| Сторінки (1/12): | « | 1 | » |
Кожне щастя дається трудно
Кожен дощ-волога набута
А буває - справа марудна
З-за куліс обертається чудом
Скільки "браво" чекає і "біс"
Передбачує спектр матерії
А тут ліпше вовком у ліс
Ніж обрати потрібні критерії!
Ріж мене без ножа, сприйняття
Тикай носом в нові несподіванки!
Може в цьому всі чари життя,
Рух і вкотре - переоцінки.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=612721
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.10.2015
Хочеться ліків і терпкої кави
дике життя, холодні вітри
Три поверхи неба укриті квітками
Чотири зависли тінню вгорі
Крихітний крок - трохи здвинем каміння
Спогад весни - як минуле життя.
Рідний, веселий вогонь у камині
Все ще палає, долі чека
Не кам"яній, як знову побачиш
Правда бодрить, хоч і трошки гірка
Правда як ліки, правду легко пробачити
Руки-магніти, біль одпуска...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=606367
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.09.2015
Притримайте руками хоча би кілька квадратів неба
Відтягніть на секунду оцей божевільний час
Як мені відпочити від небезпечної себе?
Від травмованих, диких, напівонімілих гасел
Хай заклякне ця ніч та загасне ранкова зоря!
Ми облещені ворогом і обпечені стрілами своїх
Нас чекає одна на двоїх, тиха й мирна земля
Нас крестили в бою, нас вбили в розгарі бою
Тихо, підло, без клепки, без літер, без слів
Без глибин і думок - безшабашність сьогодні в моді
А за правду положено й досі платити життям
Правда - звір, гордий звір що жадає відректись свободи
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=600737
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 19.08.2015
Сатурне, ти з нас найбагатший!
Ти маєш чарівні прикраси!
В людей лише срібло і злато
У тебе ж – браслети часу.
Просочені наскрізь прощанням
Обличчя на фотопапері.
Із подихом журним, прощальним
Життя віддаєм атмосфері...
Тримаємось міцно за дрота
Якого відміряла доля.
Та є невеличка надія -
в житті не прописані ролі.
Та є дрібне сподівання
На право, на вибір й сумління!
В космічному надпорядку
Все ж іноді є тяжіння…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=565908
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 11.03.2015
Зійшлися знов Вода і Небо
У бурі, шквалі із сахань.
Чи може так воно і треба
Для ясних, сяючих світань?
А може істини краса
Глядить у очі лиш нещасним?
Нащадкам віри у Христа
Тим, хто горить і не загасне...
Тим, хто шукає вірних слів
Як молитов у давнім храмі.
Хто пронесе крізь сотні злив
Святий вогонь в одвічні брами...
Ми діти Правди, нам іти
Нога у ногу із питаннями
Ідем за серцем – відкриваємо світи
а іншим шляхом - навіть очі закриваємо.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=561135
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 20.02.2015
- Але, Ви ж знаєте правду?
- Відати правду? Перепрошую, Ви дійсно думаєте, що це можливо?
- Я Вас не розумію..
- Людство ще за часів кривавого Риму мало найсміливішу самовпевненість рахувати, що йому це під силу. І я часом хочу закрити очі, коли бачу що і зараз ці нахабні сміливці вірять, що правду можна зловити й всадити за міцні грати.
Люди хапаються за її дрібні відголоски, за її богоподібні сліди і думають що вона вже в руках..
- Тобто, Ви вважаєте, що ми її ніколи не пізнаємо? Як тоді люди пізнають один одного, для чого тоді хтось взагалі вигадав слово "правда"?
Хіба не на ній світ стоїть?
- Світ? Стоїть? Це, напевно, найсмішніше, що я чула останнім часом!
Друже, ви уточнюйте, Він хоч не на китах стоїть?
...Не те, щоб зовсім правди не знати. Ви знову вдаєтесь у крайнощі. Людині дано Всесвітом пізнати лише невеликі її крихти, як крихти хлібу після царського бенкету.
Істина має занадто багато граней, щоб їх була здатна перелічити людина.
Ви, напевно знаєте, як у фізиці?
Так, так! У фізиці! Гарний, доречі, приклад..
Буває так, що для проходження певної реакції існують ідеальні умови: підібраний тиск, температура, пропорції речовин. Це методична ідеальна схема, записана колись гостробородим вченим у його пошарпаний часом лабораторний журнал. Йому, доречі, дуже поталанило в житті вхопитися за той, нікому невідомий, слід істини.
Так ось, ця схема, методика - це те, що ми шукаємо все своє коротке життя.
Багато хто з нас втомлюється від постійних природних запитань розуму про нашу сутність і сутність правди, і вирішує приймати за неї те що бачить двома звуженими зіницями.
Ті ж, кому хоч раз пощастило її торкнутися, з іронічною посмішкою запевнять, що не знають з чим мають справу і не відають як на це реагувати. Вони скоріш будуть казати, що дурні, ніж признають себе геніями, які торкнулись істини.
