| Сторінки (1/56): | « | 1 | » |
Кров так довго і ніжно стікає у ванну. В голові твої слова… і все про любов, про щастя. Але ж що сталось із нами тепер? Немає теплих слів, суто «ділові» зустрічі… так треба, ми ж ніби пара.
Ти навіть не уявляєш як важко зараз дихати, як важко розплющити очі… Але я сильна і не збираюсь вмирати. Я відкладу бритву і встану з цієї калюжі крові, забинтую руку і буду жити далі. Ніби нічого й не сталося.
Ти побачиш глибокі порізи і скажеш, що я не готова до серйозних стосунків. Серйозно? Я? Що ледь не втратила життя через тебе? Дійсно… не готова.
Та я все ж буду жити для тебе, навіть знаючи і усвідомлюючи, що ти будуєш свої нові «серйозні» стосунки з іншою. Кажеш їй ті самі солодкі слова, що й мені… які так дурманять і затуманюють розум. Тепер вона дивиться в твої чарівні очі… в котрих тонуть. Засинаєш і прокидаєшся з нею.
Інші люди заселять нашу зйомну квартиру, інші люди заселять твою душу, інші люди заселять мої думки.
Все буде по-іншому, по-новому.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=611443
рубрика: Проза, Лірика кохання
дата поступления 05.10.2015
Если бы можно было убежать от самой себя, стереть себе память, взлететь и забыться, и скрыться… от всех.
Уехать куда-то подальше, где никто бы меня не узнал, не увидел во мне то, что видят другие.
Начать все заново, учиться ходить и разговаривать.
И заново жить, главное – с музыкой. Меня все забудут и вспомнят нескоро.
Но тут я как робот с побитым, изжитым мотором.
Все смутно и серо и солнца давно уже нет.
Быть может, ты скажешь, что все это глупо
в ответ…
Не спорю, я знаю, что все это – бред.
Но разве твои слова о любви это не то же самое?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=611442
рубрика: Проза, Лирика любви
дата поступления 05.10.2015
А так хотели мы любить до гроба… Ссоры, ошибки, слезы, крики… и снова прощение, снова любовь, снова навеки. О, эти слова о любви, о вечности. Эти разговоры нежные и хриплый твой голос. Да, будет сложно забыть, да, будет сложно простить и смириться, но я постараюсь, честно! И пусть я проснусь с другим через десять лет, я буду чувствовать твои губы на своих устах, твои крепкие руки – ведь такое не забывают… Люди забывают все: наушники, важные бумаги, тетрадки, выключить утюг… А это… никогда! Может, будем напоминать друг о друге какими-то лайками, случайными звонками, или добавим друг друга в ЧС, ведь это покажет нашу гордость и независимость. Хотя в душе будем любить друг друга больше жизни. Иногда даже плакать ночами. Не знаю, как ты, а я обещаю… жить и ждать. Ждать тебя всегда.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=592529
рубрика: Проза, Лирика любви
дата поступления 09.07.2015
Что было, то прошло. Я это знаю.
Но каждый день тому противоречу.
Я постоянно... постоянно вспоминаю
наш день и ночь, несбывшуюся встречу.
Наш личный мир, наши мечты о детях,
все сокровенное и тайное, родное,
самое важное, прекрасное на свете,
интимное, святое и живое!
Твой смех, твое лицо в толпе ищу...
- Простишь? - Конечно... как же тут иначе?
- Сама себе я только не прощу.
Как сильно и как горько душа плачет...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=574348
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 14.04.2015
А до тебе я не знала, як це - бути щасливою... Не вміла літати, жити по-справжньому, любити і цінувати. І всі ті хлопці, що дарували мені фальшиве щастя... ні, вони не зрівняються з Тобою! І всі ті метелики, що кружляли в моєму животі не зрівняються з тим, що я відчуваю зараз.
Ще ніхто і ніщо не рвало так мою душу, не роздирало тіло, як ця любов... Ніхто не може бути таким бажаним, таким чужим і рідним одночасно...
Скілки часу... Скільки сліз... Скільки спогадів!...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=573059
рубрика: Проза, Лірика
дата поступления 08.04.2015
Буває, знаєте, хвилина,
Коли ідеш своїм шляхом
Похмурим, сірим і буденним...
