| Сторінки (1/69): | « | 1 | » |
Свіча горить – душа вогнем палає,
Рокам не стерти біль страшних часів…
І кожен українець пам’ятає
Закон про п’ять смертельних колосків.
Мільйони душ, загублених терором,
Цю землю залишили назавжди.
Вбивали їх кати голодомором –
Лише за те, що вільними були.
В страшенних муках люди помирали,
Здіймалася до неба їх душа…
Хто ще не вмер, того живцем ховали –
Така страшна прийшла до нас біда…
Рови тоді укрилися тілами,
Омилась кров’ю рідна нам земля,
А з неба гірко плакали сльозами
Ті, що померли, – не проживши й дня.
Не зможемо забути ми ніколи,
І викреслити з пам’яті роки –
Знущання, вбивства та голодомори
Червоної, нестерпної чуми!
© Олександр Кобиляков
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=855755
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 24.11.2019
Невже таку бажали ми Європу –
Де нищать наші цінності людські?
Де люди вірять бісу, а не Богу, –
Вподобавши тяжкі содом-гріхи…
Де правлять нами – корупціонери,
Де п’ятий рік – не визнана війна.
Де в злиднях ходять ті пенсіонери,
Що працювали все своє життя.
Не бачиш, чи не чуєш, Україно,
Як від свавілля стогне вже земля?
Невже дарма, рідненька Батьківщино,
За тебе гинуть воїни щодня?
Чому мовчиш, знедолений народе,
Де твоя́ гідність – хто її приспав?
Де віра в краще – прагнення свободи?
Чому ти проти зради не повстав?
Прокиньтеся! Благаю, люди добрі!
Що дітям ви дасте – яке життя?
Живемо ми – але не в тій Європі,
Де гідне та щасливе майбуття.
© Олександр Кобиляков
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=796364
рубрика: Поезія, Патріотичні вірші
дата поступления 20.06.2018
Вірші – рядками ляжуть на папір,
Вони розтоплять зачерствілі душі.
Я відчуваю ваш нестерпний біль,
І прошу, щоб не були ви байдужі!
Байдужість – робить з нації – рабів,
Руйнує нашу людяність та волю.
Це рай для окупантів та катів,
Що нищать українців та їх долю.
Є Ненька, і вона у нас одна,
Єдина в світі всім нам рідна мати.
Чому ж тоді байдужа нам вона,
Чи ми не здатні волю відстояти?
Чому на Богом даній нам землі
Керують чужоземці, олігархи,
А українці йдуть у холуї
На чужині нове життя шукати?
Терплячий та знедолений народ,
Прокинься, подивися – всі сміються…!
Щодня на сході гине патріот,
Ти все чекаєш – хмари розійдуться…
Скажи, де ще знайти такі слова,
Як пробудити зачерствілу душу?
В країні п'ятий рік іде війна,
Тим, хто забув – то нагадати мушу!
Єднайтеся, благаю – не мовчіть,
Бо в єдності є наша з вами сила!
Катів та окупантів проженіть,
Щоб панувала ненька-Україна!
© Олександр Кобиляков
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=792583
рубрика: Поезія, Патріотичні вірші
дата поступления 21.05.2018
Посивіла Україна
Від журби та болю...
Проклинає люба Ненька
Власну свою долю…
Почерствіли рідні діти –
Серцем і душею.
Розпинають Батьківщину –
Та майбутнє з нею.
Продали за гроші юди
Землю та Державу.
Не чекайте, люди добрі,
Ні волю, ні славу.
Не чекайте – повставайте,
І порвіть кайдани,
Бо панують вже над вами
Олігархів клани!
Українці, дорогенькі,
Ви ж нащадки Спаса!
Тож виконуйте, рідненькі,
«Заповіт» Тараса!
Не раби ж ви – Божі діти
Козацького роду!
А немає – і не буде
Роду переводу!
І тоді – відступить ворог,
Земленька зрадіє,
Бо лише про це – роками –
Україна мріє.
Мріє Ненька, щоби діти
Матір поважали,
І щоб люди – патріота
Гетьманом обрали!
© Олександр Кобиляков
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=781309
рубрика: Поезія, Патріотичні вірші
дата поступления 10.03.2018
Дожилися ми, Тарасе,
Мабуть, вже до краю...
Гірше ворога – байдужість
Неньку розпинає…
Нищать юди землю рідну,
Мову та культуру,
А народ – мовчить, чекає
Та гадає думу…
Що ж то коїться у світі,
Рідний мій Кобзарю?
Як же Неньці подолати
Цю ворожу зграю?
Як дивитись в очі дітям,
Що розповідати..?
Що нездатні українці
Волю відстояти?
Про яку ж тоді-то славу
Мова та ведеться?
Якщо рідна Батьківщина
На частини рветься?
Незалежність Україна
Кров'ю здобувала!
Щоб над нами, українці,
Нечисть панувала?
Прокидайтеся, рідненькі,
Так не можна жити!
І байдужістю людською
Матінку ганьбити!
Повставайте, люди добрі,
Здобувайте волю!
Та виборюйте найкращу
Для Країни долю!
© Олександр Кобиляков
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=774140
рубрика: Поезія, Патріотичні вірші
дата поступления 30.01.2018
Нема правди в Україні –
Тож немає й волі.
Як у темній домовині,
Люди у полоні.
Терплять зраду та знущання,
І брехню з каналів,
Сльози, голод та страждання –
Від катів та кланів.
Так триває рік за роком
Геноцид країни.
Тягне Рада крок за кроком
Неньку до могили.
А народ – мовчить, чекає:
«З’явиться месія!
І нехай нас захищає
Від цього свавілля!».
Тільки ворог, дорогенькі,
Зовсім не чекає.
Він вбиває вас, рідненькі,
Неньку розпинає.
Від байдужості людської
Гине Батьківщина.
Гинуть воїни-Герої –
Плаче Україна.
І панують вже над нами
Смерть, брехня та зрада,
Бо злилася з москалями
«Незалежна» влада.
Ось так, любі українці,
Здобули ми волю…,
Що кати у нашій хаті
Нищать нашу долю!
© Олександр Кобиляков
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=761234
рубрика: Поезія, Патріотичні вірші
дата поступления 19.11.2017
Чому ж правду, дорогенькі,
Так «пани» не люблять –
Брешуть нам нахабно в очі,
І народ наш гублять?
Обкрадають українців
З вигуками – «Слава..!»,
Бо для клятих можновладців
Ми – не є Держава.
– Стерпить люд усі страждання, –
Кажуть про нас всюди.
– Голод, зраду та знущання, –
Ось такі ми, люди...
Не живе, і ще не вмерла
Наша Батьківщина.
Де ж, скажи мені, та Слава,
Славна Україна?
Рідним дітям – не потрібна
Ні земля, ні мати.
Гірко плаче, як дівчина,
Ненька біля хати.
Плачуть люди над бідою…
Що ж ми наробили?
Доборолися до краю,
І Майдан зганьбили.
Тут не плакати потрібно,
А катів знімати!
Незалежність, Україно,
Треба здобувати!
© Олександр Кобиляков
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=757351
рубрика: Поезія, Патріотичні вірші
дата поступления 27.10.2017
Все розпочнеться з чистого листа –
До влади прийдуть справжні патріоти!
І скінчиться невизнана війна,
Яка світ поділила: «за і проти»...
Це станеться – коли побачиш ти,
Що більше так не можна далі жити,
Бо нашу Неньку знищують кати –
Продажні та невдячні власні діти.
