| Сторінки (1/63): | « | 1 | » |
Проноситься степом козак,-
І пада ворожа залога.
Будується спішно Кодак,
Далека додому дорога.
В неволі й вода несмачна,
І сонце не надто ласкаве.
І свище батіг від плеча
На плечі Черкас і Полтави.
На теренах рідних земель
Які не проходили орди?
Знущаючись з сірих людей,
Вкраїну впихаючи в торби.
В історії всяке бува,
Ще й, кажуть, іде по спіралі.
Чужа і своя татарва
Вкраїну тягала й тягає.
Коли ж то буде правота,
На істину виникне мода?
Чи треба минуле царям,
Чи може потрібне народам?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=593029
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.07.2015
Я не боюся, майже не боюся
Годинника на протилежній стінці...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=575382
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 18.04.2015
Окраєць сиротливо на столі,
Державна пайка, життєдайні грами.
На жовтих фото – діточки худі,
У дитбудинку, без тепла, без мами.
Страшні тридцяті. Хто їх пам’ята?
Упали фактом в не святі скрижалі.
Чи ж осінь тоді була золота
Для спухлих тіл, для думки у тумані?
Чи ж правда то ? Сміється чорнозем.
Це ж ця земля європи годувала.
Не гоїть ран і не виходить з тем
Рік тридцять третій, сталінська навала.
Залізне пруття – нишпорка на схрон,
Вечірня каша хлюпнулась собакам,
Голодні всі, голодний навіть сон
Обдертого до липки неборака.
Було усе. І люди у котлі,
А жах серця закручував у вузол.
Та все ж стоїть хлібина на столі,
Дає життя надії, праці, музам.
Бо не на все міняються смаки,
Минуле мудро пам’яттю окрає.
Хліб не бува ні легким, ні важким.
Він або є, або його немає.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=572085
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 05.04.2015
По дорогах усяких – весняних, зимових,
На ямах і туманах -= з підстрибом чи м’яко
Моя доля біжить – найвірніша собака,
І де гавкне набік, а частіше – безмовно.
І куди ж тебе тягне смак ранку і неба?
Та хіба ж не наїлась ще зради і злоби?
А вона заклопотано зиркне з-під лоба,
Наче каже «Друзяко,воно тобі треба?
Ти живи як живеш і сьогодні , і вчора,
А за мене не думай;курчата – на осінь.
Не відважуй ні грама проклятої злості,
Не шукай гарячково ні брехень, ні правди».
Заяложена доле, відмийся ж від пилу,
Підітри, бо у крові, розбитого носа.
Чи ще довго іти, поки інші не скосять?
Чи настачить в борні і нахабства , і сили?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=566852
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 15.03.2015
Заганяю зміст у рими,
Наголошені складаю,
Напридумаю екстрими
У сюжет. Щоб десь там скраю
На фінал.Читач у шоці.
І переглядів немало,
Порівнянь! – на кожнім кроці,
Тільки б пилом не припали.
А прийменник, - ну й тороча!
Та тобі ж тут геть не місце –
Без пардонів вліз в рядочок,
Згвалтував прекрасну пісню.
Нажував слів як корова,
Віршик ось, приймайте, прошу,
А рука чомусь готова
Зажбурнути все це в кошик.
Вже й волосся стало срібним,
Так пишу з пером дуетом,
Щоб серед собі подібних
Мати реноме поета.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=559496
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 13.02.2015
Пливе за вітром хмарка в небі,
Дорослим стало немовля.
Якби ж то вчилось так як треба,
То й мудрість би була своя
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=559003
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 11.02.2015
Прикрашають заслуги людину,
Орденів! – від плеча до плеча,
Начіпляють заслуг на скотину,
Все одно десь там роги стирчать
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=558196
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 08.02.2015
БАЛ ВАШ ВЫПУСКНОЙ
Вот прощается школа опять
В южном солнце, в юпитерах славы
В классе «Б» было вас двадцать пять
И скажу я не ради забавы.
Дай вам бог и любви, и удач,
А ошибок пусть жизнь поумерит,
В мире нет тупиковых задач,
Надо только в себя очень верить.
Выпускной, ах ты мой выпускной,
Я люблю тебя, школа, без лести.
Ну куда же ты , детство, постой?
Ведь неплохо же нам было вместе.
Чаще в небо на звезды смотри,
Там же есть и твоя среди многих.
И на долгом-предолгом пути
Выбирай лишь прямые дороги.
Не забудь, есть друзья и семья,
Есть вершины, к которым стремится,
Есть земля, ну вот эта земля,
Есть такое, что не повторится.
Очень скоро наступит рассвет,
В танце кружатся чьи-то надежды.
Вам не нужно фальшивых монет,
Будут лишним чужие одежды.
На вопросы не все есть ответ,
Смысл жизни останется тайной,
А придешь через тысячу лет –
Тебя школа как прежде встречает.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=556662
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 02.02.2015
Щось червоне стигне на багнетах,
Хтось до Бога і до мами – «Ні!».
Хтось відомий засідає в кабінетах,
Невідомий умирає на війні.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=555936
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 30.01.2015
Серцю своєму константи
Він не шукає. Поки.
В ньому і твар, й діаманти
В клапани б’ють і боки.
Труситься серце, конає,
Скручує в сотню вузлів.
Може колись і пізнає
Біль зайве сказаних слів.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=555930
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 30.01.2015
«Зірки» співають під «фанеру»,
Чужий Маріїнський палац,
Сосиски з сої і паперу,-
Життя – це теж якийсь ерзац?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=555220
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 27.01.2015
Вино – це отрута в доланні бар’єрів,
Не треба такий подарунок.
І друзі твої – часто справжні Сальєрі,
Хоч п’ють за твій власний рахунок.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=554650
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 25.01.2015
Все так непросто, геніальне не просте,
Всі обіч тебе – звичні, справжні люди.
Не все посаджене нормально проросте,
Бо хрест несуть ісуси і іуди.
