| Сторінки (4/307): | « | 1 2 3 4 | » |
Азіати ідуть! Азіати!
Стережіться, народи Землі!
Їх багато,до біса багато!
Головні азіати - в кремлі.
Азіатів хижацька навала
Нищить все, як ота саранча,
Пожирає людей. Все їй мало.
Не жаліє жінок, дитинчат.
Азіати ідуть! Азіати!
Стережися, Європо і світ.
В них претензій до світу багато,
То ж влаштують усім геноцид.
* * *
Будуть знову концтабори.
Буде холод сибірських зим.
Хто би що там не говорив,
Стане наше життя лихим.
Буде те, що було колись,
Що забув, схоже, рід людський.
Той червоний туман розливсь
По планеті всій на вікИ.
У кремлі зачаїлось зло.
Ніби Сталін ожив. Бандит.
Нищить східних слов"ян мурло,
Замордовує й свій нарід.
І немає спасіння нам
Від плішивого бандюка.
Убиває слов"ян війна.
Значить, доля у нас така.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1026310
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.11.2024
Завівся вампір в поетичному клубі.
Він бродить ночами, цей критик. Падлюка!
Оцінки поетам занижує. Пробі!
Висмоктує кров із поетів. Гадюка!
Поети у клубі - народ особливий.
Всі талановиті, але тонкошкірі.
А цей вурдалак вдавсь такий вередливий,
Вночі критикує за вірші невмілі!
То рими банальні, то розмір кульгає,
А там пунктуація зовсім відсутня.
Невже на вампіра управи немає?!
Він темряви в тишу налив цілу путню.
Ох, ці кровопивці, п"явки і вампіри,
Хто літрами кров поетичну глитає!
Вони не страшні тим, хто дбає про ліру,
Майстерність відточує, книги читає.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1025948
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.11.2024
Триває судове засідання. В залі гамірно.
Жіночий голос із зали:
Мій синочок був хворим з дитинства.
Не змогла лікарям довести.
Загребли на війну. Просто свинство!
Як же можна вбивать молодих?!
Мій синочок загинув учора
Молодим. Двадцяти не було.
Ради чого? Щоб владна потвора
Наживалась? Щоб хитре мурло,
Що при владі, ховалось за спини
Героїчних солдат-бідняків?
Хай війну цю, ненависну, спинить,
Чи повЕрне з Європи синків.
Захищати країну повинні
Всі: і бідні, й багаті. Авжеж!
Розважається знать на чужині,
А на фронті її не знайдЕш.
Бізнесмен-волонтер:
Чиновнища, чиновнички, чиновники!
Я думаю, хабарники ви всі.
Совкового хабарництва засновники,
Ви бізнес роздягли вже до трусів.
Я волонтером був багато років тут,
А з вами мати справу - то кошмар!
Рятуєм безкоштовно український люд.
Ви ж вдавитесь, як не дамо хабар.
пенсіонер-совок ( пенсія - 3 тис. гр.)
Не знаю, що й казати.
Життя тепер таке...
Проср...ть країну гади.
Це відчуття гірке.
Одні воюють, гинуть,
Калічаться щодня.
Грабують Україну
Ці - м..., чинять, як свиня,
Що дуба підриває,
Щоб жолудя дістать.
А що війна триває,
То їм усім нач...ть.
Американець українського походження
(представник наглядової ради):
Кепські справи тут у вас.
З вас регоче й Арканзас.
Зачепитися з руснею -
Самогубство - вищий клас!
Та страшніші від русні
Вам хабарники рясні:
Всі дають і всі беруть.
А війна ця - каламуть.
Хтось вмирає на "нулі".
В когось статки чималі
І сім"я вже за кордоном,
Не дістанеш їх ОМОНОМ.
Щоб росію подолати,
Хабарі не треба брати.
Бо інакше вам - кінець!
Нам урвався вже терпець.
Нині Штатам не до вас.
Вибори тепер у нас.
То ж газдуйте на свій лад.
Не канючте грошенят.
Поколошкайте своїх
Чинодралів головних.
Будуть вам тоді ракети,
ППО і міномети.
Гамір у залі посилюється.
Суддя:
Розкричались! Тихо в залі!
Працювати не дають.
У суді - не на вокзалі.
Припиніть гармидер тут.
Розгляд справи відкладемо.
Мало доказів у нас.
Може, пані винна? Демос
Почекає певний час.
Тут, панове, не розправа.
Справедливий нині суд.
Пані вийде під заставу.
Ох, тяжкий в юристів труд!
Сатана (коментує з-під стелі зали):
Ну-ну. Давно я так не веселився.
Суддійство це сподобалось мені.
Хоч трохи я на чесний люд повівся,
Хабарниця миліша Сатані.
Не ангельської вдачі всі земляни.
Грішать вони у війнах й в мирний час.
Їм голос Біса, мов бальзам до рани,
Миліший, аніж Бога чесний глас.
А суд людей - то є паскудна справа.
В усі віки неправедним він був.
Хто владу мав, той мав судити право.
Простий народ на панство спину гнув.
Не знаю, чим закінчиться це дійство
У цій країні. Не провидець я.
Мені здається, що усе злодійство
Прикриє за хабар оцей суддя.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1025804
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.11.2024
Судове засідання.
Суддя:
Сьогоднішнє засідання відкрито.
Ми судимо добродійку одну.
Підозрюємо, що несамовито
Ця пані наживалась у війну.
Прокурор( не "каліка"):
Є докази, що ця шановна пані,
Працюючи у МСЕК, взяла хабар
І брала ще не раз. Є точні дані:
Там носа не підточить і комар.
Свідок №1 (працівник СБУ):
Зробили обшук ми у леді в хатці
І грошей цілі купи там знайшли.
Були ті гроші скрізь: і на канапці,
І в туалеті теж вони були.
Свідок №2(Інвалід рос.-укр. війни, без обох ніг):
Я на "нулі" провоював два роки,
Країну боронив від ворогів.
Там втратив дві ноги. Тепер морока,
Бо інвалідність я ще не довів.
Сказала пані ця, що ще не досить
Я назбирав їй доказів. Нога -
Сумнівна річ. То ж медикиня просить
Ще довідки, бо справа - "дорога".
Адвокат підзахисної:
Тікають громадяни від війни,
Тікають через Тису і кордони
І, попри всі державні перепони,
Рятуються від влади Сатани.
А люди грошовиті не спішать
Зриватися з насидженого місця.
Їм на війну і ТЦК начхать:
Хабар даси й нічого вже не бійся.
За що, скажіть, ви судите цю жінку?
Ви їй хабар до рук самі несли.
А що не поміщався він в будинку,
В Європі в пані ще хатки були.
Їй-богу, всі невинні, мов ягнята,
Ні разу не давали хабарів?
Тепер війна. Палає наша Хата.
Ото ж народ від горя геть здурів.
Ви пожалійте, прошу, депутата.
Він бідний, мов церковне мишеня.
І прокурора. В нього теж зарплата-
Копійка. То ж докиньте грошенят.
Вважаю я, що пані ця невинна.
Хабар взяла? Ну що ж, усяк бере.
Та ж, Ваша Честь, у неї вся родина -
"Каліки" і, не дай же Бог, помре.
Підсудна медикиня:
Невинна я. Бог бачить все і чує.
Давали - брала. Що було робити?
У мене чоловік, рідня і діти.
Ваш суд мені усе життя руйнує.
Вину свою я визнати не мушу.
Людей я рятувала від війни.
Спасла суддійську не одну чинушу.
Бо прокурори... Люди теж вони.
Гамір в залі.
(Далі, можливо, буде.)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1025790
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.11.2024
Нас везуть на смерть ешелонами.
А попереду біль і страх.
Ми вмираємо, хто з прокльонами,
Хто з молитвою на устах.
Хто фортуни знаком помічений,
Той вціліє в пеклі війни.
Прийде він додому скалічений,
Не діждеться хлоп сивини.
Нещасливець в пеклі не виживе.
Долю не об"їдеш конем.
Щось душі торкнеться невидиме
Й спалахне все тіло вогнем.
А Голгофа нам Богом суджена.
Кожен має СВІЙ хрест нести.
А війна, зі смертю одружена,
До спасіння нищить мости.
На війну женуть, як худобу, нас
Ті, хто має владу земну.
Та коли нарешті настане час
Й переможе Бог Сатану?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1025573
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 31.10.2024
Про осінь не писав лише лінивий.
А я складаю вІрша про весну,
Про теплі, весняні, живильні зливи,
В полях смарагдову озимину,
Красу дерев, що ніби наречені,
У білі сукні вбралися в садах,
Приліт птахів додому з далечіні
І пташенят у гніздах, на дахах.
Для мене осінь - це пора печалі
І смутку, що ось-ось життю кінець.
Весна дає надію жити далі,
Злобу зимову зводить нанівець.
В моїй уяві осінь - то розкішна,
Вже зріла жінка, що втрачає цвіт.
Весна - цнотлива дівка, гарна й пишна,
Що мріє увійти у вищий світ.
Нехай складає братія по клаві
Прекрасні вірші про осінні дні.
А я хотіла б полетіть в Малаві
Назустріч теплій, чарівнІй весні.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1025492
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.10.2024
"Ти - ніхто,- так мене запевняли,-
В цьому світі людей ти - нікчема.
Ні краси, ані грошей чимАлих,
Ні таланту. Твій побут - богема."
Так, це правда. Я бідна, убога
І не маю нікого й нічого.
ПосерЕд розмаїття людського
Маю я тільки Бога живого.
Не людина Він, так, не людина.
Хай говорять, що Бог не існує.
А в лиху і сувору годину,
Вірю я, мій Господь порятує.
Він полегшить страждання і болі,
Дасть підтримку і прагнення жити.
А цькування і утиски долі -
Ніби бруд, літнім дощиком змитий.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1025218
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.10.2024
Ветхая избушка.
Древняя старушка
Дремлет у окна.
Кот сидит на печке.
Догорает свечка.
В сполохах стена.
А снаружи тужит,
Шлепает по лужам
Осень босиком.
Ветер листья кружит
И бросает в лужи
Золотым комком.
Полночь. Спят старушка,
Кот, свеча, избушка.
Резвый ветер стих.
Остывает печка.
Осень на крылечке
Вырит в снах своих.
Прим. Вырить - ворожить, колдовать(регион.)
начало 2000х
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1024401
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.10.2024
Моє життя підходить до кінця.
Я не шкодую. Це - закон природи.
Я переношу мужньо всі знегоди,
Страждання чашу вип"ю до денця.
* * *
Хто вам сказав, що я пишу вірші?
Я не пишу. Для цього обмаль хисту.
То прояви бідової душі -
Думки, які сплітаються в намисто
З моїх бажань, надій, фантазій, мрій
І спогадів щасливих і не дуже.