Повіє вітер хвилями Дніпра
Незламний дух славетного народу,
Та з віршами пророка-Кобзаря
Повстануть люди за свою свободу!
Зрадіє Богом дана нам земля!
Розквітне наша люба Батьківщина!
Як попіл, згинуть ворог та журба!
Ще запанує рідна Україна!
І напишу я, з чистого листа –
Коли настане спокій в Україні:
«Вітаю, Ненько, ти – перемогла!
Немає більше нечисті в країні!»
© Олександр Кобиляков
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=748293
рубрика: Поезія, Патріотичні вірші
дата поступления 29.08.2017
Мій синку, ти загинув за Вкраїну,
За рідну Неньку та за свій народ.
Більш за життя, любив ти Батьківщину.
Ти мій Герой, ти справжній Патріот.
Ти воював за те, щоб краще жити,
Щоб інших не торкнулася війна…
Тепер несуть до тебе люди квіти,
І раною болить моя душа…
Олександр Кобиляков
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=739762
рубрика: Поезія, Воєнна лірика
дата поступления 28.06.2017
Світ знов перевернувся догори –
Людська байдужість розпинає Неньку.
Нам брешуть ті, яких обрали ми,
Щоб захищати Матінку рідненьку.
Нас нищать окупанти та кати,
Останнє забирає клята влада...
Скажіть мені, а що чекали ми,
Змінивши крадія на казнокрада..?
Навіщо нам потрібен був Майдан,
Якщо до Ради знов не тих обрали?
Повірили брехливим тим словам,
Що ніби нас в Європі десь чекали.
Втомилася ріднесенька земля
Від геноциду, зради та знущання.
Болить за Неньку-Матінку душа,
За долю нашу та людські страждання.
Невже не здатні разом з вами ми
Навести лад у нашій же Країні?
Чому керують Ненькою жиди,
А ми живемо, наче у руїні?
Як жебраки, на рідній нам землі
У холуях ми ходимо постійно.
Чи може українці – це раби,
Які не здатні жити самостійно?
Прокинься, рідна Матінко моя!
Вставайте, українці, досить спати!
Важка на нас чекає боротьба,
Але катам народ наш не зламати!
Олександр Кобиляков
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=739458
рубрика: Поезія, Патріотичні вірші
дата поступления 26.06.2017
Доборолись українці,
Дотерпілась Ненька…
Гірко плаче над бідою
Матінка рідненька.
Що ж то коїться у світі,
Що життя немає..?
За що ж, люди дорогенькі,
Наш народ страждає?
На Майдані за свободу
Та за честь стояли.
Чому ж ми тоді до Ради,
Знов не тих обрали?
З крадіїв – князів зробили,
Надали їм владу,
А вони нам – ніж у спину,
Батьківщини зраду.
Подивіться – всі сміються!
Що такі терплячі...
Чому, любі українці,
Ми такі незрячі..?
Поки єдності не має
Українська хата,
Нашу землю розпинає
Проросійська «вата».
Об’єднайтеся, благаю!
Захистіть Країну!
Не робіть із України
Попіл та руїну!
Олександр Кобиляков
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=735639
рубрика: Поезія, Патріотичні вірші
дата поступления 30.05.2017
Пам’ятайте, люди добрі,
«Заповіт» Тараса.
Пам’ятайте та сумуйте
За нащадком Спаса.
І кайдани ті ворожі,
З себе позривайте!
Проти нечисті та зради,
Духом повставайте!
Кров’ю ворогів Країни
Земленьку залляйте!
Схід і Захід України
Разом об’єднайте!
В єдності – єдина наша
Українська сила,
Та і, звісно, всім нам рідна
Мова солов’їна.
Над Дніпром, де спить Тарас наш,
Помоліться Богу.
За нащадків та за долю,
Та й за Перемогу.
Щоб побачили, почули
В світі всі Держави,
Як за Неньку-Україну
Козаки повстали!
Плачте, люди, за Тарасом,
Плачте та шануйте!
Тихим словом поминайте –
Земленьку рятуйте!
Олександр Кобиляков
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=732140
рубрика: Поезія, Патріотичні вірші
дата поступления 06.05.2017
Плаче рідна Україна,
Та ніхто не чує.
Плаче, наче та дитина,
Яку пан мордує.
Як верба понад водою,
Голову схилила.
Сльози ллються над бідою –
Посивіла мила.
Чому ж, люди, ви забули,
Тих, що воювали,
Хто за рідну Батьківщину
Власну кров пролляли?..
Небо стогне, вітер виє,
А ніхто не чує,
Як над рідними степами
Ворог вже лютує.
Побраталися з жидами
Можновладці кляті.
Тож навіщо вас обрали,
Крадії прокляті!?
В чому ж винна перед вами
Україна-Мати?
Хто дав право вам, іуди,
Землі продавати?
Зажурилася Країна,
А вони не бачать,
Лише воїни загиблі
Десь у небі плачуть...
Україно, Україно,
Матінко рідненька!
Скільки ж будеш ще терпіти,
Люба наша Ненько?
Олександр Кобиляков
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=724869
рубрика: Поезія, Патріотичні вірші
дата поступления 21.03.2017
За свободу в Україні
Людоньки повстали,
А продажні депутати
Люд той зацькували.
Чорним вороном кружляють,
Неньку обкрадають,
І за наші ж з вами гроші,
Свій народ вбивають.
Поглумилися над нами
Можновладці кляті.
Почуваються богами,
Крадії прокляті.
Люди, рідні, дорогенькі,
За що ж ми стояли?
Щоб на нашій Батьківщині
Нас же катували?
Знайте – нам добра не буде,
Доки влада клята.
Поки замість українців
В кабінетах «вата».
Українці, не сваріться,
Краще схаменіться!
За нащадків та за долю
Разом помоліться!
Раду дайте, як нам жити,
Щоби не тужити.
Що з майбутнім України
Далі нам робити?
Об’єднайтесь, небайдужі,
У потужну силу!
Бо інакше Україна
Ляже у могилу.
Олександр Кобиляков
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=718006
рубрика: Поезія, Патріотичні вірші
дата поступления 13.02.2017
Крізь біль і втрати ми до мрії йшли,
Терпіли голод, холод та знущання,
Незламними та вільними були,
І очі закривали на страждання.
Наслухавшись казок та балачок,
Які співала нам шалена влада,
Заснув, як камінь, втомлений народ,
Хоча і бачив, що у владі – зрада.
Прийшов наш час піднятися з колін,
Прокинься, Україно, досить спати!
Зродились ми із попелу руїн,
Для того, щоб Країну захищати!
Повстали вільні воїни УПА,
Проти свавілля, нечисті та зради.
Розпочалася визвольна війна,
Очищення від зрадників та «вати».
Ми воїни, ми на своїй землі,
І ми не з тих, хто звикли відступати!
Ми українці, сильні та міцні,
І здатні рідну землю відстояти!
Олександр Кобиляков
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=714476
рубрика: Поезія, Патріотичні вірші
дата поступления 25.01.2017
Байдужість, люди, це найвища зрада!
Від нас цього й чекають вороги.
Я знаю те, чому байдужа влада.
Але скажіть, чому ж байдужі ми?
Олександр Кобиляков
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=708520
рубрика: Поезія, Патріотичні вірші
дата поступления 25.12.2016
Покращення іуди обіцяли,
Шлях до Європи та людське життя.
