Інна Куліш

Сторінки (1/44):  « 1»

Моя терпка мовчанка

Бо  мені  неважливо  скільки  було  до  мене.
Як  ти  їх  називав,  їх  колір  волосся  й  пісні,
Котрі  по  ночах  ви  разом  співали.  Студенне
Твоє  серце  з  ними  було.  По  чиїй  це  винні?

Пам'ятаєш,  їх  лиця,  імена  і  манери?
Чим  жили,  що  любили  й  що  мучило  по  ночах?
Ти  любив  хоч  одну  з  них?  Ти  прожив  би  пів  ери
Хоч  з  одною?  Вічність  втопив  би  у  її  очах?

Бо  все  рівно  мені.  Бо  мій  ти  тільки  і  крапка.
Неважливо,  що  було  -  в  нас  є  теперішня  мить.
Нехай  котиться  все.  Ти  -  моя  терпка  мовчанка.
Я  твоя  рана  гірка,  котра  не  переболить.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=862028
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 20.01.2020


Я для тебя только вымысел

Ты  для  себя  меня  выпросил.
Ты  для  себя  меня  вымолил.
Я  для  тебя  только  вымысел.
Воспоминания  вымыла.

Ты  для  меня  себя  выиграл.
Я  для  тебя  с  неба  выпала.
Ты  для  меня  себя  вычитал.
Ты  для  себя  меня  вылепил.

Я  без  тебя  не  вынырну.
Ты  без  меня  не  вынесешь.
Я  для  тебя  только  вымысел.
Как  же  ты  нас  таких  выдумал?

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=851359
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 14.10.2019


Милий, кому ти зараз даруєш квіти?

Милий,  кому  ти  зараз  даруєш  квіти?
Скажи,  що  сниться  тобі  по  ночах?
З  якого  боку  сонце  для  тебе  світить?
В  чиїх  же  ти  тонеш  очах?

Любий,  бачив  як  з  неба  падають  зорі?
Чув  як  піднімається  вверх  літак?
Купався  вночі  у  холодному  морі?
Відчуваю,  що  скажеш  "так".  

Хороший,  зі  мною  все  буде  інакше  -
Зорі  з  неба  падатимуть  не  так.
І  море  буде  набагато  тепліше.
З  нами  в  небо  злетить  літак

Я  знаю,  зустрінемось  ми  десь  раптово.
Хтозна  через  тиждень,  місяць  чи  рік.
Тобі  посміхнусь,  не  сказавши  ні  слова.
А  ти  скажеш  мені:  "Привіт..."

07.06.2019

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=851247
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.10.2019


Н е в і д о м о м у

Посидь  біля  мене  ще  трохи.
Залишся,  будь  ласка,  на  вічність.
Писати  в  безодню  ці  строфи
Не  можу  -  пробач  за  трагічність.

Давай  я  заварю  нам  чаю.
Такий  як  ти  любиш.  Зелений?
А  хочеш  тобі  почитаю?
...із  м'ятою?..  Сядем  під  кленом?

Ти  любиш  дивитись  на  зорі?
Сьогодні  вони  особливі.
Дерева  малюють  узори.
Сиди́мо  смертельно-щасливі.

З  тобою  все  рівно  на  страхи,  
З  тобою  втрачаю  логічність.
Посидь  біля  мене  ще  трохи.
Залишся,  будь  ласка,  на  вічність.

04.07.2017

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=741433
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.07.2017


Не вертайся у мою долю!

Тут  усюди  вулиці,  насичені  мріями,
Перевулки,  дороги,  вокзали.
Ми  безглуздо  в  любов  свою  вірили,
Ми  безглуздо  про  неї  писали.

Тут  усюди  під'їзди,  наповнені  шепотом,
Поїзди,  тролейбуси,  колії.
Ти  брехав  з  невимовним  трепотом  -
Я  ж  називала  своєю  долею.

Тут  дощі,  тут  сніги,  невимовна  темрява
Страх  і  холод,  чужі  дороги,
Тут  на  жаль,  чи  на  щастя,  тіснява
Не  вертайся  у  мою  долю!  

27.10.2016

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=698791
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.11.2016


Місто не спить

Місто  не  спить.  Воно  мовчки  лікує  хворих.
Ще  одна  ніч  і  ця  тиша  вріжеться  в  ребра.
Хочу  на  паузу  цю  тишу,  цей  місяць,  ці  зорі.
Хочу  сховатись  у  темряві  неба.

Місто  не  спить.  Воно  вгризається  в  шкіру.
Ще  один  вечір  й  ця  тиша  поглине  усе,
Хочеш  сховатись?  Чимдуж  тікай  від  мертвого  шуму.
Усе,  що  для  тебе  не  небо  -  пусте.

13.08.16

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=683345
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 13.08.2016


Я - вже не я, і ти - уже не ти

Минає  час,  і  повз  проходять  люди.
Яскраве  сонце  змінює  холодна  ніч.
Так  було  завжди  і  завжди  так  буде,
Життя  -  дуже  складна,  але  рутинна  річ.

Ми  звикнемо  до  всього,  я  це  знаю:
До  теплої  зими  й  морозів  навесні.
Та  спогади,  вони  ж  бо  не  минають.
Забути  можна  їх,  мабуть,  лиш  уві  сні.

А  час  іде,  і  ми  проходим  слідом,
Ми  вже  не  ті,  і  ми  уже  не  "ми".
Тепер  найліпші  ліки,  стали  –  ядом.
Я  -  вже  не  я,  і  ти  –  уже  не  ти.

