Олена Шлянчак

Сторінки (1/8):  « 1»

" Пророчив долю нам Тарас "

А  ми  й  подумать  не  могли,
що  доживемось  до  такого.
Гадали,що  вершин  дійшли,
але  ж  не  роблячи  нічого.

Здавалось,добре  все  буде.
Живем  в  спокійную  епоху.
Ми  вірили  -  усе  пройде,
а  зараз  молимося  Богу.

Чи  смерть  чекає  тепер  нас?  
Чи  може  пройде  стороною?
Пророчив  долю  нам  Тарас,
своєю  думою  гіркою.

А  що  він  бачив,що  гадав?
Ну  або,що  йому  наснилось?  
Його  сердешний  біль  з'їдав,
чорнилом  на  рядках  пролилось..

Усе...  Усе,що  у  собі  таїв,
не  міг  устами  розказати,
та  сильний  духом  він  зумів
про  нашу  долю  написати.

Так  залишилось  тепер  нам,
до  самого  кінця  іти.
І  не  здаватись  ворогам,
на  зло  їм  славою  цвісти.  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=537768
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 18.11.2014


"Дай нам, Боже…"

Я  темної-темної  ночі  
очей  не  зімкну  ні  на  мить,
бо  юне  ще  серце  дівоче
за  країну  єдину  болить.  

І  з  тим  болем,страшенно  пекучим,
що  живе  у  мені  кожен  день.
По  землі  своїй  рідній,ідучи,
як  колись  не  співаю  пісень.

І  усмішка  моя  не  така  як  була,
вона  в  мене  тепер  не  весела.
Не  в  такій  я  країні  раніше  жила,  
не  такими  я  бачила  села.

Синє  небо.  Блакить  і  краса.
Від  пшениці  поля  золотіють.
Прохолодна  ранкова  роса,
а  зірки,що  далеко,ледь  тліють.

Та  чи  можна  віддати  красу  цю  комусь?
І  чи  можна  її  не  любити?
Я  за  неї,щоночі  щиро  молюсь.
-Дай  нам,Боже,цей  час  пережити!  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=537758
рубрика: Поезія, Патріотичні вірші
дата поступления 18.11.2014


"Окрилена від щастя"

Не  вистачить  всіх    слів,
щоб  правду  написати.
Про  те,що  до  країни  
я  можу  відчувати.

Про  те,як  я  пишаюсь
державою  своєю.
І  як  назавжди  хочу  
залишитися  з  нею.

Я  з  вірою  у  серці  
стрічаю  кожен  день.
Й  душею  багатію,
від  дзвінкості  пісень.

Окрилена  від  щастя,
що  українка  -  Я  .  
Що  сильна  Україна,
то  матінка  моя!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=536901
рубрика: Поезія, Патріотичні вірші
дата поступления 14.11.2014


Ми народжені для того, щоб себе знайти.

Ти  щасливий.  Ти  живеш.
Чого  хочеш  ще  ти?
Шукать  візьмися  і  знайдеш,
розкриєш  всі  секрети.

Ми  народжені  для  того,
щоб  себе  знайти.
І  з  рішучістю  твердою
шлях  отой  пройти.

Все  життя  випробування
і  страшна  морока.
Тут  кохання  і  зітхання,
а  там  вже  розлука.

Піднімись  з  колін,мій  друже!
І  сильнішим  стань.
І  на  когось  бути  схожим
краще  перестань.

В  світі  ти  -  один  єдиний,
тож  своє  звання  тримай.
Але  буть  завжди  людиною,
ти  не  забувай!  

Даруй  добро,добром  плати.
День  кожен  свій  цінуй.
І  не  дивися  з  висоти,
свою  любов  даруй.

Насамперед,себе  шануй.
Ти  маєш  кимось  бути.
І  часу  даром  не  марнуй,
його  не  повернути!  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=536675
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 13.11.2014


Моя Україно!

Моя  Україно,за  тебе  молюся.
Ти  в  мене  єдина,ти  в  мене  одна.
Крові  та  смерті  я  вже  не  боюся,
аби  тільки  ти  живою  була.

Не  плач,моя  люба,мені  усміхнися.
Все  буде  гаразд,ми  віримо  в  це.
Народ  твій  повсталий  іде.  Подивися!  
А  в  народу  того  криваве  лице.

І  вже  не    така  моя  Україна,
хоча  й  залишилась  в  душі  молода.
Тепер  лиш  сумує  моя  батьківщина.
Ти  ж  в  мене  єдина,  ти  в  мене  одна.

Твоє  майбутнє,країно,врятуєм.
Вб'ємо  ворогів,проллємо  свою  кров.
Тебе  як  нікого,мила,цінуєм.
До  тебе  найбільша  наша  любов.

Зараз  тяжко  тобі,ми  це  відчуваємо.
Молим  Бога  за  тебе,ночей  не  спимо.
Та  тебе  ми  так  сильно  кохаємо,
за  тебе,вкраїно,усе  віддамо.

