| Сторінки (5/437): | « | 1 2 3 4 5 | » |
під вечір все здається геть брудним.
Maria в Ave голосом грудним
співає ніч, народжуючи зорі.
і кожна з них дорівнюється зброї.
носи і віруй.
із останніх рим
ти лаєшся на кожну із ракет.
Бог в поміч і розірваний gonet.
проси і лийся в глечики левкоїв,
несамовито білих і струнких.
під вечір все залишиться брудним
і ти неперевершено взаємна,
напівжива
і лиш напівпомерла
так ніби наколола ніч на спів,
на особисту скорену Говерлу...
...і матюкам не вистачає перлів.
і молитвам не вистачає прірв.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1023068
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.09.2024
тут все живе.
тут кожне із дерев
зростає, щоб виношувати гнізда.
і стежкою розвішана білизна
під самий дім лавандово веде,
де світло - перелякане дитя -
лягає спати, скоєне свічками.
заплакане
бліде
без нас
і з нами
тут все живе.
тут все - серцебиття.
ті яблука, що точно упадуть
на дах, що може навіть уціліє
усе бриніло в господа на віях
і розливалось в безпорадню суть
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1019752
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.08.2024
і вже мовчали на стелю з богом
і кожен ранок купляли жити
усе ж можливо
усе як діти
згодом
бетонні поверхи до сторінки
перегортали
діставши слово
і все мовчали на стелю з богом
жі`нки
неперехрещеної Марії
ходили всі
хто не міг лежати
з блядями
житом
і автоматом
в дії
і у зіницях родились весни
і безпорадні дерева з роду
і всі мовчали на стелю з богом
жестом
так красномовно мовчали
навхрест
що простонеба знайдуться люди
і сторінками бетону буде
адрес
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1019018
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.08.2024
не тримайся за двері - цей світ невгамовно білий.
як його не гаси - він вийде весною в цвіт.
ти в статутних шкарпетках, а поруч - самі цивільні.
і в кав'ярні напроти готують смачний бісквіт -
невагома розвага.
все буде безпечно хмарно.
де звичайні птахи на всю глибину життя.
де читаєм Жадана.
плануємо день.
і Анну.
не тримайся за двері.
ти звечора їх відтяв
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1018591
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.07.2024
кожному янголу їз висотки
хочеться вити і бути сукою
під безнадійно церковним куполом
з повним бокалом напівсолодкого
поруч купіль
і мережа ввімкненна
"він в тебе вірить" на кожнім постері
поміж висоток будують хостели
дати якоїсь
ціни
і імені
ти так далеко від цього вимені
я так далеко від твого простору
просто шукаю мішки з-під борошна
кожна позиція варта голосу
шва
і землі
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1018351
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.07.2024
ця розріджена кицька...
це тепле її підвіконня -
все, що варте уваги.
решта -
тупе іпсо:
понеділок,
будильник,
гливкий Подоляк в безодню...
не ковтайте -
так не роблять дітей.
не свистіть -
так не вийде soul.
не натисне на паузу.
все за законами хоррору.
і запечена кицька,
бо нах@й цілЕ вікно.
і розріджена soul.
і стійка футбольно барна.
і гол
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1017138
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.07.2024
і коли навіть бог зневірить
кожен янгол собі на шию
одягне по затертій шині
і згорить
до людської шкіри
щоб народжуючи майдани
красномовно мовчати в небо
впертий
змучений
сухоребрий
ти готуєш мені сніданок
безперечну небесну манну
безперечно це варте жити
всім
а нам
тимчасово вбитим
по підлозі збирати рани
тут твій янгол упав на ганок
без БК, ДНК і ліри
і коли навіть бог зневірить -
буду я...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1004395
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.01.2024
співала птаха в сивій матіолі
і сиві ноти падали поволі
і проростали в весни і літа
дітей
подоли
цвинтарі
в листах
носили бога
смерть
і подарунки
писали день і решту візерунків
і розтуляли марками вуста
що можеш ти із рештою додати
під серце сад
під ноги килим м'яти
і безліч повідомлень про міста
де буду не отримати листа
чужого і дорослого
в мансарді
кохати
переспівувати бардів
кохати
переспівувати знов
...і нотами зриватись у вікно...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1001692
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.12.2023
а за коміром грудень
і врятована дивом рука.
той мольфар хірургії - ти в губи його цілувала
за зневірених вас.
до останньої краплі бокала
інфузійних систем ти дорівнював щем
і просив відірвати рукав.
ти брехав що молився.
і вона гомінка і п'янка
ніби жодного завтра.
лиш за коміром - грудень і врятована дивом рука
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1001112
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.12.2023
так боляче довго зривається жовтень
шпалери
і плани
я майже не проти
засратися в фарбах і гадити ротом
на кожного хто зупинився навпроти
збирається з тиском
вдивляється в мене
і дулі не миті (і вікон не треба)
сто раз і ще кілька пульсують під ребра
допоки за ними зростають дерева
тримають неділю
тебе
і повітря
так боляче довго
і вітер
зриває короткі слова і провину
і довгі дроти пуповини
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=995991
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.10.2023
я не помру
не встигну
не дотлію
напередодні ссученої мрії
ходила злива - плакала Марія
родила липа - падала на дно
я чай пила як липове вино
і вірила в Маріїну стихію
молилась і п'яніла у вікно
за ним рушали зорі
і бетон
прицільно падав на святе подвір'я
і розсипалась в фантиках довіра
зелена
м'ятна
з плюсиком могили
носили валер'янку і синці
і вишукані папки документів
Марі, Марія! ти еквівалентна
допоки є тротил і гаманці
і прагне потяг
і сягає обрій
і липень не закінчується зовні
а десь в окопі власної душі
там є рецепт до маминих млинців
і розклад на Пшемишль
в пустоту
я не помру
не встигну
лишу тут
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=990340
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.08.2023
переклади народження на вік
язик на мову
у форматі кухні
зміксується і розіл'ється в кухлі
загоєний в шпиталях чоловік
шукатиме на дні свою промову
здихаючи
як лютий
поступово
він врешті розкладеться на весну
це ти його налускаєш на сходи
це твій барак на прикордоннім сході
запінить полоскалками Десну
а Бог "на отъе**сь" дощами змиє
це ти суха
як ціни бакалії
розсиплешся на першу голосну
потуг коротких
сорому і болю
і груди будуть капати розсолом
і брага не достОїться до сну
із щирого залишаться хрести
приплюснуті
примножені поволі
переклади на безіменно голе
просте коротке: Господи, прости...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=982385
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.05.2023
вона помирала непевно
щорічно
на біс
всипалися чорними вишнями інші долоні
повільно чорніли вуста
і чорніли ікони
тривожне і вічне
пов'язане зверху валіз
усе ж не потоне
ніколи усе і одразу
коли на руках не дописаний проміжок часу
вона помирала непевно
щорічно
на біс
просила за бога і правила все за неділю
а от помирати не вміла
і вдень і вночі
кувала зозуля
кувала зозуля уперто
на гілочку повную вишні під серцем
і з цвітом на лівім плечі
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=980408
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.04.2023
лишались комір, джин і післясмак,
і джазово недбалий солончак.
рухомі звички і пісочні мрії,
поцілені у вирій.
можна вірити,
адже завжди вертаються птахи.
а люди відбудовують дахи.
знімають траур,відгуки, білизну.
у літні мирні сутінки приблизно
ти будеш жити і вживати сто,
настояне на сотні пелюсток -
дорослих і корисних,
як спадок на намисто
бліде і старовинне як провина.
лишались комір, джин і водосток -
така собі розхристана весна .
і джин не мій.
і Прага затісна.
і комір не навмисно...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=979842
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.04.2023
була весна.
очікувались тіні
від березня,
вагітності,
сумління.
за стінами,
націленими в рай,
така-то мати каялась дитині
і стеля гулко гадила в бон-сай.
