Сторінки (1/14): | « | 1 | » |
В тени аркады завитой,
Средь томной неги летней,
Таился сказочный герой
За кружевом из плетней.
И взгляд скользил в изгибах сна,
Ища тепло ладони,
Но явь порою так грустна -
Уж рядом посторонний.
В осколках грез
И терпкости ночной,
Свой жгучий холод он принес
И разделил его со мной -
Объятий обруч крепкий,
Опомниться не чаю...
Очнулась я в беседке,
А рядом - чашка чаю.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=526098
рубрика: Поезія, Шутливые стихи
дата поступления 26.09.2014
Забирає вечір в буденний полон
Переможене місто в пітьмі.
До багряного клена курчавих скронь
Ніжно осінь шепоче в імлі.
Не знайшовши тепла у чужих долонь,
Задивилась на світло в вікні...
Від життя твого лишусь я осторонь –
Як строкатий метелик на склі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=526093
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.09.2014
С тобой мне выпало расстаться,
Но все же за решительной спиной
С метелью за следы твои готова я сражаться,
И в сердце сохраню заиндевевший образ твой.
Порывом ветра растворю я краски ночи,
Укрою дымкой утренний рассвет.
Собрав надежды скромной клочья,
Сотку любви незыблемый обет.
Пусть мир раскроется за мною,
Твой холод - крепость без замкА!
К руке моей, что льнет к тебе мечтою
Давно уж тянется твоя рука.
Забыть смогу я все былые слезы.
Их участь - звезды в небе омывать.
В душе твоей раскаялись морозы -
Капель уж поздно в голосе скрывать.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=525845
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.09.2014
Тепло від сонця розстеляла -
В долоні золото збирала.
Ділила з ним любов і ласку,
Землі подарувала казку.
За поступом її сріблястий іній,
У небі розтає крилатий шлях у вирій.
Крізь океан багряно-жовтих просік
Крокує чарівниця-осінь.
Хто скаже, що пора не романтична?
Кохання - то мелодія одвічна!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=525843
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 25.09.2014
Квіти з сонцем поріднились,
І з ранковою росою.
У любові народились,
І пишалися красою.
Тільки сонечко всміхалось,
Наче мати до дитини.
З висоти небес втішалось,
Що ті діти - не єдині.
Є ще в нього трави пишні
І хмариночки косматі.
Є і яблуньки, і вишні,
І гніздо лелек на хаті.
Є хлоп'ята та дівчата,
Що, як долі подарунки,
Ловлять личками все літо
Сонця золоті цілунки.
15.11.2010.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=525527
рубрика: Поезія, Казки, дитячі вірші
дата поступления 24.09.2014
Когда луна весь мир заполнит,
Права светила обретя,
Ее надменный лик напомнит
Мне отражение тебя.
Под стать героям хроник ветхих,
Ветрами хладности храним,
Твой взор - каменьев отблеск редких...
Но страсти ядом, все ж, раним.
Коснется ль кожи мрамор гладкий,
Преград не терпящей руки,
Или обрушит холод сладкий
На томный краешек щеки.
От льда объятий, в неге тая,
Тягучей патоки ночИ,
От жгучей чувственности края
Найдем заветные ключи.
В плену немыслимых надежд,
Как в вязком омуте болота,
Давно растаял тлен одежд,
Судьбы страшась за поворотом.
Холодный вздох и сердца дрожь -
В тебе так много, и так мало…
Меня, то гонишь, то зовешь, -
Твое желанье тенью стало.
Твой аромат, как дерзкий бриз
В часы мерцания рассвета.
Любви нечаянный каприз –
Свести две стороны у света.
Осколки звезд рукой собрать:
Удел мой сумерками скрытый.
Твой мир – свободе снов внимать,
Храня талант, людьми забытый.
И пусть мгновенье до утра,
И сумрак, тая, жжет мосты,
Мной не окончена игра –
Да будет так, как хочешь ты.
Будь зимней стужей за окном,
Сияньем звезд, огнем закатов,
Свинцовым небом иль замком,
Что не пускает из пенатов.
Теплом согрей иль обожги
В нескромном ночи откровении.
К душе своей мою прижми,
Расстай со мною во мгновении.
Желанья легкая мольба
Давно не рвется на свободу,
Гроз возмущенная пальба
В слезах взывает к небосводу.
Все как всегда, и ночь со мною
Играет в вешнюю игру -
А капли звезд, как сон с тобою,
Слезами тают на ветру.
7.08.2011
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=525525
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 24.09.2014
Якщо мене раптові вихрі
В снігу розп'ятої доби
Знесуть за темні зорі стиглі,
Спали за мною всі мости.