Дорога вверх іде і падає батіг,
Від вістря списа боляче й криваво.
Чи ти месія, чи на тобі тяжкий гріх
Розіпнуть, ще і скажуть, що замало.
О люди, наш нарід! Дитячий сон.
Де істина? В яких віках закрили?
Ми на землі оцій, звичайно, автохтон,
Але і судді, і підсудні, і сокири.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=554048
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 23.01.2015
Вмирання вічне. Крутить небосхил
Від світла до пустелі схрону.
Наскільки стане в цього світу сил,
Щоб відхилить орбіту від Харона?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=554047
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 23.01.2015
Чи у гості ти зібрався крутим автобаном,
Чи в парламент хочеш влізти поважаним паном.
Вийдуть з ладу механізми, як тут раду дати?
Треба всюди , добрі люди приятеля мати.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=553646
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 22.01.2015
Від рейок злякані дерева
Втікають під експреса крик.
Мені, повір, не дуже й треба,
Щоб цей вокзал навіки зник.
Затримка нервів прибавляє,
Густішає у венах кров.
Куди?Чому?Питання в клярі,
У відповідь – все загалом.
А не сидиться.Скрізь магніти.
То там, то тут – твій ареал.
Не там, де ноги Афродіти,
Не там, де геть чужий «Реал».
А там, у полі, де під вечір
Цвіркун концерти роздає.
В олію змащені із печі
Хлібини круглі жар дає.
Туди приїдеш, а повітря
Таке дитяче і близьке,
Що аж яснішає в макітрі
Й нараз вивітрює міське.
Потрібно їхати додому
І не в якийсь та Будапешт.
Та прокидається десь сором,
Що ти не тут, а десь живеш.
Вокзал знайомо – майне лібе,
Така всім звична метушня.
Хто тут мені такий потрібний?
І чи потрібен комусь я?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=553510
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 21.01.2015
В одну строчку
Всеобщая любовь приводит к диспансерам
Моя душа огромна – пятый номер
Я толерантен после третьей рюмки
Когда IQ в избытке, страдает почему-то тело
Мозги беременеть не могут . Жаль…
Три девицы под окном – женское похмелье
Брал весом не авторитета – кошелька
Дружить нетрудно, но бывает больно
Амбиции – злой гений властолюбцев
Имеешь мнение, имей, зачем же им делиться?
Интим не предлагать, достаточно зарплаты
Зубная щетка: покой ей только снится
Дешевеют только чувства
Глобальное потепление, а душ не касается
Собачка ногу зря не поднимает
Старость – зима, а оттепель бывает?
Трудное детство было в циклопа
Если что-то стоит даром, значит даром – новый вид валюты
На собрании самое тяжелое - часы
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=553186
рубрика: Інше, Лирика
дата поступления 20.01.2015
Чим довше я живу, тим більше розумію гномів,
Бо часто зросту малувато і м’якенький лоб.
А стрілки біг нестримний циферблатним іподромом
Пришвидшився, на жаль, і перейшов в галоп.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=553183
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 20.01.2015
Щоранку надіюсь, що світ вже не той,
Шукаю казки Шахразади.
Виходжу, змінивши костюм і пальто,
Та бачу старі барикади.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=552921
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 19.01.2015
Із паралелі тих, семидесятих,
Ровесниками часу, а не віку,
Чи ж нам, панове, свій талант ховати?
Чи ж нам тримати в підземеллі Ніку?
Посади різні, доля на сторожі,
Рахунок в банку, хтось його й не має,
Не однакові, та такі вже схожі,
Як пасажири першого трамваю.
Згадаєш юність, вир і свят, і буднів,
Проблеми, що не тягнуть на «троячку»,
Бджола робоча виганяла трутнів,
Щоб не скидатись духом на босячку.
Ми турбували сон курганних скіфів,
І Леніна напам’ять, ніч не спати,
Ми – перші, і тому пора вже міфи
Про нас на факультеті наскладати.
Якщо серйозно, то сказати мушу,
Щоб мучити Пегаса не без сенсу,
Я дуже радий повернути душу
У чистоту безгрішного студентства.
У інтелект, коли він цінувався
У віру тих, хто вчив людей любити,
Коли Чорнобиль берами не слався
І сіл не було, ринками побитих.
Роки проходять, назви на Радянській
Давно не ті, а тягне як до Мекки,
Замести кльошем ранішні асфальти
Хоч на шляху до ближчої аптеки.
Дорослі діти з внуками у гості,
Дружина поряд все така ж кохана,
На дощ болять колись здорові кості
І все частіш магнітить до дивана.
Посидьмо ж друзі , ви мої хороші,
Хай тридцять п’ять, і сорок, і півсотні,
Хто їх рахує, бо роки – не гроші
Тим більше відлік вже давно зворотній.
Повніше келих, нас бо небагато,
Одні далеко, інших взяло небо,
От і усе, що я хотів сказати,
І так сказати мені було треба.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=552920
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 19.01.2015
Я не про тих, хто у кріслах службових засидівся,
Я не про тих, кого возять в авто іномарочнім,
І не про тих, хто від розкошів геть уже знидівся,
І не про тих, хто в житті має виключно радощі.
Їх зрозуміло до ниточки, шовчика, ґудзика,
"Служать народу", красиві слова розкидаючи.
Грає країна по нотах замовлену музику,
Слуха команди , про болі свої забуваючи.
Я не про тих, хто цінує людей по-валютному,
Хто доброчестя так щедро краплинами скрапує.
І не про тих, хто у зіткненні марному, лютому
Боре народ, як не свій, кабінетною лапою.
Хочу про тих, хто в спекотній кабіні комбайновій,
Хочу про тих, хто стоїть на базарах, прохаючи,
Хто віддається заводам, урокам чи ланові,
Десь за столом нерозумних начальників лаючи.