Але з'являється людина,
яка все змінює кругом...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=573058
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 08.04.2015
Він бачив цей світ всього одну секунду. Його життя тривало стільки ж…
Люди живуть багато років, не відчувши тих почуттів, що відчув він, проживши всього одну секунду. Він герой. Його ніхто не знає, крім лікаря, що робив аборт і матері, але він герой!
І я чула його перші і останні слова. Уявляєте що він сказав?? Сказав, що безмежно кохає свою матусю. І бажає їй щастя. Вічного, безмежного, щирого щастя. Йому сумно, що він так і не зробив свій перший крок, і його ласкаву посмішку ніхто не побачив, і він не зазирнув під ялинку, очікуючи там побачити подарунок від Діда Мороза, і не намалював свою родину, і не став космонавтом, як мріялось. Та попри все, він знав, що мама буде щасливою.
«Мамо… Люба мамо! Я побачив тебе лиш раз і зразу зрозумів, що таке справжня любов! Вона трохи ранила моє маленьке сердечко, було дуже боляче, але я тримався, мамо! Я тримався, бо не хотів тебе засмутити, я не плакав. Дякую за подароване тобою життя. Хоч і не таке вже й довготривале… Дякую!»
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=535815
рубрика: Проза, Лірика
дата поступления 09.11.2014
Ніхто не полюбить тебе так, як полюбила я. Обіцяю, що і сама так нікого кохати не буду.
Ніхто і ніколи не побачить мене тою, що я була раніше для тебе.
Ніде ти не будеш таким жаданим і бажаним, як в моєму серці. І в серці кожного українця...
Вона не вміє любити по-справжньому, пам'ятай це.
І хоч ти вже не мій... я пам'ятаю кожну піщінку твою і кожну хвилю твого грайливого вічного моря. Кожен літній вечір, проведений з тобою. І палаюче сонце, що кожного ранку потихеньку викочується з-за гір. Кожну ноту твого ласкавого голосу. Вогнище і гітару.
Знаєш, я сумую. Це перше літо, яке я провела без тебе.
Згадуй мене, як буде вільна хвилинка. Згадуй мене, благаю! І я тебе згадуватиму, мій милий і вічно сонячний півострів!..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=534462
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 03.11.2014
Поховайте мене на звіриному кладовищі. Я не хочу лежати і сохнути з такими ж гнилими і грішними тушами.
Купіть мене на звіриному ринку. Хоча ні... беріть бескоштовно!
Поселіть мене у клітку, або у банку, або у будку, або ж просто киньте на шмат картону, встелений подраним килимом.
А коли я вам набридну, підкиньте у перші сірі (або чорні) ворота.
І поховайте мене на звіриному кладовищі...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=534365
рубрика: Проза, Лірика
дата поступления 03.11.2014
Сумно... Сумно і боляче...
Наче тебе й не було!
Довго ходила я по ночі
В пошуках серця свого.
В пошуках щастя і долі,
А чи знайшла щось? Та ні.
Лиш опинилась в неволі.
Сумно... як сумно мені...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=533077
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 28.10.2014
Давайте жить, пока мы живы!
Любить, пока сердца стучат!
Ведь мы в душе еще не лживы...
Летай, коль хочется летать.
Упал? Так снова поднимайся!
Взлетел? Так не мешай другим.
Живи... но жизни не сдавайся!
Люби... люби и будь любим...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=533072
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 28.10.2014
Подивися в мої зіниці.
Що ти бачиш у них, скажи?
Бачиш смуток і таємниці?
Бачиш слово «допоможи»?..
Бачиш біль і бачиш розлуку?
Бачиш: кисла в очах вода?
Бачиш муки? Бачиш муки???
Ти не бачиш нічого… шкода.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=530778
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 18.10.2014
А що ж писати про прожите літо?
Про мінний обстріл, чи про шум гармат?
Про кров оту невинную пролиту?
Про батька, що тримає автомат?
Про брата, що не повернувсь додому?
Чи про молитви матері щоночі?
Про тих, хто в свому віці молодому
Дивився смерті прямо в очі?