Нахабно в очі людям всім брехали,
Що з ними буде краще майбуття.
Казали, Україна – переможе,
Здолає крадіїв та ворогів,
Якщо потрібно – Захід допоможе,
І знищить окупантів та катів.
Повірила ріднесенька Країна
У ті солодкі та пусті слова.
Повстала проти зради Батьківщина,
І почалася справжня боротьба!
Війна, розруха, голод та знущання,
Народу тюрми – влада ворогам.
За що ж нам, люди, нелюдські страждання?
За те, що ми повірили катам.
Чому до влади крадіїв обрали?
До матінки байдужими були?
Чому забули тих, що помирали
За Незалежність, що ми здобули?
Олександр Кобиляков
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=707366
рубрика: Поезія, Патріотичні вірші
дата поступления 19.12.2016
Душа болить за долю України,
За втомлений, знедолений народ,
І серце плаче майже щогодини,
Бо знов на Сході гине патріот.
Біда прийшла з усіх боків – єдина,
Війна та зрада злилися водно.
Роздерта на шматки моя Країно,
Чому ж ти терпиш бісове кубло?
Прокинься, Україно, досить спати!
Попереду в нас довга боротьба.
Ворожій силі волю не здолати!
Закінчиться безглузда ця війна.
За зраду та знущання над народом,
За геноцид, прокляті крадії,
За все відповісте ви перед Богом,
Бо українці вам – не холуї.
Благаю, рідна Ненько, об’єднайся,
Звільнися, моя мила, від катів.
Своєї долі, прошу, не цурайся,
Тоді здолаєш клятих ворогів.
Олександр Кобиляков
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=704832
рубрика: Поезія, Патріотичні вірші
дата поступления 05.12.2016
Прокидайтесь, дорогенькі, повставайте, люди,
Бо без єдності Держави горе всім нам буде!
Хто ж майбутнє наше з вами буде захищати
Та заможну Україну рідну будувати?
Ну, а дітям що робити з клятими «князями»?
Як їм далі в світі жити з цими «хазяями»?
Хто рідненьких приголубить, хто ж їх нагодує,
Якщо зграя мародерів Ненькою керує?
Україно, Україно, подивись на себе,
Ворог землю розпинає і сміється з тебе.
Людям – голод та жебрацтво, а собі – багатство,
Ось до чого довело нас це шалене братство.
Так, як вірус, по Країні нечисть розповзлася,
Так від власного народу влада відреклася.
Всім, чим хоче, володіє, ходить та й радіє,
А знедолений народ наш про хліб з сіллю мріє.
Об’єднайся, Україно, від Карпат до Дону,
Щоби бігли вороженьки до свого кордону.
Лише в єдності єдина наша з вами сила!
Об’єднайся, моя мила, вільна Україно!
Олександр Кобиляков
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=700325
рубрика: Поезія, Патріотичні вірші
дата поступления 13.11.2016
Розкажіть нам, депутати,
Як же далі жити?
Що з майбутнім України
Будемо робити?
Ми ж вас в Раду обирали,
Владу довіряли,
А ви Неньку-Україну
Рідну розіп’яли.
Все що мали – розікрали
І народ зганьбили…
Подивіться, можновладці,
Що ви наробили…
Бідні люди в Україні
Ходять жебраками,
Ну, а ви ж, за наші гроші,
Ситими князями.
Совість є в вас чи немає?
Честь людська чи гідність?
Що душа панів ще має?
Невже тільки підлість?
Оберніться, схаменіться!
Прірва під ногами,
У яку летить Країна
З горе-хазяями!..
Не пробачить вам народ мій
Батьківщини зраду.
Проклинають українці
Вашу кляту владу.
В пеклі будете горіти
За такі знущання,
За байдужість до Країни
І людські страждання!
Олександр Кобиляков
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=696512
рубрика: Поезія, Патріотичні вірші
дата поступления 24.10.2016
Україно, моя мила, подивись на себе,
Нищать нашу Незалежність на очах у тебе…
Землю рідну роздирають, люд за дурнів мають,
Патріотів та Героїв на війні вбивають…
Олігархів та бандитів захищає Рада,
Ось така в нашій Країні «незалежна» влада…
Поглянь, люба Україно, що ми наробили,
Ми ж байдужістю людською матінку зганьбили…
Все ніяк собі, рідненькі, не дамо ми раду,
Хто в Європу, хто в Росію, хто в нечисту владу.
Невже добре, дорогенькі, там, де нас немає,
Може, краще цінувати те, що Ненька має?
Україна – незалежна… А скажіть, від кого?
Від бандитів, олігархів, чи життя людського?
Досить, любі, вже казати: «моя хата скраю»,
Хто так каже, той ні хати, ні життя немає…
Українці, так не можна далі в світі жити,
Та на рідній Батьківщині в холуях ходити!
Захищайте Незалежність, бо це Божа воля,
І тоді ще посміхнеться вам найкраща доля!
Олександр Кобиляков
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=689961
рубрика: Поезія, Патріотичні вірші
дата поступления 21.09.2016
Горе, мила моя Ненько,
Ходить по Країні…
Душу нищить незалежну,
У моїй родині.
Продає за гроші матір,
«Українська» влада…
Роздирає Батьківщину,
Проросійська «вата».
За нащадків помолився,
В холуї подався…
Закордоном краще жити,
Бідний зарікався…
Що ж ми, дітям, дорогенькі,
Будемо казати?
Про незламну Україну,
Пісеньки співати?
Прокидайтеся, рідненькі,
Ворог біля хати!
Не давайте московитам,
Клятим панувати!
Не мовчіть, не спіть, боріться,
Землю захищайте
І собі найкращу владу,
Швидше обирайте!
Олександр Кобиляков
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=686441
рубрика: Поезія, Патріотичні вірші
дата поступления 29.08.2016
Стає нам важче жити з кожним днем,
Сплять українці, ходять холуями
І небо плаче проливним дощем
За мужніми загиблими синами.
Байдужість стала нормою життя,
В зруйнованій бандитами Країні...
Яке ж тут може бути майбуття,
Коли біда панує в Україні…?
Хтось у окопах гине на війні,
За рідну Незалежну Батьківщину.
Хтось заробляє кошти на біді,
Та обкрадає нашу Україну.
Комусь Росія – це найліпший брат
І байдуже, що він людей вбиває...
Для мене ж ворог і кремлівський кат,
Який любиму Неньку розпинає.
Скажи мені, а що ти обереш:
Довічне рабство чи щасливу долю?
Невже не в Україні ти живеш,
Чому мовчиш, не захищаєш волю?
Олександр Кобиляков
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=685607
рубрика: Поезія, Патріотичні вірші
дата поступления 24.08.2016
Ну що, українці, як будемо жити…?
З ганьбою у рабстві на рідній землі?
Пробачте – не можу ніяк зрозуміти,
Як можна терпіти знущання такі…?
Байдужими бути до долі Держави,
До рідної Неньки, що в стані війни.
Майбутнє нащадків, вам вже не цікаве?
Чи може забули, що ми здобули…?
Чи звикли до того, що «хата є скраю»
І жити нам добре, влаштовує все…?
Чому гинуть люди у рідному краю?
Солдатів вбивають, а ви, мовчите!
По тюрмах – вчорашні Герої Майдану,
В котлах патріоти, у владі ж кати.
Невже ми з тобою за те воювали,
Щоб зрадники бісові краще жили?
Оговтайтесь, доки ще є не запізно,
Рятуйте Країну, вона, в нас одна!