05.05.16

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=664138
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.05.2016


Будь моїм фатумом!

Я  не  знаю  золотої  середини,
Я  впадаю  завжди  до  крайнощів.
Якійсь  причини  шукаю  годинами
Риюсь  в  собі,  ніби  на  звалищі.

Переживаю  занадто  емоції,
Навіть  тут  мені  треба  максимум.
Вже  не  рятують  чужі  інтонації.
Їх  не  треба.  Будь  моїм  фатумом!

Я  переймаюсь  занадто  дрібницями,  -
Занадто  твоєю  відсутністю.
Відлетіти  б  разом  у  небо  птицями,
Стати  б  тобі  суттю  і  сутністю.

18.04.16

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=660484
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.04.2016


Стало дуже. Тебе. Мало.

Запишу  твій  голос  на  платівку
І  вмикатиму  завжди,  коли  тебе  нема.
Твої  знімки  роздрукую  з  фотоплівки,
Розглядатиму  щораз,  коли  сама.

Одягну  вподобані  тобою  шорти,  
Заварю  вподобаний  тобою  чай,
Навіть  кисню  в  мене  мало  у  аорті!
Коли  ти  не  поруч,  скільки  не  вдихай.

Я  шукатиму  тебе  усюди  -  
В  спогадах  серпневих  вечорів,
Серед  площі,  сповненої  люду,  
У  під'їздах  й  серед  тонни  слів.

Заповнятиму  тобою  весь  свій  простір,
Присвячу  для  тебе  весь  свій  час,  
Я  в  думках  створю  наш  спільний  острів,  
Побудую  дім  тільки  для  нас!  

Вибач,  мабуть,  я  з'їжджаю  з  глузду,
Щось  зі  мною,  мабуть,  не  нормально...
З  нетерпінням  жду  твого  приїзду,
Бо  мені  в  цих  клятих  стінах  
Стало  дуже.
Тебе.
Мало.

26.01.2015

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=642253
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.02.2016


Від початку - до кінця!

Ти  знаєш,  все  прекрасно  знаєш...
Як  я  тебе  люблю  і  дихаю  тобою.
Мене  так  само  пристрасно  кохаєш,
Але  усі  чомусь  нас  кутають  імлою.

Тобі  говорять:  "вистачить,  зав'язуй".
Мені,  щоб  береглась  і  ніби  ти  не  той.
Та  все  це  маячня!  Ти  зраджуй!
Усім  стереотипам,  правилам.  Ти  -  мій  герой!

Ти  пам'ятай,  тебе  кохаю  до  нестями,
Від  самого  початку  й  до  кінця.
Та,  впевнена,  що  ми  кінця  не  маєм...
Не  може  кінець  мати  любов  ця!

Ти  саме  той  єдиний,  з  ким  я  хочу  бути
Сьогодні,  завтра,  через  рік  й  усе  життя.
Ти  дав  мені  по-справжньому  збагнути,
Що  є  любов  й  наскільки  сильні  почуття!

23.12.15

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=642252
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.02.2016


Ти є у мене

Чомусь  так  тепло  на  душі  стає  
Лишень  від  думки  однієї,  
Лише  при  розумінні,  що  ти  є...  
При  розумінні,  що  ти  є  у  мене!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=620635
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.11.2015


Сон. Зникати

Дивитись  у  ніч  і  зникати  у  темряві.
Бути  десь  поруч  й  летіти  над  хмарами.
Іноді  хочеш  втопитись  у  просторі,
І  захлинутися  чарами.

Дихати  хвоєю  й  набратися  свіжості.
Вбирати  у  себе  музику  вітру.
А  потім  втікти  й  зникнути  безвісти.
Тікати  від  білого  світу.

Ділитись  із  небом  своїми  секретами,
Бути  десь  там,  де  ніхто  не  вкраде.
Літати  далеко  поміж  планетами,
Допоки  ранок  тебе  не  знайде.

21.09.15

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=608355
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.09.2015


На вчинках відчути себе необхідною

Вона  просто  любила  весну,
Він  -  дощі,  осінь  і  холод.
Ненавиділа  почуття  словесні,
Він  -  себе,  коли  був  не  поряд.

А  вона  постійно  кудись  тікала,
Залишивши  прочинені  вікна.
На  столі  чашку  кави  лишала,
І  була  так  йому  необхідна.

Йшла  кудись  від  нього  подалі,
Хоча  і  сама  не  хотіла  цього,
Постійно  чекала  його  на  вокзалі
А  він  ні  разу  туди  не  прийшов.

Так  щодня,  щотижня  і  місяця...
Врешті-решт,  розірвалось  усе.
Він  ніяк  не  зумів  прийняти  рішення,
Хоч,  кричав:  "тебе  я  люблю  понад  усе".

Ось  така  банальна  історія,
І  смішною  комусь  здається,
Кохання  -  не  правило  й  не  теорія
Роби  усе,  що  підказує  серце.

Не  соромся  йти  за  людиною
Не  варто  боятися  бути  їй  непотрібною
Може,  там,  за  її  тендітною  спиною
Бажання  ховається  -  
на  вчинках  
відчути  себе
необхідною.

24.07.15

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=597019
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 31.07.2015


Реальність

Галас  навколо  давить  у  скроні.
Небо  врізається  в  жили.
Сонце  так  низько,  мов  на  долоні.
Спробуй  море  у  склянку  вилий.