і білий день ховався по кишенях.
а скільки там - солоних зернят жменя
та йорна кава, ссучена на чай -
тримай і сьорбай те, що не свистіло.
і стане бог на краплю свого тіла,
на зірване подвір'я,
на межу,
на дідовий прострочений кожух.
і стане бог...
...а мама не хотіла.
і не казала "я исчо рожу"...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=979637
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.04.2023
а люди - не написані листи,
безтями проговорені наразі -
стояли і трималися образи
на потяги
поштамти
блокпости
на чорний день, засунутий під пасок
затягнутий, що господи прости.
було так тісно дихати і жити
прощатися
прощати
не любити.
і голос, як віджита богом свита,
затято грів на зв'язках молитви
і розсипався на твої долоні.
і на вузькім пошарпанім пероні
верби бруньками рвалося стебло.
і люди в людях рвалися назовні
аби прозоро-солоно було...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=974417
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.02.2023
із ендорфінів здуваючи пил
жодного слова про нежить і тил
ну і про все що лікується фронтом
майже загублене
майже чеснота
і роздягати усе що в тобі
від випадкових жіночих обійм
грудок землі
матюків
антрациту
майже освячене
майже убите
так починалися завтра і звичка
поряд з жетоном себе на поличку
де з відучора уже затісна
майже весна
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=974130
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.02.2023
ми марим лютим і туманом.
де тротуаром бездоганним
збігали струмені новин
дзвінких
земних
обітованих,
а врешті - з господом на ви.
і шепотіли по зап'ясткам
усі загоєнні причастя,
усі роз'ятрені з провин.
нестерпна ноша, боже правий,
мовчати стримано на каву
на затонованому тлі
кав'ярні
вулиці
землі,
аби триматися орбіти.
і залишалося хотіти
не бути десь, а взагалі.
повз місяць, довжиною в рік
і риму, що в мені холоне
на тих містах...
на тій долоні...
...а вранці трапиться весна,
щоб залишитися на скронях,
де нас пояснює війна
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=973809
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.02.2023
непланованим вікнам дивитись в безодню.
уцілілим цеглинам на іконостас.
і на що нарікати, коли є сьогодні,
конструктивні новини
і жодних про нас.
вчасно пусто і чисто,
як перед інфарктом.
я пульсую в долонях на кожний дзвінок,
на новини,
на дотик
і решту терактів.
ти вчергове стаєш на порог
поділитися словом
собою
війною.
певно, фронт є у кожнім.
у кожнім із нас
непланованим вікнам дивитись в безодню.
уцілілим - на іконостас...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=973048
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.02.2023
коли були дорослими слова
і дихали в оголену ключицю,
я тихо розчинялась
як дрібниці
і голосно траплялась
як дива,
накреслена вікном напроти ночі.
і думалось: господь заплющив очі,
щоб ранок починався і тривав
зростаючи до погляда і більше.
і в животі дорослішала тиша,
щоб я її носила у підвал
а ти її долонями вкривав
напів
на чверть
на залишок сирени.
і думалось: хто вірує - блаженний.
доросле недосвідчене дитя.
рости і жити.
жити і бажати.
ми - безліч таємниць.
і кожна - варта
усіх дорослих слів серцебиття
коли наста...
якщо настане завтра
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=971211
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.01.2023
я роздивлялась небо, де птахи
літали низько з характерним звуком.
неначе тут їх гнізда, тут їм бути
допоки будуть люди і дахи.
і дерево, не вирване з корінням.
а поруч бог, з блокнотом на колінах,
шкодує і записує мене
із паперовим голубом в долоні.
я відчувала як це - світ холоне.
як світ стає одним єдиним днем.
одним єдиним довгим до без після.
і календар розкачувався в кріслі
як немічний старенький чоловік,
щасливий тим, що забуває жити
між зламаних, загиблих і калік.
і сяяли вогненно жовті квіти,
як металеві падали птахи.
і на дитину плакали батьки,
схиляючи додолу руки-віти...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=970560
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.01.2023
не ставати навшпиньки
не брати з полиці слово
нашепочене вчора на шию і на плече
з недоторканих правил лишається випадковість
і пече
пече
щойно зварена кава
схвильований кардамоном
ранок цілиться в себе
натомість вмирає день
випадково
відчути спиною вечірні дзвони
з твоїх грудей
і цідити по нотах
по літерах
світанково
де нічого не буде не лишиться не мине
лиш десяток полиць
і кожна ховає слово
і ковток мене
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=970234
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.01.2023
серце моє - ти стоїш.
ти стоїш на розі.
жовтим, ліворуч, клацає світлофор.
щільний зворотній відлік.
по всіх прогнозах -
світло. увага. мотор.
крапка.
у січні - яскрава зелена крапка.
дуже за 40 діаметр, градус, вік.
крапка - в калюжах хлюпаються колядки
в гумових чоботях.
небо лягло на бік.
тоне в притихшім серці,
в безглуздім морі.
дубль.
кілька дублів.
бажання не має дна.
є тільки роза. я. і гарячі вуглі.
сильні долоні. я. і моя вина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=970076
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.01.2023
Падали літери так недоречно
і таємниці виказував речник
морги не падають
в моргах лежать
пронумеровані речі
ллється Сібеліус і формалін
а захлинутися можна з колін
це самогубство, доречі
саме огидне із самих паскудних
речник надується
речника знудить
прямо в еклєри під крафтову нафту
на розсекреченій яхті
і доплете Арабатську косу
сяяло сонце
розчісував гребінь
берег між ребер
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=968250
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.12.2022
я не втомилась
просто я стою
серед хвилин і розстеляю простір
загострена від болю і до злості
дирявлю листопаду капелюх
цідити тишу
і поруч рік свічки і таке інше
намішане з "Фороса" і жалю
я не втомилась
просто я густіша
відмолена у келих кришталю
ковтай давися десь на узбережжі
облизуй гнізда наших ластівок
не всох язик від мови без думок
твій не один
подібних ціла вежа
родючих і потворних водночас
допоки світ зтурботливо гидує
я не втомилась
це свої баули
початок на плечах
розгорнутих як мапа
де в центрі парк
готують чай із м'яти
родяться діти
мерехтять лампади
і пахне кавунами листопад
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=966827
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.11.2022
ми ніколи не будемо двічі на тиждень
ця вода недостатня
як наші колишні
омиває пороги
минаючи двір
нацарапаний скипками вишень
і корінням сусідніх квартир
ми вслухаємось вікнами в ранішню воду
що виношує місто і зграю сирен
на скількох буде мовах кричати в пологах
то єдине з можливих імен
за яке ми згоряємо першим бажанням
і черговим колишнім
і кожним останнім
і лунаємо десь
і стихаємо поруч
із воронкою мертвою нашого двору
де вода недоцільна
а звички шкідливі
ми ніколи не будемо жити як звірі
ми ніколи не станемо просто колишнім
я тобі проростатиму з кісточки вишні
я зростатиму в ми
я дозрію зі скронь
у забиту вишневу долонь
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=964299
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.10.2022
не говори мені про особисте,
коли тобі не б'ється в животі
долонька ненаписаних листів.
господь дощить за викотом,
за містом -
усюди осінь, люди і мости.
і кожний другий потребує звістки.
і вже до ранку кожний другий - ти.
зароблений.
засвідчений.
закритий.