Хочу про тих, хто отримує євро не в тисячах,
Хто відліковує час, на хороше чекаючи,
В кого душа не спотворилась в вовчу чи лисячу,
Жодного в пазусі каменю злості не маючи.
Люди, народ і - вершки, чи еліта , по-модному,
Богом встановлено, чи узвичаєно кимось там.
Ситий по-справжньому чи зрозуміє голодного,
Хто його зна, як живеться заведеним роботам.
Ні, так не можна, людина походження мудрого,
Їй надокучить вертітись простесеньким гвинтиком,
Рано чи пізно прокинеться з сну каламутного,
Встане в схід сонця - і вродиться заново нібито.
І без гріха, як указано в древнім писанії.
Князь чи то цар стануть тільки словами архівними,
Будуть не в центрі, не лівими, правими, крайніми,
Будуть єдиними, чесними, в дійсності рівними.
Не однакові, бо сірість людину принижує,
Не однодумці, бо мозок- об’єкт ще не пізнаний,
Не брехунами, не снобами солодко-хижими,
В суті - єдиними, в чомусь звичайно і різними.
Сотні і тисячі книг написалось століттями,
Річка чорнил в них упала - старались розумники.
Все намагались довести, що щастя не кігтями
Можна здобути: воно і не євро, й не тугрики.
Що нас врятує, і нас, і Вкраїну? Рецепти є,
Хворе суспільство, лікарня в кордонах - поможе чи?
Треба творити добро, лиш воно виліковує,
Треба приймати добро, хоч по граму, по ложечці.
Я і про тих і про сих, бо всі діти Адамові,
Доля-недоля по різних місцях нас замішує,
Кожен займає палац, кабінет або камеру,
Різні портрети і стяги там тільки розвішує.
Різний комфорт і метраж, та кінець - без відмінностей -
Букви і цифри життя там, де геть уже байдуже.
Тих, хто з гріхом, у пориві душевної щирості
Треба простити: такі уродилися, хай уже.
Чим же закінчити: закликом чи то прокльонами,
Як так зробити, щоб людство добром завагітніло?
Іноді люди здаються занадто вже хворими,
Зло, чорне зло робить нас божевільними.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=552685
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 18.01.2015
Поводиря не видно й тіні,
Народ-сліпець шука дарма.
Нема пророка у країні,
Месії теж давно нема.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=552294
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 17.01.2015
Люблю її, прекрасну Україну.
Слова протерті, та не погрішив,
Народжена з понтійської ти піни,
І іншої Господь не сотворив.
Ні, скажуть, є, та тільки не для мене,
Бо лиш твої джерела цілував,
Осліплювався спалахами сцени,
Частіше ж у партері прозрівав.
Місцин багато:теплі і холодні,
Такі, що корчать з себе пуп землі,
Відомі, фешенебельні, курортні,
Мільйоннохмарочосні і святі.
Париж, Майорка, Ніцца чи Гавайї,
Нью-Йорк чи Мекка, Ріо, Богота,
Тут карту світу треба приховати,
Масштаб не той і аура не та.
Земля жива і ніде правди діти,
Чужа земля – у забуття мости,
Не там, а тут нам тліти чи горіти,
Могильний хрест чи прапори нести.
Куди? Питання вічне, із ментальних,
А відповідь підказують віки,
Нова доба нас теж колись спитає
За всі потоптані й непройдені шляхи.
Садок вишневий біля хати квітне,
У двадцять перше вже спішать роки,
Не досить, певне, називати «рідна»,
А як для рідної хоч що-небудь зробить.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=552293
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 17.01.2015
Відпочива закон в фінансах.
Та і для чого зайві муки?
Аж до безтями хоче панство
Нагріти хоч на чомусь руки
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=552126
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 16.01.2015
Багато для щастя не треба,
І справа за зовсім малим-
Поїхать , де зорі в два неба
І верби не просять води.
Багатометрові бетони
Не стискують там горизонт,
Пухкі магазинні батони
Не дуже і любить народ.
Міщани поглянуть навколо-
Пилюка і, вибачте, гній
І не зрозуміють ніколи
Дитячих моїх ностальгій.
Весілля гучні, голосисті,
Насправжня морозна зима,
І школа одна, на узвишші,
Якої давно вже нема.
Порепані п’яти за літо
І терпкість нестиглих вишень,
Та всього смачніший у світі
Окраєць з батьківських кишень.
Буття суєтою притисне
І тільки настачишся сил,
Аби лиш зрідка, на Великдень
Припасти до рідних могил.
Ринкові вулкани і зсуви
Із тебе зробили не те.
Село, ти прости нерозумних,
Не дуже уважних дітей.
Тут вірш добігає до крапки,
Я ж ставлю крапки і крапки.
Не вийдеш в любові за рамки
І нічого взяти в лапки…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=552124
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 16.01.2015
Зуміть зрозуміть – неможливо,
І логіка тут нереальна:
Суспільство такого пошиву
Європи чи сприймуть нормально?
Образи лунають взаємні,
Панує в політиці понищ,
І дим вітчизняний приємний
Від нами ж запалених вогнищ.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=551687
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 15.01.2015
Помолімось, браття, час уже не терпить,
Згадуємо прощу у черговий злам.
Як минає літо, як позаду серпень,
Молимось не богу – різним кольорам.
Ну хоча б якась там та була система,
Хай хоч поганенька, зійде і така,
Бо давно зав’язла у зубах і нервах
Вся ця політична, стічна боротьба.
Звичні вже ремейки – в позах, жестах, слові,
Знову в моніторах - посмішки вождів.
Був би дуже радий хоч якій обнові,
Та нема у влади каяття й постів.
Чи діждемо свого батька Вашингтона,
Щоб через століття в скелях образи.
А поки вчепились міцно в ніжки трона,
Рвемо ж тіло неньки – Боже поможи!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=551686
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 15.01.2015
Єдина суть, минувшина багата,
А схід і захід геть не двоюрідні
І добре, що фортець не будувати,
Але ж , наскільки храми нам потрібні.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=551514
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 14.01.2015
Люди бувають різні, звичайні і дивовижні,
Перших, здається, більше, на інших – стоїть земля.
