| Сторінки (1/18): | « | 1 | » |
Хочу дотиком твоїм бути,
Хочу жити в твоїй голові .
Частуватись кохання отрути
І топтатись разом по траві.
Хочу руки твої ласкати
І писати тобі вірші,
І … від щастя твого стрибати,
Дарувати любов тобі.
Хочу губи твої цілувати
Найрідніші на цій Землі,
Поцілунком по тобі стікати,
Наче лід по гарячому склі.
Хочу грітись під твоїм сонцем,
Твоїм поглядом бути ясним.
Щастя променем у віконці
І кохання дощем грозовим.
Хочу дотиком твоїм бути
Кожен ранок і день, і ніч,
І всі твого життя маршрути
Проходитися пліч-о-пліч.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=726993
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.04.2017
Приміряю усмішку твою́,
Розмовляю з тобою про море.
Я у... думах про тебе живу
І здіймаюсь високо у гори.
З тихим шелестом вітру встаю
І з росою я... граюсь на сонці.
Ти... барвиста краплинка дощу
На моєму маленькім віконці.
Неосяжна, немов горизонт,
Недоступна для мене такого...
Мій маленький душевний П’ємонт.
Антидот, що від яду гіркого.
...Доторкнулися ни́тки тонкі
Наших доль і... потерлись собою.
Найсолодші секунди в житті,
Безсумнівно провів я з тобою.
Моя слабість і... сила моя,
І... спокуса прекрасне творити.
Потопаю у ніжностях я,
Щоб твій образ для себе створити.
Перехресні стежини життя
Проростають фіалками в серці.
І... немає назад вороття,
Щоб не жити у твоїй веселці.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=726334
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.03.2017
Заплющуй очі, моя мила,
Згадай найкращі почуття.
Відчуй свої шовкові крила,
Коли з тобою поруч я.
Поринь в свої дитячі мрії,
Злітай аж ген, де неба край.
І хай це диво тебе гріє
Й несе тебе в казковий рай.
Нехай мої любовні крила
Будуть не кліткою тобі,
А лише бажаним вітрилом,
Жаданим дотиком вночі.
Мені так хочеться для тебе
Подарувати чудеса.
І прихилити синє небо,
Аби лиш поруч ти була.
Літай в коханні ген високо,
Здіймайся крилами в світи,
А я кохатиму так тонко,
Щоби завжди верталась ти.
Буду щоденно дарувати
Безмежні прояви тепла.
Свої вірші тобі писати
І цілувати без кінця.
Літай, моя прекрасна птице.
Пізнай польоту висоту
І хай у снах красивих сниться,
Як поруч я також лечу.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=716925
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.02.2017
Огорнути тебе я бажаю.
Обійняти, стиснути тебе.
Щосекунди твій погляд шукаю
І в очах твоїх бачу себе.
Я без тебе життя вже не знаю,
Ти забрала його у полон.
Лиш безмежно любові жадаю
І у ній переходити в сон.
Ти єдина для мене на світі
Я не бачу нікого навкруг.
Орхідея в ромашковім цвіті
Ти хтось рідний і більший ніж друг.
Ти моя безневинна спокута,
Моя радість на завтрашній день.
Божевільна душевна отрута
Й джерело моїх справжніх натхнень.
Я не знаю чи будем кохатись
Ми в полоні від потягів тіл,
Та лиш думка, що можем розстатись,
Розтинає мене вже навпіл.
Я кохаю тебе, моє сонце,
Без потрібних для того причин.
Ти відкрила у серце віконце
І тепер я вже тут не один.
Я жадаю тебе до нестями,
Хочу дихати твоїм теплом.
Твоїм образом марю ночами,
Моїм другим ти стала крилом.
Я не знав як без тебе літати
Ти цей дар привідкрила в мені,
Тож за це хочу вічно кохати
Й дарувати цілунки тобі.