…а що ж писати про прожите літо?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=529712
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 13.10.2014
Чи то так осінь на мене подіяла, чи то ти мене досі не відпустив?..
Пишу план на завтра, пункти-підпункти, коми, крапки. А завтра знову піду поза плану, не виконавши жодного пункту…
П’ю чай, гіркий, чорний.
Ловлю пусті звуки, їх можна не запам’ятовувати.
Лечу кудись знову, не долітаючи до фінішу (навмисне).
І плачу… чому?
Ти просиш не плакати, а я не можу стримувати сльози! І вони падають, падають, падають…
Чи то так осінь на мене подіяла, чи то ти мене ще не відпустив?......
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=525537
рубрика: Проза, Лірика
дата поступления 24.09.2014
В рюкзаку той же Іздрик, пляшка чаю, багато зошитів і ручок, які давно не пишуть, ще якась книга, яку давно хочу прочитати. І так завжди.
Улюблена музика. Стара дорога, яку вивчила напам’ять. Все ті ж обличчя проходять мимо, все те ж повітря, все ті ж малюнки на стінах.
Мій дім… тут все своє, твоє і моє, ваше і наше, нічиє.
Солені хмари над головою 9-ти-поверхівки. І вітер.
Старі залізні ржаві двері, помочені дощами, вижаті роками, до них ніхто не пам’ятає коду, цифри стерлись, і тому їх завжди залишають відчиненими.
Ліфт, в якому кожен пережив свою історію.
Сходинки, які витримали на собі всю важкість цього життя.
2-ий поверх, тут завжди пахне смаженим м’ясом, або грибами. Та сьогодні, здається, тут ніхто не пообідав…
3-ій поверх, мій поверх. Опала плитка, викручена лампочка, зірвані оголошення, розкидана пошта, викинуті (або забуті) спогади, вилиті сльози.
Тут все своє.
Тут ти є сам собою
Тут ти є
Тут ти
…саме тут…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=525281
рубрика: Проза, Лірика
дата поступления 23.09.2014
І ось, кінцева. А куди я вийду цього разу? Станцію «приреченої любові» вивчила напам’ять, на вулиці «невзаємності» жила роками… Що буде сьогодні?
Я, взявши валізу, вийшла… з заплющеними очима. Чому боялась відкрити очі? Одвічне питання…
Вдихнувши лиш раз, пізнала це місце.
Цього разу «вона» (себто ніхто, себто хтось неіснуючий, але живий, себто я сама) захотіла показати мені мої перші хвилини життя… ні, це не пологовий будинок. Це мої перші останні хвилини народження, народження вдруге, хвилини смерті.
Останній подих.
Стоять мої рідні, діти, онуки, а я посміхаюсь. Всі плачуть, а я посміхаюсь! І кажу лише одне слово… дякую.
Дивно, що в цьому сні я використала саме це слово, адже могла його сказати лише одній людині справді щиро…
І ось, кінцева. Мої улюблені книги і музика, а я посміхаюсь. Вони плачуть, а я посміхаюсь!!! І кажу лише одне слово… дякую.
І ось, кінцева. Але не для мене. Я їду далі… Я – себто хтось, я, але не я, себто той, хто не має постійного місця розташування, себто душа.
І ось, кінцева. Здаємо білизну.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=525276
рубрика: Проза, Лірика
дата поступления 23.09.2014
Останній зелений лист,
Останнєє літнєє слово…
Асфальт від вологи скис..
Остання наша розмова.
Останняя згадка те́пла,
А завтра – інше життя.
А завтра – новії петлі.
А завтра – до забуття.
І дощ знову й знову грає,
Та є в ньому ноти сумні…
І знову душа заридає,
Але не забути мені
Тебе, наше літо і ве́сну,
І наші світанки ясні́,
І нашу любов небесну,
Цього не забути мені…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=525198
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 22.09.2014
Ти вернешся! Я знаю… Я вірю…
Ти вернешся, солдате! Молюсь…
Журавлі вже полинули в вирій,
Я на них подивлюсь… посміхнусь…
Це полинули наші герої,
Що для нас ніколи не вмруть!
Вони впали в нечесному бої,
Та продовжили вільний путь.