Єдина, соборна і вільна Країна,
Невже не потрібна вам зовсім вона…?
Олександр Кобиляков
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=680891
рубрика: Поезія, Патріотичні вірші
дата поступления 30.07.2016
Поки щирі українці землю захищають,
Кляті зрадники Майдану Неньку розпинають.
Обкрадають та й радіють – грошей більше стало,
У крові по лікті руки, а їм все замало…
Жебраками нас зробили, плаче рідна мати:
«Як же далі, синку, жити, діток годувати?»
Що ж ми, любі українці, з вами наробили?
Нечисть привели до влади, кров’ю напоїли…
«Де ж та Слава Україні?» – каже рідний тато,
Коли від життя такого плаче кожна хата…
Так не можна далі жити, треба щось міняти,
Бо збіднілим українцям нічим панувати.
Вже не віримо нікому! Що зробила Рада?
Це не влада, дорогенькі, а тотальна зрада!
Геноцид свого народу крадії зробили,
Кров’ю нашою, людською, землю окропили.
Не мовчи, моя Вкраїно, повставайте, люди!
Гірше, ніж живемо зараз, мабуть вже не буде...
Не потрібно пробачати зрадникам знущання,
Захищайте Україну рідну від страждання!
Олександр Кобиляков
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=672764
рубрика: Поезія, Патріотичні вірші
дата поступления 16.06.2016
Ми не маємо права на зраду,
Не забути нам те, що було...,
Здобували собі кращу владу,
А обрали зміїне кубло…
На Майдані за честь воювали,
Спілкувались зі смертю на ти,
Землю рідну свою захищали,
Від проклятої людом чуми.
За Святу, Незалежну Країну,
В бій нерівний Герої пішли,
Щоб не гнули сини наші спину,
Перед «братом», що прагне війни.
Нам ніколи, не стати братами,
Бо для мене, це є окупант.
Хоче клятий імперської слави,
Сатани та розрухи гарант.
Досить вже, натерпілися зради,
Не пробачимо те, що було!
Оберемо найкращих до влади,
Батьківщину в полон не дамо!
Олександр Кобиляков
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=663247
рубрика: Поезія, Патріотичні вірші
дата поступления 01.05.2016
Байдужість вбиває в тобі українця,
Майбутнє нащадків та гідне життя.
Катам України це тільки й потрібно,
Щоб втратив надію на власне буття.
Майдан…, та ви що? Жити стало ще гірше!
Війна…? Та далеко ж від мене вона.
Оговтайтесь, люди, прокинься, Вкраїно!
Невже не потрібна нам наша земля?
Я знаю, як важко боротись з ордою,
Але українці – незламний народ!
Ми Нація честі, бо вільні душею,
Не спи, дорогий, любий мій патріот.
Борись за квітучу, Святу Батьківщину
Та земленьку ту, що дарує вона,
За рідненьку мову свою солов’їну
І те, що Країна твоя здобула.
Де є в нас надія, там буде і воля,
Де є патріот – нескоримий наш дух.
Боротися треба – така наша доля –
Якщо хочеш жити ти далі без мук!
Олександр Кобиляков
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=655898
рубрика: Поезія, Патріотичні вірші
дата поступления 30.03.2016
Забудь про все, я Господом молю
И ухожу, но дверь не закрывая,
Лишь об одном, тихонечко прошу,
Не плачь, не надо, милая, родная.
Прости за то, что не всегда как ты,
Скрывал свои я, чувства между нами,
Прости меня, что искренне любил
И верил в счастье грустными ночами.
Не знаю я, кто прав, кто виноват,
Мудрец сказал, что прав тот, кто не спорит.
Ушел солдат, а в памяти лишь взгляд,
О той любви, что ни гроша не стоит.
Идет война, жестокая война,
На Украину – русский нападает,
Девчонка та, что скромною была,
Уже с другим – любви рассвет встречает.
Воюет он, она его не ждет,
По дискотекам с парнем «зажигает»,
Но может быть – однажды и поймет…,
Когда любовь – навеки потеряет.
Поверь, солдат, любовь еще придет,
Для тех ребят, кто сон наш охраняет.
Вернись живым, тебя, другая ждет
И от былой любви, как ты, страдает.
Александр Кобыляков
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=646305
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 23.02.2016
Боже, милий, збережи народ,
Захисти від смерті Батьківщину,
Просить тебе кожен патріот,
Бо душа болить за Україну.
Молиться і мати, і сестра,
За життя захисника-солдата,
Щоби закінчилася війна,
Господа благає, кожна хата.
Україна, як і Ти – одна,
Не дай клятим знищити Країну.
Завжди Незалежною була,
Доки не встромили ніж у спину.
Нас вбивають, нищать, вороги
Ті, кого колись вважали братом,
А насправді, це нам не брати,
Українця, називають – катом.
Святий Боже, прошу, не мовчи
І помилуй нашу Батьківщину!
Україну рідну збережи,
Захисти, немов свою дитину!
Олександр Кобиляков
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=643900
рубрика: Поезія, Патріотичні вірші
дата поступления 14.02.2016
Не спи моя рідна Країна,
Прокинься, благаю – народ.
Невже тобі байдуже стало,
За що в бій пішов патріот.
Нас нищать, як Націю честі,
Вбивають, а ми мовчимо…
Чому, поясніть – українці,
Забули ми все, що було…?
Майдан, революція, гідність,
А потім…, поразка, ганьба.
Катам, Україна у власність,
Народу ж, війна та тюрма.
Як можна терпіти свавілля,
Та жити так далі, скажіть?
Поки ми, ще Нація вільна,
Майбутнє своє захистіть!
Прокинься, благаю – Вкраїно,
Не спи, моя рідна земля!
Для мене, ти завжди, Єдина,
Неначе Святе немовля.
Олександр Кобиляков
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=642411
рубрика: Поезія, Патріотичні вірші
дата поступления 09.02.2016
Біда прийшла, Донбас «вогнем» палає,
Неначе в пекло сунеться земля...
Країна моя рідна потерпає
Від окупантів клятого «царя».
Як вийшло так, що брат пішов на брата,
Заради проросійської чуми?
Якого треба вам – «донецька вата»,
Що зрадили Країну, де жили?
Чого не вистачало в Україні,
Яке ж тут може бути «де не ер»?
Хто, щось в житті, хоч трохи розуміє,
Тим не потрібні ваші «ел ен ер».
Скажіть, навіщо нищите Країну,
Вже зовсім не потрібна вам вона?
Встромили ніж ви матінці у спину,
Яка з дитинства, вашою була.
Благаю, Богом прошу – схаменіться,
Нам не потрібна клята ця війна,
Та в брата не стріляйте, зупиніться,
Адже Країна є у нас, одна!
Олександр Кобиляков
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=639361
рубрика: Поезія, Воєнна лірика
дата поступления 28.01.2016
Мы ценим лишь тогда, когда теряем...
Поверив сладкой и нелепой лжи,
Любовь к себе порой не замечаем,
Но ждем от тех, кому мы не нужны…
Александр Кобыляков
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=632116
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 28.12.2015
Державу нищать кляті вороги,
Продажні українці та жиди…
Чому мовчить український народ,
Чи кожен лише в хаті патріот?
Кати прийшли до влади на крові,
А патріоти наші у тюрмі.
Не можна далі жити так – не спіть!
Єднайтеся і Неньку захистіть!