Все  в  цьому  світі  має  кордони,
Межі,  правила,  теорії  й  рамки.
Вдуматись  тільки,  ми  як  у  полоні,
Наче  закриті  у  скляну  банку.

Море  не  виллєш  і  сонце  не  впаде.
Небо  далеко,  хоч  ніби  так  близько.
Сонце  лише  за  горизонт  сяде,
Галас  нікуди  від  тебе  не  зникне.

13.07.15

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=593551
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 14.07.2015


Раптом ніщо не трапляється…

Поки  на  світі  сіяє  сонце.
Й  доки  земля  обретається  -
Знай,  що  світ,  де  живеш  ти,  не  сон  це,
Й  раптом  ніщо  не  трапляється.

Доки  на  небі  зірки  палають,
Годинник  рахує  хвилини,
Нехай  мрії  твої  збуваються,
Варто  вірити  в  свої  сили.
05.07.15

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=591740
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.07.2015


Борітеся - поборите!

"Єдина,  вільна,  незалежна!"  -  кричали  ми  і  вірили,
А  Україну  у  цей  час  нелюдам  довірили.
"Непереможна  нація,  народ!"  -  ми  свято  живем  цим,
А  нашу  неньку  продає  її  "мятежний  син".

Шматують  на  частини,  окремо  -  захід  й  схід.
Згадай  же  як  боровся  за  неї  твій  же  дід.
Згадай  славні  часи  -  Козаччини,  Русі,
Невже  не  ціниш  минуле  у  всій  його  красі?

І  чути  докір:  "Доборолися"  -  слова  Ліни  Костенко.
Давайте  вдумаємось  в  них  і  у  слова  Шевченка.
Невже  так  просто  говорив:  "Борітеся  -  поборите"?
Та  що  ж  ви,  нелюди,  з  землею  зі  своєю  творите?

В  Криму  кричать  "Расєя,  Расєя  -  наша  матушка"
А  того  ліліпутіна  зовуть  своїм  же  батюшкой.
Вам  обіцяють  статки  і  гори  позолочені.
А  потім,  після  того,  просите  в  нас  помочі?

Одумайтеся,  люди,  ви  продаєте  матір.
Одумайтесь,  яке  на  вас  оділи  шмаття!
Ви  ладні  свою  душу  дияволу  оддати,
Аби  лиш  обіцяли  вам  одні  суцільні  статки.

Одумайтесь.  Ми  вірим  в  вас.  Повірте  і  ви  нам.
Повірте  нам,  довіртесь  нам,  а  не  чужим  панам.
"Борітеся  -  поборите,  вам  Бог  помагає!
За  вас  правда,  за  вас  слава.  І  воля  святая!"

30.04.15

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=578186
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 01.05.2015


на жаль, ніколи не дізнатися хто я

одного  разу  мене  запитали:  "хто  я?"
хм...  здавалось  би,  дуже  дивне  питання.
дівчина,  людина,  особа  -
в  голові  прокрутилось  купа  варіантів,
але  жодного,  жодного  вірного...
щодня,  лягаючи  спати,  я  задаю  собі  це  питання.
щодня,  лягаючи  спати,  я  шукаю  
вірний
варіант

варіант,  який  би  дійсно
вартував  бути  відповідю  на  дане  питання.
але  чомусь,  
здавалося  б,  найпростіше  запитання
стало  найважчим.
запитайте  в  мене  краще  щось  з  політики.
так,  я  ніц  не  тямлю  в  ній,  
але,  здається,  
дати  відповідь  на  схоже  питання
було  би,  справді...  
справді,  легше.

ніколи...  
ніколи,  не  ставте  запитань  на  кшталт:  "хто  ти?"
"ким  ти  хочеш  бути?"
чомусь  саме  в  цей  момент  мені  згадуються  слова  із  пісні:
"не  питай  мене  ніколи  хто  я,
коли  мене  не  стане,  відповідь  прийде  сама.
язик,  повір  мені,  шалена  зброя  -
вбиває  все,  лишає  лиш  слова".

ніколи.  чуєте?
ніколи  не  смійтеся  з  чужих  мрій
ніколи  
не  ставте
подібних  запитань.

26.04.15

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=577292
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 26.04.2015


Як зрозуміти?

Ця  тиша  з’їдає  тебе  із  середини.
Ці  камні  тобі  заважають  злетіти.
Ти  крокуєш  не  тими  сходами.
Ти  не  знаєш  куди  себе  діти.

Важко  вибрати  щось  нове,
Дуже  важко  себе  розуміти.
Може,  те,  що  ти  робиш,  усе,
Все  невірно.  Та  як  зрозуміти?..

02.04.15

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=574193
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 13.04.2015


Життя не перепишеш

Буває  так:  життя  біжить  галопом,
Планета  вертиться,  і  міняться  світи.
А  ти  ступаєш  ледь  помітним  кроком.
А  ти  шукаєш  те,  чого  не  віднайти.

Ти  концентруєшся  і  знову  губиш  
Себе  у  натовпі  тіней,  доріг  і  снів.
І  знову  чистий  аркуш.  Ти  малюєш
Картинку  нових  невідомих  днів.

І  знову  ранок.  Знову  все  по  колу:
Та  кружка,  радіо  й  напіврозлитий  чай...
І  знов  робота,  ті  же  монітори
Замість  облич  порожніх  рóботів-людей.