Вони горді, вони незалежні,
Патріоти своєї землі!
Наша шана до вас безмежна!
Ми не вмремо у цій війні…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=525189
рубрика: Поезія, Воєнна лірика
дата поступления 22.09.2014
Ми виросли у сні, померши.
Померли, оживаючи в житті.
І ми уже не другі, і не перші –
Ми воскресаєм в цьому каятті.
Ми падаєм і знову підлітаєм,
Ми спішимо, не знаючи куди.
Ми вже дорослі та не виростаєм,
А відцвітаєм, як оті сади.
Ми плачемо, а значить ми живемо,
Ми чуєм і ми бачим, та мовчим…
Ми всі уверх по течії пливемо,
Та шлях до Бога є лише один.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=523611
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 15.09.2014
Нам не жити в одному ліжку і вдихати нам різні освіжувачі повітря…
Мені не готувати тобі сніданок – тобі не опускати кришку унітазу.
Мені не зашивати тобі шкарпетки – тобі не рахувати мої волосини у ванній.
Ми з різних книг, з різними жанрами, різним змістом, різними сторінками…
І взагалі, в мене поезія – в тебе роман. Та ти не розумієш моєї поезії, занадто важка – не дотягнеш!
А роман твій нудний, вибач за одкровення… В ньому не розповідається про схожість мухи і літака, або ворона і письмового стола!..
В ньому нудні розповіді про машини і «яки й же бензин дорогий».
Нам не пити з однієї чашки і не булькотіти в одній воді.
В тебе карі очі, в мене – сіро-голубі, розумієш?
Це дійсно суттєво!
Ти так і не зап’ятав мої улюблені квіти, ну то й вали зі своїми трояндами в дупу!
Саля-нора, містер Норіс!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=523380
рубрика: Проза, Лірика
дата поступления 14.09.2014
Де я? З ким я? Для кого? Для чого?
Що я є і чи треба я світу?
Чи я маю йому йому підкоритись?
Чи самій його покорити?
Ми існуєм? Ми справжні? Хто є ми? Хто ми є?
Чи щось штучне б’ється у грудях?
То є серце моє, то є серце твоє,
То – життя, то – весь світ, то все – люди!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=522811
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 11.09.2014
Зроби мені штучне дихання,
Віддай свій кисень мені!
Бо ж наше із вами покликання –
Вдихати вітри чужі…
Наше із вами покликання
Мовчати усих голосніш…
Зроби мені штучне дихання!
Та трохи й собі залиш.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=522802
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 11.09.2014
Не покину тебе у біді,
Не покину тебе і у щасті!
Не покину у цій війні…
Ти ніколи для мене не згаснеш.
Я люблю тебе і захищаю
Всим, що мою – душею і тілом.
Ти моя є від краю до краю,
Все для тебе – не словом, а ділом!
Не покину тебе у невзгоді!
Не покину тебе, рідненька!
Й не покинуть вірні сини
Свою сильну, єдину неньку…
Обіцяю, даю своє слово:
«Моя земле, моя Батьківщино!
Я тебе нізащо й нікому
Не віддам! Не продам! Не покину!»
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=522615
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 10.09.2014
І небо впало, і земля підня́лась,
І риби вище неба попливли.
Коли жилося нам, коли кохалось,
Коли одну на двох дорогу повели.
І невисокі гори над морями,
І не низькі ями піднялись з-під землі.
І ми були з тобою кораблями,
Що покорили сушу теплої зими.
І небо вже не синє й не червоне,
Й трава вже не зелено-голуба…
І колос в полі тихо й томно стогне,
Болить у нього серце й голова…
Чи є у нього серце – хто підкаже?
Нема?.. ну звісно – це ж трава, бур’ян!
Лиш уві сні тобі полин розкаже,
Як боляче від тих забутих ран!..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=522599
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 10.09.2014
Ось ти пішов… і я знову одна…
Та в цьому я сама, напевно, винна.
І тії квіти в’януть, мов трава…
І час біжить кудись невпинно.
Після весни знов буде літо…
І так щороку, знов і знов…
Та все вже в серці пережито
і ту весну, і літо, і любов…
І ми удвох, лиш я і темнота.