Вони кружляють в голові моїй.
Я мовою їх висловити мушу.
Записую словами всі думки.
Повільно душу спокій огортає.
Нічого, що невдалі ці рядки.
Я не поет. Лиш поголос йде краєм.
* * *
Сивина, сивина
Посріблила волосся.
Раптом згасла любов,
Що палала в душі.
Старість - не дивина.
Ген, йде та, що приносить
Вічний спокій. Я знов
Лиш за крок до межі.
1.10.2024
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1023421
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.10.2024
Жив-був собі добродій,
Великий спец пародій,
Вважав, що ті пародії
Нагадують рапсодії,
На сайтах поетичних
Поводивсь неетично:
Ганьбив поетів люто,
Вимішував із брудом,
Не гребував і матом,
Аби було до ладу.
Та ба! Його потуги
Вульгарні, недолугі,
Уся письменна братія
Сприймала без апатії.
Ще б пак! Письменній раті
Було на них начхати,
Оскільки ті пародії
Шановного добродія
Не варті і бідЕ.
В арабів і прислів"я є:
"Нехай собака гавкає,
А караван іде."
PS. Це з ранніх , так би мовити, нафталінових віршів.Полюбляю хороші пародії і конструктивну критику, а не просто аби що і аби як зауважити, щоб "злякати чоловіка, щоб не знав він, що робить..."(слова Карася з опери "Запорожець за Дунаєм", улюбленої, між іншим, опери)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1022935
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.09.2024
Не клюйте ви поета молодого
За те, що він слабкий, мов пташеня.
Можливо, ще почуєте від нього
Прекрасних вІршів щедре зібрання.
І Божа іскра неодмінно буде
У тих віршах, що з глибини душі.
Не кпіть, прошУ, з поета словом лютим
І прагнення творити не крушіть.
PS. Вказуючи на недоліки молодих, дотримуйтесь такту, бо не святі горшки ліплять.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1022928
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.09.2024
Не біда, що життя промайнуло
І кістлява вже гострить косу.
Оптимізму таки не убуло.
Знову душу в Макдональдс несу.
Хай їм грець, хлопам тим вередливим!
Не цінують кохання моє.
Швидко бургер ковтну і...о, диво!
Світ навколо прекрасним стає.
PS Це коментар до вірша одного хорошого поета, перероблений в жартівливу рекламу. Прошу поета не ображатися, про нього тут мова не йдеться.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1022395
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.09.2024
Спогади, важкі, жахливі спогади
Не дають заснути уночі.
Навівають сум невтішні здогади,
Як осінні затяжні дощі.
Скільки зла, підлоти і ненАвисті
Довелося бачити в житті!
Потерпала від брехні і зависті
І втрапляла в пастки непрості.
Радість всю, що Господом дарована,
Зводили страждання нанівець.
А стіна, що наклепом змурована,
Не сприяла доброті сердець.
Не лікує час. ПроклЯті спогади
Баламутять душу уночі,
Схожі на тяжкі, психічні розлади,
В мІзках завивають, мов сичі.
Вже бідова старість наближається.
Залишились крихти від життя.
І тепер гостріше відчувається
Спогадів натужливе виття.
Хай їм грець, тим спогадам нав"язливим!
Вірю, що в наступному житті
Захистить Господь від ран уразливих
Й спогадів про душу на Хресті.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1022147
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.09.2024
Не сприймайте життя, як трагедію.
Безпросвітним воно лиш здається.
Зазирніть в інтернет, вікіпедію.
Там пораду дадуть й все минеться.
Вашу долю не ви обираєте.
Вам вручають її у колисці.
Всі страждання, яких ви зазнАєте,
Спланували душа й сили вищі.
Не впадайте ніколи в депресію.
Віру в кращі часи не втрачайте.
Замініть всю життєву концепцію
І, мов кіт, хвіст трубою тримайте.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1020988
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.08.2024
Ви мені зауважили слушно:
"C"est la vie, mon amie, c"est la vie."
Тільки я почуваюся скрушно
Від нападок моїх vis-a-vis.
Дорікають мені, що тупенька,
Всіх повчаю, "свята простота",
Як метелик малий, одноденка,
Що з ромашки життя спогляда.
Мають рацію ті опоненти.
Вчили мудрості змалку батьки.
Та важливі життєві моменти
Не осмислить мій розум слабкий.
Всі по-своєму з розуму сходять
Через почесті, гроші, любов.
Часом наміри в пекло заводять
Тих, що мчать по життю стрімголов.
Що ми скоїмо, нам невідомо.
Буде те, що дає нам Господь.
Все сприймати потрібно свідомо.
Долі вибрики не побороть.
Оптимістів на світі багато
У спокійні для людства часи.
Тільки як оптимізм зберігати
У хвилини занепаду сил?
Ваша правда, мій відданий друже,
Всі думки про життя не нові.
На сукенку в горошок це схоже,
C"est la vie, mon ami, c"est la vie."
лютий 2014 (вірш трохи змінено)
Прим. vis-a-vis - опонент
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1020188
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.08.2024
Джо Байден спить на пляжі в Делавері,
А на планеті твориться бедлам.
Рашистам відчиняють всюди двері
І піднімає голову іслам.
Іслам в Європі - та іще проблема!
Забули європейці про Христа,
Про хрестоносців, що подібно левам,
Боролися з молитвою в устах.
Нащадки їхні в нинішній Європі,
Немов би в приймах на своїй землі.
Щодня в новинах тільки й чути "Пробі!"
В невірних "апетити" чималі.
Джо Байден спочиває мирно-тихо.
А в Україні точиться війна.
І гинуть люди. Всюди горе, лихо
І править бал російський сатана.
Кому потрібно, щоб війна тривала
І нищили рашисти мій нарід?
Слов"яни наламали дров чимало.
Чи винен в цьому маразматик-дід?
Джо Байден спочиває в Делавері.
Планета потерпає від страждань.
Війна ось-ось почнеться в стратосфері,
Спричинить людству жах поневірянь.
Хто дасть нам,людям, порятунок нині?
Хто переможе на Землі все зло?
Трапляються події дуже дивні,
Хоча, здається, все це вже було.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1020021
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.08.2024
Шматочок неба з мого віконця -
Той світ, що бачу я все життя.
Не часто видно на небі сонце.
Лиш чути вітра гучне виття.
Бурхливий вітре моєї долі,
Чому так виєш, лютуєш ти?
Я дуже довго живу в неволі.
Чому не хочеш мене спасти?
Природу, квіти, людей любила
І дощ улітку, спів солов"їв.
Душа не мала достатньо сили
Зламати клітку, втекти в гаї.
Я вже старію. Життя немиле.
Свободу рідко я бачу в снах.
Недовго, певно, вже до могили.
Там обернуся в нікчемний прах.
Шматочок неба, дарунок долі,
В уяві буйній - то цілий світ.
Ще мить - я бачу себе у полі,
Вплітаю в коси ромашок цвіт.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1019709
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.08.2024
Черево моє
Жити не дає.
Що не з"їм - біда:
Миттю викида.
Ніби я - Тантал.
Мук жахливих шквал
Маю вже щодня.
Що за чортівня?
Каша із вівса
Від страждань спаса.
Вже не їм кефір,
Ковбасу і сир.
Всяка смакота
В череві - біда.
Що робити з ним,
Жерунцем отим?
Відгвинтити б це
Підле черевце,
Вставити нове,
Молоде, живе.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1019226
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.08.2024
На город свій поглядаю -
Краще місця не буває.
Мов потрапила у казку.
Полюбуйтеся, будь ласка.
Онде браві огірочки
Заховались під листочки.
Трохи далі кабачечки
Розляглися, як бичечки.
Морква чубчик виставляє,
На цибулю поглядає.
А квасоля, горда й пишна,
Простяглася аж до вишні.
Помідори червоніють,
Бо про щось інтимне мріють.
А картопля, хоч маленька,
Та солодка і смачненька.
А найкраща кукурудза,
Розпустила білі вуса,
Піднялася аж до неба.
А мені робити треба.
Я завжди городу рада
І працюю там завзято.
90-ті роки
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1017906
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.07.2024
Маленька хатинка.
Над нею хмаринка
Униз поглядає,
Вітусю чекає.
А дівчинка Віта
Закохана в квіти.
Їх в неї багато
Росте біля хати.
Ударила спека,
А дощик далеко.
Пов"яли всі квіти.
Засмучена Віта.
Зненацька з хмарини
Сипнули краплини.
Йде дощик завзято
На квіти і хату.
Радіє дитина
І квіти, й хмарина.
Така, ось, пригода
В спекотну погоду.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1017388
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.07.2024
Я в дитинство у спогадах лину.
Там здивована міфом була
Про прикуту до скелі людину
Й велетенського птаха, орла.
Прилітав той орел до людини
І клював нещасливця у бік,
Їв печінку, знущався щоднини.
На страждання такі Бог прирік.
Дивувало мене, що ті муки
Мав терпіти герой Прометей
Лиш за те, що дав світло науки
Він суспільству первісних людей.
Вільнодумна, розумна людина
Захиститись від звірів змогла б,
Відрізнялася б від бабуїна.
На планеті поменшало б зла.
Що лихого у вчинку героя
І чому Зевс лютився в ті дні?
Не давали питання спокою
Тій наївній і юній мені.
Згодом старість усе пояснила.
Переживши війни каламуть,
Я нарешті той міф зацінила,
Зрозуміла і Зевсову лють.
Не за те покарали титана,
Що дав людям божественний дар,
А за те, що увів їх в оману
І між ними побільшало чвар.
Адже знали боги достеменно,
Що людина в душі - бабуїн,
А інстинкти тваринні напевно
Призведуть до небажаних змін.
Так і сталося. Списи і пращі
Замінили ракетним вогнем.
То ж майбутнє суспільства пропаще.
Всю планету це не омине.
Ось погляньте, до чого нарешті
Вся наука людей довела:
В хижих війнах страждають сердешні.
На планеті побільшало зла.
Бабуїни керують цим світом:
Ба і Тра, Пу і Кім, Сі Цзиньпін,
Терористи численні "з привітом" -
Навіжені любителі війн.
Скільки лоску й зазнайства в поганців,
Всі штовхають землян до війни.
Затівають зі зброєю танці
Озвірілі сини Сатани.
Тільки атомні бомби й ракети -
То страшний, руйнівний механізм.
Та, якщо все ж вціліє планета,
Побудують знов бабуїнізм.
То ж не варто було бабуїнам
Дарувати вогонь на добро.
Прометей мав би знати: людина -
Хижий звір з потаємним нутром.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1017323
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.07.2024
Я живу у війні.
Стан цей дуже незвичний
І, здається мені,
Він тепер вже довічний.
Не забуду ніяк
Всі жахливі картини.
Ця війна хижий знак
Залишає в людини.