Хтось розглядає зорі, хтось, на базарах, вишні,
Той з України цідить, а цей її наповня.
То є закон не книжний. З віків по драбині пнемось,
Де із брехливим словом, де слово міняє дрюк.
Заздримо чорно, чорні ганяєм асфальтом «Бенци»,
Замість того, щоб жити по лініях теплих рук.
Каємось наче щиро і в церкву йдемо святкові,
Думаєм, що запишуть хоча б у якусь скрижаль.
Рідко, на жаль, так рідко гуляємо десь в діброві
І одиниці зможуть знайти свою пектораль.
Не прогинавсь ніколи, не бралось перо іржею,
Теми товпились в чергах, штовхаються й нині там.
Діти його – то збірки, газета, статті, есеї,
Скарб його – вірні друзі в прицілах життєвих драм.
Не розгубив у часі талантів своїх чудових:
Чесне і влучне слово та вміння любить людей.
Творчість – не значить знати, де місце тире чи коми.
Творчість – у душах грішних мистецтво будить святе.
Хай не пристануть коні, віршовані та прозові,
Доля сюрпризи носить. Вона ж у вас не проста,
Не порожніє чаша бажань, сподівань, любові.
Справжніх поетів мало, бо не продають Христа.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=551511
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 14.01.2015
Чи в цьому зміст, а може й смисл буття?
І сміх бере від пакування слів у віршик,
Бо пам’ятник будуєш все життя,
Хоч стрічка пада, як плюсуєшся у більшість.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=551228
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 13.01.2015
Календар прораховано чітко,
І нікого не бачу вини,
Сонце мозок розм’якшує влітку,
І весілля тому - восени.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=551197
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 13.01.2015
Цезаря довго вбивали, повільно
Кров’ю стікав він крізь кожну діру.
Поки за справу не взявся умілий…
Кращим убивцею є тільки друг.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=550930
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 12.01.2015
Писав поет колись про вік,
Хрипів гітарною струною,
Перебирав за роком рік:
Дуель, війна, а за стіною
Звисає зашморг – сам –не сам,
Така вже доля в небайдужих:
Побудувати світлий храм,
А потім(і не хочеш дуже),
Примусять в небуття піти.
І пам’ятник, аякже, треба,
У бронзі ж зовсім не страшний-
Тримай Атлантом тонни неба.
До цифр повага, подив, страх,
А до років- тим більш. І грішно
Все пророкує дивний маг
По книжці в темряві неспішно.
І арифметика проста,
І залишаються заруби,
Бо тридцять два – це не про зуби,
А тридцять три – не вік Христа.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=550929
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 12.01.2015
Історія – навчителька і мати,
Через віки, крізь морок забуття
До нас приходять козаки завзяті,
Щоб вимести теперішнє сміття.
І як тебе, Вкраїно, не любити?
Очистившись, здобудеш щастя ти,
Та тільки треба гори справ зробити,
Аби порядок в домі навести.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=550614
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 11.01.2015
«Господар чи у гості,
М’якушечка чи кості,
Вважати рік за дату,
Хай навіть і щербату.
Молитись у соборах,
Екстрим шукати в горах,
Любити до вечора,
Напитись, як учора.
Запліснявілі днини
Зручніші за перини
І Геліоса бери
Зашкодять їм навряд.
Тут жити чи міняти
Валюту, імідж, хати,
І, вийшовши у «сери»,
Чужий кропити сад.
Чи можна вибирати?
А може ми солдати?
Ото лишень без форми
Та вже звучить наказ.
Свободу-несвободу
Середнього вже роду,
Крізь кольорові шторми
Я спробував не раз.
Назвіть одну причину,
Нормальну, не причинну,
За що це все любити?
Не розтопити лід.
Не варте навіть пенса
Без берега і сенсу
Життя. Навіщо жити,
Як знаєш свій ліміт?»
Журнал проїздом з ринку,
Ім’я, поштова скринька.
Подумалось: це ж треба,
Як доля припекла!
Але якщо він пише,
То ще надія дише,
Навколо ж стільки неба
І щирого тепла.
Телефонуй в довіру
У трубку темно-сіру,
Скажи, що серце крає
У зболених словах.
Комусь у світі гидко,
«Швидка» нешвидко й рідко,
Паперу довіряєм,
А людям?.. І дарма…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=550611
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 11.01.2015
Чудернацький базар, як у Ліни Костенко,
Продаються не долі,- давно віддались.
Від вівторка до п’ятниці – чотириденка,
Депутати торгують, і всяк має зиск.
А валюта: і наша й не наша, усяка,
Як не вистачить – совість і гідність ідуть.
Так завзято гендлюють і без переляку,
Що, дивись, Україну цілком продадуть.
Чудернацький базар! Там чужі всі товари,
А господар – народ – і не знає про те,
Бо у нього, в народу, геть інші базари,
Де немає офшорів, Канар, іпотек.
Ні відкатів немає, ні кума, ні свата,
І сміються вже люди – придумали спорт:
Ощасливить когось депутат в «Без мандата»,
І швиденько у «Лексус», у звичний комфорт.
Ех ви, слуги народні, із брокерським знаком,
А подумалось раптом – картина німа:
В чудернацький базар на доріжки і лаки
Входить власне господар – базару нема…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=550249
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 10.01.2015
Перевірка на дорогах і немає хоч куща
Заховатись в черзі до святого раю.
Від дитячої колиски до останнього «прощай»,
Від лелеки до перепустки в «не знаю».
Під рентгеном твоя доля, зважать всі твої гріхи,
І чи бонус доброчестя чогось вартий.
Заберіть мене на гору, видно краще із гори,
Там вітри й ніким не мічені ще карти.
Може там, у вітрах
Чиста доля моя заховалась
Може там є краса,
Океани тепла й доброти.