І гріє пустий простір, вітер…
І знов не запанує теплота,
Залишились у пам’яті зів’ялі квіти.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=522268
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 08.09.2014
Мине біда, мине невзгода.
Наступить біла полоса!
У кожного своя погода,
Своя душа, своя краса.
Лиш треба вірити у себе,
Не слухати чужих пліток!
Бо ж ми усі чудово знаєм:
Скільки людей – стільки й думок…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=522263
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 08.09.2014
Часом болять рани загоєні.
Часом я згадую справи не скоєні.
Часом літати так хочеться пташкою.
Часом ідемо дорогою тяжкою.
Різні часи в житті наступають.
Кожен по-різному зміни сприймає.
Кожен свою обирає дорогу.
Одна із доріг приведе вас до Бога.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=521982
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 07.09.2014
«Ти йди, тебе я не тримаю.
Ось куртка. Двері он. Іди! Не стій!»,
«Тобі не боляче?» - «Я біль не відчуваю!»
Панує тиша у душі моїй.
«Чому мовчиш? Та я ж піду! Ти ж знаєш!»
«Та йди… мені вже все одно…»
І він пішов і стало, ніби, легше…
Та ще сидить в душі оте жало.
І воно душить, не дає покою!
І серце стука, рветься десь немов.
Воно, напевно, хоче ще любові,
Та я не вірю більше в цю вашу любов.
Вона приходить тихо й непомітно,
А потім лагідно тебе гука…
І ти ідеш на смерть душі покірно,
Не знаючи, куди веде її рука.
Тобі подобається: радісно, приємно.
Ніжні слова, той неймовірний дотик губ…
А потім «Ти не та, що мені треба»
І тут тебе загнали в глухий кут.
А ти не знаєш що тобі робити,
Сидиш сама. Глуха. Сліпа.
І ти не хочеш навіть далі жити
І кажеш тихо «Винна я сама».
Ні, ти не винна! І не винна та любов.
Це все життя, дитинонько. Так вийшло.
Звикай… Ще біль повернеться до тебе знов,
Та буде вже тоді у тричі гірше…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=521978
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 07.09.2014
Знов вирвались на волю мої пта́шки.
Кружляйте! Так, літайте! Шаленійте…
По шкірі пробігаються мурашки.
О так, це відчуття – ми вільні.
Там, де життя моє з твоїм єдналось
І там, де дні занурюються в воду –
Літайте, мої пташки, не спиняйтесь!
Свобода, мої рідні. Це свобода…
Вас знову не запхнуть у клітку,
Вам знову не обі́рвуть крилець.
Летіть на волю, мої пташки.
На вас дивитись я стомилась.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=521620
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 05.09.2014
Матуся синочка у ліжко вкладає.
Пісню, як за́вжди, тихо співає.
До сина вже скоро сон завітає.
А мати не спить. Молитву читає.
Поки ще не встало те чудо маленьке,
Піде на могилу заплакана ненька.
І в котрий вже раз знову сину брехати,
Що скоро пове́рнеться рідний їх тато.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=521610
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 05.09.2014
Я поруч, мамо! В серці із тобою!
Твій біль мине, матусенько, кріпись!
Умив я землю кров’ю і любов’ю,
А ти тепер за неї помолись…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=521402
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 04.09.2014
Нехай ноги не ходять,
Нехай очі не бачать...
Нехай вуха не чують,
Але серце не плаче!
Серце любить, радіє,
Несе щастя і віру,
Все тепло і надії
Несе пісня їх миру!
Лиш почую ту пісню
І душа зарадіє!
І душа знов розквітне!
Бо я вірю!.. Я вірю...
P.S. Присвячується міжнародному співочому фестивалю для дорослих та дітей з особливими потребами "Я вірю"
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=521398
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 04.09.2014
А здавалось, час спинився
І годинник вже не ходить...
А здавалось, вже не прийдеш,
Бо й ніколи не приходив...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=521181
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 03.09.2014
У відкрите вікно теплий вітер повіє...
Різко стиснуться мої чорні зіниці...
Я вдихну те повітря і душа зарадіє.
І душа зарадіє, і душа звеселиться...