Бачу, ніби у сні,
Білий шлейф від ракети.
Раптом світ потемнів.
Боже милий мій, де Tи?
Де мої діточки,
Де сім"я, де хатина?
Всюди трупів шматки.
Замість хати - руїна.
Ген, біжать по стерні,
Мов мурахи, солдати.
Мить і - вибух. Рідні
Вже нема що ховати.
Боже, Ти допустив
Нечестивців до влади!
Ця війна - лейтмотив
Божевілля багатих.
А невизначеність
Не дає засинати.
Вража витонченість
Нищить душу завзято.
Я живу у війні,
У страху і сум"ятті.
А думки - руйнівні,
Як вуглини в багатті.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1017014
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.07.2024
Літо. Сонце сліпуче.
Місто - пекло ядуче.
Небо. Там ні хмарини.
Треба зливу щоднини.
Квіти спраглі, понурі.
Вкриті пилом бордюри.
Не дороги - пательня.
Місто - справжня пустеля.
Раптом знявся гармидер.
Звідки галас? Дме вітер.
Дощ прямує стіною,
Живить місто водою.
Вогко. Ливень вщухає.
Душно. Жар не стухає.
Знову спека палюча.
Літо. Сонце жагуче.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1016492
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.06.2024
Пригадую, мені казала мати:
"Тебе, дитино, нІ за що кохати.
Негарна ти на вроду, не струнка.
Важка у тебе доленька. Важка.
Я знаю, боляче тобі це чути.
Кепкують з тебе, судять "добрі люди",
Ти бідна, безпорадна і слабка.
Важка у тебе доленька. Важка.
Ти на людей, дитино, не дивися.
А з долею суворою змирися.
Ти не така, як інші, не така.
Важка у тебе доленька. Важка."
Роки пройшли. Вже матері немає.
Печаль старечу душу огортає.
Лиш сниться мами усмішка гірка
І голос каже:"Доленька важка".
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1016424
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.06.2024
Як же мені остогид водафон!
Та й київстар теж нітрохи не кращий.
Просто знущаються. Це - марафон:
Хто більш надурить нас, пенсів пропащих.
Не нажеруться в компаніях тих,
Підло грабують, знущаються люто.
Зараз війна і до всіх бід і лих
Ще й ці "спеці" додалися - не лЮди.
Пенсія в мене - копійка тепер.
Як тут прожити? Їй-богу, не знаю.
Господу дякуй за те, що не вмер,
Доки сплатив комуналку. Гадаю,
Ще треба якось купити харчі:
КрУпи, олію і борошна трішки,
Також картоплі. Хоч "пробі!" кричи.
Ще щось потрібно придбати для кішки.
М"яса і риби не їм взагалі,
Щоб не розбився бюджет мій об рифи.
Спати не можу: у снах чималі
Наш водафон (і київстар) піднімає тарифи.
PS Офіційна відповідь водафона пенсу (пенсіонеру з кнопочним телефоном
2008 року випуску): "Для налаштування мобільного інтернету перейдіть у розділ "Налаштування мережі". А вільних операторів зараз немає." Фсьо!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1016004
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.06.2024
Червоні, повні соку, вишні
Я рву в садку. Краплини пишні
Дощу торкнулися руки.
Побігли по садку струмки.
Цілує дощ принишклі квіти,
Голубить вишень довгі віти,
Мене за плечі обійма.
Я вишні рву вже не сама.
Червоні вишні соковиті,
Вологи шлейфом оповиті
І дощ, коханець запальний,
Приходять інколи у сни.
2014 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1015618
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.06.2024
В цьому безмежно прекрасному світі,
Де мерехтять міріади вогнів,
Ваблять красою таланти і квіти,
Я - лиш пилинка. Повірте мені.
Крихітна і незавидна пилинка,
Що "животіє" в суспільстві, "на дні",
В сонячнім світлі сяйне, як перлинка,
Й щезне безслідно в захмарені дні.
Всюди існують подібні пилинки.
Їх не побачиш в темнОті нічній.
Промені сонця з них зроблять перлинки,
Схожі на ті, що у морі, на дні.
6.02.2014
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1015455
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.06.2024
О, мій диване! Мій рипучий друже!
Старий ти став, обліз, потерся дуже.
Стирчать з твоїх боків пружини-ребра.
Ти - наче шкапа млява, сухоребра.
А був же ти, диване, дорогенький,
На дотик ніжний і м"який, гладенький.
Убраний в пишну ковдру кольорову,
Ти вигляд мав спесивий, гоноровий.
Згадай, диванчику, щасливі днини,
Коли збиралась на тобі родина.
Лунали жарти і пісні веселі.
І рип, твій сміх, звучав тоді в оселі.
Пригадуєш важкі, безсонні ночі?
Я не могла тоді стулити очі.
Журився ти зі мною до світанку,
Як міг, втішав і грів свою коханку.
Мої хвороби, злигодні, невдачі
Ти, друже мій, в ті дні частенько бачив,
Підтримував моє слабеньке тіло.
Твоє серденько, вірю, теж хрипіло.
Твою прихильність я ціную дуже,
Мій лагідний, терплячий, вірний друже.
За цю твою шляхетну, щиру вдачу
Не викину тебе, візьму на дачу.
Під грушею поставлю у садочку,
У тихому, привітному куточку,
І буду приїжджати на пораду
До тебе, друже. Знаю, стрінеш радо.
22.11.15
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1014990
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.06.2024
Мої коти, щоб я без вас робила?
Я між людьми не бачу доброти.
Панує скрізь жорстока, груба сила,
А лагідні лише мої коти.
Я не збагну, чому у цьому світі
Страждають люди зовсім без вини,
Без віри, у тривозі і жахітті
Вмирають, не діждавшись сивини.
Хто право дав цим покидькам з еліти
Вершити суд, знущаючись з людей?
Чому в розкошах ніжаться бандити
І скільки ще попереду смертей?
Мурчать мої філософи від Бога,
Розумні, помірковані коти:
"Ти не базікай про людей нічого,
Ковбаскою нас краще пригости."
9. 01. 2017
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1014903
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.06.2024
Не бійся, шанована владо,
Поета, що б"є з автомата.
З поета поганий стрілець.
Всю помсту зведе нанівець.
А зброя поета - то слово.
Недовго веде він розмову.
Ті влучні, короткі слівця
Зворушують людства серця.
Одвічно на нашій планеті
Тирани вбивають поетів
Чи в тюрми саджають усіх,
Хто словом розвінчує гріх.
Немає в людського суспільства,
На жаль, протидії злодійствам.
І завжди тиран-психопат
Війною наводить скрізь "лад".
Чи зможуть війну зупинити
Поети словами? Бандити
І їхній вожак-маніяк
Вже з"їхали з глузду однак.
То ж владі воєнних "естетів"
Боятись не треба поетів.
Війна зводить з розуму всіх.
Слова викликають лиш сміх.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1014096
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.05.2024
Там, на тому березі, свобода.
Там, на тому березі, життя.
Як туди дістатися народу,
Щоб втекти від смерті й забуття?
Бог не всім дає хоробре серце
І рідню по цей бік барикад.
Крутяться тіла в шаленім герці
В річці Тисі, у Господніх врат.
Чи можлива воля для людини
На планеті, створеній в тюрмі?
Вибір є в сучасній Україні:
Гинути у Тисі чи війні
Свій єдиний скарб - життя віддати
З вірою у Бога й рідний край?
Гибіють, калічаться солдати.
Тільки для багатих всюди рай.
Їхні дітки і жінки у Штатах.
Дехто у Росії примостивсь.
Є свобода у людей багатих!
Бідний - пропадеш, як не крутись.
Як багато значать для голоти
Символи і знаки на війні!
Тиса - символ смерті чи свободи?
Ви спитайте у мерців на дні.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1014077
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.05.2024
Квіти весни - анемони.
Темно-зелені листки.
Білі, бузкові, червоні,
Жовті у них пелюстки.
Ген, вдалині, на узліссі -
Сяйво, сліпуче, як сніг.
Розсипом пишним розрісся
Коц анемон лісових.
Ніжні, тендітні, чутливі
Доньки вітрів квітковІ.
Та попри те норовливі
Зіроньки ці лісові.
Дощик чи нічка прилине,
Схилять голівки, замруть.
Сонечко зійде, рослини
Миттю усі оживуть.
Вітер дмухнув - звеселіли
І танцювати взялись,
Ніби метелики білі,
Пурхнули зразу увись.
Ранок. На кожній стеблині,
Наче перлинка, роса,
Ні, Афродіти, богині,
Повна скорботи сльоза.
Діва прекрасна міфічна
Тужить за милим дарма.
Щире кохання не вічне,
То ж залишИлась сама.
Вкриті діброви і доли
Світлим вбранням анемон,
І не забути ніколи
Цей чарівнИй білий сон.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1012826
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.05.2024
Мені приснився сон цієї ночі
Так, ніби я - в далекому краю,
В Москві. Іде парад на Красній площі.
На святі серед натовпу стою.
Війська проходять мимо строєм гідно
І їде слідом техніка війни.
Моя могутня Батьківщино рідна,
Тебе готові захистить сини.
Везуть ракети велетні-машини.
Таких не бачив ще тодішній світ.
І я пишаюсь. Я - мала дитина,
Не знаю, що мине ще сорок літ
І ці ракети, нашими батьками
Розроблені у той далекий час,
Захоплені зрадливими братами,
Вбиватимуть у сьогоденні нас.
Чому, чому так мало статись нині,
Що купка людоїдів навісних
Народ запекло нищить в Україні,
А світ лякає кровожерний псих?
І гинуть, гинуть славні українці
І вірять, що життям рятують світ.
А світові начхати на тубільців.
У нього вже за розкладом - обід.
А я, стара, безпомічна комаха,
Метелик-одноденка, порохно,
Об землю б"юся, мов безкрила птаха.
Мені війну спинити не дано.
Я Господа благаю щиро, мушу
(А в тім, здається, Богу все одно):
"Врятуй же, Боже, українські душі,
Бо корабель "Вкраїна" йде на дно.
Невже не бачиш, Боже, як в напрузі
Вояки наші гинуть ради нас,
Як зраджують, сміються "любі друзі",
Годують обіцянками весь час?!"
Прокинулася. Знов звучить сирена.
Немає часу бігти в укриття.
Летять ракети. ВизнаЮ смиренно,
Що ніц не варте все моє життя.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1012568
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.05.2024
Я іду, а навколо - нікого.
Тільки холод і морок нічний.
А молитви до Бога німого
Вже не чутно. Думок скорбних рій
Полонив бідну голову звично
І гуде, і роїться у ній.
Та невже я блукатиму вічно
У пітьмі й холоднечі нічній?
Де тут вихід? Де світло спасіння?
Не знайду шлях із пекла ніяк.