Хай зозуля мені
Цілу вічність чомусь накувала,
Все одно, все одно
Треба гідно дорогою йти.
Сонце жовте, сонце чорне, все у плямах як з дощу,
Від затемнень у душі й магнітних збурень.
Є тут дещо непростиме і тому я не прощу,
Хай і буду не герой - останній дурень.
Вік короткий, закороткий, в ньому є сліпа межа,
Чи збереш весь урожай із свого поля.
І куди ж ти заблукала, чи сама куди пішла,
Десь у мойриних нитках змішавши ролі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=550248
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 10.01.2015
Життя – кульмінація миті,
Польоту у кадрах подій.
Гвіздки в домовину забиті.
Розплавлені крила в воді.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=549974
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 09.01.2015
Земля богів, освячена Андрієм
І предки мужні в рубищах подій.
Якої ж нам історії потрібно,
Аби месію бачити в собі?
Якої ще нам треба України,
Щоб дух свободи жив і не вмирав?
Нетлінна пам'ять і сліди нетлінні
На всі боки від вічного Дніпра.
В високих травах насипи хрестаті,
Камінні баби, склавши руки сплять,
Дріма ментальність горда і вусата,
Готова за копійку все віддать.
А де ж хмельницькі, наливайки, гонти,
Мазепи де, апостоли, сірки?
Невже, пройшовши крізь часи і понти
Десь потихеньку впали у віки?
Ми не пізнали полину неволі,
Турецьких ятаганів чи петлі,
І слава Богу, що голодомори
Лише окремим маряться вві сні.
Тим більше, друже, ти не розстарався,
Ти ще не жив і інший хтось страждав.
Чому ж від мови мами відцурався,
Хіба до того змусила нужда?
Народ нікчемний чи заслужить слави?
Коли від рабства плями відітрем?
Для чого ті парламентські забави,
Гуртуймось в лави і вперед підем.
Прийде пора, світанок блисне срібно,
Віддячить доля за усі труди.
Бо ще якої нам історії потрібно?
Яких героїв? Не манкурти ж ми?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=549973
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 09.01.2015
Стоїть постамент без фігури,
Її потрощили на друзки,
Розбили і тут же забули,
Забравши кувалди й мотузку.
Стоїть постамент сиротливо,
Чекає чергову месію.
Такий вітчизняний наш трилер
Про тих, хто не те щось там сіє.
Пожнемо не бурю, то мілко,
А пам'ять короткомоментну,
Допоки в історію рідну
Влізаєш з таким інструментом.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=549699
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 08.01.2015
Час-колега летить, не втішає,
Штемпелює та ставить печатки,
Ні за що всяких суддів не має,
І не можна розбігтись спочатку.
Вже пора рахувати бюджети
Різних справ, епізодів, моментів,
Відбілити затерті манжети,
Відпустити гріхи – і в Соренто!
А рука, як чужа, знов за ручку,
За листок, хоч з газети,-придатний.
Ми з тобою давно нерозлучні,
Ти – поезія – стерво і мати.
Рими – геть! Не у тему красиві,
А без рим хто побачить Пегаса,
По життю не сприймаєш пасивність
І все пнешся по скелях парнаських.
Слів багато, поетів – не менше.
Час спішить на годиннику зліва,
І якщо ти тут, СЛОВО, не збрешеш,
Все одержиться, тільки б схотіло.
Мало часу. Крап-крап підвіконням-
І у степ по снігах бездоріжніх.
Стоп.Був виклик один телефонний,
І нічого, що він ще торішній.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=549698
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 08.01.2015
Мимо проходять, спішать…Суєта.
Поглядом зрячим в незряче усюди.
Щось там у трубки шепочуть вуста,
Може радіють, а може і судять.
Люди, проблеми, глобальних нема,
В рамках амбіцій, емоцій, афектів,
Що їх у світі, у цьому трима?
Пошук чужих, так приємних дефектів.
Зростом не вийшов, бере хабарі,
В гречку стрибає. Тримались за свічку?
Знов пересуди халявно-старі,
Всоте влізають у ту ж таки річку.
Ріжками можна пробитись наверх,
Крила потрібні, щоб просто літати.
Жаль, забуваємо, любим себе,
А чи не гріх про людей забувати?
Аж забагато сплодилося жаб.
Душать нещасних від ранку до ночі.
В колах людських, де ти пан або раб
Як відшукати незаздрісні очі?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=549614
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 07.01.2015
Дорога неблизька і транспорт тут не ходить,
А скільки догола розлізеться чобіт.
Та вірю все одно колись по цій дорозі
Прийде нове життя, добро нове у світ.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=549607
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 07.01.2015
Якою б не була в житті мета,
Чи зло насієш, чи народиш милосердя,
Пішовши в світ по променях хреста,
Вертати треба до цвяхового осердя
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=549323
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 06.01.2015
Питання ставилось з початку того віку,
А нині модно гендером зоветься:
Чи врівень бути жінці з чоловіком?
Чи може дарма вона вгору пнеться?
Політика і бізнес чи ж жіночі?
Державна служба віку укоротить,
А може тільки змарафетить очі
Й чекати дома мужа із роботи.
Із гаманцем, від папірців розпухлим,
Із виразом значимості особи,
Тобі ж лишає доля дім і кухню
І статус соціального нероби.
Чи може правда у рядках біблійних
І нічим тую істину покрити,
Що працювати тяжко чоловіку,
А жінці в муках лиш дітей родити.
Та як же так, ти скажеш, он у світі
У президентах ми і у прем’єрах,
І бізнесвумен ми , і у еліті,
У депутатах, шоу і у мерах.
У школах, банках, фірмах, на базарах,
Землі нам мало, вже і мало неба,
По щирості: потрібні нам тарзани,
Такі ж як ви не дуже нам і треба.
Ну що сказати? Нічого сказати,
Всі аргументи всохли на осонні.