Невже в нас Батьківщина, не одна,
Чому ж байдужа стала вам вона?
Прокиньтеся, благаю, бо вже ми,
Раби на Богом даній нам землі.
Поки ще в нас живий козацький дух
І не загинув добровольчий рух,
Піднятися Країні – поможіть!
Нечисту силу геть всю проженіть.
Ми Нація, а не лише народ,
Повстане той, хто справжній патріот.
Здолає Україна ворогів,
Бо має вона жити, без катів.
Олександр Кобиляков
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=631186
рубрика: Поезія, Патріотичні вірші
дата поступления 24.12.2015
Зажурилася Країна, небо вже над нами,
Плаче наче та дівчина, гіркими сльозами.
Що ж ми люди дорогенькі нищимо Країну?
Панували, будували, а знайшли руїну.
У вогні Донбас палає…, Крим – і той забрали!
Україну нашу рідну, всю окупували.
Скільки ж можна дозволяти Неньку розпинати,
Ми, що в тирі, українці, щоби не стріляти?
Де ж та гідність дорогенькі, де козацька воля?
Так ніколи не всміхнеться нам щаслива доля.
Обирали та обрали…, брехунів до влади,
Ще не бачили ніколи ми, такої зради.
На війну не йдуть та діток своїх не пускають,
Нехай щирі українці краще загибають.
Були б в «пеклі» їхні діти, вже б війна скінчилась
І Країна наша рідна може б не журилась.
Так не можна далі жити, треба щось міняти,
Бо ще трохи і вже нічим буде панувати.
Любі мої українці: «Прокидайтесь швидко,
Адже з цими «хазяями», жити дуже гірко».
Олександр Кобиляков
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=624304
рубрика: Поезія, Патріотичні вірші
дата поступления 27.11.2015
Тримайтеся рідненькі до кінця,
До світлої, святої Перемоги!
Нестерпний біль, «горять» наші серця –
Країна потребує допомоги!
Від клятої, російської «чуми»,
Хворіє моя люба Батьківщина.
Єднайтесь люди, Боже, поможи,
Поки, ще вільна наша Україна.
За рідну Неньку та за свій народ,
Герої найцінніше віддавали.
Як справжній, український патріот,
Своїм життям вони ризикували.
На вільній, Богом даній нам землі,
Ми не дамо нікому панувати!
Повстанемо ріднесенькі усі
І будемо Країну захищати!
Впаде бандитський, проклятий режим,
Який катує рідну Батьківщину,
Згорить кацапська нечисть разом з ним,
Відстоїмо ми нашу Україну!
Олександр Кобиляков
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=624084
рубрика: Поезія, Воєнна лірика
дата поступления 26.11.2015
З нами правда, дорогенькі і щаслива доля,
Нескорима України ні слава, ні воля!
Повставайте, козаченьки, землю захищати,
Та катів усіх до біса з неї проганяти.
Поки ще жива Країна, прокидайтесь люди,
Нам не можна це свавілля взяти та й забути.
Відбудуймо Україну до самого Дону,
Будуть бігти вороженьки до свого кордону.
Натерпілися ми, досить нами потикати,
Крадіям, панам-бандитам, землі віддавати.
Буде Гетьманом Країни, той, хто любить Неньку –
Захищає та цінує, береже, рідненьку.
Буде Гетьманом Країни, той, хто любить Неньку –
Захищає та цінує – збереже, рідненьку.
Олександр Кобиляков
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=617117
рубрика: Поезія,
дата поступления 30.10.2015
Дожилися українці, бідні вже до того,
Що не має їм ні щастя, ні життя людського.
Дочекалися рідненькі, ходять холуями,
А жиди із москалями – майже хазяями.
Крадії, пани, бандити, земленьку забрали,
Україну нашу рідну всю опанували.
Роздирають любу Неньку – це ж не їхня мати –
На чужій землі, прокляті, марять панувати.
Де ж та правда, дорогенькі, де щаслива доля?
Ще не вмерла в Україні ні слава, ні воля!
Повставайте, козаченьки, землю захищати,
Та катів усіх до біса з неї проганяти.
Поки ще жива Країна, прокидайтесь люди,
Бо не можна це свавілля взяти та й забути.
Відбудуймо Україну до самого Дону,
Будуть бігти вороженьки до свого кордону.
Натерпілися ми, досить нами потикати,
Та московським цим потворам землі віддавати.
Буде Гетьманом Країни, той, хто любить Неньку,
Хто її із цього «бруду» витягне, рідненьку.
Олександр Кобиляков
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=616471
рубрика: Поезія, Патріотичні вірші
дата поступления 27.10.2015
Земля – єдине, що в нас є,
Вставайте Неньку захищати!
В обличчя ворог нам плює
І в рабство хоче всіх віддати.
Дніпро продати та лани,
Степи, ліси, моря та гори,
Бо не потрібні їм вони,
Цікавлять їх лише побори.
Неначе злі, голодні пси,
Катують рідну Батьківщину,
Тож прошу, брате: не мовчи!
Орда напала на Країну…
Хто ж, як не ми? Ніхто, крім нас,
Не буде захищати волю!
Ніхто не встане замість нас,
За кращу України долю.
Не спи, ріднесенька земля,
Прокинься, люба Батьківщино,
Та захисти своє життя,
Свята, незламна Україно!
Олександр Кобиляков
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=614432
рубрика: Поезія, Патріотичні вірші
дата поступления 19.10.2015
На вибори ідіть свідомо,
Не продавайте голоси,
Не роздирайте рідну Неньку,
Немов Росії вірні пси.
«За гречку» теж не голосуйте –
Невже врятує світ вона?
Країну рідну не катуйте,
Адже Держава в нас одна!
Не продавайтеся за гроші –
Покриті брудом папірці,
Бо треба буде перед Богом,
Відповісти за вчинки ці.
Своїх нащадків пошкодуйте,
Що в злиднях будуть через вас.
Дітей від рабства порятуйте,
Хай буде щастя їм від нас.
Неначе заповідь – згадайте:
Нам жити з тим, що обереш.
Відповідальність пам'ятайте:
Як голосуєш – так живеш!
Олександр Кобиляков
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=611559
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 06.10.2015
Країна потребує змін
І нам немає що чекати,
Бо від свавілля цих «тварин»,
Невдовзі згине рідна Мати.
Від геноциду та війни
Душа тремтить, тьмяніють очі.
Скажи, Господь, чи ми дурні,
Що віримо в байки співочі?
Вже нищать добровольчий рух
І землю нашу теж забрали,
А ти сидиш… Тож де твій дух,
Чекаєш щоби все продали?
Вставай, борися, не мовчи,
Це ж наша рідна Батьківщина.
Воюй за неї та кричи,
Що буде вільна Україна!
Благаю всіх: допоможіть,
Моліться за Країну Богу.
Катів кремлівських проженіть,
Та вірте в світлу перемогу.
Олександр Кобиляков
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=611062
рубрика: Поезія, Патріотичні вірші
дата поступления 03.10.2015
Я пишаюся – Батьківщиною,
Рідним краєм квітучим своїм!
Незалежною – Україною,
Та безстрашним народом моїм!
Нескоримим і вільним поглядом,
Патріотів, поетів, митців,
Що під вигуки: «Слава!» із прапором,
Боронили наш дім від катів.
Вічна пам'ять всім тим, хто загинули,
У ворожих, гнилих таборах,
Та від кулі шаленої згинули,
У широких, безмежних степах.