не говори мені як це робити -
усюди осінь
цвинтарі
і мито
і дощ
і особисте
і листи
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=963852
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.10.2022
я червонію на пішохідному
ці півхвилини вкрай необхідні
ти зупиняєшся
стигне кава
і випаровується по справах
я завмираю в своєму кольорі
своєму просторі
своєму колі
і відраховуюсь з певним звуком
ти обережно готуєш руку
я вже не бачу
та можу чути
графітову тростину на той бік
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=963665
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.10.2022
якщо подивитись на місто з пустого Вегасу*
це просто долоні, заїжджені наче гріх
і падають сни на мозолі похилих стріх
вечірня преса
просочена з димом жовтневого листя змістом
усе вже написано з поводі і багать
тому і не спиться людям в долонях міста
занедбані скалки
і коляться
і болять
і пахнуть поривом
потягом
і бинтами
усе на долоні
розкрий і мою візьми
вона не холоне ніколи
і повні рани
людьми
*Вегас - розхожа назва найвищої точки над Тульчином. Краєвид - неймовірний
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=962159
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.10.2022
коли сльотаві світанки
до ночі смакують каву
і не модну цинію*
ти п'єш
і нюхаєш,
але залишаєшся поза трендом.
ключове - поза.
прийми її і рахуй
краплі з портативної кавоварки
по чужі вінця,
надщерблені по принципу компаса:
окріп проливається на чотири боки,
як і зі спиж***ої пралки.
адже не кожну каву
і не кожна пралка
як і не кожні трусики.
особливо вони потребують крапки.
не жлобської калюжі,
а особливої, ледь помітної крапки.
після згоди.
після хоча б шістнадцяти.
доживи, ссуко, до першої десятирічної дочки.
до третіх сусідів...
*цинія - айстра, майор
кому коли як
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=960181
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.09.2022
я піду від тебе недалеко
на звичайну пару/трійку стін
думати приймати анальгін
слухати веснянку і лелеку
дзвін з безпекою
я переростатиму у серпень
у недобудовану майстерню
у дбайливо вив'язану тінь
міжсезоння
чітка перспектива
рівнодення і дощами криво
ліки м'яко губляться на тлі
листопаду і
терплячих слів
ми не говорили про війну
пару стін і кілька фарб тому
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=957931
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.08.2022
тут зійде сад.
і кожне із дерев
буде нести.
і спогадом родити.
і гулко розсипатися на літери.
читай поволі дерево старе,
коли вітри розчиняться у вітах.
чутлива сповідь - ниточка птахів -
прощає і нанизує дахи
в пів осені.
в пів пам'яті.
в пів світу.
кого чекати саженцем і цвітом
напередодні білої строки,
коли згадаєш: ти - чиясь людина?..
і зійде сад.
на камені.
з краплини.
і спогади з дитячої щоки.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=956426
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.08.2022
"говори сюди, говори" -
і долоні складаю в рупор.
і слова проростають в руту.
в серпень.
в залишки дітвори.
"обережно. футбольний м'яч.
пів руки. кольоровий светр." -
попросити сльози у неба
і тримати долоні - плач,
голоси на усі вітри
те, що горе - це тільки замість.
словом сій на мою ненависть...
говори...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=956034
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.08.2022
мир ледве був.
він називався стан.
кришився на обвітрені вуста.
не посміхайся, поки не оближеш.
не доживай мене на скалках тиші
по спогадах і на онлайн - свята.
всього лиш літо -
це коли все поруч:
вода, серветки, кілька бомбосховищ.
коли сльоза червона і густа.
і крапельниця схлипує повільно:
не зупиніть... не зупиніть лічильник
в долонях і містах.
де під смарагдом заживають тіні
черговим літом.
тим, що звуть і нині
стан...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=955603
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.08.2022
не ідеальний світ -
в коричневих відтінках.
коли усе загоїться
і зброя і життя.
маленький чоловік
перетинає жінку
з дитям.
не колисає день.
не колисає крапку.
в руках переозброєних
народжується ніч.
чатується мішень
і віч
а чи це варто
на віч...
збігає сто життів.
минає сто відтінків.
дрімає день на березі.
самотня бура мить.
маленький чоловік
перетинає жінку
топіть...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=953713
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.07.2022
я так люблю - і це не пробачаю.
на філіжанці терпкого відчАю
помад, пророцтв, відбитків - через край.
стікає ніч по дотику пера
і сон по тлу, і слово по зап'ястку.
я так люблю цей напій.
та спочатку
я довго помирала із ребра.
вершилась обіцянка, постіль, сповідь.
коли пусті легені - мрії повні.
мовчала на смугастий папірець,
чатуючи на "хай вже йому грець",
від ліжка і до зовні,
коли черговий місяць п'є вино.
я так люблю виходити в вікно
по сторінках незайманих,
по тиші,
рахуючи який це поверх пише.
робити каву мелену на двох.
любити видих.
пробачати вдох.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=951321
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.06.2022
я спалю всі папери на довбане перехрестя.
я не я.
я не знаю.
я вдома чірік - чірік.
не виховуйте пташку.
ховайте.
ховайте з честю.
навік -
це коли усі зорі зійдуться в чергове падло.
зазвичай їх скидають на мрії і на міста,
де заспівана пташка під лозами винограду
літа.
ходять люди між нами.
катають плітки, консерви.
нам ліворуч між ними не соромно аж ніяк.
ніби з неба іще не падала жодна стерво.
і я
переспівую навхрест тебе і своє минуле.
переходжу бруківку під мирний трамвайний дзвін.
посміхаюсь "Canon" в його об'єктивне дуло.
амінь.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=950365
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.06.2022
я тут була.
вживала хліб і слово.
збирала на проміння випадкове
всю сивину поточних небезпек.
одна сирена довга - оберег.
і колискова.
на кожен день лягала перша ніч.
і кожен день як пауза.
як річ.
жовто-блакитна пам'ятка в кишені.
я досі тут.
проточна і хрещена.
з порога колисаю немовлят
напередодні найсвітліших свят.
розчулена.
розгублена.
розп'ята.
я буду тут.
розряд. іще розряд.
я буду тут.
і я.
і мої діти.
дивитись як згаса, на спис надіта,
твоя зоря...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=949476
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.06.2022
мелочь
капля
только пригубить
дальний берег с треснувшей губы
не поцеловать - а породниться
шум прибоя и песок почил
мы во имя светимся в ночи
в лицах
мы не возвращаемся домой
каждая стена - сама собой
миру только по углам - начало
не смотря на веские умы
все закаты будут
ну и мы
в/алом
никогда ни трубку ни мундштук
мелочь
капля
впитывая звук
мы молчим жалея воздух скупо
и висок щекочет майский блик
я запечатлела этот миг
в губы
Источник: https://poembook.ru/poem/2731435-***
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=940554
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 18.02.2022
дзвонили дзвони.
ми звеніли поруч,
притиснувшись, звертаючи ліворуч,
творили сповідь на трамвайнім склі
і дихали на тимчасовий слід.
ми дихали - так виникала тиша.
порушена.
невимушена.
інша.
розвішана, як сутінки на тлі
твоєї незакінченої книги,
де час не йшов.
де час стояв і кликав
букетиком гарячих хризантем
коротким словом відкривати щем
і олівцем поламаним всі стріхи.
і з будь-якої час кричати: "дихай.
пиши."
гострити нігтями осину.
робити щось: стрибок, нову людину,
по літерах.
і після крапки - тихо.
і чистих сторінок цензурна зграя
на колію.
і на лункий трамвай...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=939737
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.02.2022
Казалось, что на мякоти плода
обветривался смысл - и города
цвели и умирали в середину.
И сад стоял в растоптанных руинах.
Стоял и продолжался в никуда.
В открытую оскобленную память.
Так милосердно - ни болеть, ни ранить.
Но быть.
И, умирая по дороге,
с ветвей тяжёлых стряхивать тревоги.
...похрустывала под ногами речь -
мы слушали садовую аллею,
неторопливо в ногу вечерея -
собрать и сжечь.
И ждать, пока остынут
запутанные в сумерки года.
...и густо разростались города,
царапая корнями наши спины.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=938400
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 27.01.2022
день неважный был.
краеугольный.
и на заднике скомканных лиц
человек конструировал вторник.
дом.