Доторкнуся рукою до струни і відчую
подих ніжний її, сподівання й надії...
Раптом тихий, чарівний її шепіт почую
І душа звеселиться. І душа зарадіє...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=521180
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 03.09.2014
шукаючи себе...
гублячи усе, що дарувало тобі спогад.
усе, що спричиняло тобі нестерпний біль.
усе, що пам'ятає тебе..
усе, що ти любив, ненавидів. або одночасно.
віддаючи своє серце і свої сльози в книжкову крамницю, обмінюючи на старі потерті марки..
усе,що захоплює..
усе, що ти бачив закритими очами..
збиваючи пальці на ногах..
на пошуки минулого..
разом..
але не зі мною!
час нас уже ніколи не розлучить..
але і не вилікує!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=520865
рубрика: Проза, Лірика
дата поступления 01.09.2014
Бывает то, чего не ждал ты.
Бывает грустно. Просто так.
Так долго тянутся минуты,
А силы сжаты все в кулак.
Так хочется закрыть все двери
И никому не открывать…
И вдруг мгновенье. Я не верю.
Придется прятаться опять.
И снова маски. Эти лица.
Где выход тут? Хочу уйти!
Но снова в клетке моя птица.
Вновь я на этом же пути.
Там тоже двери все закрыты,
Там тоже грусть. Немая грусть.
Все рты жестокостью зашиты.
Там тоже пусто. Ну и пусть.
Ты это место тоже знаешь.
Ты дышишь им. Ты там живешь.
Но ты того не замечаешь,
Ведь все вокруг – сплошная ложь.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=518413
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 20.08.2014
Твої гори та поля надихають жити.
Лиш для тебе хочу я мислити й творити…
Україна - край козацький, край краси чарівний,
Ти у серце моє вріс, краю мій ти вірний.
Моя земле! Моя рідна! Ти мене зростила!
Твоє слово кобзареве мене жити вчило.
Твій Дніпро ревучий стогне і степи видніють,
Твоя ласка і турбота радість в душу сіють.
Твоє серце б’ється, краю! Подих твій я чую
У вітрах, що в полі віють і його люблю я!
Я люблю твою безмежність, краю мій родючий!
Я люблю твої Карпати й волошки пахучі.
Люблю море твоє синє, калину й тополю,
За те люблю, що тут родитись випала доля…
І не жалію ні краплинки, що тут я зростала.
Буду вічно пам’ятати, як мати навчала:
«Виростиш колись ти, доню. Станеш мандрувати…
Не забудь же ти дороги до рідної хати!»
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=518410
рубрика: Поезія, Патріотичні вірші
дата поступления 20.08.2014
Ти дієш на мене, як ліки,
Що здатні на неймовірне –
Із серця прогнати лихо,
Всі біди лиш їм покірні.
Ти дієш на мене, як пісня,
Що гріє моє серденько.
Цю пісню лиш я можу знати –
Це пісня моєї неньки!
Ти дієш на мене, як сонце,
Що будить уранці рано,
Дивлячись у віконце…
Як сонце ти дієш, мамо…
Ти дієш… як ліки…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=518312
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 19.08.2014
Твоє кохання - воно наче ґрати:
Сиджу за ними вже не перший рік.
А ти любила лиш зі мною грати.
І знаєш, слід на серці ще не зник!
Той слід навіки в серці залишився
І кожен день дає про себе знать...
Та знаєш, все одно не помилився -
Довічно в клітці мене можеш ти тримать.
Вже не важливо: вирвусь, чи залишусь.
Ми ж все одно заковані в душі, в думках...
І котрий рік чекаю на душевну тишу.
Дарма... Бо птаха вже не у моїх руках...
Я б з радістю утік від тебе, люба...
Та ж серце моє вкрала ти давно!
Так, як тебе воно нікого не полюбить.
Тобі, на жаль, до цього все одно.
Ти ж тільки обережно, воно ніжне...
Не упусти і не продай нікому.
Та, знаючи твою любов "безгрішну",
ти краще поверни його додому!..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=518311
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 19.08.2014
Ну так й що, що ви – Росія?
Чим ви кращії за нас?
Ми однакові усі є
І не гірші ми за вас.
