eddi

Сторінки (1/1):  « 1»

Час - гріх вічності

Тікають  епізоди,
вони  -  шалені,
тих  паростків  ночі.,  
а  де  ті  очі?
У  вічності  в  лоні  ,
закриті  в  полоні,
а  час-  невпинний,
все  всьому  винний,
він  кару  страшну  має,
померлих  й  зустрічає,
все  бачив  на  шляху  своєму,  
і  смуток,  і  щирість,
і  мир..де  та  ж  звана  мирість?
все  гріх  має  ,
тай  вічність  це  не  оминає.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=545180
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 20.12.2014