| Сторінки (1/21): | « | 1 | » |
Чи думали ви про несказані фрази?
Можливо б багато змінили вони?
І може б розстанули давні образи?
Чи може вогнем би нові зацвіли?
Чи думали ви про незроблені кроки?
Куди б тоді долі стежки завели?
Можливо були б ви щасливі хоч трохи?
Чи може б нещастями хвилі плили?
Чи думали ви про нездійснені мрії?
Хотілося б втілення їх у життя?
І може б розправились крила надії?
Чи може біді не було б вороття?
Чи думали ви про палкі поцілунки,
Які так хотіли, про те не змогли?
Можливо б це стало кохання дарунком?
А може б новими чужими людьми?
Так дивно, але коли ніч огортає
Нас зоряним сяйвом, неначе на тло
Картини з минулого в сни проникають
Того, що хотілось, але не було.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=724655
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 20.03.2017
Чомусь на серці горечі й печалі,
Хоч ніби й добре все, хотіла так давно...
І хочеться втекти кудись подалі,
Де будуть радощі, і музика, й вино...
Чомусь так хочеться полинуть в сині далі,
Хоч щастя й ніби є, незгоди десь поділися...
Так прагну жвавості, бо всі довкола мляві,
Втекти в той час, коли ми лиш зустрілися...
Чомусь не вистачає мені радості,
Хоч барвами все вбратися повинно скоро скрізь...
Та лину я думками в дивні спогади,
Не хочу так як є, а хочу як колись...
І ніби добре все, як нам колись хотілося,
Але усе ж не те, так хочеться мені
Втекти в той час, коли ми лиш зустрілися,
Коли для нас було все ніби в кольоровім сні.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=724647
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.03.2017
Якщо сказав "ЛЮБЛЮ", то вже ж люби,
А не кидай образ тонку вуаль на плечі...
Ми ж бо не скорені колись ярмом раби,
Аби триматись непотрібної нам речі...
Якщо сказав "Моя", то теж мій будь,
А не кидай слова вітрам на втіху...
Бо вже не "Я" і "ТИ", а мали б бути "МИ",
Але це слово виклика лиш купу сміху...
Якщо сказав "Я ВІРЮ", довіряй,
А не шукай причин на радість людям,
Що радості чужій бажають крах...
Нехай серця лиш наші все розсудять...
Якщо сказав люблю, то вже ж люби,
А не кидай образ тонку вуаль на плечі...
Тебе люблю, а от чи любиш ти
Не можу зрозуміти я в цей вечір...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=644120
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.02.2016
Я починаю з чистого листа,
На ньому не написано ні слова.
Нехай у душу ледь прокрався страх,
Йому протистояти я готова.
На аркуші я напишу сюжет,
В якому буде місце тільки щастю.
Не буде ні печалі, ні турбот,
В нім обійдуть моє життя напасті.
В сюжеті цім я буду вже не та,
Бо місця сумнівам у ньому вже не буде.
Я стану сміливіше, бо вже час.
І байдуже, якщо хтось і осудить.
Бо доки можна бути як усі.
Не хочу більше по шаблонам жити.
Якшо кохати - палко й назавжди,
Бо вже не хочу більше сльози лити.
Дивуюсь скільки часу знадобилось,
Аби наважитись себе хоч в чімсь змінити.
Я починаю з чистого листа,
Де буду я не існувать, а дійсно жити!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=590156
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.06.2015
Ну що ж, прийшла пора прощання,
Пора красивих вдячних слів,
Пора, коли звучать вітання
В адресу нас, випускників.
Роки невпинно промайнули,
Ми стали іншими людьми.
Приємно нам згадать минуле,
Коли прийшли сюди дітьми.
Боялись ми сказать хоч слово,
Лякало нас усе довкола,
Про те, що будемо скучати
Не думали ми ще ніколи.
А як згадаєм першу пару,
Знайомство з групою, коли
Ми один одного не знали,
Коли чужими ще були.
Були нам лекції в новинку,
Це ж два уроки без перерв!
Тепер для нас це звична справа
Довести сотні теорем.
А пам’ятаєте екзамен,
Який уперше ми здавали?
Здавалося, що страху більше
До того часу ми не знали.
А я пригадую той час,
Як вперше чудо смс
Стипендію нам принесло
І підіймало до небес.
Думки приходять про ту пару,
Яку ми вперше прогуляли.
За енки ті щосили ми
Тривожно так переживали.
