зволожені  площі    в  жовтих  очах  кульбаб...

залиш  замість  себе  нервовий  зворотній  поступ.
зітри  всі  сліди  з  холодних,  чіпких  мереж.
чи  був  течією  /  берегом  /  руслом  /  мостом_
чи  кригою  був,  чи  визрілим  для  пожеж...

залиш  замість  себе  майже  стерильне  поле.
де  –  інде  засіяне  знаками  запитань.
набите  на  шкірі  готичним  шрифтом  “ніколи”
й  приборкавши  острах  в  шеренгу  тотожніх  стань.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=784537
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 26.03.2018


вільні до крику

не  на  те  чавили  при  свічках_
де  вони,  ті  сором  та  сумління...
душі  на  оголених  гачках,
вдало  симульовані  сп’яніння_

луснуте  люстеро  крижане,
чи  обох  наздожене  спокута,
чи  обох,  зманіжених,  зіжне
білосніжним  саваном  окута>

>мстива  жниця,  заздра  до  зітхань,
заграна  вже  мертвими  богами,
ждуть  чого  смішні  герої  драми,
від  взаємних  млявих  зазіхань...

не  тому  чавили  перли  сліз
аби  нині_  вільними  до  крику_
перед  пащами  розчахнутих  валіз
відганяти  правду  звіролику...

скинуті  з  розвінчаних  небес,
до  кісток  облизані  тінями,
ставлять  на  полотнах  зносин  хрест
і  стирають  з  карм  стерильних  плями...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=784157
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.03.2018


колапси березня

була  соромною  взаємна  дяка_
були  короткими  строкаті  сни_
до  купи  злиплися  з  якого  ляку,
лящали  янголи  брудні  пісні...

звели  до  збочення  колапси  березеня_
тунелі  білі  /  панельні  закуті,
складна  логістика  душ  перевезення,
спокути  награні  /  маршрути  замкнуті...

на  грані  істини  світи  зворушені,
віднині  змушені  тікати  зустрічі,
блукають_  знітившись_  що  бісом  вкушені,
і  з  сумом  згадують  слизоти  устрячі...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=783730
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.03.2018


не ті часи

не  вірити  порожнім  дзеркалам_
не  різати  холодним  по  живому_
не  видавати  попри  темінь  втому
за  ще  один  епічний  долі  злам,
спотворений  ритмічними  словами...

...

серця  багряні  криють  чорні  дами,-
затерті  карти  мічених  колод,
вслухаєшся  в  шуми  глибинних  вод,
що  вперше  так  до  остраху  відчутні,
снують  навколо  богомоли  й  трутні
в  нитках  розірваних  до  часу  павутин_
мигтять  на  сонці  леза  гільйотин,
сканують  лупоокі  охоронці
периметри  з  колючими  дротами...

як  заростуть  пусті  поля  хрестами,
чи  стане  сили  битися  в  льоди_
звіряючи  синхронний  такт  ходи,
звіріючи  в  тісних  сталевих  гратах,
лиш  тліючи,  не  в  змозі  вигорати,
бо  цифрові    торочать  голоси:
не  ті  часи_засни_  не  ті  часи...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=783422
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.03.2018


лелеки кружляють над білою мапою…



лелеки  кружляють  над  білою  мапою,
сніжні  горби  ще  на  гніздах  торішніх,
а  та,  що  здавалась  безсилою  шкапою
регоче  вітрами  над  промислом    вишніх…

чи  скресне  ця  крига  до  квітня,  воістину,
лоскочуть  морозом  таблиці  та  матриці,
лічильник  стрекоче  від’ємними    числами,
синоптики  брешуть,  та  годі  зізнатися_

лелеки  не  вірять  своїм  навігаторам,
блукають,  вже  іній  на  крилах  знесилених,
чи  в  тій  канцелярії      дійсно  аматори_
то  гнати  їх  в  шию  пустими  кадилами…