І на пожарищі скорботнім
Мого розпачливого раю
Пройдусь я боса по безодні,
На пам'ять щепки позбираю.
У них весь бруд німої ночі,
І мед страждань, і сіль пробачень,
Ядучі дні, де сліпнуть очі,
І жар чекань, і лід побачень.
Усі жаринки - квіти в сажі,
Мої кровинки, жертви в тлін.
Життя - картина в вернісажі,
Майбутнє - сірий пластилін...
13.12.2013
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=525110
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.09.2014
Що тобі із мого тліну
Без причини до спіткання?
Я для тебе кущ шипшини -
Нездомашнене кохання.
До моїх стежок далеко:
Без домівки і без тину;
Не зів'є гнізда лелека,
Не звінчає господину.
Я кохання здичавіле...
Серед бурі, серед ливнів
Квіти щастя пожовтілі
Приховає подих зимний.
2013
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=525105
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 22.09.2014
Що тобі до тривожних дум?
І до неба? Бодай не трималося!
Я в тебе закохалась і в сум,
А до тебе мені не літалося.
Десь згубила душа моя волю,
Заплативши солоного чиншу.
Та страшніше не бачено болю,
Як коханий кохає іншу.
І в узбіччя впиваються очі,
За гіллям відшуковую місяця -
Говоритиму з ним просто ночі,
Їй нас, певно, ніколи не здихатись...
2014
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=524846
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.09.2014
Во мгле небес таятся стайкой звезды,
Увенчанные сизым лунным светом.
Роняют нежный бархат розы,
Под искушенным зноем теплым ветром.
Рассветов нить - застенчивый прием,
Из мира грез невиданных создание:
Заглянут сны в слепой окна проем,
Туманной негой осветив сознание.
И, пригласив к себе на встречу слезы,
Не откажусь я ни зимой, ни летом
От все спасительной и вечно трезвой прозы,
Что всем "быть может?" есть одним ответом.
Мой мир умыт рассеянным дождем,
И сказка в нем - лишь старины седой предание.
Любви следы мне видятся кругом,
А я ловлю одно ее молчание...
2011
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=524825
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 21.09.2014
Босоніж по небу, по сивих хмаринках
Я долю пізнала в чудних поєдинках,
Де розсип зірок – мерехтливих софітів
Так ріже по серцю, мов мрії розбиті.
Ступала за обрій в надії на ранок,
Та в серці ховала холодний серпанок.
Дійшла… і не знаю як страх подолати –
Сліпа я від сонця, бо ніч мені мати.
2012
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=524628
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 20.09.2014
По небу мрій хмаринками легкими
Ступає світла неповторна мить,
І зграями пташиними дзвінкими
У золоті проміння гомонить.
Дарунки ніжності, ви - крапельки кохання,
Тендітні зорі макові в раю.
Ви - свідки щастя, щирості зізнання,
Для вас життя - єдине слово лиш "люблю".
2011
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=524626
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 20.09.2014
За мерехтливим пересміхом днів,
Де радість перших слів і обрій сподівань,
Нема спочинку для сердець батьків
Допоки плине час невтілених бажань.
Що може дати татова любов?
Душі тепло і захисту горнила –
Своє дитя, як сонце, пригортає і, немов
Навколо нього розгортає крила.
Під захистом мереживо дитячих снів,
І мить обіймів, що помножена в роках.
Ключі у батька від усіх світів,
А світ його - у нього на руках.
2011
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=524481
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 19.09.2014
В суровую стужу, по насту бегом,
Вломился страж серый в лесной бурелом.
Одышкой страдая, к земле он припал.
Взглянул на луну и устроил привал.
Снежинки кружились, водя хороводы,
А ночь оставляла на небе разводы.
Вверх звезды манили, даря негу сна,
И был он спокоен, пока не она...
Пришла в его жизни лесную обитель,
Как подлый шпион или змей-искуситель.
Она ему снилась, он ею болел.
Казнил он себя за то, что не съел
Ее, как велела раскладка у сказки, -
Пленили матерого милые глазки.
Забыл он себя и семейную гордость,
Лишь взгляд мимолетный дарил ему бодрость.
Но, только с поры, как свела их весна,
Лишился страж леса здорового сна.
И снятся ему аппетитные ножки,
И стан как у лани, и взгляд как у кошки.
А с утренним светом, рассеяв туман,
Себя уверяет, что это - обман.
Не писано в сказках, чтоб Серого Волка
С Шапочкой Красной связала помолвка.
Так, Серый страдает, а Шапка все ждет,
Год девушке уж двадцать первый идет.
От взгляда в окно ее плачут снега,
И тают в бессилии свести "берега".
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=524479
рубрика: Поезія,
дата поступления 19.09.2014