Якщо і нижчі ви в патріархаті,
То лиш тому, що сидите на троні.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=549321
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 06.01.2015
Вони поперед всього. Роси
Вже потім, люди і трава.
Вони німі і стоголосі,
Вони вбивають і підносять.
А ви презирливо - «Слова».
З землі прийшов, земля не зрадить,
Творив, ліпив, ламав бува,
Пришестя друге всіх розсадить,
Відділить брехні й голу правду -
І знову збудуться слова.
До звуку звук… Признання ніжні
І шепіт – з кола голова.
То перше «ма», то гнів поспішний,
Сварливі, добрі, чесні, втішні
І грішні й праведні слова.
Кастальське джерело Парнаса,
Із слова – мова – суть жива,
Воно від копита Пегаса,
Від Господа і від Тараса-
«Ну що б здавалося слова».
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=549065
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 05.01.2015
Не схиляюсь, а отже , стою,
Час розгонить зневіру степами.
Ще надіюсь, та вже не люблю
Всіх акторів державної драми.
Знову мічені карти з колод,
Знов тасовка, тусовка, розклади,
Всі руками двома за народ,
А насправді за теплі посади.
Дуже довго світанок встає,
І роса нас ніяк не умиє.
Чи терпіння в запасі ще є,
Хоч в брехні, як в болоті, по шию.
Так роки за роками й спливли,
Чи ж пророки месіями стали?
Може долю нам мойри сплели
Із ниток, що наостанок мали?
Може в черзі за щастям людським
Не спитались: «Ну, хто тут останній?»
Так за ким же ми в ній , так за ким?
І кому заспівати осанну?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=549064
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 05.01.2015
Забрів в ювелірний - засліплює очі.
На пробу усяку, на смак, гаманець.
Та щось не заводить жадоба сороча,
Хоч був тут востаннє, як йшов під вінець.
Прикраси на тілі, бляшанки, не більше,
Зростає лише непотрібна пиха.
Все дно до вершин добиратися пішки
І зайвою буде надмірна вага.
Аурум не дуже у ніздрях лоскоче,
Впаковане в бархат, в броньоване скло.
Питання не в тому чи можу, чи хочу,
Проблема у тім, що не гріє воно.
Здивується нишком якийсь перехожий,
Чи злодій запише у плановий вал.
Навряд чи хоч чимось душі допоможе
Цей надто м’який і безсилий метал.
Є золото інше, не те, магазинне,
Є золото інше – воно не блищить.
На жаль, аж занадто життя швидкоплинне ,
І золото в ньому – ця, нинішня мить.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=548654
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 04.01.2015
Вони мовчки повзли і земля затепліла ,
Відчувалось , що скоро зародиться схід ,
Але все повільніше , бо зболене тіло ,
За одним вже давно закривавився слід.
Два розвідники , два , що ще вчора у школі
Поряд вчились, старались за класним столом,
Той , хто зліва сидів, називався Микола,
А побіля вікна - того звали Петром.
Все навпіл, як буває, дружили, злітали
На санчатах згори і ходили в кіно,
"Если завтра война", "Три танкиста" співали
І пишались на грудях стрілецьким значком.
Так роки за роками, в плечах помужніли,
Клас останній, десятий , ішов до кінця,
Командирами стати обидва хотіли
Та не вірилось зовсім, що завтра війна.
Не збулось. Не судилось. Недільний світанок
Відмінив всі свята, скасував вихідні,
Двадцять друге число і слова Левітана.
Те, що досі було-наче в іншім житті.
Військкомати гуділи в диму тютюновім,
Кожен першим потрапить хотів на фронти,
Щоби вибити зайд із своїх територій,
Захистити те щастя, в якому жили.
Приписали по року, одержали зброю,
І вагони на захід. В сльозах матері.
В перший бій свій вступили в снігах під Москвою,
Били німців під Харковом, в Клєтській, в Орлі.
Все було: відступали , оточення, втрати,
Воювати навчилися - фронт повернув,
А Миколі все снились сестричка і мати,
Батько й мама вві сні зустрічались Петру…
...Біг вівчар. Кров вдаряла в треновані ніздрі,
Сніг стогнав від ударів солдатських чобіт.
Підіймалося сонце в розтерзанім лісі.
Йшло змагання зі смертю. Погримував схід...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=548653
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 04.01.2015
Хоч гуси й врятували, кажуть, Рим,
Однак не встояв він – раб свого тіла.
Як влада не обходиться малим,
З’являється чужий чи свій Аттіла.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=548368
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 03.01.2015
В колесах змішаються спиці
Під тупіт копитний як сон
В очах у жокея - не криця -
Суцільний пливе іподром.
І коні в азарті пориву
Зібравши в одно свою стать
Там будуть розхляпувать гриви
І ніздрями кисень ковтать.
Кричу, ненавиджу і плачу
В агонії прикрих "Аття"!
Пришпорюю власну удачу
До скону і до забуття.
О, першості блиск золотавий
Фрагменти живого кіно
Де в титрах- одна тільки слава
І спінене в градус вино.
Пихатість подібна лакейству
Не пристрасть, не зайвий каприз
І тягне нас вічне жокейство
До прагнення виграти приз.
Я ставив на кращих, несхожих
Що стрічку вже рвали стократ
І клички неначе підхожі
Орфей, Голіаф і Сократ.
Та в хаосі пилу і рацій
І свисту та реву змагань
Не раз відставав мій обранець
Чи сходив із кола, на жаль.
Буває. Програвся. Та ліпше
Останній ще спробую шанс
Поставлю на ту, що погірше
Із іменем дивним - Душа.
Конячка не з тих, не з відомих
Чи ж нюхала хоч п’єдестал
Та нашої крові й нікому
Назавтра її не віддам.
Остання надія на казку
Шампанського ставлю відро
Однак, якщо знову поразка-
То був це не мій іподром.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=548367
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 03.01.2015
Мандруючи понад старим Дніпром
Світанками, удень і вечорами,
У парі з таємничими зірками,
Захочеться ділитися думками
І ти летиш у вічності тепло.