чи  скресне  ця  крига    до_    травня_  чи  зжалиться,
глобальна  теплінь  –  то  чия  нісенітниця,
зима  –  дияволиця  ,  чи  многострадалиця,
вмираючи  жалиться  /вертиться  /  біситься…

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=783065
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 19.03.2018


втеча

злякати  криком  віщі  сни,
зламати  бісу  гнуті  роги,
спинивши  шепіт  застороги
застряглої  в  льодах    весни,
втекти  від    гострої    коси
і  щезнути  з  радарів  бога…

тепер  на  різних  полюсах
правічний  страх  та  сміх  прозріння,
і  в  крицю    проросте  коріння,
попри  слова,    що  вже  як  прах,
попри  шляхи  в  кривих  хрестах,
попри  криниці    в  срібній    піні…

так,  наче  в  перший  день  творіння,
вібрують  молоді    зірки,
снують  крилаті  лайдаки,
шукають  втікача  –  соромця,
їм  палить  крила  дике  сонце,
їх  носить  вітер,  що  сміття…

не  озирайся,  -  скам’янієш,
з  тих  меж  немає  вороття,
здираєш    маску  каяття,
впокорюєш    цибату    тінь,
докупи  ліпиш  з  янем  інь_
_в    пустелі    білій    зерна    засієш…

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=782897
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 18.03.2018


нічия

передчуття  відлиг_
молочне  тло  пейзажу_
стерильність  антуражу_
подобовий  барліг…

чужа  /  розмита  тінь_
слизьке    /    мигтюче  лезо_
без  тези  й    антитези
та    супереч  терпінь…

…логістикою  втеч/
фонетикою  крику_
дражнити    музу  дику,
не  спраглу    кровотеч…

…засмагла  і  блідий/
медове  й  сіре  око/
епічна  заморока_
_знак  оклику  твердий

хто  першим  встромить  в  лід
з  блаженних  лицедіїв,
хоч  з  посмішкою  змія,
та  зробить  клятий    хід…

…гниє  і  чахне  сніг_
вщухають  куці  хвилі_
розвінчані  й  безсилі_
…ніхто  не  переміг…

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=782882
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 18.03.2018


а воно все мете і мете…

а  воно  все  мете  і  мете…
кава/кава/зелений/мате,
хитрі  смайли  /  чужі  вподобайки,
остогидлий  мотив  балалайки
агресивних    ворожих  хвиль…

камилавка_    єпитрахиль…  
якісь  дивні,  нізвідки,  слова…
млявим  обертом  голова,
все  не  з  тими,  не  так,  і  не  те…
…ще  й  воно_  що  мете  і  мете…

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=782697
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 17.03.2018


взаємозалайкані

взаємозалайкані    здибались  вперше      в    реалі…
десь    там_  на  брудному  вокзалі  щербатого    міста_
хоч  статуси  й  фото  були  досить  вдалі__    надалі
надії  на  гріх  швидко  вкрала  скорочена  відстань…

взаємозалайкані  чемно  тримають    обличчя…
по  черзі  вставляють  нудні  семантичні  структури…
вилазять  назовні_  марудять  кору  протиріччя_
свої  таргани  над  чужими  вчиняють  тортури…

взаємозалайкані  хочуть  втекти  в  емпіреї_
сховавши  усмі́шки_  скінчивши  натужну    розмову_
підперши  повзучі    дахи,  повертають  на  реї_
і  лише  за  тиждень  наважаться  лайкнутись    знову…

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=782690
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 17.03.2018


параметри означеної гри

параметри  означеної  гри,
периметри  колючої  спіралі:
"ламайся,  сохни_  тільки  не  гори",
"коли  вперед,  то  по  горизонталі"...

до  тебе  вже  топтали  ту  стежу,
і  йтимуть  слідом_  вічна  та  потреба_
"вклонись  землі  кривавому  коржу",
"розворуши  до  сліз  голодне  небо"...

чужі  слова  як  попіл  на  вуста,
біжи  зітхань  про  сенси  та  про  мрії,
іскриться  істина_холодна  і  проста_
вже  визріла  для  пащі  ентропії...





адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=782485
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 16.03.2018


один з тих недоречних резонансів

бо  зброя  майже  не  лишає  шансів_
герой  ліричний  скиглить  про  пощаду,
один  з  тих    недоречних    резонансів
на    тлі    щербатого    готичного  фасаду…

доволі  схематично  грали  ролі,
періодично    проривали  межі,
тремтіли  пораз-раз  орбіти  колій,
вертали  в  остогидлу    обережність…

поблідлу  вроду  вжалив  хижим  оком,
та  ненароком  обплела  в  тенета,
чи  витиме  на  повний  місяць  вовком,
зборовши  опір  хитрого    аскета…

монета  на  ребрі_    сюжет    на  зламі_
той  тет-а-тет    розтягнутий,    що    гума,
на  шпилях  крякчуть    чорні  оріґамі,
спотворюючи  плин  радіошуму…

бо  зброя  майже  не  лишає  шансів_
ті  самі  чакри  вкотре    б’ють    на  сполох_
немає  зайвого  в  правічному    балансі
рве  вітер  граючись    одеж    смолистий  мотлох…

емоції  потроху  вигорають
і  кожен  вже  холодну  воду  студить,
тотожні  відстані  до  пекла  і  до  раю
хто  в  бік  який_      сліпий  най    жереб    судить…

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=782465
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 16.03.2018


пророцтво

коли  зійдуть  важкі,  брудні  сніги,
з  мап  контурних  умовної    країни,
коли  річки  покинуть  береги,
і  сива  баба  здасть  обридлу  зміну,

коли  скінчиться  перша    ворожба
на  битих  черепах  рогатих  звірів,
і  заряснить  розпатлана  верба,
і  туго  заскрипить  іржа  шарнірів,

як  вичахнуть  льоди,  що  слиз  медуз,
під  знахабнілим,  диким,  першим    сонцем,
а  хтивий  янгол,      хитрий    боягуз,
здере    блюзнірську  маску  охоронця…

…зірвавши  якір  станеш  на  крило,
і  щезнеш  в  хвилях  днів,  залитих  світлом…
…  обридлий    фальш      пророцтва_  вже  було_
вгорі  хтось  давиться  гучним,  голодним    сміхом…

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=782354
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 15.03.2018


зима вмирає неохоче

розбещені    грайливим  вітром,
розхрещені,  залиті  світлом_
ховаються  між  хмар  арбітри,
гойдаються  скрипучі  мітли…

прядуть  мережева  прозорі
знесилені  /байдужі  парки,
тремтять    давно  згорівши  зорі_
ні  холодно  від  них,  ні  жарко…

снів  хаотичних  кислі  барви
зливаються  з  пейзажем  бляклим_
сердець  сполоханих  литаври
то  чинять  ґвалт,  то  знову  клякнуть…

зима  вмирає  неохоче_
скрипить  зубами  крижаними…
танцюють  тіні_  поміж  ними
нервовий  метроном  торочить…

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=782345
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 15.03.2018


такі вірші народжуються важко…

такі  вірші  народжуються  важко…
раз-по-раз  висне    генератор  рим_
шкварчить  під  черепом  густа  нейронна  бражка,
іскряться    звивини  зашерхлої    кори…

з  таких  віршів  не  кровоточать  сенси,
суха  структура  /  вивірена  форма,
покроковий  посібник  до  регресій_
позбута  суті  викривлена  норма…

в  таких  віршах  згубитися  –  нізащо_
навмисно  виписана  каяття  подоба…
зірок  катма_  є  лиш  тернові  хащі_
зла  муза  в    темінь  дивиться    з-під  лоба…

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=782245
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 14.03.2018


авітаміноз

апофеоз  бо  авітамінозу_
в  прогнозах  знову  мінус  плюс  карає,
вона  зламала    висохлу    мімозу,
він  ходить  сам  по  надкрихкому  краю…