Згадаю перший старостат,
Ваші слова «Грошей немає»
Любили ви мені понить,
Що їх в студентів не буває.
Цікавого було багато,
Ми веселились як могли.
Але прийшов час сумувати,
Бо скоро порізнь будем ми.
Розійдуться наші дороги,
Ми розлетімось хто куди.
Вже підкрадаються тривоги,
Омиті водами журби.
П’ять років пропливли мов мить,
Так швидко, що й не схаменулись.
Ми хочем, щоб життя стежки
З фізматом знову перетнулись.
Ми знаєм, що всьому кінець
Рано чи пізно наступає.
Від цього нам не утекти,
Та серце смутком огортає.
Ми стали рідними, тому,
І щосекунди, й щогодини
Не будуть полишать думки
Про цю фізматівську родину.
Спасибі всим, хто поруч був,
За вашу теплоту і ласку.
Прийміть уклін за те, що нам
Навчання видалось мов казка.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=589906
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.06.2015
Як в клітці птах про волю мріє,
Як річка мріє океаном стати,
Як мріє дощ веселкой майоріти,
Так мрію іншою людиною я стати.
Мов хоче озеро позбутися самотності,
Мов хоче місяць дотягнутись до зірок,
Мов хоче ніч не бути символом печалі,
Так хочу я позбутися турбот.
Й нехай за обрій долетіти неможливо,
І нереально океан переплести,
Я прагну стати сильною настільки,
Щоб жити лиш законом доброти.
Нехай вітри в у спину б'ють щосили,
Нехай корінням приростає страх,
Але коли розпустиш свої крила,
Ти полетиш на злісних тих вітрах...
Людина може все, якщо захоче...
І не страшна ніяка глибина,
Якщо її підтримають охоче,
Якщо людина буде не сама.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=586352
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 09.06.2015
Вона каже, що сильна, що зможе усе пережити,
Та пускає сльозу, як тільки панує ніч...
Для усіх вона звикла щасливою завжди ходити,
Та боїться лишитися з кимось лиш віч на віч...
Вона гарна і мила, і щира, немов дитя...
Вже немає таких як вона, точніш, одиниці,
Бо для інших обман - то є стиль життя,
А для неї сказати все в лоб - то прості дрібниці...
Вона завжди сміється, мабуть, то від радості? Де там...
Просто легше їй так, бо на заздрість недругам всим,
Не заплутується у лукавства міцних тенетах,
Не пускає у очі п'янких, але все ж таки дим...
Вона каже, що сильна, але це лише звична вже маска...
В нашім світі слабким же не можна нікому бути...
Скаже хтось, що їй заздрить... Повірте, будь ласка,
Що хотілося б їй таке "щастя" пошвидше забути!..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=586305
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 09.06.2015
Дістали мене почуття, що не мають причини,
Дістала мене і байдужість нещира твоя,
Адже окрім нас усі бачать, відверто говорять,
Що в партії серця у нас зараз йде нічия...
Ти скажеш, що ні, всім здається, омана
Їм очі закрила, бо байдуже, я повторю:
Нехай навіть з іншою будеш ти поруч,
Тебе все-одно я люблю...
Ми разом щасливі, у нас все на диво прекрасно,
Ти серце моє покорив, я твоя навіки...
З тобою нарешті пізнала я, що таке щастя...
Та ранок розбив знов ущенти думки...
Тебе увісні я останніми тижнями бачу,
Проте, як на мене, усе це наслилось дарма...
Повір, за тобою давно я вже більше не плачу,
Хоч інколи гірко від того, що досі сама...
Ти знаєш, змогла я себе знову взяти у руки,
Я ж сильна, тож зможу усі перешдоки пройти...
Колись зрозумієш, що бути без мене - це мука,
Але в моїм серці вже будеш далеко не ти...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=585083
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 03.06.2015
"Ще хоч хвилинку почекай, не йди!..
Прошу, побудь зі мною тільки мить...
Не хочу я твої шукать сліди
Й чекати, що колись переболить...
Побуть хоч трішки!!! Може все ще бути!..
Я ж бо для тебе все, ти знаєш сам...
Не можу перестати тебе чути,
Хоч і не можу вірити словам...
Залишся тут, зі мною, у цей час!..
Ти ж бо моя підтримка і опора...
Я знаю, що для тебе я не та,
Але ж для мене глибше ти ніж море...