и хлев.
и кормушку для птиц.
дождь плевался на выцветший глянец,
на залистанные этажи.
пеленая ушибленный палец
человек отвлекался и жил
по чуть-чуть,
отвыкая,
за тридцать,
ежемесячно жил.
за окном
вечерело.
летели страницы
с этажей.
и дрожала синица
и мычала за пятым ребром
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=937215
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 16.01.2022
И стынет стол, и меньше света,
когда готовят уходить.
И что-то будет впереди.
Коротким - лето.
Истлев на вытертый порог,
тайком сметётся на совок,
куда летят обрывки строк
и падают рассветы.
И станет чисто.
Станет пусто.
Ни лиц. Ни мусора. Ни грусти.
Неброский отбелёный холст.
Писать. Носить. Стелить под ноги.
От пробужденья до порога,
куда ушёл последний гость.
Пятном Кахети ставить точку
в одиночку.
И летний пересохший вечер
готов с порога умирать.
Дождит.
И некого прощать.
И нечем.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=936910
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 14.01.2022
І танув сніг.
Я пам'ятаю - танув.
Був вечір свят,
неторканим,
різдвяним.
Домашнім був.
Сидів на димарі.
А поруч, на горищі, я.
Духмяна
кутєю.
На порізаній зорі
стою і плачу, що Господь сирий.
Що січень, розливаючись під браму,
місцями проростає ліхтарями.
І кожен люмен стратиться в останнє
бажання.
В коротку зірку.
В те, що я була...
коли була зима.
І, з'ївши подарунки,
я дихала на дивні візерунки
скла...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=936360
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.01.2022
балансирует ветер и свет регулярно гаснет
я тебя не люблю на фоне оконной свастики
я боюсь начинаться
как песня
как новый храм
перестеленный звоном словно канун и праздник
столько звёздного неба наказано по углам
размазано по губам
столько жестов прокушенных кровоточат
я тебя не люблю на фоне оконной ночи
под распахнутым богом кажется всё "нельзя"
пошлым временным неурочным
как январская слякотная земля
перетоптанная тяжёлая
время выйти
я тебя не люблю на фоне "а кто родитель"
и сейчас и однажды и в восемнадцать
ощущать
перешёптываться на пальцах
за тобой продолжаться
нелюбовь рождённую спеленав
из окна
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=935641
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 01.01.2022
руки вгору славетно коли нараять трибуни
кожний другий займеться
кожний четвертий юний
і потягнеться віра як бісов бікфордів шнур
по статутам кагалам листам акустичним струнам
будувати аби зруйнувати уявний мур
щоб ніде ні кутів
сховатися чи загнати
ні кутів ні стіни де б висіла світлина тата
чи ікона отця
щоб ніде ні кутів де могла б голосити мати
ще не божа
вже нічия
руки вгору знаменно коли подають листівку
мати право на камінь скривавленої бруківки
на заплакану ніч у надцятому коліні
по країні
кожний третій клацатиме затвором
руки вгору
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=932910
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.12.2021
Пылится и подрагивает свет.
И целится в затылок, как в предмет,
в недоодушевлённое начало,
швартовочную тумбу на причале,
повязаную дымом сигарет.
Струящееся медленное утро.
Прощаться молча, безусловно, мудро,
но страшно.
Чёрт возьми, как это страшно...
Мой милый мальчик, полный дум отважных,
я не умру.
Я буду доживать
любое утро, пыль и занавески
задумчиво, по маленьким отрезкам.
Ходить на берег, собирать слова.
Я не умру.
Я буду жить заочно.
Я на причале выстрою все почты,
чтоб в праздники им руки целовать.
Твой взрослый почерк, распустив по строчкам,
вязать в очаровательную шаль
на зябкую печаль.
И - заживать.
От встречи и до встречи.
Держать огонь, хороший фильм на вечер
и твой причал.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=930153
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 07.11.2021
людям буває тридцять
людям буває зовсім
дуже важлива відстань
щоб відчувати осінь
голосно і ліворуч
березня
неба
лона
доки усе холоне
поруч
я перейду по розі
близько якогось ранку
де квітники не просять
манну
ти як усе остання
відчай і хризантеми
жовте
осіннє
стайне
небо
варто чи то не варто
всіх хризантем купити
всіх
як останню осінь
мати в кишені тридцять
досить?..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=929827
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.11.2021
І думали під мляві ліхтарі:
"людей багато - кухні замалі."
І вже гортались сторінки фіранок,
гостинні і засвідчені як ранок.
Людей багато - мало голосів,
хто зимував і вірив у відлигу.
Свободу зичив/позичав як книгу,
настояну на соромі часів
публічних покаянь, судів закритих.
І думали: "коли ж це, в Бога, жити?.."
І цілий Бог за кожного просив,
втискаючись форматно в А4.
Просив.
просив...
А підписи все ширились,
що як не було б - сонце не зів'яне.
"...не страшно за відібране ім'я" -
так думали вони.
коли стояли
їх шістдесяті з чистими полями.
їх олівці з поламаним гіллям...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=929472
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 31.10.2021
теплий жовтень бринить на віях
і ніколи не зачерствіє
і боліє
на повні груди
як люди
зазирнувши лелекам в душі
а кому ж там іще
кому ще
переносити по світлині
в ряднині
над здичавілим садом
вартим
не проходити повз
зірвати
сон антонівку сивий волос
вголос
я там буду
я буду зряча
проросту просто неба вдячно
буде гойдалка
листя жовклим
і жовтень
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=928924
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.10.2021
вони могли б ходити по воді
в затопленнім підвалі поверхівки.
збирати"рубік", гіржики, платівки.
і уявляти розвиток подій,
допоки це можливо із вікна...
де затишок фіранок - аж на дотик,
без рацій та інфрачервоних оптик.
де ладанка не знає, що війна.
а просто є.
від обстрілу.
від втоми.
щоб люди поверталися додому.
робили промінади і дітей.
спонтанно.
ну а далі як піде...
... вони могли би...
кілька вікон тому.
а небо сіль життями роздає.
та вряд чи баче
не чуже - своє...
...бо плаче...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=927080
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.10.2021
И даже сон стремился на балкон.
Глядя на морось, думалось о том,
что вот оно - зарёванное счастье.
И всё, чем можно тут, под козырьком -
сухое "здрасьте".
Курить и тихой музыкой болеть,
пока варенье стынет на столе,
и каждый звук в себе собрать до крошки.
Деля октябрь на первые сто лет
по чайной ложке
на лавочку, газету, пустоту,
фонарь, перегоревший на посту
и блеклую сырую высоту,
где птичий клин о растопыренные пальцы
спотыкается...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=927023
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 04.10.2021
Всё состоит из немного аляпистых шторок -
поле в ромашках занятно делить пополам,
если рука не рука, а осенний осколок.
Свет прошвырнётся по Фрейду и пятым углам,
выпучив тень на соседа и на антресоли.
Без комментариев.
Скажем, шкафы - не предел.
Столько найдётся всего погалдеть/помусолить...
...лавочки сбросли кожу - в ходу пуловер.
Бурый, конечно.
Сезон обязует стесняться
и бестолково слоняться в цветах между стен
кухонь, полов и др. обусловленных фракций.
Всё состоит безусловно.
И точно - взамен.
Всё - на открытой ладони.
Обнять и смеяться...
после избитых "лопата - мотыга - инцест".
... впрочем, найдётся полно и других прокламаций
каждому, кто покупает ромашек отрез.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=926042
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 24.09.2021
Поцілувати б...
стільки образів.
І як образу - загасити в соді
(ну хто кого читає на звороті?),
сухому ранку - надсухий язик.
І марка залишилась листоноші.
У зграї, де не перелітні ноші.
І торба тягне, як всесвітній гріх.
Набухла рясно - солодко і гірко.
Кому читати на звороті збірку?..