Розливатися жаром по тілу
Та торкатись шовково тебе.
І нестися неначе по Нілу
Десь туди, де кохання живе.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=713925
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.01.2017
Квітко моя кохана,
Зорі мої ясні.
Серце тобою п'яне,
Ти у моєму сні.
Руки твої тримаю,
Ніжні неначе шовк.
Щиро тебе жадаю,
Ніби голодний вовк.
Мрію про тебе, сонце,
Вранці, у день, вночі.
Кращі рядки складаю,
Все лиш тобі, в пісні.
Розуму ти загадка,
Місяця світло в сні,
Серця вузенька кладка
В райські світи чудні.
Очі, мої кохані
Щирі такі й прості...
Надто тобою п'яний
Жити на цій землі.
Світло сердець палає,
Полум'я гріє нас.
Хай воно не згасає,
Хай переможе час!
Ніжно тебе кохаю,
щиро, як в перший раз.
Сонце уже не сідає,
Світить весь час між нас.
Люблю усе на світі
Вчора, в цей час, завжди.
І лиш одне бажання -
Була б щаслива ти.
Море хлюпоче хвилі
І в голові пісні.
Ти мені дала крила,
Ще один шанс в житті.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=708193
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.12.2016
Якби мені літати в небесах
І там у хмарах в піжмурки зіграти,
То там знайшов би той казковий шлях,
Яким любили разом ми гуляти.
Якби мені торкнутися води,
І вдарити долонею поверхню,
То саме це були би ті сліди,
Якими ти розбіглася по серцю.
Якби мені до сонця досягти
І там його так щиро обійняти,
Воно б вогнем зайняло мене тим,
Який в собі не можу вгамувати.
Якби вдалось зірки порахувати
І ті, що десь з незвіданих галактик,
мою любов змогло б це описати,
Хоча, і це сказало б тільки клаптик.
Якби могли життя переживати
І ти би десь з'явилась в видноколі,
тебе б лише жадав дегустувати
І цим п’янитись віддано й поволі.
Якби здійснились мрії заповітні
І цим рядкам вдалося просто збутись,
То все б не мало значення на світі
І я обрав би знов тебе торкнутись.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=699981
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.11.2016
Бурхливі дні, такі холодні
І вщент заповнені “сміттям”
Чому життя таке жіноче?
І так капризне аж до плям.
Прості слова літають поруч
І ніби й щастя гомонить,
Та все ж дороги лиш ліворуч
І це десь глибоко щемить.
А жовта осінь нас морозить,
Хоч ми й ховаємось в куртках,
Та з вітром те тепло відносить
Кудись старий осінній птах.
Здається все отут чатує
На наший спокій, на тепло.
… мабуть весна лише врятує
Своїм промінічиком у скло
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=699980
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 11.11.2016
А я люблю життя місцями...
Люблю лиш там, де не болить
Хоча … люблю місцями й “ями”,
Вони навчають як тут жить.
Люблю я осінь, весну й літо,
Хоча.. люблю іще й зиму.
Вона не дарить ніби квіти,
Та все ж люблю її красу.
Люблю черешню ту надворі.
Хоча... вона й така сумна.
Та з пелюстків цвітуть узори,
При перших ласках від тепла.
Люблю заслухатись у звуки,
Хоча... й не завжди голосні.
Сплітати пальці, голос й руки,
Найкращі ноти й з них пісні.
Люблю гуляти десь далеко,
Хоча... часом і сумно там.
Але вгорі або лелеки,
Або в компанії котам.
Люблю я спів у небі синім,
Хоча... й тривожність у душі.
Коли ти бачиш журавлині,
Летять по ньому там ключі.
Люблю місцями дні і ночі,
Хоча... буває й важко йти.
Але як глянеш в рідні очі,
То зразу радість знайдеш ти.
Люблю лежати десь тихенько,
Хоч... часто й кіт мішає знов.