ще  вити  псам  на  цей  налитий  місяць,
ще  полюсам  перетини  минати,
хто  першим  білий  стяг  спокути  звісить,
тікаючи  навроченої  дати…

облущені  облуди  декорацій,
допущені  до  крайніх  рівнів_    рівні,
обжалені    латиницею    пальці,
снів  кольорових  копії  архівні…

квадратні  стільники  бетонних  пасік_
розгорнутий  пейзаж  антиутопій,
хто  першим  білий  стяг…_  в  імлистій  масі
воронячих  роїв  кружляє  попіл…

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=781992
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 13.03.2018


запорошене гине кволо…

запорошене  гине  кволо.
в  незворотність  слизькі  стежини.
ще  одне  замикаєш  коло_
сліпить  сонце  /  хрустять  крижини…

вже  не  хрестять  за  очі  по́тай
перелякані  світлим  оком_
сміттєзвалищ  отруйний  опій,
хитра  вулиця  кривобока…

чи  потилицю  лиже  протяг,
чи  хтось  хижий  бреде  по  сліду_
твого  тіла  електропотяг
йде  повз  злежані  піраміди…

втік  від  пастки  чужої  плоті,  
вперше    березень  взяв  за  зябра_
сміхом  давляться  жовтороті
гаком  скручені  канделябри…

запорошене  гине  кволо.
холодець  ще  чавити  з  місяць_
розпускаються  альвеоли,
нісенітниці  муза  місить…

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=781969
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 13.03.2018


gāyatrī mantra

неквапливо  та  обережно
тиха  мантра  хитає  дах_
вщухнуть  в  хащах  півкуль  пожежі_
побредеш  по  чужих  слідах…

той,  що  клав  до  кишені  попіл,
нині  в  піжмурки  з  вітром  грається,
перехожим  смішним  на  клопіт_
світло  в  душу  як  в  сон  прокралося…

по  калюжах,  по  хмарах  в  олові,
чи  спаплюжити  сміхом  березень…
…коливаються  сиві  голови
спраглі  затишку  перевезення…

все  що  маєш  чави  без  залишку,
дегустатор  міського  смороду_
тебе  гаком  обходять  батюшки,
щось  бурмочуть  в  кошлаті  бороди…

тиха  мантра_  щось  вічно  втрачене_
злам  обставин,  часу  і  простору…
наче  ввічливе  «до  побачення»
кристалічним    структурам    розуму…

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=781752
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 12.03.2018


заклякла тяглість зайвих слів…

заклякла  тяглість  зайвих    слів,
налякана  собою  тиша,
ніч    фосфором  по  стелі  пише
тамуючи    відлиги  спів,

дратуючи    все  ту  ж  жагу_
за  вікнами,  де  чорне  й  біле,
зірвалось  щось    обледеніле
не  виплакавши  всю  вагу…

…спороховіли    спільні  сни,
тіней  спочилих  охоронці
чекають_  наче  спасу_      сонця
на  різних  полюсах    стіни…

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=781721
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 12.03.2018


одна

і  піде́,  як  весня́ний  дощ,
і  вгамує  себе  сама,
наче  цвіт  з-під  свинцевих  товщ_
страх  бродив,  та  вже  щез_  нема…

поміж  лез  і  голок  навгад,
до  образи  твереза  й  зла,
чи  для  неї  цей  зорепад_
як  докучливий  хрускіт  скла…

вже  не  ве́рне_  тепер  –  одній,
щастя    пити  гіркий  нектар_
балансуючи  на  струні
серед  пір’я      рожевих    хмар…

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=781382
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 10.03.2018


п’єдестал

хоч  як  не  битися    об  вічності  льоди,
чи  не  до  схибу  і  до  помороки,
затруться  оцифровані    сліди_
ерозія  згризе  бетонні  блоки…

поезія  зарослих  лісом  міст,
мелодії  високовольтних  ліній,
в  едемі  змій  себе  вкусив  за  хвіст
під  пильним  наглядом    вгамованих  ериній…