зібрати щось...
бодай отой горіх -
обізнаний куточок при долоні.
То все пусте, а "Сільванер" - холоне.
Трофейний кутній градус з-за Дунаю.
...і думала вона кудись за край.
і все дивилась в очі листоноші.
такі близькі.
і нелюдськи хороші...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=925604
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.09.2021
Весна. Я впевнена - весна.
А календар чатує жовтень.
І руки повні листям жовклим.
Це є провина чи вина -
все пам'ятати,
і забути
прийняти вік, людей, отруту...
Я не підхожу до вікна.
я не пасую.
просто спогад
... тоді була - весна волога,
церкви, щури і сивина.
А на Суворова/13
стояла штрудлів пишних таця -
вишнева сповідь в нікуди.
Я поверталася додому.
в невідоме.
хоча б напитися води.
в дощі.
В долонях - час і чорнобривці.
І до щербатої душі
Тульчин тулився...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=925406
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.09.2021
Тот человек смотрел на волны чаек,
давая имена им и считая.
Как всё-таки несложно опоздать.
И вечер без него нырнёт отчаянно
в кровать
в районе непременно Первой речки.
Растроган, нецензурен, человечен
упрямо будет всматриваться в даль,
приколотую к берегу на память.
Открыв сезон на лёгкие сандалии,
читая по следам "Владивосток"
тот человек находится в начале
...я опоздала.
я кормила чаек,
сандалиями чёркая песок
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=904965
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 16.02.2021
Вот-вот дотянется рассвет
до высоко ненужной полки.
По корешкам сверкнут осколки.
"Не уколоться столько лет,
фланелью смахивая пыль. " -
заметишь ты.
Подставишь профиль
под поцелуй, запарив кофе.
И перестелится ковыль,
опережая не меня
с Козловым Вильямом подмышкой.
"Литературные излишки. " -
заметишь ты, на срезе дня
латая жимолостью тень.
Я наблюдаю тёплый вечер.
Я собираю части речи
на связки голоса.
И выдыхаю на глинтвейн
несовершенство монолога.
И ты до самого порога
идёшь, распутывая нить
гвоздики, мёда и бадьяна
И чёлка пахнет пряным садом.
И говорить уже не надо.
Вдыхать - и жить.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=903514
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 03.02.2021
А вдруг там пусто?,
пусто в глубине,
куда под бренди так уютно плакать,
разглаживая импульсивно скатерть.
На примитивной плоскости вполне
недурно выживает пара фраз,
нанизанных на шпажку под маслину.
И не болит, что чей-то волос длинный
вполз в галстук.
Вечер туп и долговяз,
и неуклюже держит тишину
на уровне фаянса (в нём от кофе -
лишь цвет). Слегка приподнятые брови -
мол,крепковат.
Не верить ни в одну
из всех длинноволосых.
пусть им всем
глубинно пусто.
Пусто до и после,
пока сидит напротив мальчик взрослый
и ничего не требует взамен.
И смотрит отстранённо пара фраз.
несчитанных.
глубоких.
с поволокой.
А вдруг там пусто?
страшно?
одиноко?
и точка.
и абзац.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=901207
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 13.01.2021
Ты - сгребаешь усердно зиму.
В толстых варежках.
Обе насквозь.
"Ну, хоть что-то не поламалось." -
гордо ставя их под осиной,
говоришь.
И сгребаешь длинно
спинкой сдавшихся утром санок.
Трижды ком в грандиозных планах.
Дом - присутствует как-то мимо.
Дом всегда в бытовом зените.
Каждым из четырёх подъездов
смотрит жёлобом и с надеждой
в оцинкованное корыто.
Я - присутствую мимо дома.
Растворяюсь на дне заката
не использованой цитатой.
Неподчёркнутой.
Невесомой.
...миг, разношенный мной до стона.
наступивший на гребень света
у капели, цедящей лету
в оцинкованную ладонь.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=900736
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 09.01.2021
Плетя корзину, сидя на крыльце
на стёганке, жевал "казбек" потухший.
Сидела рядом, в форменном плиссе
звоночком ржавым - я, боясь нарушить
не знаю что... - лозу, октябрь, молчание,
антоновку, томящуюся в чане.
И счастье розовело на лице.
Бескрайнее, как дом.
А край - всегда находится вне дома.
На нём стоишь, стоишь и - невесомость...
но мне ли знать, делящейся с крыльцом
бордовым ранцем, полным тишины,
годами и собой не совершенной.
И дедовские руки лишены
скрипеть лозой, сгибая постепенно
тупую боль, которую молчал,
латая виноградную беседку.
Молчал, что дом с крыльцом - всему начало.
Молчал и делал.
Остальное - редко.
И руки были - хлебосольно врозь.
Полны лозы, морщин и паутины,
срезая мысли, спутанные в грозди,
укладывая бережно в корзину...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=891738
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 15.10.2020
Слово высохло.
Не облизать.
Расцелованных рук,
ворошащих листки с панихидами больше, чем пара -
воздух носят на свечи.
А я - распласталась вокруг...
больше - нечем...
душе - фитиля и нагара,
переплывшего мысли, застывшего на полпути,
между куполом осени пряной и восковой чашкой.
Слово высохло, кажется.
Время вставать и идти
на работу, на школу, на кнут и на пряник фисташковый.
Испекла бы? Порадовать тех, кто пока что - ещё.
Шлют открытки по почте.
Звезду надевают на ёлку.
Каждый день календарный, пока не настанет - не в счёт.
Слово высохло, видимо.
Можно пригладить иголки.
Разводить суету и фиалки.
И корку убрать
со стакана, окружности непересказанно длинной.
Слово высохло, милая.
Можно уже и в тетрадь
лёгкой бабочкой.
Я.
С обожанием.
Мама.
Галина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=891066
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 08.10.2020
К чаю был вечер.
Маковый.
Сопками невесом.
Двери скрипели, плакали,
выпровожали сон -
томный, густой, романсовый -
в низкие небеса.
Можно пройтись до станции.
В кедрах - как не верста...
словно не были...
нЕ жили...
Синенький соловей
в дикорастущей нежности -
мелочь, а перепей...
Даль на восток повязана.
Ландыши в волосах.
Берег мой недосказанный.
Взлётная полоса.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=888217
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 08.09.2020
И преломил ты утро, чтоб разделить.
Поле тушили к вечеру тонной "*ля".
Стукнуть зерном осталось о монолит
да в междометьях крестиком пропетлять.
Вышить.
Одеть.
И гордо погнать взашей
пятую мать, жующую простыню.
И разделил ты пятых окопных вшей
(каждому де - по паре, а дню - по дну).
Мне ли роптать, коптящей в тылу войны
небо годами, прущими курсом ноль...
пятые и не пятые...
все - вольны
не пережиться ни поперёк, ни вдоль
дальше детей.
и тихо слабеть. слабеть.
Заданным курсом перелетят стрижи.
...если всех пятых ты заберёшь к себе -
как остальные?..
против кого дружить?..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=885481
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 09.08.2020
бедное утро
грузно упасть отжаться
взять высоту небеленный понедельник
с белой гранью тлеющей еле-еле
лишь на соседской жалости
над нежнорозовой недозревшей кнопкой
той по которой давят на материнство
бедное утро
рядом взрослеют быстро
стопкой и дверью хлопают
тихо стареть
шататься в бистро за угол
вяло вязать носки и дырявить Google
перелюбить и перегореть на уголь
в пятницкую зарю
...значит я не умру...
Источник: https://poembook.ru/poem/2449945-***
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=884902
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 03.08.2020
Кирпичный дом. И безымянный сад.
И все дожди гуляют постепенно,
пока сопит, в калачике под стенкой,
моя весна - уставшая цикада.
Пообещать, порывисто свалив
под шляпку абажура ворох сказок,
все прочитать.