Не йди!.." - Кричала я своїх думках,
Але тобі ні слова так і не сказала...
Лечу до сонця, ніби вільний птах,
Та серце давить так, немов в кайданах...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=584533
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 31.05.2015
Фраза єдина усе погубила,
Знову по вітру на схилах лечу.
Все зрозуміла, сама трішки винна,
Думала більше не відпущу.
Літери гірше ножа убивають,
Ніби мотузка круг шиї слова.
Знов на колінах, ну з ким не буває,
Знаю тепер, що була не права.
Все вже розпалось, потрібно забути
І все подалі прогнати кудись.
Зараз же бачу, що так мало бути,
Та сльози річками чомусь розлелись.
Мрії розпались, куди все поділось
Я ж бо не знаю, упали на дно.
Я намагалася пазл той зібрати,
Деталі якого згубила давно.
Більше не буду, тебе я забуду,
Бо ти сама більша з усіх параной.
Більше тебе не шукатиму всюди,
Бо ти для мене насправді не той.
Може, колись посміхнуся я щиро,
Може колись я зутріну того,
Хто увірветься в життя немов диво,
Серця не пошкодує свого.
Фраза єдина мене врятувала,
Очі відкрили пекучі рядки.
Все зрозуміло, хоча й не чекала,
Що декілька слів змінять геть всі думки.
Стала собою, я більше не плачу,
Я знову сильна, хоч знову сама.
Знаю, для вас це нічого не значить,
Та відчуваю, що знову жива.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=582114
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 18.05.2015
Після зими завжди наступає весна,
Після грози більше кисню в повітрі літає,
З чого ж тоді я для себе на розум взяла,
Що після тебе нічого для мене немає?
Щастя приходить опісля загублених слів,
Друзі... І ті у біді лиш пізнатися можуть.
Значить, із маси можливих очей кольорів
Зможу обрати нові, які затревожать?
Знайде тільки той, хто колись загубив,
Світанок приходить опісля похмурої ночі.
Отже, забуду я все, що мені говорив?
Отже, щасливою стати я знову захочу?
Навіть веселка приходить опісля дощу,
Та й почуття лиш міцнішають від розлуки.
Значить тоді я тебе назавжди відпущу?!
Тільки і ти не тримайся за мої руки...
Після зими ніяк не настати літу,
Як після бискавки грім не прийти не зможе.
Як би хотіла раніше тебе зустріти,
Коли була ще хоч трішки на себе схожа...
Вранці вже звично роса омиває квіти,
А восени, як завжди, пожовтіють трави...
Може колись ми радітимемо як діти,
А, може, дивитимемсь ніби ніколи й не знали...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=581015
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 14.05.2015
Я не знаю, що тобі сказати,
Щоб на мене подивився як тоді...
Я не знаю, де тебе шукати,
Розчинився слід твій у воді...
Ми не пара, я це добре знаю,
Ми й не друзі, і уже давно...
Ти про мене хоч колись згадаєш?..
Стоп... Тобі напевно все-одно...
В тебе є тепер кому писати,
В тебе є, про кого бачить сни...
Я хотіла щастя відшукати,
Та його сховав надійно ти...
Між тенет, з яких сплітають мрії,
Між тонким мереживом небес,
Я чекала хоч якоїсь дії...
Виявляється, чекала лиш чудес...
Я не знаю, що тепер казати,
Коли кажеш ти надумане "Привіт"...
Дивно, як ураз чужими можуть стати
Ті, у кому вчора був весь світ...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=578987
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 05.05.2015
Здавалося б чому мені скучати...
Ми ж бо ніхто, знайомі тільки мить,
Яка повз довгі роки пролягає
І ехом у душі моїй дзвенить...
Здавалося б за чим мені скучати...
Між нами все так просто вже давно,
Бо не пили з тобою вдвох лиш каву
Та не вертались пізно із кіно...
Здавалося б за ким мені скучати...
Мені ж немає що тобі кричать,
Точніш нема того, про що сказати
Змогла б, дивившись в очі, що блищать...
Здавалося б чому мені скучати,
Ми ж бо ніхто і будемо ніким,
Хоч буду в натовпі весь час шукати
Та проводжати поглядом німим...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=577501
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 27.04.2015
Зайвими стали давно уже всі слова...
Вже не потрібні мені твої марні пробачення...
Де, ну скажи мені, мамо, була голова,
Коли бігла до нього на наші палкі побачення?