іржавий  скрегіт  чортових  коліс,
наступне  коло  хитрої  спіралі_
боги  /для  рими/  чавлять  перли  сліз
на  вкотре    вільному,  крихкому      п’єдесталі…

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=781373
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 10.03.2018


заблукали

заблукали  в  гірких  димах,
не  гукали_  бродили  тихо_
десь  на  голчастих    килимах
спочивали,      кому  на  втіху…

вогкі  очі  /  глевка  пітьма,
повний  жовчі  щербатий  місяць_
часу  й  простору_  як  нема,
не  зірветься  спросоння  птиця…

нісенітниці  спільних  снів,
-перебісяться,    шепотіли
одинокі  подоби  тіл
що  свічами  кривими  тліли…

заблукали_  згубили  нить_
хоч  могла  ще  звести  в  єдино,
чи  була  вона_  та  блакить_
шерхлі  шрами  від  крил  на  спинах…

вже  зникають  важкі  сніги,
дошкуляє    воскресле    сонце,
вже  по  вінця  тії  снаги,
що  лякає  потусторонців…

заблукали_    з  таких  глибин_
не  вертають  бо  на  мілини,
до  намолених  домовин,
до  тотемів    з  осики  й    глини…

забуваються  імена,
випрямляються  гнуті  хорди,
часу  й  простору_    як  нема,
вимивається  мул  погорди…

заблукали_  гіркі    дими_
в  полотняних  одежах  тіні…
…жоден  вже  не  промовить  :  «ми»…
крику  щастя  відлуння  гине…

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=780985
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 08.03.2018


0 байт

холодне  сонце  ріже  хмару  скальпелем,
сліди  в  снігу  збивають  тяму  з  рей,
пусті    слова      розкладено    на      атоми,
тягучий  дьоготь    вилито  в  єлей…

це  просто  збіг  чи    точка  біфуркації_
затерта    карта    мічених  колод…
ти  розставляєш  знаки  пунктуації
так    ніби  вперше    підбираєш    код…

сверблять  від  струму  зашкарублі  звивини,
ламаючи    одну  з  дієвідмін_
рихтуєш  форму,  викривлену  римами,
і  закриваєш_    не  зберігши  змін…

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=780586
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 06.03.2018


пошир свій сон…


пошир  свій  сон  в  цій  мережі  сновидців,
як  падати  до  неба,  -  то  гуртом_
шкварчать  зірки_  бог  грає  на  сопілці_
сміється  білий  череп  під  хрестом…

здається_  все  було  не  раз,  й  не  двічі,
пірнав  в  пітьму,  вигулькував  навгад…
все  ті  ж  самі  криві  шляхи  й  узбіччя,
все  ті  ж  колізії  пересічних  монад…

все  ті  вихри  в  степах  і  кров  на  стягах,
все  ті  ж  слова  обридлі,  що  вода,
все  ті  ж  приборкані  розпуста  та  звитяга,
все  та  ж  розпечена  життя  сковорода…

…пошир  свій  сон_  най  резонує  з  тими
хто  все  забув_  вогонь  тремкий  не  згас_
були  бо  всі  пропащими  й  святими,
і  будуть_  як  захочуть  _  ще  не  раз…

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=780511
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 06.03.2018


як дзеркало напроти дзеркала…

як  дзеркало  напроти  дзеркала,
пірнувши  на  глибини  темні_
вустами  терлися  зашерхлими,
здригалися  ляльки    тотемні…

то  так,  то  навпаки_  по  всякому_
так  можуть  на  петельні  змії,
то  говорили,  то  балакали,
то  грали  втому_    лицедії…

жертовних  тих  звитяг  загострення,
сумнівні  випари  і  гранули_
крапки  над  «і»  ,  що  стигли  з  осені
розставивши_    як  дим    розтанули…

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=780392
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 05.03.2018