Пообещать не сразу -
сначала зеркалу.
Все ангелы - свои.
Им ведомо - сад не посажен даже.
И на асфальте дом построен сажей.
И мелом шторки в мелкие цветы.
Тропинка не поранится малиной.
Цикада, стрекочи неторопливо.
Не опоздать на сказки и мечты.
Ещё взрослеть на целый звездопад,
пока я растворяюсь на узоре,
сложившемся годами невпопад.
пока не стану в веренице дат
застывшим на ладони лукоморьем.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=875858
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 14.05.2020
Слушали птицу - спорили чем считала:
днём или годом? Кошка кричала: "Мало!"
Кошки такие - жмурят один к семи.
Эта же, как развод, начиналась в восемь
без выходных. На лапах таскала осень
круглогодично. Скомканная детьми,
стыла блаженно, носом уткнувшись в берцы,
проводы, свадьбу, вялый ремонт с оркестром.
Столько картинок... каждая - кошкин дом.
Вышел крыльцом на пустошь, но скоро будет.
Будет камин гундосить. Пирог на блюде
ягодой лопнет. Осень под козырьком
в кресле затёртом, даже вставать не надо,
сонно потянется к спелому винограду,
сытая миром. Будет всего лишь гром.
Пригоршня света - будто бы и не вечер.
И от уютно в кухне шипящей свечки
тень растворится в блюдечке с молоком.
Будет ещё подвал - до последней мыши.
Только бы не заметить и не услышать:
птица умолкла, сбитая на двухстах
с вечера.
И берёзовой гари стая
утром осела.
Дому года считая,
кошка сидела там, где его не ста...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=875018
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 07.05.2020
Возможно, чайник.
В доме не свистят.
И плотно закрывают на ночь книги,
не дочитав соседские интриги.
Один подъём и занавес спустя -
рассвет и откровенничает стриж
вернувшийся, отмоленный апрелем.
Раскачивая утро, чистит перья
м послезавтра.
Внемлешь - и молчишь.
И кошка, покоряя подоконник,
обижена на веские ладони,
закрывшие окно.
Рождая тишь,
за двери упорхнут обрывки слов,
рассыпавшись на пары и уроки.
Всё происходит в точности до срока
"Как одиноко! "
После - пустота,
способная вместить десятки Индий.
Её так много, что убить и выйти -
ни бог один не словит, ни полста,
пока стрижом судачат воробьи.
Когда ж ещё-то, в дым напившись кофе,
идти, полудню подставляя профиль,
себя прощая: ешь. молись. люби. (С)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=868177
рубрика: Поезія, Стихи, которые не вошли в рубрику
дата поступления 16.03.2020
Верить - не верить: с трелями
выстрелят пни замшелые -
каждому богу хватит на эпилог.
И в феврале для радуги
небо нашлось... а надо ли?..
вот, завязать на памяти узелок.
крепко. и не развязывать.
Высохнет недосказанность
к первой пречистой лет через боже мой...
Сочно завыть на краешке
стирки "носочки/маечки".
Верить - не верить, став на окне бельмом
к самой неспешной осени
(не потеряли - бросили,
каждого бога хватятся до зари).
И притвориться маленькой:
- Кто-то испёк рогалики!
Мамочка, посмотри...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=867231
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 07.03.2020
http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=863731
Команданте Че "не о классике"
Конечно, быть.
Но раствориться в кофе
на светофоре, гаснущем зелёным,
как будто день меня не знает в профиль
с пелёнок...
но вот, висит на рее недостроя,
теряясь - то ль качнуться, то ль начаться.
И кофе дрянь, и рядом двое спорят
на пальцах,
но так любя, в распахнутых апрелях.
Что им шоссе?, им календарь не слышен.
Конечно, быть.
Февральски отсырелым.
С отдышкой
последней хвори.
Загорелась спичка
услужливо.
Качнулся день согласно.
Всё для меня, шагнувшего классически
на красный.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=865151
рубрика: Поезія, Стихи, которые не вошли в рубрику
дата поступления 17.02.2020
Однажды мир сорвался в пустоту.
Но как-то понарошку так. Без точки,
чтоб я утёрла изморось: я - дочка.
Была недавно. И я просто тут
проездом. И выгуливаю слёзы
на бабье вёдро.
Мам, сегодня - грозно.
Не выходи, не выпускай уют.
Особенный. Октябрьский.
Как-то жить.
Растить. Любить. До краешка недели.
И заходить в тоскливый понедельник,
где я тебя пытаюсь разбудить...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=852888
рубрика: Поезія, Стихи, которые не вошли в рубрику
дата поступления 28.10.2019
---
Я скоро проснусь. И будет октябрь на небе
оладьей лежать. И вкусно потянет снедью.
И можно в прихожей зеркале видеть руки,
плеснувшие чай по чашкам - и мне, и внукам.
Входная - закрыта. Рано ей нараспашку:
ещё не написан день, что убьёт Наташку
во мне, не заломит в белый лоскут - и в уксус,
чтоб мамы лицо хотя б до утра не дулось,
когда целый мир сольётся в туман кадила.
И надо тихонько, а воется что есть силы.
И кто-то чужой приходит как будто в гости
глодать прессу жёлтую жадно, как с*** кости.
Накапайте мне обиды и всепрощенья,
пока я не ведаю кто я, когда я, где я.
Я даже проснусь. На позавчерашнем рано.
Где всё будет мне даровано.
Кроме мамы.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=851063
рубрика: Поезія, Стихи, которые не вошли в рубрику
дата поступления 10.10.2019
Случилось ничто - в неуверенном небе позднем
под медленный август вне такта спешили звёзды.
И не загадать, и не выдержать раз-два-три.
В струящемся утре однажды утонут годы,
а звёзды по-прежнему будут смотреть на воду,
рябую-рябую, когда отлетает стриж.
И вдруг показалось, что вобщем-то несерьёзно
под медленный август вне такта спешили звёзды.
Всё очень случилось - и я созерцаю слёзно
в дрожащей ручонке - звенящие сентябри...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=847153
рубрика: Поезія, Стихи, которые не вошли в рубрику
дата поступления 05.09.2019
Не мельтешить, подсматривая в мир
чистовиком за приоткрытой шторой.
А за второй... - меня там - целый ворох.
Как хорошо, что плотен кашемир.
И чёрств пирог.
И переборчив пёс.
Пасхальному - под дедовскую вишню.
Не верил в Бога, а она - всё выше.
А может это просто купорос.
Да и не важно даже.
Перегной
решает и весну, и форму быта,
и то, что подоконники увиты
плющом.
И может статься: за стеной
дочурке в зное, сумраком пропитанном,
привидится однажды: я - забыта.
и штор не открываю.
ни одной.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=836467
рубрика: Поезія, Стихи, которые не вошли в рубрику
дата поступления 25.05.2019
- Сиди, дремай. Мне - близко, рядышком.
Не выйти даже, а уйти. -
сирени ветки в мелких катышках
по рукавам, на полпути
к полуоткрытой кем-то форточке -
закончить...
... С ниткой в волосах
реву, и стало быть - на корточках.
А змей?.. а змею - небеса.
Хоть дед сказал, что вместе - здорово.
Запустим - ну и на парад.
Ладошки - о коленки голые
не помню сколько снов подряд,
то о сиреневое платьице...
- И дел то - хоть в ушко продень:
припудрить носик да покаяться.
А тут - ну надо же - сирень...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=835558
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 15.05.2019
Текут
из-под ладони чувства видимо капель
звенит ключами день срывается с петель :
"Входи, не бойся!, - и протягивает тень,
- Я угощаю. "
Вокруг
сплошная стойка. И, разыскивая цель,
в парах Лонг Айленда шныряют стаи стрел.
Бесстыдно-правильно обнять виолончель -
и кончить в мае...
Салют!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=829187
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 16.03.2019
Как шумно.