Ми з Вами, друже, живемо в динамічному світі, який має не дві і не три координати.
Тут правда пересипається пісками у вічному годиннику.
В світі, де щодня народжуються нові люди і звірі, в світі, де трави пробивають асфальт своєю вірою в істину і силу, в світі, де не існує неживої природи і де нам з Вами дозволено короткий час пізнавати його закономірності, дихати життям і залишати свої крихітні кроки на однім шляху із правдою...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=557615
рубрика: Проза, Філософська лірика
дата поступления 06.02.2015
Простір
Скільки вільних крапель..
Вони як час, як відстань
Наближені у вічність.
Постріл
Підступливо раптовий.
В відкриті води каменем
Кружляє дійсність.
Дихать
Ловить даремну втому
В пропалених легенях
наскрізь
Воля
Та дика й нерухома
Я – вигнанець, чужинець
В гибинах океану
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=554699
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 25.01.2015
Сигналами віконних маяків
На місто важко ляже надвечір'я.
В туманах див, в туманах днів
Пливемо в сірих шлюпках віри...
Хтось має яхти, хтось -лише плоти,
У когось стрілка компасу збрехала..
У кризі вселюдської мерзлоти
Наш рок -триматись міцно за штурвалом.
Подати руку, тим хто за бортом,
Відчути хвилю, не згубити суть,
Дістатися до рідного причалу
Дай, Боже, всім, хто вирушає в путь.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=550747
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 11.01.2015
Зимовий ранок підіймає погляд
Зіницею невтомного світила.
Блаженних тиш щорічний спогад
Лягає знов душі на крила...
Несе в ліси, у гори, у тумани,
Де вільно, де роздолля для снаги.
Там простір тиші і нема омани,
Як вічність простяглись сніги.
Криштальним вітром дихають гілки,
Тремтять дерева в хуртовині білій,
Шпигує за лісами у тіні
Якась незвідана лучиста сила.
Ще миті, ще години, ще часи,
Допоки прийдуть рясні весни.
Але від цьої крижаної надкраси
Душа радіє й крига серця кресне...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=549628
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 07.01.2015
В вечірній тиші поля запорізького,
В вологих сутінках роси і спориша
Колишня слава камінцями блискає,
Вітром гуля махновська пісня і душа.
Тут зорі прадідівським зерням розсипаються
Дерева хиляться, як ворог, від вітрів
Гулом тачанок земля й досіль здригається
пригадуючи пил революційних днів
Тут з піснею колись не розлучалися
Підковами озвучували такт
Гуляло поле, йшли у бій, всміхаючись
Погибелі призначивши антракт.
На небосхилі фарби розлилися в кров
Промчався день на велетні-коні
Ти не журися, Батьку, твоє діло знов
Повстане, але у новому вбранні!
Хай поки засівають поле рапсом, замість жита
І хай з трибуни брешуть про демократію і про права
Народ наш вільний, нам творити тут і жити!
В нас є і витримка, і булава.
У нас є слово - сильніша наша зброя!
У нас є розум й біль минулих втрат.
І дух землі – то праця, пісня й воля
Що проросте із офісних буденностей
У світ ідей - без заржавілих грат.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=547628
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 30.12.2014
Не допоможуть страх і сльози,
Коли війна стучиться в двері.
Коли з холодним вітром увірвались грози
До нашої святині – до оселі..
Холодний ранок, недопитий чай
І ніби щойно як закрилась хвіртка,
Її зриває вітер, ...чуєш як?...
Терзаннями повнить він простір аж за край.
Якби могла – щитом для тебе стала,
Міцним, непробивним, легким
Відчай і біль я у собі давно сховала,
Щоб вимолить Покрову у святих.
Й полинувши в щасливий, повний сонця сон,
Я чую рідні кроки по вологим травам саду,
Тихенько підійшовши до порогу хати
Ти посміхаєшся мені в тіні соснових крон.
Я знаю, що настане кращий час!
Як промінь – думка в просторовій порожнечі.
Лиш повернись, лиш обійми за плечі -
Блакитний світ засяє знов для нас.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=547302
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 29.12.2014
Гей, молодий спеціалісте!
Ти кажеш, є чим нам пишатися – корінням?
Що поталанить скоро і ми маєм хист
Що тілько праця нам, натхнення й вміння…
Та не поясниш часом дивну парадигму?
Ніхто ж нам не встановлював сього порядку!
Проте якщо Ахіллом ми були б
тоді довіра – наша п’ятка.
Ми камінь свій несемо сотні літ,
А він все знову котиться додолу й знову…
Невже як сивому Сізіфу коротати вік?
Відстоювати перед кожним Незалежність й мову.
Віками створюване підґрунтя…
Напевно, із граніту наш фундамент і завзяття.
Але, як довго до щасливого життя,
У новій, теплій і багатій хаті?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=547203
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 28.12.2014