Слава Неньці Великої нації,
Що зростила Героїв своїх,
Бо без них би війська федерації
Катували би діток твоїх.
Я пишаюся – патріотами,
Та відвагою мужніх синів,
Українськими батальйонами,
Що боронять нас від ворогів.
Олександр Кобиляков
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=609870
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 28.09.2015
Ой дівчатка молоденькі,
Що ж за цінності такі?
Душу свою продаєте,
За прокляті копійки.
Від них щастя вам не буде,
Пожартує - та піде.
Не закохуйтеся в гроші,
Бо душа за них гниє!
Хто сказав, що є в них щастя,
У цих клятих папірцях?
Хто по справжньому кохає -
Байдуже, що в гаманцях.
Гідний, той, хто заробляє,
Хто в Держави не краде.
Той, хто Неньку захищає,
І хто патріотом є.
Не закохуйтеся в гроші,
Та у «товстих» гаманців!
Любіть краще Батьківщину,
І кохайте козаків!
Олександр Кобиляков
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=609637
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.09.2015
Не всем дано понять мои стихи,
Тут споры могут длиться - бесконечно.
Но те слова, что пишешь от души,
Останутся в поэзии - навечно.
Александр Кобыляков
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=608938
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 24.09.2015
За мить мою душу змінила,
Кривава, безглузда війна.
На земленьку рідну напала,
Проклята, російська «чума».
Немов божевільна тварина,
Московія вдерлася в дім.
Та кісткою в горлі застрягла,
«Донецька республіка» їм.
Кричать: «ми прийшли захищати,
На сході російських братів»!
Насправді – прийшли катувати,
Кремлівських своїх холуїв.
Не страшний так зовнішній ворог,
Як зрадник, що Неньку здає.
За гроші російські, цей мотлох,
Державу свою продає.
Народ України єдиний,
Хто може здолати катів.
А дух козаків наших - сильний,
Щоб знищити всіх ворогів!
Олександр Кобиляков
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=604229
рубрика: Поезія, Воєнна лірика
дата поступления 04.09.2015
Незалежна моя Батьківщина,
Я борюся за тебе щодня!
Ти для мене, як матір – єдина,
Богом дана нам, рідна земля!
Духом сильна і вільна Країна,
Та як квітка, завжди молода.
Не сумуй, буде все - Україна,
Зникне клята, російська орда.
Ми віками тебе боронили,
Зараз теж у полон не дамо.
Козаки в бій за тебе ходили,
Ворушили вороже кубло.
За нащадків, за мир та за долю,
Помирали Герої УПА.
Щоби вмилися власною кров'ю,
Ті кремлівські, ганебні війська.
Незалежна моя Україна,
Ми здолаємо всіх ворогів.
Буде жити квітуча Країна,
Без загарбників та без катів.
Олександр Кобиляков
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=601966
рубрика: Поезія, Патріотичні вірші
дата поступления 25.08.2015
Навіщо прийшла ти з війною?
Зі зброєю вдерлася в дім.
Росія - ти стала ганьбою!
Повіривши фейкам своїм.
З тобою війни не чекала,
Не вірила Ненька моя,
Щоб на Україну напала,
Та сила ворожа твоя.
Забула історію свою,
Невдячне, брехливе дитя.
Пішовши на матір ордою,
Ти знищила своє життя.
Ми сильні, бо віримо в себе,
Незламний козацький наш дух!
Не вийде здолати нас в тебе,
Загине ворожий той рух!
Повстануть на сході Держави,
Всі ті, кому «цар» твій брехав.
Під прапором вічної слави,
Зганьблять тих, хто їх катував.
Олександр Кобиляков
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=597863
рубрика: Поезія, Воєнна лірика
дата поступления 05.08.2015
В країні відбулася зрада!
Зганьбили весь вільний народ!
Як швидко забула ця влада,
За що в бій пішов патріот.
Навіщо Майдан ми збирали?
Повірили в марні слова!
Щоб знов вони нас обібрали?
Тоді такій владі - ганьба!
В парламент обрали тих самих,
Нестерпних панів-крадіїв.
Нема інтересів Державних,
В продажних московських катів.
Нема навіть крапельки правди,
В брехливих, лукавих словах.
Забули під куполом Ради,
Що Ненька тріщить вже по швах.
У бій нас ведуть батальйони,
Отримавши віри мандат.
Повстануть Героїв мільйони,
Та зникне запроданський кат.
Олександр Кобиляков
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=594654
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 19.07.2015
Любіть Україну, як матір любіть!
Чи в радості то, чи у горі.
У бій вирішальний за неї ідіть!
Бо зрадник панує на крові.
Вставайте з колін та кайдани порвіть,
Врятуйте від смерті Державу.
Вона незабаром віддячить в ту мить,
Як тільки звільниться від клану.
Усуньте від влади панів і катів,
Бандитів, запроданців клятих,
Продажних ментів, суддів та крадіїв,
Нацистів кремлівських завзятих.
Вкраїно, рідненька, ще трохи – терпи,
Невдовзі твоя Перемога.
У бій йдуть сьогодні одні козаки,
Вони немов воїни Бога.
За Неньку встає України народ,
Та іншого шляху немає.
В набат знову б’є захисник-патріот,
Людей він у бій піднімає.
Олександр Кобиляков
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=593359
рубрика: Поезія, Патріотичні вірші
дата поступления 13.07.2015
Я звертаюсь ночами до Бога
Та молюсь за твоє я життя.
Щоб скоріша була перемога,
Прошу Господа кожного дня.
Я благаю, щоб ти повернувся
До родини своєї живим,
А в бою щоби ти не спіткнувся,
Ангел став охоронцем твоїм!
Ти солдат і тепер захищаєш
Рідний край від московських катів.
Нечисть бісівську геть проганяєш,
Що зі зброєю вдерлася в дім.
Знаю, синку мій, скучив за мною,
Та за рідним будинком своїм.
Помолюсь я за тебе душею,
Щоби швидше вернувся живим.
Буде наша Свята перемога
Та майбутнє щасливе життя.
В Україну я вірю та в Бога,
І чекаю на тебе щодня.
Олександр Кобиляков
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=590782
рубрика: Поезія, Воєнна лірика
дата поступления 30.06.2015
Люди, прошу – схаменіться!
Ну, навіщо ця війна?
Не стріляйте, зупиніться,
Батьківщина в нас одна.
В нас єдина Україна,
Не діліть на захід, схід.
Рідна мова в батька й сина,
Прапор та козацький рід.
«Руський мир» із глузду з’їхав!
То скажіть, який ж це брат?
Той, хто ворожнечу сіяв,
Є кремлівський окупант.
Він прийшов людей вбивати
В Україну дорогу,
Щоб лише завоювати
Нашу землю золоту!
Захисти свою Країну
Та звільнися від катів!
Єдність нам дарує силу
Проти клятих москалів.
Олександр Кобиляков
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=586068
рубрика: Поезія, Патріотичні вірші
дата поступления 08.06.2015
Пишаюсь я козацьким духом,
Незламним, сильним та міцним,
Потужним волонтерським рухом,
Та як народ наш - вольовим.
Непереможним, нескоримим,
Що став під жовто-синій стяг,
Єдиним, як ніколи, вільним,
Твердим, немов сталевий цвях.
Тим, хто бере до рук не зброю,
І ризикуючи життям,
Везе солдатам гум-конвої,
Рідненькі, дякуємо вам.