Ти  ще  будеш  цвісти  у  затишші  садів
І  всміхнешся  мені  загадково.
Ми  не  будемо  жити  серед  катів!
Запам'ятай  моє  слово!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=536673
рубрика: Поезія, Патріотичні вірші
дата поступления 13.11.2014


"Не плач , моя мамо"

Не  плач,  моя  мамо.  Я  вже  не  вернуся.
Із  синього  неба  на  тебе  дивлюся.
Як  гірко  сумуєш  ти  ,  нене  за  мною.  
І  кожен  свій  вечір  вмиваєш  сльозою.

За  що  я  пішов,  ти  питаєш  у  Бога..
Такою  страшною  була  в  мене  дорога.
Я  гідно  стояв  до  останнього!  Чуєш?  
Та  сум  твій  душевний  нічим  не  вгамуєш.

Я  ще  одну  неньку  від  смерті  беріг.
Та  смерть  і  до  мене  прийшла  на  поріг.
Так  долі  судилось,  її  не  минеш..
Ти  вічного  спокою  вже  не  знайдеш.

Благатимеш  небо,щоб  я  повернувся.
Я  вслід  ворогам  тим  своїм  обернувся.
Вони  були  люті,  вони  були  злі..
І  так  було  боляче  ,  мамо  ,  мені.  

Покинув  я  землю,  але  не  помер.
Народ  український  тривожно  завмер.
Мене  по  майдані  несуть  у  труні..
І  \"Слава\"  вигукують  гучно  мені.

Вшановують  пам\"ять  одвічну  мою  ,
я  мужньо  загинув  у  страшнім  бою.
я  ж  за  країну  рішуче  стояв.
І  навіть  життя  я  за  неї  віддав.  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=535289
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 07.11.2014


"До мене хоч в вісні прийди. . "

Якби  сказали,що  в  останнє  
тоді  я  бачу  погляд  твій.
Я  б  не  повірила  нікому,
відчула  ж  -  ти  навіки  мій.  

Але  не  так  в  житті  судилось.
Все  йде  не  так,як  хочем  ми.
І  очі  більш  твої  не  встрілись,
десь  загубились  між  людьми.

В  потоці  усмішок  яскравих,
шукаю  -  може  там  й  твоя.
В  своїх  ілюзіях  яскравих  
втрачаю  сенс  свого  життя.

Ти  став  для  мене  цілим  світом.
Таким  потрібним  і  новим.
Тебе  порівнюю  із  літом,
таким  же  теплим  і  живим.  

Так  глибоко  мені  проник,
тебе,здається,не  забути  .
Душевний  не  загоїть  крик  ,
я  хочу  голос  твій  почути.  

Або  зустрітись  на  хвилину,
і  так  несміло  підійти,
хвилина  миттю  ця  проплине,
а  наче  вічність  будеш  ти.  

Я  в  пошуках  твоєї  вроди  ,
вже  декілька  ночей  не  сплю,
І  я  не  спатиму  аж  доти,
поки  тебе  я  не  знайду.

Нехай  весь  світ  мене  зпиняє,
І  каже  'марно  все,дарма'.
Та  я  упевнена  і  знаю  -  
мене  без  тебе  вже  нема.

Ти  необхідний  ,як  повітря..
Тобою  житиму  завжди.  
мені  потрібно  було  тільки  
сказати  тобі  :  'стань,не  йди'  .  

Усе  б  по-іншому  було.
А  так...  Я  втратила  тебе.  
І  може  більше  не  побачу,
Цю  помилку  сама  собі,
я  вже  ніколи  не  пробачу.  

Лиш  будь  щасливим  завжди  ти,
лиш  тільки  завжди  посміхайся.
До  мене  хоч  в  вісні  прийди.  
І  там  назавжди  залишайся!

22.08.2014

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=535055
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.11.2014


"Ти знаєш, я так люблю мріяти…"

"Ти  знаєш,я  так  люблю  мріяти
і  як  маленька,вірю  в  чудеса.
Так  солодко,  на  почуттях  окрилених,
здійматися  в  блакитні  небеса.

Від  дотику  твого,мій  розум  десь  втрачається.
Душа  завмерла,наче,не  жила..
І  раз  в  житті  таке  трапляється,
які  ж  п'янкі  твої  слова.

Ти-моє  щастя,  ти-мій  подарунок.
Беззахисна  ще  я,але  тепер,
в  твоїх  обіймах  я  знайду  рятунок.
Від  погляду  твого  весь  світ  завмер.

Коли  ми  поруч,час  пливе  рікою.
Без  тебе  я  не  я,  без  мене  ти  не  ти.
Торкнусь  до  тебе  ніжною  рукою,
мене  до  себе  міцно  пригорни.

В  тобі  своє  майбутнє  я  вбачаю.
Ти  -  все  для  мене,  ти-моя  любов.
І  я  щодень  ту  мить  чекаю,
коли  обійму  тебе  міцно  знов."

2014.02.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=535053
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.11.2014