Та чи вистачить в мене терпіння
Відшукати Господній маяк?
Я іду і густішає морок.
У зневірі бреду абияк.
Скутий розпачем, тугою мозок.
Рій думок не вгамую однак.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1012414
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.05.2024
"Где мораль?- Иван кричал,-
Обокрали гады.
В СВО я защищал
Родину бурятов.
Сколько я привез добра
С этой Украины!
Вынесли все со двора:
Две, нет, три машины,
Инструменты, три ковра,
Дизель-генератор.
Где же были мусора?
Кто организатор?
Где мораль? В чужой стране
Убивал "нацистов".
На войне, как на войне:
Стал богатым быстро.
Золотишко забирал,
Барахло, стиралку.
Крови много проливал.
Не своей. Не жалко.
Возвращаюсь я домой,
У родны пенаты.
Здесь конфуз еще какой!
Обокрали гады!
Это чей же был заказ?
Как же так, буряты?
Сняли даже унитаз!
Где мораль, робяты?"
Що йому відповісти,
Тому "бідоласі"?
Де мораль йому знайти?
Певно, в унітазі.
Псів війни рашистська лють
Плодить, як заразу,
Убивати мирний люд
Йдуть за унітази.
І не зрозуміти їм,
Вбивцям з Буцегарні:
Хто чужий руйнує Дім,
Сплачує по кармі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1011771
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.04.2024
Іде весна квітуча, запашна.
Природі вже набрид зимовий сон.
А в Україні точиться війна.
Руйнує все живе рашистський ДРОН.
Країна потопає у біді.
Винищують рашисти мій нарід,
І гинуть і старі, і молоді,
В пекельних муках залишають світ.
В окопах мруть нескорені бійці,
Беззбройні майже, нечисленні теж.
Стікають кров"ю, гибіють стрільці
Від хімії ворожої й пожеж.
Де знати їм, отим штабним панам,
І "друзям", закордонним "мудрецям",
Як без надії захиститись нам?!
А ворог лупить й лупить без кінця.
Весни триває пишна круговерть.
Скрізь квітом прикрашається Земля.
А в Україні порядкує смерть
І тішиться цим злом елітна тля.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1011355
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.04.2024
Як легко можна знищити людину!
Не треба ані зброї, ні отрути.
Достатньо лиш знайти якусь причину.
Брехливими словами знищать люди
Беззахисну, безмовну, слабкодуху,
Наївну і довірливу істоту
Та навіть і героя-відчайдуха.
Брехливим людям не закриєш рота.
В науку пнеться "молоде та раннє"?
Ми, звісно, "допоможемо" їй радо.
Інтригу сплетемо, як жарт, зарані
Вкладемо їй у руки реферата
Колеги, потім скажемо:"Украла,
Щоб не своїм горбом науку брати."
Немає зброї гірше, ніж ті жала,
Що ними разять завидющі гади.
Кар"єру хоче будувати в школі?
За хабарі оцінку не поставить?
Таких "розумних" бачили доволі.
Ми знаємо, як цю вівцю знеславить.
Підсунемо на підпис їй фальшивку.
Йдуть вибори. Населення в напрузі.
"Дурненька" проковтнула ту наживку -
Шахрайкою зробили "любі друзі".
Ось так прямує по життю людина.
Супутників їй посилає доля,
Та все таких, як ракова пухлина,
Що мучать і знущаються поволі.
Але й самі страждають через душу
Свою злостиву, заздрісну, підленьку.
І я сказати вам відверто мушу:
"Любити світ їх не навчила ненька".
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1010610
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.04.2024
Цвітуть жоржини у саду. Цвітуть жоржини.
А дощ дрібний іде весь день. То осінь плаче:
Жоржин краса, на жаль, ламка і швидкоплинна.
Вони, мабуть, наступний ранок не побачать.
Життя людей мені нагадує жоржини:
Воно не вічне, як ці квіти біля хати.
Ми вмерти можемо за лічені хвилини,
А на майбутнє планів маємо багато.
Темніє. Вогко. Дощ січеться безупинно.
Повільно падають з гілок важкі краплини.
Проснувся вітер у кущах. А біля тину
Холодним полум"ям горять мої жоржини.
серпень, 2014 рік
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1010535
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.04.2024
Твої вірші - полова.
Не варто їх читати,
Бо ти - не майстер слова,
Гламурний, язикатий.
В убогій тій макітрі
Поезії не маєш.
Чи випила півлітру,
Що писок розтуляєш?
В шкільну стінну газету
Ті вІрші помістити б,
А краще до клозету,
Щоб тішилися діти.
Чого ти пнешся з шкіри,
Щоб щось тупе сказати?!
Потрібно знати міру
Й у вищий світ не пхатись.
Вже соромно читати
Оту твою блювоту.
Стара та ще й із вати.
Закрий негайно рота.
"Приємні" компліменти
Я чую досить часто.
Глузують опоненти
Заливчасто, горласто.
Мої вірші - полова?
Не відають паскуди,
Що я не гонорова.
Нехай вже так і буде.
Для мене важливіше
Так висловити думку,
Щоб стало цікавіше
Й простому недоумку,
І щоб були здорові
Ті критики ворожі
Й могли в моїй "полові"
Знайти зерно пригоже.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1009114
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.03.2024
Чого ви причепилися до Гриця?
Украв труси в крамниці. Чи ти ба,
Яка подія?! Вдарите по пиці?
У нього вже розсічена губа.
Чому труси жіночі? Достеменно
Для мене це питання нелегке.
Можливо, знає це його Олена,
Матуся, бо ж воно дурне таке.
Він - збоченець? Та ні, не може бути.
В його роду таких ще не було.
Я не брешу. Їй-богу, знають люди.
Якби це так, гуло б усе село.
Чому украв сім пар трусів? Не знаю.
Довідалася із сільських новин.
Якби ви зріли ту дівчину, Раю,
Украли би, напевне, лімузин.
Чого, ото, до хлопця придиратись?
Сім пар трусів жіночих - то пусте.
Не тільки я, вам скаже кожна мати,
Що діти - то майбутнє золоте.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1008767
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.03.2024
Якби була я стюардесою,
Або прекрасною принцесою
Чи кінодівою, що пресою
Смакується, немов вино,
А я всього лише - (нехороше слово).
Так, звичайнісіньке ...
М-дя...
В лиху годину народилася.
Батьки з цим фактом не мирилися,
Постійно через це ганьбилися.
А ще чиновниця одна
Казала:"Ти -.... з ..(нехороше слово двічі)
Авжеж, провидиця вона.
І не одна.
Не раз була я матом "критою",
Брехнею, наклепом облитою,
(Нехорошим словом) із вищою освітою
Була. Ще - з вишнями ...(нехорошим словом)
Таким є соціальне дно.
Там всі беззахисні (нехороше слово).
Сумно.
Я не хвалюся цим ні трішечки.
Мене жаліють навіть кішечки.
(4 пухнастики)
Мабуть, до гробової кришечки
Так і залишуся ...(нехорошим словом)
Мені там буде все одно.
У ямі всі стають....(нехорошим словом)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1006778
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.02.2024
Я не пишу вірші
При допомозі ШІ
І не краду чужі
ВІрші. Ганьба душі!
Хто розпустив брехню,
Хай стережеться він,
Схоже, підклав свиню,
Тільки не чув, де дзвін.
Надрукувать вірші
Щось не дає мені.
Певно, якийсь, там, "ші".
Трясця отій свині!
Може, забратись геть
Через мої вірші?
Щоб він пропав, той г"едзь,
Що запровадив ШІ!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1006774
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.02.2024
Чи можна пускати
В цей світ непотрібну дитину,
Не дати любові,
Вважати за прикрий тягар?
Є мудрі поради.
Одна з них: най краще загине
Той, ще не готовий
Себе захищать, Божий Дар.
Є різні причини,
Що змушують жінку вбивати
Оту нещасливу
Істоту в утробі своїй.
А що, як дитина
Народиться й буде гадати,
Що несправедлива
Судилася доленька їй?
І буде страждати,
Не маючи гідної долі,
Клястиме шалаву,
За те, що життя їй дала.
Погляньте: солдати
Лежать, ніби дрова у полі.
То мати-держава
На смерть їх усіх прирекла.
Вони народились,
Неначе в нелюбої нені.
Їм гідно б зустріти
Старіння у колі сім"ї,
Але опинились
В могилі, або полонені.
Небажані діти
Не прийдуть у рідні краї.
Не треба судити
Жінок за гріхи первородні,
За те, що вбивають
Свій, ще не народжений, плід.
Непрохані діти
Тернисті дороги Господні
У муках долають.
Жорстокий до нЕлюбів світ.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1004912
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.02.2024
Ой, летіли журавлі
В небі синьому,
Ніс останній на крилі
Звістку синову.
"Рідна матінко моя,
Не сумуй, не плач.
Твій синочок вже вояк,
Не простий орач.
Тут ішли важкі бої.
Вижив тільки я.
Побратими всі мої
Полягли в боях.
Нене, я не здамся їм,
Підлим ворогам.
Захищатиму свій дім,
Землю не віддам.
Як побачиш журавлів
В небі над селом,
Знай, я смерть свою зустрів
З піднятим чолом."
Пролітали журавлі
В рідній стороні.
Ой, лютують москалі.
Села у вогні.
Не залишилося в них
Ні хатиноньки,
Ні матусі, ні жони,
Ні дитиноньки.
Полетіли журавлі
У чужі краї.
А на прОклятій землі
Точаться бої.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1003786
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.01.2024
"За що боролися, на те і напоролися."
Вся Україна - бойова лабораторія.
Вже під укіс іде моє життєве колесо,
А тут невгадана складається історія.
Я не стрибала на майданах помаранчевих
І не збиралась до Європи хутко їхати,
Та через покидьків, за долари проплачених,
Війну затіяли й мені не стало виходу.
Фашизм в Росії піднімає вище голову,
Мою країну люто нищить ще й оббріхує.
В Росію їхати я мала би ще змолоду,
Але від зим у Магадані мало втіхи є.
А я, крім того, українка з діда-прадіда,
То ж від ракети я помру чи у концтаборі.
Та, попри біди, сподіваюся на Господа.
Он, в італійців знов димить вулкан в Неаполі.
Експерименти ще тривають закодовані,
Хоч від війни гравці народами втомилися.
З "Човна" тікають "патріоти" розчаровані:
"Пливли, пливли ми і на березі втопилися."
"Ми з путіноїдами у війну не граємо,-
Говорять "друзі" наші, ті, що за "Окраїну",-
Далекобійну зброю не дамо, хоч маємо.
На жаль, Європа до війни не призвичаєна."
Не маю гадки, як тепер я виживатиму.
Рідня на кладовищі. Пенсія малесенька.
Старію швидко. Допомоги вже не матиму
І, депресуючи, попис(к)ую тихесенько.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1003371
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.01.2024
Летить сніжок
Білесенький.