Хто день і ніч плете та шиє,
Тушкує, смажить та пече,
Хто нагодує, обігріє,
Від Бога, волонтером є.
Олександр Кобиляков
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=584933
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 02.06.2015
Я готова за тебе молитися,
Дорогий, любий мій захисник.
Перед Богом за тебе схилитися,
Аби тільки-би він допоміг.
Щоби він захистив у нерівному,
У святому, важкому бою.
І ти зміг відстояти ріднесеньку,
Україну квітучу свою.
Пам'ятаю той день, коли вперше ти,
На мою рідну земленьку встав.
А у юному віці, як воїн вже,
Прапор міцно рукою стискав.
Виріс синку, ти швидко і з гідністю,
Захищаєш мене від катів.
Від тієї російської нечисті,
Що зі зброєю вдерлася в дім.
Я благаю тебе, рідний Боженько,
Захисти моїх вірних синів.
Дай їм сили, відваги й хоробрості,
В цій безглуздій та клятій війні.
Олександр Кобиляков
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=578641
рубрика: Поезія, Патріотичні вірші
дата поступления 03.05.2015
Простори вільної країни,
Дніпровські кручі та степи,
Ліси, лани, моря та гори,
Від москалів ти захисти.
Повстань козаче і не бійся,
За нами правда - з нами Бог,
За нами - вільна Україна,
Шлях до свободи, ще не всох.
Важкий, тернистий шлях до волі,
До мрій козацьких та думок,
До кращої нащадків долі,
Пройде український народ.
Повстане рідна Батьківщина,
Прожене клятих ворогів,
І буде вільна Україна,
Коли звільниться від катів.
Олександр Кобиляков
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=575363
рубрика: Поезія, Патріотичні вірші
дата поступления 18.04.2015
Сумує рідна Батьківщина,
Втомився вільний наш народ,
Від зради, влади, обіцянок,
Брехні, покращень та турбот.
Втомились ми від казнокрадів,
Продажних суддів та ментів,
Від прокурорів, що при владі,
Та від проклятих ворогів.
Коли ж настане мир та спокій?
Коли до влади прийде той,
Хто любить рідну Батьківщину?
Скажіть мені – де ж цей Герой?
Тебе чекає вся Країна,
І вірить в Неньки кращий час.
Єдина, вільна Україна,
І це в майбутнє шлях для нас.
Олександр Кобиляков
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=565484
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 09.03.2015
Не здолати російську орду,
Доки вороги лізуть до влади.
Доки зрадники є у тилу,
Кращу долю, не слід нам чекати.
Не покращити наше життя,
За порожні одні обіцянки.
Треба брате іти до кінця,
Незалежність свою захищати.
За майбутнє, за долю дітей,
За квітучу свою Батьківщину,
Проти зради та проти катів,
Повстає патріот України.
Об’єднався весь вільний народ,
Рве кайдани російської банди.
Йде у бій захисник-патріот,
Щоб привести найкращих до влади.
Щоб Країною правили ті,
Хто цінує свою Батьківщину.
Ті, хто любить більш себе її,
Рідну неньку свою – Україну.
Олександр Кобиляков
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=544121
рубрика: Поезія, Патріотичні вірші
дата поступления 16.12.2014
Біда настала в Україні,
Ворожа сила в дім зайшла.
Допоможи своїй країні,
Зламати ворогу хребта.
Скажи: «я вільний українець!»
Державу свою захисти.
Допоможи своїм Героям,
Кремлівську погань зупини.
Всім тим, хто зараз у окопах,
Боронить неньку від чуми,
Тим, хто в тилу допомагає,
Чим можеш, тим допоможи.
Допоможи, врятуй країну,
Не будь байдужим, бо не час.
Борись за неньку Україну,
Борись, це твій єдиний шлях.
Є інший шлях, це вічне рабство,
Це шлях образи та ганьби.
Коли не маєш Батьківщини,
Нікому, не потрібен ти.
Олександр Кобиляков
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=539529
рубрика: Поезія, Воєнна лірика
дата поступления 26.11.2014
Вкраїно - матінко моя,
Яка ж не легка твоя доля,
Ще не звільнилась від катів,
Як сталося велике горе.
Повзе москалівська орда,
Повзе, як хмара, чорна, клята,
Стріляє «Градами» вона,
У тих, кого вважала братом.
Ховаєш ти своїх синів,
Загиблих в боротьбі з ордою,
Та небо плаче, бо вони -
Країни нашої Герої.
Орда надіялась візьме
І знищить нашу Батьківщину,
Не сподівалася вона,
На гідний опір України.
Поразка, втеча та ганьба,
Чекає ворога в країні.
Хто йде зі зброєю до нас,
Від неї сам же і загине.
Здолає клятих ворогів,
Моя рідненька Батьківщина,
І запанує на весь Світ,
Квітуча ненька - Україна.
Олександр Кобиляков
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=537728
рубрика: Поезія, Воєнна лірика
дата поступления 18.11.2014
Ще серце болить від подій на Майдані,
Ще шини димляться, бо віримо ми,
Загиблі Герої, що б’ються з бісами,
Ламають хребта, цій ворожій орді.
Зламаємо й ми всі незрушні паркани,
Які збудували пани-крадії,
Вони їх будують, тому-що бояться,
Як Бога бояться, людської ганьби.
Коли йдуть до влади, то всі обіцяють,
Заможність, покращення, гідне життя,
А потім раптово усе забувають,
Бо жити стає їм все краще, щодня.
Ми бачимо те, що нас знов надурили,
В парламент проходять одні й ті самі,
До влади повзуть, бо ще не зрозуміли,
Народу тепер, не важливо хто ти.
Олександр Кобиляков
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=533494
рубрика: Поезія, Патріотичні вірші
дата поступления 30.10.2014
Не зраджуй героїв, не зраджуй країну,
Не зраджуй, бо іншої в тебе нема,
Вставай і борись за свою Батьківщину,
Твоя Батьківщина – це твоє життя.
Це твоїх нащадків свобода і воля,
Це прадідів наших священна земля,
Твоя Україна у світі - єдина,
Цінуй, те що має країна твоя.
Борись та виборюй святу незалежність,
Борись, за майбутнє країни життя,
За рідненьку мову її солов’їну,
За те, що здобула країна твоя.
Цінуй кожен день, кожен крок України,
Цінуй, як цінуєш ти власне життя,
Цінуй, те що ти є «Укроп» України,
Цінуй, те що маєш, ніж те, що нема.
Олександр Кобиляков
Відеовірш: https://www.youtube.com/watch?v=ICJOBlEyKT0&list=UUewUK48zKM594bSxU2vwweg
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=530467
рубрика: Поезія, Патріотичні вірші
дата поступления 17.10.2014
Вертайтесь живими, Герої країни,
Вертайтесь, бо вдома чекає сім’я,
Чекає родина, чекає дружина,
Чекає Героїв країна щодня.
Чекає і вірить в твою перемогу,
Довіривши своє безцінне життя,
Кордони та землі свої неділимі,
Тобі доручила немов немовля.
Ти стиснувши зуби її захищаєш,
Бо це Богом дана нам наша земля.
Герой України, ти зможеш – я знаю,
З тобою Господь, за тобою ж вона.
Свята, незалежна твоя Батьківщина,
Як рідного сина тебе береже,
Квітуча і рідна тобі Україна,
Від щирого серця дарує себе.
Вернетесь живими, вернетесь – я знаю,
Вернетесь, бо вдома сумує сім’я,
Сумує родина, сумує дружина,
Героя країни чекає вона.