У нас слово – все на світі,
А у вас мовчать усі.
Ще з дитинства ви привиті
До володаря петлі.
У нас добро і незалежність,
У вас ненависність і злоба.
У нас на серці чисто й щиро,
А поміж вас лютуща кобра.
До нас звертаєтесь «холопи»,
А ми у відповідь «брати».
Ми руку миру простягаєм,
А ви приціл до голови.
Ми всі вслухаємось у правду,
Ви потонули у брехні.
Ми хочемо вас врятувати,
Ми кажемо неправді «ні»!
Чим завинили перед вами?
Чи може відібрали щось?
Ви хочете тут стать панами –
Та ми так просто не здамось!
Ви робите все тихо й непомітно,
Довіру щоб не втратив ваш народ.
З війною в Крим прийшли «привітно»,
Для вас війна – це просто епізод.
Та це ж не ти, Росіє, винна,
Це твої «дяді із Кремля».
Давай же разом ми їх скинем
І буде вільною земля!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=518052
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 18.08.2014
Я тримаю вогонь у руках.
Не пече... Ні, мені не болить.
Я шукала тебе у словах,
Бо тебе ж там так легко згуби́ть!
Ти не думай, не плачу ночами...
Й не чекаю тебе аж до ранку.
Вже хтось інший на тво́їм плечі
Палко-палко чекає світанку.
Я тримаю вогонь у руках,
А він і не думає гаснуть.
Хочу так поділітись ним -
Та не хочу я зно́ву упасти...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=518050
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 18.08.2014
Поглянь, як дивно в нас виходить:
Свобода скрізь, а я не вільна.
Хтось тихо поруч мене ходить...
Чи то ми просто божевільні?..
Поглянь, як дивно в нас виходить:
Тримаю я тебе за руку.
Хтось тихо поруч мене ходить.
Та я вже звикла до розлуки...
Поглянь, як дивно в нас виходить:
Тебе люблю, а ти й не знаєш.
Хтось тихо поруч мене ходить.
До того діла ти не маєш!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=517825
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 17.08.2014
Мільйони людей, але думка одна.
Досить боятись, ми сильна країна!
Вільна, незламна і нездоланна,
Єдина для всіх - Україна!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=517823
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 17.08.2014
А скрізь якісь люди-мурашки,
Не знаю я жодного з них.
Із їхнього світу (мов пташка)
Я просто не витримав – втік.
А скрізь якісь люди – не люди,
Мов клоуни ходять усі.
Там сміх і радість повсюди,
А вдома в них пЕтлі косі.
І тут я не витримав – вийшов
З воріт із містечка того.
А там висять дУші на вишнях.
Там є шматок серця й мого.
І знов якісь люди-мурашки
Їдять ті висячі серця.
І в тому звичайному місці
Нічому немає кінця.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=517563
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 16.08.2014
Залишайся у моїх словах,
Що так хочуть ще побуть з тобою.
Залишайся у моїх руках,
Що ще пахнуть травами й росою.
Залишайся у моїх очах,
Що від сліз давно не висихали.
Залишайся в мріях і думках,
Що разом із нами високо літали.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=517562
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 16.08.2014
Минають секунди-метелики.
Літають круг мене вони,
Доводячи до істерики…
Куди полетіли? Куди?
Минають хвилини-метелики,
Злітаючи до небес.
Які ж ми з тобою холерики.
З тобою, а може і без.
Минають години і мі́сяці,
А потім летять і роки.
Минули секунди-метелики
За ними полинули й ми.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=517353
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 15.08.2014
Знають ноги мої всі стежки невідомі,
Та найкраща дорога – то дорога додому.
Відчувала я різні камінці під ногами,
Та найкраща дорога – то дорога до мами.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=517350
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 15.08.2014
А пам’ятаєш… у школі, після уроків… Перші поцілунки на задньому дворі… Такі невинні і зворушливі.
Чисті.
Чесні.