І  знову  чистий  аркуш,  знову  й  знову.
Так  хочеться  почати  все  із  нового  рядка,
Але  життя  -  не  зошит,  щоб  писать  по  колу
Одне  і  те  ж  -  це  правда,  хоч  яка  гірка.

12.04.15

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=574188
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 13.04.2015


Жити, а не існувати

Треба  просто  жити,  а  не  існувати.
Просто  мріяти  і  добиватись  цілі.
Треба  просто  з  чогось  починати,
Просто...  коли  й  навіть  заметілі.

Треба  просто  посміхатись  і  кохати,
Просто  треба  жити  кожним  днем.
Треба  душу  почуттями  зігрівати,
І  палати  треба,  і  горіть  вогнем.

Не  потрібно  жити  за  стандартом,
За  шаблоном  чи  копіювать  когось.
Не  потрібно  марно  часу  витрачати,
Адже  так  зо́всім  не  досягнеш  чогось.

Хочеш  мати?  -  вчися  віддавати.
Робиш  зло  -  колись  повернеться  те  ж  зло.
Все  в  житті  циклічно  й  бумерангом
Повертається  туди,  звідки  прийшло.

Вірь  у  власні  сили,  в  тебе  усе  вийде.
Зможеш  навіть  підкорити  Еверест.
Іноді  потрібно,  просто  так,  для  себе
Перевернути  світ  за  один  лиш  жест.

НІчого  втрачати  і  чого  боятись,
Ти  здатен  на  все,  докажи  всім  їм.
Роби  перші  кроки,  нІчого  вагатись,
Будь  у  всьому  першим  і  на  світі  цім.

13.03.15

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=566501
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 14.03.2015


Безодня

Світають  ночі  й  вечоріють  ранки.
Стерлась  межа  між  завтра  і  сьогодні.
Це  все  давно  уже  вийшло  за  рамки.
Це  не  реальність,  це  немов  безодня.

Безодня  слів,  несказаних  тобою,
Безодня  поглядів  очей  твоїх  бездонних,
Бездонні  монологи  в  епілозі  бою,
Що  не  відбувсь,  на  жаль,  з  самим  собою.

А,  може,  це  пролог  лишень?  Де  правда?
Немає  кому  вірити,  немає...
Якщо  тут  ототожнюється  зрада
Із  нормою.  Та...  по  щоці  плескає.

Тут  просто  є  і  ти,  і  я,  й  безодня,
Є  дні,  є  світ  та  там  у  них  немає  "нас".
Там  всюди  люди,  сонце  і  осоння,
А  тут...  у  нас...  лише  відлуння  сірих  мас...

02.03.15

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=563822
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 02.03.2015


Заспаний ранок

Зранку  прокинусь  від  шелесту  віття,
Співу  пташок,  пролунавших  по  той  бік  вікна.
Заспаний  ранок  панує  в  повітрі
І  тихо  шепоче  мені:  "прокидатись  пора..."

Сонячні  зайчики,  ніжне  проміння,
Яке,  немов  шовк,  огортає  мене.
Я  тону  у  ньому,  у  теплих  обіймах,
Ще  хвилька,  і  вітер  у  гості  зайде.

Гармонія  й  спокій,  рівновага  ранкова,
Насичують  кожну  секунду  прийдешнього  дня
Великими  планами,  завдяки  чому
Я  повна  бадьорості  й  сил  прокидаюсь  щодня.

27.02.15

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=563018
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 27.02.2015


Давай просто посидимо мовчки…

Давай  просто  посидимо  мовчки.
Не  шукатимем  правди  й  брехні.
Не  вступатимем  в  суперечки  -  
Хто  правий  тут,  а  хто,  на  жаль,  -  ні.

Я  не  хочу  розбору  польотів  -  
Хто,  коли,  що  сказав  не  те.
Мені  достатній  лише  твій  погляд
І…  "волосся  твоє  сумне".

Ти  знаєш,  я  б  краще  з  тобою  
Ось  так  мовчала  би  увесь  час.
Ти  б  не  кутав  мене  імлою.
Я  б  не  мріяла  вголос  про  "нас".

Ми  би  просто  з  тобою  сиділи,
Спілкувалися  поглядом  лиш.
Так  відчули  б  душі  глибини,
А  не  холодні  маски  замість  них.

Ми  мовчали  б  про  те,  що  не  можна
Словами  чи  на  письмі  передать.  
Щира  посмішка,  погляд  кожний
Більше  правди  всилі  сказать.

Не  потрібно  пустих  обіцянок,
Виправдовувань,  слів  на  вітер.
За  вечором  наступає  ранок,
Без  душі  –  не  потрібно  літер.

Не  брешіть  ви  ніколи  коханим,  
Погляд  скаже  усе  за  вас.
На  душі  стає  паскудно-погано,
Не  завжди  виліковує  час…  

13.02-14.02.15

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=559686
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 14.02.2015


Батьківщина

Одного  разу  син  у  неньки,
Прийшовши  з  школи,  запитав,
Що  значить  слово  "Батьківщина"?
Й  уважно  слухать  маму  став.

"Мій  сину,  Батьківщина  -  це  країна,
Де  народився  ти  й  живеш.
Це  та  земля,  моя  дитино,
Яку  ти  Україною  зовеш.