Вкрив килимок
Пухкесенький
Всі стежечки-
Мережечки,
Доріжечки,
Поріжечки.
Річки в льодок
Заковані.
Гаї в сніжок
Заховані.
Стоять в шапках
Хатиноньки,
У кожушках -
Ялиноньки.
Прийшла зима
З погордою,
Суворою
Погодою,
Заметами
Повзучими,
Вітрищами
Колючими.
А діточки
Радіють їй.
Зима - такий
Період мрій!
Багато свят,
Гостинців - міх.
Для всіх малят
Є безліч втіх.
Пролинув сніг
Над хАтами,
Засипав світ
Брильянтами.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1002999
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.01.2024
Життя летіло, як авто по трасі.
Та все здавалось, не туди й не так.
То їде плавно, то його ковбасить.
Автівка - це, звичайно, не літак.
Ні, не літак, на жаль, і не байдарка.
Проте є види колісних подруг -
Комфортні і надійні іномарки.
У них безпечний весь життєвий круг.
А я, мов "Запорожець", прямувала,
Не вписувалась в поворот ніяк.
Моє життя весь час чомусь петляло.
Я, певно, керувати не мастак.
Дороги в цій країні, всім відомо,
Далекі від простих водійських мрій.
Радієш вже, коли діставсь додому
"Горбатий" твій побитий, ледь живий.
Ламалися у ньому запчастини.
Був "Чебурашка" схожий на осла.
Не вистачало інколи бензину
Тій шкапі, що життя моє тягла.
А мимо пролітали Мерседеси,
Феррарі, Ламборджині, БМВ.
То їхали вельможі і принцеси,
Хто в паралельній дійсності живе.
До мене підло чортопхайки лізли
І підрізАв нахальний самокат.
То нижча раса серед нас, колісних,
А, значиться, ніхто з них нам не брат.
Ой, щось багато я наговорила.
Закінчую життєвий мій пробіг.
Не виросли у "Запорожця" крила.
Конструктор причепити їх не зміг.
Я ні про що, одначе, не жалію.
До вічності залишився лиш крок.
Хоча життя у "Запорожця" скніє,
Я крізь терни прямую до зірок.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1002613
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.01.2024
Десь взялася хмарка
І пішов сніжок.
А мала Одарка
Ліпить колобок.
Раптом налетіла
Діточок гурба.
З ними йде несміло
Кішечка ряба.
Дітлахи сумлінно
Ліплять колобки.
Будуть неодмінно
З них сніговики.
Очі - дві вуглинки.
Руки з гілочок.
Носик із морквинки,
А картуз - совок.
Всі відчули втому
(Праця нелегка)
І пішли додому
Грітися в хатках.
Ніченька вступила
У свої права.
Сумно бовваніла
Баба снігова.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1002594
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.01.2024
Нестерпно бачити мені,
Як ворог нищить Україну,
Як гинуть люди на війні,
А їй немає нині спину.
Не можу вибачити вже
Нагло-саксонцям єзуїтство.
Сумнівне їхнє протеже
Нам - жалюгідне лицемірство.
Але найбільш вражає те
І до живого допікає,
Що у тилу життя "круте".
Для багатьох війни немає.
Я не ханжа, але тепер
Так є і так, не дай Бог, буде,
Що наш вояк і волонтер -
Принижені суспільством люди.
Ні, не суспільством, владою
Чиновників-політиканів.
Керують всі громадою,
Немов обкурені чи п"яні.
А їхні дітки й жіночки -
Десь на Канарах, у Європах,
А наші браві вояки
Воюють голіруч в окопах.
У час важкий ділитись нам
На тих, хто "за", і тих, хто "проти",
Ганебно тут, на "дні", й панам.
Ми -українська є спільнота.
Моя убога сторона.
Моя розстріляна країна.
Страждає, бореться вона
І виживає у руїнах.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1001610
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.12.2023
Пора звикати до війни.
Вона прийшла сюди надовго.
І гинуть дочки і сини
І вірять, що за перемогу.
Але життя іде вперед
І виживати доведеться
Посеред вибухів ракет,
Де навіть сталь кипить і мнеться.
Немов трава, що серед шпал
Пробилася і виживає,
Так і країна назагал,
Трапляється, не помирає.
І треба жити в боротьбі,
Долати підступи ворожі
Й перемогти назло судьбі.
Коритися їй нам негоже.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=999915
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.12.2023
Приснилося: удвох з тобою
ІдЕмо в наш осінній сад.
А там вирує листопад
І вабить дивною красою.
Прокинулася. Сліз потоки.
Ти десь далеко, на війні.
Там пекло в ці осінні дні.
А я гублю душевний спокій.
Чомусь згадалось, як ти радо
Садив дерева навесні.
Бентежливо було мені:
Улітку їх побило градом.
"Твій сад,- казала я,- морока."
А ти сміявся:"Буде рай.
Пахучих яблук урожай
Збиратимемо ми щороку."
Відтак пройшло багато часу.
Стоїть сумний, самотній сад.
Бреду я в ньому наугад.
Від злих думок немає спасу.
Але я не корюся лиху
І вірю, ти прийдЕш з війни.
Ми дочекаємось весни.
І сад розквітне нам на втіху.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=999113
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.11.2023
Дме легенький вітерець.
А Ганнуся навпростець
Поспішає через поле,
Щоб потрапити до школи.
Ганя ходить в перший клас.
В школі в неї все гаразд.
Там її чекають друзі,
Вчителі і песик Тузик.
Тузик - песик молодий,
Охоронець хоч куди!
Любить він дитячу ласку
І морозиво, й ковбаску.
Ганя має інтернет
І ляльки, й велосипед.
Тільки всі онлайн уроки,-
Каже Ганя,- то морока.
Не буває світла в нас,
Часто "глючить" гугл-клас."
То ж спішить Ганнуся в школу
По стежині через поле.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=998977
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.11.2023
На подвір"ї у Даринки
Мати садить цибулинки,
Незвичайні, загадкові,
Дивні, різнокольорові.
А Даринка хоче знати,
Що ростиме біля хати,
Чи цвістимуть цибулинки,
Як їх звати, ті рослинки.
Мати каже:"Почекай-но.
Все не робиться негайно.
Взимку кожній цибулинці
Треба спати у хатинці.
Навесні всі цибулинки
Обернуться у рослинки,
Раптом вигулькнуть з-під снігу,
Подарують справжню втіху".
Жде Даринка з нетерпінням
Весняного потепління,
А загорнуті в перинки,
Сплять під снігом цибулинки.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=998779
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.11.2023
Мій батько був поетом,
О, ні, не знаменитим,
Простим, сільським естетом,
Але талановитим.
А тільки так ведеться,
Що вибитися в люди
Таланту не вдається
В усі часи і всюди.
Потрібно мати гроші,
Везіння чи посаду,
А ще - людей хороших,
Щоб не знущались гади.
А батько жив у вІршах.
Душа була лірична,
У мріях щасливіша,
У справах непрактична.
Я помічала часто:
Хто має дар від Бога,
Тому Він одночасно
Дає важку дорогу.
А батька на дорозі
Зелений змій-спокусник
Стеріг, а також "друзі":
То заздрий, то розпусник.
Його вірші "богема"
"Запозичала" радо.
Один украв поему
І став лауреатом.
Ба, навіть знаменитим.
Як совісті нітрішки,
То будеш завжди ситим,
Мов котик, що з"їв мишку.
О, люди! Віроломство
І заздрість не щезають
І часто мстять потомству
Поета, не вгавають.
Послухать язиків злих:
Краду вірші у тата
І під своїм ім"ям їх
Друкую. Брешуть гади!
Ох, сердився мій тато,
Коли в дитячі рОки
Робила я завзято
До Музи перші кроки.
Казав:"Дурниці - все то,-
Мій бідолашний тато,-
Ще одному поету
В цій хаті не бувати!"
Та я не поетеса.
Не вІзьму гріх на душу.
Не крАду і "дантеса"
Чекати я не мушу.
Так спочивай же в мирі
Вже тридцять років поспіль,
Мій батьку. В тій "квартирі"
М"яка хай буде постіль.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=998703
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.11.2023
Плинуть хмари
Понад лугом,
Йдуть без пари,
Ходять цугом.
І ранкові,
Чепуристі,
Й вечорові,
Золотисті,
Довгі, гострі,
І кругленькі
Йдуть у гості
До Оленки.
Їм дитина
Дуже рада,
Бо з хмарини
Дощик пада.
Він городи
Поливає.
Будуть люди
З урожаєм.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=998639
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.11.2023
По стежині біля хати
Йшов повільно рудуватий
Котик. Лапки білі-білі.
Очі - вишеньки неспілі.
Сам пухнастий, споважнілий.
Кінчик хвостика теж білий.
Мабуть, котик спозаранку
Умочив його в сметанку.
Бабця сходила на г"анок,
Мимохідь впустила жбаник.
Кіт сметанки нализався
І в кущі дрімать подався.
Певне, він там спить і досі,
А дбайлива пані Осінь
Падолистом золотавим
Вкрила котика ласкаво.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=998405
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.11.2023
Мотив осінній
Бринить в повітрі.
Малює іній
Узори світлі.
Буяють айстри,
Цвітуть жоржини.
Павучий майстер
Тче павутину.
А чорнобривці
І хризантеми -
Мов на картинці
В саду Едема.
Вітрець гуляє
Повсюду містом
І засипає
Все жовтолистом.
Чудовий настрій.
Душа сміється.
Вінок із арій
Звучить, здається.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=997760
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.11.2023
Вітер шумить, повіває.
Йде листопад понад краєм.
Вітер подув, полетіло
Листя пожовкле, змарніле.
Дощ моросить спозаранку.
Видно калюжі на г"анку.
Вітер листки обриває,
В купи побляклі зганяє.
Ромчик зітхнув, кривить рота.
В школу іти неохота.
Краще б лежати у ліжку,
Зовсім не бачити книжку,
А в інтернеті сидіти.
Люблять там бавитись діти.
Вітер в дворі розігрався.
Ромчик до школи попхався.
Щоб мати розум, як в тата,
Треба знання здобувати,
А не дивитись, як вітер
Ніжно розчісує квіти.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=997711
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.11.2023
Чекала я на тебе з нетерпінням
І мріяла про пестощі твої,
Про чари веснянОго потепління,
Про спів срібноголосих солов"їв.
А ти прийшов у смугу передзим"я
І золотом засИпав цілий світ,
Туману ніжним дотиком до тім"я
Ласкав мене і вабив, мов магніт,
Прикрасив хризантемами подвір"я
І запалив жоржин вогонь в саду,
Повсюди розсипАв сріблисте пір"я.
Ніщо не віщувАло нам біду.