В поминальную субботу -
колокола. Сосед звонил работу.
Звонил? - дарил, повязанный шнуром.
Как будто жил-да-был и вдруг узнал,
дожёвывая холостяцкий завтрак,
что больше не наступит послезавтра,
но завтра - предпоследняя весна,
разношенная чувствами, как стих.
... и можно быть рассеянной по крохам
и пропустить под ивой пару вдохов,
пока сосед, испуганно заохав,
трезвонит в неотложку
для живых
но всё равно спасибо...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=827101
рубрика: Поезія, Стихи, которые не вошли в рубрику
дата поступления 27.02.2019
Ещё кружится стайка новостей,
проспав сорваться за последним бывшим,
какую жизнь ныряющего с крыши
в мою постель.
Когда-то под умолкшие часы
пульс захлебнётся таинством свободы:
хочу - стучу, хочу...
Но время года -
сплошные сны,
пустыми караванами - в ладонь,
небрежно с сонных глаз смахнувшей небыль.
А прямо под окно крошится небо
и перезвон
церквушек... всё окажется простым:
для нежности хватает, очевидно
сезонно притворившейся снежинкой,
слезы.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=825202
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 12.02.2019
Ах, пока не довязан ни май, ни сачок -
и по-детски ладошками поймано утро
по дороге от век до пылающих щёк.
Сон в руке и роса в перламутре -
в аккуратную смятку. Тропинки изгиб
совершенен обрывом. И помнится морю,
что глаза даже малых надежд велики -
много больше, чем полные горя.
Надышавшись сиренью, сорвётся на бриз
перепетое эхо - грустить, наблюдая,
как крапивница гибнет под облаком брызг.
А на платье, распущенном в талии,
васильковое поле цветёт невпопад
и надежду под листьями смятыми прячет.
И на первой странице приколот фрегат
под одной из засушенных бабочек.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=815275
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 26.11.2018
Могло быть так:
обычный узкий день,
а птицы всё же втиснулись. И длинно
над площадью летели. Кляча мимо
нас, праздных, шла, выцокивая тень.
По струнам плавал новый музыкант,
но маяком горел мангал и полдень.
Лень так уютно/мило старомодна,
что жалко птиц.
А может даже так:
вот мы, среди таких же работяг,
косились на разделанную лошадь.
Гудели мухи и стихала площадь
до горькоты. Был сладковат сквозняк,
и день был перемазан в суету,
и птицы всё летели и летели.
Но:
был базар.
И вечный понедельник.
И нами торговали по пучку.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=810295
рубрика: Поезія, Стихи, которые не вошли в рубрику
дата поступления 17.10.2018
Тоскливо, мой друг... военно.
Упавшая вертикаль
отпета... и - незабвенна.
И впору накинуть шаль
в грустящих тонах и в клетку
и ключ поломать в замке.
Стучите, мой друг, ответно
по пульсу и по щеке,
пока остывают стены
дней тысячи две подряд.
Тоскливо, мой друг... военно.
...и всё-таки - листопад.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=810187
рубрика: Поезія, Стихи, которые не вошли в рубрику
дата поступления 16.10.2018
Знаешь, он больше чем стар, он ещё прозрачен.
Шаркают шлёпки и грабли ерошат день,
всё подгребая в кучи - долги и сдачу.
И - передышка, растущая набекрень
(он посадил... говорят, из сибирских елей).
Он говорит, что на ней янтареет боль
ранней весной.
И засветится еле-еле:
"Нынче, мол, осень...
по струнам - и канифоль..."
И замолчит, суетливо перебирая
листья хрустящие с памятью пополам,
будто собрался куда-то шагнуть - и с краю
вёдра, лопаты и весь оркестровый хлам -
да не успел.
По случайности не случайной.
И, упираясь ладонью в косую ель,
просто стоял и смотрел, как дымит отчаянно
осень, сгорая у входа в чужой тоннель.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=809427
рубрика: Поезія, Стихи, которые не вошли в рубрику
дата поступления 09.10.2018
На твоём корабле между коек - плотины
(из дубов сердцевины - остальное в земле).
Пацанята палят децебелами рынды.
Им всегда очевидно, что однажды - земля.
Что на звонкой игле между рёбер - синица.
Если смерть - значит снится, потому что в земле.
Значит, зим - канитель. Значит, лет - вечных двадцать.
Миру с кровью брататься до последних земель.
...и без почвы цвели споры, что за туманом
небо - обетованно аж до самой земли.
Клятвы громко лились между пальцев и рюмок,
что и в рубке, и в трюме даже воздух - землист.
Вот тогда над стрелой в "кости" спущенной мачты
чайка выронит сдачу. Сны, больные землёй,
с маяком отболят. Престарелые юнги,
опрокинув по рюмке, с корабля - и на *ля...
...потому что - земля.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=808422
рубрика: Поезія, Стихи, которые не вошли в рубрику
дата поступления 01.10.2018
Падая, мир - зажмурься на всякий случай -
сладкий дюшес расплещет компотной гущей
и - поскользнётся..
Крепок язык могучий -
значит, закрой и уши,
будто бы спишь и даже набат - певуч и
в вёдрах - по дню, и каждый - душе созвучен,
мир - устаканен недругом самым лучшим...
...может, закроем груши?..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=805560
рубрика: Поезія, Стихи, которые не вошли в рубрику
дата поступления 05.09.2018
Вино с утра - простительная блажь.
Глоток - и подлежащь, и несказуем,
и иногда разбавлен поцелуем.
А всё, что до - ты после мне отдашь,
когда грехи поднимут якоря,
со мной прощаясь и меня прощая.
И вечер спьяну выплачет свечами
всё то, что только спьяну говорят.
Насыплет зим сгорячки пары три-
четыре.
...кто-то больше? - даже я бы...
Вина с утра? - пожалуй.
день - расхлябан:
колокола снаружи и внутри...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=804892
рубрика: Поезія, Стихи, которые не вошли в рубрику
дата поступления 30.08.2018
Терновый сон обветренной Прасковьи.
...Арсений спит на куче синяков.
Пантелеймон, сияя в изголовьи:
да что, мол, я; вот он-то - будь здоров;
тебе крепиться.
...хилая времянка,
а стены в руки намертво вросли.
Сосновый бор стекает к полустанку
да озерцо, от рыбы на мели.
Рожать детей, гвоздить года на стены.
Месить, пока из баньки, первый лёд.
Ещё горит Прасковьино полено -
и никакой Арсений не зальёт
ни ливнем тумаков, ни перегаром.
...и ей опять, на краешке живой,
проснуться на своих казённых нарах:
"Пантелеймон! Как лёгко без него..."
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=803832
рубрика: Поезія, Стихи, которые не вошли в рубрику
дата поступления 20.08.2018
Что тебе имя? - на небе сгорели звёзды
даже не зная ни кто, ни зачем их видел.
Я улыбнусь и блаженно, и несерьёзно
официанту, подавшему блюдо мидий,
если закат остановит далёкий город,
косо черпающий море по горизонту.
На безымянном его не тобой наколот -
что тебе имя? - когда корабельный контур.
Бред напророчат - на сотни полос печатных -
мелкие мысли, засиженные неловко.
...если мой берег устал засыпать несчастным -
значит он больше не спорит о заголовках.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=803369
рубрика: Поезія, Стихи, которые не вошли в рубрику
дата поступления 16.08.2018
Ты ловишь сон, сорвавшийся наверх
где нет меня и, видимо, не будет.
Грядёт зима - её украсят люди,
укутанные в непорочный снег.
Пока спокойно падай - тут жара.
И кровь за вдох, и солнце за ненастье
отдаст рассвет.
И всхлипнет алой пастью
горячая вечерняя пора.
Тут всё в цветах.
Тут всё - цветное в дым,
до гжели переполненное болью
за небо, бесконечно неземное,
за нас вдвоём и порознь.