Зайвими стали вже погляди тих очей...
Вже не потрібні усі дорогі подарунки...
мамо, чому в колізеї всіх тих ночей
Забувала про розум я від поцілунків?
Зайвим для мене нарешті вже став і ти...
Вже не потрібна очей тих блакить глибша неба...
Правда, скажи мені, мамо, я мала втекти,
Коли він у слід прокричав " Не треба"?
Зайвими стануть на ранок усі думки...
Вже не потрібною стане для сліз подушка...
Вірно вчинила я, мамо, прошу скажи?...
Тільки не голосно, прошепочи на вушко...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=574064
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 13.04.2015
І доки пташка у клітці махає крилами хоробро,
Я кричатиму, що все у мене добре...
Люди брешуть часто, я це чітко вже знаю,
Тож і я на це право маю...
У своїх снах бачать майже всі житття паролі,
А на ранок - немає волі...
Поцілунки й ночі - подарунки не для тебе,
Хоч літали б понад небо...
І доки в небі вибивають в низ з перин,
Не боятимусь один на один...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=573324
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 10.04.2015
Книга в руках, а поруч теплий чай...
І ніби осінь за вікном танцює вправно....
Я розумію, що потрібно так,
Тож логіка кричить на серце марно...
Закутавшись у теплу ковдру лиш
Тепло я вечора цього можу відчути...
І линуть всі мої думки у ті місця,
Де апріорі я не можу бути...
Лунає музика, не достигає, правда, вух...
Почуть її в цю мить, чомусь, не можу...
Дивлюсь на перехожих унизу...
Із них ніхто на тебе і не схожий...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=572697
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 07.04.2015
Я інколи сторінку відкриваю,
Яку ще вчора заріклась чіпати....
Бо спогади, які вона тримає,
Не можуть душу заживо не брати...
Я інколи твої шукаю очі,
Які ще вчора у мої дивились...
Я їх блакить стрічаю серед ночі,
Коли пітьмою все довкола вкрилось...
Я інколи відчути хочу подих,
Який мені шептав про марні мрії...
"Моя" - лише три букви, але потяг
Відвіз у далі всі мої надії...
Я інколи благаю лиш про дотик,
Який ще вчора прагнула відчути...
Для тебе не складає це турботи,
Для мене ж більшої нема отрути...
Я розумію, що усе це марно,
Що досить брати і на весь світ нити...
Я інколи ще думаю про тебе,
Якого вчора ще могла любити...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=572289
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 05.04.2015
Метелик з прозорими крилами
Літає крізь марево снів...
Йому ж просто треба потрапить
Туди, де ти буть не хотів...
Хоч щастя опало вже листя,
Хоч ніч вже давно прояснилась,
У ньому жевріє надія,
Яка тобі навіть не снилась...
І не важливо на душевні зливи...
І байдуже, що зорі сріблом вкриті...
Якщо повіриш, то ти зможеш те,
Що ніби казка є цієї миті...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=533087
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 28.10.2014
Не важливо на всі перемовини,
Я забуду ті ночі без сна,
Якщо погляди стануть розмовами
Якщо буде між нами весна...
І подушка пробачить всі сльози,
У яких твої о́брази танули...
Якщо в танці сплетуться грози,
Розчинятися будем, мов гранули...
І забуде усе балкон,
Що в диму вже звик потопати...
Якщо станеш моїм ти подихом,
Якщо будем крізь небо тікати...
Якщо буде між нами щось більше,
Ніж покрите усе кордонами,
Я пошлю все до біса... Пошвидше б...
Не важливо на всі перемовини...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=531359
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 21.10.2014
Симптомами во́гкої осені
В середині крається тіло...
Хотіла б я стерти секунди всі,
В яких ще тебе не зустріла...
Потоками скотяться миті,
Де я, ледь заплющивши очі,
Блукала у мареві стін,
В яких більш сидіти не хочу...
Розтане, мов мед в молоці,
Все те, що тікало крізь небо...
Відчула лиш руку в руці...
Нічого вже більше не треба...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=531279
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 20.10.2014
Колись мені спасибі скажеш щиро
За те, що я кохала, поки ти
Із іншою крізь тінь блукав красиво,
Мої не помічаючи сліди...
До мене підійде́ш колись сміливо,
Поглянеш в очі поглядом блакиті...
Та подихом зірок кохання вбило
В хвилини, що сльозами були вмиті...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=531272
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 20.10.2014