Івко

Сторінки (1/4):  « 1»

Убью

А  я  убью  тебя,  убью  безбрежно.
Выброшу  все  что  важно.
Выдру  из  сердца,  и  твою  надежду
ту,  что  берег,  надо  же,

Подумать  не  мог,  все  быстро  так
полетело  к  чертям  -  лох
с  мокрой  майкой  по  ветру,  мудак
заставший  в  расплох

тебя.  Был  смелым,  сильным,  твоим
резко  незврачным.
Холод  к  холоду  -  договор  был  таким
убийство  было  внезапным..

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=588479
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 19.06.2015


Обман

вмикаєм,  та  не  відчуваєш
а  як  би  летів,  а  як  би..
з  петель  постійно  зриваєш
втрачаєм,  довіру  всю  тобі

лелека  немов  пролітає
та  запах  зозулі  я  відчуваю
лети  лети  подалі,  стрибає
сердце,  в  тобі  поринає..

забув  все  чудове,
ранкове,  і  надто  зіркове
знайшов  я  тебе,  втома  
душі,  я  бачив,  знайоме.

втік  весь  сум,
та  щастя  довкола  наповнена
сумка  до  долу,  сук
я  викинув  з  постілі,  втома

пригрів  я  лелеку-зозулю
не  довго  знав  щастя,  обман
наче  жменя  піску,  здрасті
ти  була  мій  останній  дурман.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=585262
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 04.06.2015


Порівну

Спотворені  думки,  забуті  мрії
все  перевернуто  ногами  догори
неначе  хтось  заклеїв  вії
удвох  самі  ми  темрявою  забрели

тікали,  билися  в  бетонні  стіни
пропало,  зникло,  зруйнували  все
останнє  що  було  -  безщадно  вбили
ми  чесно  розділили  порівну...  мене.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=538552
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 21.11.2014


Твоє

Новий  бар'єр  -  нові  змагання.
Мої  стрімкі  до  тебе  домагання.
Ця  естафета,  з  трибуни  крики,
Гукають  люди,  щоб  нас  добити.

Спогади,  мої  беспечні  таракани,
В  твоїх  думках,  в  моїх  питаннях.
Забути  хочеш,  навіяло  і  без  прощання,
Не  обніму,  та  і  без  взаємного  вітання.

Безсило,  темно,  як  у  підвалі
Так  сиро,  холодно.  Бажання,
зігрити  тіло,  як  у  гарячій  ванні
твоє.  Моє,  лише  у  сподіванні.

Слізьми  дотрем  останні  рани,
Твоїми  грішними,  мої  кохані.
Зігрію  ковдрою,  що  зветься  тілом,
І  уколю  собою,  немов  засохшим  сіном.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=538551
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 21.11.2014