Вона  у  серці  й  поруч  завжди.
Тепло  дарує  й  береже.
Вона  -  маяк  і  шлях  до  правди.
Вона  віддасть  усе,  що  в  неї  є.

Це  гори  і  поля,  степи  і  ріки,
Безкраї  простори,  озера  і  моря.
Це  люди,  небосхил  й  зірки,
Це  голос  рідний  і  пісня  солов’я.

Це  синьо-жовтий  стяг,  козацька  кров  у  жилах,
Яка  тече  по  них,  "пульсує  і  гуде"
Це  "Заповіт"  Шевченка,  його  велика  сила,
Яка  по  праведному  шляху  нас  веде".

25.01.15

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=554647
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 25.01.2015


Друзям дитинства

Як  же  тоді  ми  мріяли  бути  дорослими.
Стати  зіркою  у  кіно  чи  просто  пожежником.
Ми  ходили,  гордо  піднявши  голови,
Ми  ж  бо  найкращі  були  в  усьому  Всесвіті.

Уявляли  себе  героями  фільмів  чи  мультиків,
Вірили  в  чудо  і  здійснення  усіх  наших  мрій.
Ми  ділили  знайомих  на  ворогів  і  спільників,
З  якими  були  у  команді  чи  вели  таємно  двобій.

Ми  обрАзи  ці  потім  від  всіх  і  від  себе  приховували
У  великий-великий  темний  і  довгий  сейф.
Ми  його  міцно-міцно  на  сотню  ключів  заковували,
Щоб  не  мав  продовження  обрАз  наших  шлейф.

Ми  уявляли  себе  крутими  супергероями,
Які  неодмінно  врятують  весь  світ,
Ми  навіть  бились  зі  злими  ворогами,
Тільки  ними  було  щось  схоже  на  нашу  тінь.

Літній  день  ми  проводили  у  дворі  та  на  вулиці,
Збирали  компанії,  грали  й  співали  пісні.
Навіть,  згадую,  ми  концерти  влаштовували.
Ну  а  публіка  наша  -  знайомі  із  інших  дворів.

Майстрували  з  одними  ми  плани  і  карти,
Які  ніби  покажуть  нам  шлях  до  скарбів.
Іншим  же  потім  ми  здивовано  їх  показували:  
"ми  знайшли  це!"  у  відповідь:  "ну,  нічого  собі!"

Потім  з  друзями  й  картою  вирушали  в  дорогу,
Переважно,  по  інший  бік  дому,  в  якому  жили.
Всі  позначки  розглядали  знову  і  знову,
Скарб  -  речі,  які  друзі  колись  позагублювали.

Ну  а  ще  ми  любили  будувати  будинки,
Які,  називали,  навіть  смішно,  "халабудами"
Усі  матеріали  крали  з  місцевого  ринку,
А  сидіти  у  них  ми  могли  годинами.

Отак  всі  наші  дні  дитинства  веселі  проходили,  
Але,  на  мою  думку,  правильніше  було  би  сказати,  
Вони  не  проходили,  МИ  їх  проживали  наповну,
Адже,  вірили  в  казку  і  вміли  на  неї  чекати.

21.01.15

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=553566
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 21.01.2015


Славетний Данко*

О  Данко,  мужній  і  славетний!
Ти  ж  бо  надію  людям  дав,
Ти  вивів  їх  із  лісу  темного  тенетів,
Ти  світло  свого  серця  їм  подарував!

О  славний  Данко!  За  своє  хоробре  серце
Ти  поплативсь  життям,  рятуючи  людей!
Вони  ж  тебе  вважали  за  чужинця,
Коли  на  півдорозі  грози  звершився  апогей.

Ти  −  ідеал  людини-гуманіста,
Ти  −  особистість  духовної  краси!
Ти  йдеш  вперед,  ступаєш  урочисто,
Ведеш  людей  до  «вічної  весни».
________________________________
*По  мотивам  розповіді  Максима  Горького  "Старуха  Изергиль"

09.06.14

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=553524
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 21.01.2015


Море

У  кожної  людини  -  своє  море,  
Його  хвилі  і  береги.
Воно  тече  по  артеріях  і  венах  -
Воно  в  крові.
Ти  відчуваєш  верх  емоцій  -
У  тобі  шторм.
А  потім  море  затихає  -  штиль  -
Різних  форм.
У  нього  нереальна  сила  -
Як  і  в  тобі.
Тебе  хвиля  накрила?  -
А  ти  -  дій.
Тільки  бурі  дочекайся  -
Уже  океан.
Просто  ніколи  не  здавайся  -
Перешкоди  -
обман...

18.01.2015

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=552943
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 19.01.2015


Іди до цілі

Біжи,  крокуй,  іди  до  цілі!
Не  можеш  йти?  Тоді  повзи!
Якщо  повіриш  ти  у  власні  сили  -
Недосягнене  вдасться  досягти.

Ти  можеш  все!  Ти  -  це  стремління.
Не  повертайсь  назад,  а  просто  йди!
Не  падай  ні  за  що  ти  на  коліна,
А  краще  сили  в  со́бі  віднайди!

Переверни  весь  світ  -  ти  зможеш,
Збудуй  своє  майбутнє  сам,
Тут  створює  себе  окремо  -  кожен,
Не  можна  в  натовпі  себе  знайти,  затям.