Та в муркотінні це легенько
Переросте із ним в любов.
Люблю дивитись захід сонця,
Хоча... він теж чуть-чуть сумний.
В душі розкриє він віконце
І ти щасливий тим такий.
Люблю почути звуки моря,
Хоч… будуть й бризки на лиці.
Його піна така чудова
Й лікує рани на душі.
Люблю вечірнє небо ясне,
Хоч там... пустоти ніби й все.
Та в нім мільярди зір прекрасних,
Від них аж подих переб’є.
Люблю любов красиву, милу,
Хоча... й даремну чи складну.
Вона дарує серцю крила
Й польоту справжню глибину.
Люблю любов безмежно ніжну,
Хоча б... й здавалося просту.
У ній вспливаю й топлюсь грізно
Та знову мрію й знов… люблю.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=691649
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 30.09.2016
Я так любив тебе лише одну..
Таку просту, єдину, неповторну.
Не знав без тебе я уже і сну,
Хоч як життя й було комбінаторне.
Не бачив інших постатей тоді.
Усі що були, десь такі далекі.
Та ти пронеслась наче по воді
І відійшла, розбивши усі глеки.
Від серця попіл і легенький жар,
Яким я взимку інколи рятуюсь.
А так... у мене... незаповнений ангар,
В якім я топлюсь, мерзну, ігноруюсь
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=691647
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.09.2016
Пролітають по небу хмарини,
Вітер стиха шепоче слова,
Час від часу по вікнах краплини.
…Осінь й справді цікава пора...
Такі стомлені в лісі дерева.
Їхні крони уже золоті.
Пролітають листочки від клена
І танцюють останні пісні.
Так багряно і тихо навколо.
Все стихає неначе у сні
Лише погляд так вдумливо й кволо
на пташині у небі ключі.
Помаранчевим вкриті тополі,
Осипають оранжевий “цвіт”
Засинають їх “руки” поволі
І чекають на сонячний сміх.
Прогуляюся я до тополі
Вона там, так далеко, сама.
Її коси жовтіють поволі,
І жовтіє під нею трава...
Трошки сумно гуляти одному,
Коли осінь тихенько ступа.
Повертатимусь, мабуть, додому
Роздивлятись наступні дива.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=691285
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 28.09.2016
...Думав-думав козак Доля... думав та вагався,
та просидівши годину, встав і аж зайнявся:
Чом вас люди не будили? Чом вас розум кинув?
І не бачили як батько без могили гинув?!
Чорний ворон ... старий ворон... здалека підкрався...
знову степом... знову лісом, мов вітер прогнався.
Знали б люди своїх предків, бачили б могили...
не повірили би слову, що не мало сили.
А так щирим нашим серцем, наївністю тою,
підкупили наші душі просто пустотою.
Знали б наші славні предки про таку новину,
то не знати чи б лишили живою дитину.
грудень 2012 р.
... роздуми козака Долі після побаченого ним сьогодення.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=690949
рубрика: Поезія, Історична лірика
дата поступления 26.09.2016
Летить думка в чистім полі
Летить та й питає:
Чи не чули, добрі люди,
Де щастя буває?
Летить сутку, летить другу
Ніхто не стрічає.
Летить мріє про подругу
А її немає...
Летить птахом понад дахом
Й зачіпає хмари,
Полетіла б ген у небо,
Та не має пари...
Полетіла б та зосталась
У небі літати,
А так треба по всім світі
Сонце зустрічати...
Підлетіла до тополі,
а та бідна гнеться
Запиталася про долю,
А та лиш сміється...
Я тут стою самотою
Й давно вже забула,
Як то думати про волю,
Як доля прикула...
Тихим стуком ніжним звуком
Лиш вітер голубить,
А так більше на цім світі
Ніхто й не полюбить...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=690029
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.09.2016
Дивлюся в вись і хочу слухати…. весну
дивитись в очі, бачити кохання,
красу твою безмежну і ясну,
яка завжди породжує бажання
Бажання жити, вірити, літати!