А то і в зло минувшини тих днів,
Коли забуті й незабуті предки
На блиск меча , вогонь мушкетний,
Записані на диски і касети,
Уперто стали від морів до гір.
Ось тут поліг преславний Святослав,
А там Сірко затявся з татарвою,
А онде дуб з могутньою рукою
І мати із дитиною малою,
За котрих хтось на бій із смертю став.
Крислато укриває у віках
Звитяжне й щире, зовсім не замудре,
Тут є усе, що є, було і буде,
Тут слави української прибуде
На світових вселюдських скрижалях.
І віра є. Відкриті всім вітрам,
Живильні соки таки поють крону,
І справедливим буде, по закону,
Щоб Україна віднайшла корону
На дні старого, вічного Дніпра.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=548133
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 02.01.2015
Приватбанк, Сітіцентр, «Невада»,
«Ельдорадо», багата «Перлина»,
Секонд хенд, Хеппі лайф, банкомати,
Неказкова мобільна хатина.
Дівіді, казино і комп’ютер,
Туристичні агентства, «Зануссі»,
Стриптиз-бари і хондівський скутер,
«Артішок», шоумен, мусі-пусі.
Років з тридцять такого й не чули,
Європейська з’явилась порода,
І тому у маршрутці кричу я:
«Зупиніть біля того білборда!».
Що поробиш, така нині мода,
А інакше – в минулому скніти.
І говориш в угоду бомонду
Чи якійсь соціальній еліті.
Я до слів цих нових, як до гостя
На шляху до прочанської Мекки.
Запитаю у меншої: « Доцю,
Поясни. Це ж складніше Сенеки».
Та ще іноді те, вже далеке,
Що у пам’яті зовсім не лишнє:
ЗАГС, Нікольська, лікарня, аптека
І самотнє міське кладовище.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=548130
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 02.01.2015
Вмирання вічне. Крутить небосхил,
Від світла до пустелі схрону.
Наскільки стане в цього світу сил,
Щоб відхилить орбіту від Харона?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=547893
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 01.01.2015
Від когось чув: за дзеркалом все навпаки,
На циферблатах час зворотно крутить.
Там після шкіл потрібно йти у дитсадки,
Вже в першім акті - «Бути чи не бути?».
Стікають зморшки із облич. Куди? Кудись.
І зір прекрасний, треба світ любити.
Співає в клубі буйночубий гармоніст,
Покійна мати йде город садити.
Вечірнє сонце котиться чомусь на схід,
У механізмах сплутались поняття,
Тому у липні на ставку блискучий лід,
А в грудні – випускні чарівні плаття.
Там можна повернутися з усіх доріг
І виправити все, свої ж бо судді,
Там зовсім не такий, як нині, теплий сніг,
І легко докопатися до суті.
Напевно, причепився і ярлик тупий,
Якби схотів у казці побувати,
Бо то порядок, ніде дітись, світовий:
Комусь родитись, а комусь вмирати.
Все геніально просто, кожному свій час,
Своя сволота і свої герої,
Минув тебе Сіон, не проклинав Тарас
І хтось другий стояв на стінах Трої.
Не ти нові з «Марії» береги вітав,
Не сходив в небо димом інквізицій,
Хтось інший падав, плакав, знов вставав
Під Берестечком згідно диспозицій.
Я не люблю документальність у кіно,
Придумане – це ж танець на паркеті.
Який бо красень Кікабідзе в «Міміно»,
Як некрасиво знятий тридцять третій.
Це все минувшина, без нас і не про нас,
Засохла кров, чиєсь скінчилось свято.
За дзеркалом – незрозуміло-інший час,
У дзеркалі – поки що пустувато.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=547892
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 01.01.2015
Немає правди у ногах,
Нема її і в інших членах.
Як і раніше твердь міцна,
Акторів лиш міняє сцена.
Де головна, де друга роль,
Он той підносить запальничку,
У кого реквізит – пістоль,
Хтось мертвим падає в травичку.
У штучну, без води-роси.
Безпомилковий піротехнік.
Міняють задній план троси,
А горло бубонить затерте.
«Так бути чи не бути? Га?»
А зал мовчить, чого там рватись.
Немає правди у віках,
Та й звідки їй, сердешній, взятись?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=547754
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 31.12.2014
Не радують око руїни,
З фундаменту зводиться храм.
Чи вистачить глузду й терпіння
І грішним, і праведним нам.
Будуєм за планом – до сонця,
До рівня, де воля й блакить,
А досвід ще той, вавилонський,
Хвилює і в грудях болить.
Чи в цій доленосній роботі
Знайдемо потрібні слова?
Чи в нашій сло’вянській породі
Творити добро і дива?
Було ж: колом сонячним хати,
Трипільці (європ ще й нема),
Могли і зліпити, й зорати,
Змережити світ в писанках.
Дніпровими кручами сходив
Найкращий із учнів Христа.
Святії софіївські сходи
Не човгала підла нога.
Будується храм із цеглинок
Любові, що має нетлінь,
І золотом бань – справедливість
Вершитиме труд поколінь.
Цвістимуть в садках наших вишні
Вкраїнським квітневим сніжком.
Так хочеться, щоби Всевишній
В цей храм, як і в інші, ввійшов.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=547752
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 31.12.2014
Не заздрю я багатству,
Посадам, іменам,
Вони – новітнє рабство
Що тут, у нас, що там.
На посміх інших істин
Не хочу клином клин,
І не бажаю лізти
По людях до вершин.