13.09.14

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=552728
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 18.01.2015


Пам’ятаю тебе…

Пам’ятаю  тебе.
Ти  був  поруч  тоді.
А  зараз?
Пам’ятаєш  мене?
Посміхалась  тобі,
А  зараз...
Зараз  що?
Що  змінилось?
Чому  так?
Ну,  а  серце  моє
Огортає  тепер
Смуток...

14.09.14

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=552727
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 18.01.2015


Ідеалів не кохають

Не  хочу  бути  ні  для  кого  ідеалом.
Не  треба  зірок  з  неба  й  гучних  слів.
Ідеали…  Ідеалів  не  кохають.
І  не  для  цього  вони  створені.

Від  ідеалів  шаленіють.
Для  них  вклоняються,  пишуть  пісні,
Від  них  безповоротно  голову  втрачають…
Мені  ж  не  треба  цього  навіть  уві  сні.

Я  хочу  іншого.  Просто  тепла.
Одного  погляду  мені  достатньо.
Я  мрію,  щоби  розлучить  нас  не  змогла  імла.  
І  щоби  нам  з  тобою  було  завжди  літньо.

Хочу,  аби  ховав  мене  від  всього  світу,
Боявся  втратити,  немов  мале  дитя
Боїться  втратити  у  натовпі  мамину  руку.
І  йшов  зі  мною  до  кінця.

04.11.14

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=551881
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 15.01.2015


Забуду усе, забудусь уся…

Цікаво,  ти  згадуєш  ще
Усе,  що  тоді  було  поряд?
Ти,  мабуть,  забув  мене,
Чи,  може,  для  тебе  я  спогад?

Ах!  Та  якби  ж  ти  знав!..
Ні,  я  промовчу,  не  буду!
Я  обіцяла  собі  в  котрий  раз,
Що  про  тебе  забуду.

Забуду  усе,  забудусь  уся...
Не  можу!  Ти  чуєш,  н-е  м-о-ж-у!
Забути  тебе,  забути  усе,
Так,  ніби  серце  собі  заморожу.

Не  треба...  Не  буду!  Не  хочу!  
Скажи  мені,  як?  Як  у  тебе  усе  це  вдається?
Чи,  може...  я  не  права?
І  серце  все  ж  так  само  б’ється?..

08.01.15

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=551880
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.01.2015


Цінуємо тоді, коли втрачаєм…

Навіщо,  Боже,  так  карать  людей?
За  що?  Вони  ж  навіть  невинні...
Навіщо  мучити  дітей?
Заставивши  їх  рахувати  кожну  днину?

Навіщо  посилаєш  ти  на  них
Печаль  і  смуток,  сльози  й  горе?
Вони  ж  не  заслужили  їх...
Чому  ж  життя  таке  суворе?

На  жаль,  усе  це  -  не  казки  й  не  міф...
На  жаль,  все  це  -  наша  буденність.
А  ми...  Ми  забуваєм  про  людей  таких
Ховаючись  в  собі  і  у  щоденність.

Ми  прагнем  кращого  і  сидимо,
Втупивши  очі  у  екрани  й  монітори.
Ми  кожен  день  ось  так  от  "живемо",
А  хтось  кричить...  кричить  від  болі...

Та  ось  до  чого  я  веду,
Ні,  засуджувать  нікого  не  посмію...
На  жаль,  сама  порою  так  "живу",
Хоча  і  ніби  маю  і  мету,  і  мрію.

Хотіла  просто  я  сказати  цим,
Що  треба  цінувати  нам  усе,  що  маєм,
Усе  матеріальне:  гроші  і  котеджі  -  пил,  
Час  і  близьких  "цінуємо  тоді,  коли  втрачаєм".

Давайте  ж  цінувати  кожен  день,
Близьких  і  рідних,  подругу  і  друга...
І  посміхатися  в  такий  сірий  будень,
І  не  казати:  "в  всьому  винна  чорна  смуга!"

Молитись  буду,  люди,  я  за  вас,
Нехай  у  всіх  і  все  буде  впорядку.
Туга,  печаль  пройде  і  враз
Усі  страшні  хороби  зникнуть.

14.01.15

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=551608
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 14.01.2015


Одна хвилина - різні долі…

Одна  хвилина  -  різні  долі.
Одна  планета  -  різні  мови.
Різні  шляхи  і  різні  стилі.
Одне  над  головою  небо  синє.

І  різні  люди  є  на  світі.
Наповну  хоче  хтось  прожити.
Одні  -  планують,  інші  -  роблять,
У  когось  -  дім-робота,  дім-робота.

Хтось  -  беззмістовно  дні  проводить
А  хтось  -  все  іншим  людям  годить.
Одні  -  присвячують  себе  мистецтву.
Інші  -  ціле  життя  якомусь  підприємству.

Але  усі  ми  однієї  плоті  й  крові,
Права  й  обов'язки  ми  маєм  однакові.
Цінуйте  ж  ближнього  свого.
І  пам’ятайте,  суперечка  -  зло.

06.01.15

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=551607
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 14.01.2015


Переклад: "Учора ще дивився в очі…"

Оригінал:  М.Цветаева  "Вчера  ещё  в  глаза  глядел..."


Учора  ще  дивився  в  очі,
А  нині  -  коситься  убік.
Учора  солов’ї  співали  о  пів  ночі,
Сьогодні  ж  скрекотять  ворони  злі.

Дурна  я,  зате  ти  -  розумний,
Живий,  а  я  -  стою  безсила.
О  крик  жінок  усіх  часів  нестримний:
"Коханий,  що  тобі  зробила?"