Змінився ти нежданно. Вередливо
Насупився і сонце щезло вмить.
А тихий дощик перейшов у зливу.
Стріпнулося сердЕнько і болить.
І ти йдеш геть, похнюплений, похмурий,
Морозом нищиш благодатний край.
Ти звів між нами враз незримі мури.
Благаю, листопаде, зачекай.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=997542
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.11.2023
Життя нестерпне і цілком безглузде.
Людина - не творець своєї долі.
Одна ракета недалеко лусне
І знищить найдорожче. Мимоволі
Ти подумки звертаєшся до Бога:
"Чому забрав, мій Боже, всю родину?
Чому не захистив, не дав підмогу?
Чому мовчиш у цю лиху годину?"
Ти не чекай на відповідь даремно.
Бог не людина, може, й не істота.
Ми віримо у Нього досить ревно,
Але життя - ілюзії й марнота.
Людина тільки крихітна піщинка,
Зарозуміла і егоїстична.
Талант, багатство, влада, славні вчинки
Безслідно пропадуть в часи критичні.
Коли Земля сама себе руйнує,
А людство охопило божевілля,
Шляхів до порятунку не існує,
Приречені і ти, й твоє довкілля.
З розумниками сперечатись можна:
"Е, ні, керує долею людина,
Обрати руху напрямок спроможна".
Ну-ну, ось і прийшла страшна година,
Влупила доля по голівці сильно.
Постала перед вибором людина:
В лайно чи нечистоти добровільно
Слід падати? Яка Фортуна дивна!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=997438
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 31.10.2023
Шукаю втрачене здоров"я.
Ходжу по клініках дарма
І часто чую лихослів"я:
"У лікарів його нема.
Ти тільки гроші тратиш марно.
Що більше маєш - відберуть.
Ті ескулапи дурять гарно
І на той світ полегшать путь."
Ходжу по знахарках уперто,
Ковтаю зілля день і ніч,
Роблю ціг"ун я, щоб не вмерти,
У церкві не жалію свіч.
Ех, молодече безголов"я
Зумовило оцю біду.
Шукаю втрачене здоров"я,
Та чи знайду?... Ні, не знайду.
,
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=997405
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.10.2023
Одна сідниця чинодрала,
Як молодою ще була,
Політиці служити стала
І чин високий здобула.
Тепер на лаврах спочивати б.
Та ба, зчинилася війна.
Ні, СВО, так би сказати.
Сусідка,вража сторона,
Бач, забагато захотіла:
Свободу і в Євросоюз,
І в НАТО, капосна, вступила б.
Ну, де він взявся, цей конфуз?!
Порадилися генерали,
Екіпіровку одягли
І нищити сусідку стали,
Чиновника також взяли.
Його сідниці не щастило.
Війна - ніякий не парад.
З гармати "нацики" влупили -
Поцьомав дупу цю снаряд.
Страждає ср...ка. От халепа!
Лютує славний чинодрал:
"Спалити,-він волає,- треба
Всю Україну! Не "кинджал"
І не "циркон" туди послати,
І навіть не новий "сармат",
Ракету з космоса, щоб гадам
Відразу був і "шах і мат".
Але плюгавий чоловічок
В Кремлі промовив :"Тьфу, напасть!
Ракета эта без уздечек.
Не рассчитаем - нам пропасть!"
Ось так "великий и ужасный"
Ідею цю забракував.
Та чи надовго? Той злощасний
Чиновник лють не вгамував.
Мораль:
Коли керує мізками сідниця,
Не можна довіряти їй ракету.
Якщо не дати мавпіям по пиці,
То знищать і себе, й свою планету.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=997224
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.10.2023
Ну, що за чортівня?
Мені якась свиня
Вірша надрукувати
Перешкоджа два дня.
Е, ні, таки два дні
Пороблено мені
І вірш надрукувати
Не зможу й в вихідні.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=997222
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.10.2023
Вночі йшов дощ, по листю шурхотів,
Торкався делікатно підвіконня,
Неначе щось промовити хотів,
Щоб не почув ніхто з людей сторонніх.
Сердито вітер у кущах бурчав,
Злостився і пошарпував фіранку.
Була у нього, певно, купа справ:
Наводив лад в обійсті і на г"анку.
А ніч тяглася, довга, як удав,
Безсонна ніч осіння, непривітна.
Йшов тихо дощ і хлюпала вода,
У темряві суцільній непомітна.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=996733
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.10.2023
Нас вбивають ракетами, мінами, дронами
Вороги біснуваті, загарбницька рать.
Найболючіше те, що вбиває законами
України зрадлива, зажерлива знать.
А поля наші густо засіяні трупами.
Вже роками іде кровожерна війна.
А міста наші стали сміттєвими купами.
Витинає в країні гопак Сатана.
Хто зупинить злодійство? Не знаю. Не відаю.
Тут безсилі ООН, добра воля еліт.
Чиним опір. Війна стала несамовитою.
І, здається, радіє цій бійні весь світ.
А не так вже давно (півстоліття пролинуло)
Воювали народи і перемогли
Всю фашистську навалу. Коричнева згинула.
А червоній, на жаль, вкорінитись дали.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=996582
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.10.2023
Почалась епоха воєн
І знецінення життя.
Привели землян до боєнь
Негативні почуття:
Мстивість, злість, брехня, жадоба,
Підлість, ненависть і гнів,
І упертість твердолобих,
І жорстокість дикунів.
Мільярдерів-клептоманів,
Терористів-посіпак,
Політичних наркоманів
Розплодилось, як собак.
Гине, мучиться, страждає
Нещасливий вид ссавців.
Вся планета вимирає:
Від китів до горобців.
Тільки не переконати
Бюрократів і вельмож:
В бійню вкладені "донати"
Смерть приносять їм також.
Боже! Не збагну я нині
Задум Твій. Чому, скажи,
Мізки добрі дав людині,
Серце з каменю вложив?
Чим закінчиш, милий Боже,
Свій земний експеримент?
Напоумиш люд негожий
Чи планету знищиш вщент?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=996120
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.10.2023
День народження - зовсім не свято.
Я його зустрічаю нерадо
І пригадується мимоволі
Те, що викарбувано на долі.
У дитинстві чекала дарунків,
Молодою - кохання, цілунків
І добробуту. Як же без нього?
Не здійснилося з того нічого.
А життя, ніби сном, пролетіло.
Відстраждалося все, відболіло.
І чого вже чекати людині?
Забуття у глухій домовині.
Тільки вдачу уперту я маю
І останню надію плекаю:
Попри смуток, нещастя і біди,
Осоружну війну пережити.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=995138
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.10.2023
Я не ангел, так, звісно, не ангел
І давно усвідомила це.
Я не мудра провидиця Ванга.
Так траплялось, що гостре слівце
З язика ненавмисно зривалось
І було, мов сталевий кинджал.
У невинних людей упиналась
Часом купа отруєних жал.
Скільки я нагрішила словами,
Тим нестримним своїм язиком!
А "подяку" за це маю мамі
Виражати тому, що в роддом
Немовлят постачає лелека
Поодинці, а також гуртом.
Очевидно, мене десь далеко
Він знайшов з отаким язиком.
Не помітила матінка лиха,
Не підрізала довгий язик,
А татусь, милосердний і тихий,
До мого язика згодом звик.
Я не ангел. Я, певне, чортяка.
Язиком ображала людей.
Забагато негідник патякав.
Ох, той птах, постачальник дітей!
Примітка: роддом (русизм) - пологовий будинок
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=995083
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.09.2023
"Разве это поэзия?!" -
Дорікнули мені.
Не перечу колезі я
І кажу:" Звісно, ні."
Ну, яка ж це поезія?
Примітивні думки
Узяли у концесію
Рідну мову. Ділки!
Сталась прикра оказія
Тим думкам діловим.
Підвела їх фантазія
І мелодика рим.
Не вдалася поезія.
Бізнес цей нелегкий.
В голові знову сесія:
Щось планують думки.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=994599
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.09.2023
Космос придумав дивак.
Може, то був жартівник
Чи бузувір, маніяк,
Діло зробив й хутко зник.
Правила досить чудні
Він встановив для усіх:
З вигляду ніби складні,
Глибше копнеш - сміх і гріх.
Все, що у Всесвіті є
(Діри, планети, зірки...),
Безперестанку снує
Вже незліченні віки.
Та як би ж тільки то див,
Що безкінечний танок!
Той винахідник увів
Конкурс на кращий роток.
Бідні небесні тіла
У небезпеці живуть:
Щойно загавишся, зла
Не оминути - зжеруть.
Меншого, слабшого з"їв -
Виживеш, далі лети.
Певно, Творець зголоднів,
Доки досяг він мети.
Щодо Землі, то цей пан
Намудрував на віки,
Схоже, створив балаган
Чи то як раз навпаки.
Храм він прекрасний зваяв,
Сповнений райських чудес,
Тільки знов пожартував
І прирівняв до Небес.
Щойно народишся, знай,
Ти вже для когось - харчі.
То ж бережись, не дрімай
Вдень, а такОж уночі.
Людство, найбільший жерун,
Нищить планету й себе.
Немилосердний жартун
Той винахідник Небес.
Ким пересмішник був, той,
Що існування земне
Хижим зробив? Ой-ой-ой!
Щось укусило мене...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=993587
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.09.2023
Мені приснився дивний сон,
Що ніби я -Наполеон,
На троні Франції сиджу
І на мені якийсь кожух
Чи то жупан, чи лапсердак.
Неподалік стоїть му...
Художник, (бачиш, я - естет)
Мій вимальовує портрет.
Я раптом чхнув.О, ну й дива!
Картинка виникла нова.
Умить змінився антураж.
Я - в Україні. Он гараж.
Триповерхова хижка є
І все сімейство тут моє:
Чотири жІночки. Бува.
Колишніх три. Одна нова.
За океаном діточки.
Мільйони "нажили" батьки.
В офшорах і заначка є.
Вдалось мені життя моє.
Чого бажати ще мені?
В країні йде війна. Е, ні,
Розумний на війну не йде.
У нього бізнес пропаде.
А бізнес мій - то сенс життя.
Там не одна висить стаття.
ЗізнАюсь, я - наркобарон.
Ну чим же не Наполеон?
Я смикаю за ниточки
І гинуть ваші діточки.
А що поліціянти? Ці
Сидять у мене в кулаці.
А хто не там, той в КПЗ.
Начальник їхній також зек.
Він, може, чесний чоловік,
Та я його туди упік.
Спитаєте: де СБУ
І САП, Верховний, все НАБУ?
Всі не страшні мені тепер:
Я вже відомий волонтер.
Я "волонтерю" ще з тих пір,
Як розпочався "руський мір".
А ця війна - така краса!
Найшла на камінь в них коса.
Мені дарма. Я не бідняк.
Не пахнуть грошики ніяк.