Олександр Кобиляков
Відеовірш: https://www.youtube.com/watch?v=nTIUDhDB7zY&list=UUewUK48zKM594bSxU2vwweg
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=525240
рубрика: Поезія, Воєнна лірика
дата поступления 23.09.2014
Вставайте, русские, с колен – прозрейте!
Как вышло так, что мы теперь враги…?
Вас Путин обманул, что ж вы как дети,
Поверили, нелепой, подлой лжи…
Он говорит: «Мы русских защищаем»,
Вы верите ему – как сыну мать,
Поверив в то, что кто-то нападает,
Вы стали украинцев убивать.
Во всех грехах и неудачах русских,
Вы обвиняете Европу, США,
А в том, что украинец я – не русский,
Степан Бандера виноват всегда.
Во многих странах русских защищали,
Посеяв бандитизм и нищету.
На многих вы, как трусы нападали,
Не объявив при этом им войну.
Никто не против, защищайте русских,
Но защищайте у себя в стране.
С коррупцией и бедностью воюйте,
С тем, кто нажился на чужой беде.
Александр Кобыляков
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=525239
рубрика: Поезія, Военная лирика
дата поступления 23.09.2014
Скажи мне русский, ну какой же ты мне брат?
Когда приходишь ты в мой дом с войною,
Когда стреляешь ты в моих ребят!
Под видом миротворца и героя!
Ты террористом объявил страну,
А свой террор, увы - не замечаешь,
Во многих странах развязал войну.
Под видом, что ты русских защищаешь.
Чечня, Абхазия и Дагестан,
Уже и в Украине плачут вдовы!
В моей стране идет теперь война,
И по приказу убивать вы нас готовы.
С фашизмом ты боролся - сам им стал!
За что сегодня люди погибают?
Зачем на Украину ты напал?
Как подлый трус, войны не объявляя!
Одумайся, прошу - остановись,
Твои войска народ мой убивают.
Скажу тебе я, враг ты, а не брат,
Ведь братья, так как ты, не поступают!
Александр Кобыляков
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=524997
рубрика: Поезія, Военная лирика
дата поступления 22.09.2014
Когда сирены прозвучат и по тревоге,
Со страшным ревом выскочат Зилы,
Мы понимаем – где-то горе,
Что где-то, что-то у людей горит.
Не зная, что там и какой нам дали номер,
Быть может там, горит и не один,
Пожарный воин, смело ствол готовит,
Идет в огонь неведомых границ.
Одна задача перед нами,
Людей спасти и потушить.
Работа наша - безопасна,
Но каждый шаг, последним может быть.
Александр Кобыляков
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=524996
рубрика: Поезія, Посвящение
дата поступления 22.09.2014
Устал я жить, устал страдать, устал любить,
Устал, а сердце сжалось все от боли.
Прости, что научился я любить.
Я не хочу, и не могу терпеть такое.
Я Господа прошу лишь об одном:
Дай силы и избавь меня от боли,
Я дальше не хочу с тобою жить.
Ведь без ответа так любить, поверь мне - больно.
Прошу, дай силы никогда не полюбить,
Дай силы пережить и не сломаться.
О, Господи, я не могу так дальше жить,
Вот только бы душой не потеряться.
Любимая, гуляй и веселись!
Дай Бог не испытать тебе такое!
Прости, я больше не могу с тобою быть,
Прости, я ухожу, мне очень больно.
Александр Кобыляков
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=524777
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 21.09.2014
Смеёшься ты с моей любви,
Поверь – не стоит это делать.
Ведь каждый в жизни может полюбить
И даже ты, владея чьим-то телом.
Безумно прожигая свою жизнь,
Летишь в «Кувейт» на скорости огромной.
Остановись, прошу и оглянись,
Ведь жизнь одна, живи её достойно.
Я знаю, что не мне тебя учить,
Но я люблю и это очень больно,
Смотреть, как прожигая свою жизнь,
Теряешь все, и вольно, и не вольно.
Любуясь лишь сама собой,
В толпе друзей любви не замечая,
Поймёшь однажды в тишине ночной,
Что ценят, лишь любовь – её теряя…
Александр Кобыляков
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=524775
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 21.09.2014
Ребята, павшие за нас,
Погибшие за нашу Украину,
Простите нас, прошу - простите нас,
Простите – не смогли спасти мы вас…
Клянемся – будем помнить вас всегда!
Ответят те, кто крови вашей захотели!
Клянемся – мы не предадим вас никогда!
И будем жить, как вы того хотели!
Александр Кобыляков
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=524686
рубрика: Поезія, Патриотичные стихи
дата поступления 20.09.2014
Герої Країни на захист повстали,
На захист своєї Святої Держави,
В якій ще не вмерла ні слава, ні воля,
Якій посміхнеться ще краща доля.
Прокинемось браття, прокинемось любі,
Поки в жилах ще вільна кров козака,
За долю країни усі небайдужі,
Йдемо на Майдан захищати права.
Ганебнішу владу Країна не знала,
Так саме не знала вона і тоді,
Що ворогом стане, хто мав захищати,
Хто клятву давав і хто зрадив її.
Хто зрадив нас з вами і хто посміхався,
Хто зброю підняв, хто над нами знущався,
За злочини ці відповість за законом,
За все що зробив, відповість перед Богом.
Герої Країни, загиблі Герої,
Залишаться в серці навіки з тобою.
За долю країни, за гідне буття,
Поклали вони своє власне життя.
Олександр Кобиляков
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=524685
рубрика: Поезія, Патріотичні вірші
дата поступления 20.09.2014
Вставай моя рідна, вставай Україно!
Вставай, бо терпіти таке не можливо!
Вони хочуть змусити всіх нас мовчати,
А націю нашу у рабство віддати.
Повстанемо браття, повстанемо всі!
Держави сини, матері і доньки!
Щоб жити в найкращій у Світі країні!
Як кажуть не «НА», а «В» Україні!
За те, щоб онуки спасибі сказали,
Щоб інші держави нас всі поважали,
Щоб жити в заможній, квітучій країні,
Встаємо, щоб жити в своїй Україні!
Олександр Кобиляков
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=524358
рубрика: Поезія, Патріотичні вірші
дата поступления 19.09.2014
Наш дім - це наша Україна!
Це наша сила, наша воля,
Держав багато, а вона єдина!
Так захисти ж її від ворога лютого!
Повзуть вони, немов черв’яче,
До влади рвуться, як скажені пси!
Не бійся їх, вони тебе бояться!
Вони, на нашій рідній нам землі!
Це окупанти нашої країни,
Перевертні часів СРСР,
Державна мова, рідна мова України,
Так захисти ж її, з тобою Дух Святий,
Скажи їм: «годі нами потикати!
Я українець, а не «руський раб!»
Я українець і я цим пишаюсь,
Країна, рідна Матінка моя!
Не бійся жити і казати їм в обличчя,
Що ви, як ненажерливі сичі,
Не бійся їх, вони тебе бояться,
Вони на наших прадідів землі!
Відстоїмо ми нашу Україну!
Відстоїмо, вона у нас одна!
Єдина, рідна в світі нам країна,
Вона є рідна матінка моя!
Олександр Кобиляков
Відеовірш: https://www.youtube.com/watch?v=rnl1mlervbk&list=UUewUK48zKM594bSxU2vwweg
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=524357
рубрика: Поезія, Патріотичні вірші
дата поступления 19.09.2014