І  сльози  їй  -  вода,  і  кров  -
Вода,  -  в  крові,  в  сльозах  умилася!
Не  матір,  мачуха  -  Любов:
Ви  не  чекайте  ні  суду,  ні  милості.

Відвозять  милих  кораблі,  
І  забирає  їх  дорога  біла...  
І  чути  стогін  по  землі:  
"Коханий,  що  тобі  зробила?"  

Учора  ще  -  в  ногах  лежав!  
Порівнював  з  китайською  державою!  
А  потім  ти  нічого  не  сказав,  -  
Враз  випало  життя  копійкою  іржавою!  

Дітовбивцею  я  на  суду  
Стою  -  немила  і  несміла.
І  в  пеклі  я  тобі  скажу:
"Коханий,  що  тобі  зробила?"

Спитаю  стіл,  спитаю  в  стін:
"За  що,  за  що  терплю  і  мучуся?"
"Відцілував  -  тепер  утік
В  обійми  іншої"  -  здригнуся...

Жити  привчив  мене  в  огні,
Сам  кинув  -  в  степ  заледенілий!
Ось  що,  коханий,  ти  зробив  мені?
Мій  милий,  що  я  тобі  зробила?

Все  бачу  –  не  переч  мені!
Я  знову  зряча  –  не  коханка!
Бо  де  Кохання  утікає  в  руки  злі,
Там  Смерть  підкрастись  може  легко.

Само  –  як  дерево  трясти!  -
І  в  термін  яблуко  падає  спіле
-  За  все,  за  все  пробач  мені,
Коханий  мій,  що  я  тобі  зробила!

07.09.14

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=532919
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.10.2014


Рідна мово моя солов’їна!

Рідна  мово  моя  солов’їна!

Рідна  мово  моя  солов’їна,
Незрівняної  в  світі  краси
Ти  чаруєш  мене.  Ти  –  єдина.
Не  існує  у  світі  таких,  як  ти.

Перше  слово  своє  –  «ненька»  
Згадую  я  й  посміхаюсь.
Як  би  я  не  була  далеко
Мово  рідна,  тобою  пишаюсь.

Ти  у  серці  живеш  в  народу,
Що  боровся  й  бореться  споконвіку
За  твоє  існування,  за  вроду,
За  музику  слів,  що  нагадують  ріку.

Словник  твій  безмежний,
Як  пісня,  що  ллється  від  хати  до  хати,
Бо  край,  де  родилась  ти  –  неосяжний:
Тут  ріки,  моря,  тут  Карпати.

Це  мова  Шевченка,  «Каменяра»,
«Дочки  Прометея»  й  «cонцепоклонника».
Я  рада  цьому,  горджуся  цим  я,  
Тепер  ми  несемо  мови  «вогник».

02.09.14

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=532917
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 27.10.2014


Усе не так, як було раніше…

Усе  не  так,  як  було  раніше.
Та  час  не  повернути.
І  не  про  нас  писали  поети  вірші,
Лише  тепер  вдалося  це  збагнути.

Це  не  про  нас  складали  романи.
Чуєш?!  Не  про  нас  знімали  фільми.
Вони  нам  в  очі  нагло  брехали,
А  ми  їм  наївно  вірили.

Не  з  нас  малювали  картини
І  не  для  нас  складали  мелодії,
Ти  знаєш,  ми  у  світі  пилини,
Ми  піщини  в  глибокому  морі.

Тебе  вітер  поніс  в  долину,
Я  блукаю  на  дні  океану.
Ти  шукаєш  глиб́и́ну  піщану,
Я  –  землю́  обітова́ну.

26.08.14

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=524517
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.09.2014


Переклад: "Я можу тебе чекати"

Оригінал:  Е.Асадов  "Я  могу  тебя  очень  ждать"

Я  можу  тебе  чекати,
Довго-довго  і  ревно-ревно
І  ночами  можу  не  спати
Рік  і  два,  все  життя,  напевно!

Хай  аркуші  календаря
Облетять,  як  зірки  з  неба,
Тільки  б  знати,  що  не  дарма,
Що  тобі  це  дійсно  треба.

Я  можу  за  тобою  йти
Крізь  нетрі  і  перелази,
Без  доріг  по  горах  брести,
Де  і  чорт  не  бував  ні  разу.

Все  пройду  без  допомоги,  сама,
Тривоги  здолать  буду  в  змозі,
Тільки  б  знати,  що  не  дарма,
Що  потім  не  зрадиш  в  дорозі.

Я  можу  за  тебе  віддати
Все,  що  є  у  мене  і  буде.
Я  можу  за  тебе  прийняти
Гіркоту  всіх  доль  усюди.

Буду  щастям  вважати  коли
Даруватиму  світ  щогодини.
Тільки  б  знати  що  хоч  інколи
Згадуєш  ти  ті  хвилини.

20.08.14

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=523919
рубрика: Поезія, Поетичні переклади
дата поступления 16.09.2014


"Забули хто ми є"

Люди  стали  «тваринами»,
Природа  –  чужою  для  них.
Вони  просто  являються  тінями.
«Особистість»  зникає  в  них  тихо.

Власне  его  цінніше  за  все,
І  не  мають  вони  сили  волі.
Втративши  все,  розуміють  лише:
«Ми  застрягли  навіки  в  полоні».

Всі  живуть  просто  ось  так:
День  за  днем  у  буденність  сховавшись,
І  життя  не  відчувають  на  смак
Перепон  біля  себе  злякавшись.

