babinhyk

Сторінки (1/2):  « 1»

* Не потрібно війни…*

 

Найдорожче  –  це  мрія  !
Коли  мрієш  –  живеш  .
Не  журися  Сергію  ,
З  вірою  не  помреш  .
Вона  нас  кличе  в  завтра  
Різнобарв’ям    доріг  .
Спробуйте  ,  зацікавте  
Та  здолайте  поріг  .
Світло  темряву  гоне  
І  свідомість  яснить  ,
Вивільняє  з  полону  
Те  ,  що  в  темряві  спить  .
Гріє  душу  ,  співає  
Нам  небесні  псалми  ,
Бо  напевне  те  знає  ,
Що  не  знаємо  ми  .
Боже  правий  ,  ти  зглянься
Над  своїми  дітьми  .
З  –  за  одного  поганця  
Не  потрібно  війни  …
Просвіти  його  розум  
З  безнадії  верни  ,
Скинь  з  шаленого  воза  ,
Воза  тьми  ,  сатани  …
Посповідуй    нас  грішних  ,
Очі  нам  повини  .
Краще  ліпше  ніж  гірше  .
Не  потрібно  війни  !!!

Бабінчук  Сергій  .  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=574034
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 13.04.2015


Колаборантам . (Тушкам)


Ви  звикли  до  ярма  ,  шановні  .
В  задумі      серце    не  болить  .
Чи  то    своє  ярмо    ,  чи  з  зовні  ...
Аби  ,  як  кажуть  ,  свою  сить  
Задовольнить  .Чому  так  сталось  ?
Адже  зросли  на  цій  землі  ?
Невже  цього  для  вас  замало  ?
Тут  босими  ще  малі  
В  росі  купали  ноженята  ,
Вам  тут  співали  солов’ї  .
Перше  кохання  .  Мама  й  тато
Зросли  також  на  цій  землі  .      
Літа  летять  немов  на  крилах  .  
Коротким  є  людське  життя  .
Вже  скроні  ваші  побіліли  
І  час  настав  для  каяття  ...  
Так  довго  нищилось  коріння  .
Сьогодні  це  найбільша  з  бід  ,
Модифіковане  насіння  
Привносять  в  генетичний  рід  .
Чому  зника  бажання  волі  ?
Героїки  держави  слід  ?
Втрачається  у  чистім  полі  
Наш  український  родовід  .
Козацтво  ,  Січ  ,  Дніпра  пороги  ,
Із  люльки  тютюновий  дим  .
Це  все  нам  ,  братчики  ,    від  Бога  ,-
Тому  є  рідним  і  святим  .
Не  вберегти  свою  культуру  ,
Цуратись  мови  прабатьків  .
Вклонивши    голови  ,  понуро  
Іти  ,  як  вівці  ,  знову  в  хлів  ?
Минувшина  все  далі  й    далі
Ніби  в  безодню  десь  зника  .
Незгідних  політична  паля  
Уже  застругана  чека  .
Нас  час  не  вчить  .  Усе    минає  .
Скорбота  в  душу  торить  шлях  .
 Невже  не  чуєте  ?..  Волають  :
-Убережіть  державний  дах  !!!
Ми  клали  голови  ,  кров  лили  
Та  боронили  рідний  край  .
Тут  ,  в  цій  землі  наші  могили  
А    це  святе  -  запам’ятай  !
Не  плазувать  на  світ  з’явились
Ні  ,  ти  ще  й  досі  не    прозрів  ?  
Ми  завжди  лише  боронились    
І  не  шукали    ворогів  .

Сергій    Бабінчук        .


адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=546724
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 27.12.2014