...и ты
вернёшься вверх.
Возможно - насовсем,
под крыльями припрятав красок стаю.
...укутанная яркими мечтами,
вернусь.
и черный шарфик в рукаве.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=802459
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 08.08.2018
Замри, подземная река.
Колодец пьян - колодец полон.
На бис умрёт в забвеньи полном
уже обветренный слегка
дом, с тишиною изнутри.
...дрозд за окном трещит без толка,
цветастый тюль взъерошит чёлку
в честь приоткрывшейся двери.
И миг - изогнутый журавль,
пронзивший радугу в колодце -
застыл...
и больше не очнётся.
и мне не жаль...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=801498
рубрика: Поезія, Стихи, которые не вошли в рубрику
дата поступления 01.08.2018
Тусклые лица, цветные платьица? -
кажется. У тратуарных плит
старая кошка на небо скалится.
просто спит? -
кажется. Это успокоительно.
Трудно, калачиком на кровать,
каждый закат с широко открытыми
умирать.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=801134
рубрика: Поезія, Стихи, которые не вошли в рубрику
дата поступления 29.07.2018
Прямоугольник в раме опять дождит,
шумно очаг транслируя перед небом.
Плачет земле... глупышка - везде вожди,
сытые, до болячек, чужой победой.
Миру нужны прозрачные вензеля,
слякотно отразившие бога люстры.
Ты же из тех, кто издавна всем сулят
всё что угодно там, где исконно пусто:
только воюют воды за берега -
чей будет правым снегом для новой крови,
вырастив к ночи скалы сквозь мой фрегат.
Небо морщинит грозами, тучи сводит,
что-то к утру задумав... опять тебя
рядом со мной на все позабытых двадцать.
Вот и раскаты грома опять трубят
страх не любить...
тебе-то чего бояться?..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=800891
рубрика: Поезія, Стихи, которые не вошли в рубрику
дата поступления 26.07.2018
Стайка оттенков перелетела буднично
мелкое побережье больших страстей,
тысячи снов щипая вокруг полуночи,
пару сердец роняя в одну постель.
Мы будем жить вдоль лета...
и даже далее...
мимо себя.
Ни преданность, ни любовь
не обесформят линий осенней талии.
Ты, как любой.
И я - окажусь любой
каплей, упавшей точно на искру жалости,
мысленно поднимаясь на небеса.
Четвертью от прощения, даже малости,
осень заиндевеет на всех часах,
не пережив зимы и чего-то более,
выплакав нас однажды одной историей...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=799577
рубрика: Поезія, Стихи, которые не вошли в рубрику
дата поступления 17.07.2018
Что-то уже случилось: расплавлен вечер,
выпорхнуть нечем - значит, сложиться сном.
Для побеждённой милость - в плывущих свечках
маленькой речкой, маленькой - о большом.
Что-то уже случилось: искрили будни,
давшие людям праздничного тепла.
Для побеждённой - милость проснуться будет.
А ничего не надо... я вся - была...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=797146
рубрика: Поезія, Стихи, которые не вошли в рубрику
дата поступления 26.06.2018
И журчат сюжеты из открытой раны
чётко между строчек по крутому плану.
-Это просто ливень!
Ты - из несогласных
в чётком объективе на простое счастье,
то, что по стандарту, в общем-то, раздето.
А сегодня где-то наступило лето...
до жары +40...
до гнусавой мушки...
так, не по сюжету.
...просто, потому что...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=792554
рубрика: Поезія, Стихи, которые не вошли в рубрику
дата поступления 21.05.2018
Всё так неспешно, что, возможно,
сегодня - выдастся погожим,
с утра привычку уничтожив
за отраженье воевать.
А я лежу (хоть не такая),
свободно время коротая.
И вялой лени потакает
полупрозрачная кровать.
Мир, паутинами увитый,
колышет сон в стенах гранитных.
И боль, и рыцарь, и "простите"
ушли.
И после стольких проб,
незавершённых многократно,
пришёл патологоанатом...
вздохнул...
и взял работу на дом...
...а мне так шёл хрустальный гроб...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=790348
рубрика: Поезія, Стихи, которые не вошли в рубрику
дата поступления 04.05.2018
Мне бы надо шептать о весне, недосказанной нежностью
на тебе поправляя небрежно повязанный шарф.
По прощённым апрелям, с прощением канувшим без вести,
будет вскорости маяться лето, за летом спеша.
Для притихших двоих -
все вокзалы - гнусаво отзывчивы,
с бестолковой претензией на повороты судьбы.
Мне бы надо шептать о тебе, неразборчиво сбивчиво,
до слезы обгоняя возможность услышанной быть.
Прогорит угольками рассвет в повседневные хлопоты,
распластав по перрону газеты, надежды и сны.
Как же гадко подножка скрипит.
Как же зябко без шёпота
о любви.
Но опять промолчу - до грядущей весны.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=790025
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 02.05.2018
Запылились лучи
в продуваемых парках.
Дождь, аллеи смочив,
к горизонту прошаркал
мимо снов, мимо нас,
ожидающих чуда
в год по тысяче раз.
А потом безрассудную
занавесит вину
парой веток сирени
день, с орбиты свернув
потому, что - весенний,
распластавшись плашмя
по веснушкам на коже,
и тебя, и меня
сделав просто прохожими...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=788157
рубрика: Поезія, Стихи, которые не вошли в рубрику
дата поступления 19.04.2018
Твой неприступный вечер сегодня сыт
датами поимённо пустых крестов.
Я, безнадёжный, судорогой покрыт.
Я - без надежд на дно и любой престол.
Ухнет сова, подъевши кукушкин пыл,
падая всем "угу" на привычку ног.
Всем, из тебя забывших, ты всё забыл.
Я - безнадёжный всё-таки. Я - не смог.
Кто послужил тебе б да меня одел
в исповеди исподнее - срам прикрыть.
Всё, что случалось - запросто не у дел.
Только воронка, сумерки да костры.
На глубину растущей тобой весны
что собирать? - под ложечкой всё своё.
Жалко, рассвет встряхнуть не успеет сны.
Доброе утро, вечер...
...пока что - всё.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=786723
рубрика: Поезія, Стихи, которые не вошли в рубрику
дата поступления 09.04.2018
Что-то просилось/клянчилось - до земли
(кто там под ватерлинией ниже стоп?).
Небо застряло празднично на мели,
вылившись из корзины на белый стол.
Выше просить бы, там, где легчая, боль,
грех подвигая пёрышком, враз простит
пару абортов, спасших от пары войн,
высыпав мир на радостях из горсти.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=786519
рубрика: Поезія, Стихи, которые не вошли в рубрику
дата поступления 08.04.2018
Все желания в стол -
до заката, в бреду
исчерпавшего сумерки в память.
И апрель расколол
по росинкам звезду.
И, возможно, тебя тоже ранил,
утонув, горячо
надышавшийся день,
семенивший глотками до сути.
Не дрожи, дурачок -
это яблони тень...
...это после появятся люди...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=786094
рубрика: Поезія, Стихи, которые не вошли в рубрику
дата поступления 05.04.2018
Подъём. Наш сон в протуберанцах
опять обняла ночь и плачет.
Но мы, как взрослые сеансы,
одеты в светлую задачу
иметь мечту хотя бы вечность.
Звонит апрель по воскресеньям.
Наш путь звездат - плевать, что млечный
и что отселе - и доселе.
А нам не то - ни так, ни эдак,
ни всякой мысли - по кровати,
ни дать - ни взять...
Но до обеда
конечно дать - коль сдача "нате!",
и зацепиться - на итоге.
...а Он, в гвоздях и вкось и криво,
до казни знал, что все дороги
одним застёгнуты обрывом...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=785606
рубрика: Поезія, Стихи, которые не вошли в рубрику
дата поступления 02.04.2018