14.08.14

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=523917
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 16.09.2014


Зустріч

Ми  зустрінемось  ще  серед  марева  міста,
Випадково  –  на  перехресті  доріг.
Не  завадять  нам  дії  антагоніста*,  
Навіть,  якщо  це  просто  обставин  збіг.

Ми  побачимось,  знаю,  побачимось!
Просто  так,  ідучи,  на  світанку.
А  при  зустрічі  ми  обійматимемось,
Потонувши  в  легкому  серпанку.

Говоритимеш  ти  про  своє  життя,
Далі,  вирветься  фраза:  «мені  сумно  без  тебе».
А  я  мовчки  слухатиму  твоє  серцебиття.
Гляну  в  очі  твої  –  защемить  поміж  ребер.

Я  сидітиму  мовчки  ось  так,
Важко  буде  слово  докупи  зв’язати.
Говоритимеш  далі,  а  я  слухати  буду  такт
Твого  серця,  його  в  пам’яті  зберігати.

Я  чекатиму  зустріч  ось  цю  щодня.
День  і  ніч,  якщо  й  буду  навіть  безсила,
Адже  ти  говорив  мені:  «Знай,  це  не  брехня  –  
я  –  щогла  твої,  а  ти  для  мене  –  вітрила».

09.08.14

Антагоніст*  —  персонаж,  який  є  ворогом  головного  героя  чи  героїв,  і  поборювання  якого  відіграє  помітну,  або  й  провідну  роль  у  сюжеті  художнього  твору.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=523640
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.09.2014


Я думаю про тебе щохвилини…

Я  думаю  про  тебе  щохвилини,
Щодня  я  згадую  усі  твої  слова
І  нашу  першу  зустріч  щогодини,
І  танець  наш  під  пісню  "Лиш  вона".

Я  пам’ятаю,  погляд  твій  глибокий,
Твій  голос  ніжний,  наче  шепіт  трав
І  руки  теплі,  такі  сильні  й  добрі
Так,  ніби  ними  ти  все  світле  увібрав.

Я  пам’ятати  буду  все  це,  не  забуду,
Як  пам’ятає  в  посуху  жаданний  дощ  земля,
І  як  забуть  не  зможуть  політ  перший  люди.
Тільки  скажи  мені  -  все  це  не  дарма?

05.08.14

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=523638
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.09.2014


Хочу…

Хочу  пити  з  тобою  ромашковий  чай,  
Говорити  й  мовчати  про  все  на  світі,  
Ділити  радість  на  двох  й  тамувати  печаль,  
Приходити  в  сни,  дихати  в  такт  і  жити.  

Хочу  сонцем  весняним  стати  твоїм,  
Зігрівати  тебе  після  довгої  зими  
І  світити  постійно  замість  ліхтарів,  
Засвітити  яскраво  крізь  всі  небосхили.  

Хочу  мріяти  разом  з  тобою  і  день  і  ніч,  
Сісти  поруч  і  тихо  до  тебе  схилитись  
Бродити  по  ранішнім  вулицям  пліч-о-пліч  
А  потім  з  тобою  там  загубитись…

31.07.14

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=523236
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.09.2014


Подзвони мені…

Подзвони  мені  вранці  або  вночі,
Скажи,  що  сумуєш  за  мною.
Обійми  мене  міцно  там,  уві  сні,
Стань  моєю  стіною.

Скажи,  я  потрібна  тобі,
Наївна  така  і  дивна?
Чи  просто  не  розібравсь  в  собі?
Хоча  я  також  повинна.

Напиши  мені  пару  фраз,
Запитай  як  справи,  погода...
Я  відпишу  тобі  котрий  раз,
Що  розлучатися  було  шкода...

Як  хотілось  мені  тоді
Час  назад  перевести,
Дарувати  весь  світ  тобі
І  всі  хмари  від  тебе  відвести.

Не  потрібно  цього,  дарма,
Говорити  це  все  навіщо?
Те,  що  було  -  уже  нема(є),
На  столі  -  недописані  вірші...

14.07.14

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=523235
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.09.2014


Ніч

Ніч.  Тиша  пронизує  тіло.
Слухай  її  глибину.
Бачиш,  тіні  по  стінах?
Ніч  має  свою  таїну.

Ніч.  Ти  дивися  на  небо.
Бачиш,  мільярди  зірок?
Враз  у  тобі  народились
Мільйони  нових  думок.

Ніч.  Відчуваєш  запах  жасмину?
Чуєш,  аромат  споришу?
Потопаєш  у  них  на  хвилину,
Поринаєш  у  їх  дивину.

Ніч  -  це  коли  відчуваєш
Барви,  холод  й  тепло.
Ніч  -  це  коли  забуваєш
Про  постійну  буденність  та  зло..

14.07.14

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=523106
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 12.09.2014


Якось все дивно так…

Якось  все  дивно  так,
Розібратися  важко.
А  годинник  тік-так,  тік-так...
І  подумати  страшно.

Хто  є  я?  Хто  є  ти?
Різні  ми,  зовсім  різні.
Мимобіжні  ми  дві  прямі,
Стоїмо  на  чужому  місці.

Ну  а  може  це  все  брехня?
Скажи!  Не  існує  ніяких  бар’єрів.
А  є  просто  вони  і  ми,
І  напівзачинені  двері.

08.07.14

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=523102
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 12.09.2014