від неї ще пахне останнім гріхом…

від  неї  ще  пахне  останнім  гріхом,
вона  ще  ховає  під  фільтрами  очі_
прикута  до  тіні  важким  ланцюгом,
який  розірвати  не  хоче_

так,  ніби  шепочуться  всі  навкруги,
обходять  налиті  багрянцем  блаженні,
надії  її  крижані  береги,
віддяки  сестерцій  у  жмені…

вона  ще  іде_  так  ідуть  по  струні_
яку  все  ж  напнула  між  вчора  та  завтра,
і  гине  молитви  луна  в  далині,
смішна_  і  нічого  не  варта_

розпалися  пазли,  забулися  сни
що  продану  душу  роздерли  в  лахміття
тієї,  залитої  криком,  весни
жертовних  посвят  в  пустоцвіття...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=780172
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 04.03.2018


бігти чужого вогню…

бігти  чужого  вогню_
світлом  очей  налитих_
шкіритись  на  брехню
вибритих  посполитих,
ласих  глевких  сердець  /
спраглих  до  сліз  та  крові,
кожен  бо  другий  –  мрець_
ідоли  мармурові
кривлять  свої  роти,
ловлять  на  хибнім  слові,
підлизні  жеброти́
в  мантіях  пурпурових
цідять  своє  зі  снів,    
взятих  в  полон  надії,
скинувся  /  знавіснів,
замість  ікон  –  повії,
замість  молитви  –  ґвалт
чорного  птаства  в  гіллі,
в  попелі  циферблат  /  
cтрушені  рани  сіллю…
…бігти  вогню.  тягти    
звіра  за  чорні  роги,
попри  перестороги
рвати    жалкі́  дроти  …

вийти  за  коло  гри_  
скинути  всохлі  крила_
змити  обридлий  грим  /
видрати    з  серця  стріли_
щезнути  в  каламуть  
жовтих,  їдких  туманів,
й  вгледіти,  як  шамани
злякано  слідом  йдуть…

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=780084
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 03.03.2018


аll inclusive

подалі  від  засніжених  висот  твоїх    не  впертих  ніц  нікому    істин,
з  узгодженим  тарифом  по  п’ятсот,    зманіженість    спаплюживши    зловісно,
вичавлюєш  до  краплі    сенс  життя_  ниць  падаєш_  підкошеним  під  корінь_
і  чуєш_  як  на  щойно  бриті    скроні_    лягає  срібний  іній  забуття…

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=779831
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 02.03.2018


не те щоб до щему, та все ж…

не  те  щоб  до  щему,  та  все  ж
порушивши  крайню  з  тих  меж
що  ними  відлякують  хіть,
зняла_
як  гачком_
мимохіть…

збентежені  дикі  світи,
ревуть  березневі  коти,
іржуть  табуни  хтивих  муз,
в  болоті  очей  тих  загруз
і  гордо  тримає  удар…

…танцює  вужем  тротуар,
спаливши  все  те,  що  дав  в  борг
гарцює  на  попелі  бог…

не  те  щоб  до  щему_    аж  ось_
намолене    кимось    збулось,
солоні,  зашерхлі  вуста_
зомлілий,    що  знятий  з  хреста,
не  знати,  вціліє,  чи  ні,
зникає  в  їдкій  гущині…

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=779472
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 28.02.2018


по спіралі

та  спіраль  не  має  точки  центру,
ластишься,  збираєш  сенсів  крихти,
зміщуються  надтонкі  акценти,
шепоти  стають  до  щему  тихі,

вже    півноти  стане  розгадати
ледь  помітну  фальш  сльози  їдкої,-
агресивний  вірус  благодаті,
свічка  мерехтить  в  передпокоях…

ікла  вередливої  спокуси
вже  пробили  задубілу  шкіру,
затрясло,  чи  не  від  землетрусу_
розпалило  кров,  скорило    віру…

…і  того  замало…  далі  –  буде,
зламані  бо  крижані  скрижалі_
лущаться  світи,  тріщать  облуди,
вертиться  душа  як  жук  на  жалі_