Нестача зброї? Ой, облом!
Я вам куплю металолом.
А форму в Турції візьму
За так, і харч. (І грець йому!)
Жалітись будете? Кому?
У Раді маю я куму.
А кум у Мексиці давно.
Там з корешами п"є вино
Чи то текілу.Бізнес мій
Він просуває. Хитрий змій!
Урвався сон. Що з ним не так?
Он, поряд знову той му...
Чудовий змалював портрет
Маляр. Я все-таки естет!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=993178
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.09.2023
Майорять над кладовищем стяги -
Синьо-жовтий, шовковистий світ,
І лежать під ними бідолахи,
Ні, герої - України цвіт.
Як все сталось? Хто у тому винен,
Що триває варварська війна
І країна, і народ мій гине?
Чи то не завищена ціна
За свободу, незалежність, гідність,
За майбутнє щастя поколінь
Українців? Чи, можливо, бідність
І поневіряння по Землі
Нам судились Господом навіки?
Хто на це дасть відповідь мені?
Хто й коли зупинить крові ріки
І страждань безодні в цій війні?
Майорять над кладовищем стяги.
Вітерець нашіптує псалом
Воїнам, що здобули звитягу
У боях й спочили вічним сном.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=992950
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.09.2023
Панове слідчі, заявляю,
Що парасолю я не крав.
Я, щойно вийшовши з трамваю,
Її побачив і ... пропав.
Стояла пишна, ніби пава,
Вся в білосніжному вбранні.
Яка краса! Яка постава!
Очей не відвести мені.
Ух! Дивовижна парасоля!
Кафе. Йде дощ. Стоїть сама.
Яка ж бо то невтішна доля!
Навколо ні душі нема.
Ану, як хтось її поцупить?-
Мені на думку спало враз,-
Оту красу нахаба згубить.
Що ви сказали? Де маразм?
О, ви, мабуть, пожартували.
Ніякий то не був кураж.
Я, щоб майно те не пропало,
Сховав до себе у гараж.
Беріг садову парасолю
Я цілий тиждень в гаражі,
Дзвонити власнику Миколі
Хотів. Брешу? Я? Не кажіть!
Вини не визнаЮ нітрохи.
Я благородний мав мотив.
Та щоб мене заїли блохи,
Коли брешу! Я прихистив
Ту парасолю в себе вдома.
Таку красу глядіти слід.
Панове слідчі, вам відомо,
Що лиш краса врятує світ?!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=983676
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.05.2023
Якась жорстока, підла злюка
Понівечила бідну юку.
Кому завадила та квітка?
Уся ця справа пахне гидко!
Не пахне, а смердить огидно.
Невже комусь було завидно,
Що на горОді пишним квітом
Милує юка зір все літо?
Сиджу тепер я і сумую,
Сердешну юку не врятую.
Пропала квітка. "Добрі" люди
Понищили їй корінь люто.
Ті неочікувані гості
Так шаленіли в гніві й злості,
Що нещасливу ту рослину
Вбивали, начебто людину.
Чим виправдать злодійство? Нині
Важке життя у цій країні.
Її, беззахисну сусідку,
Чужинці нищать, наче квітку.
Країну можна розстріляти,
Залишити народ без Хати,
А потім світу "пояснити",
Як треба всім сусідам жити.
Ех, люди, дав Господь багато
Нам: розум і планету-Хату.
Але чому Небесний Гуру
Недосконалу дав натуру?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=982684
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.05.2023
Я украв на Пасху
Гонористу гуску
Й через Божу ласку
Втрапив у кутузку.
Вторгував за гуску
Аж п"ятдесят гривень
На питво й закуску.
Свято ж бо, Великдень!
Ох, було мороки:
Гуска - не корова.
Дав суддя п"ять років.
Щоб він був здоровий!
Краще б я послухав
Був свою Одарку,
Й нагостривши вуха,
Крав гуманітарку.
Он, сусід мій, Слава,-
Волонтер завзятий,
Що губа - халява,
То тепер багатий.
На суддійську владу
Я образ не маю.
Винна гуска клята.
Я те добре знаю.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=982157
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.05.2023
Народжена в країні,
Якої вже немає,
Гадаю, що не буде,
Напевно ,на віки,
А думка мимоволі
У спогади пірнає,
Вихоплюючи звідти
Минулого шматки.
Нарешті край поклали
Так званій "перестройці".
Розділена країна.
Обдурений нарід.
І знов біля "Корита"
Колишні комсомольці,
А може, комуністи -
Весь мафіозний рід.
А батько мій радіє:
"Вкраїна незалежна.
Ото вже заживемо
У рідній стороні.
Звільнилася, сердешна.
Здійснилась моя мрія."
Але чомусь бентежно,
Нерадісно мені.
Аж тут заполонили
Країну нагло-сакси,
Давай дурити знову
Затурканий народ,
Продажну знать купили
За дядька Сема бакси.
А пенсія - копійка.
Рятує мій город.
Важка стареча доля.
Збираюся до Бога,
А може, і до чорта.
Це вже, як пощастить.
Вітчизна у неволі.
Війна. Рашистів орди
Посунули, щоб знову
Народ мій уярмить.
Та будьте ви прокляті
Навік, усі чужинці,
За те, що запалили
Страшний вогонь війни!
Згорають в ньому, гинуть
Нещасні українці
Під оплески Європи
І регіт Сатани.
Народжена в країні,
Якої вже немає.
Гадаю, що не буде,
Напевно, на віки.
Та я не називаю
Оту країну раєм.
Про неї виникають
Важкі, сумні думки.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=977536
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.03.2023
На життєвій стежині
Я шукала домівку.
В ній краплину краси,
Розуміння й тепла.
Та, на жаль, в самотині
Завершаю мандрівку.
Не туди, Терези,
Наша доля пішла.
На життєвій стежині
Я шукала кохання.
Не щастило мені.
Я його не знайшла.
У міцній павутині
Смутку й розчарування
Промайнули ті дні,
Що їх доля дала.
На життєвій стежині
Я хотіла б спокою.
Тільки мрію дарма.
Спокій зник назавжди.
По моїй Україні
Йде біда за бідою.
То ж надії нема.
В небуття треба йти.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=976305
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.03.2023
Сидить солдат в окопі і співає.
А дощ іде на руки, на лице.
Працює вража техніка за гаєм.
Стискається загарбників кільце.
А хлопець виливає в пІсні тугу.
Він молодий, ну, зовсім ще дитя.
Йому би треба гульки і подрУгу,
А мусить, бідний, втратити життя.
Чому, чому така несправедливість?
Одні в розкОшах тринькають життя,
А іншим доля не дає можливість
Побачити щасливе майбуття.
Глибока ніч окопи огорнула.
Мигтять в байдужих небесах зірки.
Випльовують вогонь сталеві дула.
Вітчизну захищають юнаки.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=975027
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.02.2023
Карлик скажений
Нудно базіка.
"М"яса" в росії багато.
Байден приїхав.
Фото чудові.
Знову стріляти з рогатки.
Заборонили
ОПЗЖ в нас.
Чути погано з Монако.
Пенсію маю.
Долар стрибає.
Яйця тепер Фаберже.
Любо живемо.
Вуха вже в"януть.
Щось моя дупа сумує.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=974614
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.02.2023
Зима. Чекали ми довгенько
На цю панянку. Де була?
Чому спізнилась, дорогенька?
Ми дожидаємо тепла.
Різдво без тебе зустрічали
І рік новий, і всі святки.
А снігу нам не вистачало.
Про тебе вже пішли чутки.
Казали люди, що не буде
Тебе у нашій стороні,
Що розгубив суворий лютий
Свої морозні, куці дні.
Аж раптом ти пришкандибала
За майже місяць до тепла.
Ти переплутала вокзали
Чи не туди квиток взяла?
Ти запізнилась. Це буває.
Тепер в природі скрізь дива.
Планета людям не прощає
Зла. Рана ця не зажива.
А люди мріють про тендітну,
Дзвінкоголосу, чарівну
Весну, панянку пишноквітну,
Що скінчить прОкляту війну.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=973480
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.02.2023
Бачила вчора печальну картинку:
Цвинтар. Солдати. Могила.
Поряд з труною згорьована жінка,
Що безперервно тужила.
Горе. Старенька не стримує сльози:
Вбила надію " У-точка".
Тицьнули бабці хустинку під носа
І закопали синочка.
Доля жорстока в моєї країни.
Ворог сердешну руйнує.
Більшість народа страждає і гине.
Знать за кордоном жирує.
НАщо було затівати майдани
І колотити суспільство?
Знов закували народ у кайдани.
Хто відповість за злодійство?
Гарна ідея: свобода і гідність.
Нею дурили одвічно.
Як результат, люті війни і бідність.
В тім, це здається вже звичним.
Сумно, але ця прекрасна ідея -
Пастка, що в рабство прямує.
Де в Україні знайти Моісея?
Певно, в окопах воює..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=973201
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.02.2023
Ти прийшов до хати,
Ніби уві сні.
Я згадала тата
І сказала:"Ні.
Я не хочу муки,
Зради і біди.
Батькову науку
Згадую завжди,
Ті сімейні грози:
Бійки,лайка, мат,
Материні сльози.
Спогад - вічний кат.
Не судилась врода,
Щастя і любов.
У сім"ї негоду
НАщо мати знов?"
Спогадів хвилинка -
Крок на манівці.
Котиться сльозинка
По моїй щоці.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=973040
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.02.2023
Народжена в країні,
Якої вже немає,
Гадаю, що не буде,
Напевно, на вікИ.
А думка мимоволі
У спогади пірнає,
Вихоплюючи звідти
Минулого шматки.
Ось я, мала дитина,
В бабусі біля хати
Сиджу. Навколо мене
Залитий сонцем світ.
А десь, в Кіровограді,
Працюють батько й мати
І дуже потерпають
Від злигоднів і бід.
Завод. Ранковий холод
У душу проникає.
Сумна, невтішна юність.
Важкий фізичний труд.
Увечері навчання.
Повільно час минає.
Мене не полишають
Думки про інститут.
В Радянському Союзі
Життя котилось далі.
Красивою картинка
Для телека була.
Всі, хто біля "Корита",
Одержують медалі,
А ті, хто "з підворітні"...
В них доля, певно, зла.
В країні "перестройка",
А може, перестрілка.
Одні грабують інших.
Система йде на злом.
А я працюю в школі.
Життя проходить стрімко.
Що з того? Я нарешті
Отримала диплом.
Не встигла глипнуть оком,
Як старість підкотилась.
Змінилася країна
І влада вже не та.
Кудись пропала "Совість"
І з нею "Честь" поділась.
Епоха зараз інша.
Незмінна Глупота.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=970200
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.01.2023
Снилася блондинка
Верхи на коні,
Дуже гарна жінка
В білому вбранні.