Потім ми вчились курити, я крала в брата цигарки… А твоя мама приходила до нас додому, кричала, розмахувала руками…
А пам’ятаєш, як ми тікали щоночі… і наш кожен новий спільний світанок був чарівнішим за вчорашній… ми знали, що вдома добряче вліплять, але я була ладна на все, щоб знову відчути тебе поруч…
твої обійми…
твої губи…
твій подих…
А пам’ятаєш… на випускному… Ти був вже (ніби) дорослий, але такий же ніжний і чутливий… і ми кинулись у воду, мов навіжені…
Поцілунок.
Клятва.
І ось, вже перша брехня.
А пам’ятаєш першу ніч… Ти обіцяв бути обережним… Казав, буде боляче, але приємно.
Крики.
Роздряпана спина.
Я – жінка!
І ми літали… високо-високо… так високо мене ніхто не піднімав (і не підніме).
І знаєш… я вдячна тобі за все. За те, що так і не навчив курити…
А ти пам’ятаєш… кожне слово. Кожен звук. Кожну секунду. Кожен дотик…
Так… ти не пам’ятаєш…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=517175
рубрика: Проза, Лірика
дата поступления 14.08.2014
Минає день. Минає вечір.
Минає літо і зима...
Знов холод падає на плечі.
І знову… знову я сама.
Гарячий чай вже не зігріє.
І сльози вже не потечуть.
Чи то так голосно шепо́чу?..
Чи то так тихо я кричу?..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=517173
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 14.08.2014
Мої землі, моя свобода.
Моя мова мого народу.
Моя радість - моя країна.
Моє серце - моя Батьківщина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=516939
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 13.08.2014
Давно вже дзвони відзвеніли.
І ми давно вже відлетіли.
І, може, ми були б ще ра́зом,
Якби ми слухати уміли.
Давно вже листя пожовтіло.
І вже пташки́ відгомоніли.
І, може, ми були б ще ра́зом,
Якби ж мовчати ми уміли.
Давно… Давно не говорили.
Давно не бачились, мій милий.
І, може, ми були б ще ра́зом,
Та вже згоріло. Все згоріло.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=516938
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 13.08.2014
І не буде більше "перших кроків"...
Якщо чесно, ноги вже болять!
Вистача життєвих тих уроків.
Запізнилась я... Хвилин на п'ять...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=516635
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 10.08.2014
В очах моїх немає більше страху.
Немає більше болю і образ.
Немає лиха і немає жаху.
Нема тебе. Немає більше нас.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=516632
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 10.08.2014
Тримай мене, не відпускай!
Чи знаєш ти, що таке щастя?
Чи знаєш, де є справжній рай?
Чи бачив ти, як зорі гаснуть?
Пусти мене! Пусти на волю!
Забудь усе, що бу́ло в нас.
Ти ще побачиш щастя. Доля
Готує нас. Всьому свій час.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=516433
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 09.08.2014
Ми з тобою, ніби пта́хи,
У клітки́ закриті.
Ми з тобою, ніби хмари,
Грозами побиті.
Ми з тобою, чи без тебе,
Вірим в чари долі.
Наче й вільні, та безсильні,
Бо в душі – неволя.
Ми з тобою, наче сльози,
Кислі та колючі.
Ми з тобою, наче рани,
До смерті болючі.
У словах моїх повтори,
І в думках, напевно…
Досі я тебе кохаю.
Шкода, не взаємно…
Ми з тобою дуже схожі,
Але ж такі різні.
Може, ти мене врятуєш,
Але буде пізно!
Не минуть душевні муки,
Спогадами вмиті.
Ми з тобою, ніби птахи,
У клітки закриті.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=516432
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 09.08.2014
Обійми мене… Благаю, обійми!
Доторкнися пальцями до тіла.
Підійми мене із прірви! Підійми,
Щоб ми разом знову в небо полетіли.
Помовчи зі мною… просто помовчи.
Бо мовчання – найцінніший скарб людини.
Закричи зі мною! Голосно кричи,
Ніби в цьому світі ми єдині.
Забирай всі подарунки! Забирай!
Відривай ти мої крила! Та будь ласка!
Та ж скажу тобі ще дещо, зачекай:
Обіцяю, не зніму більш маски!
Я клянусь усим, що в мене є:
Не побачить більш ніхто моїх емоцій.
Я закрию серце назавжди своє,
Бо ж набридло падати на кожнім кроці…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=516277
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 08.08.2014