кожен  звук  –  то  регіт  пилорами,
кожна  цятка  стелі  –  прірва  чорна_
фініш_    втеча  задніми  дворами,
сірі  стіни  чавлять,  наче  жорна…

по  спіралі_    в  напрямку  супроти_
випитим  до  краплі,  невагомим,
зонами  умовного  комфорту,
з  відгуком    блаженної    судоми…

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=779464
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 28.02.2018


хардкор 21+

лише  брутальний,  давлючий    хардкор_
порожню  душу,  та,    що  грала  музу,
склювала,  як  ворона  мухомор*,
й  забила  в  темінь,  наче  кулю  в  лузу…

конвалій  чад  змінив  прогірклий  дим,
шалій,  позбута    вектора    істота,
в  ніч  входиш  месником,  зухвалим  та  блідим,
на  ранок  маєш  крила  в  позолоті    і  висоли  чужих,  холодних  сліз,-
зашерхлі,  кристалічні    білі  плями_
скриплять  мости    /  тріщить  легкий  карниз,
згасають  спалахи  від  резонансів  тями_
лишаються  лиш  рими.    то  –  сміття,-
обридлі    рудименти  нарцисизму,
що  корегують  такт  серцебиття
й  ламають  сенси,  неначе  промінь  призма…

лише  брутальний,  давлючий  хардкор.
зірковий  пил  на  чорних  моніторах_
поезія  –  дозволений  терор,
що  держиться  на  в’їдливих  повторах…    


*-    sapienti  sat**

**  -    …

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=779280
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 27.02.2018


попіл на крилі

ще  теплий  попіл  на  крилі,  ще  медом  повне  око,
снів  заблукалі  кораблі  на  мілині  протоків,
кривавим  соком  небокрай  карає  сивий  ранок,
барочне  віття  /  грона  зграй  /  дошкульний  хрускіт  ланок…

наврочив  хто  перетин  рей    в  зимовій    каламуті,
вир  перероджень  і  смертей_          боги  давно  забуті
не  здіймуть  кари  батоги  над  спійманими  в  злуці,
пробачать  в  котрий  раз  борги,    злякають    тіні    куці…

ще  теплий  попіл  на  крилі,    гіркі  й  солодкі    перли_
в  серцях  по  зламаній    стрілі_    згадали  щось_  завмерли_
на  часі  різати  нитки  заплутані  десь  в  хмарах,
точити  поглядів  голки  й  щезати  в  чорних    шпарах…

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=778921
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 25.02.2018


одаль сміху

так  дивно  та  м’яко  падати  одаль  сміху
на  листя  торішнього  випрілі  терикони,
заметені    ніжно  жалючим  око  снігом,
вдивляючись  в  чорну    прірву  вікна  ікони…

твої  перегони  з  тінню  злякали  зграю_
шугнула  в  імлисту  сутність  чужого  неба_
десь  поряд  з  тобою  стоку    валторна  грає,
складається  все  навгад_      як  того  і  треба…

стидаєшся  лише  спогадів  нині  зайвих,
ламаєш  структури,  дереш  павутини  істин,
виходиш    за  тіло_  лишившись  в  режимі  лайву_
зникаєш  прожовклим  димом  над  сірим  містом…

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=778277
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 21.02.2018


мовчи /re/


розмита  пляма  місяця  в  тумані,
омана  п’яна  фосфорної  ночі_
втонули  у  бездоннім  океані  
рахуючи  зірок  сирітство  очі_

гірка  полова  в’їдливого  слова  
цей  білий  сік  із  каменю_  та  бач_
вгаває  стоголоса  колискова,
замовкло  все_  мовчи  і  ти_пробач_

мовчи.  нехай  бринять  прозорі  крила  
у  травах,  вивертаючи  нутро_
важкою  ковдрою  ніч  жертву  вже  накрила
і  гостий  ріг  встромила  під  ребро…

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=517765
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 17.08.2014