Почути сміх, здійнятись, піднестись!
Знайти думки осяяні, крилаті
і з ними ринути у неба ту блакить...
Блакить очей твоїх, думок і почуттів
в потік бажань, кружляючих навколо
твоїх ідей, моїх нестримних відчуттів,
що вже злітають ген за видноколо
Видніються! поглянь! о, зоре, це думки!
Вони навчилися у небі ген кружляти!
Оці слова підняли їх із попелу в рядки
навчили птахом синім вирій покоряти.
Навчилися?... думки, невже мої думки?...
красиво так ще можуть з сонцем загравати ?
Просторі крила були складені роки
аж тут прорвалися з тенет, покинули ті грати
Покинули... їх мрії в далеч понесли.
Мрійливо так полинули до неба,
іржу із серця одним помахом знесли
і знаю я, вони полинули до тебе..
до тебе сонце, море, і до тебе небеса
моя нестримна схована стихіє
моя жадана, щира, лагідна краса
моя роками викохана мріє.
Ти мій безсмертний радісний обман
ти мій віраж, моя стривоженая доле...
Для серця мого різнобарвний ти капкан
ти неосяжне людським оком поле
Ти так далека завжди і така близька
така привітна, всміхнена щасливо...
така солодка, ніжна і така ж гірка
ти неймовірне світу цього диво.
Я втратив розум, пташко, вже не раз
і з року в рік щоразу марячи тобою
бо ти з'являєшся лише мені у снах
я хочу жити серцем, дихати тобою
Мій еліксир, моя отрута, ти мій страх
не знаю жити як не марячи тобою.
Ти наче сонця присмак на моїх устах
я весь в тобі уже разом із головою
Мої думки, слова, бажання, відчуття
рядки оці, які я жадібно читаю.
Це все твій прояв паралельного життя
яке показує стежину аж до раю
Я знаю там ти, знаю, переконаний - жива
не знаю лиш чи там птахами-мріями шукаю
ти не подала знаку, доле, ні кивка
можливо ти й слова ці також не читаєш.
та я пишу,.. пером... рядками рухаю думки
вони ж птахами в небо відлітають
на сонці теплім ніжно блискають крильми
тебе красуне-доле виглядають
О музо, доле, земле, небеса!
Скажіть мені, які отут іще слова писати,
щоб стала явною уся ота краса,
що у мені уже не може замовчати
о моє серце стомлене, сривожене, дай знати...
Прилинь до мого, часом стертого пера,
щоб я писав отут все те що хочеш ти сказати
і щоби в ціль твоя улучила стріла
Щоб перейнялась цим загублена душа,
якій вони присвячені як завжди.
Щоби з'єднались в серці різні полюса
і щоб і́скра з'явилася назавжди.
Одна лише, малесенька яскрава та і́скра,
яка буде колись горіти ще й палати
і подарує бездну радості й тепла
і буде щиро, палко й гаряче кохати.
Кохання крила тоді швидко принесуть
мені від тебе вісточку жадану.
Високо в небі вони крилами змахнуть,
тоді впізнаю я свою кохану
Тоді лише здобуде спокою душа,
лише тоді навчиться і сама літати,
а до тих пір її задача та сама:
любити, вірити і мріяно кохати
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=690028
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.09.2016
А я так хочу знову закохатись
І так щоб з ніжністю в любов
Твою глибинну щиро огортатись
І цілувати знов тебе і знов
Твій щирий погляд подумки тримати
І ті слова, що неповторні, про любов
Тобі думками ніжно посилати
І наповняти ними душу... навіть кров
І ніжні дотики щоразу дарувати
І щирий сміх між розів пелюсток...