На не мої пороги
Не підіймаю ніг,
А заздрю тільки трохи,
І то лише собі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=547599
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 30.12.2014
Дзвоник, уроки, директор,
Збори, декади, конспекти,
Конкурси, МАН і педради,
Мамам розумні поради,
Зошити, книги, газети,
Крейда, комп’ютер, дискети,
Заходи, акції, нерви,
Вкрай небезпечні перерви,
Ручки, журнали, зарплата,
Захист, проект, реферати,
Карти, недоспані ночі,
Зачіски геть недівочі,
Спізнення, клас, чергування,
Бійка, моралі читання,
Конкурси, олімпіади,
І не дай бог, щоб програти,
Гамір і вибухи сміху,
Спокій зимових канікул,
Свято, контрольна і квіти,
І обдаровані діти,
Звіт, «Вчитель року», кросворди,
Парти, неначе бігборди,
Метод, прийом, чорна паста,
Тиск, аби тільки не впасти,
Графік, розробки, години,
Папки, театр вихідними,
Ключ десь пропав, «гості», курси,
Інноваційні ресурси,
Вечір, сміття по коліна,
План, лікарняний, заміна,
Маса наказів з району
Створює коло полону,
Бали, домашні завдання,
Цінності, гра, виховання.
Завуч, програми, відсоток,
Стенди, підлога, болото.
Рідко похвалять – приємно,
А присоромлять – взаємно,
Аура в стресі постійно,
Треба ж завжди на «відмінно»,
Їх випускні; які сукні!
В тебе всього лиш наступні,
Вікна у розкладі – пустка,
Дуже пристойна відпустка,
Виступ, проблемне питання,
Навичок й вмінь формування,
Очі цікаві й не дуже,
Як їх байдужість подужать?
Вчитель і діти у школі…
Дякую Богу і долі…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=547598
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 30.12.2014
Усі йдемо дорогою одною,
Чумацьким шляхом, плямами зірки.
На свій акорд, відпущені струною,
Вперед, у простір, славу і гріхи.
Космічна швидкість – перша, друга, третя
І аудитом кожен перелом,
У паралелі між життям і смертю,
В меридіані між добром і злом.
То щось не встиг, посіяне не родить,
Тут молодець – медалі повисять.
Так традиційно в підсумку виходить
Ментальне – п’ятдесят на п’ятдесят.
І помічаєш на шляху підніжки,
А руку значно рідше подають.
Ще не прорізались на лобі ріжки,
Та й крила за спиною не ростуть.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=547061
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 28.12.2014
Розум Господь дав людині. Вершина
Сущого всього. Живу і не тлію.
Та аномалія є у машині -
Надто вже часто я не розумію.
Хай там чужий - пасажир на хвилину,
Просто знайомий - мобільним на свято,
Незрозумілий начальник - по чину,
Зовсім вже звик до ринкового мату.
Тут зрозуміло, що незрозуміло,
Блиснеш іскрою, затухне, забудеш,
Все без причини, ні впало , ні сіло,
Наслідків - нуль, а осудять - не судиш.
Страшно, коли після бур і цунамі,
З'ївши вже тонни міфічної солі,
Бачиш себе то бійцем без татамі,
То сіячем на незоранім полі.
Чи так міняємось в сонячнім циклі,
Що притиратися заново треба,
В гонці за посміх примарної Ніки
Ареса гонимо поперед себе.
Падаю Пізою. Горлом Атланта
Стрімко тону у безодні емоцій.
І не настачиш ніяких талантів,
Щоб прочитати легенди цих лоцій.
Світ різноликий - і макро і мікро,
В пошуках щастя веснить і зоріє.
Вірю, що в натовпі, в сторону ліктем
Точно є хтось, хто мене зрозуміє.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=547059
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 28.12.2014
До світла
Зустрічаю світанки на морі,
Море дні мої ними полічить.
Я стою, де пісок із водою
У цілунках зливаються вічних.
А від ніг аж до сонця доріжка
По воді протяглася спочити,
Так і хочеться – диво можливе-
Босі ноги у сонці змочити.
Відступив небагато й доріжка
Теж змістилась на ту ж таки відстань
Зрозумів: ця доріжка приватна
Я є власником смужечки світла.
А на березі не одиноко,
Як багато людей сонця прагне
І до кожного, глянь-но, доріжка
Кілометри до берега тягне.
Запитаєш, для чого, поете,
У рядки амфібрахій вкидаєш
Чи картинкою літнього моря
Щось важливе сказати нам маєш.
Таки маю. Як тії доріжки
Всі до щастя незмінно прямують,
Треба тільки піднятися з ліжка,
Бо доріжку у камінь вмурують
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=546855
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 27.12.2014
Архіваріус
Пам'ять моя – півстолітні архіви,
Звідки не викинеш жодних листів.
Світлі – направо, темніші – наліво,
Тут - тісно списані, там десь - пусті.
Цими гордитися будуть онуки,
Тими…, тих краще у Леті втопить,
Ці пам’ятають любов і розлуки,
Ці – все , від чого і совість болить.
Сонце не гасло, планети летіли,
Прагнулось множити в ступінь добро,
Певно, не тільки річки поміліли,
Та не один завалився собор.
Лінії рук. Ти у це іще віриш?
Вежа біблійна – фундамент лише.
Все у житті – понад біцепс і міру,
Так, що до часу затерлось кліше.
Боже ж ти мій! Де дитинячі крила,
Юності свіжість надривів та слів?
Добре, якщо віднайдеш час і сили
Перелопатити власний архів.
Хмари безформні хрести оминають,
Скрапують дні рік за роком. Де край?
Мовчки пожовклі листочки гортаю,
Тут еверести, голгофи, сінай.
В цьому наборі, бо так, кажуть, треба
Хочу направо, та зліва кладу,
І не обдуриш нікого, крім себе,
І не вкрадеш, і тому не краду.
Виправить – пізно, доповнити можна,
Зайвим непотребом збоку екстрим.
Тільки тепер розумієш: порожнє
Може повік залишитись таким.
Так що вперед кожен день поспішаю,
Може цей поспіх когось і смішить.
Просто, щоб інший казав, не бажаю:
«Щось малувато добра тут лежить».
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=546854
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 27.12.2014