Кінь був дивовижний,
Білосніжний весь
І лілейний, ніжний
Біг за ними пес.
Щойно я минула
Сніжно-білий світ,
Жінка обернулась,
Глянула услід,
Глянула вороже,
Непривітна, зла.
Я збагнула, схоже,
Доля то була.
А малий собака -
То утіх дурман.
Раптом він загавкав
Й щез, немов туман.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=970037
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.01.2023
Важко жити серед папуасів.
Де не глянеш, голови стирчать.
На Русі і, навіть, в Лас-ВегАсі,
Скрізь простих людей живцем їдять.
В Україні - африканські страсті.
Наші "друзі" списи нам дали,
Щоб ракети, дрони й всі напасті
Ними відбивати ми могли.
"Ти чого розрюмсалась, дурепо?
Скільки будеш долю дратувать?
Сердити дикунський світ не треба.
Вже давно пора тобі вмирать,-"
Каже Муза. Знаю, смерть на часі.
Тільки дуже шкода, що тепер
Всюди розпинають папуасів,
Певне, через те, що Бог помер.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=969633
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.12.2022
Десятый уж месяц
Война на ОкрАине
И гибнет, калечится
Мирный народ.
Мы шлем ему щедро
Ракеты и мины,
А нам он в ответ
От ворот поворот.
Ну, что загрустили,
Мой верный товарищ?
Укры не сдаются,
Упрямый народ.
Они выживают
В остатках пожарищ,
А мальчиков русских
Изводят, как скот.
Мелькают в "двухсотых"
Знакомые лица,
Везут их в Отчизну
На вечный покой.
А маменьке милой
Намеднича снится,
Что сын возвратился
С победой домой.
Ах, русское солнце,
Кровавое солнце!
Нужна ли нам, русским,
Такая война?
А может, вернемся,
Поручик Голицын?
Зачем нам, поручик,
Чужая страна?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=969398
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.12.2022
Ох, ті пересуди:
"Не має родини
Ні десь, там, далеко,ні близько..."
Не відають люди,
Що в мене в хатині
Чотири котяри і псисько.
Чорненький, сіренький,
Рябий, рудуватий.
Коти - пустуни невгамовні.
Собака маленький
І дуже пихатий:
Котячий вожак, безумовно.
У горі-нещасті,
Коли забіяка-
Судьба б"є, страждає людина.
Рятують пухнасті
Коти і собака -
Моя незвичайна родина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=968234
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.12.2022
Вже пора прощатися нам, друзі,
Треба у реальний світ іти.
Там нема нездійсненних ілюзій.
Тільки вороги - душі кати.
Прощавайте, друзі, прощавайте.
Залишаюсь я на самоті.
Може, в чомусь винна, вибачайте.
В іншому зустрінемось житті.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=967041
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.11.2022
Я записую в зошит рядки.
Не поезія це, не вірші,
А мої невеселі думки,
Крик забутої світом душі.
Не пишу про кохання палке,
Про красоти осінніх алей,
А про те, що життя скрізь важке
В цьому світі хижацьких страстей.
Не дано мені бачити світ
У м"яких, у пастельних тонах.
Тут немає нічого, крім бід.
Чорно-білий пейзаж - просто жах!
О, мої читачі, не судіть,
Не картайте мене за рядки.
Вже до смерті залишилась мить.
З нею зникнуть печальні думки.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=965680
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.11.2022
Зубів нема. Волосся сиве.
Розпливсь від жиру мій живіт.
Яка тепер я некрасива!
Ох, де мої сімнадцять літ?!
На носі прищик, як булавка.
На спині горбик удови
І сколіоз, неначе п"явка,
Вже так розрісся! Ти диви!
А шкіра! Та гладенька шкіра,
Вся білосніжна, мов кришталь!
Вона тепер як у вампіра -
У зморшках. Ох, який шкандаль!
Ну як же так? Куди поділась
Моя краса? Я не збагну.
О, знову їсти захотілось.
Піду, вареника ковтну.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=965526
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.11.2022
Темрява нічна за вікном
Раптом нагадала мені,
Що життя пролинуло сном,
Спогади лишивши сумні.
Де мої дівочі літа?
Де рожеві мрії мої?
У пустих зимових садах
Не лунає спів солов"їв.
Темряво нічна за вікном,
Не тривож ти душу мою,
Не навіюй спогадів сонм.
Я тебе про спокій молю.
PS. сонм спогадів - безліч спогадів, велика кількість.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=965512
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.11.2022
Болить моє серденько, болить.
До смерті вже близенько. Лиш мить.
А тільки неохота мені
Вмирати в ці напружені дні.
Ні краю, ні кінця цій війні.
Вона приносить біди рідні.
А я не поспішаю іти
В далекий світ пітьми й самоти.
Чому я залишаюся тут?
Дивитися, як мучиться люд,
Глумиться влада і бандюки,
І гинуть на війні простаки?
Роки, ні, вже століття пройшли,
А люди правди ще не знайшли.
Мабуть, спочила в Бозі вона,
Тому триває й досі війна.
Болить моє серденько, болить.
Нічого я не можу змінить.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=964685
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.11.2022
Квартиро моя дорогенька,
Сюди привезла моя ненька
Свою нещасливу дитину,
І тут я, можливо, загину
Чи то від ракети рашистів,
Чи від комунальних "фашистів",
Бо як же назвати начхальство,
Яке проявляє недбальство?
Квартиро затишна і тиха,
На днях ти страждала від лиха.
Тебе заливало водою.
Мене огортало бідою.
А що комунальники хвацькі?
"Понятія" їхні босяцькі:
"Йди, бабо дурненька, додому
І не набридай тут нікому."
Квартиро, ми стали старенькі.
В могилі лежить моя ненька.
Ти станеш, напевно, сортиром,
А я піду в іншу "квартиру".
А щодо начхальства й сусідів,
Що нам завдають прикрі біди,
На те є Господняя воля.
Він дав нещасливу нам долю.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=964597
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.11.2022
Пройти через пекло, щоб раю дістатись -
Це справді можливо чи ні?
Я думаю, відповідь знають солдати,
Полеглі у клятій війні.
Чи можна дістатися раю вдовиці,
Самотній бабусі з села
І сиротам-дітям, убогій каліці?
Їм доля ТУТ пекло дала.
Що знають про пекло вельможі-поганці?
У ньому вони не живуть.
Втекли за кордони. В раю вже заср..ці.
Сидять там і байдики б"ють.
А раптом у Господа раю немає
І люди страждають дарма,
А потім, сердешні, вони помирають
І їх поглинає пітьма?
Пройти через пекло, дістатися раю...
Чи варті страждання зусиль?
Про це я ніколи, мабуть, не дізнаюсь.
Ніхто не вернувся звідтіль.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=964064
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.10.2022
Жовтий лист доторкнувся до скроні
І завмер у холодній долоні.
Осінь знову прийшла у містечко.
Стрепенулось тривожно сердечко.
Осінь - пані така норовлива:
Усміхнеться привітно, грайливо,
Золотим листопадом повіє
І навколишній світ заясніє.
Раптом скривиться пані гнівливо.
На містечко накинеться злива,
Змиє золото з вулиць і бруду
Принесе і, звичайно, простуду.
Нині осінь прийшла в Україну
У сувору, нужденну годину.
Припинити війну неможливо.
А проте я чекаю на диво.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=963987
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.10.2022
"Королева негативу".
Прикрий комплімент
Заслужила справедливо
В нинішній момент.
Я писала би про квіти
І любов земну.
Тільки, правди ніде діти,
Мушу - про війну,
Про війну у рідній Хаті,
Про страждання, біль,
І як нищать нас багаті,
Владні, тобто гниль.
Переходить біль душевний
У сумні рядки.
Знаю, весь мій плач даремний.
Швидко йдуть роки.
Бачать світло у тунелі
Всі в кінці життя.
В мене зовсім невеселі
Є передчуття.
"Королева негативу" -
Схоже, це не я.
Грати блазня - ось, можливо,
Доленька моя.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=963737
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.10.2022
Осінній день - похмурий, непривітний.
Хлюпоче дощ, холодний і огидний.
Сердито вітер щось собі буркоче,
Змітає листя в купи неохоче.
Льодок тоненько посріблив калюжі.
По них ідуть понурі перехожі.
Кудись пливуть насуплені хмарини.
Не видно ні пташини, ні тварини.
Пора осіння на тепло скупиться.
На клумбах квіти - скорбні, як черниці.
Жуки-автівки повзають по кругу.
Погода навіває сум і тугу.
Дерева журяться простоволосі.
В моєму місті оселилась осінь.
Дивлюся я на світ песимістично.
Шкода, що літо не триває вічно.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=963465
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.10.2022
Рожеві окуляри одягну
І світ навколо зміниться за мить.
Не бачитиму прокляту війну
І серце від біди не заболить.
Не падатимуть бомби на міста.
Не буде руйнувань, жахливих втрат
І сліз дітей і вдів, проклять в устах
У тисяч мирних жителів, солдат.
А в окулярах - спокій, благодать,
Усміхнені обличчя дітлахів.
До праці люди радісно спішать.
Усюди щебет, пурхання птахів.
А сонечко сіяє в небесах.
Розквітли хризантеми у саду.
На листі і траві блищить роса.
А я, у світ закохана, іду.
Рожеві окуляри простаків
Приносять стільки радощів, утіх!
Шкода, що я на старості років
Забула вже, куди поклала їх.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=963355
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.10.2022
Вареники з вишнями
Я би їла тижнями.
Їла б, аж ковтала б,
І горя не знала б.
Приспів:
Вареники - страва,
Втіха і забава,
Біленькі, пухкенькі,
Смачнющі, як в неньки.
Вареники з лівером
Є чудовим вибором.
Гостей пригощаю.
З того втіху маю.
П-в
Вареники з бульбою,
З шкварками, цибулькою -
Це така смакота,
Звабить навіть кота.
П-в
А з капустою вони
Кращі, аніж деруни.
Капуста кисленька,
Як навчила ненька.
П-в
Вареники з сиром
Куштували б миром,
Їли б, запихалися б,
Та не всім дісталося б.
П-в
З грибами вареники
Люблять всі письменники.
Гурмани-поети
Складають сонети.
Приспів:
Вареники - страва,
Втіха і забава,
Біленькі, пухкенькі,
Смачнющі, як в неньки.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=963319
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.10.2022
Богородице Діво,
Будь до нас милостИва,
Вбережи Україну
Від лихої орди.
Ти укрий омофором
Наші рідні простори
І від наглої смерті
Мій народ захисти.
Я молюсь Тобі щиро
І прошу в Тебе миру
І спасіння воякам,
Щоб не гибли в бою.
Ти дала мені Бога
І життя через Нього.
То ж я вірю, почуєш
Ти молитву мою.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=962846
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.10.2022