Твої уста тонкі поцілувати
І дотягнутись разом до зірок
Такими чистими думками обмінятись
Такими теплими словами пронестись
І в цій мелодії всім тілом обійнятися
І жити тут... не завтра, не колись
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=689526
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.09.2016
Застелилось все навколо
У багряний килимок
Навіть клен старенький кволо
Із листків веде танок
Дуб і граб і вільха сіра
Поспішають теж туди
Бо без них то ще не діло
Й всі танцюють хто куди
А як ті листочки дуба
Заведуть таночок свій
той килим тоді вже грубий
Хоч лягай, а хоч і стій
Ну а вітер теж гуляє
Він в тім полі музикант
Раз за раз їм танго грає
Й проявляє свій талант
Десь з краєчка й білки хитрі
Споглядають танці ті
І лиш хвостиком в повітрі
Підтанцьовують й собі
Десь під вечір все стихає
Тут підлазять їжачки
Тих ніколи не лякає
як по темряві пройти
Ну а десь на першу ночі
Часто вітру друг прийде
В того танці не жіночі
Всипле краплями і йде
Тож на ранок все чекає
Виглядає сонця світ
І як тільки його має
Знов гуляє жовтий світ
Ті легенькі сонця крила
Їм дають надій тепло
Що любов того світила
До них прийде знов і знов
Тож танцюють знову в лісі
Так, як й писано пером
Віддають землі - матусі
Своє виткане шатро
Так ті танці тут тривають
Аж до тої аж пори
Як дерева поскидають
Листя все аж до кори
А тоді ще вітер трохи
Їх загойдує гілки
Накликає в сну дрімоти
І гукає вже зими..
Так натруджені тим дивом
Й засинають всі гаї
І чекають терпеливо
Сонця радісні пісні.
Все щасливе хоч й тривожне
Навкруги тоді стає
Бо життя щасливе кожне
Знов з весною настає.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=689524
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 18.09.2016
Такі пусті самотні ночі,
Такі безглузді день у день
І, навіть, кіт коли муркоче
Стає замало цих пісень.
Душа далеко десь літає
І їй самотньо дуже там
Та хто ? ніхто цього не знає
Вона ж бо молиться вітрам...
Благає сонце, небо, море
Благає пташку ту зі сну
Нехай злітає ген в простори
Й покличе долю ту мою
І тут прокинусь знову тихо
І знов подушку обніму
Забуду все життєве лихо
Та, мабуть … знову не засну
І знов в житті чогось бракує
За чимсь далеким серце жме,
А ти десь зорі там рахуєш
І, мабуть, в тебе вже все є
Цікавий світ … надворі тихо...
І ніч лиш темряву несе
Сидиш, лежиш і знову дишеш
Аж тут і ранок підповзе….
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=688275
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.09.2016
Так спокійно і тихо навколо
зашуміли листочки в траві...
Їх стривожило небо ранкове
ніжно сиплячи теплі дощі...
та для них це лише поцілунки
вони пестяться ніжно в траві
і наспівують лагідну пісню.
Hаче кішка воркочуть мені.
Я прислухався й серце притихло...
призадумався зразу в собі.
Захотілося вимкнути тишу
разом з ним шептати пісні.
..."так би вміти радіти усьому
так би бачити щастя й мені."
та забув, що мене не існує...
я ж слова у твоїй голові.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=688272
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 13.09.2016
Ні живий, ані мертвий собою...
ледь замітний, в далі силует...
мов піщинка несеться водою
молодий невідомий поет...
......
Мов в снігу проблиснулося сонце,
мов із вітром принесло листки
так раптово розкрилось віконце,
і з душі пролись ці рядки.
Не живі... та й не мертві собою,
мелодійні і... зовсім сумні.
Не пусті, а глибокі душею,
хоч й рішати про це не мені.
…..
Я не сон і не ваша реальність,
я лише в голові силует.
Не порібна мені тут піарність
назовусь... "невідомий поет"
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=535323
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 07.11.2014